Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання

Вид материала

Документы

Содержание Пояснювальна записка Мета предмета Пропедевтичний блок Теорія літератури. З давньогрецьких міфів (5 год) Теорія літератури. Тематичне оцінювання Загадки, прислів'я, приказки народів світу (1 год) Теорія літератури. Народні казки (8 год) Виразне читання. 3. ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ (21 год) Вступ до поеми «Руслан і Людмила», «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» (4 год). Теорія літератури.. Рекомендована література для додаткового читання: О.Пушкін «Казка про царя Салтана...». «Казка про рибалку і рибку» (на вибір). Виразне читання. Тематичне оцінювання Теорія літератури. Виразне читання. Джозеф Редьярд Кіплінґ (1865-1936) ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 2285kb.
• Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 889.57kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання Українська, 538.88kb.
• Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 3085.34kb.
• Із заочною формою навчання, 900.18kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання 5-11, 243.41kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Головне управління змісту освіти

ПРОГРАМИ

ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ


ЗАРУБІЖНА

ЛІТЕРАТУРА

5-11

класи


Затверджено

Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України

№ 1/11-3580 від 22.08.2001)

Програми підготували:

Н.Дорофеєва, О.Ісаєва, Ж. Клименко, О. Корнієнко,

Л.Мірошниченко, Рудаківська, Б. Шалагінов (керівник

авторського колективу)


© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Н.Дорофеєва, О.Ісаєва, Ж.Клименко та ін., 2001


Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Предмет «Зарубіжна література — важлива складова літературної освіти українських школярів.

Об'єкт вивчення курсу — кращі твори зарубіжних авторів.

^ Мета предмета — залучити школярів до скарбниці світо­вої літератури, а через неї — до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загаль­нолюдських значень Пропонуючи учням кращі зразки ху­дожньої літератури, курс зарубіжної літератури має дати за­гальне уявлення про перебіг літературного процесу, репрезентувати найважливіші етапи розвитку культури, а також ознайомити з національною своєрідністю та загальнолюд­ською цінністю включених до програм творів. Відповідно до сучасних пріоритетів в українській школі предмет «Зару­біжна література» покликаний сприяти формуванню особистості, її духовно ціннісних орієнтацій, культурно-пізнава­льних інтересів, естетичного смаку.

Курс «Зарубіжна література» має вирішувати такі головні завдання:

• ознайомлювати з духовними здобутками й художніми відкриттями зарубіжної літератури, сприяти перетворенню духовних цінностей, закарбованих у літературних творах, в індивідуальний досвід учнів;
  
• вчити школярів сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його художню своєрідність, особли­вості індивідуального стилю автора, розглядати його в кон­тексті розвитку культури;
  
• розвивати почуття і мислення школярів, їхню читаць­ку культуру та творчі здібності, сприяти їхньому індивідуальному самовиявленню;
  
• розширювати читацький досвід учнів, прищеплювати критерії для орієнтації на ринку сучасних друкованих ви­дань, вчити самостійно вибирати книжку та спілкуватися з нею ознайомлювати школярів із кращими перекладами та українськими майстрами перекладу;
  

— виховувати в учнях толерантність до іншої точки зору, повагу до інших національних традицій, формувати вміння бачити світовий контекст української літератури і через нього на новому рівні усвідомлювати її національну своєрідність й здобутки та внесок у розвиток світової культури, готувати школярів до життєдіяльності у полікультурному просторі.

Концепція програм ґрунтується на таких принципах:

• антропологічному згідно з яким у центрі уваги — особистість учня, її творчий саморозвиток та самовиявлення, духовно-ціннісні засади її буття;
  

— репрезентативному, згідно з яким на кращих художніх зразках демонструються здобутки зарубіжної літератури від давнини до сьогодення, своєрідність поетики авторів, наці­ональних традицій, літературно художніх напрямків, течій і шкіл, історико-культурних етапів;

— взаємозв'язку аксіологічного, естетичного і культурологічного підходів до вивчення художнього твору в школі;

— збалансованості між вимогами сучасної літературознавчої науки і доступністю творів для учнівського сприйняття (у відборі текстів, їх структуруванні тощо).


Запропонована структура курсу відповідає основним сту­пеням середньої школи:

I (5—8 класи) — пропедевтичний блок;

II (9—11 класи) — історико-літературний блок.

^ Пропедевтичний блок складається з двох частин. У 5—7 класах твори, що вивчаються, згруповані за жанрово-тематичним принципом. У 8 класі дається мініатюрна модель літературного процесу, що в доступній учням конкретного віку формі репрезентує найважливіші фази його розвитку Це дає змогу на якісно новому рівні узагальнити вивчене у 5—7 класах та закласти фундамент під наступний етап — вивчення історико-літературного курсу.

Матеріал історико-літературного блоку розподілено таким чином: у 9 класі вивчають період від найдавніших пам'яток світової літератури до початку XIX ст.; у 10 класі — від другої половини XIX до межі XIX і XX ст.; в 11 класі — літературу XX ст. Такий розподіл зумовлений пізнавальними можливостями й читацькими інтересами учнів 9—11 кла­сів: духовно-естетичний досвід людства останніх двох століть їм ближчий, ніж той, що міститься у пам'ятках літера­тури античності чи середньовіччя, відтак саме його доцільно у школі вивчати докладніше. Ґрунтуючись на репрезентати­вному принципі, програми 9—11 класів представляють сис­тематичний курс як послідовний ланцюг монографічних і оглядових тем.


До програмних анотацій додаються рубрики:

— «Теорія літератури», що окреслює мінімум теоретико-літературних понять, необхідних учням для розуміння, ана­лізу та оцінки художнього твору; її зміст визначено з ура­хуванням тих знань і вмінь, які учні набувають вивчаючи українську літературу,

— «Виразне читання», що орієнтує вчителя на відпрацювання основних елементів логіки та техніки читання, а від­так сприяє розвитку уважного вчитування в текст і творчому ставленню до прочитаного;

— «Вивчення напам'ять», що слугує збагаченню читацької ерудиції школярів;

— «Рекомендована література для додаткового читан­ня», що виступає ланкою, яка поєднує вивчення програмо­вих текстів та самостійне читання учнів, а також є резе­рвом для можливої заміни одного твору іншим (на вибір учителя).

Міжпредметні зв'язки та зіставлення певних літератур­них і мистецьких явищ має здійснюватися постійно, при цьому особливу увагу слід приділяти зв'язкам між україн­ською та зарубіжною літературами. У класах із поглибленим вивченням іноземної мови рекомендується, по можливості, доповнювати аналіз перекладного твору роботою з ори­гіналом.

Програми містять перелік основних вимог до знань і вмінь учнів, критерії для оцінки рівня їхнього розуміння творів, а також рекомендації щодо творів для самостійного читання

У програмах визначено години:

— для програмових розділів, окремих тем і текстуального вивчення творів;

— для уроків повторення й узагальнення вивченого мате­ріалу;

— для уроків розвитку мовлення;

— для уроків додаткового читання;

— для уроків виразного читання (у пропедевтичній частині);

— для проведення тематичного оцінювання.

Програми передбачають творчий підхід учителя до ви­кладання курсу зарубіжної літератури. У деяких темах про грам 9—11 класів учителеві запропоновано низку творів, з якої він самостійно обирає один для текстуального вивчен­ня. Вчитель також може замінювати твори, рекомендовані програмами для обов'язкового вивчення, текстами, зазначе­ними у рубриці «Рекомендована література для додаткового читання» (до 20 %). Крім того, він має право змінювати кількість годин, передбачених для вивчення оглядових і монографічних тем (у межах розділу), для проведення бесід із додаткового читання та уроків розвитку мовлення, виносити на уроки додаткового читання твори, рекомендовані про­грамами для самостійного читання. На власний розсуд і вра­ховуючи різні форми тематичного контролю, вчитель роз­поділяє визначені програмами години для проведення тематичного оцінювання.

У методичному додатку подано рекомендації щодо відпра­цювання на уроках зарубіжної літератури міжлітературних і міжпредметних зв'язків та використання наочності і ТЗН.