Лекція Еластичність попиту І пропозиції та її застосування

Вид материала

Лекція

Содержание Лекція 11. Ринкова система і загальна рівновага Галузі, які виробляють продукцію

Подобный материал:

• Тема 1 Попит І пропозиція. Еластичність та її застосування, 123.49kb.
• Програма комплексного вступного випробування за спеціальністю «Маркетинг» Моделі споживчої, 61.83kb.
• План Економічна природа попиту та пропозиції > Діалектична залежність попиту І пропозиції,, 78.08kb.
• 1. Закон пропозиції. Взаємодія попиту І пропозиції. Ринкова рівновага. Сутність, 17.16kb.
• Закони попиту та пропозиції як основа ринкового ціноутворення, 102.82kb.
• Реферат на тему: Інфляція в Україні (з 2001 по 2005 рр.), 11.62kb.
• Ринок цінних паперів у ринкових відносинахпла, 1212.17kb.
• Пропозиції від фпбау до Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності, 54.64kb.
• Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні”, 880.34kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 359.64kb.

Лекція 11. Ринкова система і загальна рівновага

Мета вивчення теми: засвоїти, що між всіма проаналізованими ринками продуктів і ресурсів існує зв'язок, численні різнотипні ринки національної економіки переплетені в надзвичайно складну ринкову систему, в якій існує таке економічне явище, як загальна рівновага, і що функціонування економічної системи має основну тенденцію руху в напрямку цієї рівноваги.

План лекції

1. Сутність часткової і загальної рівноваги.
   
2. Двогалузева модель загальної рівноваги.
   
3. Аналіз загальної рівноваги через співставлення витрат і результатів.
   
4. Загальна рівновага та економічне мислення.
   

Література

Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс. – М.: Республика, 1992, Том 2, Глава 32, с. 189-197.


1. Сутність часткової і загальної рівноваги

Часткова рівновага – це рівновага цін та обсягів виробництва на багатьох специфічних ринках. Але економіка становить не просто незліченну кількість ізольованих і відокремлених ринків. Навпаки, вона є сплетеною сіткою цін, де зміна на одному ринку тягне за собою багато чисельні і значні зміни на інших. А якщо ціна на всіх ринках не змінюється, то це і буде стан загальної рівноваги. Будь-яка зміна в економіці прискорює додаткові зміни, які розходяться назовні з поступово спадаючою силою. Але після досягнення кінцевої хвилі змін, вони повертаються; існує зворотний вплив первинних змін, які відбуваються на окремих ринках економіки. Цей процес змін відбувається не тільки в національній, але й у світовій економіці до тих пір, поки не буде досягнуто нової рівноваги на всіх ринках.

2. Двогалузева модель загальної рівноваги

Для спрощення аналізу всебічного зв'язку в ринковій системі, будемо виходити з таких умов: на ринках існує тільки два продукти Х та У, тільки один ресурс – праця, всі ринки чисто конкурентні. Нам відомо, що закон попиту має обернений зв'язок. Чим нижча ціна, тим вище попит. Це наслідок дії закону спадної граничної корисності. Наступні одиниці даного продукту приносять покупцям все менше й менше задоволення, а тому вони будуть купувати більше продукту, якщо ціна знижується. Закон пропозиції діє так, що чим вища ціна, тим більше виробляється продукції. В основі цього лежить таке явище, як зростаючі граничні витрати.

Так як додаткові одиниці продукції стають все дорожчими, фірми одержують від них все меншу різницю між додатковою виручкою і додатковими витратами, то вони повинні мати все більш високі ціни для того, щоб у них була зацікавленість виробляти ці додаткові одиниці продукції. Попит на ресурс (працю) підкоряється закону попиту з причини дії закону спадної доходності.

За якогось визначеного обсягу робочої сили, чи будь-якого іншого змінного ресурсу, збільшення його у відношенні до постійного ресурсу буде призводити до все меншого й меншого збільшення валового обсягу виробництва. Виявляється зв'язок між зростаючою пропозицією та спадаючим попитом, і навпаки. Власне спадаюча гранична продуктивність ресурсу викликає збільшення граничних витрат в міру того, як збільшується обсяг виробництва. Якщо кожна наступна одиниця змінного ресурсу при незмінній ціні додає все менше і менше до випуску, то ціна кожної наступної одиниці продукції повинна бути все більшою і більшою. Нарешті, зростаюча ціна ресурсу (в нашому випадку - ставка заробітної плати) відображає зростаючі витрати втрачених можливостей, пов'язаних з використанням додаткових ресурсів.

Аналіз почнемо з того, що в галузях Х та У є стан рівноваги в довгостроковому періоді. Це означає, що ціни продуктів Х та У і ціни ресурсів, з яких виробляються продукти, є рівноважними. Фірми отримують нормальний прибуток, а тому нема причин для кожної галузі скорочуватись чи розширюватись. Два ринки ресурсів праці для галузей Х та У знаходяться в рівноважному стані, так як нема стимулів направляти ресурси з однієї галузі в іншу. Але багато є чинників, які порушують рівновагу.

Наприклад, споживчий попит на товар Х зростає, а на товар У падає. Що відбувається в обох галузях? В цілому буде йти пристосування до нової рівноваги в короткостроковому і довгостроковому періодах. В короткостроковому періоді в галузі Х попит збільшиться. Кожна фірма збільшить випуск продукту, це призведе до зростання витрат на одиницю продукту, піднімуться ціни, збільшиться валова виручка. Але для збільшення продукту в галузі Х потрібно більше ресурсів. Попит на ресурс є похідним. Попит на ресурс збільшиться, збільшиться ціна ресурсу (ставка заробітної плати). Продукт галузі Х стане приносити економічний прибуток. Економічний прибуток почне приносити і реалізація ресурсу для галузі X. По закінченню всіх пристосувань галузь Х буде приносити економічний прибуток.

В галузі У відбудуться протилежні процеси і вона буде приносити збитки. Але цей стан не може бути тривалим. Почнуть діяти механізми пристосування до рівноваги в довгостроковому періоді. В галузь Х почнуть входити нові фірми. Пропозиція товару буде зростати, а це призведе до зниження ціни товару. Пропозиція збільшиться і рівноважний випуск також збільшиться і це буде новий рівноважний стан в довгостроковому періоді. Галузь Х може бути зі зростаючими витратами. Тому нова рівноважна ціна буде вище попередньої. Ціна на ресурси зросте. В новому стані рівноваги споживачі отримають більший обсяг продукції, а фірми будуть отримувати нормальний прибуток. Ці пристосування є прояв споживацького суверенітету.

Що ж відбувається в галузі У? Збитки в галузі будуть спонукати деяку кількість фірм залишити галузь. Галузева пропозиція буде падати, а це підніме ціну товару У. Якщо галузь У теж зі зростаючими витратами, то нова ціна буде нижчою, ніж початкова, так як попит на ресурс для галузі У зменшиться. Виробництво буде приносити нормальний прибуток. Ці пристосування на ринках ресурсів будуть здійснюватись за умови, що переведення ресурсів із однієї галузі в іншу не потребує дуже великих витрат. Також треба мати на увазі, що пристосування відбуваються впродовж значного терміну. Але на цьому пристосування не завершуються. Існує багато інших пристосувань, які врахувати дуже важко. Зміни відбуваються не лише в галузях Х та У, а й в інших, з іншими ресурсами, і з іншим розподілом доходів. Будь-яке первинне порушення рівноваги (таке, як зміна в попиті, зміна в технології, зміна в пропозиції ресурсів) призведе до надзвичайно складної ланцюгової економічної реакції. Все це забезпечує максимальну економічну ефективність. Але це в ідеальному стані.

В реальному житті все значно складніше. Конкурентна ринкова система не виділяє ресурси для виробництва суспільних благ. Вона не бере до уваги побічні вигоди й витрати, не забезпечує справедливий розподіл доходів. Державі потрібно втручатись в економіку.

3. Аналіз загальної рівноваги через співставлення витрат і результатів.

Ми розглянули дуже просту модель взаємодії галузей. Економіка – значно складніша система. Для аналізу складних взаємодій в економічній системі використовують аналіз загальної рівноваги методом співставлення витрат і результатів. Цей метод дає більш реалістичну картину взаємодій і взаємозалежностей.

Зведемо в таблицю витрати і результат різних галузей (дані гіпотетичні).

Галузі, які виробляють продукцію	Галузі, що споживають продукцію
	метал	машини	паливо	Сільське госп-во	Домогосп-ва (праця)	Заг. обсяг вир-ва
метал	10	65	10	5	10	100
машини	40	25	35	75	25	200
паливо	15	5	5	105	20	150
Сільське госп-во	15	10	25	100	150	300
Домогосподарствава (праця)	20	95	75	15	45	250
Заг. обсяг викор-ня витрат	100	200	150	300	250	1000

В таблиці приведені п'ять секторів економіки, які водночас є виробниками і споживачами вироблених продуктів. Обсяги виробництва кожного сектора розташовані по горизонталі, а споживання – по вертикалі. Наприклад, з 200 одиниць продукції сектору машин 40 одиниць йдуть в сектор металу, 25 – споживатимуться самим сектором машин, 35 – сектором палива, 75 – сільським господарством і 25 – домогосподарствами.

Кожна вертикальна колонка показує одиниці продукту кожного виробничого сектора, які використовуються як ресурси. Наприклад, в колонці другій бачимо, що для виробництва 200 одиниць машин в якості ресурсів потрібно 65 одиниць металу, 25 одиниць машин, 5 одиниць палива, 10 одиниць сільськогосподарської продукції і 95 одиниць праці. Всього – 200 одиниць. Взаємозалежність секторів економіки може бути далі продемонстрована шляхом розгляду наслідків зміни випуску якогось товару. Наприклад, для збільшення виробництва машин на 20 одиниць (10%) потрібне збільшення виробництва на 10 % продуктів всіх секторів економіки, які постачають свою продукцію для виробництва машин. А це, в свою чергу, потребує подальших пристосувань через зміни у виробництві всіх пов’язаних один з одним продуктів. Це є ланцюгова реакція на зміну в одному секторі економіки. Але це тільки початок, тобто перше коло пристосувань, потім буде друге, третє і так далі. Після цього буде зворотній рух пристосувань, поки не буде досягнуто нової рівноваги. Це в ідеальному випадку.

В реальних умовах через високий рівень і складності процесу взаємодій між секторами економіки зміни в якійсь частині даного сектору, чи деяких секторах, галузях будуть провокувати майже нескінченний ряд змін в інших секторах і галузях економіки.

4. Загальна рівновага та економічне мислення

Аналіз загальної рівноваги є необхідним для оцінки функціонування всієї економічної системи та її окремих секторів і фірм. Нездатність усвідомити взаємовідношення цін і секторів призведе до неправильного розуміння і помилкового міркування про головні економічні проблеми. Аналіз витрат і результатів має широке практичне застосування. Для розуміння визначених економічних питань необхідно вийти за межі аналізу часткової рівноваги.

Оцінка витрат і результатів має значну цінність як засіб економічного прогнозування і планування. За допомогою методу аналізу витрат і результатів можна точно розрахувати вплив якогось конкретного рішення на інші сектори економіки і визначити, скільки буде це рішення коштувати з точки зору обсягів виробництва всіх зачеплених цим рішенням галузей і секторів економіки. Аналіз загальної рівноваги дає набагато більше можливостей для дослідження результатів визначених економічних порушень рівноваги чи політики, ніж аналіз часткової рівноваги. В будь-якому випадку розуміння моменту загальної рівноваги є обов'язковим для розуміння й оцінки національної економіки.

Питання самоконтролю

1. Що таке часткова рівновага економіки?
   
2. Що таке загальна рівновага економіки?
   
3. Як відбувається зміна одного стану загальної рівноваги на новий стан, яка тут найбільш загальна закономірність?
   
4. Що лежить в основі оберненого зв'язку між попитом і ціною?
   
5. Що лежить в основі прямого зв'язку між пропозиціюєю та ціною?
   
6. Як в короткостроковому періоді працює механізм пристосування економіки до нової загальної рівноваги, якщо стара рівновага порушена?
   
7. Як в довгостроковому періоді працює механізм пристосування економіки до нової загальної рівноваги?
   
8. В чому суть аналізу загальної рівноваги за допомогою методу витрат і результатів?
   
9. Значення розуміння суті загальної рівноваги та її зміни для правильного економічного мислення.
   

Зміст

Лекція 1. Еластичність попиту і пропозиції та її застосування 1

Лекція 2. Поведінка споживача та максимізація корисності 9

Лекція 3. Витрати виробництва 18

Лекція 4. Ринки товарів та послуг. Визначення ціни та обсягу

виробництва в умовах чистої конкуренції 30

Лекція 5. Чиста монополія. Визначення ціни та обсягу виробництва 48

Лекція 6. Визначення ціни та обсягу виробництва на

ринку монополістичної конкуренції 59

Лекція 7. Олігополія. Визначення ціни та обсягу виробництва 66

Лекція 8. Виробництво і попит на економічні ресурси 73

Лекція 9. Заробітна плата і ринок праці 81

Лекція 10. Ціноутворення та використання ресурсів:

рента, процент, прибуток 92

Лекція 11. Ринкова система і загальна рівновага 101


Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний технічний університет


Кафедра економічної теорії та права


Мікроекономіка


Конспект лекцій для студентів дистанційної форми навчання


Автор: доц. Тарнавський М. П.


Кіровоград

2005