Geum.ru

Одеська національна юридична академія

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ ІІ. Національний банк України
Розділ ІІІ. Державний банк
Розділ ІV. Банки
Розділ V. Відповідальність суб’єктів та учасників банківських правовідносин
Розділ ІХ. Розрахунки
Список використаних джерел та літератури
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
Глава 1. Основні положення. (Відносини, що регулюються банківським законодавством. Банківське законодавство України. Основи грошово-кредитної політики України. Суб’єкти та учасники банківських правовідносин. Національний банк України. Державний банк. Банк. Об’єкти банківських правовідносин).

Глава 2. Банківська діяльність. (Поняття банківської діяльності. Принципи банківської діяльності. Поняття банківської операції. Види банківських операцій).

Глава 3. Державне регулювання діяльності банків. (Взаємовідносини банків з державою. Взаємовідносини між банками та іншими фінансовими установами. Взаємовідносини банків з юридичними та фізичними особами. Право банків на судовий захист своїх порушених прав та законних інтересів).

Розділ ІІ. Національний банк України

Глава 4. Правовий статус, мета та функції Національного банку. (Національний банк – центральний банк держави. Організаційно-правова форма Національного банку. Мета діяльності. Економічна самостійність. Основна функція. Інші функції).

Глава 5. Особливості функціонування Національного банку України. (Нормативно-правові акти. Статутний капітал. Взаємодія Національного банку з Президентом. Взаємодія Національного банку з Верховною Радою. Взаємодія Національного банку з Кабінетом Міністрів. Гарантії невтручання. Надання кредитів державі).

Глава 6. Операції Національного банку України. (Види операцій Національного банку. Участь у міжнародних організаціях).

Глава 7. Структура та органи управління Національного банку України. (Структура Національного банку. Органи управління Національного банку. Повноваження Ради Національного банку. Склад та формування Ради Національного банку. Порядок роботи Ради Національного банку. Голова Ради Національного банку. Повноваження Правління Національного банку. Склад Правління Національного банку. Порядок роботи Правління Національного банку. Обов’язки та повноваження Голови Національного банку. Службовці Національного банку. Статус філій).

Розділ ІІІ. Державний банк

Глава 8. Правовий статус, мета та функції державного банку. (Поняття державного банку. Мета та предмет діяльності державного банку. Права державного банку. Статут державного банку. Статутний капітал, фонди та резерви державного банку. Види діяльності державного банку. Контроль, ревізія та аудит діяльності державного банку. Припинення діяльності державного банку).

Глава 9. Структура та органи управління державним банком. (Порядок формування державного банку. Наглядова рада – вищий орган управління державного банку. Повноваження наглядової ради банку. Повноваження правління державного банку. Захист інтересів клієнтів).

Розділ ІV. Банки

Глава 10. Правовий статус, мета та функції банку. (Поняття банку. Організаційно-правова форма банків. Статут банку. Статутний фонд банку. Державна реєстрація. Порядок відкриття філій та представництв. Ліцензування банківських операцій. Реорганізація та ліквідація банку).

Розділ V. Відповідальність суб’єктів та учасників банківських правовідносин

Особлива частина

Розділ VІІ. Активні банківські операції

Розділ VІІІ. Пасивні банківські операції

Розділ ІХ. Розрахунки

2. Вважаємо за необхідне утворити державне відомство для нагляду за діяльністю Національного банку України. Таке відомство повинно підпорядковуватися вказівкам та службовому нагляду міністра фінансів. Право на призначення голови державного відомства нагляду відповідно до пропозицій Президента з урахуванням вказівок Кабінету Міністрів надати Верховній Раді. Отже, на верхньому рівні банківської системи повинні діяти два самостійних суб’єкта: Національний банк та державне відомство нагляду за банківською діяльністю, повноваження яких з виконання завдань та функцій цього рівня, необхідно розподілити таким чином, щоб уникнути можливості монопольного безконтрольного управління банківською системою з боку будь-якого органу.

3. Банківська система, виступаючи складовою фінансової системи держави, тісно пов’язана з відносинами, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. Забезпечення єдності фінансово-правових аспектів регулювання відносин із приводу акумуляції, розподілу та використання фондів коштів виключає виділення в рамках фінансового права нових галузей. Якісне оновлення фінансово-правових інститутів, які передбачають цілісне регулювання тільки в рамках галузі, дозволяє стверджувати, що фінансове право увійшло в систему права як самостійна правова галузь, яка виступає складним динамічним утворенням, що функціонує в період бурхливого розвитку. Банківська діяльність виступає предметом фінансово-правового регулювання, але при цьому частина банківських відносин регулюється і цивільно-правовими нормами. У систему же фінансового права увійдуть норми публічного характеру, що регулюють банківську діяльність. Досліджуючи складові фінансового права необхідно виділяти сукупність норм, що охоплюють публічне регулювання відносин, пов’язаних із рухом публічних фондів коштів при здійсненні банківської діяльності.

4. При переході від планової до ринкової економіки дедалі більшого значення набувають методи економічного управління, а економічне управління – це управління за допомогою грошей. Кошти складають основу економіки будь-якої країни, однак при вирішенні питань публічно-правового регулювання їх не можна розглядати тільки з позиції цивільного права, оскільки грошовий обіг у цілому регулюється швидше з публічно-правових позицій, ніж із метою захисту приватних інтересів. Навіть вступаючи у приватно-правові відносини, банки обмежені владними розпорядженнями держави. Отже, при регулюванні банківської діяльності поєднуються елементи як приватного, так і публічного права, з переважанням характерних рис останнього, оскільки воно в більшій мірі пов’язане зі специфікою загальних, державних, ніж зі сферою індивідуальних, приватних інтересів.

5. Банківська система являє собою внутрішньо організовану цілісність, в якій елементи пов’язані одним з одним і об’єднані на підставі загального принципу – забезпечення функціонування діяльності цієї системи. Банківська система це складний, цілісний, структурний, динамічний, організований, саморегульований, взаємопов’язаний та функціонуючий господарський організм. Банківська система складається з Національного банку України як конституційного органу; державних банків; акціонерних банків; кооперативних банків; філій та представництв іноземних банків.

6. Банківська діяльність – це особливий вид господарської діяльності, що систематично здійснюється спеціальними суб’єктами (банками) на підставі ліцензії (дозволу) НБУ, спрямованої на здійснення банківських операцій та надання банківських послуг, функціонування та розвиток банківської системи, реалізацію грошово-кредитної політики держави.

7. Банківськими угодами можна вважати дії, що спрямовані на досягнення правового результату – на виникнення, зміну і припинення банківських правовідносин. Банківські послуги – це професійна діяльність банку, спрямована на задоволення потреб клієнта при проведенні банківських операцій з метою отримання прибутку.

8. Банківські операції – це сукупність взаємопов’язаних, юридично зумовлених, систематичних дій, які здійснюються спеціальними суб’єктами (банками), наділеними особливою правоздатністю, відповідно до установчих документів і наданої Національним банком ліцензії з дотриманням установлених правил, стандартів та нормативів, об’єктом яких можуть виступати гроші, цінні папери, дорогоцінні метали та каміння тощо і які здійснюються на підставі укладеного договору та відповідно до чинного законодавства і нормативних актів Національного банку України.

9. Банківська системи України значною мірою близька до банківських систем країн центральноєвропейської системи права. Серед відмітних рис банківських систем країн центральноєвропейської системи права необхідно виділити: історію виникнення банківських установ; особливе значення законів у системі джерел банківського права; яскраво виражену особливість переплетіння норм публічного і приватного характеру; найпоширенішим джерелом банківського права виступають підзаконні акти; наявність локальної нормотворчості. Більш подібна банківська система України банківським системам Франції та Німеччини. Франція, як і Україна, є державою зі змішаною формою правління; за формою державного устрою і Україна, і Франція є унітарними державами, яким властиві єдина Конституція у країні, єдина система вищих органів державної влади, єдина система законодавства. Стосовно Німеччини, то хоча цій країні властивий федеративний устрій, однак банківська система Німеччини, подібно українській, має імперське минуле. Після поразки у другій світовій війні країна практично заново, на нових умовах, створювала, як і Україна, свою банківську систему. Крім того, вищеназвані держави демонструють дворівневий рівень побудови банківської системи з існуванням єдиного центрального банку в країні, який здійснює свої функції незалежно від органів державної влади.

10. Центральний банк відіграє велику роль у фінансовій діяльності держави. Фінансово-правовий статус центрального банку розкриває його правове положення у фінансових правовідносинах за його участю. Фінансово-правова компетенція центрального банку наділяє його статусом широкого кола фінансових правовідносин, серед яких бюджетні, податкові, кредитні, валютні, контрольно-наглядові.

11. Конституційно-правовий статус центрального банку являє собою правове положення такого банку в конституційних правовідносинах за його участю, зміст якого виражений сукупністю конституційних прав та обов’язків, спрямованих на виконання покладених перед ним завдань та функцій. Конституційно-правовий статус центральних банків включає такі елементи: елемент стабільності, елемент незалежності, елемент контрольності. Стабільність та незалежність виступають як два важливі взаємодоповнюючі один одного елементи. Стабільна грошова одиниця можлива тільки при незалежному центральному банку. Однак незалежність не передбачає безконтрольність.

12. Функції центральних банків упродовж історії існування такого інституту банківської системи ускладнюються, змінюються та доповнюються, однак всі вони тісно взаємопов’язані й у сукупності є невід’ємними складовими статусу національного центрального банку та зумовлюють поєднання в його компетенції одночасно комерційних і державно-владних повноважень. Основні (базові) функції національного центрального банку тим чи іншим чином пов’язані з його особливою відповідальністю за політичну стабільність у країні. Вважаємо, що під функціями центрального банку необхідно розуміти основні прояви властивостей його діяльності, які законодавчо відрізняють центральний банк від інших банків. Функції центрального банку визначаються, з одного боку, його положенням як особливого органу державного управління (та взаємовідносинами з органами законодавчої, виконавчої влади та главою держави), а з другого – особливостями побудови банківської системи та місця центрального банку в ній. Така система побудови функцій вимагає їх взаємного доповнення та відсутність будь-яких суперечностей.

13. Особливість правового статусу центрального банку України обумовлена Конституцією, в якій закріплено основну функцію Національного банку – забезпечення стабільності грошової одиниці України. Вважаємо, що основною функцією Національного банку України є також забезпечення цінової стабільності в державі. Серед важливих завдань центрального банку виступає встановлення грошової маси в такому розмірі, щоб вона, з одного боку, стимулювала зростання економіки, а з іншого – не призводила до інфляційних процесів. Тому пропонуємо і в статті 99 Конституції України, і в статті 6 Закону „Про Національний банк України” основну функцію Національного банку України „забезпечення стабільності грошової одиниці” замінити на „забезпечення стабільності грошової одиниці та цінової стабільності в державі”.

14. Сьогодні в Україні діють два державні банки: відкрите акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України” та відкрите акціонерне товариство „Державний Ощадний банк України”, які законодавством України віднесені до другого рівня банківської системи. На думку автора, банківські установи з державною формою власності, необхідно виділити із сукупності елементів банківської системи, які включаються до другого рівня такої системи. Державні банки, існування яких визнає Закон „Про банки і банківську діяльність” не можуть прирівнюватися до комерційних банків за типом власності, за формою заснування, за способом затвердження статуту, за характером заснування, за формою державної реєстрації, за характером створення.

15. Особливість місця Укрексімбанку в банківській системі визначена тим, що на такий банк відповідно до Статуту та інших нормативно-правових актів покладено виконання деяких специфічних завдань, які, на наш погляд, можна доручити лише державному банку, а саме: залучення зовнішніх і внутрішніх кредитних ресурсів та інвестицій в економіку України, насамперед у її пріоритетні галузі; фінансування та гарантування експортно-імпортних операцій підприємств; співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, урядовими, неурядовими організаціями та кредитно-фінансовими установами іноземних держав з питань залучення фінансових ресурсів в економіку України; здійснення комплексу заходів щодо фінансування інвестиційних проектів, у тому числі за рахунок бюджетних і позичкових коштів. Особливість місця Ощадного банку в банківській системі визначена тим, що це єдина спеціалізована державна банківська установа, яка має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян.

16. Різноманітні за своєю правовою природою джерела банківського права перебувають між собою в структурних та функціональних взаємозв’язках і утворюють систему джерел банківського права. Джерела банківського права являють собою систему його зовнішніх форм, яка складається з правових норм, що регулюють відносини в процесі розвитку банківської системи України. До основних джерел банківського права слід віднести: Конституцію України; закони (загальні та спеціальні); підзаконні нормативно-правові акти, які містять норми банківського права (це постанови Верховної Ради, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, правові акти Національного банку України); міжнародні правові акти.

17. З метою формування гармонійної системи джерел банківського права та уникнення юридичних конфліктів між її структурними елементами доцільним є прийняття спеціального закону про нормативно-правові акти, що регулюють сферу банківської діяльності. Узагалі на законодавчому рівні необхідно прийняти Закон про нормативно-правові акти, в якому нормативно визначити поняття „джерело права”, систему джерел права, їх субординацію та порядок вирішення юридичних конфліктів між різними джерелами права. Вважаємо, що законодавчі акти повинні регулювати не тільки правові засади діяльності банківських установ (Закон „Про Національний банк України” та Закон „Про банки і банківську діяльність”), а й окремі аспекти банківської діяльності та діяльності різних елементів банківської системи.

18. Єдину державну грошово-кредитну політику, яка являє собою комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на досягнення економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу Національний банк розробляє і проводить у взаємодії з Кабінетом Міністрів України, адже це не грошова чи грошово-кредитна політика Національного банку, а державна. Виходячи зі значення грошово-кредитної політики для існування держави, забезпечення її суверенітету, узгодженості з державним бюджетом та прогнозом соціально-економічного розвитку, слід було б, на нашу думку, такий важливий документ як Основи грошово-кредитної політики затверджувати Законом.

19. Державне регулювання банківської діяльності – це галузь публічно-правового впливу, мета якого полягає у сприянні вирішенню загальнодержавних завдань. Об’єктом державного регулювання банківської діяльності є відносини, які виникають у процесі утворення, ліквідації Національним банком України банків, філій і представництв іноземних банків в Україні, а також здійснення ними банківських операцій та інших видів банківської діяльності. У широкому розумінні державне регулювання це: законодавче встановлення певного режиму різних видів банківської діяльності і забезпечення його здійснення заходами державного примусу; захист прав і інтересів усіх учасників цих відносин, як банків, так і їх клієнтів; управлінський вплив здійснюється економічними заходами без втручання в оперативну діяльність як банків, так і господарюючих суб’єктів, що регулюються державою. У вузькому розумінні регулювання – це засіб керівного впливу на організаційно не підпорядковані керуючому органу об’єкти.

20. Фінансово-правове регулювання відносин, які виникають із банківської діяльності, здійснюється в Україні у таких формах: нормотворчості, коли закони і нормативно-правові акти Національного банку України встановлюють порядок державної реєстрації кредитних організацій, порядок ліцензування і здійснення банківської діяльності (операцій) і порядок здійснення банківського нагляду і контролю; реєстрації конкретних кредитних організацій, надання дозволів на залучення іноземного капіталу при створенні комерційних банків в Україні, відкриття філій і представництв іноземних банків і кредитних організацій; здійснення грошово-кредитного регулювання шляхом установлення обов’язкових економічних нормативів у законах та нормативно-правових актах; здійснення державного контролю і нагляду за банківською діяльністю; прийняття судами рішень з питань банківської діяльності.

21. У сфері державного регулювання банківської діяльності є специфіка, оскільки суб’єкти і об’єкти регулювання мають особливий статус, існує два види державного регулювання: зовнішнє – з боку органів законодавчої і виконавчої влади шляхом видання нормативно-правових актів; внутрішнє – яке здійснюється Національним банком України як елементом дворівневої банківської системи України шляхом прийняття нормативно-правових, індивідуально-правових актів, оскільки Національний банк є органом державного управління, наділеним особливими повноваженнями і незалежного від інших органів державного управління.

22. З метою підвищення рівня правового регулювання правил готівкового обігу, оскільки це питання загальнодержавного значення, що відображує специфічну державну монополію, яка забезпечує єдність грошової системи, необхідно правила готівкового обігу визначати законами.

23. Національний банк України є основним органом валютного контролю, завданням якого виступає забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій. Валютний контроль – це одна з функцій державного управління, тому він сприяє виявленню порушень приписів держави у валютних відносинах. Валютний контроль являє собою сукупність державних заходів, скерованих на дотримання державних інтересів у валютних правовідносинах. Оскільки держава може забезпечити дотримання умов і порядку проведення валютних операцій головним чином шляхом проведення контролю і притягнення за порушення своїх приписів порушників, то закони про валютне регулювання повинні поєднуватися із законами про валютний контроль. Вважаємо, що на законодавчому рівні необхідно прийняти акт про валютне регулювання і валютний контроль.

24. Якщо контроль може бути як державним, так і недержавним, то нагляд здійснюється тільки державними органами. Тільки суверенітет держави і функції, надані законом його органам, дозволяють їм, не маючи відносин підпорядкування, оцінювати діяльність піднаглядової особи з точки зору законності. Банківський нагляд виступає елементом фінансово-правового статусу Національного банку й особливим видом державного управління в галузі фінансів, яке виконується Національним банком по відношенню до кредитних установ, щодо виконання ними законодавчих приписів, при регулюванні банківської діяльності.

25. Ураховуючи неоднорідність відносин, які виникають у сфері банківської діяльності, для їх регулювання застосовуються два різні методи. Імперативний метод фінансово-правового регулювання банківської діяльності є методом, функціональним призначенням якого є забезпечення принципу публічності цих відносин, а диспозитивний метод при регулюванні відносин між комерційним банком і його клієнтурою несе на собі завжди відбиток імперативного, оскільки клієнт ніколи не може виставити своїх вимог перед кредитором-банком, крім того, що за своїм волевиявленням обирає собі банк і може відмовитися від послуг банку, якщо йому не підійдуть умови. До основних рис імперативного методу відносяться: формування та використання правовідносин за принципом „команда – виконання”. Суб’єкт, який приймає обов’язкові рішення (наприклад, центральний банк), не пов’язаний згодою сторони, якій вони адресовані (інші банки). Цю рису прийнято розглядати як нерівність учасників правовідносин, підпорядкованість один одному; суб’єкти правовідносин, які виконують владні, управлінські та інші функції, діють у межах наданих їм повноважень; обов’язковість виконання приписів, щодо яких погодження між сторонами не передбачено; заборона діяти проти приписаної нормою поведінки.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


Характеристика джерела
Найменування джерела

Монографії:

один, два або

три автори
  1. Абалкин А.И. Банковская система России. – М.: Дека, 1995. – 763 с.
  2. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К.: Наукова думка, 1979. – 152 с.
  3. Агарков М.М. Основы банкового пра­ва: Курс лекций. Учение о ценных бумагах. – М.: БЕК, 1994. – 350 с.
  4. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278 с.
  5. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. – Х., 2000. – 520 с.
  6. Административное право Украины / Под общ. ред. С.В. Кивалова. –Х.:Одиссей, 2005. – 880 с.
  7. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). – Х., 2001. – 288 с.
  8. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит.: Навчально-методичний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336 с.
  9. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: Монографія.– К.: КНЕУ, 2002. – 276 с.
  10. Алексеев С.С. Избранное. – М.: Статут, 2003. – 480 с.
  11. Алексеев С.С. Право собственности. Проблемы теории / С.С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 240 с.
  12. Алексеев С.С. Государство и право. – М.: ТК Велби, Проспект, 2007. – 152 с.
  13. Алексеев С.С. Проблемы теории государства и права. – М.: Юрид. лит., 1979.
  14. Алеексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
  15. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 264 с.
  16. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
  17. Алексеева Д.Г., Пыхтин С.В., Хоменко Е.Г. Банковское право: Учеб. Пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 525 с.
  18. Алисов Е.А. Финансовое право: Учеб. пособ. – Харьков: Эспада, 1999. – 240 с.
  19. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине: Монография. – Х.: Консум, 1998. – 142 с.
  20. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. – М.:Зерцало, 2000. – 672 с.
  21. Аникин А.В. Защита банковских вкладчиков. Российские проблемы в свете мирового опыта. – М.: Дело, 1997. – 144 с.
  22. Антонов Н.Г. Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: АО Финстатинформ, 1995. – 270 с.
  23. Арах М. Европейский Союз. Видение политического объединения. – М.: Экономика, 1998. – 447 с.
  24. Арефа Н.И. Устав Государственного банка. – СПб., 1994.
  25. Атаманчук Г.В. Государственное управление - организационно-функциональные вопросы. – М.: Экономика, 2000. – 302 с.
  26. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. – М.: Омега-Л, 2004. – 584 с.
  27. Атлас М.С. Национализация банков в СССР. – М.: Госфиниздат, 1948. – 216 с.
  28. Атлас М.С. Кредитная реформа в СССР / Под ред. В.П.Дьяченко. – М.: Госфиниздат, 1952. – 228 с.
  29. Афанасьев В.Г. Общество: система, познание и управление. – М., 1981. – 432 с.
  30. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: Ученик. – М.: НОРМА, 1999. – 784 с.
  31. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: Ученик. – 6-е изд., изм. и доп. – М.: НОРМА, 2007. – 784 с.
  32. Банки и банковское дело / Под ред. И.Т. Балабанова. – СПб.: Питер, 2003. – 304 с.
  33. Банки и банковские операции / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 471 с.
  34. Банки и банковские операции / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 380 с.
  35. Банки и небанковские кредитные организации и их операции / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: Вузовский учебник, 2005. – 491 с.
  36. Банковское дело / Под ред. Ю.А. Бабичевой. – М.: Экономика, 1999. – 397 с.
  37. Банковское дело / Под ред. Е.Ф. Жукова, Н.Д. Эриашвили. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Единство, 2006. – 575 с.
  38. Банковское дело: Ученик / Под ред. д.э.н., проф. Г.Г. Коробовой. – М.: Экономистъ, 2005. – 751 с.
  39. Банковское дело / Под. ред. О.И. Лаврушина. – М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. – 432 с.
  40. Банковское законодательство: Учебник / Под ред. Е.Ф. Жукова – М.: Вузовский учебник, 2006. – 270 с.
  41. Банковское право: Учеб. пособие / Отв.ред. А.А. Травкин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 459 с.
  42. Банковский портфель-2 (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста) / Отв.ред. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. – М.: Соминтек, 1994. – 752 с.
  43. Батырев В.М. Денежное обращение в СССР. – М.: Госфиниздат, 1959. – 380 с.
  44. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник. – М.: БЕК, 1993. – 624 с.
  45. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник. – М.: НОРМА, 2000. – 640 с.
  46. Бахрах Д.Н. Действие норм права во времени: теория, законодательство, судебная практика. – М.: Норма, 2004. – 224 с.
  47. Бахрах Д.Н. Очерки теории российского права. – М.: Норма, 2008. – 288 с.
  48. Бачило И.Л. Функции органов управления. – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.
  49. Безклубий І.А. Банківські правочини: Монографія. – К.: Ін Юре, 2007. – 456 с.
  50. Бекерська Д.А. Фінансове право в Україні. – Одеса: Юрид. лит., 2005. – 124 с.
  51. Белов В.А. Банковское право России: теория, законодательство, практика: Юридические очерки. – М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. – 359 с.
  52. Белугин Ю.М. Сберегательное дело. – М.: Финансы и статистика , 1985. – 246 с.
  53. Бельский К.С. Финансовое право: наука, история, библиография. – М.: Юристъ, 1995. – 205 с.
  54. Белявский Н.Н.Сберегательные кассы. (Социально-экономическое значение сберегательных касс, иностранное законодательство, исторический очерк и современная постановка сберегательного строя в России). – С.- П.: Паровая скоропечатня И.А. Богельмана, 1896. – 216 с.
  55. Берталанфи Л. Общая теория систем. – М.: Прогресс, 1969.
  56. Бесчеревных В.В. Компетенция Союза ССР в области бюджета. – М.: Юрид. лит., 1976. – 176 с.
  57. Блауберг И.В. Проблемы целостности и системный подход. – М.: Эдиториал УРСС, 1997. – 448 с.
  58. Блауберг И.В. Проблема целостности в марксистской философии. – М.: Высшая школа, 1963. – 98 с.
  59. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
  60. Бобровник С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. – К.: Наукова думка, 1994. – 124 с.
  61. Брагинский М.И. Сделки: понятие, виды и формы. – М.: АО Центр деловой информации еженедельника „Экономика и жизнь”, 1995.
  62. Варламова М.А., Круглякова Ю.А. Финансы, денежное обращение и кредит. – М., 2005. – 263 с.
  63. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 324 с.
  64. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. – М.: Юрид. лит., 1976. – 264 с.
  65. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.
  66. Вешкин Ю.Г., Авагян Г.Л. Банковские системы зарубежных стран: Курс лекций. – М.: Экономистъ, 2004. – 400 с.
  67. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 397 с.
  68. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Із праць історико-філософської секції НТШ. – Нью-Йорк: Товариство Української кооперації,1964. – 624 с.
  69. Витрук Н.В. Конституционное правосудие: Судебное конституционное право и процесс. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 383 с.
  70. Витрук Н.В. Конституционное правосудие: Судебное конституционное право и процесс. – М.: Юристъ, 2005. – 526 с.
  71. Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут, 2000. – 300 с.
  72. Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза: Учебное пособие. – М.: Статут, 2000. – 388 с.
  73. Власов В.А., Студеникин С.С. Советское административное право. – М.: Госюриздат, 1959. – 535 с.
  74. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право: Учеб. пособие. – К.: Вища школа, 1983. – 240 с.
  75. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
  76. Воронова Л.К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве. – К.: Вища школа, 1988. – 216 с.
  77. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических ВУЗов и факультетов. – Харьков: Легас, 2003. – 360 с.
  78. Габричидзе Б.Н., Елисеев Б.П. Российское административное право. – М.: Норма-Инфра М, 1998. – 622 с.
  79. Гаджиев ГА. Защита основных экономических прав и свобод предпринимателей за рубежом и в Российской Федерации (опыт сравнительного исследования). – М.: Манускрипт, 1995. – 231 с.
  80. Галицкая С.В. Деньги. Кредит. Финансы: Учебник. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 496 с.
  81. Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або природне право і державознавство / Пер. з нім. Р. Осадчука та М. Кушніра. – К.: Юніверс, 2000. – 336 с.
  82. Гейвандов Я.А. Банковская деятельность в России: проблемы государственного регулирования. СПб. – М., 1997.
  83. Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, оргпанизация, функции, полномочия. – М.: Московский независимый ин-т международного права, 1997. – 208 с.
  84. Гейвандов Я.А. Социальные и правовые основы банковской системы Российской Федерации. – М.: Аванта +, 2003. – 496 с.
  85. Голубев А.К. Русские банки. Справочные и статистические сведения о всех действующих в России государственных, частных и общественных кредитных учреждениях. – С.-П.: Лештуковская паровая скоропечатня Н.О. Яблонского, 1899.
  86. Голунский С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. – М.: НКЮ СССР, 1940. – 415 с.
  87. Горбунова О.Н. Совершенствование финансово-правовых институтов в современных условиях перестройки управления народным хозяйством. – М., 1988.
  88. Горбунова О.Н. Финансовое право и финансовый мониторинг. – М.: 2003. – 158 с.
  89. Горина С.А., Козьменко С.М. Банковская система и экономика: реструктуризация на фоне глобализации. – М.: МАКС Пресс, 2001. – 324с.
  90. Государственные трудовые сберегательные кассы. – М., 1923.
  91. Грачева М.В. Банковская система в развитых странах: некоторые проблемы цифровых технологий. – М.: Ось-89, 2006. – 96 с.
  92. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право : Учебное пособие. – 2-е изд., пер. и доп. – М.: Юриспруденция, 2000. – 304 с.
  93. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право : Учебное пособие. – 2-е изд., пер., испр. и доп. – М.: Новый Юрист, 1998. – 240 с.
  94. Гроші та кредит : Підручник / За ред. проф. Б.С.Івасіва.– Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 510 с.
  95. Гроші, банки та кредит.: Навчальний посібник /За ред. Б.Л.Луціва. – 2-ге вид., перероб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 225 с.
  96. Гуреев П.П., Лазарев Л.В. Регламент Верховного Совета СССР. – М.: Юрид. лит., 1981. – 142 с.
  97. Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. – Л.: ЛГУ, 1959. – 129 с.
  98. Гурова Т.В. Источники российского права. Автореф. дис. … канд. юр. наук. – Саратов, 1998. – 27 с.
  99. Гурьев А.Н. Очерк развития кредитных учреждений в России. – СПб.: Типо-лит. „Якорь”, 1904. – 250 с.
  100. Денежное обращение и кредит при капитализме: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – 3-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 365 с.
  101. Денисов А.И. Теория государства и права. – М., 1948. – 532 с.
  102. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. засл. деят. науки РФ, д.э.н., проф. О.И. Лаврушина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: КНОРУС, 2005. – 560 с.
  103. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
  104. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
  105. Дмитриев Ю.А., Мухачев И.В. Понятие, предмет и метод конституционного права Российской Федерации – от исторических истоков к современности. – М., 1998.
  106. Договор о Европейском Союзе. – М.: Право,1994. – 246 с.
  107. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект / С.В.Дорохин. – М.: Волтерс Клівер,2006. – 136 с.
  108. Дьяченко В.П. Денежное обращение и кредитная политика Союза ССР за 20 лет. – М.: Госфиниздат, 1939.
  109. Євграфова Є.П. Система національного законодавства в контексті права (лібертарно-легістський підхід): Монографія. – К.: КНТ, 2007. – 184 с.
  110. Еремеева Г.Ф., Ткаченко Г.С. Основы сберегательного дела. – М.: Финансы, 1976. – 144 с.
  111. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: Учебн. пособие. – М.: Форум – Инфра-М, 1998. – 264 с.
  112. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2004. – 480 с.
  113. Ефимова Л.Г. Банковское право. Учебн. пособие. — М.: БЕК, 1994. – 360 с.
  114. Ефимова Л.Г. Банковские сделки: право и практика. Монография. – М.: НИМП, 2001. – 654 с.
  115. Ефимова Г. Развитие сберегательного дела в СССР. – М., 1958. – 125 с.
  116. Жарковская Е.П. Банковское дело: Курс лекций / Е.П. Жарковская, И.О. Арендс. – 4-е изд., стер. – М.: Омега - Л, 2006. – 400 с.
  117. Экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. – М.: БЕК, 1995. – 632 с.
  118. Эриашвили Н.Д. Банковское право: Учебник для вузов.- 2-е изд., перераб. И доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, Закон и право, 2000. – 471 с.
  119. Жданов А.А. Финансовое право Российской Федерации. – М.: Теис, 1995. – 170 с.
  120. Живалов В.Н. Финансовая система России: эффективность, устойчивость коммерческих банков. – М.: Экономика, 1999. – 428 с.
  121. Заверуха І.Б. Банківське право: Посібник для студентів. – Львів: Астролябія, 2002. – 222 с.
  122. Зивс С.Л. Источники права. – М.: Наука, 1981. – 240 с.
  123. Значение щадничо-позичкових кас системи Райфайзена. – Чернівці. – 1911. – 106 с.
  124. Иеринг Р. Борьба за право. – СПб.: Изд. И. Юровского, 1895. – 96 с.
  125. Иванов В.В. Общая теория договора: Монографія. – М.: Юристъ, 2006. – 238 с.
  126. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
  127. История финансового законодательства России: Учебное пособие. Серия «Экономика и управление». – Москва: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: МарТ, 2003. – 256 с.
  128. Каган М.С. Человеческая деятельность. – М.: Наука, 1972. – 191 с.
  129. Капаєва Л.М., Лях М.С. Фінансове право: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 248 с.
  130. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 256 с.
  131. Карасева М.В. Финансовое правоотношение: Монография. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 288 с.
  132. Карманов Є.В. Банківське право України: Навч. посіб. – X.: Консум, 2000. – 464 с.
  133. Карманов Є.В. Банківські договори. Договори в іноземній валюті: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищих навч. закладів. –Х.: Право, 2004. – 312 с.
  134. Кауфман И.И. История банковского дела в Великобритании. – СПб.: Тип. А.Е. Ландау, 1877. – 627 с.
  135. Качан О.О. Банківське право: Навч. посіб. – К.: Школа, 2004. – 320 с.
  136. Кашкин С.Ю. Центральный банк в системе власти. Конституционно-правовой статус Центрального банка Российской Федерации / Под ред. Баренбойма П.Д. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2000.
  137. Кельзен, Ганс. Чисте Правознавство: з дод.: Проблеми справедливості / Пер. з нім. О. Мокровольського. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с.
  138. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права: Підручник. – К.: Кондор, 2002. – 354 с.
  139. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта +, 2000. – 560 с.
  140. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М.: Мысль, 1972. – 470 с.
  141. Керимов Д.А. Основы философии права. – М.: Манускрипт, 1992. – 192 с.
  142. Кечекьян С.Ф. К вопросу о различии частного и публичного права. – Харьков: НКЮ УССР, 1927.
  143. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навч.-метод. посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – Одеса: Юрид. літ., 2006. – 488 с.
  144. Киримова Е.А. Правовой институт: понятие и виды: Учебное пособие / Под ред. проф. И.Н. Сенякина. – Саратов, 2000. – 190 с.
  145. Кнапп Г.Р. Государственная теория денег. – Одеса, 1913.
  146. Ковальчук А.Т. Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо-правовий вимір. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 259 с.
  147. Ковальчук А.Т. Фінансове право України. Стан та перспективи розвитку. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 488 с.
  148. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.
  149. Козюк В.В. Сучасні центральні банки. – Тернопіль: Астон, 2001. – 300 с.
  150. Козюк В.В. Державний борг в умовах ринкової трансформації економіки України.: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 238 с.
  151. Колесников Е.В. Источники российского конституционного права. – Саратов, 1998. – 196 с.
  152. Коломиец А. Финансовые реформы русских царей (от Ивана Грозного до Александра Освободителя). Очерки. – М.: НП «Журнал вопросы экономики», 2001. – 400 с.
  153. Комментарий к Конституции Российской Федерации / Отв. ред. Л.А. Окуньков. – М.: БЕК, 1996. – 664 с.
  154. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. проф. В.В. Маклаков. – М.: БЕК, 2001. – 564 с.
  155. Конституции зарубежных государств. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 608 с.
  156. Конституционное право зарубежных стран: Ученик для вузов. 2-е изд. /Под ред. М.В.Баглая, Ю.И.Лейбо, Л.М.Энтина. – М.: Норма, 2005. – 1056 с.
  157. Конституционное право развивающихся стран. Предмет. Наука. Источники. – М.: Наука, 1987. – 286 с.
  158. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. 2-е изд. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 430 с.
  159. Костюченко О.А. Правові аспекти банківської діяльності: Посіб. із проблем банківського права. – К.: Криниця, 2003. – 320 с.
  160. Костюченко О.А. Банківське право: Підручник. 3-те вид. –К.: А.С.К., 2003 – 928 с.
  161. Котлобулатова І.П. Львівські скарбниці. – Л.: ЛА „Піраміда”, 2002.
  162. Красавина Л.Н. Денежное обращение и кредит капиталистических стран: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы, 1977. – 344 с.
  163. Крахмалев С.В. Современная банковская практика проведения международных платежей. – М.: ГроссМедиа: РОСБУХ, 2007. – 208 с.
  164. Кротюк В.Л. Національний банк – центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. – К.: Дім „Ін Юре”. – 248 с.
  165. Крохина Ю.А. Финансовое право России: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2004. – 704 с.
  166. Крохина Ю.А., Смирникова Ю.Л., Тютина Ю.В. Валютное право. – М.: Высшее образование, 2007.
  167. Кузнецов И.Н. Компетенция высших органов власти и управления СССР. – М.: Юрид. лит., 1969. – 246 с.
  168. Кулаков Т.Ю. Формирование и регулирование банковской системы России: Учебн. пособие. – М., 1997.
  169. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления. – М.: 1987. – 294 с.
  170. Курс переходной экономики: Учебник для вузов / Под ред. Л.И. Абалкина. – М.: Финстаинформ, 1997. – 637 с.
  171. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права. – М.: Юристъ, 2001. – 444 с.
  172. Кутафин О.Е., Перемет К.Ф. Компетенция местных Советов. – М., 1982.
  173. Куфакова Н.А. Финансовое право развивающихся стран: Учеб. пособ. – М.: Ун-т дружбы народов, 1988. – 76 с.
  174. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг.: Навч. посібник. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во „Знання”. КОО, 2002. – 199 с.
  175. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: навч. посіб. – 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во ”Знання”, КОО, 2002. – 215 с.
  176. Лаптырев Д.А. Система управления финансовыми ресурсами банка: Процессы – задачи – модели – методы – М.: Издательская группа «БДЦ-пресс», 2005. – 296 с.
  177. Лебедев В.А. Финансовое право: Ученик. – М.: Статут (в серии „Золотые страницы российского финансового права России”), 2000. – 461 с.
  178. Лепешкин А.И. Курс советского государственного права. Т.1. – М.: Госюриздат, 1961. – 559 с.
  179. Лившиц Р.З. Теория права: Учебник. – М.: БЕК, 1994. – 224 с.
  180. Лукашев А.А. Правовое регулирование денежного обращения в Украине. – Х., 2002.
  181. Лукашук И.И. Нормы международного права в правовой системе России. – М., 1997.
  182. Лучин В.О., Мазуров А.В. Указы Президента РФ. – М.,ЮНИТИ, 2000.
  183. Львов Д. Курс фінансового права. – Казань: Типография Императорского ун-та, 1887. – 521 с.
  184. Любунь О.С., Любунь В.С., Іванець І.В. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 351 с.
  185. Магазинер Я.М. Избранные труды по общей теории права / Отв. ред. д. ю. н., проф. А.К. Кравцов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2006. – 352 с.
  186. Макаров А.Ф. Банки и кредитные учреждения. – СПб., 1913.
  187. Мандрика М. Коротенька історія кредитної кооперації на Вкраїні та її околицях. – Катеринослав, 1917.
  188. Манохин В.М. Порядок формирования органов государственного управления. – М., 1978.
  189. Марченко М.Н. Теория государства и права: Учеб. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Проспект, 2005. – 648 с.
  190. Марченко М.Н. Источники права: Учеб. пособие. – М.: ТК Велби, Проспект, 2005. – 760 с.
  191. Марченко М.Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. – М.: Зерцало, 2001. – 560 с.
  192. Маркарян Е.С. Вопросы системного рассмотрения культуры и человеческой деятельности. Исторический материализм как теория социального познания и деятельности. – М.: Наука, 1972.
  193. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Основні поняття та категорії права: Навч. посіб. – К.: Істина, 2001. – 144 с.
  194. Масленников В.В. Зарубежные банковские системы: Научное издание: – Москва: ТД «Элит-2000», 2001. – 392 с.
  195. Масленников В.В., Соколов Ю.А. Национальная банковская система: Научное издание. – М: ТД «Элит-2000», 2002. – 256 с.
  196. Массарагин Ф.С. Кредитная система СССР. – М.: Изд-во МГУ, 1974.
  197. Международное право / Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – М., 2000.
  198. Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові засади: К.: Т-во „Знання”, КОО, 2004. – 372 с.
  199. Миронов В.Ю. Финансово-правовые основы банковского регулирования. – Автореф. канд. дис.: Саратов, 2005.
  200. Михайловский И.В. Очерки философии права. – Томск В.М. Посохин, 1914. – Т. 1. – 632 с.
  201. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М.: Госюриздат, 1962. – 277 с.
  202. Мицкевич А.В. Акты высших органов Советского государства. Юридическая природа нормативных актов высших органов государственной власти и управления СССР. – М.: Юриздат, 1967. – 175 с.
  203. Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. – К.: Основи, 1999. – 963 с.
  204. Молчанов А.В. Коммерческий банк в современной России: теория и практика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 245 с.
  205. Московская государственная сберегательная касса. 1842-1907. – М., 1907.
  206. Мочерний С.В., Тришак Л.С. Банківська система України. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 304 с.
  207. Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: навчальний посібник. – 3-тє вид., доп. і перероб. – К.: Атіка, 2007. – 264 с.
  208. Народные сберегательные кассы после Октябрьской революции. – М., 1918.
  209. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д.е.н., проф. А.М. Мороза та к.е.н., доц. М.Ф. Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.
  210. Нерсесянц В.С. Суд не законодательствует и не управляет, а применяет право (О правоприменительной природе судебных актов ) . – М.,1997.
  211. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2005. – 656 с.
  212. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. – М.: Норма, 2000. – 552 с.
  213. Нікіфоров П.О. Теорія та методологія регулювання грошового обігу: Монографія. – Чернівці: Рута, 2002. – 327 с.
  214. Немецкий Федеральный банк. Денежная политика Федерального банка. – М., 1995. – 150 с.
  215. Нечай А.А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. – Чернівці: „Рута”, 2004. – 376 с.
  216. Нечай А.А. Проблеми правового регулювання публічних фінансів та публічних видатків: Монографія. – Чернівці: „Рута”, 2004. – 264 с.
  217. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права. – О.: Юрид. лит., 2004. – 184 с.
  218. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1994. – 360 с.
  219. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
  220. Общая теория советского права / Под ред. д.ю.н. С.Н. Братуся и И.С. Самощенко. – М.: Юрид. лит.,1966.
  221. Общая теория денег и кредита: Учебник для вузов / Под ред. академ. РАЕН Е.Ф. Жукова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 423 с.
  222. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. Выпускъ ІІ. Ученія объ обыкновенныхъ доходахъ. – М.: Типографія Г.И. Простакова, 1905. – 504 с.
  223. Озеров И.Х. Финансовое право. Выпускъ ІІ. Бюджет. Формы взимания. Местные финансы. Государственный кредит. – М., 1905. – 333 с.
  224. Олейник О.М. Основы банковско­го права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – 424 с.
  225. Оніщенко Н.М. Правова система: проблема теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
  226. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківсько­го законодавства: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.
  227. Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 240 с.
  228. Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 376 с.
  229. Орлюк О.П. Фінансове право : Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
  230. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учебн.-практ. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002. – 164 с.
  231. Основы банковского дела / Под ред. Мороза А.М. – К., 1994. – 330 с.
  232. Основы экономической теории / Под ред. В.Д. Катаева. – М., 1994.
  233. Основы законодательства капиталистических стран о банковской системе / Под. ред. В.В. Зелесского. – М.: Известия, 1992.
  234. Пастушенко Е.Н. Правовые акты Центрального банка Российской Федерации: Финансово-правовые аспекты теории. – Саратов: Саратовская академия права, 2006. – 372 с.
  235. Пацурківський П.С. Сучасні проблеми право пізнання. Навч. посіб. – Чернівці: Рута, 2000. – 340 с.
  236. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці, ЧДУ, 1998. – 276 с.
  237. Петров Г.И. Советское административное право. Часть общая. – Л., 1960.
  238. Петрова Г.В. Финансовое право: учеб. – М.: ТК Велби, 2006. – 280 с.
  239. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.
  240. Печерин Я.И. Исторический обзор правительственных, общественных и частных кредитных установлений в России. – СПб.,1904.
  241. Подцерковный О.П. Денежные обязательства и расчетные правоотношения в Украине. – Одесса: „Студия „Негоциант”, 2005. – 308 с.
  242. Положение о Государственных трудовых сберегательных кассах СССР. – М., 1929.
  243. Полферман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. – М.: ИНФРА – М, 1996. – 624 с.
  244. Поль Мари Годме. Финансовое право. – М.: Прогресс, 1978. – 429 с.
  245. Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учеб. Пособ. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.
  246. Поляков А.В. Общая теория права: Курс лекций. – СПб: Юридический центр Пресс, 2001. – 642 с.
  247. Правовые акты: Учеб.-практ. и справ. пособ. / Ю.А. Тихомиров, И.В. Котелевская. – М.: Юринформцентр, 1999. – 381 с.
  248. Проблемы общей теории права и государства / Под ред. акад., д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА, 2001. – 832 с.
  249. Проблемы теории государства и права: Учебник / Под ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1979.
  250. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
  251. Пискотин М.И. Советское бюджетное право (основные проблемы). – М.: Юрид. лит., 1971.
  252. Пискотин М.И. Социализм и государственное управление. – М. – 1988.
  253. Пыхтин С.В. Лицензирование банковской деятельности в Российской Федерации – М.: ИД «Юриспруденция», 2005. – 160 с.
  254. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посіб. – К.: Атака, 2001. – 176 с.
  255. Райфайзен Фрідріх Вільгельм. – Чернівці, 1907. – 125 с.
  256. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. – М., 1947. – 284 с.
  257. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Кол. авт. Наук. керів. Цвєтков В.В. – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
  258. Рибай О.Й., Табачук Г.П., Хміль Л.М. Операції Ощадного банку України: Навч. посіб. – К.: Тов-во „Знання” України, КОО, 1998. – 153 с.
  259. Рисін В.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навч. посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2001. – 192 с.
  260. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М.: Юрид. лит., 1960. – 193 с.
  261. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 480 с.
  262. Ромашов Р.А.Теория государства и права. – СПб.: Питер, 2007. – 256 с.
  263. Рубинштейн Т.Б. Мирошкина О.В. Развитие банковской системы и инновационные банковские продукты (пластиковые карты). – М.: Гелиос АРВ, 2002. – 192 с.
  264. Рукавишникова И.В. Метод финансового права / Отв. ред. Н.И. Химичева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 285 с.
  265. “Руська каса” товариство для ощадності і позичок у Чернівцях. – Справоздане дирекції за 1912р. – 1913. – 55 с.
  266. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.
  267. Савченко Л.А. Правовий статус Рахункової палати України. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 131 с.
  268. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М.: ИГПАН, 1993. – 148 с.
  269. Сберегательные кассы СССР. 1922-1982 / Под ред. П.В.Рындина. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 110 с.
  270. Селіванов А.О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин. – К.: ІнЮре, 2000. – 68 с.
  271. Селіванов А.О. Будуємо нову державу. – К.: Тамед, 1997. – 255 с.
  272. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – 2-е вид. / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2005. – 656 с.
  273. Скарженовский Н.Г. Очерки советского банковского права. – С., 1956.
  274. Смит В. Происхождение центральных банков. – М.: Институт национальной модели экономики, 1996. – 283 с.
  275. Советское финансовое право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1987. – 264 с.
  276. Солюс Г.П. Современный рынок капиталов. – М.: Финансы, 1977.
  277. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования (теоретические проблемы). – М.: Юрид. лит., 1976.
  278. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: Предмет, метод, процесс (макроуровень). – Спб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 661 с.
  279. Спиркин А.Г. Курс марксистской философии. – М.: Прогресс, 1965. – 344 с.
  280. Стайнов П., Ангелов А. Административное право Народной Республики Болгарии. Общая часть. – М.: Госюриздат, 1960. – 507 с.
  281. Становлення і розвиток ощадної справи в Україні (друга половина ХVІІІ – початок ХХІ ст.): Монографія / За ред. д-ра екон. наук Т.С.Смовженко. – Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 216 с.
  282. Столяренко В.М. Центральный банк: проблемы правового статуса: Монография. – СПб.: Лимбус Пресс, 2001. – 392 с.
  283. Сухарський В.С. Ощадна справа: основи теорії і практики. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. – 256 с.
  284. Сухарський В.С., Сухарський В.В. Ощадно – банківська справа. – Тернопіль: Астон, 2003. – 464 с.
  285. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – 536 с.
  286. Тарасов И. Очерк науки финансового права. – Ярославль: Типография Губ. Правленія, 1883. – 710 с.
  287. Тедеев А.А., Парыгина В.А. Финансовое право: Учебник / А.А. Тедеев, В.А. Парыгина. – М.: Изд-во Эксмо, 2004. – 480 с.
  288. Теоретико-методологические проблемы права / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. М.Н. Марченка – М.: ИКД «Зерцало-М», 2007. – 392 с.
  289. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2000. – 650 с.
  290. Теория компетенции / Ю.А. Тихомиров. – М., 2001. – 355 с.
  291. Теория права и государства: Учебник для вузов / Под ред. проф. Г.Н. Манова. – М.: БЕК, 1995.
  292. Теория фінансів: навчальний пособник / За заг. Ред.. О.Д. Василика. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 480 с.
  293. Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, В.Б. Авер’янова. – К.: 1995. – 24 с.
  294. Тимакова Т.Г. Финансово-правовые проблемы регулирования Центральным банком Российской Федерации внутригосударственных безналичных расчетов: Автореф. … канд. юрид. наук. – Саратов, 2003. – 30 с.
  295. Тимакова Т.Г. Финансово-правовое регулирование Центральным банком Российской Федерации внутригосударственных безналичных расчетов. – Саратов: ГОУВПО Саратовская государственная академия права, 2005.
  296. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник. – М.: БЕК, 1995. – 496 с.
  297. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М.: Норма,1996. – 417 с.
  298. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.: Юринформцентр, 1998. – 798 с.
  299. Тихомиров Ю.А. Теория закона. – М.: Наука, 1982. – 257 с.
  300. Тихомиров Ю.А. Конституция, закон, подзаконный акт. – М.: Юрид. лит., 1994. – 136 с.
  301. Томсинов В.А. Российские правоведы XVIII-XX веков: Очерки жизни и творчества. В 2 т. – М.: Зерцало, 2007. – Т. 2. – 672 с.
  302. Топорнин Б.Н. Европейское право. – М.: Юристъ, 1998. – 456 с.
  303. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Банковское и смежное законодательство Российской Федерации: Учеб.-практич. пособие. – М.: Дело, 2003. – 368 с.
  304. Тосунян Г.А. Небанковская кредитная организация: Создание, функционирование и ликвидация: Учебник. – практ. пособие. – М.: Дело, 2003. – 304 с.
  305. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Банковское право России: понятийный аппарат и словарь нормативных терминов: Уч.-практ. пособие / Под ред. проф. А.М. Экмаляна. – М.: Юристъ, 2000. – 400 с.
  306. Тосунян Г.А. Опыт построения и правового регулирования банковских систем: Россия, Германия, Франция, США. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 72 с.
  307. Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство в России: опыт, проблемы и перспективы. – М.: Дело Лтд, 1995. – 304 с.
  308. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2000. – 224 с.
  309. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Противодействие легализации (отмыванию) денежных средств в финансово-кредитной системе: Опыт, проблемы, перспективы: Учебн. – практ.пособие. – М.: Дело, 2001. – 256 с.
  310. Тосунян Г.А. Государственное управление в области финансов и кредита в России. Учебное пособие. – М.: Дело, 1997. – 304 с.
  311. Тюхтин В.С. Отражение, система, кибернетика. – М., 1972. – 256 с.
  312. Тюхтин В.С. Отражение, система, кибернетика. – М.: Наука, 1972. – 162 с.
  313. Уэллс Г. Прагматизм – философия империализма. – М.,1955. – 371 с.
  314. У истоков финансового права / Под ред. проф. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – 432 с.
  315. Усоскин М.М. Краткосрочный кредит в народном хозяйстве СССР. – М.: Госфиниздат, 1948.
  316. Фетисов Г.Г., Лаврушин О.И., Мамонова И.Д. Организация деятельности центрального банка: учебник / Под общ. ред. Г.Г. Фетисова. – М.: КНОРУС, 2006. – 432 с.
  317. Фінансове право (за законодавством України) / За ред. Л.К. Воронової та Д.А. Бекерської. – К.: Вентурі, 1995. – 270 с.
  318. Фінансове право: Навч. посібник для студентів юрид. ВУЗів та факультетів / За ред. д.ю.н. проф. Л.К.Воронової – К.: Вентурі, 1998. – 384 с.
  319. Фінансове право: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. д.ю.н. Савченко Л.А.– Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 182 с.
  320. Финансовое право / Под ред. д.ю.н., проф. Е.А. Ровинского. – М.: Юрид. лит., 1971. – 392 с.
  321. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 600 с.
  322. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 495 с.
  323. Финансовое право: Учебник / К.С. Бельский и др.; под ред. С.В. Запольского. – М.: Российская академия правосудия; Эксмо, 2006. – 640 с.
  324. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: БЕК, 1995. – 525 с.
  325. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 495 с.
  326. Финансовое право /Под ред. д.ю.н. проф. Пахомова И.Н.Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 448 с.
  327. Финансовое право / Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юрист, 2005.
  328. Финансовое право Российской Федерации: Учебник / Отв.ред. М.В. Карасева. – М.: Юристъ, 2005. – 576 с.
  329. Фінансово-кредитна система України – Росії (ХVІІІ-ХХ ст.). В.С. Стельмах, І.І. Д’яконова, І.В. Сало, П.М. Сенищ, Т.І. Соколенко / За ред. д.е.н., проф. І.В. Сала. – Суми: Слобожанщина, 2000. – 312 с.
  330. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Под ред.проф. Г.Б. Поляка. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2-е изд. 2004. – 512 с.
  331. Финансы и кредит: Учебник / Под ред. проф. М.В. Романовского, проф. Г.Н. Белоглазовой. – М.: Юрайт-Издат., 2003. – 575 с.
  332. Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. – М., 1981.
  333. Химичева Н.И. Субъекты советского бюджетного права / Под ред. В.М. Манохина. – Саратов, 1979.
  334. Химичева Н.И., Покачалова Е.В. Финансовое право / Отв. ред. д.ю.н. проф. Н.И. Химичева. – М.: Норма, 2005. – 464 с.
  335. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М.: ИПП Отечество, 1993. – 326 с.
  336. Цвєтков В.В., Юзьков Л.П., Фрицький О.Ф. Наука управління і місцеві Ради. – К.: Вища школа, 1970. – 439 с.
  337. Центральный банк в условиях рыночной экономики. Научный альманах фундаментальных и прикладных исследований. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 294 с.
  338. Цыпкин С.Д. Доходы государственного бюджета СССР. Правовые вопросы. – М.: Юрид. лит., 1973. – 222 с.
  339. Цыпкин С.Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности советского государства. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1983. – 80 с.
  340. Чернадчук В.Д. Правове регулювання неплатоспроможності банків: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Універститетська книга”, 2007. – 230 с.
  341. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. 4-е изд. – М.: Юрист,2005. – 669 с.
  342. Шебанов А.Ф. Форма советского права. – М.: Юрид. лит., 1968. – 215 с.
  343. Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. – К.: Український центр правничих студій, 2001. – 302 с.
  344. Шерстобитов А.Е. Правовое положение банков и иных кредитных организаций. – М.: Юринформ, 1997.
  345. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) – М., 1995.
  346. Шестаков А.В. Банковская система РФ: Учебное пособие. – М.: МГИУ, 2005. – 240 с.
  347. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков и зарубежный опыт. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 144 с.
  348. Штейн С.В. Учреждение правительственных сберегательных касс в России. Историческая справка по неизданным архивным материалам. – Пч., 1916.
  349. Щегорцов В.А., Таран В.А. Деньги, кредит, банки: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.А. Щегорцова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с.
  350. Щербакова Г.Н. Анализ и оценка банковской деятельности (на основе отчетности, составленной по российским и международным стандартам) – М.: Вершина, 2006. – 464 с.
  351. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования общественных отношений. – М.: Госполитиздат, 1961. – 172 с.
  352. Явич Л.С. Советское право – регулятор общественных отношений в СССР. – М.,1957. – 168 с.
  353. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. – М.: Госюриздат, 1961.
  354. Явич Л.С. Общая теория права. – Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1976. – 288 с.
  355. Явич Л.С. Право и общественные отношения. Основные аспекты содержания и формы советского права. – М.: Юрид. лит., 1971.
  356. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. – Свердловск, 1972.