Geum.ru

Лекція Еластичність попиту І пропозиції та її застосування

Вид материалаЛекція

Содержание


Мета вивчення теми
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Лекція 8. Виробництво і попит на економічні ресурси

Мета вивчення теми: отримати знання того, як формуються ціни на ресурси ринковими механізмами ціноутворення, яке економічне значення мають ціни на ресурси, як формується та змінюється попит на них, яке співвідношення ресурсів максимізує прибуток фірми.

План лекції
  1. Соціально-економічні функції цін на ресурси та складність їх формування.
  2. Попит на ресурси як похідний попит.
  3. Граничний продукт у грошовій формі.
  4. Правило використання ресурсів.
  5. Граничний продукт в грошовому вимірі і попит на ресурси.
  6. Попит на ресурси в умовах недосконалої конкуренції.
  7. Ринковий попит на ресурси.
  8. Фактори, що змінюють попит на ресурси .
  9. Фактори, що визначають еластичність попиту на ресурси.
  10. Оптимальне співвідношення ресурсів.

Література

Макконнелл К.Р.,Брю С.Л. Экономикс – М.: Республика, 1992, том 2, Глава 29, с. 142-155.

Долан Э.Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. – С.-Пб.: АО “Санкт-Петербург Оркестр”, 1994, Глава 10, с. 236-246.

МенкьюН.Г. Принципы экономики. – С.-Пб.: Питер Ком, 1999, с. 291-399.

Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994, Розділ 14, с. 271-281.


1.Соціально – економічні функції цін на ресурси та складність їх формування

Ціни на ресурси в умовах ринку вирішальним чином впливають на основоположні параметри економічного життя суспільства. Вони виконують ряд визначальних функцій :

по-перше, ціни на ресурси є визначальними у формуванні грошового доходу домогосподарств, тому що доходи домогосподарств - це витрати підприємств на ресурси. Хто поставляє на ринок більш продуктивні ресурси, той одержує більший доход. Це стимулює домогосподарство дбати про високу продуктивність своїх ресурсів;

по-друге, ціни на ресурси визначають розподіл їх між галузями та підприємствами у відповідності до корисності вироблених за їх допомогою споживчих продуктів. Більшу можливість придбати якісні ресурси мають ті фірми, за товари яких покупці більше платять;

по-третє, ціни на ресурси – це витрати фірми. Фірма діє так, щоб на одиницю виробленого продукту витрати були якомога меншими. Це спонукає фірми використовувати найбільш ефективну технологію, зберігати для суспільства ресурси.

Складність формування цін на ресурси обумовлюється тим, що джерелами отримання ресурсів у приватну власність є не тільки ефективна економічна діяльність, а й спадкоємство. Це породжує несправедливість в розподілі ресурсів та доходу від них. В ціноутворення на ресурси втручається держава. А в державі різні чиновники лобіюють інтереси різних груп населення. Тому ціни на ресурси не завжди досконало виконують свої функції.

2.Попит на ресурси як похідний попит

Ціни на ресурси формуються, перш за все, під впливом попиту на них. Від чого ж залежить попит на ресурси? Попит на ресурси є похідним від попиту на товари і послуги кінцевого споживання, які виготовляються з допомогою даних ресурсів.

Ресурси задовольняють потреби споживача не прямо, а опосередковано-через виробництво товарів і послуг. Похідний характер попиту на ресурс означає, що сталість попиту на ресурси залежить від його продуктивності при створенні товару і ринкової вартості товару, виготовленого з допомогою даного ресурсу. Ресурс, навіть високоефективний у виробництві того, що нікому не потрібно, ніякого попиту мати не буде.

Найпростіший підхід до визначення попиту на ресурс передбачає, що фірма набуває певний ресурс на конкурентному ринку і продає власний продукт на конкурентному ринку. Фірмі потрібен прибуток. Для його збільшення треба не тільки скорочувати кількість ресурсу на одиницю продукту, але й збільшувати граничний прибуток від виробленого з цього ресурсу продукту в грошовому виразі.

Як формується граничний продукт в грошовому виразі?

3.Граничний продукт в грошовому виразі.

Обрахування граничного продукту в грошовому виразі наведено в таблиці:

x)Таблиця 8-1

Одиниця ресурсу
Всього вироблено продукту
Граничний продукт, або ∆(2)
Ціна продукту (грн.)
Загальний доход, (2)(4) (грн.)
Граничний продукт в грошовому виразі (MRP), або ∆(5) (грн.)

(1)
(2)
(3)
(4)
(5)
(6)

0
0
–
2
0
0

1
7
7
2
14
14

2
13
6
2
26
12

3
18
5
2
36
10

4
22
4
2
44
8

5
25
3
2
50
6

6
27
2
2
54
4

7
28
1
2
56
2

Припускається, що фірма купує один змінний ресурс – працю. Дані колонок 1-3 показують, що діє закон спадної віддачі. Ціна продукту незмінна, так як ми аналізуємо ситуацію в умовах чистої конкуренції. Помножуючи кількість виробленого продукту на його ціну (колонки 2*4), одержуємо загальний доход(5). На основі даних загального доходу, розраховуємо граничний доход в грошовому виразі(MRP).

4.Правило використання ресурсів

Граничний продукт в грошовому виразі показує приріст загального доходу як результат використання кожної наступної одиниці ресурсу (в нашій таблиці - кожного додаткового працівника).

Очевидно, що фірма буде наймати кожного додаткового працівника до тих пір, поки одержуваний від його праці додатковий продукт в грошовому вимірі буде відшкодовувати витрати на купівлю трудових послуг цього працівника.

Величина, на яку кожна додаткова одиниця ресурсу дає приріст витрат на ресурси, називається граничними витратами на ресурси(MRC).

Для фірми буде вигідним (прибутковим) використовувати додаткові одиниці ресурсу до межі, коли граничний продукт в грошовому вимірі даного ресурсу дорівнюватиме граничним витратам на цей ресурс:

MRP=MRC

Це правило дуже схоже на правило максимізації прибутку (граничний доход MR дорівнює граничним витратам (MC)). Логічне обґрунтування обох правил однакове, але у правилі MRP=MRC наголос робиться на витратах на ресурси, а не на випуск продукції.

5.Граничний продукт в грошовому вимірі і попит на ресурси

Оскільки ціна на продукт і граничний доход на чисто конкурентному ринку продукції однакові, тому і ціна на ресурси, і граничні витрати на ресурси однакові (в умовах досконалої конкуренції). На чисто конкурентному ринку праці ставка заробітної плати встановлюється ринковою пропозицією праці та ринковим попитом на працю. Окрема фірма не може впливати на ставку заробітної плати тому, що вона наймає дуже невелику частку сукупного обсягу праці. Це означає, що сукупні витрати на ресурси збільшуються точно на величину існуючої ставки заробітної плати для кожного найманого додаткового робітника. Ставка заробітної плати і граничні витрати на ресурси однакові.

З цього випливає, що фірма буде наймати робітників до тих пір, поки ставка заробітної плати не зрівняється з граничним продуктом в грошовому вимірі, якщо це робиться в умовах досконалої конкуренції.

Використаємо таблицю 8-1. Якщо нам відома ставка заробітної плати працівників відповідної професії, що встановилася на ринку даної галузі, то, застосовуючи формулу MRP=MRC, можна визначити, скільки фірма найматиме працівників. Наприклад, якщо ставка заробітної плати встановилася на рівні 8 грн., то фірма найме тільки 4 працівника. Таким же чином це можна зробити з допомогою графіка, якщо по вертикалі побудуємо масштаб ставок заробітної плати, а по горизонталі – необхідну кількість працівників (або іншого ресурсу).



Крива MRP є кривою попиту на ресурс. Положення цієї кривої залежить від граничниої продуктивності ресурсу і ціни продукту. За умов чистої конкуренції, ціна продукту постійна, отже, зниження граничної продуктивності – єдина причина того, що крива попиту на ресурс є спадною.

6.Попит на ресурси в умовах недосконалої конкуренції

В умовах чистої(досконалої) конкуренції крива попиту на продукт окремої фірми має горизонтальний вигляд. Ціна від зміни попиту на продукцію окремої фірми не змінюється.

Монопольна конкуренція, олігополія і чиста монополія на ринку продукції означають, що крива попиту на продукцію підприємства поволі знижується, тобто підприємство змушене знизити ціну на продукт, щоб збільшити його реалізацію.

Граничний продукт в грошовому виразі фірми, що діє в умовах досконалої (чистої) конкуренції, знижується з однієї причині – зменшується граничний продукт. А граничний продукт в грошовому вимірі фірми, що діє в умовах недосконалої конкуренції, знижується з двох причин - зменшується граничний продукт і знижується ціна продукту.

Тому крива граничного продукту в грошовому виразі – крива попиту на ресурс фірми, яка діє в умовах недосконалої конкуренції, має тенденцію бути менш еластичною, порівняно з кривою фірми в умовах чистої конкуренції.

А це означає, що за інших рівних умов, фірма при недосконалій конкуренції буде виробляти будь-якого продукту менше, ніж в умовах досконалої конкуренції. Для виробництва цієї меншої кількості продукту потрібно менше ресурсів. Фірма в умовах недосконалої конкуренції менше реагує на зниження заробітної плати при найманні робітників, ніж фірма в умовах досконалої конкуренції.

7.Ринковий попит на ресурс

Вже відомо, що крива загального (ринкового) попиту на продукт будується шляхом складання по горизонталі кривих попиту окремих покупців на ринку.

Аналогічним способом криву ринкового попиту на ресурс можна будувати таким же чином – шляхом підсумовування кривих індивідуального попиту для всіх фірм, які використовують даний ресурс.

8.Фактори, що змінюють попит на ресурси

Зміну попиту на ресурс треба чітко відрізняти від зміни кількості потрібного ресурсу. Зміна кількості потрібного ресурсу викликає переміщення вздовж кривої попиту. Зміна попиту на ресурси зміщує криву попиту на ресурс під впливом таких взаємопов’язаних чинників:
  1. продуктивність ресурсу;
  2. ринкова ціна на продукт, який виготовляється з допомогою даного ресурсу;
  3. зміна ціни на інші ресурси.

Зміна продуктивності праці, за незмінності інших чинників, веде до однонаправленої зміни попиту на працю (ресурс).

Вплинути на продуктивність ресурсу можна через:

а) зміну кількості інших ресурсів в комбінації з цим ресурсом ;

б) вдосконалення технології виробництва;

в) підвищення якості самого ресурсу.

Оскільки попит на ресурс є похідний, то беззаперечно, що будь-які зміни попиту на продукт впливатимуть на його ціну і, відповідно, на граничний продукт в грошовому виразі даного ресурсу.

Отже, за інших рівних умов, зміна попиту на продукт, що є результатом певного виду праці, спричинить аналогічні зрушення попиту на працю.

Так само як зміни в цінах на інші продукти впливають на зміну попиту на певний товар, так і зміна в цінах на інші ресурси може змінити попит на конкретний ресурс.

Зміна ціни на інші ресурси буде впливати на зміну попиту на якийсь певний ресурс, в залежності від їх взаємозамінюваності чи ступеня доповнення. Припустимо, що підприємство виготовляє певну продукцію, використовуючи невелику кількість праці і велику кількість устаткування. Відповідний вплив на попит праці буде результатом дії двох протилежних ефектів:

а) ефекту заміщення;

б) ефекту обсягу продукції.

Зниження ціни на машинне устаткування передусім спонукає фірму замінити працю людей машинами. Так діє ефект заміщення. Це знизить попит на працю. Але з падінням цін на машинне устаткування знижуються і витрати виробництва. Із скороченням витрат підприємству вигідніше виготовляти і реалізовувати більшу кількість продукції, що приведе до зростання попиту на всі ресурси, включаючи працю. Так діє ефект обсягу продукції. Ефекти обсягу продукції і заміщення діють в протилежних напрямках.

Ресурси можуть бути взаємодоповнюючими в тому розумінні, що збільшення кількості одного з них у виробничому процесі зумовить збільшення кількості іншого ресурсу у фіксованих пропорціях, і навпаки. Якщо праця і капітал доповнюють одне одного, то зниження ціни на машини збільшуватиме попит на працю через ефект обсягу продукції. І навпаки, у випадку підвищення ціни капіталу, ефект обсягу продукції зменшуватиме попит на працю. Зміна ціни взаємодоповнюваного ресурсу змінює попит на інший ресурс у протилежному напрямі.

9.Фактори, що визначають еластичність попиту на ресурси

В попередньому параграфі мова йшла про ті фактори, які впливають на попит на ресурс. Тепер розглянемо, які фактори визначають реакцію фірм на кількість потрібного ресурсу, в залежності від зміни ціни, тобто – еластичність попиту на ресурси.

Такими факторами є наступні:

а) коефіцієнт зниження граничного продукту;

б) легкість ресурсозаміщення;

в) еластичність попиту на продукт;

г) співвідношення витрат на ресурс з загальними витратами.

Якщо граничний продукт ресурсу зменшується повільно, коли приєднується додаткова одиниця ресурсу до фіксованої кількості інших ресурсів, то граничний продукт в грошовому вимірі зменшується теж повільно. А це означає, що еластичність попиту є високою. Незначне зменшення ціни на такий ресурс призводить до значного росту попиту на цей ресурс.

Легкість ресурсозаміщення впливає на еластичність так, що чим більша кількість придатних ресурсозамінників, тим вища еластичність попиту на певний ресурс.

Важливу роль в ресурсозаміщенні та еластичності попиту, пов’язану з ресурсозаміщенням, відіграє час. Чим більший термін для ресурсозаміщення, тим більша еластичність.

Еластичність попиту на продукт прямо впливає на еластичність попиту на ресурс.

І останнє, чим більший відсоток загальних витрат припадає на якийсь ресурс, тим вища еластичність попиту на нього.

10.Оптимальне співвідношення ресурсів

В попередньому тексті ціноутворення на ресурси розглядалося в умовах короткострокового періоду, коли до фіксованих ресурсів (устаткування тощо) приєднувались різні кількості змінних ресурсів(праці). Тепер аналіз переноситься на умови довгострокового періоду, коли фірми можуть змінювати кількість усіх ресурсів. Розглядаються два питання:
  1. Якою повинна бути комбінація ресурсів для виробництва будь-якого обсягу продукції з найнижчими витратами?
  2. Яке співвідношення ресурсів призведе до максимізації прибутку?

Мінімізація витрат забезпечується, коли граничний продукт на грошову одиницю вартості кожного застосовуваного ресурсу є однаковим тобто, коли граничний продукт одного ресурсу, поділений на ціну цього ресурсу, дорівнює граничному продукту іншого ресурсу ,поділеного на ціну ресурсу. Наприклад, ми використовуємо два ресурси-працю і капітал. Загальні витрати мінімізуються, коли:



Ця формула вказує, що грошова одиниця, витрачена на додаткову одиницю кожного ресурсу, повинна давати однакову віддачу.

Але досягти найменших витрат при будь-якому обсязі виробництва-це не все. Можна мати найменші загальні витрати на якийсь обсяг виробництва продукту і зовсім не мати прибутку, або мати невеликий прибуток.

Треба знайти таке сполучення ресурсів, яке дає повний обсяг виробництва. Є тільки один обсяг виробництва, який має найменші витрати і максимізує прибуток.

З аналізу ринків продукту був зроблений підсумок ,що випуск продукції з максимальним прибутком відбудеться тоді, коли граничний доход дорівнюватиме граничним витратам. Як же сформулювати це правило з боку витрат ресурсів? Уже відомо, що кількість придбаного ресурсу, який забезпечує максимальний прибуток, повинен бути таким, щоб ціна ресурсу дорівнювала граничному продукту в грошовому виразі.

Було встановлено, що кількість найманої праці, яка максимізує прибуток, - це така її кількість, за якої ставка зарплати, або ціна праці (Ц праці), дорівнює граничному продукту праці в грошовому виразі (MRP праці), тобто (P праці = MRP праці). Таке обґрунтування може застосовуватись до будь-якого іншого ресурсу, наприклад (P капіталу = MRP капіталу).

Отже, можна зробити висновок: щоб максимізувати прибуток фірма повинна залучати ресурси до тієї точки, в якій ціна дорівнює його граничному продукту у грошовому виразі.

Це правило можна записати таким чином:



Формування цін на ресурси показує, що більший доход отримує той, хто продає їх більше і вищої продуктивності. А це означає, що за допомогою цих ресурсів буде виготовлено більше корисностей. Таким чином, суспільні потреби будуть задоволені краще. Конкретна ринкова система забезпечує реалізацію економічної справедливості: кожний ресурс отримує доход, який дорівнює його граничному внеску у виторг фірми.

Але розподіл доходів у відповідності з теорією граничної продуктивності піддається серйозній критиці:

по-перше, розподіл доходів відбувається у відповідності з кількістю і якістю ресурсів у власників домогосподарств, але не враховується, яким чином ці ресурси стали власністю того чи іншого домогосподарства;

по-друге, різні люди мають різні можливості займатися своїм розвитком, різні природні передумови, різний достаток батьків для виховання та освіти дітей. Люди мають різні розумові здібності і фізичні можливості і таке інше.

Робиться висновок, що держава, повинна втручатися в розподіл доходів, і видозмінювати розподіл доходів, що здійснюється на основі граничної продуктивності.

Теорія розподілу доходів у відповідності з теорією граничної продуктивності ґрунтується на функціонуванні економіки в умовах чистої конкуренції. Це ж в дійсності не так. На ринках ресурсів діють монополії. А це означає, що ціни на ресурси не достатньо точно відображають внесок кожного фактора виробництва в кінцевий результат.

Питання самоконтролю
  1. Які соціально–економічні функції виконують ціни на ресурси?
  2. В чому складність формування цін на ресурси?
  3. Чому попит на ресурси є похідним, і які фактори мають визначальне значення для нього?
  4. Що таке граничний продукт та граничний продукт в грошовому вимірі, що їх відрізняє та поєднує?
  5. Яке існує правило для використання ресурсів в короткостроковому періоді і в чому його сутність?
  6. В якому зв’язку знаходиться попит на ресурси від послідовного ряду значень граничного доходу в грошовому вимірі?
  7. Чим відрізняється формування попиту на ресурси в умовах недосконалої конкуренції від умов досконалої конкуренції?
  8. Які чинники призводять до змін у попиті на ресурси (зсувають криву попиту вправо чи вліво від початкового)?
  9. Що таке еластичність попиту і які чинники її змінюють?
  10. Яким чином можна визначити, при яких умовах в будь-яких комбінаціях декількох ресурсів досягаються найменші витрати?
  11. Яким чином можна визначити таку комбінацію декількох ресурсів, яка максимизує прибуток?
  12. За якими напрямками теорія розподілу доходів у відповідності з теорією граничної продуктивності забезпечує справедливість, а за якими – ні?