Geum.ru

Педагогіка вищої та середньої школи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4
Дехтяр, Є. С. Професійна підготовка педагога до організації дослідницької діяльності в навчальному процесі……………………..182-186

Аргументовано високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу дитини до пізнавальної та творчої діяльності, для формування відповідних знань і умінь. Наголошено на ролі педагога в процесі дослідницької діяльності дитини, в спрямуванні її на осмислення проблеми, створення умов для організації самостійного пошуку. Акцентовано особливу увагу на особистісній позиції педагога, утвердженні дослідницької позиції в навчанні, розвитку інноваційного потенціалу, орієнтації на апробацію дослідницького методу під час педагогічної практики. Констатовано, що за сучасних умов розвитку освіти педагоги виявляються недостатньо підготовленими до застосування дослідницької технології навчання, тому потребує докорінної перебудови система підготовки майбутніх педагогів, що повинна орієнтуватися на розвиток конструктивного, творчого мислення.


Зелена, І. О. Роль професійно-естетичної спрямованості та рефлексії у формуванні естетичного світогляду майбутніх учителів………… 186-191

Визначено основні завдання формування естетичного світогляду майбутнього учителя, що передбачає формування естетичного сприйняття, ідеалу, смаку, оцінки, естетичної потреби, почуттів, інтересів, цінностей та поєднання пізнавально-естетичної спрямованості з педагогічною. Зазначено, що необхідно забезпечення рефлексивного управління процесом формування естетичного світогляду. Розглянуто принцип рефлексії в контексті гуманізації вищої педагогічної освіти. Зроблено висновок, що у формуванні естетичного світогляду майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу рефлексивний підхід гарантує усвідомлення студентами не лише унікальності своєї особистості, але й неповторності себе як професіонала.


Гушко, О. А. Визначення понять «інновація» та «інноваційна діяльність» в науковій літературі…………………………………………………… 191-199

Проаналізовано наукові дослідження з метою визначення різних підходів до понять «інновації», «інноватика», «інноваційна діяльність». Зроблено висновок про розходження в трактуванні окреслених понять. Одні з визначень є досить загальними, такими, що не вказують на суттєві ознаки, які вирізняють інновації серед інших явищ і процесів, притаманних сучасній системі освіти, інші привертають увагу намаганням дослідників визначити сутнісні якості, властиві саме інноваціям у педагогічному середовищі. Зазначено, що в теорії інноваційної педагогіки наявні певні розбіжності у тлумаченні понять пояснюються відносно незначним «віком» цієї галузі педагогічної науки.


Бондаренко, Н. Розуміння гуманізму на сучасному етапі розвитку української держави…………………………………………………….. 199-205

Розглянуто нові підходи до проблеми гуманістичного виховання підростаючого покоління. Проаналізовано думки сучасних вчених-педагогів щодо сутності гуманізму, різних аспектів розуміння змісту цього поняття, реалізації ідей гуманізму у виховному процесі навчальних закладів. Наголошено на концепції особистісно зорієнтованого виховання, яка втілює демократичні, гуманістичні положення. Акцентовано особливу увагу на стилях спілкування, в основі яких лежить діалог, довіра, обмін думками, пошук спільних рішень, врахування позиції учнів. Висунуто пропозиції щодо створення виховуючих ситуацій – спеціально організованих обставин, спрямованих на усвідомлення особистістю своєї самоцінності, неповторності, гідності. Зроблено висновок, що найбільш відповідають засадам гуманістичної педагогіки ситуації успіху, ігрові ситуації, ситуації вільного вибору.


Крупский, А. П., Стасюк, Ю. М. Коммуникативная компетентность как необходимый элемент профессиональной культуры менеджера…. 205-210

Розглянуто проблеми формування професіоналізму менеджера. Визначено, що головним завданням менеджера є навчання новим технологіям, затребуваним в бізнесі, а також орієнтація на соціально-психологічні компоненти діяльності, здатність здійснення безперервного спілкування, орієнтованого на передачу управлінської інформації. Для підвищення комунікативної компетенції студентів – майбутніх менеджерів в рамках курсу «Організація проведення переговорів» розроблено і впроваджено блок занять, спрямованих на розвиток знань, умінь і навиків в галузі вербальної комунікації.


Маркіна, К. Ю. Формування поліхудожніх умінь майбутнього керівника дитячого хореографічного колективу…………………………………211-217

Обґрунтовано проблему формування поліхудожніх умінь у програмі підготовки керівника дитячого хореографічного колективу засобами комплексу мистецтв, спрямованих на встановлення сенсорного контакту. Зазначено, що формування поліхудожніх умінь зумовлюється поліфункціональною культурою, яка пов’язана з давньою синкретичною культурою, складовими якої є різноманітні ігри, ритуальні дійства, народні обряди і свята. Наголошено, що хореографічна діяльність сприяє реалізації єдності звукових і музично-пластичних уявлень, тому здібності до хореографії, танцювального мистецтва мають загальні структурні компоненти зі структурою музичних здібностей.


Мірошник, З. М. Рольова позиція сучасного вчителя……………… ..217-226

Виявлено основні характеристики ролей і функцій, які виконує сучасний учитель початкових класів, схарактеризовано саму рольову позицію учителя, що передбачає обов’язковість виконання ним функцій, безпосередньо зв’язаних з прийняттям рішень, які детермінують життєдіяльність класного колективу молодших школярів. Виокремлено функції-цілі, або термінальні, що пов’язані зі стратегічними напрямами педагогічної діяльності; функції-засоби, або інструментальні, завдяки яким цілі педагогічної діяльності перетворюються на безпосередній процес взаємодії в реальних умовах і з конкретними учнями; функції-прийоми, або операційні, що передбачають вимірювання та оцінювання, методичну, керівну функцію. Зроблено висновок, що професійні функції і ролі вчителя є важливою умовою результативності його діяльності.


Ніколаєнко, Л. Г. Формування якостей особистості майбутнього вчителя музики у підготовці до діяльності з добору музичної інформації………………………………………………………………... 226-231

З позицій особистісно-орієнтованого підходу розглянуто проблему підготовки вчителя музики до діяльності добору з інформаційного потоку справжніх цінностей музичного мистецтва через формування комплексу його особистісних якостей. Аргументовано, що у здійсненні діяльності з добору музичної інформації вирішального значення набувають якості мислення учителя. Розроблено методики діагностування певних якостей мислення, музичної пам’яті, акцентованих у процесі добору музичної інформації. Зроблено висновок, що основою формування комплексу якостей майбутнього вчителя музики має стати розробка теоретичного обґрунтування, висвітлення сутності й складності процесу діяльності з добору музичної інформації, розробка діагностичного інструментарію для вивчення особистісних якостей студентів і здійснення на цій основі цілеспрямованої роботи у цілісній системі вишівської музично-педагогічної підготовки.


Микитюк, І. А. Педагогічна культура майбутнього вчителя, її роль у навчанні та вихованні особистості дитини в інтегрованому середовищі……………………………………………………………… 231-237

Визначено педагогічні умови формування педагогічної культури майбутнього вчителя у процесі навчання. Доведено, що формування педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі навчання здійснюється за умови системності упродовж вивчення педагогічних дисциплін, позитивної мотивації студентів до навчальної і педагогічної діяльності, потреби студентів у постійному саморозвитку. У процесі проведення експериментального дослідження встановлено педагогічні умови, які сприяють формуванню педагогічної культури, а саме: цілісність, безперервність, системність процесу розвитку педагогічної культури; орієнтація педагогічного процесу на суб’єктивну позицію студента як носія загальнолюдських і культурних цінностей; залучення студентів до діяльності, яка моделює їх майбутню професійну діяльність; створення сприятливого емоційно-психологічного мікроклімату на заняттях. Зазначено, що педагогічні умови найефективніше «спрацьовують» у комплексі, даючи можливість кожному закласти фундамент педагогічної культури.


Гордієнко, С. Г. Шляхи духовно-морального відродження особистості студента…………………………………………………………………. 237-248

Охарактеризовано можливі шляхи духовно-морального оновлення особистості студента. Проаналізовано поняття «духовність» в працях українських мислителів, педагогів і психологів. Зауважено, що сучасній вищій освіті потрібна одухотвореність і моральна спрямованість, щоб, використовуючи можливості всіх навчальних предметів, забезпечити формування вищих духовних почуттів і потреб студентів. Визначено, що важливим чинником духовного становлення студентів є створення у ВНЗ особистісно-формуючого простору, духовного життя самого ВНЗ, куди входять фактори: стиль і методи викладання і виховання, традиції, психологічний і моральний мікроклімат, особистість педагога, його відносини зі студентами. Запропоновано шляхи розвитку моралі і духовності, зокрема: історичний досвід розвитку духовності; гуманізація навального процесу; залучення студентів до духовних джерел; включення студентів у суспільну діяльність з орієнтацією на розвиток духовного світу кожного.


Марченко, А. А. Комп’ютерні технології як інноваційні засоби удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців образотворчого мистецтва……………………………………………..248-254

Проаналізовано застосування новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі на художньо-графічних відділеннях. Визначено аспекти використання комп’ютерної графіки: графічні – малювання, проектування; анімація рухів; використання фарб; тестування й закріплення матеріалу – застосування цікавих засобів перевірки знань. На конкретних прикладах продемонстровано можливості використання широкого спектра програмного й апаратного інструментарію персонального комп’ютера для роботи з традиційними жанрами образотворчого мистецтва. Окреслено основні завдання для викладання комп’ютерної графіки: сформувати теоретичні уявлення про поняття графічної інформації, процесів її передачі та прийомів; навчити студентів використанню сучасних графічних редакторів; розвивати засобами комп’ютерної графіки логічне мислення, творчий потенціал студентів; навчити студентів використовувати засоби комп’ютерної графіки для їх майбутньої професійної діяльності як викладачів образотворчого мистецтва.


Манжос, Е. О. Формування комунікативної компетенції в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови………………….. 254-259

Виокремлено функції педагогічного керівництва діяльністю учнів, в основу реалізації яких покладено загальну ідею розвитку активності та самостійності учнів у процесі оволодіння знаннями. Зазначено, що на створення сприятливих дидактичних умов формування комунікативної компетенції впливає низка факторів: мотиваційна сфера; внутрішня позиція особистості; розвиток та становлення «Я» та почуття ідентичності особистості; соціальний статус особистості; рівень культури і освіти; мовленнєва поведінка в залежності від ситуації спілкування. Зроблено висновок, що успішне формування комунікативної компетенції залежить від сприятливих дидактичних та психологічних умов, наявних у навчальному процесі: успішна соціалізація; відпрацювання оптимальних механізмів мовлення; впровадження прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності; моделювання у навчальному процесі ситуацій реального спілкування; мотивація навчання.


Процко, Х. В. Проблема визначення компетентностей вчителя технологій для здіснення ефективної педагогічної діяльності………………………………………………………………….259-268

Проаналізовано ключові компетентності, які вирізняють європейські дослідники: особистісні, соціальні, предметні та стратегічні. Визначено професійні компетентності вчителів-предметників: предметно-методична, психологічна, інформаційно-комунікативна, загальнокультурна, загальнонаукова. Виокремлено професійні компетентності вчителя технологій: правова; управлінська; профорієнтаційна; методична; дидактична; виховна; соціально-педагогічна; соціально-психологічна; творча; інноваційна, завдяки яким можливо забезпечити не тільки міжнародне визнання дипломів, а й практичне визнання їх професійної придатності.


Суббота, Ю. В. Формирование у студентов высших учебных заведений потребности в регулярных занятиях физической культурой ……..268-274

Розглянуто поняття «потреби» з філософської, соціологічної, психологічної точки зору. Представлено результати власного соціологічного дослідження, проведено серед студентів І-ІV курсів Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету. Зафіксовано, що заняття фізичною культурою у більшості студентів носять епізодичний характер. Показано основні мотиви формування у студентів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою: бажання мати гарну фігуру; бажання зміцнити здоров’я, бажання підвищити рівень фізичного розвитку. Зроблено висновок про те, що у більшості студентів не сформована потреба в регулярних заняттях фізичною культурою. Запропоновано комплексне вирішення проблеми: створення умов для занять студентів в неурочний час, формування позитивних мотивів до занять фізичною культурою, надання методичної допомоги в плануванні дозвілля.


Шаповал, Л. В. До питання про формування естетичного сприйняття як професійної якості вчителя образотворчого мистецтва в умовах євроінтеграції ……………………………………………..……………...275-283

Визначено головні особливості естетичного сприйняття як професійної якості у студентів художньо-графічних факультетів педагогічних ВНЗ: особистісні, естетико-художні, ментальні в сучасних умовах приєднання України до Болонського процесу. Розглянуто перспективні напрями становлення особистості майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: встановлення концепції життєтворчості, опора на духовні основи буття, розвиток естетичних потреб, уяви, смаків, сприйняття, удосконалення художньої та педагогічної майстерності шляхом експериментування з новими ідеями, напрямами, технологіями, засобами.


Киричок, І. І. Персоналістські концепції особистості у вітчизняній філософії на початку ХХ ст..………………………………………….283-292


Охарактеризовано філософські засади персоналізму. Визначено, що особа в персоналістському тлумаченні виступає як єдність трьох основних характеристик: екстеріоризації, інтеріоризації, трансценденції. Розглянуто проблему особистості з позиції філософів російського зарубіжжя релігійно-антропологічного напряму М.Бердяєва та Л.Шестова. Проаналізовано ідеї свободи особистості, богошукання як важливого шляху самовизначення та самореалізації особистості, коли пошук Бога стає пошуком себе, своєї людяності, актуалізацією нових вимірів свого буття.


Стасенко, О. А. Критерії прояву готовності майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями основної школи292-297

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виявлено розбіжності до критеріальних характеристик професійно-педагогічної готовності. Розроблено критерії, які визначають рівень готовності майбутніх учителів фізичної культури до проведення позакласної роботи з учнями основної школи. Доведено, що результат професійної підготовки студента ВНЗ, який виражений у здатності до формування особистої фізичної культури учнів, виявляється у сформованості мотивацій, знань, практичних умінь щодо організації та проведення позакласної роботи з фізичного виховання; систематичного здійснення самоаналізу власної професійної діяльності. Визначено рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи з учнями.


Жихарева, Л. В., Эмирасанова, Э. У. Анализ временних рамок протекания возрастных кризисов развития личности ……………………………297-307

Проаналізована періодизація вікових криз особистості відомих психологів (Л. Виготський, С. Братусь, К. Поліванова, С. Слободчиков,

Г. Шихи). Порівняно критичні точки розвитку в деяких вікових періодизаціях розвитку. Зроблено висновок, що в періодизації, запропонованій

Л. Виготським, онтогенез уявляє собою чергування, зміну певних періодів розвитку. Підкреслено, що сутністю кожної кризи є перебудова внутрішнього переживання, що визначає відношення людини до середовища, зміну потреб і пробуджень, які зумовлюють його поведінку. Визначено, що в періодизаціях Г. Шихи, Б. Братуся, В. Слободчикова підставою для виділення кризових переодів вважається становище людини в суспільній системі відносин.


Пахомова, О. В. Структурний аналіз професійної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін як складного інтегративного утворення……………………………………………. 307-314

Виявлено та проаналізовано наступні види компетенцій: комунікативна (володіння усною і писемною комунікаціями, здатність до іншомовного спілкування); психологічна (використання психологічних ЗУН при організації взаємодії в освітній діяльності, володіння сукупністю професійно важливих психологічних якостей); соціальна (здатність до співпраці й професійного спілкування у колективі); фахова (обізнаність у відповідній спеціальності, спеціальні фахові ЗУН); методологічна (знання принципів, методів, форм, процедур пізнання і перетворення педагогічної діяльності, уміння організовувати і проводити педагогічне дослідження); методична (знання цілей і завдань певної дисципліни, володіння методичними прийомами, методами й методиками викладання і навчання); етична (володіння системою професійних норм і правил поведінки, психолого-педагогічний інструмент впливу вчителя через особистісну поведінку на внутрішній світ учня); операційна (володіння навичками і вміннями для здійснення освітньої, виховної, розвивальної, діагностичної, комунікативної діяльності; уміння мотивувати і планувати діяльність).


Пляченко, Т. М. Формування професійних якостей майбутнього керівника учнівських музично-інструментальних колективів …………………315-320

На основі професійних функцій керівника учнівських музично-інструментальних колективів розроблено узагальнюючу теоретичну модель фахівця музично-педагогічного профілю. Визначено комплекс професійних знань, умінь і навичок, необхідних майбутньому вчителю музики для роботи з дитячими оркестрами та інструментальними ансамблями. Зроблено висновок, що формування професійних якостей має здійснюватися на засадах міжпредметної взаємодії, взаємообумовленості теоретичного і практичного аспектів фахового навчання, впровадження інтегративного спецкурсу з методики роботи з музично-інструментальними колективами.


Пригодій, А. М. Принципи та закономірності адаптації студентів педагогічних спеціальностей до професійної діяльності ……………320-329

Розглянуто загальнометодологічні, дидактичні та специфічні принципи професійної адаптації майбутніх учителів. Проаналізовано закономірності професійної підготовки учителів. Акцентовано увагу на тому, що рівень опанування узагальнених професійних умінь залежить від того, з якою повнотою в умовах безперервної навчально-професійної діяльності студенти засвоювали професійні знання та уміння при вивченні усіх дисциплін навчального плану. Зроблено висновок, що узагальнені професійні вміння формуються при вирішенні комплексу навчально-професійних завдань, що для майбутнього вчителя повною мірою реалізуються в процесі педагогічної практики.


Черненко, О. М., Лисенко, О .О. Розвиток захворюваності курсантів…………………………………………………………………..329-334

Розглянуто проблему гігієнічної оптимізації щодо покращення стану здоров’я майбутніх рятувальників, яка пов’язана з комплексом факторів розвитку суспільства. Проаналізовані причини, які детермінують процес погіршення суспільного здоров’я. Доведено, що захворюваність серед курсантів змінюється хвилеподібно: підвищувалась в другій половині 90-х років ХХ ст., знижувалась на початку 2000-х років і почала підвищуватись з 2007 року. Зроблено висновок, що основний масив захворюваності формується за рахунок хвороб підліткового віку, зокрема, органів дихання, органів травлення, нервової системи, сечостатевої системи.


Міщанчук , В. М. Теоретико-методичні засади упровадження сугестивно-педагогічних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів музики у вищих навчальних закладах……………………… 335-343

Розглянуто проблеми формування нових форм свідомості, багатовимірного мислення засобами сугестивно-педагогічних технологій. Проаналізовано використання елементів музичної терапії у професійній підготовці майбутніх учителів музики для розкриття індивідуальних можливостей учнів, корегування емоційних станів. Запропоновано виконання завдань та використання методів монтажу, діалогу, аналізу, співставлення у навчально-виховному процесі для здійснення впливу на студентів з метою формування музичних уявлень, розвитку фантазії, збагачення емоційно-образного досвіду.


Саприкіна, Л. В. Значення розвитку творчих здібностей у студентів педагогічних вузів ………………………………………………………...343-349

Обґрунтовано необхідність розвитку творчих здібностей студентів педагогічних ВНЗ, оскільки від рівня розвитку здібностей майбутніх педагогів залежить формування творчого потенціалу особистості школяра, його світогляду. Підкреслено, що підсилення особистої орієнтації, індивідуалізації та самостійності навчально-пізнавальної діяльності студентів, інноваційне навчально-виховне середовище ВНЗ сприяє підвищенню творчого потенціалу особистості, готовності до самовдосконалення та самоосвіти, до самостійного вирішення практичних завдань.