Аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції викладачів, аспірантів та студентів «маркетинг-дайджест»

Вид материалаДокументы

Содержание


Научный руководитель: Белякова О. В., доцент
Экологический маркетинг и выгоды его примениния для предприятия
Організація системи закупівель на роздрібному
Роль маркетингового аудиту в діяльності підприємства
Роль реверсивної логістики у діяльності підприємства
Иванникова К.С.
Маркетинг и искусство
Капінус О.Ю.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Гриновецкий М.Ю.

Научный руководитель: Белякова О. В., доцент

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского


ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МАРКЕТИНГ И ВЫГОДЫ ЕГО ПРИМЕНИНИЯ ДЛЯ ПРЕДПРИЯТИЯ


Антропогенное воздействие на природу обусловило необходимость принятия неотложных, всеобъемлющих, рассчитанных на долгосрочную перспективу мер для разрешения проблемы выживания человека, не ущемляющего при этом интересы других видов и будущих поколений.

Человеку свойственно искать и находить пути выхода из любых проблемных ситуаций, и задача выживания имеет множество решений.

Рассмотрим маркетинговый механизм управления охраной окружающей среды. Аспекты экологически ориентированного маркетинга в мировом сообществе связаны с быстрым развитием технологий и процессов, снижающих воздействие на окружающую среду, а также с ускоренным формированием рынка экологических услуг, который, естественно, требует соответствующего развития маркетинговых средств управления. К основным маркетинговым направлениям в этой области следует отнести:

• формирование финансовых структур поддержки экологических действий;

• экологическую оценку (аудит) уровня воздействия на окружающую среду;

• экологическое страхование действий компаний;

• изменение форм отчетности деятельности производителей;

• новые формы рекламы;

• формирование новых принципов торговли (например, продажа экологически чистых продуктов).

Маркетинговый механизм управления охраной окружающей среды основан на типологии рыночных методов.

Внедрение экологических методов приводит к меньшим издержкам. Выгоды, которые получает предприятие, внедрившее и добросовестно поддерживающее систему управления окружающей средой (менеджмента) или прошедшее экологическую сертификацию и получившее право использовать экологическую маркировку, можно охарактеризовать следующим образом:

• снижаются производственные издержки предприятия за счет снижения потребления энергии, воды, сырья и материалов; отказа от использования невозобновляемого сырья и материалов;

•снижается количество отходов предприятия в связи с переориентированием производственных процессов на малоотходные технологии;

• сокращаются транспортные расходы путем более детальной проработки логистических схем с позиции подходов экологического экологического менеджмента;

• экономия на затратах за счет предупреждения внештатных, аварийных ситуаций и уменьшения экологических рисков

• использование льгот, предусмотренных законодательством для экологически активных предприятий; предприятию легче выполнять возрастающие требования природоохранного законодательства;

• для предприятия становится возможным участие в международных и внутригосударственных программах поддержки и развития экологического менеджмента и охраны окружающей среды;

• растет объем продаж на фоне растущего потребительского спроса на экологически безопасную продукцию;

Можно отметить, что банки охотнее инвестируют средства в предприятия с хорошо функционирующей системой экологического менеджмента. Такое предприятие получает дополнительные шансы быть признанным на международном уровне и на мировых рынках, что, несомненно, создает более благоприятный имидж предприятия и повышает его конкурентоспособность. В ряде случаев экологизация производства позволяет ему выйти на новые рынки.

Необходимо помнить и о том, что, внедряя экологический менеджмент, предприятие создает новые продукты и услуги, например энерго- и ресурсосберегающие технологии, которые также могут быть объектом продажи и источником дополнительной прибыли. Как показывает практика, это направление в последнее время достаточно быстро развивается.

Как видим, выгода от применения экологического маркетинга для предприятия достаточно велика, и куда более важно то, что при этом мы охраняем экологию и окружающую среду от негативных последствий деятельности предприятий.


Зоц Д.Д.

Науковий керівник: Бєлякова О.В., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського


ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ НА РОЗДРІБНОМУ

ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ


Трансформація економіки України в напрямку ринкових засад функціонування, насамперед, передбачає організацію збалансованої та ритмічної роботи щодо забезпечення торговельного підприємства товарними ресурсами. Успішна діяльність підприємств значною мірою залежить від правильного вибору варіанту організації системи закупівель.

Закупівля товарів – це процес придбання товарів належної якості, необхідної кількості та в потрібний час з метою їхнього подальшого перепродажу, який здійснюється торговельним підприємством і орієнтований на задоволення споживчого попиту.

Процедура закупівель не є однобічною, вона обумовлюється вигідними умовами як для постачальника, так і для торговельного підприємства Для цього кожна сторона визначає мотиви та можливості з купівлі-продажу товару.

Необхідно відзначити, що у зв'язку "торговельне підприємство – постачальник" основна відповідальність за контроль лежить на постачальнику, а для покупця залишається лише функція контролю різних параметрів товарів, які йому поставляються. З метою підвищення ефективності управління товарним забезпеченням торговельного підприємства особливо актуальним є вибір оптимальної системи закупівель (централызованої або децентралізованої), що сприяє покращенню основних фінансово-господарських показників.

Централізована закупівля товарів передбачає доставку товарів у торговельну мережу силами та засобами постачальника. В основі цієї системи закупівель лежить існування єдиного центру замовлення товарів у постачальника. При цьому не важливе розташування торгових точок, їх кількість, широта асортименту і кількість постачальників. Проте централізована форма замовлення ефективніше працює за наявності розподільчого центру.

Принцип роботи централізованої системи замовлення полягає в організації центральної служби закупівель, в обов'язок якої входить забезпечення підприємства товарами за встановленим асортиментом. Застосування такої системи сприяє вирішенню певних завдань.

По-перше, необхідно визначити функції та межі відповідальності співробітників відділу. Можливе існування на підприємстві посади менеджера зі закупівель або оператора-координатора.

Менеджер зі закупівель – це керівник служби закупівель, на якого покладено відповідальність за якість замовлення, що охоплює аналіз даних для замовлення товару, визначення кількості та номенклатури кожного замовлення, вирішення логістичних питань.

Основним завданням оператора-координатора є своєчасний збір замовлень із торгових точок, їх об'єднання та передача постачальнику, а відповідальність за якість замовлення покладено на торгові точки.

По-друге, встановлення точки відповідальності – в магазині чи в центральному офісі. Якщо замовлення здійснюють продавці, то відповідальність покладено на магазин, якщо ці функції виконує центральний офіс – то відповідальність на ньому.

По-третє, розподіл обов'язків між співробітниками. Кількість працівників визначається залежно від специфіки та об'єму номенклатури, постачальників та торгових точок, методів та форм замовлення, а також логістичних особливостей підприємства.

Застосування цієї системи закупівель дає змогу організувати ритмічне забезпечення магазинів товарами, внаслідок чого підтримується стабільний асортимент, ефективніше використовується робоча сила, скорочуються виnрати обігу.

Менш поширеною, але прийнятною до застосування на підприємстві сьогодні є децентралізована система закупівель. Така закупівля товарів найбільш ефективна, коли вона характеризується обмеженою номенклатурою, великими партіями постачання та відносною стабільністю. Постачання товарів у торговельну мережу здійснюється силами та засобами роздрібного торговельного підприємства. Суть цієї системи закупівель полягає в тому, що менеджер магазину повною мірою контролює процес поповнення наявних товарних запасів. Запаси можуть поповнюватись співробітниками магазину тоді, коли наявність товару буде мінімально допустимою.

Використання децентралізованої системи замовлення дає змогу скоротити витрати на утримання персоналу та швидше реагувати на нестачу товарів. Проте, основним недоліком є відведення персоналу управління магазина від основних функціональних обов'язків.

Головними причинами вибору тієї чи іншої системи закупівлі є дефіцит необхідних товарів, а також великі обсяги надлишкових та "мертвих" запасів.

Таким чином, вибір однієї із систем закупівель певною мірою залежить від можливостей торговельного підприємства. Правильно прийняте рішення про застосування тієї чи іншої системи закупівлі є необхідним для ефективної роботи з постачальниками, побудови процесу управління товарним потоком, врахування особливостей бюджетування закупівель та багато нших питань, що є вагомими для функціонування підприємства.


Зоц Д.Д.

Науковий керівник: Бєлякова О.В., к.е.н. доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського


РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО АУДИТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


Економічні перетворення в Україні та процес формування ринкових відносин супроводжуються перебудовою господарського механізму на всіх рівнях: стратегічному, тактичному і оперативному.

В умовах глобалізації розвитку, становлення економіки та функціонування підприємств, що базуються на засадах маркетингу, велика увага повинна приділятися формування цілісної, науково обґрунтованої системи організації та стратегічного управління підприємством в сучасних умовах.

Передумовою успішного функціонування підприємств є використання сучасної маркетингової концепції, яка орієнтує виробництво на всебічне задоволення вимог ринку. Особлива роль в організації маркетингу на підприємстві належить аналітичній функції, яка передусім передбачає вивчення й аналіз маркетингового середовища. Важливість цієї функції зумовлена тим, що якість маркетингової інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище господарюючого суб’єкта є визначальною для прийняття аргументованих управлінських рішень.

Традиційні форми і методи управлінського контролю, що діяли за умов командно-адміністративної системи, виявились неспроможними задовольнити нові інформаційні потреби управління суб’єктів господарювання, власників підприємств, кредиторів, інвесторів та інших споживачів інформації.

На зміну цій системі управління на підприємстві має бути використаний маркетинговий аудит (або, як його ще називають маркетингова ревізія), по суті, це оцінка комерційної спроможності бізнесу, сфери господарської діяльності, і пошук відповіді на питання: чи є перспективи у даного підприємства або фірми на ринку.

Маркетинговий аудит - всеосяжне, систематичне, незалежне і регулярне вивчення середовища, цілей, стратегій і діяльності компанії з метою визначення проблем і можливостей, а також для вироблення пропозицій щодо складання плану дій, спрямованих на підвищення ефективності маркетингу компанії.

Мета маркетингового аудиту - сформулювати питання, на які необхідно отримати відповіді (бажано за допомогою керівництва того підприємства, де такий аудит проводиться), обговорити їх з тим, щоб виявити наявні проблеми і намітити шляхи їх усунення.

Предметом аудиту можуть бути всі елементи маркетингу: цілі і стратегії фірми в області маркетингу, ефективність цінової політики, наявна збутова мережа і напрями її розвитку, форми реклами і просування продукту на ринку, зміни в асортименті виробів, що реалізовуються, і послуг, достовірність прогнозів збуту, правильність вибору цільового сегменту і т.п.

Особливістю маркетингового аудиту є його однакова застосовність як до підприємств або фірм, що діють, так і до нових проектів. Маркетинговий аудит в управлінні на підприємстві складається з двох основних частин: внутрішнього і зовнішнього аудиту.

Зовнішній аудит, чи аудит маркетингового середовища, досліджує макросередовище і середовище задач компанії.

Внутрішній аудит досліджує всі аспекти діяльності компанії. Він включає всі основні операції, що здійснюються в процесі руху товарів і послуг через організації: матеріально-технічне постачання, виробництво, відправлення продукції, продаж, маркетинг і післяпродажнее обслуговування. Додатково до перерахованих процесів, аудит поширюється на так звану підтримуючу діяльність компанії, а саме: підписання контрактів по закупівлях, розвиток технологій, управління персоналом та інфраструктуру організації. Усе це знаходиться за рамками традиційної маркетингової діяльності, але маркетингова стратегія залежить від усіх перерахованих складових.

Найважливішим методологічним інструментом, який дозволяє здійснювати маркетинговий аудит діяльності підприємства в порівнянні з іншими компаніями є SWOT-аналіз. Він дозволяє виявити сильні і слабкі сторони організації, можливості і погрози при проведенні стратегічного аудита. Після проведення аудиту накопичується велика кількість інформації різного ступеня важливості і надійності. SWOT-аналіз очищає дану інформацію і виділяє найбільш важливі результати внутрішнього і зовнішнього аудиту.

На основі результатів SWOT-аналізу можна сформувати чотири різновиди стратегії:

- стратегія, яка використовує сильні аспекти діяльності фірми для реалізації можливостей;

- стратегія, яка використовує сильні аспекти фірми для усунення загроз;

- стратегія, спрямована на мінімізацію слабких аспектів фірми за допомогою наявних можливостей;

- стратегія, спрямована на мінімізацію слабких аспектів фірми та усунення загроз.

Отже, маркетинговий аудит як різновид контролю передбачає систематичне, комплексне і незалежне оцінювання й аналіз основних чинників зовнішнього середовища підприємства, проведення маркетингового аналізу його внутрішнього стану. За цими результатами розробляються обґрунтовані заходи щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства в цілому та його окремих бізнес - одиниць.


Зоц Д.Д.

Науковий керівник: Пархаєва Н.В., к.т.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського


РОЛЬ РЕВЕРСИВНОЇ ЛОГІСТИКИ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


На сучасному етапі розвитку економіки спостерігаються тенденції до росту зацікавленості підприємців до впровадження логістики, зокрема логістики зворотних потоків у діяльність підприємства. І такий підхід до управління потоковими процесами є економічно обґрунтованим, тому що несе в собі сукупність переваг. З урахуванням зростаючого тиску екологічних факторів і визнання значущості логістики зворотних потоків, завдання реверсивної логістики грають усе більш помітну роль у діяльності підприємств.

Реверсивна логістика є однією з найважливіших розділів логістики в цілому. Зараз багато підприємців ототожнюють даний напрямок із процесом управління відходами. Так, у сукупність процесів реверсивної логістики входить переробка відходів, але це далеко не єдина її операція. Переробка зайвих або застарілих матеріалів; закупівля продукції, що вимагає переробок або відновлення; вантажопереробка поверненої продукції, що має недоліки, - все це різні аспекти загальної програми логістики зворотних потоків.

Майже всі компанії випускають зайву продукцію, мають повернення продукції й відходи матеріалів, що виступають як побічний продукт їхніх операцій, незалежно від того, чи є вони виробниками, рітейлерами або обслуговуючими організаціями. Такі складові можуть також з'явитися в результаті недосконалого прогнозу продажу, змін у специфікації продукції, помилок при розрахунках необхідної кількості матеріалів, втрат у ході обробки матеріалів, виконання страхових зобов'язань, повернення продукції споживачами, надлишкових покупок при форвардних закупівлях або в результаті прагнення одержати кількісні знижки на закупівлю матеріалів.

У багатьох галузях, де споживачі повертають товари для гарантійного ремонту, заміни, доробки або рециклювання, витрати, пов'язані з логістикою зворотних потоків, виявляються високими у порівнянні із транспортними витратами в прямому напрямку – від виробника до споживача.

Доставка продукту у зворотному напрямку по всій системі від споживача до виробника може коштувати в 5-9 разів дорожче переміщення того ж самого продукту в прямому напрямку.

Однак за допомогою ефективної стратегії управління поверненням продукції є можливість скоротити витрати в певній ситуації, а іноді отримати додатковий прибуток. Як уже було сказано вище, логістика зворотних потоків включає видалення й переробку відходів матеріалів, що виникають у процесі виробництва, дистриб’юції або пакування. Якщо відходи матеріалів не можна використати для випуску інших продуктів, від них треба так чи інакше позбутися. Якими б не були побічні продукти, логістичний процес повинен дозволяти ефективно й продуктивно їх обробляти, транспортувати й зберігати. Якщо побічні продукти можна повторно використати або переробити з користю, логістика займається їх відправленням у місця, де вони піддаються таким процесам .

Із всіх процесів реверсивної логістики на вітчизняних підприємствах найчастіше приділяють увагу лише переробці відходів.

Переваги використання реверсивної логістики: захист навколишнього середовища; мінімізація витрат та економія сировини, матеріалів, палива й енергії; зниження транспортних витрат; підвищення рівня репутації підприємства. Отже, щоб отримати перераховані вище переваги, необхідно провести відповідні заходи, а також вважати діяльність відділу реверсивної логістики невід’ємною частиною складного механізму роботи всього підприємства. Але для того, щоб досягти успіху у використанні реверсивної логістики на підприємстві, необхідно розробити стратегію управління зворотними потоками.

Доцільно використовувати наступний алгоритм дій у цьому напрямку:

1. Аналіз діяльності підприємств у сфері повернення продукції.

2. Аналіз видів й обсягів відходів за певний період.

3. Управління поверненням продукції:

- прийняття продукції, яка спрямована від покупця до виробника;

- визначення причин повернення (у зв'язку з браком чи терміном придатності);

- зниження попиту й інших;

- переробка зворотної продукції в готову або виправлення недоліків;

- встановлення знижок на перероблені продукти або пропозиція додаткових послуг з метою продажу їх на ринку повторно;

- продаж переробленої продукції безпосередньо споживачам.

4. Управління відходами: аналіз та експериментальне обґрунтування використання певного виду відходів як вторинної сировини; використання відходів у процесі виробництва того або іншого готового продукту; співробітництво з підприємствами, які можуть використовувати дані відходи з користю; утилізація відходів.

Виходячи із усього вищевикладеного, можна зробити наступний висновок: реверсивна логістика відіграє значну роль у діяльності як підприємства, так держави. Тобто уряд повинний приділяти увагу використанню відходів, розглядати дані питання не тільки з боку екологічної безпеки населення, але і як можливість підвищити рівень розвитку національної економіки, скоротити виробничі витрати і одержати додатковий прибуток. Для цього необхідно створювати переробні підприємства, впроваджувати політику диференційованого збору відходів, оснащувати підприємства відповідними технологіями, приділяти увагу мотивації персоналу у даному напрямку.


Иванникова К.С.

Нацчный руководитель: Крачковская Н.В, ст. преподаватель

Донецкий национальный университет экономики и

торговли имени Михаила Туган-Барановского


МАРКЕТИНГ И ИСКУССТВО


Произведение искусства — товар особый, маркетинг и реклама которого невозможны вне художественной среды, способствующей продвижению на рынке не только произведения, но и его автора.

Актуальность данной работы заключается в том, что переход к рыночным условиям отложил свой отпечаток и на художественной сфере. Условия внешней среды изменились, а внутренняя структура управления художественной сферы нет. Она осталась неизменной и традиционной. Именно поэтому нужны преобразования и реформы, создание новой системы управления, адаптированной к новым условиям функционирования. Переход к рынку обеспечил учреждениями культуры свободу, появление новых типов потребителей и заказчиков, строящих отношения в соответствии с рыночными принципами. Накопленный потенциал требует преобразований, для осуществления которых, прежде всего, необходимо создание системы маркетинга. Именно система маркетинга и маркетингового управления является наиболее эффективным, адаптированным к новым социально-экономическим условиям способом осуществления преобразований.

Маркетинг в области культуры и искусства, не совсем похожи на маркетинг товаров массового спроса. Главная цель маркетинга культуры и искусства – не удовлетворить какую-либо потребность, а убедить потребителя ознакомиться с произведением и оценить его. Конечная цель скорее художественная, нежели финансовая. В маркетинге товаров массового спроса создаётся продукт в соответствии с запросами потребителей, а в маркетинге искусства ищется подходящий потребитель для уже созданного художником продукта. Процессы и механизм маркетинга произведения искусств заметно отличаются от процессов и механизма маркетинга товаров массового спроса.

Для шедевров современного искусства жизненно важен механизм утилизации. Рынок всегда заинтересован в том, чтобы увеличить объем продаж, но художественный рынок отличается от любого другого тем, что утилизация предлагаемого этим рынком товара не происходит никогда. Торгуя пиджаками, мы знаем, сколько нужно пиджаков, чтобы насытить рынок, через сколько лет они придут в негодность и понадобятся новые, т. е. мы можем заранее рассчитать объем продаж. Более того, мы можем искусственно провоцировать спрос. Скажем, хороший пиджак можно носить лет десять, что совершенно невыгодно производителю. В этом случае на помощь приходит механизм моды, и покупатель вынужден выбросить еще хорошую, но немодную вещь, чтобы освободить место для обновки.

Механизм моды в изобразительном искусстве мог бы быть эффективен, потому что понятия «актуальность» и «мода», имеют много общего. Но существенное отличие художественного рынка от товарного заключается в том, что старое и, вроде бы, «немодное» произведение искусства не исчезает, не выбрасывается, а, наоборот, становится все более ценным. В итоге на рынке искусства наряду с новыми произведениями искусства продаются и старые, обросшие легендами. Ведь любая частная коллекция может быть распродана, например, сменив хозяина в результате наследования. В этом случае однажды проданные произведения искусства снова попадают на рынок.

Маркетинг в искусстве проявляется также в:

- изучении потребностей населения и ориентации всей деятельности организации на их удовлетворение;

- создании широкой системы общественных коммуникаций в форме паблик рилейшнз, паблисити, рекламы;

- освоении инновационных форм и методов работы;

- обеспечении высокого имиджа и репутации организации.

Инструментами маркетинга в данном случае являются:

- оценка и прогнозирование влияния внешней среды;

- планирование, позволяющее учреждению культуры самостоятельно оценить собственный потенциал;

- формирование развитой системы общественных коммуникаций, способствующих росту репутации и имиджа учреждения культуры среди различных слоев населения.

Используя эти инструменты маркетинга в социокультурной деятельности, руководитель учреждения культуры получает возможность решать долгосрочные стратегические задачи, осваивать новые направления деятельности, адаптироваться к социально-экономическим условиям современной действительности.

Несмотря на то, что проблемы маркетинга в сфере культуры и искусства исследуются многими учеными и специалистами, существует еще много неизученных вопросов. В частности, еще недостаточно разработан вопрос выявления особенностей процесса маркетингового управления деятельностью учреждений культуры, проблемы осуществления маркетингового мониторинга художественного рынка.

Таким образом, необходимо отметить, что на современном этапе степень применения маркетинга в сфере культуры и искусства невелика, особенно в области установления двусторонней взаимосвязи между производителями и потребителями культурной продукции.

Капінус О.Ю.

Науковий керівник: Познякова О.О., ст. викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені М.Туган-Барановського