Geum.ru

Педагогіка вищої та середньої школи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
  1   2   3   4

Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. Вип. 25 / ред. кол.: В.К.Буряк, Л.В.Кондрашова, Г.Б.Штельмах та ін.; гол. ред. В.К.Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2009. – 596 с.


Зміст

Кондрашова, Л. В. Модульно-блочное структурирование учебного материала в подготовке учителя-профессионала……………………..3-10

Висвітлено актуальну проблему підготовки вчителя. Обґрунтовано можливості модульно-блочного структурування навчальної інформації в професійному становленні студента, розвитку творчого потенціалу його особистості. Проаналізовано переваги навчальних занять у вищій школі, які організовані за модульно-блочної форми. Зіставлено традиційне й кредитно-модульне навчання у ВНЗ, виявлено протиріччя й недоліки у підготовці майбутніх педагогів й намічені основні напрямки в підвищенні рівня професіоналізму педагогічних кадрів.


Штельмах, Г . Б., Штельмах, О. В. Формування ціннісних орієнтацій вчителів у процесі професійної перепідготовки…………………………11-15

Висвітлено надзвичайно актуальну проблему формування ціннісних орієнтацій. Розкрито сутність поняття «ціннісні орієнтації». Проаналізовано особливості професійно-ціннісних орієнтацій учителів, досліджено зміст, структуру і механізм їх формування. В ході експерименту обґрунтовано і перевірено педагогічні умови ефективності формування у педагогів ціннісних орієнтацій. Акцентовано особливу увагу на формуванні у педагогів під час професійної перепідготовки установки на творчу професіональну діяльність, яка забезпечує результативність та високу працездатність.


Зеленкова, Н. І. Психолого-педагогічна підтримка особистісного саморозвитку студентів в процесі вузівської освіти…………………...15-19

Висвітлено концепції саморозвитку особистості. Розкрито особливості впливу психолого-педагогічної підтримки на особистісний саморозвиток студентів. Проаналізовано принципи психолого-педагогічної підтримки особистісного саморозвитку студентів. Викладено методику інтерактивного навчання під час семінарських занять. Доведено високу ефективність технології інтерактивного навчання. Обґрунтовано необхідність організації семінарських занять на основі оптимальної педагогічної взаємодії.


Іванова, В. В. Формування творчих якостей майбутніх учителів у процесі професійної підготовки……………………………………………………. 19-24

Проаналізовано наукові дослідження з проблеми творчих якостей особистості. Визначено творчі якості особистості, що є основними для педагога: гнучкість мислення, легкість генерування ідей, критичність мислення, професійно-педагогічне мислення, здатність розвивати ідею, творча уява, почуття проблеми. Виявлено оптимальні педагогічні умови формування творчих якостей майбутніх учителів у процесі професіональної підготовки. Обґрунтовано необхідність розроблення методики розвитку творчої діяльності студентів, з урахуванням їх можливостей та творчих якостей.


Невмержицька, О. В. Розвиток творчої особистості майбутнього педагога……………………………………………………………………… 24-28

Соціальна значущість теми визначається професією педагога, бо вчитель формує людську особистість, а відтак творить майбутнє держави. Розглянуто питання формування особистості, здатної творчо мислити та приймати нестандартні рішення. Проаналізовано найбільш необхідні вміння майбутнього педагога, на основі яких розвиваються творчі здібності. Визначено психолого-педагогічні умови, що сприяють розвитку креативності майбутнього вчителя. Запропоновано активні форми роботи з майбутніми педагогами, зокрема рольові та ділові ігри, дискусії. Зроблено висновок щодо готовності випускника вищої школи педагогічного профілю застосовувати творчий підхід до організації професійної діяльності.


Буряк, В. К. Підвищення ефективності педагогічної освіти як найважливіший чинник розвитку суспільства………………………… 28-37

Аргументовано, що в системі пріоритетів українського суспільства підготовка вчителя, модернізація педагогічної освіти – питання найбільш важливе. Акцентовано особливу увагу на випереджальному розвитку педагогічної освіти. Обґрунтовано необхідність скерованості діяльності психолого-педагогічних кафедр університету на розвиток педагогічної спрямованості особистості студента і формування його готовності до роботи в навчально-виховних закладах різного типу. Визначено основні критерії готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності. Запропоновано дієві заходи щодо модернізації вищої педагогічної освіти.


Бугрій, О. В. Використання навчально-пізнавальних завдань, спрямованих на формування інтелектуальних умінь студентів……………………..37-51

Висвітлено проблему формування інтелектуальних умінь студентів. Обґрунтовано основні напрями й логіку процесу формування інтелектуальних умінь. Розроблено комплексні навчально-пізнавальні завдання формування інтелектуальних умінь у процесі педагогічної та методичної підготовки студентів. Визначено критерії оцінки рівня сформованості інтелектуальних умінь студентів при виконанні відповідних завдань різного ступеня складності. Сформульовано основні характеристики системи навчально-пізнавальних завдань, елементами якої виступають основні знання, інтелектуальні та спеціальні уміння. Розроблено класифікацію системи навчально-пізнавальних завдань, спрямованих на формування інтелектуальних умінь студентів при вивченні економічної й соціальної географії зарубіжних країн.

Бешевець, Л. В. Емоції в системі мисленнєвої діяльності…………… 51-56

Досліджено різні аспекти мисленнєвої діяльності з точки зору психологічної теорії О.М.Леонтьєва. Розглянуто функціональний аспект проблеми мотиваційно-емоційної регуляції мисленнєвої діяльності. Акцентовано особливу увагу на дослідженні інтелектуальних емоцій, в основі яких лежать пізнавальні потреби особистості, внутрішні пізнавальні мотиви. Окреслено функції інтелектуальних емоцій у системі мисленнєвої діяльності людини. Зроблено висновок про застосування інноваційних методів навчання студентів на основі активізації їх самостійного творчого мислення, що передбачає планомірний розвиток інтелектуальних емоцій та відповідних їм пізнавальних потреб і мотивів, особистісних смислів і установок.


Бєлікова, В. В. Музичні чарівності М. Степаненка в навчальному процесі……………………………………………………………………….. 57-64

Проаналізовано особливості музичної мови фортепіанних творів українських композиторів, призначених для дітей та юнацтва. Розкрито характерні риси дитячої фортепіанної музики на прикладі «Дитячого альбому для фортепіано» М.Степаненка. Розглянуто тональний та динамічний план, метро-ритмічна основа, музична форма та структурні особливості мелодичної лінії кожної мініатюри «Десяти дитячих п’єс» альбому. На конкретних прикладах проаналізовано музичний текст фортепіанного циклу М.Степаненка та зроблено висновок про мелодичну побудову, гармонічну насиченість, ритмічну фігурацію кожної мініатюри.


Бєлікова, О. А. Ціннісний підхід у професійній підготовці вчителів музики………………………………………………………………………...64-70

Висвітлено сучасний науковий підхід (ціннісний) до професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Проаналізовано наукові дослідження представників теорії й методики музично-педагогічної науки і практики. Зроблено висновок про необхідність концептуально нових підходів до музично-педагогічної освіти. Акцентовано особливу увагу на ціннісному підході, що забезпечує можливості постійного духовного вдосконалення фахівця під час професійної підготовки. Новизна запропонованого підходу в сфері музичної освіти полягає не тільки в інформаційних, а й в трансформаційних змінах духовних основ особистості майбутнього фахівця.


Бондаренко, А. В. Формування навичок хорового диригування в професійній підготовці майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах………………………………………………………………………70-78

У зв’язку з інтеграцією України в світове співтовариство важливого значення набула проблема нових підходів до розвитку інтелекту, формування знань, професійних навичок майбутніх фахівців. Розглянуто проблему нового підходу до підготовки вчителя музики, який повинен поєднувати в собі риси педагога і музиканта, досконало володіти музичним інструментом, диригентською та вокальною технікою, знаннями та вміннями в галузі історії й теорії мистецтва. Розкрито методику оволодіння технікою хорового диригування відповідно до змісту художнього образу. Визначено поняття диригентських навичок і запропоновано інноваційні методики для вироблення цих навичок у майбутніх учителів музики.


Гаврилюк, О. О. Формування комунікативної компетенції у процесі навчання іноземної мови професійно спрямованої……………………... 78-83

Розглянуто шляхи та методи формування комунікативної компетенції студентів під час вивчення іноземної мови професійно спрямованої. Проаналізовано теоретичні аспекти комунікативного підходу та визначено його принципи. Запропоновано комунікативну методику навчання іноземних мов студентів немовних спеціальностей. Обґрунтовано застосування три основних методичних етапи: етап презентації нового іншомовного матеріалу, етап тренування та етап практики в застосуванні засвоєного матеріалу в процесі спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності. Доведено ефективність методу проблемного навчання.

Кадченко, Л. П., Ведренкова З. І. Педагогічні умови успішного формування професійних умінь майбутнього вчителя……………………………..... 84-89

Розглянуто педагогічні умови, створення яких у навчально-виховному процесі вищої школи сприяє формуванню професійних умінь, зокрема: використання лінгвокраєзнавчого матеріалу; розробка цілеспрямованої системи пізнавальних завдань, розв’язання яких сприяє розвитку комунікативних навичок. На конкретних прикладах (робота з автентичними текстами педагогічної тематики) продемонстровано можливості залучення студентів до активної пізнавальної діяльності. Запропоновано цілеспрямовану систему пізнавальних завдань, які вимагають наявності певних професійних знань, умінь і навичок.


Славопис, О. М. Загальні дидактичні засади викладання ручних жіночих робіт в народних школах Західної України на поч. ХХ ст. …………. 89-93

Проаналізовано основні дидактичні принципи викладання ручних жіночих робіт в народних школах Західної України на початку ХХ століття: принцип науковості, принцип систематичності і послідовності, принцип доступності, принцип зв’язку з життям, принцип свідомості і активності, принцип наочності. Зазначено, що саме наочність відігравала важливу роль на заняттях з трудового навчання під час вишивальних робіт, в’язання, шиття, вивчення товарознавства.


Катеруша, О. В. Критерії та рівні активізації пізнавальної діяльності студентів…………………………………………………………………….94-99

Висвітлено питання впровадження в навчальний процес активних методів навчання. Головним завданням навчання іноземних мов автор вважає підвищення активності студентів у навчальному процесі. Активізація пізнавальної діяльності студентів розглянуто з позицій системного підходу, оскільки пізнавальна активність є елементом складної системи навчальної діяльності. Проаналізовано структуру пізнавальної діяльності. Наголошено, що активізація в навчально-пізнавальній діяльності студентів повинна бути спрямована на активізацію мислення, уваги, пам’яті. Охарактеризовано ознаки пізнавальної активності в мовному навчанні: висока інтелектуальна орієнтовна реакція на зміст іншомовного матеріалу, яка з’явилась на підставі пізнавальної потреби і виконання студентами низки послідовних взаємопов’язаних дій, спрямованих на досягнення певного пізнавального результату.


Бєкірова, Л. Е. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання…….. 100-106

Наголошено, що вчителі початкових класів знайомі тільки з окремими елементами інтерактивних технологій навчання, використання їх в практиці початкової школи носить фрагментарний, епізодичний характер, тому існує проблема в наочно-методичній підготовці вчителів початкових класів у ВНЗ до застосування інтерактивного навчання. Акцентовано особливу увагу на інтерактивних технологіях навчання, які можуть застосовуватися викладачем при проведенні проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-дебатів; на практичних заняттях (застосування імітаційних ігор, рольових ігор); при проведенні тренінгів. Проаналізовано вимоги до учителів початкових класів при підготовці і проведені інтерактивних уроків. Зроблено висновок щодо формування у майбутніх учителів початкових класів внутрішньої необхідності у постійному професійному розвитку, самовдосконаленні, у потребі оволодіння інноваційними технологіями навчання.


Гишка, Н. В. Проблема формування загальнонавчальних умінь і навичок у педагогічній теорії………………………………………………………. 107-111

Охарактеризовано погляди педагогів минулого і сьогодення на проблему формування загальнонавчальних умінь і навичок. Проаналізовано суть і зміст поняття «уміння» і «навичка». Розглянуто процес формування інтелектуальних, технічних і практичних умінь та їх якість (стійкість, швидкість, безпомилкове виконання різних дій). Виокремлено групи загальнонавчальних умінь і навичок: навчально-організаційні; навчально-інформаційні; навчально-інтелектуальні. Зроблено висновок про те, що в загальноосвітніх школах мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку вмінь і навичок учнів.


Крупский, А. П. , Стасюк, Ю. М. Коммуникативная компетентность как необходимый элемент профессиональной культуры менеджера…..111-116

Розглянуто проблеми комунікативної компетентності в контексті формування професійної культури студентів-менеджерів у ВНЗ. Наведено вимоги до менеджера ХХІ ст., вимоги до його комунікативних знань, умінь і навичок. Представлені вихідні посилки для формування комунікативних знань, умінь, навичок та очікувані у наслідку пропонованих дій результати.


Власюк, Ж. І. Діагностика почуття справедливості як умови морального розвитку сучасного педагога…………………………………………….116-122

Досліджено поняття «справедливість» та «несправедливість». Проаналізовано думки відомих педагогів про почуття справедливості та несправедливості. На конкретних педагогічних ситуаціях показано несправедливе ставлення вихователів до вихованців. З отриманих даних зроблено висновки про те, що найпоширенішими формами несправедливості, до яких припускаються вихователі,є: імпульсивна несправедливість, яка характерна для емоційно нестриманих учителів; емоційно-ситуативна несправедливість, коли учитель орієнтується на негативні емоційні почуття до школяра. Надано оцінку справедливого-несправедливого ставлення вчителя до учнів.


Ганчук, О. В. Організація групової роботи на заняттях з географічних дисциплін…………………………………………………………………. 122-127

Розглянуто різні підходи до організації групової роботи учнів та студентів. На підставі теоретико-емпіричних досліджень проаналізовано результати організації групової навчальної діяльності серед учнів гімназії

№ 95 (м. Кривий Ріг) та серед студентів Криворізького державного педагогічного університету (географічний факультет). Виявлено, що найбільш ефективним є застосування групової форми діяльності учнів основної школи на семінарських та практичних заняттях. Доведено, що ефективною формою групової роботи у ВНЗ є проведення навчальних екскурсій.


Гнізділова, О . А. Здобутки наукової школи духовного розвитку учнівської молоді професора Г.П.Шевченко………………………………………..128-137

Проаналізовано особистий внесок науковця і лідера наукової школи духовного розвитку учнівської молоді Г.П.Шевченко у становлення системи професійної підготовки науково-педагогічних кадрів. Узагальнено досвід Г.П.Шевченко з проблем естетичної освіти дітей та юнацтва, виховання духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва. Розглянуто ідеї взаємодії мистецтв в естетичному вихованні школярів і студентів у роботах дослідників наукової школи Галини Шевченко. Експериментальними дослідженнями представників її наукової школи доведено, що основою цілеспрямованого та систематичного художнього виховання молоді в загальноосвітній школі є естетичний цикл дисциплін. Зроблено висновок щодо необхідності забезпечення комплексного впливу різних видів мистецтв на особистість.


Зарва, О. М. Вища освіта України та США: відмінності систем роботи……………………………………………………………………. 138-147

Розглянуто сучасні проблеми системи вищої освіти США, описано систему приватних та державних вищих навчальних закладів, проаналізовано їх відмінності. Акцентовано увагу на тому, що основною відмінністю між вищими навчальними закладами України і США є те, що американський федеральний уряд не фінансує жодного вищого навчального закладу, тобто кожен університет в США є автономним. Характерною рисою системи вищої освіти США є те, що підготовка в університетах і коледжах вважається повноцінною вищою освітою, а диплом бакалавра отримує сформований фахівець, в Україні такий диплом означає базову освіту. Зазначено, що, як в Україні, так і в США існує чітке розмежування на приватні та державні вищі навчальні заклади, однак в США державні фінансуються не державою, а штатом, в якому вони знаходяться. Зроблено висновок, що базова відмінність у системах вищої освіти США і України полягає насамперед у її престижності серед населення та існуючої поваги до людини з дипломом.


Крижанівський, М. М. Проблема пластичної анатомії в комплексному вивченні формотворчого процесу студентами-трудовиками на заняттях декоративно-прикладного мистецтва……………………………….. 147-152

Розглянуто проблеми критично-креативного розвитку особистості студентів, пов’язаних з вивченням та застосуванням пластичної анатомії в процесі створення образів декоративно-прикладного мистецтва. Проаналізовано причини недосконалого виготовлення образних форм декоративно-прикладного мистецтва на заняттях з трудового навчання (на прикладі вивчення пластичної анатомії людини та чотириногих тварин і птиць). Зроблено висновок, що вивчення пластичної анатомії людини та чотириногих тварин і птиць у скороченому, узагальненому вигляді в процесі створення анімалістичних образів декоративно-прикладного мистецтва є найважливішою парадигмою методики викладання трудового навчання.


Гонтаровська Н.Б. Комплексне діагностування розвитку особистості як основа інтегрованого медико-психолого-педагогічного підходу у створенні освітнього середовища………………………………………………….. 152-163

Розкривається досвід проведення моніторингових обстежень розвитку особистості дитини в умовах сучасного навчального закладу (на прикладі навчально-виховного комплексу № 28 м. Дніпропетровська). Представлено технологію комплексного медико-психолого-педагогічного дослідження – моніторингу розвитку особистості, яка апробована в ході експерименту. Виходячи з існуючої типології моніторингів: дидактичний, виховуючий, освітній і управлінський, - визначено додатковий тип – розвиваючий, оскільки головною метою дослідження означено цілісний розвиток особистості в умовах запропонованого педагогічно організованого середовища. Обґрунтовано моніторингові критерії оцінювання ефективності педагогічної діяльності. Розроблено інструментарій комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра, який використовувався на психофізіологічному, психологічному, соціальному рівнях вивчення ефективності впливу освітнього середовища на розвиток особистості учнів. Доведено, що завдяки діагностуванню забезпечується особистісно розвиваючий потенціал освітнього середовища, ефективно вирішуються питання впровадження індивідуалізованого навчання учнів.


Ельбрехт, О. М. Сучасні тенденції розвитку вищої освіти у сфері підготовки менеджерів…………………………………………………. 164-171

Розглянуто умови і стійкі закономірності життєдіяльності суспільства, що впливають на вищу освіту загалом та на сферу підготовки менеджерів зокрема. Проаналізовано тенденції розвитку вищої освіти європейських країн, які складаються у відгук на багатоаспектний процес перетворень, що відбувається в цих країнах. Акцентовано особливу увагу на проблемах комп’ютеризації вищої освіти. На конкретних прикладах показано впровадження комп’ютерних та інформаційних систем для менеджменту в закладах вищої освіти.


Москалець, М. Н. Стан проблем самоконтролю навчальної діяльності студентів у науково-педагогічній літератур………………………….171-176

Аргументовано, що на даний час відсутній масив достовірно-встановлених фактів і об’єктивних відомостей, методик і навчальних технологій, які б дозволяли забезпечувати педагогічне управління процесом формування у студентів умінь самоконтролю навчальної діяльності. Узагальнено результати теоретичних досліджень з проблем педагогічного контролю і самоконтролю студентів. Зазначено, що розуміння процесу навчання як системи управління пізнавальною діяльністю студентів, дозволяє розглядати особистісну саморегуляцію як сукупність особливостей процесуальної та особистісної активності людини.


Гордієнко, Н .В.Формування емоційної стійкості як важливого показника емоційної культури майбутніх вчителів…………………………….. 176-181

Теоретично обґрунтовано роль та функції емоцій, як необхідність гармонізації взаємодії емоціонального та інтелектуального факторів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, як важливого засобу підвищення ефективності методичної роботи щодо забезпечення якісної освіти. Наголошено, що важливою умовою емоційно-позитивного ставлення студентів до навчальної роботи є забезпечення на заняттях і поза ними емоційно-сприятливого клімату, необхідного для підтримки пізнавальних інтересів і потреб студентів у педагогічному процесі. Проаналізовано причини емоційного дискомфорту у студентів.