Geum.ru

Педагогіка вищої та середньої школи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4
Столяренко, Т. Є. Формування готовності майбутніх учителів історії до інноваційної діяльності у школі з використанням «методу проектів»…………………………………………………………………..350-355

Визначено, що інноватизація підготовки майбутніх учителів передбачає: впровадження інноваційних технологій навчання, спрямованих на удосконалення цілісного навчально-виховного процесу ВНЗ, стимулювання інноваційної, пошукової діяльності; створення інноваційно-творчої атмосфери взаємодії між учасниками процесу підготовки; формування інноваційного мислення, уяви. На конкретних прикладах показано застосування «методу проектів», що дозволяє підготувати студентам-історикам повне методичне мультимедійне забезпечення уроку історії на практиці в школі. Зроблено висновок, що проведення уроків історії нетрадиційним способом найбільш ефективне, і застосування ІТ у вивченні історії свідчить про позитивний досвід, зокрема, мотиваційні переваги, індивідуалізація навчального процесу, контролюючі вправи.


Смірнова , О. Основні засади когнітивного компоненту художньо-педагогічної компетентності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва………………………………………………………………355-361

Визначено зміст когнітивної компетентності, що включає сукупність знань, умінь, навичок, здібностей щодо формування особистості учнів. Проаналізовано когнітивний компонент художньо-педагогічної компетентності учителя образотворчого мистецтва, що містить у собі знання про закономірності навчання образотворчого мистецтва, загальні психолого-педагогічні знання, дидактичні та специфічні методичні знання, знання з історії світового та вітчизняного мистецтва й знання з технології образотворчості. Зроблено висновок, що когнітивна компетентність становить сукупність художньо-педагогічних знань і художньо-педагогічних умінь, достатній рівень володіння якими є необхідною умовою ефективної професійної діяльності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.


Скоробогатова, М. Р. Модель гармонизации знаний и качеств будущего учителя начальных классов ………….…………………………………361-366

Розглянуто деякі моделі підготовки вчителів початкових класів, в яких оптимально інтегрують особистісні й професійні якості, зокрема, конструктивні, організаторські й комунікативні здібності. Підкреслюється необхідність зміни стратегічних цілей педагогічної освіти, зміщення акценту із знань спеціаліста на його особисті якості, котрі проявляються в той же час і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності. Запропоновано нову національну модель педагогічної освіти учителів початкових класів.


Рева, Ю. В. Технологічний аспект виявлення і подолання причин неуспішності учнів та врахування індивідуального підходу в навчанні…………………………………………………………………..367-379

Охарактеризовано індивідуальні відмінності пізнавальних процесів учнів, зокрема, сприймання, пам'яті, уваги, мислення. Визначено п’ять видів ставлення до навчання учнів початкової школи: свідоме й несвідоме ставлення, що супроводжується яскраво вираженим інтересом до навчання; сумлінне ставлення, проте без яскраво вираженого інтересу; позитивне, але нестійке ставлення; безтурботне; негативне. Наголошено, що основною причиною неуспішності школярів є негативна мотивація навчальної діяльності. Аргументовано, що для виявлення і подолання причин неуспішності учнів та індивідуального підходу в навчанні педагогу важливо знати особливості динамічних процесів їх особистості – темпераменту і емоціональності. Запропоновано систему роботи з невстигаючими учнями, зокрема із використанням педагогічних технологій: «Метод результативного навчання», «Процедура «Шлях до успіху», «Метод індивідуально підтримки» та розкрито сутність окремих з них.


Балицька, А. А., Покалюк, В. М. Адаптація курсантів до професійної діяльності оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України…………………………………………………………………….379-385

Визначено, що адаптація курсанта до професійної діяльності передбачає його активність, направлену на оволодіння комплексом теоретичних знань і практичних навичок, отриманих в результаті спеціальної підготовки і набуття досвіду практичної роботи. Наголошено, що процес навчальної адаптації пов'язаний з організованістю мислення, тренованістю пам’яті і уваги, старанністю і працьовитістю. Виявлено психолого-педагогічні умови успішної адаптації курсантів до їх професійної діяльності: врахування адаптаційних здібностей курсантів; забезпечення комплексного підходу до розвитку адаптаційного потенціалу курсантів з урахуванням факторів, що впливають на них; здійснення педагогічної корекції готовності майбутніх офіцерів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України до професійної діяльності у різних сферах життєдіяльності.


Захарчук, Т.В. Інноваційні підходи до процесу формування творчих професійних умінь майбутніх учителів……………………………….385-391

Визначено сутність поняття «педагогічна творчість», складові творчості. Наголошено на удосконаленні навчально-виховного процесу щодо стимулювання творчої активності, пошуку оптимального співвідношення традиційного й інноваційного в процесі навчання. Аргументовано, що саме в проектній роботі виникає потреба до творення: підсилюється мотивація, зростає необхідний емоційний настрій, підвищується ступінь власної активності особистості. Зроблено висновок, що досягнення єдності між традиціями та нововведеннями забезпечить майбутньому фахівцю мобільність у професійній підготовці та використання власного творчого потенціалу в педагогічній діяльності.


Покалюк, В. М. Особливості адаптації майбутніх фахівців пожежно-рятувальної служби до умов професійної діяльності………………. 391-397

Виявлено професійно важливі якості майбутнього офіцера

пожежно-рятувальної служби. З метою порівняння динаміки формування визначених якостей в процесі професійної підготовки проведено діагностику курсантів двох профільних ВНЗ – Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України (м. Черкаси) та Гомельського інженерного інституту (Білорусь). Засвідчено, що адаптаційний процес та набуття майбутніми фахівцями професійно важливих якостей у ході навчання має чітку динаміку в обох ВНЗ. Найбільш високими є показники особистісного адаптаційного потенціалу курсантів першого та випускного курсів. Проаналізовано динаміку формування у курсантів організаторських здібностей, лідерських якостей. Констатовано, що білоруські курсанти мають вищий показник рівня сформованості лідерських якостей.


Побережна, Н. О. Дидактичні умови застосування інформаційних технологій у процесі навчання студентів вузу…………….………….397-406

Зазначено, що процес навчання з використанням інформаційних технологій проектується із залученням програмних, технічних і методичних елементів комп’ютерних навчальних середовищ. В ході констатувального експерименту виявлено достатньо сильну позитивну установку суб’єктів освітньої діяльності на використанні комп’ютера в навчанні. Наголошено, що важливою умовою використання інформаційних технологій є створення позитивної психолого-педагогічної мотивації суб’єктів навчання. Зроблено висновок, що застосування репрезентованого комплексу дидактичних умов застосування інформаційних технологій у процесі навчання студентів вузу сприяє розвитку готовності до самостійного опанування знань у царині професійної діяльності майбутніх спеціалістів.


Остапчук, О. Є. Концептуальні основи гармонізації освітніх систем в контексті професійної підготовки майбутнього учителя………… 406-412

Проаналізовано проблему узгодженого функціонування освітніх систем, які визначають якість підготовки майбутніх учителів. Визначено авторські ключові позиції: налаштованість соціальних систем на відкриту багатоканальну взаємодію та інноваційну стратегію розвитку. Зазначено, що гармонізація системи професійної підготовки і особистості майбутнього учителя стає реальною через залучення студентів до розробки концепції власної майбутньої педагогічної діяльності. На концептуальному рівні розгортається процес професійного самовизначення, самореалізації особистості майбутнього вчителя, що потребує мобілізації набутих знань, професійних умінь і навичок, сформованих в процесі навчання у вузі.


Казанжи, О. В., Стельмах, Н. В. Розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя у процесі навчання у вузі……………………... 412-419

Розкрито сутність педагогічної творчості, що має дві сторони: творчість самого організатора навчально-виховного процесу – учителя і творчість учнів як необхідна умова удосконалення вчителя і розвитку творчих можливостей дітей. Визначено якості творчого вчителя, що сприяють успішній творчій діяльності. Проаналізовано досвід роботи кафедри педагогіки Миколаївського державного університету з питань розвитку творчих здібностей у студентів-майбутніх вчителів. Подано експериментально перевірену методику розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя в процесі навчання у вузі. Зроблено висновок, що проведення нестандартних занять з педагогічної майстерності значно підвищують творчих потенціал.


Лещенко, О. П. Педагогічне керівництво навчальною діяльністю студентів технічного вузу у процесі оволодіння професійно зумовленою іншомовною лексикою ………………………………………………….419-428

Розглянуто роль педагогічного керівництва пізнавальною діяльністю студентів технічного вузу в процесі оволодіння іноземною мовою. Приділено увагу розвитку мотиваційного компонента діяльності, стимуляції пізнавального інтересу студентів. Акцентовано особливу увагу на розв’язанні проблемних ситуацій. Наведено приклади застосування проблемного викладу у процесі опрацювання тексту. З’ясовано, що застосування частково-пошукового методу забезпечує більш успішний результат навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі оволодіння професійно зумовленою іншомовною лексикою.


Половина, Г. П., Голоденко, О. М. Педагогічний проект – діяльність творча …………………………………………………………………..…428-436

Зазначено, що сучасний вчитель повинен оволодіти тими формами, методами і засобами педагогічної діяльності, які забезпечують розвиток креативних рис особистості, особистісних якостей, здібностей, які сприяють успішній творчій діяльності. Наголошується, що творчість – необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Доведено, що ефективність формування творчих умінь і навичок студентів забезпечуються комплексним підходом до вирішення цієї проблеми. Акцентовано увагу на використанні такої системи: лекційні, лабораторно-практичні заняття; самостійна робота студентів; робота проблемних груп; педагогічна практика; курсові і кваліфікаційні роботи майбутніх учителів. Розглянуто приклади того, як при виконанні лабораторно-практичних робіт розв’язуються творчі задачі, захищаються творчі проекти, формуючи особистість майбутнього учителя.


Павлова, О. І. Модель інформаційної культури майбутнього

філолога…………………………………...……………………………… 436-441

Проаналізовано елементи інформаційної культури, виділено специфічні складові в підготовці майбутнього філолога: інформаційна культура стосунків; інформаційна культура знань; інформаційна методична культура; інформаційна культура взаємодії. Зазначено, що, засвоюючи елементи інформаційної методичної культури, майбутній філолог професійно зростає, піднімається на відповідні рівні свого професіоналізму. Аргументовано, що знання, уміння, здібності до творчої діяльності через інформаційну культуру переходять у вищий (логічний) рівень інформаційної культури.


Сапожников, С. В. Основні етапи розвитку вищої педагогічної освіти в Україні …………………………………………………..…………………441-451

Висвітлено сім основних етапів розвитку вищої педагогічної освіти в Україні: зародження вітчизняної педагогічної освіти; становлення педагогічної освіти; пошук змісту, форм і методів будівництва нової вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади; формування та інтенсивна підготовка національних педагогічних кадрів; утвердження єдиної системи вищої педагогічної освіти, уніфікація її змісту, форм і методів модернізації вищої педагогічної освіти в умовах союзного централізму; оновлення національної вищої педагогічної освіти на демократичних засадах в Україні, як незалежній державі, кожен з яких мав свої тенденції розвитку , що безпосередньо впливали на кожний наступний етап.


Садова, В. В. Застосування методу компаративістики під час вивчення історико-педагогічної інформації……………………………………... 451-455

Акцентовано увагу, що ефективним джерелом активізації самостійного, критичного мислення молоді, формування демократичного світогляду є поглиблене дослідження всього ареалу педагогічної думки. Проаналізовано можливості використання компаративного методу як основного інструменту підвищення якості знань. Репрезентовано структуру сучасного навчального курсу «Історія педагогіки», що дозволяє розгорнути студентську дослідницьку роботу як у порівняльно-типологічному, так і в контактному напрямах, оскільки предметом історико-педагогічної компаративістики є педагогічні явища, ідеї, концепції й освітні системи минулих часів у їх розвитку, взаємодії та взаємовпливах.


Ревенко, В. В. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів засобами інтерактивного навчання……………………………………455-461

Визначено сутність поняття «активізація процесу навчання» як удосконалення методів і організаційних форм навчально-пізнавальної роботи студентів, яке забезпечує активну й самостійну їх теоретичну і практичну діяльність у всіх ланках навчального процесу. Окреслено риси інтерактивного навчання: суб’єкт-суб’єктний характер взаємодії між викладачем і студентами; особистісна зацікавленість студента, можливості для його інтелектуального та творчого розвитку; активна позиція студента під час навчання; глибока внутрішня мотивація студента до навчання; спільна творча навчально-пізнавальна діяльність студентів. Зроблено висновок, що інтерактивне навчання сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності кожного студента завдяки суб’єкт-суб’єктній взаємодії між учасниками процесу навчання, ігровому характеру діяльності, створенню проблемних ситуацій та постановці проблемних запитань.


Столяренко, В. Г., Нечипуренко, П. П. Гармонізація знань і якостей особистості в професійній підготовці вчителів хімії………………..461-466

Визначено цілі і задачі організації цілісного педагогічного процесу підготовки учителя хімії, зокрема: формувати творчу активність особистості та створити сприятливі умови і забезпечити розвиток професійних якостей. Проаналізовано застосування технології модульно-рейтингового навчання на заняттях з хімічних дисциплін. Розроблено курс «Комплексні сполуки», що складаються з двох змістових блоків, які забезпечують поетапне вивчення навчальної дисципліни на двох рівнях складності шляхом введення базового і варіативного компонентів, що забезпечує мобільність знань, самостійний і творчий характер пізнавальної діяльності й сприяє підготовці компетентного спеціаліста.


Секрет, І. В. Інтелектуальні здібності та мотивація досягнення у структурі професійної компетентності у світлі зарубіжних досліджень ………………………………………………………………..466-477

Досліджено особливості різних ланок ієрархічної структури інтелектуальних здібностей, їх функціонування на різних етапах людського життя відносно реалізації професійної діяльності. Проаналізовано складові професійної компетентності та роль здібностей у структурі професійної компетентності. Виокремлено різні групи здібностей, які домінують на різних етапах життєвого шляху особистості та визначають як здатності до навчання, та і ефективне й компетентне виконання професійної діяльності. Розглянуто мотиваційні аспекти у сукупності інтересів особистості та мотивації досягнення. Описується структура бажань та дій, які спрямовані на задоволення потреби особистості у досягненні.


Свириденко, І. М. Вірність як регулятор особистісних взаємин

студентів……………………………………………………………….... 477-484

Розглянуто основні підходи щодо розуміння вірності в особистісних взаєминах студентів та виявлено різноманітні аспекти її вивчення. Визначено, що вірність в особистісних взаєминах, це: надійність, відповідальність, емпатійність, обов’язковість. Представлено структурно-компонентну модель вірності в особистісних взаєминах студентів ВНЗ: когнітивний, емоційно-мотиваційний, практичний компоненти. Зроблено висновок, що виховання вірності в особистісних взаєминах студентів ВНЗ може відбуватися у два етапи. Перший етап пов'язаний з боротьбою мотивів, елементів свідомого і несвідомого, сумнівів. Другий етап – процес інтеріоризації, привласнення студентом цієї моральної категорії, виявлення її в особистісних взаєминах.


Овчаренко, Н. А., Овчаренко, О. С. Теоретичні аспекти формування пізнавальної активності учнів засобами нових комп’ютерних технологій………………………………………………………………... 484-492

Проаналізовано пізнавальну та розумову активність учнів в процесі навчальної діяльності на всіх вікових етапах їх розвитку. Теоретично обґрунтовано застосування комп’ютера для інтенсифікації навчально-виховного процесу. Розкрито можливості й кваліфікація нових комп’ютерних технологій у контексті формування активності до пізнання. Акцентовано особливу увагу на те, що мультимедійні засоби відкривають унікальні перспективи поліхудожнього виховання школярів. Доведено високу ефективність застосування комп’ютерних засобів інформатизації на уроках гуманітарно-мистецького циклу. За результатами спостережень зафіксовано, що пізнавальна активність школярів розвивається у процесі самостійних дій і виступає результатом діяльності.


Саунова, Ю. О. Емоційний фактор навчання учнів: зміст, структура та значення у забезпеченні якості освіти………………………..……….492-499

Визначено трактування поняття «емоційний фактор навчання» як мотиваційна система процесу навчання, що впливає на когнітивні психологічні процеси – пам'ять, сприйняття, мислення. Вивчено вплив емоцій на якість освіти, знань школярів. З’ясовано, що емоції тісно пов’язані з потребами особистості школяра, і саме позитивні емоції підвищують якість пізнавальної діяльності. Зроблено висновок, що величезним є емоційний вплив учителя на учнів, особливо при оцінюванні знань. Чітко розуміючи сутність, значення емоцій, їх можливі шляхи використання, учитель може побудувати ефективну модель навчально-виховного процесу та значно підвищити якість освіти.


Чаркіна, О. А. Педагогічне тестування як засіб моніторингу освіти: управлінський аспект……..……………………………………………..499-506

Аргументовано, що педагогічне тестування як метод моніторингу забезпечує менеджера освіти об’єктивною інформацією про стан навчально-виховного процесу в школі, інформацією, яка необхідна для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації, вдосконалення чи корекції освітньої системи школи, інформацією, що забезпечує ефективний зворотній зв’язок між усіма учасниками навчального процесу. Надано позитивну оцінку педагогічному тестуванню як оптимальному і економічному методу моніторингу, що дозволяє реалізувати низку найважливіших функцій контролю: діагностичну; контролюючу (оцінну); навчальну; розвиваючу; мотиваційно-спонукальну; організаційну; стандартизуючу; демократизуючу; інформаційну; соціально-економічну; гуманістичну; управлінську. Зроблено висновок, що система моніторингу допомагає керівнику досягати найкращих результатів при наявних фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсах.


Безкоровайна, О. В. Структурування змісту виховання культури самоствердження особистості раннього юнацького віку в соціально-ціннісній діяльності……………………………………………………...507-516

Обґрунтовано необхідність особистісно-діяльнісного підходу як провідної методологічної позиції самоствердження в ранньому юнацькому віці. Розкрито сутність побудови програми розвитку особистості старшокласника «Від самоствердження до самореалізації», яка є основною для створення сприятливих умов для самоствердження особистості раннього юнацького віку, педагогічного керівництва внутрішніми процесами в психіці особистості раннього юнацького віку, активізації чинників розвитку, спонукання майбутніх випускників шкіл до самоствердження, самореалізації, самовдосконалення і вибору своєї подальшої життєвої стратегії. Визначено основні системоскладові напрямки виховної соціально-ціннісної діяльності. Проаналізовано діяльність учителів, що спиралися на розроблену авторами Програму, яка стала теоретико-методологічною базою для свідомого управління учнями своїм розвитком. Зафіксовано високий результат виховної роботи.


Гончаренко, С. «SOS дитяче містечко» як форма виховання дітей-сиріт …………………………………………………………...…………..516-527

Досліджено спадщину американського педагога-реформатора Г. Лейца – розробника концепції організації сільських шкіл-інтернатів для дітей, позбавлених батьківського піклування. Проаналізовано досвід міжнародної неурядової благодійної організації «SOS Дитячі містечка», яка здійснює свою діяльність в 132 країнах світу через національні асоціації. Акцентовано особливу увагу на перевагах сталого життя дітей в родинній атмосфері в SOS будинках. Зроблено висновок, що дитяче містечко є ефективною формою соціального виховання дітей, враховуючи його сімейний принцип і послідовну педагогічну і організаційну діяльність.

Ковалевська, Н. В. Організація дозвілля дітей, які виховуються в умовах сім’ї ……………………………………………………………….527-537

Проаналізовано теоретичні аспекти проблеми організації дозвілля дитини дошкільного віку як невід’ємної складової навчально-виховного процесу в умовах сім’ї. Розглянуто структуру дозвілля дітей дошкільного віку, вимоги до його організації, його змісту. Визначено роль домашнього вихователя в організації вільного часу дитини. Схарактеризовано основні форми роботи гувернерів, що впливають на формування елементарних художньо-педагогічних уявлень батьків, правильного ставлення до дитячої творчості, художньої комунікації. Зроблено висновок, що домашній вихователь покликаний допомогти дитині усвідомлювати свої бажання, інтереси; підтримувати прагнення проявляти творчу активність, а за необхідності - це прагнення розвивати на матеріалі кращих зразків мистецтва, ігрової діяльності, предметного середовища.