Про комплекс нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти
| Вид материала | Документы |
- Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів, 2325.94kb.
- Методичні рекомендації щодо розробки складових стандартів вищої освіти Університету, 4206.71kb.
- Правила позначення нормативних документів > 2 Зміст стандартів та технічних умов Контрольні, 3361.36kb.
- Затвердити Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін відповідно, 296.96kb.
- Постановами Кабінету Міністрів України, та завершується видачею диплом, 468.72kb.
- Державний класифікатор україни, 352.56kb.
- На виконання Законів України „Про охорону праці", „Про освіту", наказу Міністерства, 44.5kb.
- Перелік бланків цінних паперів, документів суворої звітності, господарська діяльність, 118.31kb.
- Інформація про результати державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил, 43.23kb.
- Подаємо документи до вищого навчального закладу поради фахівця, 83.7kb.
ГСВОУ_________-02
Додаток Г
(обов’язковий)
Нормативні форми державної атестації осіб, які навчаються
у вищих навчальних закладах.
Нормативні форми державної атестації, що використовуються для встановлення рівня опанування особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, відповідних змістових модулів:
Дипломна робота (проект) -
___________________________________________________________
(шифри змістових модулів, що виносяться на державну атестацію)
Тестовий державний іспит -
___________________________________________________________
(шифри змістових модулів, що виносяться на державну атестацію)
3.2. Методика розроблення освітньо-професійної програми
підготовки фахівця
Нижче наведено методики розроблення відповідних структурних елементів освітньо-професійної програми підготовки фахівця.
Розділ. Титульний лист
На титульному листі ОПП указується:
- позначення галузевого стандарту, яке складається з індексу (ГСВОУ___-02), умовного позначення міністерства і реєстраційного номера, що видається у порядку, встановленому міністерством, і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження стандарту;
- назва освітньо-кваліфікаційного рівня така ж, як у ГСВОУ_____-02 Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика;
- код і назва спеціальності (для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, окрім бакалавра), код і назва напряму підготовки такі ж, як у ГСВОУ_____-02 Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика;
- код і назва кваліфікації такі ж, як у ГСВОУ_____-02 Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика.
Розділ. Передмова
У розділі вказується назва базового вищого навчального закладу, яким внесено проект стандарту до затвердження, дата та номер наказу, яким стандарт затверджено та надано йому чинності.
Указуються прізвища, імена по батькові, наукові ступені та вчені звання розробники стандарту, посади і назви установ, де вони працюють.
У разі необхідності в передмові можуть бути наведені додаткові відомості.
Розділ. Зміст
У розділі потрібно зазначити порядкові номери і назви розділів (підрозділів), додатків (із поданням їх позначення й заголовків) із зазначенням номера сторінки, на якій вони розміщені.
Розділ. Вступ
Зміст цього розділу є обов’язковим для розробників. У разі необхідності за узгодженням із Міністерством освіти і науки розділ може бути доповнений розробниками ОПП.
Сторінки, на яких розміщені Передмова, Зміст, Вступ, нумерують римськими цифрами, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркуші номер сторінки “І” не ставлять. Нумерацію сторінок проставляють на правому нижньому ріжку на непарних і на лівому нижньому ріжку на парних сторінках.
Дата введення стандарту в дію буде визначена після узгодження та затвердження освітньо-професійної програми.
Розділ. Назва стандарту
Зміст цього розділу формується так само, як зміст відповідного розділу освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Розділ 1. Галузь використання
Зміст цього розділу формується так само, як зміст відповідного розділу ОКХ.
У розділі також указується нормативний термін для денної форми навчання (у роках). Нормативний термін навчання встановлюється відповідно до рівня майбутньої професійної діяльності випускника вищого навчального закладу. У таблиці 1 подано рекомендовані терміни навчання, які встановлені з урахуванням норм, що вказані у “Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”.
Таблиця 1 – Рекомендований термін навчання у роках (денна форма)
| Рівні професійної діяльності | О с в і т н ь о – к в а л і ф і к а ц і й н і р і в н і | ||||
| | Кваліфікований робітник | Молодший спеціаліст | Бакалавр | Спеціаліст | Магістр |
Стереотипний | 0,5...1,5 | | | | |
| Операторський | | (1,5...2,0)* 2,5...3,0 (3,5...4,0)** | | | |
| Експлуатаційний | | | 3,5...4,0 (2,5...3,0)*** | | |
| Технологічний | | | | 1,0 | |
| Дослідницький | | | | | 1,0...1,5 |
* На базі повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника за спорідненою спеціальністю.
** На базі базової загальної середньої освіти.
*** На базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки бакалавра спеціальністю.
Зміст цього розділу є обов’язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.
Розділ 1 стандарту і наступні розділи також, включаючи додатки, мають загальну наскрізну нумерацію сторінок. Нумерацію сторінок проставляють так само, як і в ОКХ.
Розділ 2. Нормативні посилання
Зміст цього розділу є обов’язковим для кожної освітньо-професійної програми. Розділ обов’язково доповнюється розробниками, якщо у ОПП є посилання на будь-які інші нормативні документи.
Розділ 3. Визначення
Цей розділ містить визначення, що необхідні для уточнення або встановлення термінів, які подані у стандарті. Зміст цього розділу є обов’язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.
Розділ 4. Позначення і скорочення
У цьому розділі подаються скорочення назв циклів підготовки, що застосовуються під час формування шифрів. Зміст цього розділу є обов’язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.
Розділ 5. Нормативна частина змісту освітньо-професійної програми
У розділі на основі аналізу системи умінь, яка подана в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, що потрібні для формування означених умінь. Система визначається у вигляді частково упорядкованого набору (масиву) навчальної інформації, що згрупована у змістові модулі (таблиця Додатка А). Групування здійснюється за ознаками належності навчальної інформації певному навчальному об’єкту, що відповідає одному або декільком компонентам структури діяльності фахівця.
Під час розроблення ОПП підготовки бакалаврів (нормативної частини змісту навчання) слід пам’ятати, що засвоєння студентами змісту навчання з даного напряму підготовки є достатньою умовою для засвоєння змісту навчання з будь-яких спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра, які включено до цього напряму підготовки. Тобто, для бакалаврів не може існувати обмежень на продовження навчання за будь-якою спеціальністю з даного напряму підготовки.
Примітка. Для кожного уміння формується система, що містить від одного до шести змістових модулів, - по змістовому модулю на групу з декількох компонентів структури діяльності фахівця, яка подана у визначенні змісту уміння, або по модулю на кожний із шести компонентів структури. "Головним" змістовим модулем має бути модуль, що віддзеркалює процедуру діяльності, тобто відповідає за остаточне формування у студентів орієнтовних основ дій щодо конкретного уміння, і, таким чином, несе у собі основні діагностичні ознаки, які у подальшому необхідні для формування засобів діагностики якості вищої освіти. Тобто, якщо система складається лише з одного змістового модуля, він повинен містити інформацію щодо усіх складових визначення уміння (структури діяльності фахівця), але особлива увага приділяється процедурі діяльності.
Змістові модулі із системи знань ні в якому разі не повинні дублювати зміст навчання, який поданий в освітніх програмах рівня загальної середньої освіти або в програмах попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Назва змістового модуля формулюється так само, як назва теми програми навчальної дисципліни або практики.
Шифр змістового модуля формується таким чином. Спочатку подається шифр уміння, що забезпечується відповідними знаннями. Потім через крапку вказується номер змістового модуля, наскрізний для даного уміння.
Примітка. Змістовий модуль, що віддзеркалює процедуру діяльності ("процедурний" змістовий модуль), завжди повинен мати перший номер.
Приклад оформлення таблиці Додатка А наведено на сторінці 65.
Розділ 6. Рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик
У таблиці Додатка Б подається перелік нормативних навчальних дисциплін й практик (видів практичної підготовки), які можуть бути у навчальному плані підготовки фахівців, та вказуються назви й шифри блоків змістових модулів, із яких формуються ці навчальні дисципліни й практики, і назви та шифри змістових модулів, що входять до даного блоку змістових модулів.
Нормативні навчальні дисципліни й практики групуються за циклами підготовки, назви яких подано в таблицях 2*, 2**, 2***.
Примітка. Практики, як правило, входять до циклу професійної та практичної підготовки.
Для кожної навчальної дисципліни або практики з переліку встановлюється шифр, який формується таким чином. Спочатку вказується номер циклу підготовки (дивись таблиці). Потім через крапку вказується номер навчальної дисципліни або практики, наскрізний для даного циклу.
У назві навчальної дисципліни відображається назва навчального об’єкту цієї дисципліни або узагальнена назва її навчальних об’єктів. У назві практики відображається її функціональна спрямованість.
Назва блоку змістових модулів формулюється так само, як формулюється назва розділу програм навчальних дисциплін або практик.
Шифри блоків формуються таким чином. Спочатку вказується номер навчальної дисципліни або практики. Потім через крапку вказується, наскрізний для даної навчальної дисципліни або практики, номер блоку змістових модулів.
У таблиці Додатка Б указуються шифри змістових модулів, що входять до даного блоку змістових модулів. Якщо певний змістовий модуль відповідає за формування у студентів орієнтовних основ дій декількох умінь, шифри цього змістового модуля об’єднуються в окрему групу дужками.
Примітка. Під час оформлення Додатків А і Б необхідно, щоб використовувані структури таблиць збігалися із структурою таблиць, яка використана в ОКХ.
Дозволяється в таблиці Додатка Б указувати назви та шифри змістових модулів, із яких безпосередньо формуються конкретні навчальні дисципліни або практики (тобто не визначати блоки змістових модулів). При цьому необхідно зробити зміни у структурі відповідних розділів стандарту.
Формуючи таблиці Додатка Б, розробники стандартів мають право обґрунтовано:
- поєднувати блоки змістових модулів в інтегровані навчальні дисципліни або практики та визначати їх назви;
- не включати ту чи іншу навчальну дисципліну або практику з рекомендованого переліку, якщо в таблиці Додатка А відсутні відповідні змістові модулі;
- вилучати з циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки навчальні дисципліни, що є професійно орієнтованими, і включати їх до інших циклів.
Приклад оформлення таблиці Додатка Б наведений на сторінці 66.
Примітка. Навчальна дисципліна або практика, яка містить "процедурний" змістовий модуль (модуль, що має перший номер, тобто віддзеркалює процедуру діяльності), несе відповідальність за остаточне формування у студентів орієнтовних основ дій щодо конкретного уміння, і, таким чином, відповідає за досягнення однієї з цілей освіти або професійної підготовки.
Розділ 7. Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки, навчальний час за циклами підготовки, рекомендованими навчальними дисциплінами й практиками
У таблиці Додатка В подано розподіл нормативної частини змісту освітньо-професійної програми підготовки за циклами підготовки, навчальними дисциплінами й практиками та розподіл вибіркової частини змісту освітньо-професійної програми підготовки за циклами підготовки.
У таблиці Додатка В указується:
- загальний навчальний час за програмою підготовки;
- розподіл загального навчального часу за циклами підготовки;
- розподіл загального навчального часу за нормативною та вибірковою частинами програми підготовки.
Загальний навчальний час та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів наведено в таблицях 2*, 2**, 2*** відповідно.
У таблицях 2*, 2**, 2*** загальний навчальний час підготовки (час, що може бути відведений на засвоєння освітньо-професійної програми підготовки) відповідно для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня розраховано за формулою:
S = [(52-8) * n-4] * 54,
де S - загальний навчальний час теоретичної й практичної підготовки (в академічних годинах);
52 - кількість тижнів у навчальному році;
8 - мінімальна тривалість канікул у навчальному році (у тижнях);
n - термін навчання (у роках);
4 - тривалість державної атестації (у тижнях);
54 - кількість академічних годин на тиждень (на 1 кредит).
Загальний навчальний час підготовки не враховує канікули та час, що передбачений на державну атестацію студентів, і складається з навчального часу засвоєння нормативної частини змісту ОПП (змісту навчання) та вибіркової частини.
Для кожного з циклів підготовки нормативної частини змісту освітньо-професійної програми в таблиці Додатка В указується навчальний час у відсотках від загального навчального часу підготовки та у годинах і кредитах.
Навчальний час, що передбачений для засвоєння нормативної частини змісту ОПП, повинен становити 65...70% від загального навчального часу підготовки студентів. У таблиці Додатка В він указується у годинах і кредитах.
Примітка. Під час формування змісту циклів: гуманітарної та соціально-економічної підготовки; природничо-наукової підготовки; професійної та практичної підготовки в нормативній частині ОПП молодшого спеціаліста або бакалавра у таблиці Додатків А, Б, В обов’язково включаються змістові частини щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життя і діяльності людини й охорони праці, що надані у додатку до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.2002 р. №1/9-307.
Таблиця 2* - Загальний навчальний час за програмою підготовки молодшого спеціаліста та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки
| Термін навчання | від 2.0 до 3.0 років |
| Загальний навчальний час підготовки (академічних годин/кредитів) | від 4536/84 до 6912/128 |
| Навчальний час за циклами (академічних годин/кредитів): | |
| 1. гуманітарної та соціально-економічної підготовки | не менш 1404/26 ± 270/5 |
| 2. природничо-наукової підготовки | не менш 1404/26 ± 270/5 |
| 3. професійної та практичної підготовки | від 1728/32 ± 270/5 до 4104/76 ± 270/5 |
Таблиця 2** - Загальний навчальний час за програмою підготовки бакалавра та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки
| Термін навчання | від 3.5 до 4.0 років |
| Загальний навчальний час підготовки (академічних годин/кредитів) | від 8100/150 до 9288/172 |
| Навчальний час за циклами (академічних годин/кредитів): | |
| 1. гуманітарної та соціально-економічної підготовки | не менш 1836/34 ± 378/7 |
| 2. природничо-наукової підготовки | не менш 2322/43 ± 378/7 |
| 3. професійної та практичної підготовки | від 3942/73 ± 378/7 до 5130/95 ± 378/7 |
Таблиця 2*** - Загальний навчальний час за програмою підготовки спеціаліста, магістра та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки
| Термін навчання (років) | 1,0 | 1,5 |
| Загальний навчальний час підготовки (академічних годин/кредитів) | 2160/40 | 3348/62 |
| Навчальний час за циклом професійної та практичної підготовки (академічних годин/кредитів): | 2160/40 | 3348/62 |
Навчальний час, що передбачений для засвоєння вибіркової частини ОПП, визначається як різниця між загальним навчальним часом підготовки та навчальним часом, що передбачений на засвоєння нормативної частини змісту ОПП. Вибіркова частина складається з частини самостійного вибору навчального закладу та частини вільного вибору студентів (окрім ОПП підготовки молодшого спеціаліста).
Для кожного з циклів підготовки вибіркової частини змісту освітньо-професійної програми в таблиці Додатка В указується навчальний час у відсотках від максимального навчального часу вибіркової частини змісту освітньо-професійної підготовки та у годинах і кредитах.
Навчальний час, що передбачений для засвоєння змісту навчання самостійного вибору навчального закладу, не повинен перевершувати 70% навчального часу засвоєння вибіркової частини змісту навчання. Для реалізації дійсно вільного вибору студентів вищим закладом освіти повинно бути запропоновано такий перелік дисциплін та практик, загальний навчальний час засвоєння яких перевищує навчальний час, що передбачений освітньо-професійною програмою для цієї частини підготовки.
Студент за власним бажанням (у межах частини дисциплін вільного вибору) може пройти також військову підготовку за відповідною програмою, що передбачає теоретичне навчання та військові табірні збори (останні за рахунок канікулярного часу) і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, на підставі яких може бути присвоєно звання офіцера запасу (675 академічних годин/12,5 кредитів).
Вибіркова частина ОПП підготовки молодшого спеціаліста складається тільки з частини самостійного вибору ВНЗ.
Для осіб з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст відповідно до [7] отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр можливе за умов засвоєння відповідної ОПП підготовки магістра з терміном навчання не більше одного року.
У таблиці Додатка В для кожної з рекомендованих навчальних дисциплін або практик нормативної частини змісту освітньо-професійної програми вказується кількість навчальних годин/кредитів її вивчення.
Примітка. Навчальний час за кожним із циклів підготовки, за кожною навчальною дисципліною (або практикою) призначений для здійснення усіх передбачених навчальним планом форм організації навчання, у тому числі самостійної роботи студентів та контрольних заходів (за винятком державної атестації).
Навчальний час для кожної з рекомендованих навчальних дисциплін (або практик) розраховується за умов його достатності для остаточного формування у студентів наданих в ОКХ певних умінь, за формування яких вона “відповідає”. Навчальний час, який потрібен для формування уміння на встановленому в ОКХ рівні, залежить від застосовуваної технології навчання. Як показує досвід застосування найбільш поширеної у ВНЗ України, так званої “інформаційної технології навчання”, навчальний час, достатній для формування у студентів одного складного уміння, лежить у межах від 5 до 50 академічних годин у залежності від виду та потрібного рівня сформованості уміння.
Навчальний час циклів природничо-наукової, професійної та практичної підготовки визначається як різниця між загальним навчальним часом засвоєння ОПП та навчальним часом засвоєння циклів гуманітарної та соціально-економічної підготовки.
Залежно від потреб фахової підготовки різного профілю (гуманітарної, економічної тощо) розробники ОПП мають право збільшувати обсяг циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки за умов узгодження змісту циклів природничо-наукової та професійної підготовки.
Під час формування змісту циклів природничо-наукової та професійної підготовки бакалаврів, навчальний час, передбачений для природничо-наукової підготовки, повинен бути не меншим, ніж у чинних ОПП.
Примітка. Розроблення ОПП підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів здійснюється з урахуванням чинних, затверджених Міністерством освіти і науки, відповідних програм, що підлягають певному переробленню (уточненню) з урахуванням чинного законодавства, нормативних документів та досвіду роботи вищих навчальних закладів. Уточнення в першу чергу стосуються:
- урахування того, що згідно із Законом України “Про освіту” бакалавр є не освітнім, а освітньо-кваліфікаційним рівнем, що вимагає поглиблення змісту його професійної підготовки з відповідного напряму;
- урахування положень [7] щодо освітньо-кваліфікаційних рівнів;
- упровадження єдиних вимог щодо забезпечення належного рівня природничо-наукової підготовки відповідно до [13]. Це вимагає перегляду змісту цієї підготовки таким чином, щоб у будь-якому випадку її обсяг не був зменшений проти встановлених типовими навчальними планами 1988...90 рр., що були затверджені до реформування вищої освіти в Україні;
- організації занять із дисципліни Фізична культура згідно з рішенням колегії Міністерства освіти України [14], яким передбачається обсяг відповідних занять 4 години на тиждень протягом усього навчання, за винятком останнього семестру, і підсумковий контроль у формі заліку (не менше одного за кожен навчальний рік);
- зменшення, по можливості, кількості навчальних дисциплін та практик циклу професійної та практичної підготовки шляхом поєднання їх змісту, який має спільну предметну спрямованість.
Уточнення для ОПП молодших спеціалістів стосується:
- перегляду в деяких ОПП змісту фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін із точки зору їх відповідності певному напрямові;
- зменшення, по можливості, числа спеціальних дисциплін та практик шляхом об’єднання тих із них, що мають спільну предметну спрямованість.
Розділ 8 Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
На державну атестацію осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, виносяться система умінь, що визначена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці, та система відповідних змістових модулів, що складають нормативну частину змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця.
У Додатку Г указуються нормативні форми державної атестації (кваліфікаційна (дипломна) робота (проект) або(та) тестовий державний іспит) і подається розподіл між ними всіх змістових модулів, що подані в таблиці Додатка А.
Вид кваліфікаційної роботи (дипломний проект або дипломна робота) установлюється на основі аналізу змісту виробничих функцій, типових задач діяльності та здатностей, що визначені в ГСВОУ_____-02 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика".
Дипломна робота передбачає проведення аналізу та теоретичної розробки (моделювання та дослідження процесів і об’єктів) актуальних питань, проблем у відповідній галузі знань. Для інженерних напрямів підготовки дипломна робота повинна мати характер прикладного наукового дослідження об’єкта діяльності.
Дипломні проекти, як правило, виконуються за інженерними напрямами підготовки і передбачають синтез об’єкта (фізичного або ідеального) проектування (системи в широкому значенні, пристрою, технологічного процесу, комп’ютерної програми тощо), який оптимально відповідає вимогам завдання на кваліфікаційну роботу.
Особи, які навчаються за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста виконують дипломний проект або дипломну роботу. Особи, які навчаються за освітньо-професійними програмами магістра, виконують дипломну роботу.
Тестовий державний іспит є допоміжною нормативною формою державної атестації і використовується, якщо встановлення рівня сформованості певних умінь (якості вирішення окремих задач діяльності або рівня сформованості окремих здатностей) під час захисту кваліфікаційної роботи неможливе. У цьому випадку рівень сформованості умінь встановлюється опосередковано за допомогою критеріально-орієнтованих тестів досягнень (дивись п. 4.2).
Примітка. При розподілі змістових модулів за нормативними формами державної атестації слід враховувати те, що розподіл за нормативними формами державної атестації умінь, які визначені в ОКХ, здійснюється опосередковано. Тобто, усі змістові модулі, що відповідають певному умінню, повинні бути віднесені до однієї й тієї ж форми державної атестації.
Розділ 9 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки
У цьому розділі обов’язково наводяться вимоги до кваліфікації викладацького складу, який приймає участь у викладанні навчальних дисциплін нормативної частини змісту навчання (у тому числі вимоги до фаху за дипломом про вищу освіту, до наукової спеціальності за дипломом про отримання наукової ступені, до кафедри, за якою отримано диплом про вчене звання, до професійної підготовки за сертифікатом або свідоцтвом про післядипломну освіту, до стажу попередньої практичної, наукової та педагогічної діяльності).
Приклад оформлення таблиці Додатка А.
ГСВОУ_________-02
Додаток А
(обов’язковий)
Таблиця – Система змістових модулів
| Зміст уміння, що забезпечується | Шифр уміння | Назва змістового модуля | Шифр змістового модуля |
| У складі групи фахівців сфери праці, науковців, методистів та викладачів ВНЗ: - враховуючи особливості суспільного поділу праці в державі на підставі вимірних показників кваліфікації, що наведені в нормативних документах сфери праці (ДК 003-95, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників тощо), визначати узагальнений об’єкт діяльності або виробничі функції та предмети діяльності фахівців із вищою освітою певного напряму підготовки, спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня; | 1. ПФ. Е. 01. ЗП. О. 01 | Загальні принципи суспільного поділу праці в Україні. Система нормативних документів сфери праці: суспільний поділ праці. | 1. ПФ. Е. 01. ЗП. О. 01. 01 1. ПФ. Е. 01. ЗП. О. 01. 02 |
| - на підставі відомостей щодо розподілу випускників ВНЗ та прогнозу розвитку галузі економічної діяльності встановлювати перелік установ, організацій тощо, первинних посад, на яких можуть працювати випускники ВНЗ певного напряму підготовки або спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня; | 1. ПФ. Е. 01. ЗП. О. 02 | Загальні принципи суспільного поділу праці в Україні. Система нормативних документів сфери праці: суспільний поділ праці. | 1. ПФ. Е. 01. ЗП. О. 02. 01 1. ПФ. Е. 01. ЗП. О. 02. 02 |
| | | | |
Приклад оформлення таблиці Додатка Б
ГСВОУ_________-02
Додаток Б
(обов’язковий)
Таблиця – Рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик
| Шифр навчальної дисципліни або практики | Назва навчальної дисципліни або практики | Назва блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни або практики | Шифр блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни або практики | Шифри змістових модулів, що входять до блоку змістових модулів |
| 1. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки | ||||
| … | … | … | … | … |
| | | | | |
| 2. Цикл природничо-наукової підготовки | ||||
| 2. 01 | Педагогічна та професійна психологія. | Питання загальної психології: діяльність та її структура. Питання загальної психології: орієнтовна основа дій. Педагогічна психологія. | 2. 01. 01 2. 01. 02 2. 01. 03 | 1. СВ. Д. 01. ПР. Р. 05. 01; З. 01. ПР. Р. 01. 01; З. 01. ПР. Р. 02. 01; З. 01. ПР. Р. 03. 01 З. 03. ПР. Р. 01. 01; (З. 03. ПР. Р. 03. 01; З. 04. ПР. Р. 01. 01); З. 04. ПР. Р. 03. 01 (1. ПФ. Д. 02. ЗП. Р. 14. 03; 1. ПФ. Д. 03. ПП. О. 15. 02); З. 02. ПР. Р. 01. 02; З. 02. ПР. Р. 02. 02 |
| 3. Цикл професійної та практичної підготовки | ||||
| … | … | … | … | … |
| | | | | |
4. НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ З РОЗРОБЛЕННЯ
ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВИПУСКНИКА
ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
4.1. Структура та зміст стандарту засобів діагностики якості вищої освіти
Засоби діагностики рівня освітньо-професійного підготовки випускників вищого навчального закладу має вигляд макету галузевого стандарту, що наведений нижче. Побудова, виклад та оформлення макету стандарту відповідає вимогам [12]. Структура та послідовність розробки засобів діагностики якості вищої освіти подані на рис. 5.
Розробники мають право використовувати будь-яку форму побудови стандарту засобів діагностики якості вищої освіти з тих, що передбачені [12], але вона повинна бути узгоджена з формами ОКХ. та ОПП. Структура стандарту та його обов’язковий зміст, що подані у цьому розділі, не повинні змінюватися. Для вибору тієї чи іншої форми побудови обов’язкових додатків зміст відповідних розділів в основному документі повинен бути узгоджений.
Далі наведена одна з можливих форм побудови й оформлення стандарту.
Засоби діагностики якості
вищої освіти
Нормативні засади розробки засобів діагностики якості вищої освіти
Кваліфікація
Спеціальність
Освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень
Навчальні елементи
(соціально-професійний тезаурус)
Ознака: Тип навчального елемента та рівень сформованості знання
Освітньо-кваліфікаційна характеристика
Кваліфікація
Спеціальність
Освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень
Узагальнені задачі професійної соціально-виробничої та побутової діяльності
Рис. 5. Структура та послідовність розробки засобів діагностики якості вищої освіти.
Освітньо-професійна
програма підготовки
Система змістових
модулів
Кваліфікаційна робота
Ознака: Структура кваліфікаційної роботи
Банк тестових завдань
Ознака: Форма та зміст тестового завдання
ГСВОУ_________-02
(позначення стандарту)
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
| |
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
_________________________________
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ ________________________________
(код і назва спеціальності)
НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ ___________________________
(код і назва напряму підготовки)
КВАЛІФІКАЦІЇ _______________________________
(код і назва кваліфікації)
Видання офіційне