Geum.ru

«Висвітлення українськими друкованими й інтернет-змі тютюнової тематики, а саме: шкоди від тютюнокуріння, діяльності тютюнових компаній, державної стратегії боротьби із тютюнокурінням»

Вид материалаДокументы

Содержание


У досліджуваних ділових виданнях
Байдужість до стрімкого поширення тютюнової епідемії в Україні, даних ВООЗ та замовчування важливих фактів –
Трансляція меседжів тютюнових компаній, в тому числі неправдивих
Пачка «Мальборо»
Пачка сигарет без фільтру
Присутність серед коментаторів редакційних матеріалів на тютюнову тематику переважно представників тютюнових компаній
Видання й публікації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

байдужість до стрімкого поширення тютюнової епідемії в Україні, даних ВООЗ та замовчування важливих фактів;
  • ігнорування сучасного світового антитютюнового тренду й замовчування помітних успіхів окремих міст і країн у наступі на куріння;
  • трансляція меседжів тютюнових компаній, в тому числі неправдивих.

    Для меншості досліджуваних видань характерна
    • присутність серед коментаторів редакційних матеріалів на тютюнову тематику переважно представників тютюнових компаній



    Для видань, в яких рекламують тютюнові бренди, поряд із прямим транслюванням заяв тютюнових виробників характерним є підтримання своєрідного навколотютюнового шуму коштом публікацій про шкоду куріння, котрі не несуть нової інформації, а тільки значно знижують поріг чутливості суспільства до тривожної статистики щодо тютюнової епідемії і через які губляться справді змістовні матеріали. Є поодинокі авторські протитютюнові статті, але вони сприймаються власне як позиція автора, бо не підкріплені думками експертів. Помітним є явище, коли через нібито невинний матеріал опосередковано підтримуються ключові, зазвичай неправдиві, заяви виробників тютюну.


    У досліджуваних ділових виданнях виявлено чималий пієтет до гравців тютюнового ринку. Заяви представників тютюнових компаній – основа більшості публікацій про акцизну політику у цих виданнях. Матеріали українських ділових ЗМІ на бізнесово-тютюнову тематику практично позбавлені «зовнішнього погляду» – думок незалежних експертів, економістів і правників, особливо світового рівня. Процеси, які вже відбуваються в українській економіці взагалі і в місцевих тютюнових бізнесах зокрема, а також ті, котрі тільки очікують на українську економіку, не співвідносяться зі світовими процесами і трендами в достатній мірі.


    РЕКОМЕНДАЦІЇ


    За результатами дослідження «Висвітлення українськими друкованими й інтернет-ЗМІ тютюнової тематики, а саме: шкоди від тютюнокуріння, діяльності тютюнових компаній, державної стратегії боротьби із тютюнокурінням» Телекритика рекомендує:


    Зважаючи на те, що Україна, ратифікувавши у 2006 році Міжнародну Рамкову Конвенцію ВООЗ щодо контролю над тютюном, взяла на себе зобов’язання до 2011 повністю заборонити рекламу тютюну (ст. 13 Конвенції), у 2010 відбудеться заборона прямої реклами тютюнових виробів на сторінках друкованих видань (у березні цього року депутати ВР проголосували за закон Томенка).

    Водночас, у більшості популярних видань помітною є побудова лояльності видань саме до рекламодавця, а не до потреб читача. Проявляти лояльність до рекламодавців та ігнорувати соціально значиму інформацію керівництво видань, на нашу думку, дійсно спонукає наявність прямої реклами в ЗМІ, навіть якщо вона справді хвилює читачів цих видань.

    Тому повна заборона на рекламу тютюнових виробів в ЗМІ була б не лише корисна з точки зору оздоровлення суспільства, а й з точки зору прозорого розвитку медіа-бізнесу в Україні.

    Також, з огляду на практику друку статей щодо корпоративної соціальної відповідальності тютюнового бізнесу, «Телекритика» вважає доцільним проведення тренінгів для редакцій ЗМІ щодо стандартів висвітлення тютюнової проблематики у країнах Західної Європи та США.


    МЕТОДОЛОГІЯ


    Огляд друкованої й інтернет-преси здійснювався шляхом моніторингу присвячених тютюновій тематиці статей за січень-вересень 2008 року 14-ти найпопулярніших ділових і суспільно-політичних видань, а саме публікацій на теми:
    • шкода від куріння
    • діяльність тютюнових компаній
    • акцизна політика держави щодо тютюнових виробів


    у таких виданнях:

    1. «Бизнес»
    2. «Газета по-киевски»
    3. «Главред»
    4. «Дело»
    5. «Деловая столица»
    6. «День»
    7. «Дзеркало тижня»
    8. «Киевские ведомости»
    9. «Коммерсант»
    10. «Кореспондент»
    11. «Профиль»
    12. «Україна молода»
    13. «Українська правда»
    14. «Эксперт-Украина»



    З огляду на дані, надані компанією «Моніторинг ЗМІ України», із матеріалів досліджуваних видань публікації журналів, в яких рекламуються тютюнові бренди, додатково розглядалися окремо. Йдеться про:

    1. «Коммерсант»
    2. «Кореспондент»
    3. «Профиль»
    4. «Эксперт-Украина»



    Крім того, з матеріалів досліджуваних 14 видань, публікації ділових журналів теж додатково розглядалися окремо, йдеться про:

    1. «Дело»
    2. «Бизнес»
    3. «Деловая столица»
    4. «Коммерсант»
    5. «Профиль»
    6. «Эксперт-Украина»


    Дані компанії «Моніторинг ЗМІ України» було проаналізовано на предмет кількості друкованих українських ЗМІ, які є носіями тютюнової реклами, бюджетів розміщення цієї реклами, позиціювання і цільової аудиторії цих видань.


    Всього статей було вибрано 65 (список у ДОДАТКАХ). Їх тексти аналізувалися на предмет ступеню можливої ангажованості відповідного ЗМІ тютюновими компаніями. Таку ангажованість, на нашу думку, можна відслідковувати за кількома ознаками:

    1. байдужість до стрімкого поширення тютюнової епідемії в Україні, даних ВООЗ та замовчування важливих фактів (наприклад, фактичного дешевшання сигарет на тлі подорожчання інших товарів, значне збільшення курців, особливо дітей і жінок, велике збільшення виробництва сигарет, крім цього легковірність, з якою сприймаються заяви представників тютюнової галузі чи урядовців тощо),
    2. ігнорування сучасного світового антитютюнового тренду (зокрема, широкого розповсюдження заборони куріння в громадських місцях, наміру урядів найрозвиненіших держав протягом 15 років оголосити тютюн поза законом тощо),
    3. трансляція меседжів тютюнових компаній, в тому числі неправдивих (йдеться, головно, про їх заяви щодо непотрібності підвищення акцизів, захисту прав малозабезпечених курців, міфічних перспектив зростання контрабанди, ситуацію з курінням в сусідніх країнах, спрямованості реклами сигарет нібито тільки на дорослих, «ефективності» тютюнової благодійності, а також екологічних і оздоровчих програм тощо),
    4. присутність серед коментаторів редакційних матеріалів на тютюнову тематику переважно представників тютюнових компаній (найвідвертіша, проте від того не менш поширена риса, притаманна більшості публікацій; ситуація, подібна до тієї, коли би стан справ із наркотиками коментували виключно їх виробники й наркодилери)


    Публікації кожного видання аналізувалися за наявністю перерахованих ознак (кожного з чотирьох пунктів). Зупинімося дещо детальніше на кожній з перелічених ознак.


    Байдужість до стрімкого поширення тютюнової епідемії в Україні, даних ВООЗ та замовчування важливих фактів – характерна риса переважної більшості українських друкованих і інтернет-видань. Тут, в першу чергу, йдеться не стільки про природу чи якісність певних публікацій на тему поширення тютюнової епідемії в Україні, як про повну їх відсутність. Звичайно ж, багато видань пишуть про шкоду паління – це видно й по наведених далі прикладах, – проте, як правило, це «беззубі» статті з констатацією давно відомих фактів, до яких уже в суспільстві виробилося певне несприйняття, своєрідний імунітет. Глибоких же матеріалів з використанням нових медичних відкриттів чи простої української статистики щодо тютюну, не кажучи про серйозний аналіз причин стрімкого поширення епідемії куріння в Україні та штучного підживлення феномену куріння у світі – немає.

    Крім того, у ЗМІ спостерігається значне викривлення при висвітленні акцизної політики держави. Наприклад, фактичні результати підвищення акцизів з 1 вересня висвітлюються значно пасивніше, ніж непевні прогнози і залякування виробників тютюну перед прийняттям цього акту. У такій інформаційній атмосфері стала можливою ситуація, коли у перший варіант пакету антикризових заходів, запропонованих Кабміном, депутати «забули» включити підняття акцизів на тютюн. Подібний інформаційний вакуум спостерігався і наприкінці минулого року, коли чергове «підняття» акцизів провели таким чином, що по широкому колу марок сигарет оподаткування послабилося.


    Ігнорування сучасного світового антитютюнового тренду найпомітніше в публікаціях ділових видань, а також тих, які претендують на ділове позиціювання. Здавалося б, незважаючи ні на що, вони повинні розглядати ситуацію з українським бізнесом в світовому економічному контексті. Аж ні – хоча світовий протитютюновий напрямок не є секретом для широкого загалу, для українських журналістів-«діловиків» його ніби не існує. А мова йде про важливі явища для економік практично усіх розвинених країн, а саме: свідоме і суттєве підвищення цін на тютюнові вироби, заборону палити в громадських місцях і на цілих підприємствах, жорсткіші умови медичного страхування для курців, проекти повного згортання виробництва сигарет і навіть остаточного викорінення куріння. Ігнорування в ділових виданнях впливу на українську економіку й бізнес перерахованих ознак сучасності, гадаю, є дивним. Як з точки зору зацікавлених українських бізнесів, так і всього суспільства. Адже йдеться, з одного боку, про недалекі перспективи відмирання цілої галузі промисловості, з другого – про потужний нищівний вплив феномену куріння на кількість, здоров’я, а також якість праці людей – головного економічного ресурсу.


    Трансляція меседжів тютюнових компаній, в тому числі неправдивих – мало не найпомітніша з ознак ангажованості ЗМІ. Як правило, ці заяви зводяться до кількох тверджень:
    • в оподаткуванні не варто переходити на відсотковий мінімум, бо це, мовляв, приведе до більшої доступності сигарет, через те, що для найдешевших марок сигарет (а саме їх нібито палять тінейджери) мінімальне податкове зобов'язання, розраховане у відсотках, буде надто низьким (НАСПРАВДІ, виробники дорогих сигарет вважають, що краще грошовий мінімум, а виробники дешевих сигарет – що краще відсотковий мінімум. Проте для зменшення доступності сигарет важлива не форма, а величина мінімального акцизу. Тінейджери ж зазвичай курять не найдешевші, а найрекламованіші сигарети, тоді як найдешевші курять залежні курці з низьким рівнем доходів);
    • заплановане підвищення акцизу на тютюнові вироби нібито спровокує ситуацію, коли ціни на сигарети в Україні виявляться значно вищими, ніж у РФ, Білорусі й Молдові, що, мовляв, викличе вибух контрабанди тютюнових виробів в Україну (НАСПРАВДІ, контрабанда виникає не через різницю ставок акцизу, а через різницю роздрібних цін. Причому тоді, коли різниця цін стає настільки великою, що купити сигарети в одній країні і перепродати в іншій, покривши при цьому витрати на перевезення і ризик конфіскації – вигідно. Ситуація ж із цінами така (на серпень 2008):

    Пачка «Мальборо»

    Росія – 35 рублів (7,5 грн)

    Молдова – 13 лей (6,24 грн)

    Білорусь – 6,05 грн

    Україна – 5 грн


    Пачка «Бонд»

    Росія – 15,5 рублів (3,32 грн)

    Молдова 5,5 лей (2,64 грн)

    Україна – 2,3 грн


    Пачка сигарет без фільтру

    Росія – 8 рублів (1,7 грн)

    Білорусь – 1,2 грн

    Україна – 0,8 грн

    Молдова – сигарети дешевих місцевих марок дійсно можуть коштувати дешевше аналогічних українських сигарет


    З наведених цін на сигарети у нас і сусідів видно, що Україна може продовжувати політику нарощування акцизів для вирівнювання і помірного перевищення цін над сусідніми країнами СНД, одночасно скорочуючи розрив цін з сусідніми країнами ЄС. Це не припинить контрабанду сигарет із України в Європу, бо різниця все одно залишатиметься високою (у Польщі пачка «Мальборо» коштує 7,9 злотих (18 грн), а «Бонд» 5,75 злотих (13 грн)), але масштаб контрабанди може зменшитися);
    • мовляв, не варто руйнувати сучасну акцизну політику, завдяки якій тютюнова галузь динамічно розвивається (НАСПРАВДІ, динамічний розвиток галузі відбувається коштом двох нездорових факторів: зростання вживання сигарет серед українців і зростання контрабанди до ЄС. Зокрема, у 1999 році, за свідченням асоціації «Укртютюн», українці вживали 70 мільярдів сигарет. В 2007 році ж українців стало значно менше (в тому числі через куріння), але споживали вони за тими ж оцінками вже 90 мільярдів сигарет. Крім того, більш як 30 мільярдів штук українських сигарет вивозиться контрабандистами і кожна четверта сигарета вироблена в Україні нелегально викурюється у ЄС. Українськими сигаретами, вилученими на митниці опалюють електростанції у Польщі. Ось які фактори забезпечили динамічне подвоєння тютюнового виробництва за останні роки. Фактично, акцизна політика, яка проводилася до останнього часу і була спрямована на відносне здешевлення тютюну, була злочинною, бо чим нижче ціни на сигарети, тим вище їх споживання у нашій країні і тим вище прибуток від контрабанди і заохочення до зростання цієї кримінальної діяльності.
    • для держбюджету і суспільного здоров'я, мовляв, краще мати низькі податки і контрабанду із країни, ніж високі податки і контрабанду в країну й підпільне виробництво неякісних сигарет. При цьому наполегливо підкреслюється той факт, що з сигарет, які потім спрямовуються на контрабанду, стягується повне акцизне оподаткування, оскільки вони виробляються цілком легально. І, мовляв, чим більше такої контрабанди, тим вище доходи бюджету (НАСПРАВДІ, обидва види контрабанди є поганим явищем, але з двох лих маємо вибрати менше, критерії ж вибору – суспільне здоров’я і прибутки бюджету. Теоретично можливо, що при дуже високих ставках акцизу контрабанда до країни стане настільки високою, що державний бюджет втратить, але приклади Канади, Великої Британії, Іспанії й інших, власне, як і український досвід, показують, що бюджет завжди вигравав, коли податки збільшувалися, навіть якщо при цьому зростала контрабанда до країни. Зокрема, в 1999 році в Україні була дуже велика контрабанда з Росії через різницю ставок акцизу і видавалося, що ця ситуація вигідніша Росії. Проте у 1999 році Росія виробила у 6 разів більше сигарет, ніж Україна, але доходи бюджету Росії від тютюнових акцизів виявилися на 30 мільйонів доларів менше, ніж доходи України. Подібно ж, в 2007 році втрати Польщі від контрабанди сигарет з України та інших країн сягали 1 мільярда доларів, але бюджет Польщі отримав 5 мільярдів доларів від тютюнових акцизів, тоді як Україна за 2007 рік отримала від тютюнових акцизів усього 0,5 мільярда доларів, до того ж четверта частина цієї суми зумовлена контрабандою українських сигарет до ЄС. Що ж стосується підробок, то за них жодні акцизи не платять взагалі, і тому зміна ставок акцизу на рівень підробок на ринку практично не впливає. До того ж, як показують наукові дослідження, відповідність тютюнових виробів сучасним стандартам якості ще не означає, що такі вироби є менш шкідливими для здоров'я!).


    Присутність серед коментаторів редакційних матеріалів на тютюнову тематику переважно представників тютюнових компаній звужує потенційно цікавий матеріал, перетворюючи його на трибуну для них. Багато розглянутих при проведенні цього дослідження статей супровожувалися коментарями саме в такий спосіб. Наприклад, багато матеріалів, у яких ішлося про поправки до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору» й подорожчання сигарет, жваво коментувалися майже виключно представниками тютюнового бізнесу. Подекуди надавали слово й держслужбовцям, проте в українських умовах високої корумпованості чиновників і очевидного зрощення державного апарату з бізнесом, урядовці навряд є адекватними виразниками державних і суспільних інтересів. Найчастіше їх заяви фактично підсилюють зміст реплік тютюнників. Надзвичайно рідкими є коментарі неангажованих бізнесом персон – науковців відповідних напрямків, працівників неурядових організацій і фондів, а також ВООЗ.


    ВИДАННЯ Й ПУБЛІКАЦІЇ


    Публікації досліджуваних видань розглядалися на предмет наявності в них перерахованих вище 4-х ознак ангажованості. Якщо на нашу думку така ознака була в публікаціях, над порядковим номером ознаки ставився знак «+» на наводилися приклади. Після назви видання перераховано досліджувані статті із датою виходу, назвою й іменем автора.


    1. «Бизнес»


    №2 (781), 14 січня 2008, «Дурновкусие», Сергій Саливон

    №10, 10 березня 2008, «Дадут прикурить», Михайло Волков

    №14 (793), 7 квітня 2008, «Трубка мира», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук

    №17-18, 5 травня 2008, «Руки вверх!», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук

    №30, 28 липня 2008, «Любители пива», Сергій Саливон

    № 32, 11 серпня 2008, «Табачили очі», Сергій Саливон, Михайло Дикаленко, Еліна Московчук


    +

    1. Найпотужніше ділове видання України, «Бизнес», у публікаціях не має згадок про загрози кількості й «якості» одного з економічних ресурсів, себто людей, які (загрози) на цей ресурс чекають через стрімке поширення куріння. «Бизнес» не пише про сумнівні перспективи цілої галузі харчової промисловості, як і не досліджує діяння гравців тютюнового лобі. Гадаємо, висвітлюючи чергове підняття акцизних ставок на тютюнові вироби, необхідно хоча б побіжно пояснити, чим саме викликані такі дії уряду. Адже без інформації про тривожні статистичні дані щодо найвищого за останній час рівня куріння, захворюваності на рак і смертності в Україні, кроки борців із курінням виглядають нелогічними й навіть курйозними.


    +

    2. «Бизнес» має певні посилання на європейський тренд, проте вони куці, вибіркові і стосуються, зазвичай, «європейськості» асортименту сигарет і смаку курців, а не європейського підходу до тютюнової галузі й жорсткого курсу на ліквідацію вбивчої звички. До прикладу, в матеріалах «Бизнеса» представники тютюнових компаній просторікують про європейське розмаїття своєї продукції і європейські ціни, проте зовсім не йдеться про «європейське» ставлення великого бізнесу до працівників-курців чи згортання виробництва тютюнових виробів:


    «Несмотря на прогнозы специалистов о полной стабильности рынка табачных изделий, производство сигарет в Украине в 2007 г., по сравнению с 2006 г., выросло более чем на 6% и составило 128,6 млрд шт.
    При этом, по оценкам операторов, ассортимент сигаретной продукции увеличился почти в 1,5 раза и сейчас вполне схож с ассортиментом европейских стран. Да и процессы, наблюдавшиеся на рынке в прошлом году, говорят об “европейской ориентации” среднестатистического украинского курильщика. Как отмечают производители, все большим спросом на внутреннем рынке пользуются сигареты средней стоимости и дорогие… Кроме того, следует учитывать, что основные игроки отечественного табачного рынка ориентируются на европейские стандарты в продвижении продукции и предъявляют очень высокие требования к дистрибуторам… Дмитрий Редько подытожил переговоры: “Производители понимают, что в Украине уровень налогообложения – один из самых низких в Европе и что акцизы непременно будут расти. Но, как уже говорилось, мы надеемся, что эти повышения будут прогнозируемы, адекватны и будут предприняты таким образом, чтобы не допустить появления контрабандной и контрафактной продукции”… с мирового рынка в последнее время “ушли” дешевые табаки, и цены на сырье для сигарет значительно выросли. Более того, в странах ЕС прекращено дотирование производства табака, и не сегодня завтра цены на него снова повысятся    » («Бизнес» №14 (793), 7 квітня 2008, «Трубка мира», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук).


    +

    3. Публікації «Бизнеса» фактично стали трибуною для представників тютюнової промисловості – їх викладки й версії не коментуються й не перевіряються та зазвичай не врівноважені протилежними думками:


    «повышение акциза должно быть постепенным и отражать уровень инфляции или показатели роста доходов потребителей”, – отмечает г-н Рябенко. А Владимир Блохин советует, прежде чем устанавливать какие-либо ставки, учесть “ситуацию на соседних рынках – в России, Молдавии и Белоруссии, поскольку приемлемость цены определяется покупателем, а не желанием производителя увеличить прибыль или государства – поступлення в бюджет”. Нужно сказать, что позиция производителей на этот раз нашла понимание. 25 марта 2008 г. Комитет ВР по вопросам таможенной и налоговой политики провел встречу с представителями табачных компаний. Заместитель председателя Комитета Константин Бондарев отметил, что хотел бы изучить позицию табачников и попросил их до мая подготовить предложения как о возможном повышении ставок, так и о сроках их введения. Умеренный подход к проблеме пересмотра ставок акцизного сбора пока преобладает и в исполнительной власти. Как заявил министр финансов Украины Виктор Пинзеник, “есть угроза, что, поднимая ставки акциза, мы получим обратный эффект – в Украине начнет продаваться продукция, акциз от которой поступает в другие страны (ввезенная контрабандно. – Ред.)”. Подобной же позиции придерживается и начальник Управления акцизного сбора ГНАУ Григорий Синица, отмечающий: “Мы долго шли к налаживанию стабильной работы табачного рынка и сведению к минимуму его теневой части. Резко повысив уровень налогообложения, мы разрушим все, что имеем. Налоги необходимо повышать, но взвешенно и постепенно”. Дмитрий Редько подытожил переговоры: “Производители понимают, что в Украине уровень налогообложения – один из самых низких в Европе и что акцизы непременно будут расти. Но, как уже говорилось, мы надеемся, что эти повышения будут прогнозируемы, адекватны и будут предприняты таким образом, чтобы не допустить появления контрабандной и контрафактной продукции”» («Бизнес» №14 (793), 7 квітня 2008, «Трубка мира», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук);


    «С тем, что акцизы на товары, наносящие вред здоровью, у нас не идут ни в какое сравнение не только со стра­нами ЕС, но по многим параметрам даже с соседями по СНГ (причем и с более бедными соседями; правда, с по­вышением ставок мы вмиг переплюнем всех соседей; см. "Сравнение ставок... " на стр.94. — Ред.), спорить вроде бы никто не стал» (Бизнес № 32 за 11 серпня 2008, «Табачили очі», Сергій Саливон, Михайло Дикаленко, Еліна Московчук);


    «Такое нововве­дение способно резко по­высить привлекательность нелегального ввоза сигарет в Украину — на дешевые сигареты цены вырастут более всего. Директор по корпоративным вопро­сам ЗАО "Джапан Тобак-ко Интернешнл Компани Украина" (г.Киев; произ­водство сигарет в 2007 г. — 37,413 млрд шт.) Дмитрий Редько говорит: "мы пони­маем желание правитель­ства увеличить поступле­ния в бюджет от табачной отрасли, но все изменения акцизных ставок должны вноситься в соответствии с действующим законодатель­ством, а именно: за шесть месяцев до начала нового бюджетного года. Постоян­ные попытки пересмотреть акцизные ставки, противоре­чащие Бюджетному кодексу Украины, — это не что иное, как фактор расшатывания рынка. У нас есть профиль­ный Закон №481 о государ­ственном регулировании обо­рота алкогольных и табачных изделий от 1995 г. Над ним в свое время очень много тру­дились, дорабатывали. За­кон полностью прописывает все правила игры на рынке и учитывает все особенности алкогольного и табачного рынков ".

    Теоретически можно враз приравнять акцизы на отечественную табачную продукцию и к европейскому уровню. Но практически это приведет к тому, что вся промышленность в Украине остановится, и рынок будет заполнен контрабандой из соседних стран — реальная покупательская способность в Украине существенно ниже, чем в Европе. Бюджет в этом случае не получит ничего» («Бизнес» №17-18, 5 травня 2008, «Руки вверх!», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук).


    «После майских праздников народным депутатам могут предложить "поднять руки" за законопроект, который способен с легкостью "положить" алкогольную и табачную отрасли Украины…

    "В последние годы измене­ния налогообложения сигарет проходили эволюционно, и сло­жилась определенная струк­тура рынка, практически ис­ключающая присутствие на нем контрабандных сигарет. Сейчас вносятся разные пред­ложения именно о резком из­менении налоговой нагрузки, и существующий status quo мо­жет быть нарушен", — от­метил Юрий Кишко, управ­ляющий по корпоративным вопросам ПсИИ "Империал Тобако Юкрейн" (г.Киев; производство сигарет в 2007 г. — 29,46 млрд шт.).

    Такое нововве­дение способно резко по­высить привлекательность нелегального ввоза сигарет в Украину — на дешевые сигареты цены вырастут более всего. Директор по корпоративным вопро­сам ЗАО "Джапан Тобак-ко Интернешнл Компани Украина" (г.Киев; произ­водство сигарет в 2007 г. — 37,413 млрд шт.) Дмитрий Редько говорит: "мы пони­маем желание правитель­ства увеличить поступле­ния в бюджет от табачной отрасли, но все изменения акцизных ставок должны вноситься в соответствии с действующим законодатель­ством, а именно: за шесть месяцев до начала нового бюджетного года. Постоян­ные попытки пересмотреть акцизные ставки, противоре­чащие Бюджетному кодексу Украины, — это не что иное, как фактор расшатывания рынка. У нас есть профиль­ный Закон №481 о государ­ственном регулировании обо­рота алкогольных и табачных изделий от 1995 г. Над ним в свое время очень много тру­дились, дорабатывали. За­кон полностью прописывает все правила игры на рынке и учитывает все особенности алкогольного и табачного рынков ".

    Теоретически можно враз приравнять акцизы на отечественную табачную продукцию и к европейскому уровню. Но практически это приведет к тому, что вся промышленность в Украине остановится, и рынок будет заполнен контрабандой из соседних стран — реальная покупательская способность в Украине существенно ниже, чем в Европе. Бюджет в этом случае не получит ничего» («Бизнес» № 17-18 5 травня 2008, «Руки вверх!», Михайло Дикаленко, Еліна Московчук)


    Фактично, наведені вище рядки тільки за стилем якось відрізняються від публікацій глянцево-галузевого видання «Акциз», а за змістом – повністю їм дорівнюють. Порівняймо:


    «Множество ярких примеров, иллюстрирующих пагубность забвения перечисленных азбучных истин, предоставляет нам развернувшаяся в последнее время в отечественных СМИ масштабная PR-кампания, направленная на обоснование идеи резкого повышения акцизов на табачные изделия. Дошло до откровенной нелепицы: некоторые чиновники украинского представительства Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) без тени сомнения пытаются … регулировать потоки контрабанды на наших границах. В частности, сотрудник бюро ВОЗ в Украине Константин Красовский непонятно каким образом пришел к выводу (который не постеснялся озвучить публично!) о том, что якобы «для Госбюджета и общественного здоровья лучше иметь высокие налоги и контрабанду в страну, чем низкие налоги и контрабанду из страны»…
    Но даже эта бредовая ситуация меркнет перед еще одной сценой разворачивающегося театра абсурда (Кафка с Ионеско завистливо отдыхают): фактически против повышения табачных акцизов выступают действующий министр финансов Виктор Пынзенык и начальник Управления акцизных сборов Государственной налоговой администрации Украины Григорий Синица, что совершенно не смущает энтузиастов процесса.

    Не будем утверждать, что актеры этого представления озвучивают написанные кем-то другим репризы (тем более, что тех же В. Пынзеныка и Г. Синицу вряд ли кто-то смог бы убедить выступить в несвойственной им роли фискальных либералов, не будь у чиновников собственных рациональных причин и аргументов государственного свойства для подобной позиции; а амплуа публичных провайдеров идеи повышения табачных акцизов вообще трудно идентифицировать)…

    …поступления в бюджет растут опережающими темпами как по сравнению с темпами роста объемов производства в табачной промышленности, так и в сопоставлении с ростом розничных цен на сигареты.

    Может, действительно, в таможенных вопросах лучше специалистов разбираются медики? Однако даже если принять навязанный общественности абсурдный формат рассуждений по поводу того, «какая контрабанда лучше», то мы должны признать, что из Украины нелегально экспортируются табачные изделия (а такая проблема действительно существует) уже после того, как их производитель (как правило, не имеющий никакого отношения к контрабанде, поскольку она в основном происходит стихийными каналами при непосредственном участии граждан тех стран, куда сигареты в итоги попадают) уплатит все налоги в отечественную казну. Противоположная ситуация – с нелегальным ввозом в Украину табачных изделий. Здесь уж точно все деньги уйдут «мимо кассы». Не говоря уже о том, что контрабандный импорт будет замещать отечественное производство, с соответствующими бюджетными потерями» («Акциз», 15.04.2008, «Страсти по табачному акцизу: эмоции против логики», Віктор Самарцев).


    Дивовижна довіра журналістів «Бизнеса» до заяв тютюнників не похитнулася навіть після отримання «действительно любопытных данных»:


    «В частности, в конце февраля коалиция общественных орга­низаций "За свободную от та­бачного дыма Украину" про­водила пресс-конференцию, на которой предложила влас­тям путем поднятия ставок акцизного сбора с табачных изделий убить двух зайцев: сохранить жизни тысяч че­ловек и пополнить бюд­жет дополнительными 10-12 млрд грн. за ближайшие три года. Организаторы пресс-конференции привели действительно любопытные данные. По их информации, с 2003 г. по 2007 г. при об­щей инфляции в 80 % сред­няя цена сигарет с фильтром в Украине выросла на 22 %, а без фильтра — на 10 %. При адекватном инфляции ро­сте цен на сигареты средняя стоимость пачки сигарет с фильтром должна была бы составлять 3,44 грн. против существующих 2,5 грн., без фильтра — 1,27 грн. против 0,8 грн. Авторы также утверж­дают, что в Украине потреб­ляется 95 млрд шт. сигарет за год. Тогда как их произ­водство плюс импорт минус официальный экспорт дает величину в 124,6 млрд шт. И объясняют разницу огромны­ми объемами контрабанды "в Польшу и другие страны ЕС". На фоне появляющихся в последнее время сообщений о пресечении контрабанды даже в соседнюю Белорус­сию эти подсчеты не кажутся нереальными. В этой связи "антитабачники" предлагают существенно повысить акци­зы на сигареты (см. "Ставки акцизов..."). Причем для уве­личения числа отказавшихся от курения предлагают сде­лать это одномоментно.

    Спорить с необходимостью повышения акцизов, преж­де всего, на табак не станем. Однако отметим, что реа­лизация идеи внезапного и резкого увеличения ставок может привести к несколько иным результатам, нежели прогнозируют авторы идеи. В частности, к засилью конт­рабанды (а-ля 1990-е), что нанесет ущерб бюджету и в гораздо меньшей степени по­влияет на потребление. (Бизнес №10, 10 березня 2008, «Дадут прикурить», Михайло Волков).