«Висвітлення українськими друкованими й інтернет-змі тютюнової тематики, а саме: шкоди від тютюнокуріння, діяльності тютюнових компаній, державної стратегії боротьби із тютюнокурінням»
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1996 p. №1009, від 20 січня 1997 p. №34, 29.28kb.
- Попаснянська міська рада шостого скликання дванадцята сесія рішення, 64.27kb.
- Нормативна база, що стосується діяльності фінансових компаній, лізингових компаній, 22.75kb.
- Указу Президента України від 01 серпня 2002 року №683/2002 "Про додаткові заходи щодо, 70.48kb.
- Депозитарної діяльності зберігача цінних паперів серії ав №493255 від 21. 10. 2009, 263.64kb.
- Рекомендації можуть застосовуватися у практичній діяльності малих підприємств різних, 865.16kb.
- Кабінету Міністрів України від Про схвалення Концепції реалізації державної політики, 17.7kb.
- Перелік основних нормативно-правових актів, 169.41kb.
- Затвердити план діяльності районної державної адміністрації з підготовки проектів регуляторних, 100.68kb.
- Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є : Затвердити Програму реалізації державної, 394.44kb.
Дослідження
«Висвітлення українськими друкованими й інтернет-ЗМІ тютюнової тематики, а саме: шкоди від тютюнокуріння, діяльності тютюнових компаній, державної стратегії боротьби із тютюнокурінням»
Проводиться проектом «Телекритика» на замовлення Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну»
Дослідження має на меті з’ясувати, наскільки незалежними й об’єктивними є провідні українські друковані й інтернет-ЗМІ в питаннях висвітлення:
- критично високого рівня тютюнокуріння серед українців (в порівнянні з минулими роками, а також порівнюючи із сусідніми країнами),
- діяльності тютюнових компаній (в т.ч. справжніх масштабів їх благодійності в порівнянні з надприбутками, а також істинної мети їхніх проектів із корпоративної соціальної відповідальності),
- державної стратегії боротьби із тютюнокурінням (а надто особливостей української системи оподаткування тютюнових компаній і акцизних ставок на тютюнові вироби і, відповідно, зростання виробництва сигарет за втрат потенційних надходжень у бюджет, спекуляцій щодо обсягів контрабанди тощо).
Матеріалом для цього дослідження є:
- 65 публікацій за 2008 рік 14-ти українських друкованих і інтернет-видань (список у ДОДАТКАХ);
- дані компанії «Моніторинг ЗМІ України» щодо друкованих видань, в яких розміщують рекламу тютюнові виробники, а також номінальних бюджетів такого розміщення (табл. 1 у ДОДАТКАХ);
- доповідь за дослідженням «Роль ЗМІ в просуванні й скороченні споживання тютюну» за редакцією Національного інституту раку США (www.cancercontrol.cancer.gov/tcrb/monographs/19/index.php);
- результати експертного опитування;
- довідкові матеріали Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну».
1
Вступ
Контекст – критична ситуація з курінням в Україні, агресивний маркетинг тютюнових компаній, сумнівна акцизна політика держави.
Це дослідження проводиться на тлі кількох віднедавна вельми помітних і примітних явищ в українському суспільстві, пов‘язаних із тютюновою епідемією й своєрідною інформаційною ситуацією навколо цього питання. Мова йде про тютюнову епідемію в Україні, дії тютюнових компаній й реакції українських ЗМІ на ситуацію, яка склалася.
Тютюнова епідемія
Насамперед, йдеться про невтішні статистичні дані: за останні 15 років звичка курити значно поширилася – в Україні вже курять 42 % дорослих, помітно більше стала курити молодь, особливо дівчата, курцями стають діти – 10 % у віці до 10 років, а більше половини – до 18 років. Наша країна посідає 1-е місце у Європі за поширеністю куріння серед чоловіків – двоє з трьох українців курять. За останні 20 років у нас почало курити вдвічі більше жінок – сьогодні це кожна п’ята. Ціни на цигарки в Україні відверто занижені – вони є найнижчими в Європі, ба, нижчими, ніж в Росії й Білорусі. До порівняння: в Польщі у віці 15 років курить (хоч би раз на тиждень) 19 % хлопців і 14 % дівчат, а в Україні – 34 % хлопців і 17 % дівчат. А, як відомо, живуть курці в середньому на 15 років менше та ще й часто хворіють. За даними звіту ВООЗ 2008 року Україна посідає 7-е місце в світі за поширеністю куріння.
Дії тютюнових компаній – важливий чинник тютюнової епідемії
В опублікованій нещодавно доповіді «Роль ЗМІ в просуванні й скороченні споживання тютюну» за редакцією Національного інституту раку США викладено найновіші висновки щодо того, як саме маркетинг тютюнових компаній, зокрема в друкованих і інтернет-ЗМІ, приводить до підвищення рівня споживання тютюну, особливо серед дітей.
Доповідь ґрунтується на висновках більше 1000 проведених в усьому світі досліджень у сферах маркетингу, психології, засобів зв'язку, статистики, епідеміології й охорони здоров'я та містить переконливі наукові дані щодо методів, за допомогою яких тютюнова промисловість маніпулює засобами масової інформації з метою стимулювати вживання тютюну і, відповідно, підживити існування цього культурного феномену – куріння.
Виявлено, що за допомогою певних інформаційних тактик, тобто, переважно через ЗМІ, тютюнові компанії намагаються послабити суспільну або законодавчу підтримку в галузі ефективних політик боротьби з тютюном. Зокрема, тютюнова промисловість потужно працює над блокуванням інформаційних кампаній, спрямованих на боротьбу з тютюном, за допомогою запобігання чи скорочення надаваних для проведення таких кампаній коштів або ослаблення їх обігу. В першу чергу, йдеться про поширене блокування тютюновими компаніями правдивої інформації про шкоду куріння в тих виданнях, де розміщена їхня реклама.
Крім того, опитані експерти вказують ще на одне помітне явище – замовлені тютюновими компаніями матеріали у друкованих ЗМІ про шкоду куріння чи на іншу тютюнову тематику. Здавалося б – нонсенс, але насправді все логічно пояснюється. Ці публікації виконують такі завдання:
- створювати ілюзію протитютюнової позиції певного видання;
- забезпечувати критичну масу контрольованих протитютюнових публікацій, тобто йдеться про відомий стратегічний прийом – те, що не можеш знищити, треба очолити;
- нести тільки вже відому інформацію про шкоду куріння без згадки про стрімке поширення тютюнової епідемії в Україні, аналізу її причин і пошуку шляхів подолання;
- підтримувати існуючий рівень своєрідного навколотютюнового шуму, котрий значно понижує поріг чутливості суспільства до проблеми куріння і в котрому губляться справді глибокі матеріали;
- опосередковано чи прямо підживлювати міфи тютюнових компаній – мова, в першу чергу, про залякування збільшенням контрабанди, про неспрямованість тютюнового маркетингу на підлітків тощо.
Блокуванням протитютюнових публікацій і замовними матеріалами прозелітизм виробників сигарет не обмежується. Крім розширення тютюнових брендів, відвертого продактплейсменту у кіно- й телефільмах набувають поширення всілякі арт-акції й новітньо-витонченіші форми просування. Зокрема, можна пригадати тур Україною гурту Еsthetic Еducation, який відбувся в вересні-жовтні 2008 року і був названий «тютюновим» через те, що як з обуренням виявили запізнілі відвідувачі одного з концертів, щоб потрапити на виступ гурту треба було показати 2 пачки сигарет Chesterfield («Філіп Морріс»).
Крім того, в Україні набувають популярності так звані семінари-тренінги з «корпоративної соціальної відповідальністі» (КСВ), організовані тютюновими корпораціями із залученням журналістів, владних органів і громадських організацій. Наприклад, 10 вересня 2008 року у Чернігові відбувся Міжнародний семінар-практикум для журналістів Чернігівської й Київської областей «ЗМІ та корпоративна соціальна відповідальність», організований Чернігівською обласною держадміністрацією за сприяння «Бритіш Американ Тобакко» і організації «Фонд Східна Європа» у партнерстві(!) із українським діловим журналом «Эксперт Украина». Тренерами журналістів виступали менеджери від алкогольного й тютюнового бізнесу, а також експерти з КСВ від громадських організацій. Журналістка Анжеліка Комарова, котра відвідала цей семінар-тренінг, зазначає, що все робилося для того, щоби присутні на семінарі журналісти відчули себе бізнесменами-початківцями, яких повчають, як стати успішнішими. Тобто, фактично, як трактувати, фільтрувати й підносити інформацію про легальне виробництво канцерогенів так, щоб воно зростало й надалі залишалося легальним, а «бізнес» певного журналіста від цього ставав прибутковішим. Таких семінарів в різних містах України відбулося вже більше п’яти.
У контексті таких методів та ще й із помітною присутністю представників тютюнових компаній на більшості популярних телеканалів як «експертів» і «гостей студії», замовні матеріали в друкованих і інтернет-виданнях не здаються випадковими, а справляють враження продуманої й ретельно підготованої кампанії та, відповідно, діють сильніше й болючіше для суспільства.
Реакції українських ЗМІ
Якщо хоча би поверхово ознайомитися із методами, якими не гребують тютюнові компанії, аби, прищепивши звичку курити якомога більшій кількості споживачів, ствердитися на ринку, сумна українська тютюнова статистика не видається випадковою. Адже провідну роль у справі підтримання і поширення культурно-побутового феномену куріння тютюну піарниками тютюнових компаній надано важкій артилерії в інформаційних війнах в Україні – українським ЗМІ. Вже згадуваним дослідженням «Роль ЗМІ в просуванні й скороченні споживання тютюну» за редакцією Національного інституту раку США доведено, що споживання тютюну є соціальним феноменом, який ще продовжує існувати значною мірою тільки завдяки його пропагуванню протягом минулого століття засобами масової інформації.
Процес цей очолено фаховими працівниками тютюнової промисловості, які для досягнення своїх цілей постійно змінюють стратегії. Вони поєднують надмір ресурсів своєї прибуткової промисловості з мінливим ландшафтом роботи ЗМІ й регулятивних механізмів, щоб здійснювати продаж продукції, яка продовжує залишатися найсерйознішою проблемою охорони здоров'я. В минулому столітті мистецтво й наука масової комунікації й масового маркетингу відігравали найважливішу роль в зростанні рівня вживання тютюну, тому фактично, сигарети є результатом епохи масової інформації.
Про потужність впливу ЗМІ на рівень куріння промовляють не тільки негативні, а й позитивні факти – при звільненні видань від «тютюнових» грошей, тобто при забороні рекламування сигарет, часописи й газети значно охочіше і повніше інформують про шкоду здоров'ю від куріння, сприяють змінам соціальних норм, пов'язаних з курінням, а також підвищують рівень суспільного сприйняття політиків, які ведуть боротьбу з тютюном. Зокрема, у США за минулі чотири десятиліття ЗМІ сприяли приблизно 50 %-ому зниженню поширеності куріння.
Українські ЗМІ, відповідно, мають не меншу від американських силу впливу, проте, віднедавна, багато з них – ще й характерні ознаки «прирученості» і залежності від тютюнових грошей, наприклад:
- серед інфоприводів значна частка саме тих, де йдеться про проведення благодійних акцій тютюновими компаніями – Japan Tobacco Inc, Philip Morris чи, наприклад, British American Tobacco;
- тема підвищення акцизів на тютюнові вироби в ефірі й на сторінках друкованих видань переважно коментується тільки «експертами» тютюнових компаній, або тими експертами, які підтримують позицію цих компаній;
- при висвітленні світових тенденцій щодо заборони куріння тютюну замовчується інформація про заохочення до куріння і критичну ситуацію із захворюваністю й смертністю від куріння в Україні;
- журналістами не береться до уваги тривожна статистика, пов’язана з епідемією куріння в Україні, вірніше, спостерігається їхня «байдужість» до «цікавої інформації», на кшталт: якою є частка виділених на благодійність коштів у порівнянні з прибутками (надприбутками) тютюнових компаній? що думають про таку благодійність лікарі й незалежні економічні експерти? (До прикладу, чистий прибуток ЗАО «JTI-Україна» в 2007 году зріс у 4,4 рази до 76,37 млн грн, чистий дохід – на 29%, до 1,12 млрд грн. Але жоден журналіст не співставив цю суму, а також благодійний і рекламні бюджети між собою. Див. далі про рекламні бюджети)
Щодо останнього пункту, то йдеться не стільки про цифри, залишені без уваги, скільки про цілий вузол причинно-наслідкових зв’язків між ними. Візьмімо, наприклад, такі показники:
- кількість курців у відношенні до населення країни
- співставлення цього відсотку з даними будь-якої європейської країни, для відповідності, найкраще з Польщею
- роздрібні ціни на сигарети, співставлені із цінами на головні продукти
- порівняння цього співвідношення з подібним співвідношенням, наприклад, Польщі
- кількість вироблених в Україні сигарет і прибуток держави від тютюнової галузі
- кількість вироблених в Польщі сигарет і прибуток цієї держави від тютюнової галузі.
Нескладні операції з групами подібних даних дають цікаві результати і здатні надихнути не на одну аналітичну статтю, ба, навіть журналістське розслідування. Натомість ефір і папір, як правило, наповнені «інформацією» про успіхи виробників сигарет, розширення їх виробництв та їхню ж боротьбу за здоров‘я нації. Журналістам і редакторам ніби нецікаво, наприклад, чому Польща досягла того, що виробляючи вдвічі менше сигарет, має на цьому зиск у 10 разів більший та ще й поступово, проте відчутно зменшує число курців, відповідно, збільшуючи кількість (здорового) населення.
Про шкоду від куріння не пишуть глянцеві журнали, бо тютюнники є їхніми потужними рекламодавцями, ділові видання – бо виробництво тютюну, мовляв, це «просто бізнес і важлива галузь харчової промисловості» (неточна цитата з розмови з головним редактором «газети української буржуазії» «Бизнес»), а суспільно-політичні часописи, як виглядає, повністю «заражені» продуктами життєдіяльності PR-відділів виробників тютюну та, за рідкісними винятками, транслюють їхні головні меседжі. Наприклад, звертаючись до одного з редакторів «Дзеркала тижня», експерт КГОІ «За вільну від тютюнового диму Україну», почув у відповідь, що всі статті про тютюновий акциз в них ідуть тільки через рекламний відділ. Фактично, йдеться про тютюнову цензуру в українських ЗМІ.
За даними компанії «Моніторинг ЗМІ України» виробники тютюну рекламуються в таких друкованих виданнях:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
З цих видань можна виділити 13 із шестизначними бюджетами тютюнової реклами – вони лідерують за обсягом коштів, за які продавалися рекламні площі з січня по жовтень*:
- «Афиша» 453 890
- «Elle» 403 168
- «Playboy» 383 970
- «Теленеделя (Украина)» 316 615
- «Отдохни» 313 961
- «Караван историй» 304 478
- «MAXIM» 288 588
- «Лиза» 279 692
- «Натали» 213 880
- «Единственная» 203 200
- «Zефир» 202 595
- «L`Officiel» 104 626
- «MotorNews» 101 444
*суми округлені до одиниць, в $, номінальні, реальні ж ціни внаслідок знижок можуть бути на 10-40% нижчими; період моніторингу – 1 січня-2 жовтня 2008 року
Та чи справді тютюнові гроші впливають на контент видань? Гадаємо, так. Найпоказовішим буде, хіба, приклад журналу « Натали»: із численних «тютюнових» форумів на сайті «Натали» – «Курение кальяна», «Беременность и курение», «Курение с позиции некурящего», «Хочу бросить курить!», «Отношение мужчин к курению женщин» можна судити про потужну потребу жіноцтва у висвітленні навколотютюнової тематики, проте друкований журнал «Натали» чи не повністю в цьому плані вихолощений. Наприклад, за 2008 рік знайшлася тільки одна стаття про тютюн, та й та далека від реальної проблематики – в ній ви не знайдете слова «рак» (згадують, правда, онкологію й канцерогени), а також натяку на вбивчу, особливо для майбутніх матерів і їх дітей, епідемію куріння в країні, натомість матеріал рясніє «цікавинками» на кшталт:
«Курить весь земной шар научили индейцы. Моряки из экспедиции Христофора Колумба привезли в Европу первые листья табака, подаренные индейским вождем. Но они вряд ли завоевали бы такую популярность, если бы не легенда об их лечебных свойствах…
успокоительный эффект обусловлен вовсе не действием табачного дыма и никотина, а сосательным рефлексом…
доктор Джозеф Макклернон заметил, что курильщики в два раза реже страдают депрессиями…
В медицинском словаре терминов никотин описывается как алкалоид, содержащийся в растениях семейства паслёновых – преимущественно в табаке, а также в томатах, картофеле, баклажанах, зеленом болгарском перце, хотя и в меньших количествах. Однако никто из диетологов доныне не поднимал тему о том, что эти овощи в больших количествах опасны для нашего здоровья. Ученые пришли к выводу, что вреден не никотин или табак в целом, а табачный дым…
По мнению психологов, заядлых курильщиков можно отнести к особому типу людей – искатели приключений» («Натали», травень 2008, «О никотине», Ольга Онипко). Чи не тому журнал так старанно оминає шалено затребувану протитютюнову тему, що знаходиться на 9-му місці (по грошах) в рейтинзі рекламних носіїв для виробників тютюну?
Подібна ситуація і в чоловічих журналах, і в сімейних, і в підліткових. До речі, за наведеним вище списком видань, в яких рекламують сигарети, видно, що добра чверть цих часописів – жіночі, ще чверть – сімейні (див. діаграми №….. в ДОДАТКАХ). Проте, як виявилося, журналістам властиво ігнорувати ці, в принципі, відкриті дані.
Такими є обставини, котрі по-перше, спровокували це дослідження, а по-друге, надали йому матеріал.
2
ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Ігнорування кинутих суспільству серйозних викликів, порушення стандартів подачі інформації, свідоме чи несвідоме транслювання меседжів великих корпорацій, відсутність власної позиції, відірваність від світових процесів, замовчування необхідної суспільству інформації та «неініціювання» суспільної дискусії з життєво важливих питань – такими є головні риси більшості українських видань, коли йдеться про висвітлення ними питань куріння тютюну.
Виявлено, що більшості досліджуваних видань притаманні: