Міжвідомча аналітично-консультативна рада

З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН

ЛІСОВЕ

ГОСПОДАРСТВО

УКРАЇНИ:

___________________________________________________________

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

За редакцією

академіка НАН України,

народного депутата України

ЮХНОВСЬКОГО І.Р.

КИЇВ - 2003

Загальні відомості

Загальна площа території України складає 603,7 тис. км².
Загальна площа земель лісового фонду складає 9400,2 тис. га, з них:

площа хвойних (сосна, ялина) - 3969,1 тис. га (42,2%);
площа твердолистяних (дуб, бук) - 4064,7 тис. га (43,2%);
площа м’яколистяних (береза, осика) - 1282,1 тис. га (13,6%).

Лісистість території – 15,6%.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси … є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

(Конституція України)

Спеціально уповноваженими державними органами лісового господарства є Державний комітет лісового господарства України та його органи на місцях.
Головним органом з нагляду за використанням лісів та виконанням їх головної природоохоронної функції є Міністерство екології та природних ресурсів України.

Лісове господарство в економіці країни

Вартість продукції та послуг лісового господарства складає лише 0,2-0,4% від сумарного валового випуску. Вклад лісової галузі в економіку країни є дуже незначним, а шкода, нанесена лісам від надмірних рубок, може призвести до екологічної катастрофи.

(стор. 77 табл.2.8)^¹

Витрати деревообробної та целюлозно-паперової галузей промисловості на продукцію лісового господарства є низькими. У сумі витрат на виробництво 1000 грн. продукції зазначених галузей вони складають лише 1,5 – 3 %. Наведені цифри свідчать, що внутрішні ціни на деревину не є визначальним фактором впливу на вартість продукції деревообробної та целюлозно-паперової галузей промисловості.

(стор. 75 табл.2.6)

Бюджетні витрати на ведення лісового господарства, практично, у 2 рази перевищують надходження від плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Держава, як власник лісових ресурсів, несе збитки. Це є свідченням неефективного господарювання в українських лісах.

(стор. 52 табл. 1.16, стор. 166)

Експорт продукції лісового господарства складає 30% від вартості випуску, а приріст залишків (продукції на складах) – 20% обсягів випуску.

(стор. 78 табл. 2.9)

Плата, яку отримує українська держава від продажу деревини на пні, є набагато нижчою за ту, яку отримують власники лісів в інших країнах світу (українська казна від операції з продажу деревини на пні одного кубометра ділової деревини отримує плату у 15 разів нижчу ніж власник лісу у Фінляндії, та у 30 разів нижчу, ніж власник лісу у США).

(стор. 54)

Крім того, Україна, відмовившись від застосування вивізного мита^² на круглий ліс, не компенсує втрати казни за рахунок експортерів, як це робить Росія. (Так, російські експортери сплачують до бюджету певний відсоток від вартості контракту, але не нижче ніж 24 євро (129 грн.) за кубометр деревини цінних порід (дуба, бука, ясена) та 2,5 євро за кубометр хвойних порід).

(стор. 55)

Наведене свідчить, що при проведенні операцій з експорту деревини, втрата вигоди для України, як власника природних ресурсів, є високою. Фактично, держава відмовляється від своїх прибутків на користь експортерів.

Заготівля деревини

Останнім часом залишається незмінною тенденція до переважання обсягів товарної деревини, заготовленої шляхом проміжного користування (без сплати такс) – 54,2%, над обсягами деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування – 45,8%. Це свідчить про надмірність рубок ведення лісового господарства, особливо санітарних рубок.

(стор. 34 табл. 1.2, стор. 38 табл. 1.6)

Вихід лісоматеріалів круглих при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування складає 58%.

Більше 35% (!) обсягів заготовленої ліквідної деревини непридатні для промислової переробки (дрова).

Це суттєво нижче за нормативні показники.

(стор. 36 табл. 1.4, стор. 37 табл. 1.5)

Стан українських лісів

Ліси України є занадто зрідженими, виснаженими, низькоповнотними, вони характеризуються низьким середнім запасом насаджень на гектар – 186 м³/га та дуже низьким запасом стиглих та перестійних насаджень на гектар - 242^³ м³/га.

(стор. 21 табл. VIII)

Існує суттєва відмінність між запасом фактичних та нормальних^⁴ деревостанів. Запас на 1 га стиглих і перестійних насаджень дорівнює лише 50-60% від запасу нормального та оптимального лісостану. Такі лісостани вважаються деградованими. Виснаженість стиглих лісів значно ослаблює їх стійкість та еколого-захисні функції.

(стор. 96 рис. 3.2, стор. 104 рис.3.6, стор. 106 рис.3.7,3.8)

Виходом з кризового становища є впровадження жорсткої політики у веденні лісового господарства. Необхідно господарювати так, щоб криві росту лісів спрямовувались згідно з кривою росту нормального лісу.
Цінність лісу, як екосистеми, є незрівнянною з вигодами, які можна отримати від продажу деревини.

Значною мірою виявлені негаразди та проблеми в лісовому господарстві країни обумовлюються такими чинниками:

поєднанням в особі лісогосподарських підприємств функцій:

продавця деревини на пні (відповідно до Правил відпуску деревини на пні лісогосподарські підприємства здійснюють матеріальну та грошову оцінку лісосічного фонду, тобто визначають якість матеріалу, оцінюють вартість деревини та визначають спосіб рубки, на основі чого і складається розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів),
покупця деревини на пні (сплачують розрахований збір і ведуть головне користування)
контролера правильності обчислення збору (відповідно до п.7.1 Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду “контроль за ... обсягами використання лісових ресурсів і правильністю обчислення суми збору здійснюється органами охорони навколишнього середовища та лісового господарства”).

Зважаючи на те, що 79,5% деревини заготовляють підприємства, підпорядковані Держкомлісгоспу, виникає дещо парадоксальна ситуація за формулою: сам оцінюю, сам плачу, сам рубаю, сам себе контролюю, тобто, відбувається наділення певного суб’єкта економічних відносин несумісними функціями;

низькою платою за спеціальне використання лісових ресурсів (попенна плата);
знеособленим перерахунком плати за спеціальне використання лісових ресурсів до загального фонду державного бюджету та наступним централізованим фінансуванням галузі.

Blog

Міжвідомча аналітично-консультативна рада

Содержание