Про комплекс нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти
| Вид материала | Документы |
- Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів, 2325.94kb.
- Методичні рекомендації щодо розробки складових стандартів вищої освіти Університету, 4206.71kb.
- Правила позначення нормативних документів > 2 Зміст стандартів та технічних умов Контрольні, 3361.36kb.
- Затвердити Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін відповідно, 296.96kb.
- Постановами Кабінету Міністрів України, та завершується видачею диплом, 468.72kb.
- Державний класифікатор україни, 352.56kb.
- На виконання Законів України „Про охорону праці", „Про освіту", наказу Міністерства, 44.5kb.
- Перелік бланків цінних паперів, документів суворої звітності, господарська діяльність, 118.31kb.
- Інформація про результати державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил, 43.23kb.
- Подаємо документи до вищого навчального закладу поради фахівця, 83.7kb.
4 Позначення і скорочення
У даному стандарті застосовуються такі скорочення назв:
а) груп навчальних елементів, до яких належить даний навчальний елемент (примітка: назви груп навчальних елементів мають умовний характер, у дужках позначено склад кожної групи навчальних елементів):
П - поняття (категорії; терміни; поняття; позначення),
Я - явища (властивості; явища; факти; спостереження; твердження; опис об’єктів, механізмів тощо),
В - відношення (співвідношення; теореми; закони; концепції; правила; гіпотези; теорії; моделі фізичні i математичні; залежності, у тому числі аналітичні, графічні та логічні; структури тощо),
А - алгоритми (алгоритми діяльності, у тому числі алгоритми розв'язування задач, доведення теорем, рівнянь тощо; методи, методики, способи послідовності дій; процедури, способи, прийоми, операції прийняття рішень; поведінки тощо);
б) рівнів сформованості знань щодо змісту навчального елемента:
ОО - ознайомчо-орієнтовний,
ПА - понятійно-аналітичний,
ПС - продуктивно-синтетичний.
ГСВОУ_________-02
(позначення стандарту)
5 Вимоги до засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення
кінцевих цілей освіти та професійної підготовки
5.1 До засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки належать:
- технології виконання та захисту кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів);
- тестовий атестаційний (державний) іспит.
5.2 Засоби об’єктивного контролю формуються на основі інформаційної бази, яка створюється шляхом структурної декомпозиції змістових модулів, що подані в ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки”.
5.3 Інформаційна база, на основі якої формуються засоби об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки, є основою для розробки компоненти вищого навчального закладу державних стандартів вищої освіти.
5.4 Інформаційна база подана у таблиці Додатка А у вигляді системи навчальних елементів, із яких складаються відповідні змістові модулі, що подані в ГСВОУ___-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки”. Для кожного навчального елементу встановлена назва групи навчальних елементів, до якої він належить, та рівень сформованості знань щодо його змісту.
Примітка. У таблиці Додатка А шифри навчальних елементів указано за структурами:
| а) шифри навчальних елементів, із яких складається змістовий модуль, що відповідає умінню, поданому у таблиці Додатка А ГСВОУ___-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика": | б) шифри навчальних елементів, із яких складається змістовий модуль, що відповідає умінню, поданому у таблиці Додатка Б ГСВОУ___-01 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика": |
| Х. ХХ. ХХ. ХХ. ХХ н   омер навчального елемента, наскрізний для даного змістового модуляш   ифр змістового модуля | З. ХХ. ХХ. ХХ. ХХ н омер навчального елемента, наскрізний для даного змістового модуляш   ифр змістового модуля |
5.5 Технології виконання та захисту кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) є основним засобом об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів.
ГСВОУ_________-02
(позначення стандарту)
Вид кваліфікаційної роботи (дипломна робота або дипломний проект) установлюється в ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки".
Перелік тем кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) визначаються у стандартах вищої освіти вищих навчальних закладів.
Завдання на кожну кваліфікаційну (дипломну) роботу (проект) відображає усі виробничі функції та типові задачі діяльності, що подані в ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика" (Додаток А), і які відповідають змістовим модулям, що виносяться на державну атестацію згідно з ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки" (Додаток Г).
Кваліфікаційна (дипломна) робота (проект) виконується на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі.
Технологія виконання кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) подається в стандартах вищої освіти вищих навчальних закладів і відповідає вимогам, що визначені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України у галузі освіти і науки.
Структура та оформлення кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) відповідає вимогам ДСТУ 3008-95 ”Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. Зміст кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) ґрунтуються на інформаційній базі, на основі якої формуються засоби об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів.
Захист кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) проводиться на відкритому засіданні державної комісії, яка створюється та діє у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України у галузі освіти і науки.
5.6 Тестовий атестаційний (державний) іспит є засобом об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів.
Тестовий атестаційний іспит проводиться для встановлення рівня сформованості певних умінь (якості вирішення окремих задач діяльності або рівня сформованості певних здатностей). Рівень сформованості умінь встановлюється опосередковано за допомогою ситуаційних тестів.
Технологія тестового атестаційного (державного) іспиту (стандартизованого тестового контролю) являють собою замкнутий цикл, що включає такі технологічні етапи:
- створення системи базових тестових завдань, із яких складаються ситуаційні тести;
- конструювання тесту;
- проведення тестового іспиту;
- оцінювання ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів відповідно до об’єктивних критеріїв.
5.7 У таблиці Додатка Б подана система базових тестових завдань, яка структурно-змістовно відповідає окремим умінням з системи умінь, і подана в ГСВОУ____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика".
ГСВОУ_________-02
(позначення стандарту)
Примітка. У таблиці Додатка Б шифри базових тестових завдань указані за структурою:
| а) шифр базових тестових завдань, що складають комплекс цілей освітньо-професійної підготовки: | б) шифр базових тестових завдань, що складають комплекс цілей освітньої підготовки фахівця: |
| Х. ХХ. ХХ. ХХ н   омер базового тестового завдання, наскрізний для даного умінняш   ифр уміння | З. ХХ. ХХ. ХХ н омер базового тестового завдання, наскрізний для даного умінняш ифр уміння |
Зміст базових тестових завдань (ситуаційних тестів) ґрунтується на інформаційній базі, на основі якої формуються засоби об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів.
Структура системи базових тестових завдань є основою проектування ситуаційних тестів і може змінюватися за формою, зберігаючи при цьому зміст після кожного використання тесту залежно від валідності одержаних результатів. При цьому внесення розробниками тесту змін до таблиці Додатка Б під час перегляду та перезатвердження галузевих стандартів вищої освіти є обов’язковим.
Додаток А
(обов’язковий)
Таблиця - Система навчальних елементів
| Назва змістового модуля | Шифр змістового модуля | Назва навчального елемента | Шифр навчального елемента | Група навчальних елементів, до якої належить даний навчальний елемент та рівень сформованості знань щодо його змісту |
| ..... | ..... | ..... | ..... | ..... |
| | | ..... | ..... | ..... |
| | | ..... | ..... | ..... |
| ..... | ..... | ..... | ..... | ..... |
| | | ..... | ..... | ..... |
| | | | | |
Додаток Б
(обов’язковий)
Таблиця – Система базових тестових завдань
| Шифр уміння | Базове тестове завдання | Шифр базового тестового завдання |
| ..... | ..... | ..... |
| | ..... | ..... |
| ..... | ..... | ..... |
| | | |
4.2. Методика розроблення засобів діагностики якості вищої освіти
Методика розроблення таких розділів стандарту як “ Титульний лист”, “Передмова”, “Вступ”, “Галузь використання”, “Нормативні посилання”, “ Визначення”, “Позначення і скорочення” повністю відповідає методикам розроблення аналогічних структурних елементів стандартів, викладених у розділах 2.2 і 3.2.
Розділ 5. Вимоги до засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки
До засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки належать: технології виконання та захисту кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт); тестовий державний іспит.
1. Засоби об’єктивного контролю формуються на основі інформаційної бази, яка створюється шляхом структурної декомпозиції змістових модулів, що подані в ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки”.
На основі аналізу змісту модулів у таблиці Додатка А формується інформаційна база освіти та професійної підготовки студентів у вигляді системи навчальних елементів, із яких складаються відповідні змістові модулі. Формування такої системи полягає у визначені навчальних елементів та логічних зв’язків між ними (структурна декомпозиція змістових модулів). Це обумовлено тим, що при конструюванні засобів об’єктивного контролю, які використовуються при державній атестації, необхідно встановити не тільки схеми формальних логічних зв’язків між окремими розділами програми підготовки, але й чітко виділити такі навчальні елементи та логічні зв'язки між ними, рівень засвоєння яких необхідно перевірити.
Зауважимо, що логічну й дидактичну обробку масивів змісту та його структурну декомпозицію неможливо розділити у часі, тому при проектуванні змісту навчання вказану обробку необхідно здійснювати паралельно - тим самим досягається адекватність структури змісту навчання структурі відповідної галузі знань.
Під час формування системи навчальних елементів слід виділити зі змістового модуля групи навчальних елементів, що мають схожі змістові ознаки. Перелічимо їх за схемою (літерами визначені шифри груп навчальних елементів, а в дужках подані умовні назви груп):
П (Поняття) - категорії, терміни, поняття, позначення.
Я (Явища) - властивості, явища, факти, спостереження, твердження, опис об’єктів, механізмів і таке інше.
В (Відношення) - співвідношення, теореми, закони, концепції, правила, гіпотези, теорії, моделі (фізичні i математичні), залежності (у тому числі аналітичні, графічні та логічні), структури тощо.
А (Алгоритми) - алгоритми діяльності (у тому числі алгоритми розв'язування задач, доведення теорем, рівнянь тощо), послідовності дій, процедури, правила прийняття рішень, поведінки i таке інше.
Під час заповнення таблиці Додатка А кожному навчальному елементу надається шифр, який складається із шифру відповідного змістового модуля та доданого через крапку наскрізного для даного модуля номеру навчального елементу.
Також у таблиці Додатка А для кожного навчального елементу літерою вказується скорочена назва групи навчальних елементів, до якої він належить. Потім через крапку додаються дві літери скороченої назви рівня сформованості знань щодо його змісту.
Під час формування шифру рівня сформованості знань про кожний з навчальних елементів доцільно дотримуватися рекомендованої трьохрівневої системи визначення сформованості знань. Зауважимо, що ознайомчо-орієнтовний рівень сформованості знань у свою чергу можливо поділити на два підрівні:
- підрівень знайомств, коли особа має загальне уявлення про той чи інший навчальний об’єкт, але не здатна відтворити інформацію щодо нього, сформувати основні положення, визначити ознаки, що його характеризують;
- підрівень репродукції, коли особа здатна відтворювати (розповісти, пояснити) структуру системи знань щодо визначень, найбільш суттєвих ознак, принципів дії основних навчальних об’єктів чи інших характеристик явищ або систем явищ, що мають найбільше значення.
Такий поділ дає в подальшому можливість точніше підібрати потрібні форми тестових завдань.
Віднесення навчального елементу до тої чи іншої групи й визначення необхідного рівня його сформованості дає можливість у подальшому підібрати до кожного навчального елемента оптимальну форму тестового завдання відповідно до принципів педагогічних вимірювань.
Під час наведення навчальних елементів першої групи необхідно дотримуватись нормативних документів, що встановлюють порядок їх використання (державні та галузеві стандарти, рекомендації міжнародних організацій тощо). У разі відсутності таких документів необхідно спиратися на практику застосування категорій, понять, термінів, позначень у даній професійній галузі (а не на практику їх застосування у конкретній навчальній дисципліні або практиці).
Навчальні елементи другої, третьої та четвертої груп можна наводити тільки у вигляді загальноприйнятих у науці та практиці назв без розкриття їх змістової сторони (наприклад, "закон Ома", "таблиця Менделєєва", "принципова схема амплітудного детектора" тощо).
Зауважимо, що інформаційна база, на основі якої формуються засоби об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки, є також основою для розробки стандартів вищої освіти ВНЗ.
2. Технології виконання та захисту кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) є основним засобом об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів.
Дипломні проекти, як правило, виконуються за інженерними напрямами підготовки і передбачають синтез об’єкта (фізичного або ідеального) проектування (системи в широкому значенні, пристрою, технологічного процесу, комп’ютерної програми тощо), який оптимально відповідає вимогам завдання на кваліфікаційну роботу. Дипломний проект, як правило, включає елементи ескізного та технічного проектів і оформлюється згідно з вимогами до технічної документації. (Проект – комплект технічної документації, який включає опис об’єкта, що проектується, разом з обґрунтуваннями, розрахунками, кресленнями тощо).
Дипломна робота передбачає проведення аналізу та теоретичної розробки (моделювання та дослідження процесів і об’єктів) актуальних питань, проблем у відповідній галузі знань. Для інженерних напрямів підготовки дипломна робота повинна мати характер прикладного наукового дослідження об’єкта діяльності.
Особи, які навчаються за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста виконують дипломний проект або дипломну роботу. Особи, які навчаються за освітньо-професійними програмами магістра, виконують дипломну роботу.
Перелік тем кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) із напряму й спеціальності визначаються вищим навчальним закладом до початку навчального року у стандартах вищої освіти вищих навчальних закладів. Тематика кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) повинна бути безпосередньо пов’язана з узагальненим об’єктом діяльності фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Редакція назв тем кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) має бути конкретною і містити процедуру діяльності та продукт, що має бути отриманий.
Студенти мають право запропонувати на розгляд власні теми кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт).
Завдання на кваліфікаційний (дипломний) проект (роботу) повинно відображати усі виробничі функції та типові задачі діяльності, що подані в ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика" та виносяться на державну атестацію згідно з ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки". Завдання на кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи) повинні бути своєчасно доведені до студентів.
Кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі, який передбачає:
- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із спеціальності та застосування їх під час вирішення конкретних задач діяльності;
- розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методиками, що пов’язані з виконанням виробничих функцій та типових задач діяльності, які подано в ГСВОУ___-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика".
Технологія виконання кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) створюється на основі положення і подається в стандартах вищої освіти вищих навчальних закладів. Технологія повинна відповідати вимогам, що визначені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України у галузі освіти і науки.
Зміст кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) повинен ґрунтуватися на інформаційній базі, на основі якої формуються засоби об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки студентів. Структура та оформлення має відповідати вимогам [15].
Захист кваліфікаційних (дипломних) проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії, яка створюється та діє у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України у галузі освіти й науки (відповідним положенням).
3. Тестовий атестаційний іспит є засобом об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки студентів.
Тестовий державний іспит використовується, якщо встановлення рівня сформованості певних умінь (якості вирішення окремих задач діяльності або рівня сформованості окремих здатностей) під час захисту кваліфікаційної роботи неможливе. У цьому випадку рівень сформованості умінь встановлюється опосередковано за допомогою ситуаційних тестів – критеріально-орієнтованих тестів досягнень, які складаються з цілеспрямованих наборів тестових завдань, призначених для оцінювання рівня сформованості знань щодо орієнтувальних основ дій, які є адекватними діяльності вирішення проблемних ситуацій, що властиві майбутній соціальній і виробничій діяльності випускників ВНЗ.
Кількість та форми тестових завдань у такому тесті можуть бути досить різноманітними, але можливе використання тестових завдань однієї форми. Порядок розміщення тестових завдань у ситуаційному тесті визначається діями, які той, хто тестується, повинен здійснювати для вирішення проблемної ситуації.
Примітка. Ситуаційний тест доцільно використовувати під час діагностування ступеня засвоєння складної діяльності, адекватної діяльності щодо вирішення типових задач діяльності. У цьому випадку ситуаційний тест є аналогом комплексного кваліфікаційного завдання (ККЗ).
Базові тестові завдання, із яких складаються ситуаційні тести, заносяться до таблиці Додатка В і складають систему тестів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки фахівця. Шифр базових тестових завдань формується таким чином. Спочатку подається шифр відповідного уміння. Потім, через крапку, вказується номер базового тестового завдання, наскрізний для даного уміння. Таким чином базові тестові завдання, що мають у своєму шифрі шифр певного уміння, складають відповідний ситуаційний тест.
4. Технології тестового атестаційного (державного) іспиту (стандартизованого тестового контролю) являють собою замкнутий цикл, що включає такі технологічні етапи:
- створення системи базових тестових завдань;
- конструювання тесту;
- проведення тестового іспиту;
- оцінювання ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки студентів відповідно до об’єктивних критеріїв.
Розроблення тестів починається з компонування проекту тесту - тестового матеріалу, який у подальшому за допомогою відповідних методів перетворюється у тест. Враховуючи те, що використання цих методів вимагає високого рівня кваліфікації розроблювачів, далі пропонується спрощена технологія розроблення тестів, що побудована на принципах якісного аналізу тестових завдань. Передбачається, що у подальшому з набуттям досвіду розроблення й використання тестів, а також після відповідного підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів, буде можливим застосування сучасних технологій розроблення й використання методик визначення якості освіти, яку здобуває випускник вищого навчального закладу.
Компонування тестового матеріалу починається з визначення поданого в ОКХ уміння, рівень сформованості якого треба встановити. Далі необхідно визначити знання, на основі яких сформовано дане уміння. Знання у вигляді змістових модулів, що адекватні темам навчальних дисциплін або практик, що вивчаються, подані в ОПП. На основі аналізу змісту модулів у таблиці Додатка А формується інформаційна база освіти та професійної підготовки студентів у вигляді системи навчальних елементів, із яких складаються відповідні змістові модулі.
Відповідно до кожного навчального елемента таблиці Додатка А розробляється одне або декілька тестових завдань, форма яких повинна бути адекватною групі навчальних елементів, до якої даний навчальний елемент належить та потрібному рівневі його сформованості. Рекомендується на кожний навчальний елемент складати декілька тестових завдань різної форми з урахуванням того, що частину з них буде відкинуто у процесі попередньої експертизи. Крім того, частину тестових завдань буде відкинуто й у процесі їх, апробації на різних контингентах суб'єктів навчання під час розроблення критеріально-орієнтовних тестів, тобто - визначення відповідності певних критеріїв тесту (складності, валідності, диференціюючої здатності тощо) до вимог, що встановлюються стандартами якості тесту.
5. Основні форми тестових завдань та принципи їх побудови подано на рисунку 1.
Форма (формат) тестових завдань (задач) поділяється на:
- завдання закритої форми із запропонованими відповідями, із яких вибирають одну правильну;
- завдання відкритої форми з вільно конструйованими відповідями.
Тестові завдання закритої форми повинні складатися з трьох компонент: інструкції з їх виконання, запитальної (змістової) частини та відповіді(ей).