«Висвітлення українськими друкованими й інтернет-змі тютюнової тематики, а саме: шкоди від тютюнокуріння, діяльності тютюнових компаній, державної стратегії боротьби із тютюнокурінням»

Вид материалаДокументы

Содержание


Українські ділові видання
Газета по-киевски»
3. Третя ознака потенційної ангажованості видань виробниками тютюну, – трансляція меседжів тютюнових компаній, в тому числі непр
Газеты по-киевски»
Дело», «Деловая столица»
4. Присутність серед коментаторів редакційних матеріалів на тютюнову тематику переважно представників тютюнових компаній –
Газеты по-киевски», «Главреда»
Для тих досліджуваних видань, в яких рекламують тютюнові бренди
Досліджувані ділові видання – «Дело», «Бизнес», «Деловая столица», «Коммерсант», «Профиль», «Эксперт-Украина»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

РЕЗЮМЕ


1. Перша ознака можливої ангажованості певного видання в інтереси виробників тютюну – байдужість до стрімкого поширення тютюнової епідемії в Україні, даних ВООЗ та замовчування важливих фактів, – характерна для більшості досліджуваних видань. Навіть висвітлюючи кроки влади щодо подолання тютюнової епідемії, в таких виданнях неважать згадкою про причини цих дій. Йдеться про «Бизнес», «Главред», «Дело», «Деловую столицу», «Дзеркало тижня», «Коммерсант», «Українську правду», «Эксперт-Украина».

Українські ділові видання справедливо не вважають своїм покликанням інформувати про проблеми охорони здоров’я, проте коли йдеться про явища, здатні суттєво вплинути на демографічну ситуацію, а значить на економіку, гадаємо, варто такі явища брати до уваги. Зокрема, найпотужніше ділове видання України, «Бизнес», у публікаціях не має згадок про загрози кількості й «якості» одного з економічних ресурсів – людей, – які на цей ресурс чекають через стрімке поширення куріння, а також не досліджує українські перспективи цілої галузі харчової промисловості через європейські тенденції згортання виробництва сигарет. «Главред» має тільки одну публікацію, де згадано критичну ситуацію з курінням в Україні, але спеціально присвячених тютюновій епідемії статей – нема. Дуже мало уваги приділяє тютюновій тематиці «Дело», зокрема, немає жодної реакції на прийняття поправок до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору» чи подорожчання сигарет в середньому на 50 к з 1 вересня. «Деловая столица» має тільки дві публікації на тютюнову тематику, теж «байдужі» до причин епідемії куріння. «Дзеркало тижня» практично не має публікацій про тютюнову епідемію, а знайдені 3 статті за 2008 сприймаються не як редакційні матеріали, а як реакція виробників тютюну на наступ на куріння. Як і більшість інших ділових видань, «Коммерсант» не коментує тривожний контекст, на тлі якого відбуваються висвітлювані цим виданням бізнесові, «тютюнодотичні» події й явища. «Українська правда» практично не висвітлює стрімке поширення тютюнової епідемії в Україні – знайдено одну публікацію, та й та про підвищення акцизу на сигарети. «Эксперт-Украина» не пише про стрімке поширення тютюнової епідемії навіть висвітлюючи певні кроки влади щодо її подолання та перелічуючи головні причини таких кроків.


Трохи менше половини досліджуваних видань можна назвати небайдужими до української тютюнової епідемії – вони з більшим чи меншим успіхом, інколи наївно і незґрабно, проте намагаються висвітлювати цю ще доволі непопулярну тему. Мова йде про «Газету по-киевски», «День», «Киевские ведомости», «Корреспондент», «Профиль», «Україну молоду».

«Газета по-киевски» періодично висвітлює тривожну ситуацію з курінням, проте, на жаль, не вдається в подробиці, не аналізує її причини. Найповніше й найширше з усіх досліджуваних видань тему поширення епідемії куріння висвітлює «День». Повно і вчасно інформують читачів про тривожну ситуацію з курінням та про кроки держави і суспільства щодо її подолання «Киевские ведомости». «Корреспондент» доволі повно інформує як про поширення тютюнової епідемії в Україні, так і про супутні проблеми, крім того, статті на тютюнову тематику цього видання найфаховіші з усіх, максимально наповнені фактажем і різноманітними думками, при цьому матеріал майстерно «нанизаний» на стрижень чіткої власної позиції. Тільки одну публікацію про тривожну ситуацію з курінням в Україні має «Профиль». «Україна молода» доволі рідко згадує тютюнову епідемію, хоча формат видання передбачає подібну гостру проблематику – знайдено, зокрема, дві публікації, але за відсутності транслювання заяв представників тютюнового бізнесу цю абстрагованість від важливої суспільної проблеми, гадаємо, не слід трактувати як ангажованість.


2. Друга ознака, яка може свідчити про скерованість певного видання на задоволення інтересів тютюнових компаній, тобто ігнорування сучасного світового антитютюнового тренду й замовчування помітних успіхів окремих міст і країн у наступі на куріння, теж характерна для більшості досліджуваних видань. Серед них «Бизнес», «Главред», «Дело», «Деловая столица», «Дзеркало тижня», «Коммерсант», «Україна молода», «Українська правда», «Эксперт-Украина».


У власних публікаціях «Бизнес», звичайно, має певні посилання на європейський тренд, проте вони куці, вибіркові і стосуються, як правило, «європейськості» асортименту сигарет і смаку курців, а не європейського підходу до тютюнової галузі й жорсткого курсу на ліквідацію вбивчої звички. В матеріалах «Бизнеса» представники тютюнових компаній просторікують про європейське розмаїття своєї продукції і європейські ціни, проте зовсім не йдеться про «європейське» ставлення великого бізнесу до працівників-курців чи «європейське» згортання виробництва тютюнових виробів. В єдиній публікації «Главреда» на тютюнову тематику – згадка про світовий протитютюновий тренд і те, як виглядає українська ситуація на його тлі, дуже маленька. В «Деле» лиш одна публікація, котра висвітлює бурхливу боротьбу з курінням у світі, – «Европа массово бросает курить». Вона доволі повно інформує про виправдане більш жорстке ставлення до куріння за кордоном, але в ній зовсім не проводяться аналогії з вітчизняною ситуацією, в інших же публікаціях посилань до світових тенденцій практично немає. В «Деловой столице» немає статей за 2008 рік, в яких би йшлося про потужний наступ на вбивчу звичку у провідних столицях світу. У публікаціях «Дзеркала тижня» перманентно прослизають посилання на європейський досвід, проте дуже вибіркові, головно про явища, супутні боротьбі з курінням. «Коммерсант» практично не інформує про ситуацію з курінням у світі і, тим більше, не співставляє світові тенденції й статистичні дані з українськими реаліями й перспективами. При висвітленні проблеми з курінням в Україні й реакції на неї держави «Корреспондент», зазвичай, «не додає» світового контексту. «Українська правда» не висвітлює світовий рух проти куріння. «Україна молода» теж не висвітлює світовий протитютюновий рух, правда, в контексті загальної протитютюнової позиції і за відсутності на шпальтах газети коментаторів-тютюнників. «Эксперт-Украина» не бере до уваги світовий протитютюновий тренд.

Не ігнорують сучасний світовий антитютюновий тренд та не замовчують успіхи певних міст і країн у наступі на куріння « Газета по-киевски», «День», «Киевские ведомости», «Профиль».

«Газета по-киевски» широко й повно інформує про ситуацію з курінням у світі, але майже ніколи не співставляє світові тенденції з українськими реаліями й перспективами. «День» доволі послідовно слідкує за подіями в світі, на тлі яких розгортається боротьба з курінням в Україні. «Киевские ведомости», зважаючи на формат столичної газети, доволі доречно занурені в світовий контекст боротьби з курінням. В єдиній статті «Профиля» доречно згадані головні світові успіхи боротьби з курінням.


3. Третя ознака потенційної ангажованості видань виробниками тютюну, – трансляція меседжів тютюнових компаній, в тому числі неправдивих, теж притаманна більшості досліджуваних видань. Йдеться про «Бизнес», «Газету по-киевски», «Главред», «Дзеркало тижня», «Коммерсант», «Корреспондент», «Українську правду», «Эксперт-Украина».

Особливо помітно грішать преклонінням перед тютюновими корпораціями «діловики» – публікації «Бизнеса» й «Коммерсанта» фактично стали трибуною для представників тютюнової промисловості, викладки й версії яких не коментуються й не перевіряються та зазвичай не врівноважені протилежними думками. Статті цих видань про акцизну політику держави тільки за стилем якось відрізняються від публікацій галузевого «Акциза», за змістом же – повністю їм дорівнюють. Позиція «Бизнеса» й «Коммерсанта» в питаннях акцизної політики і тютюнового бізнесу надійно схована за рясними заявами речників цього ж бізнесу, а їх меседжі і сприймаються власне як позиція видання.

В одній із публікацій « Газеты по-киевски» цікава ситуація – із вуст начебто незалежних економістів злітає сумнівна інформація, характерна саме для виробників тютюну. Новини, бездумно повторені за інформаційними агентствами – ще одна проблема в інформуванні суспільства на тютюнову тематику. Зазвичай таку проблему мають портали, зокрема «Главред». Позиція «Дзеркала тижня» при позірному балансі думок або слабо артикульована, або теж співпадає з позицією тютюнових компаній, щедро презентованою на шпальтах видання. «Корреспондент» транслює неправдиві меседжі виробників тютюну про власний маркетинг і ці заяви журналісти не піддають сумніву. Неправдиві заяви виробників тютюну транслює й «Українська правда». «Эксперт-Украина» має приклади як транслювання неправдивих заяв виробників сигарет, так і професійно написану статтю з хорошим аналізом ситуації з цінами на сигарети, але без коментарів експертів.


Не є ретрансляторами головних заяв виробників тютюну « Дело», «Деловая столица», «День», «Киевские ведомости», «Профиль». У 4 досліджуваних публікаціях «Дела», правда, серед коментаторів є двоє протютюнових. «Деловую столицу» у трансляції тютюнових меседжів звинуватити важко – можна дорікнути, хіба, відтворенням легковажно-іронічного тону, властивого представникам тютюнової галузі, коли йдеться про заборону куріння. «День» має тільки одну публікацію, де відверто дублюються всі меседжі тютюнників, проте, можливо, варто розглядати цю статтю в рамках полеміки на шпальтах газети. Не займаються транслюванням меседжів виробників тютюну «Киевские ведомости». «Корреспондент» транслює неправдиві меседжі виробників тютюну, проте в контексті протилежних думок. «Профиль» не транслює неправдиві меседжі виробників тютюну – власне, в єдиній «тютюновій» публікації коментаторів немає взагалі.


4. Присутність серед коментаторів редакційних матеріалів на тютюнову тематику переважно представників тютюнових компаній – четверта ознака можливої ангажованості видання тютюновими компаніями, характерна для меншості досліджуваних видань. Її мають «Бизнес», «Дело», «ДТ», «Коммерсант», «Українська правда», «Эксперт-Украина». 8 з 13-ти коментарів до матеріалів «Бизнеса» на тютюнову проблематику – належать речникам тютюнового бізнесу та ще й в ролі беззаперечних авторитетів. Нечисленні публікації «Дела» на тютюнову тематику коментують двічі, і двічі – «тютюноангажовані» експерти. 3 з 5-ти коментарів до статей «ДТ» на тютюнову тематику – від представників тютюнового бізнесу. 11 із 21-го коментаря в «тютюнових» статтях «Коммерсанта» належать тютюнникам.

Інколи «протютюнових» коментарів до публікацій тільки половина, проте вони йдуть серією з репліками високопосадовців-лобістів інтересів тютюновиробників. Зокрема, єдину статтю на «Українській правді» коментують двічі, один з коментарів – від "Імперіал Тобакко Україна"; 3 з 6 коментарів до публікацій «Эксперт-Украина» на тютюнову тематику належать виробникам сигарет.


Навпаки, матеріали на тютюнову тематику « Газеты по-киевски», «Главреда» «Деловой столицы», «Дня», «Киевских ведомостей» й «України молодої» практично не коментують тютюнові виробники, зате презентовано думку медиків, економістів і науковців. Публікації «Корреспондента» коментують найрізноманітніші особи, серед яких і виробники тютюну.


Для тих досліджуваних видань, в яких рекламують тютюнові бренди, поряд із прямим транслюванням заяв тютюнових виробників характерним є підтримання своєрідного навколотютюнового шуму коштом публікацій про шкоду куріння, котрі не несуть нової інформації, а тільки значно знижують поріг чутливості суспільства до тривожної статистики щодо тютюнової епідемії і через які губляться справді змістовні матеріали. Є поодинокі авторські протитютюнові статті, але вони сприймаються власне як позиція автора, бо не підкріплені думками експертів. Помітним є явище, коли через нібито невинний матеріал опосередковано підтримуються ключові, зазвичай неправдиві, заяви виробників тютюну. Тютюнові бренди рекламують у «Коммерсанті», «Корреспонденте», «Профиле», «Эксперт-Украина».


Досліджувані ділові видання – «Дело», «Бизнес», «Деловая столица», «Коммерсант», «Профиль», «Эксперт-Украина» – відрізняються особливим пієтетом до учасників тютюнового ринку. Заяви представників тютюнових компаній – основа більшості публікацій про акцизну політику у цих виданнях. Матеріали українських ділових ЗМІ на бізнесово-тютюнову тематику практично позбавлені «зовнішнього погляду» – думок незалежних експертів, економістів, фінансистів і правників, особливо світового рівня. Процеси, які вже відбуваються в українській економіці взагалі і в місцевих тютюнових бізнесах зокрема, а також ті, котрі тільки очікують на українську економіку, не співвідносяться зі світовими процесами і трендами в достатній мірі.


ДОДАТКИ


Список видань і публікацій, використаних у дослідженні:


1. «Бизнес»

  1. №2 (781), 14 січня 2008, «Дурновкусие», Сергій Саливон
  2. №10, 10 березня 2008, «Дадут прикурить», Михайло Волков
  3. №14 (793), 7 квітня 2008, «Трубка мира», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук
  4. №17-18, 5 травня 2008, «Руки вверх!», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук
  5. №30, 28 липня 2008, «Любители пива», Сергій Саливон
  6. № 32, 11 серпня 2008, «Табачили очі», Сергій Саливон, Михайло Дикаленко, Еліна Московчук


2. «Газета по-киевски»

  1. 17.09.2008, «Могилянка бросила курить», Владимир Овсиенко
  2. 19.09.2008, «И эти люди запрещают дымить, где попало?», Владимир Овсиенко, Ирина Касьянова
  3. 03.09.2008, «Кальян вместо сигарет?», Илья Аркадьев
  4. 30.05.2008, «Больше нас дымят только греки», Марина Фролова
  5. 02.07.2008, «Японцам не дадут прикурить», Антон Сухоносенко
  6. 05.01.2008, «Курильщикам Европы – не продохнуть» Игорь Смага
  7. 18.09.2008 «В Киеве запретили курить», портал
  8. 19.02.2008 із посиланням на «Лига», «За столичными курильщиками будет следить милиция», портал


3. «Главред»

  1. 05.03.08 «Украинцы вымирают», Татьяна Катриченко
  2. 16.04.08 «Изменение системы акцизов на сигареты увеличит контрабанду – эксперты», новина із посиланням на УНІАН, портал
  3. 31.07.08 «После дождичка в четверг», Святослав Хоменко


4. «Дело»

  1. 23 липня 2008, «Прилуцький тютюнник», портал
  2. «Европа массово бросает курить», портал
  3. «Киевские «трубачи» перекурили москвичей», портал
  4. «Томенко запрещает рекламу»


5. «Деловая столица»

  1. №12(358) 24 березня 2008, «Похмельный синдром», Людмила Ксьонз
  2. №37(383) 15 вересня 2008, «Курильщиков выгоняют из офисов», Андрій Сопілка


6. День

  1. №46, 13 березня 2008, «Митна лібералізація», Наталія Білоусова
  2. №47, 14 березня 2008, «Самі куримо і сусідам не даємо дихати», Ганна Гопко
  3. №50, 19 березня 2008, «Обережно! Отруйні гази!», Федір Тараненко
  4. №61, 3 квітня 2008, «Акцизом по тютюнопалінню», Олексій Савицький
  5. №70, 16 квітня 2008, «Тютюнова контрабанда – вперед», Іван Гончаров
  6. №115, 4 липня 2008, «Кампанія за чисте повітря тільки починається», Олександра Устинова
  7. №121, 12 липня 2008, «Поспішають дорослішати. Але як?», Інна Філіпенко
  8. №128, 23 липня 2008, «Вчені розвіюють міфи про тютюн», Олександра Устинова
  9. №134, 31 липня 2008, «Тютюнова епідемія продовжуватиметься?», Олександра Устинова
  10. №171, 24 вересня 2008, «Українські міста борються з палінням», Олександра Устинова


7. «Дзеркало тижня»

  1. № 15 (694) 19-25 квітня 2008, «З хворого акцизу на здоровий», Андрій Іванов
  2. № 18 (697) 17-23 травня 2008, «Заручники чужих помилок і прогулів», Костянтин Левицький
  3. № 28 (707) 2-8 серпня 2008, «Нетривкий мир і бюджетні гроші», Наталія Яценко


8. «Киевские ведомости»

  1. №45 12 березня 2008, «Рак легких и курение: связь доказана»
  2. №56 27 березня 2008, «Антиникотиновое стрільбище» Лариса Гуторова
  3. №132 24 липня 2008, «Лифт и церковь – не место для курения», Марина Пахомова
  4. №139 02 серпня 2008, «Погаси окурок! В водяной урне», Віктор Новицький
  5. №141 06 серпня 2008, «Фемида стала на сторону курильщиков», Наталія Косенко
  6. №146 13 серпня 2008, «Бросить курить и не растолстеть», Віктория Солнечная
  7. №150 19 серпня 2008, «Дешевые сигареты дорогие для жизни», Єлена Францева
  8. №160 03 вересня 2008, «Кальян – все тот же обман», Діана Іванова
  9. №169 16 вересня 2008, «Алкоголя и табака станет меньше»
  10. №172 19 вересня 2008, «На остановке закуришь – штраф получишь», Генріх Сікорський
  11. №173 20 вересня 2008, «Как прищучить табакуров», Генріх Сік орський


9. «Коммерсант»

  1. 18.01 «ГНАУ коллекционирует марки», Наталія Непряхіна
  2. 19.03 «Рекламу избавляют от вредных привычек», Марія Цатурян, Антон Онуфрієнко
  3. 27.03 «Табачников отучат от курения», Наталія Непряхіна
  4. 18.04 «Виктор Пинзенык дорожит вредными привычками», Альона Голубєва, Андрій Юхименко
  5. 23.05 «Образец для подорожания», Альона Голубєва
  6. 03.06 «Верховная рада отбирает лицензии», Альона Голубєва
  7. 06.06 «Кабмин напустил дыма» Олександр Зворський
  8. 23.07 «Минфин потакает вредным привычкам», Наталія Непряхіна
  9. 01.08 «Табачникам объявили короткий перекур», Єлена Сини цина


10. «Корреспондент»

  1. № 30 «Великий табачный путь», Катерина Салей, Христина Бердинських
  2. № 38 «Дым отрочества», Кароліна Тимків


11. «Профиль»

  1. №21 (40), 07.06.2008, «Кто освободит Украину от табачного дурмана?» Єгор Чечеринда

12. «Україна молода»

  1. №100 за 31.05.2008, «Горіти, а не диміти!», Максим Мединський 
  2. №100 за 31.05.2008, «Забичкована звичка», Володимир Семків


13. «Українська правда»

  1. 04.08.2008 «Верховна Рада збільшила шкоду від паління», Олег Громов


14. «Эксперт-Украина»

  1. №12 (157) 24 березня 2008, «Водка и табак остались без «наружки»», Дмитро Уляницький
  2. №36 (179) 15 вересня 2008, «Налог на сигаретный дым», Олександр Гончаренко
  3. №36 (179) 15 вересня 2008, «Ставка акциза и сила власти», Ігор Лавриненко



Журналістам перелічених видань поставлено такі питання:

  1. Чи вважаєте себе достатньо інформованим про шкоду від куріння тютюну, діяльність тютюнових компаній і регулювання цін на тютюнові вироби?



  1. Як, зазвичай, виникають інфоприводи для написання певного матеріалу на тютюнову тематику?



  1. Якими є критерії для визначення того, чи інформація про куріння тютюну, діяльність тютюнових компаній і акцизної політики держави щодо тютюнових виробів є в Україні відкритою, повною і правдивою?



  1. Як саме ваше видання шукає експертів для написання певного матеріалу на тютюнову тематику?



  1. Чи вважаєте, що ваше видання достатньо повно висвітлює тютюнову епідемію?



  1. Які джерела інформації ви вважаєте пріоритетними при зборі інформації щодо тютюнової епідемії?



  1. Хто (імена експертів) зазвичай коментує статті про паління тютюну?



  1. Чи вважаєте ви, що ваші матеріали на тютюнову тематику повинні сприяти зниженню рівня тютюнокуріння в Україні?



  1. Чи вважаєте, що журналіст-курець є об‘єктивним при висвітленні тютюнокуріння ?



  1. Як ваше видання ставиться до повідомлень тютюнових гігантів, присутніх на ринку України?



  1. Чи ваше видання перевіряє на правдивість коментарі представників тютюнових компаній?



  1. До кого з експертів ваше видання звертається, щоб перевірити дані, надані тютюновим бізнесом?



  1. Чи вважаєте, що журналісти повинні до певної міри упереджено ставитися до діяльності і повідомлень великих тютюнових корпорацій, діючи з точки зору презумпції винності? Якщо так, то в чому саме це повинно виявлятися?



  1. З яких джерел ваше видання отримує інформацію про тютюнові компанії і їх діяльність?



  1. Хто (імена експертів) зазвичай коментує діяльність тютюнових компаній?



  1. Чи вважаєте, що журналісти повинні до певної міри упереджено ставитися до діяльності і повідомлень уряду, діючи з точки зору презумпції винності? Якщо так, то в чому саме це повинно виявлятися?



  1. З яких джерел ваше видання отримує інформацію про діяльність Верховної Ради України й Уряду в сфері зниження шкоди від паління тютюну, оподаткування тютюнових компаній, регулювання цін на тютюнові вироби?



  1. Хто (імена експертів) зазвичай коментує акцизну політику щодо тютюнових виробів?



  1. Чи може представник тютюнової компанії повноцінно виступати як експерт в питаннях зниження шкоди від паління тютюну?



  1. Чи може представник тютюнової компанії повноцінно виступати як експерт в питаннях акцизної політики щодо тютюнових виробів?



  1. Чи хотіли би взяти участь у тренінзі, присвяченому особливостям висвітлення тютюнової тематики? Якщо так, то на якій з тем ви б хотіли зосередитися:
  • повна заборона тютюнової реклами (міжнародний досвід, ефективність такого заходу, тютюновий маркетинг, спонсорство і т.д),
  • графічні попередження,
  • контрабанда тютюнових виробів (в Україну та з України),
  • акцизна політика,
  • наслідки тютюнової епідемії для економіки країни і здоров’я населення?