Одеська національна юридична академія
| Вид материала | Документы |
СодержаниеТези доповідей |
- Одеська національна юридична академія, 1309.1kb.
- Одеська національна юридична академія На правах рукопису Дрьоміна Наталія Вікторівна, 1537.31kb.
- Одеська національна юридична академія, 937.51kb.
- Одеська національна юридична академія, 735.72kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису Якубовська Наталія олексіївна, 758.69kb.
- Одеська національна юридична академія, 909.91kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису стрелковська юлія олександрівна, 1529.73kb.
- Одеська національна юридична академія, 1361.16kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна, 2529.87kb.
- Одеська національна юридична академія На правах рукопису Крестовська Наталя Миколаївна, 2287.48kb.
1037. Шевелева Н.А. Финансовое право: новый этап развития // Материалы науч.-практ. конф. „Российская юридическая доктрина в ХХІ веке: проблемы и пути их решения”. – Саратов, 2001. – С.11-15. |
1Перелік посилань
Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: В 6 т. – Х.: Легас, 2004. – Т. 2: Введение в теорию налогового права. – С. 9.
2 Див.: Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – С. 16-22; Шевелева Н.А. Финансовое право: новый этап развития // Материалы науч.-практ. конф. „Российская юридическая доктрина в ХХІ веке: проблемы и пути их решения”. – Саратов, 2001. – С. 11; Козырин А.Н. Соотношение частного и публичного в финансовом праве // Журнал российского права. – 2003. – № 1. – С. 142; Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – С. 103; Тосунян Г.А. Теория банковского права: В 2 т. – М.: Юристъ, 2002. – Т.1. – С. 13-28.
3 Див.: Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 33-41; Финансовое право: Учебник / Отв.ред. Н.И. Химичева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 35-40; Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – С. 32-36; Крохина Ю.А. Финансовое право России: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2004. – С. 42-53; Нечай А.А. Предмет фінансового права // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 5. – С. 62-64.
4 Див.: Банківське право України: Навч. посібник / Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін.; За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Ін Юре, 2000. – С. 15; Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – С. 17.
5 Див.: Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб: Юридический центр Пресс, 2003. – С. 18-19.
6 Див.: Алексеев С.С. Общая теория права. В 2 т. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т.1. – 360 с.; Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – С. 390-392; Чашников А.В. Участие государства в договорных отношениях. – С. 10-11.
7 Кечекьян С.Ф. К вопросу о различии частного и публичного права. – С. 5.
8 Киримова Е.А. Правовой институт: понятие и виды: Учебное пособие / Под ред. проф. И.Н. Сенякина. – Саратов, 2000. – С. 8-9.
9 У 40-х роках ХХ ст. уперше в юридичній літературі В.К. Райхером у зв’язку з аналізом проблем страхування було висунуто ідею про існування комплексних галузей (Див., наприклад: Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. – М., 1947. – С. 186). Пізніше ідею комплексної галузі було підтримано Ю.К. Толстим (Див., наприклад: Толстой Ю.К. О теоретических основах кодификации гражданского законодательства // Правоведение. – 1957. – №1. – С. 45), О.С. Іоффе та М.Д. Шаргородським (Див., наприклад: Иоффе О.С.,Шаргородский М.Д. О системе советского права // Советское государство и право. – 1957. – №6. – С. 103). Але пізніше О.С. Іоффе відмовився від концепції комплексних галузей права. Розвиток теорії комплексних галузей підтримав російський вчений С.С. Алеексєєв (Див., наприклад: Алеексеев С.С. Проблемы теории права. В 2 т. – Свердловск. – 1972. – Т. 1. – С. 142-144; Алеексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – С. 45-46).
10 Такої ж точки зору дотримується український вчений-юрист М.П. Кучерявенко (Див., наприклад: Кучерявенко Н.П. Место налогового права в системе финансово-правовой отрасли // Финансовое право. – № 2. – 2005. – С. 8-11), вважаючи, що подібне твердження не стосується існування комплексного законодавства, або навіть комплексних законодавчих актів.
11 Голунский С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – С. 292.
12 І сьогодні поодинокі автори намагаються заперечити самостійність фінансового права у зв’язку з відсутністю „фінансової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності”, а також відмовленням у наявності самостійного методу правового регулювання (Див.: Белошапко Ю.Н. Правонарушение и ответственность в финансовом и налоговом праве Российской Федерации // Известия вузов. Правоведение. – 2001. – №5. – С. 58). Необхідно зауважити, що специфічний характер фінансово-правової відповідальності та фінансово-правових санкцій, а також специфіка методу правового регулювання фінансових відносин аргументовано досліджені в роботах Ю.А. Ровинського, Л.К. Воронової, Н.І. Хімічевої, М.П. Кучерявенка, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, Ю.А. Крохіної, М.В. Карасьової.
13 Головним аргументом даного твердження є наявність у фінансовому праві свого предмета та методу правового регулювання, що треба для виділення сукупності юридичних норм у галузь права (Див., наприклад: Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М.: Юрид.лит., 1960. – С. 59-85; Финансовое право / Под ред. д.ю.н., проф. Е.А. Ровинского. – М.: Юрид. лит., 1971. – С. 33; Иванов Б.Н. О системе советского финансового права // Труды ВЮЗИ. Т. 9. – М., 1967. – С. 40-41; Пискотин М.И. Советское бюджетное право. – М., 1971. – С. 49; Цыпкин С.Д. Доходы государственного бюджета СССР. – М., 1973. – С. 14-15; Бесчеревных В.В. Компетенция Союза ССР в области бюджета. – М., 1976. – С. 24-32; Химичева Н.И. Субъекты советского бюджетного права / Под ред. В.М. Манохина. – Саратов, 1979. – С. 22-27; Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право. – К., 1983. – С. 24). Серед зарубіжних вчених самостійність фінансового права поділяли П. Стайнов, А. Ангелов та П.-М. Годме (Див.: Стайнов П., Ангелов А. Административное право Народной Республики Болгарии. Общая часть. – М., 1960. – С. 60; Годме П.-М. Финансовое право. – М., 1978. – С. 39 ).
14 Інколи автори роблять спробу відстояти позицію комплексності фінансового права (Див., наприклад: Ковальчук А.Т. Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо-правовий вимір. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – С. 19), пізніше змінюючи свою точку зору (Див.: Ковальчук А. Дискусійність питання щодо визначення предмета фінансового права України // Юридична Україна. – 2006. – № 7. – С. 35).
15 Финансовое право: Учебник / Отв.ред. Н.И. Химичева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С.41.
16 Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 39.
17 Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – С. 35.
18 Відносини, що регулюються фінансово-правовими нормами, завжди мають грошовий характер. Однак, слід указати, що не всі грошові відносини є фінансово-правовими. Із діяльності органів фінансово-кредитної системи виникають і цивільно-правові відносини.
19 Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 367.
20 Халфина Р.О. Методологический аспект теории правоотношения // Советское государство и право. – № 10. – 1971. – С. 24; Явич Л.С. Проблемы правового регулирования общественных отношений. – М., 1961. – С. 79.
21 Цыпкин С.Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности советского государства. – М.: Изд-во Московского университета, 1983. – С. 20.
22 Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансовго права. – М.: Юрид. лит., 1960. – С. 133-139. (Тепер це положення підкреслює і проф. Карасьова М.В.)
23 Там само. – С. 137.
24 Там само. – С. 138.
25 Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т. – Х.: Легас, 2004. – Т 2: Введение в теорию налогового права. – С. 45.
26 Див.: Кучерявенко Н.П. Поняття складного інституту податкового права // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4. – С. 106.
27 Див.: Тихомиров Ю.А. Публично-правовое регулирование: динамика сфер и методов // Журнал российского права. – 2001. – № 5. – С. 7.
28 Див., наприклад: Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії ВР України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-ХІV (з наступними змінами) // Урядовий кур’єр. – 1999. – N120-121. – 1липня.
29 Системное исследование. Ежегодник. – 1970. – С. 7.
30 Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Задачи, методы и приложения общей теории систем // Исследования по общей теории систем. – М., 1969. – С. 7-12.
31 Блауберг И.В. Проблемы целостности и системный подход. – М.: Эдиториал УРСС, 1977. – С. 240.
32 Спиркин А.Г. Курс марксистской философии. – М., 1965. – С. 161.
33 История и статус общей теории систем // Системные исследования. Ежегодник. –М., 1973. – С. 20-37; Общая теория систем (критический обзор) // Исследования по общей теории систем. – М., 1969. – С. 23-82; Общая теория систем – обзор проблем и результатов // Системные исследования. Ежегодник. – М., 1969. – С. 30-54.
34 Протягом 40-50-х років ХІХ століття відбувалася дискусія щодо переваг централізованої монопольної банківської системи порівняно із системою конкурентних і рівноправних на ринку банків. Під час дискусії з’ясувалися не лише сутність понять „вільна банківська система” і „централізована банківська система”, але й переваги та недоліки кожної з них. У цій дискусії перемогла, звичайно, найбільш раціональна банківська система, тобто централізована. Значною мірою це пов’язане з необхідністю монополії емісійної діяльності, завдяки якій центральні банки отримали відповідний правовий статус та особливі функції.
35 Банківське право України: Навч. посібник / Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін.; За заг. ред. А.О. Селіванова – К.: Ін Юре, 2000. – С 56-58.
36 Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. засл. деят. науки РФ, д-ра экон.наук, проф. О.И. Лаврушина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: КНОРУС, 2005. – С. 357.
37 Там само. – С. 358.
38 Щегорцов В.А., Таран В.А. Деньги, кредит, банки: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.А. Щегорцова – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 208.
39 Курс переходной экономики: Учебник для вузов / Под ред. Л.И. Абалкина. – М.: Финстаинформ, 1997. – С. 399.
40 Фінансова система, як невід’ємна складова соціально-економічної системи в цілому, являє собою складний, динамічний, гнучкий, ефективний та відкритий організм. Складність фінансової системи визначається неоднозначністю складових її елементів, різнохарактерністю зв’язків між ними, їх структурним різновидом. Це викликає різноманітність її структурних елементів. Динамічність фінансової системи зумовлена тим, що вона перебуває в постійному розвитку, у коливаннях попиту і пропозиції на капітал. Гнучкість та ефективність фінансової системи досягається за умов її багатоелементності. Відкритість фінансової системи пояснюється взаємодією її елементів із соціально-політичними структурами держави, а також із фінансами зарубіжних країн.
41 Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 21-22.
42 . Финансовое право: Учебник / К.С. Бельский и др.; под ред. С.В. Запольского. – М.: Российская академия правосудия; Эксмо, 2006. – С. 33.
43 Латковська Т.А. Закони в системі джерел банківського права // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 98-100.
44 Нікіфоров П.О. Теорія та методологія регулювання грошового обігу: Монографія. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 193.
45 Там само. – С. 193-194.
46 Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 450.
47 Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
48 Банковское дело / Под ред. Ю.А. Бабичевой. – М.: Экономика, 1999. – С. 9.
49 Див., наприклад: Банківське право України: Навч. посібник / Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін.; За заг. ред. А.О. Селіванова – К.: Ін Юре, 2000. – С. 57; Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 45.
50 Не зовсім правильно, вважаємо, розглядати організовану таким чином банківську справу як „первісний хаос”, що визначається окремими авторами (Див.: Банковская система России. Настольная книга банкира: В 3 кн. Кн. 1 / Л.И. Абалкин и др. – М.: Дк, 1995. – С. 66.)
51 Дзюблюк О.В. Структурні аспекти вдосконалення банківської системи України // Фінанси України. – 1999. – № 1. – С. 11-12.
52 Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта +, 2000. – С. 258.
53 Досліджували питання про систему та структуру такі автори, як В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, Р.А. Зобов, Є.С. Маркарян, Н.Ф. Овчинніков, В.К. Прохоренко, В.С. Тюхтін, А.І. Уємов, Е.Г. Юдін.
54 Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – С. 3.
55 Див.: Д.А. Керимов. Философские проблемы права. – М.: Мысль, 1972. – С. 247-248, 250.
У філософській літературі виділяються три класи сукупностей об’єктів: перший – неорганізована сукупність, іноді її називають „сумативне ціле”; другий – неорганічна система, або просто – організована і третій – органічна система (Див.: Блауберг И.В., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Системный подход в современной науке // Проблемы методологии системного исследования. – М.: Мысль, 1970; Блауберг И.В. Проблема целостности в марксистской философии. – М.: Высшая школа, 1963. – С. 53 ).
Як пишуть І.В. Блауберг і Е.Г. Юдін, неорганізована сумативна сукупність „позбавлена системного характеру” (Див.: Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – С. 177).
56 Див.: Овчинников Н.Ф. Структура и симметрия // Системные исследования. Ежегодник. – М.: Наука, 1969. – С. 119; Тюхтин В.С. Отражение, система, кибернетика. – М.: Наука, 1972. – С. 19-21; Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – С. 133.
57 Те, що структура являє собою закон зв’язку елементів, доводив В.І. Свідерський. Указане визначення зазнало певної критики зі сторони Д.А. Керімова та Є.С. Маркаряна. Як уточнював С.С. Алексєєв – не будь-який закон зв’язку системного цілого виражає його структуру. Але думка В.І. Свідерського про закономірний характер зв’язків, що виражають структуру, виявилася конструктивною та плідною. І як вказує С.С. Алексєєв, „закон зв’язку” має право на існування.
58 Маркарян Е.С. Вопросы системного рассмотрения культуры и человеческой деятельности. Исторический материализм как теория социального познания и деятельности. – М.: Наука, 1972. – С. 204-205; Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – С. 133.
59 Афанасьев В.Г. О системном подходе в социальном познании // Вопросы философии. – 1973. – № 6. – С. 103.
60 Овчинников Н.Ф. Структура и симметрия // Системные исследования. Ежегодник. – 1969. – С. 116.
61 Тюхтин В.С. Отражение, система, кибернетика. – С. 17.
62 Див.: Основы экономической теории / Под ред. В.Д. Катаева. – М., 1994. – С. 221.
63 Див.: Банки и банковские операции / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М., 1997. – С. 21.
64 Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
65 Див.: Федеральный закон „О банках и банковской деятельности” от 2 декабря 1990 года (в ред. ФЗ от 3.02.1996 № 17 - ФЗ, от 19.06.2001 № 82 - ФЗ // СЗРФ. – 1996. – № 6. – Ст. 492, ч. 3. Ст.1.
66 Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії ВР України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
67 Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
68 Банковское право / Под. ред. Ю.А. Бабичевой. – С. 14.
69 Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 52.
70 Поняття правової сім’ї вперше введено в науковий обіг відомим вченим Р.Давідом. Різні правові системи групуються у відомі „спільноти” або „ареали” (території поширення), для яких характерними виступають суттєві риси єдності. Такі „групи (ареали)” в галузі права отримали назву сімей юридичних систем. (Див.: Алексеев С.С. Избранное. – М.: Статут, 2003. – С. 93. )
71 Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. – М.: Норма, 2000.
72 Див.: Луць Л.А. Методологія порівняльного правознавства // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1997. – С. 34; Оніщенко Н.М.Правові системи сучасності. Порівняльне дослідження національних правових систем // Держава і право. – 2000. – Вип. 7 – С. 3-11; Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. Справочник. – М., 1993; Марченко М.Н. Сравнительное правоведение. Общая часть:Ученик. – М., 2001; Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996; Є.Харитонов, О.Харитонова. Європейські правові системи: проблеми класифікації // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 2(29). – С. 3-14.
73 Давид Р. Основные правовые системы современности: Сравнительное право. – М., 1967.
74 Сутність французької теорії про класифікацію правових систем сучасності розкривається в книзі професора Rene David, перевиданої його ученицею, професором K. Joffre-Spinozi. (Див.: Давид Р. Основные правовые системы современности: Сравнительное право. – М., 1967; Давид Р. Основные правовые системы современности. – М., 1988; Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1996; Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1999).
75 Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М., 1993.
76 Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. В 2 т. Т.1. / Пер. с нем. – М.: Международные отношения, 1998. – С. 107.
77 Там само. – С. 108.
78 Glendon M.,Gordоn M., Osakwe C. Comparative Legal Traditions.
79 Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996.
80 Марченко М.Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. – М., 2001. – С. 450.
81 Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник, 2-е вид. / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2005. – С. 524.
82 Проблемы общей теории права и государства / Под ред. акад., д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА, 2001. – С. 284-288.
83 Див., наприклад: Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учебн.-практ. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002. – С.34-40; Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. д.ю.н., А.Я. Сухарев. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: НОРМА. – 2001. – 840 с.
84 В. Погорілко, М. Малишко. Правова система – система права – система законодавства суверенної України // Право України. – 1993. – № 9-10. – С. 11.
85 Сьогодні „народним” називають банк Китаю. Згідно із Законом від 1995 року на Народний банк Китаю покладені такі функціональні обов’язки, як розроблення та реалізація грошової політики, забезпечення стабільності валюти; здійснення ревізії та управління фінансово-кредитними інститутами; забезпечення належного здійснення платежів та розрахунків; володіння та розпорядження державним золотовалютним резервом; виконання обов’язків казначейства; здійснення функцій представництва в міжнародній сфері. У 2003 році із внесенням змін до Закону про Народний банк Китаю основні функціональні обов’язки НБК були дещо змінені (основні контрольні функції за банківськими установами були передані Комісії з банківського контролю та регулювання) (Див.: Деньги и кредит. – 2005. – № 10. – С. 66-67).
86 Орлюк О.П. Становлення банківської системи України у ХVІІІ-ХХ ст. // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Вип. 154. – С. 32.
87 Общая теория денег и кредита: Учебник для вузов / Под ред. академ. РАЕН Е.Ф. Жукова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. – С. 160.
88 Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 108.
89 Кротюк В.Л. Національний банк – центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. – К.: Дім „Ін Юре”. – 248 с.
90 Пастушенко Е.Н. Нормотворческая функция Банка России // Правоведение. – 2001. – № 4. – С. 98.
91 Див., наприклад: Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – С. 7; Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза та к.е.н., доц. М.Ф.Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 5.
92 Див., наприклад: Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – С. 9; Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки : організаційно-правові засади: К.: Т-во „Знання”, КОО. – 2004. – С. 18-19; Столяренко В.М. Центральный банк: проблемы правового статуса: Монография. – СПб.: Лимбус Пресс, 2001. – С. 7.
93 Брайолт Клайв. Денежно-кредитная система Великобритании (к 300-летнему юбилею Банка Англии) // Деньги и кредит. – 1994. – № 4-5. – С. 37.
94 Смит В. Происхождение центральных банков / Пер. Институт Национальной Модели Экономики. – М., 1996. – С. 38.
95 Кауфман И.И. История банковского дела в Великобритании. – СПб., 1877. – С. 27.
96 Про право Банку Англії випускати банкноти та враховувати комерційні векселі писав російський вчений М.Ф. Орлов. Розглядаючи детально фінанси Англії та Франції в період, обраний вченим, М. Ф. Орлов із розвитком системи державного кредиту пов’язав наявність мережі банків, кредитної системи, притаманних розвинутому капіталізму. М.Ф. Орлова визнають основоположником вчення про державний кредит, теоретичні розробки якого позначилися на всій наступній літературі з цієї проблеми (Див.: У истоков финансового права / Под ред. проф. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 398-402).
97 Public general Acts. – 1946. – Ch. 20.
98 Wade E., Bradley A. Constitutional and Administrative Law. L.: Longman, 1991. – Р. 286.
99 Там само. – Р. 301.
100 Public general Acts. – 1954. – Ch. 12.
101 Public general Acts. – 1979. – Ch. 60.
102 Spech by Eddi George, Governor of the Bank of England 19 Nov. 1999.
103 Цей Закон англійські вчені вважають частиною Конституції (Див.: Wade E., Bradley A. Constitutional and Administrative Law. L.: Longman, 1991; Ware R. EMU: the Constitutional Implications. Research Paper 98/78. L.: House of Commons Library, 1998.)
104 Bank of England Act 1998. – Chapter ll.
105 Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
106 George E. Bank of England has become more independent // Central Banking. – 2000. – № 1. – Р. 22-28.
107 Гейвандов Я.А. Особенности правового регулирования банковской системы Соединенного Королевства // Государство и право. – 2001. – № 9. – С. 69-78.
108 Див.: Вісник Національного банку України. – 2001. – № 4. – С. 53-55.
109 Бурнашов И. Великобритания и евро // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 9. – С. 70-75.
110 Див., наприклад: Фінансово-кредитна система України – Росії (ХVІІІ-ХХ ст.). В.С. Стельмах, І.І. Д’яконова, І.В. Сало, П.М. Сенищ, Т.І. Соколенко / За ред. д.е.н., проф. І.В. Сала. – Суми: Слобожанщина, 2000; Коломиец А. Финансовые реформы русских царей (от Ивана Грозного до Александра Освободителя). Очерки. – М., НП «Журнал вопросы экономики», 2001.
111 Положення про порядок визначення та формування обов’язкових резервів для банків України. Постанова Правління НБУ від 21 квітня 2004 р., № 172.
112 Щодо встановлення розміру облікової ставки та нормативів обов’язкового резервування для формування банками обов’язкових резервів. Постанова Правління НБУ від 9 вересня 2005 р., № 275.
113 Гроші та кредит: Підручник. 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф.Пуховкіна: За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 483.
114 Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 174.
115 Указ Президента України „Про Державне казначейство України” від 27 квітня 1995 р., № 335/95.
116 Постанова КМ України „Положення про Державне казначейство” від 31 липня 1995 р., № 590.
117 Постанова КМ України „Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України” від 18 листопада 1996 р., № 1396.
118 Постанова КМ України і НБУ „Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету” від 14 січня 1997 р., № 13.
119 Указ Президента України „Питання Міністерства фінансів України” від 26 серпня 1999 року № 1081/99. (Сьогодні діє новий від 20 квітня 2005 року № 676/2005).
120 Общая теория денег и кредита: Учебник для вузов / Под ред.академ. РАЕН Е.Ф. Жукова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – С. 163.
121 Див.: Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – С. 97.
122 Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-ХІV., стаття 42.
123 Заверуха І.Б. Державний борг України: проблеми правового регулювання: Монографія. – Львів: Видавничий центр ім.. І. Франка, 2006. – 310 с.
124Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року, № 679-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
125 Федеральный закон от 10 июля 2002 года № 86-ФЗ „О Центральном банке Российской Федерации(Банке России)”
126 Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2002. – С. 601.
127 Латковська Т.А. Історія виникнення та розвитку Банку Англії // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Вип. 29 / Редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін.; Відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юрид. літ., 2006. – С. 161-166.
128 Banque de France – histoire, organization, role. – 2005. – P.78.
129 Латковська Т.А. Правові підстави банківської системи США // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Вип. 30 / ОНЮА, Південноукраїнський центр гендерних досліджень; Головн. ред. С.В. Ківалов. – О.: Астропринт: Юрид. літ., 2007. – С. 304-312.
130 Латковська Т.А. Історія виникнення та розвитку Німецького Федерального банку // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 1. – С. 87-92.
131 P. Zdrachal. Finanznachrichen 7. – 17.02.1978.
132 Конституции государств Европы: В 3 т. / Под. общ. ред. Л.А. Окунькова. – М.: Норма, 2001.
133 Конституция Российской Федерации. Принята 12 декабря 1993 года.
134 Финансовое право: учебник / К.С. Бельский и др.; под ред. С.В. Запольского. – М.: Российская академия правосудия; Эксмо, 2006. – 640 с.
135 Конституционное право зарубежных стран: Ученик для вузов. 2-е изд. /Под ред. М.В.Баглая, Ю.И.Лейбо, Л.М.Энтина. – М.: Норма, 2005; Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. 4-е изд. – М.: Юристъ, 2005.
136 Пастушенко Е.Н. Конституционные основы деятельности Центрального банка Российской Федерации // Государство в рыночной экономике: Сборник материалов Всероссийской научно-практической конференции. – Пенза. – 2002. – С. 71-72.
137 Тосунян Г.А., Вакулин А.Ю. К вопросу о статусе Банка России // Деньги и кредит. – 1998. – № 9. – С. 9-11.
138 Элстер Я. Конституционные суды и центральные банки: предупреждение самоубийства или соглашение самоубийства // Конституционное право: восточно-европейское обозрение. – 1994. – № 3/4. – С. 42-46.
139 Кутафин О.Е. Предмет конституционного права. – М.: Юристъ, 2001. – С.71.
140 Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004року, № 2222 - IV // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
141 Соколовский С. Владимир Стельмах: «Украине по силам через 5-7 лет достичь уровня Франции или Италии» // Банкиръ – 2006. – № 1 (15) – С. 2-5.
142 Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 21.
143 Фінансове право (за законодавством України) / За ред. Л.К. Воронової та Д.А. Бекерської. – К., 1995. – С. 35-39.
144 Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 133.
145 Финансовое право. Учебник. Отв.ред. Н.И.Химичева. 2-е изд., перер. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 168.
146 Див., напр.: Кузнецов И.Н. Компетенция высших органов власти и управления СССР. – М., 1969; Кутафин О.Е., Перемет К.Ф. Компетенция местных Советов. – М., 1982; Манохин В.М. Порядок формирования органов государственного управления. – М., 1978.
147 Крохина Ю.А. Финансовое право России: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2004. – С. 259.
148 Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М., 1962. – С. 120.
149 Бесчеревных В.В. Компетенция Союза ССР в области бюджета. – М., 1976. – С. 41.
150 Химичева Н.И. Субъекты советского бюджетного права. – Саратов, 1979. – С. 56.
151 Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп.ред.) та ін. – К.: ”Укр.енцикл.”. – Т.4: Н-П. – 2002. – С. 590.
152 Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп.ред.) та ін. – К.: ”Укр.енцикл.”. – Т.3: К-М. – 2001. – С. 196.
153 Закон України „Про Національний банк України”(стаття 9) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
154 Там само. – Стаття 15.
155 Закон України ”Про Державний бюджет на 2007 рік” // Відомості Верховної Ради. – 2007. – № 7-8. – Ст. 66.
156 Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року. – К.: Атіка, 2001. – 80 с.
157 Щербакова О.Е. Правовой статус банков как субъектов налоговой ответственности // Финансовое право. – 2003. – № 3. – С. 55-59.
158 Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – С. 368.
159 Закон України „Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20 вересня 2001 року № 2940-ІІІ.
160 Див., наприклад: Інструкція про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів. Постанова Правління НБУ від 19.03.2003 року, № 121; Методичні рекомендації з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом. Постанова Правління НБУ від 30.04.2002 року, № 164; Інструкція про порядок виконання операцій з дорогоцінними металами, що скуповуються у населення у виробах і брухту. Постанова Правління НБУ від 21.05.2003 року, № 206; Інструкція про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам’ятних монет України та сувенірної продукції. Постанова Правління НБУ від 14.01.2005 року, № 8.
161 Берназюк Я. Участь Національного банку України у формуванні дохідної частини державного бюджету // Вісник НБУ. – № 11.– С. 14-17.
162 Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. № 679-ХІV (з наступними змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
163 Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні / За заг.ред. Ю.С. Шемшученка, В.Б. Авер’янова. – К.: 1995. –24 с.
164 Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи (Кол.авт.Наук. керів. Цвєтков В.В.). – К.: „Оріяни”, 1998. – 364 с.
165 Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
166 Кубко Є.Б. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – № 5. – С. 5.
167 Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи (Кол.авт.Наук. керів. Цвєтков В.В.). – К.: „Оріяни”, 1998. – С. 22-37; Державне управління: теорія і практика / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 10-12; Рыжов В.С. К судьбе государственного управления // Государство и право. – 1999. – № 2. – С. 14-22.
168 Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы). – М.: 2000. – С. 26-30; Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления. – М.: 1987. – С. 89-100.
169 Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – С. 13-14.
170 Авер’янов В.Б. Ще раз про зміст і співвідношення понять „державне управління” і „виконавча влада”: полемічні нотатки // Право України. – 2004. – №5. – С. 113.
171 Кубко Є.Б. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – №5. – С. 5.
172 Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – С.16.
173 Авер’янов В.Б. Ще раз про зміст і співвідношення понять „державне управління” і „виконавча влада”: полемічні нотатки // Право України. – 2004. – №5. – С. 115.
174 Авер’янов В.Б. Предмет адміністративного права: „управлінська” і „публічно-сервісна” складові // Адвокат. – 2004. – № 8. – С. 9.
175 Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи (Кол.авт.Наук. керів. Цвєтков В.В.). – К.: „Оріяни”, 1998. – С. 35
176 Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навч.-метод. Посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – Одеса: Юрид. літ., 2006. – С. 49-50.
177 Административное право. Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юристъ. – 1999. – С. 7,17,19; Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. – М.: ТЕИС. – 1996. – С. 19; Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.: 1998. – С. 45.
178 Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: 1982. – С. 743.
179 Лукашев А.А. Правовое регулирование денежного обращения в Украине. Автореф. дис… канд. юрид. наук. - Х., 2002. – С. 154 -155.
180 Орлюк О.П. Банківське право: Навч.посібник. – К.: Бронком Інтер, 2005. – С. 63.
181 Банківське право України: Навчальний посібник. Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. / За заг.ред. А.О. Селіванова – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2000. – С. 64.
182 Заверуха І.Б. Банківське право: Посібник для студентів. – Львів: Астролябія, 2002. – С. 59.
183 Тимакова Т.Г. Финансово-правовые проблемы регулирования Центральным банком Российской Федерации внутригосударственных безналичных расчетов: Автореф. …канд.юрид.наук. – Саратов, 2003. – С. 18.
184 Тосунян Г.А. Теория банковского права: В 2 т. – М.: Юристъ, 2002. – Т.1. – С. 146.
185 Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. – М.: Дело, 2000. – С. 55.
186 Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебник пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков: Легас, 2003. – С. 292.
187 Олейник О.М. Основы банковского права.: Курс лекций. М.: ЮРИСТЪ, 1997. – С. 132.
188 Белявский Н.Н.Сберегательные кассы (Социально-экономическое значение сберегательных касс, иностранное законодательство, исторический очерк и современная постановка сберегательного строя в России). – С.- П.: Паровая скоропечатня И.А. Богельмана, 1896. – 216 с.
189 Голубев А.К. Русские банки. Справочные и статистические сведения о всех действующих в России государственных, частных и общественных кредитных учреждениях. – С.-П.: Лештуковская паровая скоропечатня Н.О. Яблонского, 1899.
190 Штейн С.В. Учреждение правительственных сберегательных касс в России. Историческая справка по неизданным архивным материалам. – Пч., 1916.
191 Ефимова Г. Развитие сберегательного дела в СССР. – М., 1958.
192 Сберегательные кассы СССР. 1922-1982 / Под ред. П.В.Рындина. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 110 с.
193 Белугин Ю.М. Сберегательное дело. – М.: Финансы и статистика , 1985. – 246 с.