Лекція Еластичність попиту І пропозиції та її застосування

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

На графіку ціна дорівнює 131 грн. До 9-ої одиниці ціна перевищує граничні витрати по кожному обсягу виробництва.

Припустимо тепер, що ринкова ціна 81 грн. За цієї ціни фірма має збитки за всіма позиціями (стовпчик 7 Таблиці 4-4).

viii)Таблиця 4-4

Кількість продукту (од.)	Середні постійні витрати (грн.)	Середні змінні витрати (грн.)	Середні загальні витрати (грн.)	Граничні витрати (грн.)	Граничний виторг = ціні (81грн.)	Прибуток (+) або збиток (–) за ціни 81 грн.	Граничний виторг = ціні (71грн.)	Прибуток (+) або збиток (–) за ціни 71 грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
0						-100		-100

1	100	90	190	-190	-119

80	81	71

2	50	85	135	-108	-128

70	81	71

3	33,33	80	113	-97	-127

60	81	71

4	25	75	100	-76	-116

70	81	71

5	20	74	94	-65	-115

80	81	71

6	16,67	75	91,67	-64	-124

90	81	71

7	14,29	77	91,43	-73	-143

110	81	71

8	12,50	81,25	93,75	-102	-182

130	81	71

9	11,11	86,67	97,75	-151	-241

150	81	71

10	10	93	103	-220	-320

Застосуємо правило MR = MC (граничний доход = граничним витратам). По таблиці знаходимо, що з виробництвом 6 одиниць продукції граничний доход (виторг) 81 грн. приблизно дорівнює 80 грн. граничних витрат. Збитки дорівнюють 64 грн. Це найменші збитки при виробництві будь-якої іншої кількості продукту і у випадку закриття.

Ціна впаде до 71 грн. (стовпчик 8). Розрахуємо збитки по всіх десяти позиціях. Аналіз розрахунків показує, що краще припинити виробництво тому, що виробництво будь-якого обсягу продукту дає збитки більші постійних витрат. Тільки закриття фірми призведе до найменших збитків, що дорівнюють постійним витратам (100 грн.).

На основі розглянутого можна остаточно сформулювати правило

MR (=P) = MC

Отже: конкурентна фірма максимізуватиме свої прибутки або мінімізувати збитки у короткостроковому періоді, виробляючи обсяг продукції, за якого MR (=P) = MC, за умови, що ціна перевищує мінімальні середні змінні витрати.

Проведений аналіз зміни обсягів виробництва фірмою в залежності від ціни для досягнення нею певних результатів є ні чим іншим як визначенням її пропозиції.

В короткостроковому періоді, коли граничні витрати (ціна) будуть дорівнювати найменьшим середнім змінним витратам, фірма може починати виробляти певну кількість продукту тому, що таке виробництво дає можливість відшкодувати всі змінні витрати. Постійні витрати в цьому випадку не відшкодовуватимуться і при такому виробництві, і при закритті.

Підвищення ціни дає ще більший виторг, який відшкодовує все більше і більше постійні витрати. А при певній високій ціні фірма починає одержувати економічний прибуток. Більша ціна спонукає до виробництва більшої кількості продукту, це явище добре відображене в графіку 4-4.

Застосування правила P = MC, видозміненого для випадку закриття, показує, що (суцільний) відрізок кривої граничних витрат (MC) фірми, який лежить вище кривої середніх змінних витрат (AVC), є кривою пропозиції фірми у короткостроковому періоді. Зокрема, за ціни P1 у точці “а” Р = MC, але фірма не вироблятиме продукцію, оскількі P1 меньше мінімальних середніх змінних витрат (AVC).

За цінами P2 фірма перебуває у рівновазі у точці “б”, в якій вона виробляє Об.2 одиниць і зазнає збитків, рівних її постійним витратам.

За ціни P3 рівновага досягається у точці “в”, обсяг продукції в якій становить Об.3 і збитки меньші за постійні витрати.

Рівновага досягається і у точці “г” за ціни P4. У цьому випадку фірма привласнює нормальний прибуток, оскільки за обсягу продукції Об.4 ціна дорівнює середнім валовим витратам.

За ціни P5 фірма досягає рівноваги у точці “д” і максимизує свій економічний прибуток, виробляючи Об.5 одиниць продукції.

Як уже відомо, зміни таких чинників, як ціна, змінних вхідних факторів або технологій переміщуватиме криву граничних витрат, або пропозиції в короткостроковому періоді.

Визначивши, що кривою пропозиції фірми в короткостроковому періоді є висхідний відрізок кривої граничних витрат, починаючи з точки перетину цієї кривої з кривою середніх змінних витрат, треба з”ясувати, яка ціна є рівноважною ціною галузі.

Відомо, що за умов чисто конкурентного ринку рівноважна ціна визначається загальною (ринковою) пропозицією і загальним попитом. Для визначення загальної величини пропозиції потрібно підсумувати криві пропозиції всіх окремих конкурентних продавців. Це будуть значення визначених вже раніше відрізків кривих граничних витрат окремих фірм галузі. Відобразимо це графічно

Галузева рівноважна ціна (P) визначається перетином кривих загального попиту (D) та загальної пропозиції (S) на графіку 4-5 б.

Висновок: За умов конкуренції рівноважна ціна є заданою величиною для окремої фірми і водночас результатом рішень щодо виробництва (пропозиції) усіх фірм.

5 Максимізація прибутку у довгостроковому періоді

а) Як відомо, у короткостроковому періоді фірми не можуть змінити виробничі потужності. Вони можуть припиняти виробництво, але у них не вистачає часу, щоб ліквідувати свої активи і вийти з цього бізнесу. У довгостроковому періоді фірми, що працюють в галузі, мають достатньо часу і для нарощування, і для скорочення своїх виробничих потужностей, і для виходу з галузі, і для входження в іншу галузь.

Аналіз поведінки фірм у довгостроковому періоді потребує чіткого визначення умов, в яких вони діють. Ці умови наступні.

По перше: єдиним пристосуванням у довгостроковому періоді є входження нових фірм у галузь або вихід із галузі. В цей час пристосування у короткостроковому періоді до уваги не приймаються.

По друге: усі фірми у галузі мають одинакові криві витрат. Це дозволяє говорити про типову фірму.

По третє: витрати у галузі постійні.

Основна закономірність, яку потрібно обґрунтувати, наступна: після того, як усі довгострокові пристосовування завершені, ціна продукту буде саме дорівнювати кожній точці мінімальних середніх загальних витрат фірми, і виробництво здійснюватиметься у тій самій точці.

Цей висновок ґрунтується на двох основних фактах: 1) фірми прагнуть прибутків і остерігаються збитків, і 2) за конкуренції фірми вільно входять у галузь і залишають її. Якщо початкова ціна перевищує середні загальні витрати, то можливість отримання економічних прибутків приваблюватиме у галузь нові фірми. Проте це розширення галузі збільшуватиме пропозицію продукту доти, доки ціна не зрівняється із мінімальними середніми загальними витратами.

Якщо ж початкова ціна нижча за середні загальні витрати, то неминучість збитків зумовлюватиме вихід фірм із галузі. Зі зменшенням кількості фірм у галузі, загальна величина пропозиції продукту скорочуватиметься, що підвищуватиме ціну до рівня мінімальних середніх загальних витрат.

б) Розглянемо, як працює механізм пристосування фірм до змін в довгостроковому періоді за допомогою графіків.

Припустимо, що типова фірма у чисто конкурентній галузі перебуває у стані довгострокової рівноваги (графік 4-6 а)

Рівноважна ціна та мінімальні середні загальні витрати рівні. Економічно прибутки фірм галузі дорівнюють нулю. Ринкова ціна визначається галузевими величинами попиту та пропозиції ( криві D1 та S1). Крива пропозиції в даному разі є короткостроковою. Одна фірма виробляє 100 одиниць продукції. Рівноважний обсяг виробництва галузі дорівнює 100 000 одиниць. У галузі 1 000 фірм.

Тепер припустимо, що відбулась сприятлива зміна попиту під впливом нецінових детермінацій попиту, скажімо, зміна уподобань споживачів збільшила попит на продукт від D1 до D2 ( графік 4-6 б). Виробники збільшити виробництво продукту в короткостроковому періоді не можуть. Ціна підвищується, нехай, до 60 грн. У фірм галузі з’являються економічні прибутки, які приваблюють у галузь нові фірми. Тому пропозиція продукту зростатиме, що опускатиме ціну нижче 60 грн. Входження у галузь триватиме доти, доки ринкова пропозиція не збільшиться до S2. У цій точці ціна знову дорівнюватиме мінімальним загальним витратам у 50 грн. Економічні прибутки, спричинені збільшенням попиту, конкуренція звела до нуля і, як наслідок, зникли стимули до входження у галузь нових фірм. Довгострокову рівновагу у цій точці відновлено.

Тепер обсяг продукції галузі становить 110 000 одиниць. Кількість фірм у галузі становить 1100, тобто до неї ввійшли 100 нових фірм.

Може скластися і протилежна ситуація, коли нецінові фактори будуть несприятливі. Наприклад, доходи споживачів зменшаться. Ціна знизиться до 40 грн. (графік 4-6). Фірми матимуть збитки, тому, що ціна продукту впала нижче середніх мінімальних загальних витрат. Частина фірм покине галузь. Пропозиція зменшиться до S3. Відновиться рівноважна ціна довгострокового періоду. Але вироблятися тепер буде у галузі 90 000 одиниць продукції. У галузі функціонує 900 фірм.

Попередньо зроблений висновок підтверджено. Конкуренція, яка проявляється у входженні фірм у галузь та виході з неї, зрівнює, зрештою, ціну та мінімальні середні загальні витрати виробництва у довгостроковому періоді.

в) Проведений аналіз дозволяє окреслити характер кривої довгострокової пропозиції для конкурентної галузі. Вирішальним чинником при визначенні форми кривої галузевої пропозиції у довгостроковому періоді є вплив, який зміни у кількості фірм у галузі чинитимуть на витрати окремих фірм. Цей вплив може бути троїстим:

ціни на ресурси не змінюватимуться в залежності від збільшення чи зменшення фірм у галузі;
ціни на ресурси збільшуватимуться в зв’язку з входженням у галузь нових фірм;
ціни на ресурси зменшуватимуться в зв’язку з входженням у галузь нових фірм.

Якщо ціни на ресурси не змінюватимуться в залежності від збільшення чи зменшення обсягів виробництва продукту (кількості фірм у галузі), то і середні загальні витрати будуть залишатися незмінними. Тому кожне нове пристосовування в зв’язку зі зміною попиту буде закінчуватись встановленням нової ринкової ціни, яка дорівнюватиме попередній рівноважній. Тому крива пропозиції в довгостроковому періоді буде мати вигляд горизонтальний – пропозиція досконало еластична. Продемонструємо це на графіку 4-7.

Оскільки входження у галузь або вихід з неї фірми не впливають на ціни ресурсів, а тому і на величину витрат на одиницю продукції, збільшення попиту ( від D1 до D2 ) спричинить зростання обсягу виробництва галузі ( від Об.1 до Об.2 ), але не змінить ціни, яка дорівнює 50 грн. Так само зменшення попиту ( від D1 до D3 ) спричинить скорочення обсягу виробництва ( від Об.1 до Об.3 ), але не вплине на ціну. Вона дорівнюватиме тим же 50 грн.: це означає, що крива довгострокової пропозиції галузі (S) буде досконало еластичною.

Якщо ціни на ресурси будуть змінюватися в залежності від зміни кількості фірм у галузі, а тому і обсягів виробництва, то кожна нова рівноважна ціна після чергового пристосування буде:

збільшуватися, коли ціни на ресурси будуть зростати під впливом входження у галузь нових фірм, і крива пропозиції у довгостроковому періоді буде мати вигляд висхідної кривої;
зменшуватися, коли ціни на ресурси будуть падати під впливом входження у галузь нових фірм, і крива пропозиції у довгостроковому періоді буде мати вигляд спадної кривої.

Розглянемо це на графіку у випадку, коли в галузі зростають витрати в зв'язку з входженням у галузь нових фірм (графік 4-8).

В галузі зі зростаючими витратами входження до неї нових фірм у відповідь на зростання попиту ( від D3 до D1 і D2 ) підвищить ціни на ресурси, а отже, витрати на одиницю продукції. Внаслідок цього збільшення обсягу виробництва у галузі ( від Об.3 до Об.1 і Об.2 ) можливе тільки за вищих цін. ( 55 грн. > 50 грн. > 45 грн.). Крива довгострокової пропозиції галузі (S) є висхідною. Обґрунтування спадної кривої пропозиції є аналогічним у випадку зниження цін на ресурси, коли у галузь входять нові фірми.

6. Чиста конкуренція і ефективність

Незалежно від того, є чисто конкурентна галузь галуззю із постійними чи зростаючими витратами, кінцевий стан довгострокової рівноваги для конкретної форми матиме вигляд MR (=P) = MC = мінімальним середнім загальним витратам (ATC). Графічно ця закономірність відображається наступним чином.

Конкурентна фірма може привласнювати економічні прибутки або мати збитки у короткостроковому періоді, але у довгостроковому періоді вона зароблятиме лише нормальний прибуток, виробляючи продукцію згідно з правилом MR (=P)=MC. Яке ж виробництво буде ефективним для суспільства? Ефективне використання обмежених ресурсів передбачає виконання двох умов:

досягнення розподільної ефективності та
виробничої ефективності.

По перше, для досягнення розподільної ефективності, ресурси повинні розподілятися між фірмами і галузями так, щоб суспільство (споживачі) отримало найбажаніший для себе набір товарів та послуг. Розподільна ефективність реалізується тоді, коли зміною складу продукції уже неможливо досягти більшої вигоди для суспільства.

По друге, виробнича ефективність потребує, щоб кожен товар або послугу з цього оптимального набору виробляли за найнижчих можливих витрат.

В умовах чистої конкуренції в довгостроковому періоді конкуренція змушує фірми виробляти у точці мінімальних середніх загальних витрат виробництва і призначати ціну, що відповідає цим витратам. Як працює цей механізм, було вже розглянуто раніше. Ця ситуація найбажаніша для споживача.

Але виробництво повинно бути не лише технологічно ефективним. Воно мусить виробляти ті блага, які найбільше потребують споживачі. Це визначається ціною товару або послуги. Ціна відображає граничну вигоду, яку отримують від продукту. Грошова оцінка будь-якого продукту – є суспільна міра, або показник відносної граничної цінності цього продукту.

Тепер, згадавши поняття альтернативної вартості, визначимо, що граничні витрати виробництва, скажімо, продукту Х, вимірюють вартість, або відносну цінність, інших товарів, які можна виробляти за допомогою ресурсів, використаних на виробництво додаткової одиниці продукту Х. Отже, ціна продукту вимірює граничні вигоди, або задоволення, які суспільство отримує від додаткових одиниць продукту Х, а граничні витрати на виробництво додаткової одиниці продукту Х вимірюють витрати (вартість) для суспільства інших продуктів у випадку використання ресурсів для виробництва більшої кількості Х.

Конкурентний виробник, який прагне отримати прибуток, привласнюватиме максимально можливий прибуток, тільки урівнюючи ціну та граничні витрати. Обсяг виробництва, що не досягатиме точки MR(=P)=MC, означатиме нижчі від максимальних прибутки для окремої фірми і недостатнє надання ресурсів для виробництва цього продукту з точки зору суспільства. Якщо ціна перевищує граничні витрати (P>MC), суспільство цінує додаткові одиниці продукту Х вище, ніж альтернативні блага, які можна виробити з цих самих ресурсів.

Приклад. Якщо ціна, або гранична вигода, сорочки становить 20 грн., а граничні витрати – 16 грн., виробництво додаткової сорочки забезпечить чистий приріст загального обсягу продукції, що дорівнює 4 грн. Суспільство отримає сорочку вартістю 20 грн., тоді як вартість альтернативних благ, якими пожертвували, надавши більше ресурсів для виробництва сорочок, становила б лише 16 грн.

Виробництво продукту Х у точці, в якій граничні витрати перевищують ціну (P
Висновок: за умов чистої конкуренції виробники, прагнучи отримати прибутки, вироблятимуть кожний товар якраз до тієї точки, в якій ціна (гранична вигода) дорівнює граничним витратам.

Важливою рисою ринків з чистою конкуренцією є їхня здатність до відновлення ефективності у використані ресурсів, яка порушується динамічними змінами в економіці.

Ефективний розподіл ресурсів, якому сприяє економіка з чистою конкуренцією, зумовлений тим, що фірми і постачальники ресурсів вільні у своїх намаганнях досягти власної вигоди. У конкурентній ринковій системі діє “невидима рука”.

Питання самоконтролю

Які ви знаєте типи ринкових структур і їхні характерні риси?
Яким є, з точки зору еластичності, попит окремої фірми і галузі в умовах чистої конкуренції?
Яка існує взаємозалежність між ціною, середнім, граничним і валовим доходами?
У короткостроковому періоді яке співвідношення загального виторгу і загальних витрат дає фірмі економічний прибуток?
У короткостроковому періоді яке співвідношення загального виторгу і загальних витрат дає фірмі збитки але створює умови, коли фірмі краще працювати, ніж припинити виробництво?
У короткостроковому періоді за яких умов фірмі краще припинити виробництво, ніж працювати?
На чому ґрунтується інший підхід до визначення рівня виробництва, за якого конкурентна фірма максимізує прибуток або мінімізує збитки?
Якими трьома рисами характеризується правило MR=MC?
Як, застосувавши правило MR=MC, можна визначити, чи буде мати фірма економічний прибуток, чи тільки нормальний прибуток, чи збитки (при яких виробництво потрібно продовжувати), чи краще фірмі закритися?
Як визначається крива пропозиції фірми у короткостроковому періоді в умовах чистої конкуренції?
Як визначається рівноважна ціна фірми і галузі в чисто конкурентних умовах у короткостроковому періоді?
Який період функціонування фірми і галузі називають довгостроковим?
В чому сутність основної закономірності пристосування фірми до нової рівноваги в зв’язку з руйнуванням попередньої рівноваги у довгостроковому періоді?
Яку форму буде мати крива пропозиції у довгостроковому періоді в умовах чисто конкурентного ринку, якщо зміна кількості фірм у галузі не змінює витрати на одиницю продукту?
Яку форму буде мати крива пропозиції довгострокового періоду в чисто конкурентних умовах, якщо зміна кількості фірм у галузі змінює (збільшує, зменшує) витрати на виробництво одиниці продукту?
Що таке суспільна ефективність економічної діяльності фірми?
В чому сутність виробничої ефективності фірми?
В чому сутність розподільної ефективності фірми?
Яким чином в умовах досконалої конкуренції фірма досягає суспільної ефективності своєї економічній діяльності?

Blog

Лекція Еластичність попиту І пропозиції та її застосування