Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Франц Кафка (1883-1924)
Теорія літератури.
ЗАХІДНА ПОЕЗІЯ (5 год)
З французької поезії
Теорія літератури.
З австрійської літератури
Тематичне оцінювання
Олександр Блок (1880—1921)
Для вивчення напам'ять.
Анна Ахматова (Анна Горенко) (1889—1966)
Теорія літератури.
Володимир Маяковський (1893—1930)
Теорія літератури.
Борис Пастернак (1890—1960)
Теорія літератури.
4. Проза й драматургія 30-х років (11 год)
З німецької літератури
Теорія літератури.
З російської літератури
Теорія літератури.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

З австрійської літератури

Франц Кафка (1883-1924)

«Перевтілення» (3 год)

Життєвий і творчий шлях письменника. Головні конфлі­кти життя, що визначили проблематику творчості: боротьба з батьком, суперечливе ставлення до одруження, двоїсте ста­влення до власної творчості. Зображення трагедії відчужен­ня особистості в новелі «Перевтілення». Образ Замзи як гро­тескний літературний «автопортрет» письменника й уособ­лення типу «маленької людини» XX ст. Внутрішні супе­речності головного героя. Розкриття абсурдності світового буття у творі. Особливості композиції, сенс центральної ме­тафори, специфіка використання фантастичних елементів.

Теорія літератури. Поглиблення понять про модернізм, гротеск.

Тематичне оцінювання

3. АВАНГАРДИСТСЬКІ Й МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОЕЗІЇ (14 год)

ЗАХІДНА ПОЕЗІЯ (5 год)

Огляд (1 год)

Пошуки нових засад і форм зображення світу й відтво­рення людських почуттів у західній поезії на поч. XX ст. Широкий спектр літературних течій та їх художніх про­грам. Найвідоміші представники авангардистської й мо­дерністської течій першої половини XX ст. (П.Елюар, Т.С.Еліот, Г.Тракль, Ф.Гарсіа Лорка, В. Незвал, К.І.Галчинсь-кий та ін.).

З французької поезії

Ґійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918)

«Міст Мірабо», «Молочна Путь, сяйлива сестро...», «Зарі­зана голубка й водограй» та ін. (2 год)

Ґійом Аполлінер як чільна постать європейського аванга­рду; сутність його поетичної реформи. Змалювання почут­тів особистості в урбанізованому динамічному світі; засоби створення епічної панорами міста та Всесвіту в поезіях збі­рки «Алкоголі. Вірші 1898—1913 рр.». Задум «Каліграм». Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії «Заріза­на голубка й водограй»; символіка образів та новаторство візуального оформлення твору.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про верлібр. Монтаж.

Для вивчення напам 'ять. Ґійом Аполлінер. «Міст Мірабо».

Рекомендована література для додаткового читання:

Ґі­йом Аполлінер. «Лорелея». «Маленьке авто». «Зона» (на вибір).


З австрійської літератури

Райнер Марія Рільке (1875-1926)

«Орфей. Еврідіка. Гермес». «Сонети до Орфея» (1,1) (2 год)

Життєвий і творчий шлях поета. Рільке й Україна.

Філософські здобутки збірки «Нові поезії». Пошук духо­вної єдності «Я» зі світом, прагнення з'єднати сучасність і античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збі­рки. Відображення в творі «Орфей. Еврідіка. Гермес» прові­дних мотивів лірики Рільке: взаємозв'язку життя й смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка та жінки, сутності й покликання мистецтва. Образ Орфея (Сонет І, 1) як пер­соніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й оду-хотворює світ.

Рекомендована література для додаткового читання:

Р.М.Рільке. «Осінній день». «Пантера». «Сонети до Орфея» (на вибір).

Тематичне оцінювання

РОСІЙСЬКА ПОЕЗІЯ (9 год)

Огляд (1 год)

«Срібне століття» російської поезії. Розквіт релігійно-фі­лософської думки на межі XIX—XX ст. (В Соловйов, М.Федоров, М.Бердяєв, П.Флоренський, та ін). Розмаїття літера­турних напрямків, течій та шкіл у поезії. Символізм (Д.Мережковський, К.Бальмонт, В.Брюсов, О.Блок, А.Бєлий та ін.). Акмеїзм (М.Гумільов, Анна Ахматова, О.Мандельштам). Футуризм (В.Хлєбников, В.Маяковський та ін.). «Нові селянські» поети (М.Клюєв, С.Єсенін та ін.). Поети поза літературними угрупо­ваннями (М.Волошин, М.Цвєтаєва, Саша Чорний та ін.). Тра­гічні долі митців «Срібного століття».

Олександр Блок (1880—1921)

«Незнайома», «Про доблесті, про подвиги, про славу...», «Весно, весно, без меж і без краю...» (2 год)

Творчість О. Блока — вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви й провідні си­мволи блоківської лірики. Образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночості; його протиставлення світу ницої прози жит­тя. Ідеї «двобою з життям» та «любові-ворожнечі» до нього у поезії «Весно, весно, без меж і без краю...» Мотиви втрати кохання й сенсу життя, трагічної самотності у вірші «Про доблесті, про подвиги, про славу...» Центральні символи твору.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про символізм, символ.

Для вивчення напам'ять. О.Блок. «Незнайома». «Про до­блесті, про подвиги, про славу...» (на вибір).

Рекомендована література для додаткового читання: О.Блок.«Яка жага безумна — жить...». «Дівчина в церкві спі­вала в хорі...». «Скіфи». «Дванадцять» (на вибір).


Анна Ахматова (Анна Горенко) (1889—1966)

Зі збірок «Вечір» або «Біла зграя» (2—3 вірша на вибір). Реквієм (2 год)

Розвиток засад акмеїзму в поезії Анни Ахматової. Твор­чість Ахматової — яскраве явище жіночої поезії XX ст. «Поезія втрат» ранньої Ахматової, її художні особливості: загостре­ність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів, побутова інтелігентська мова.

«Реквієм» — пам'ятка доби сталінського терору. Створен­ня в поемі узагальненого портрету народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам'яті у творі. Жанрово-сти­льова поліфонія поеми, біблійні символи (Богоматір, хрест, апокаліптична зірка).

Теорія літератури. Поняття про акмеїзм. Поглиблення по­няття про поліфонізм, психологізм.

Рекомендовані література для додаткового читання: М.Гумільов. М.Цвєтаєва. З віршів (4—5 поезій на вибір).

Володимир Маяковський (1893—1930)

«Послухайте!», «А ви змогли б?», «Лілічко! Замість листа» (2 год)

Трагічна доля поета. Рання лірика В.Маяковського як зра­зок російського футуризму. Пафос самоствердження й са­мовиявлення поетичного «Я» в поезіях. Відтворення пульсу сучасної цивілізації, життя індустріального міста, мови ву­лиці. Віра в перетворювальну силу поетичного мистецтва. Масштабність любовних почуттів ліричного героя. Новаторство поезії Маяковського: експресивна функція ритму й рими, ораторські прийоми та інтонації, використання уосо­блень, розгорнутих метафор, гіпербол.

Теорія літератури. Поняття про футуризм.

Для вивчення напам'ять. В.Маяковський. «Послухайте!»

Рекомендована література для додаткового читання: В.Хлєбников. З віршів (2—3 поезії на вибір).

Борис Пастернак (1890—1960)

«Цей лютий! Час для сліз і віршів...». «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»). «У всьому хочу я дійти самої суті...». «Визначення поезії» (2 год)

Життя і творчий шлях митця. Еволюція від футуристсь­ких формальних пошуків до філософсько-поетичного осяг­нення «вічних тем». Особливості пейзажної лірики: одухо­твореність образів природи, передача настроїв потрясіння, захвату буттям; лейтмотивні образи (злива, заметіль, свіча, сад). Ствердження ідеї спорідненості життя й творчості, «по­буту й екстатичності». Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій.


Теорія літератури. Поняття про філософську лірику, зву­копис, художню деталь у ліричному творі.

Для вивчення напам'ять. Б.Пастернак. «У всьому хочу я дійти самої суті...». «Цей лютий! Час для сліз і віршів...» (на вибір).

Рекомендована література для додаткового читання: О.Мандельштам. З віршів (2—3 поезії на вибір).

Тематичне оцінювання

4. ПРОЗА Й ДРАМАТУРГІЯ 30-Х РОКІВ (11 ГОД)

Огляд (1 год)

Світосприйняття «втраченого покоління» в 30-ті роки (Е.Хемінгуей, Е.М.Ремарк). Історико-соціальне тло розкві­ту літератури антиутопії, її предтечі («Ми» Є.Замятіна, «Пре­красний новий світ» О.Гакслі, «Війна з саламандрами» К.Чапека, «Котлован» А.Платонова). Подальший розвиток модернізму (В.Фолкнер, Г.Гессе). Розвиток драми.

З німецької літератури

Томас Манн (1875-1955)

«Маріо і чарівник» (2 год)

Творчий шлях письменника, його активно-гуманістична життєва позиція. Конфлікт бюргерської й декадентської культури, пошуки виходу з кризи гуманізму — філософське підґрунтя «великих романів» Т.Манна.

«Маріо і чарівник». Відтворення в новелі тривожної єв­ропейської атмосфери 30-х рр., просякнутої фашистськими ідеями. Зображення ситуації «маніпулювання натовпом». Вті­лення в образі гіпнотизера «сильної особистості», котра має загадкову владу над людьми; викриття антигуманної сутно­сті цієї влади. Перемога людського розуму та гідності — сенс бунту Маріо. Художні особливості новели.

Теорія літератури. Поняття про лейтмотив. Розвиток жа­нру новели у XX ст.

Рекомендована література для додаткового читання: Т.Манн. «Смерть у Венеції». «Тоніо Крегер» (на вибір).

З російської літератури

Михайло Булгаков (1891—1940)

«Майстер і Маргарита» (5 год)

Життєвий і творчий шлях. М.Булгаков і Україна.

«Майстер і Маргарита». Історія створення, художні дже­рела роману. Широта філософсько-етичної проблематики тво­ру: питання про співвідношення добра й зла, морального вибору, справедливості й відповідальності, взаємин особис­тості з владою, покликання мистецтва тощо. Світ біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної «демоніади» в творі. Сатиричне змалювання Москви 30-х рр., галерея радянських обивателів і функціонерів. Ствердження цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Май­стра і Маргарити. Переосмислення євангельських сюжетів і образів у творі, прийом «роману в романі». Образи Воланда та його почту; іронія та гротеск у картинах зіткнення демо­нічних сил із московською дійсністю Особливості компо­зиції, художнього часу й простору, наскрізні мотиви.

Теорія літератури. Поняття про модерністський роман. Поглиблення понять про гротеск та іронію.

Рекомендована література для додаткового читання: А.Платонов. «Котлован».

З німецької літератури

Бертольт Брехт (1898—1956)

«Матінка Кураж та її діти» (3 год)

Життєвий і творчий шлях драматурга. Передумови й сут­ність брехтівської реформи драми, основні принципи «епіч­ного театру».

«Матінка Кураж та її діти» — драма-пересторога напере­додні Другої світової війни. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс. Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни: сміливості (Ейліф), чесності (Швейцаркас) і доброти (Катрін). Образ Кураж — пророча метафора майбутнього Німеччини. «Ефект очуження» та інші ознаки «епічного театру» в творі.

Теорія літератури. Поняття про драму-притчу, «епічний театр», «ефект очуження».

Рекомендована література для додаткового читання:

Б.Брехт. «Життя Галілея».

Тематичне оцінювання

5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ (7 год)

ПРОЗА (5 год)

З французької літератури

Альбер Камю (1913-1960)

«Чума» (4 год)

Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А.Камю.

«Чума». Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі. Алегоричне зображення французького Руху Опору та «дослідження» ек­зистенціалістської ситуації зіткнення людини з вселенським абсурдом як підтекст сюжету про боротьбу оранців з чумою. Екзистенціалістська забарвленість проблем пізнання сенсу буття в «пограничній ситуації», бунту й свободи людини в світі, «де Бог помер». Персоніфікація різних можливостей мо­рального вибору в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рам-бера, Коттара. Символіка чуми. Особливості художнього часу й простору, образу автора та жанру «роману-хроніки».

Теорія літератури. Поняття про літературу екзистенціаліз­му, роман-притчу.

Рекомендована література для додаткового читання: А.Камю «Сторонній».

З німецької літератури

Генріх Белль (1917-1985)

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» (1 год)

Особистий досвід участі у Другій світовій війні та його вплив на творчість письменника.

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Осуд антигуманної сутності війни, розкриття її руйнівних наслідків для цивілізації та душі. Мотив національної провини й відпові­дальності за розв'язання війни. Головний герой як фізично й духовно скалічена нацистським режимом «маленька лю­дина» без майбутнього, жертва антигуманної ідеології. Кон­траст шкільних ілюзій та воєнної дійсності. Функції обірва­ної цитати у творі.

Рекомендована література для додаткового читання: Г.Белль. «Мовчання доктора Мурке». «Дім без господаря» (на вибір).

ПОЕЗІЯ (2 год)

З російської літератури

Олександр Твардовський (1910—1971)

«Я загинув під Ржевом». «Василь Тьоркін» (окремі уривки) (1 год)

Змалювання трагічної правди війни у вірші «Я загинув під Ржевом» та в поемі «Василь Тьоркін». Війна як тяжке випробування, що вимагає «загальнонародної роботи». Вті­лення в образі Тьоркіна непоказного героїзму, життєвої му­дрості, щирості, народного гумору. Фольклорні традиції в творі. Вплив поеми на сучасників.

З австрійської літератури

Пауль Целан (Пауль Анчель, 1920—1970)

«Фуга смерті» (1 год)

Пауль Целан та Україна. Пошуки нової поетичної мови для втілення досвіду Другої світової війни у целанівській творчості. Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті». Паралелізм як засіб викривання спо­твореної фашизмом ідеї рівноцінності й багатства німецької та єврейської культур. Музичні принципи художньої орга­нізації твору, його наскрізні мотиви. Особливості компози­ції, синтаксису й читання вірша.

Рекомендована література для додаткового читання: В.Биков «Альпійська балада». «Сотніков» (на вибір).

Тематичне оцінювання


II. ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

(12 год)

  1. ЗАХІДНА ПРОЗА (3 год)

Огляд (1 год)

Відлуння екзистенціалістських настроїв у повоєнній літе­ратурі («Володар мух» В.Ґолдінґа). Віддзеркалення нонкон­формістського світовідчуття в повісті «Над прірвою у житі» Дж.Д.Селінджера. Поява «антироману» у французькій літе­ратурі (Н.Саррот та ін.). Розвиток модерністських традицій у романі «Кентавр» Дж.Апдайка. Нові обрії наукової фанта­стики (Р.Бредбері, С.Лем, А.Азімов та інші).

Рекомендована література для додаткового читання: В.Ґолдінґ «Володар мух». С.Лем. «Соляріс» (на вибір).

З літератури США

Ернест Міллер Хемінгуей (1899—1961)

«Старий і море» (2 год)

Життєвий і творчий шлях письменника, вплив його осо­бистості та доробку на сучасників. Хемінгуеївський «герой кодексу» — сильна самотня людина; її здатність постояти за себе, прагнення незалежності й свободи, цінування дружби й кохання. Новаторство прози Хемінгуея: лаконізм («теле­графний стиль»), відвертість сповіді від першої особи, «прин­цип айсберга».

«Старий і море». Філософсько-символічний сенс сюжету. Оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя люди­ни. Показ драматичних суперечностей людського буття: його осмисленості й абсурдності, його перемог і поразок, величі й слабкості, його протистояння природі та єдності з нею. Сенс фіналу повісті. Особливості хемінгуеївського стилю.

Теорія літератури. Поняття про повість-притчу. Поглиб­лення поняття про підтекст.

Рекомендована література для додаткового читання: Дж.Д.Селінджер «Ловець у житі».

2. ПРОЗА ПОЗА МЕЖАМИ ЗАХІДНОГО СВІТУ

(2 год) Огляд (1 год)

Своєрідність японської літератури: збереження в ній на­ціональної традиції («Тисяча журавлів» Ясунарі Кавабати) та її взаємодія з філософськими й художніми здобутками західної культури («Людина-Коробка» Кобо Абе). «Літера­тура відлиги» в Росії (А.Вознесенський, Є.Євтушенко, Б.Окуджава та ін.). Розквіт латиноамериканської літерату­ри: творчий доробок Х.Л.Борхеса. Ґ.Гарсіа Маркеса, Х.Кортасара та ін.

Рекомендована література для додаткового читання: Я.Кавабата. «Тисяча журавлів». Кобо Абе. «Людина-Короб­ка» (на вибір).


З латиноамериканської літератури

Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928 р.)

«Стариган із крилами» (1 год)

Творчість Ґ. Ґарсіа Маркеса — одна з найяскравіших ілю­страцій «магічного реалізму».

«Стариган із крилами». Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним ба­ченням в оповіданні. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми. Своєрідність образу янгола: його безпо­радність і терпимість до людей, спорідненість з людською природою. Особливості людського ставлення до янгола. Сенс фіналу та назви оповідання. Зрощення фантастичних еле­ментів з побутовими деталями — характерна ознака худож­нього світу твору.

Теорія літератури. Поняття про «магічний реалізм».

Рекомендована література для додаткового читання:

Х.Л.Борхес «Дзеркало і маска». «Диск». «Ульріка». «Кин­джал» (1—2 твори на вибір).

Тематичне оцінювання

3. ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ (3 год)

Огляд (1 год)

Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини XX ст. Драма-притча як форма відгуку на сучасні історичні події та актуальні питання духовного бут­тя (М.Фріш, Ф.Дюрренматт). Вплив екзистенціалістських ідей на драму другої половини XX ст. «Театр абсурду»як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його роз­квіту у 50—60 рр. Абсурд — центральна категорія нової дра­матургічної естетики, його морально-філософський сенс. Ха­рактерні ознаки абсурдистської драми, її найяскравіші пред­ставники (Е.Ионеско, С.Беккет та ін.).

«Санта-Крус» М.Фріша

або

«Гостина старої дами» Ф.Дюрренматта

або

«Носороги» Е.Ионеско (2 год)

З швейцарської літератури

Макс Фріш (1911—1991). Політична тематика театру М.Фріша: критичне осягнення позиції Швейцарії в істори­чних потрясіннях XX ст.; трагічне протистояння «чужого я» стереотипам загалу. Екзистенціалістська забарвленість драм про пошук сенсу буття.

«Санта-Крус»: протистояння романтично-авантюрної та обивательсько-затишної моделей існування в драмі (образи Пелегріна й Барона). Проблеми морального вибору, свобо­ди й відповідальності. Питання про можливість людини змінити своє життя. Змалювання складних взаємин між чо­ловіком і жінкою; багатоаспектність теми кохання. Симво­ліка драми.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про драму-притчу.

Фрідріх Дюрренматт (1921—1990). Художнє дослідження феномена влади — філософсько-етичне підґрунтя драматур­гії автора. Викриття «законів» конформістського мислення, розриву між науково-технічним прогресом та моральним ста­ном людства.

«Гостина старої дами». Алегорично-моральний сенс сю­жету драми. Проблема ціни життя окремої людини, споку­тування боргів минулого, права сили у світлі духовного до­свіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конфор­містському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).

З французької літератури

Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско (1909—1994): руйнація звичної логіки дії, відсутність характерів, абсурд­ність діалогів, гра слів, широке використання гротеску. Зо­браження духовної та інтелектуальної спустошеності сучас­ного суспільства — провідна тема Йонескових п'єс.

«Носороги». Символічний сенс сюжету. Сатирично-гро­тескне змалювання процесу «омасовлення» людей. Пробле­ма втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів драми. Сенс центральної метафори.

Теорія літератури. Поняття про «театр абсурду».

Рекомендована література для додаткового читання: С.Беккет. «Чекаючи на Годо».
  1. ПОСТМОДЕРНІЗМ (4 год)

Огляд (1 год)

Постмодернізм як один з найзначніших напрямків мисте­цтва кінця XX ст. Філософсько-естетичні засади постмодер­нізму та їх вияв у художній літературі. Мультикультуралізм. Фемінізм.

З російської літератури

Йосип Бродський (1940—1996)

З віршів (на вибір) (1 год)

Лірика Й.Бродського — зразок інтелектуально-філософської поезії другої половини XX ст. Постмодерністська мо­заїчність художнього світу; настанова на одночасне відтво­рення буття космосу, людського духу, історії, природи, дрібних речей тощо. Особливості сприйняття «світу як тексту» в поезіях Бродського. Ствердження високої місії поетичного слова.

Теорія літератури. Поняття про постмодерністську лірику.