Рекомендації, Павленко В. В, учитель хімії зош №28, Рибіна С. Ф., учитель хімії Миколаївської гімназії №2

Вид материала

Урок

Содержание Методист НМЦ Л.І.Мазуркевич Вашій увазі пропонуються варіанти короткострокових проектів, які застосовуються на уроках органічної хімії в 9 та 11 класах. Тема «Амінокислоти. Білки» Вашій увазі пропонуються варіанти довгострокових проектів, які застосовуються на уроках органічної хімії в 9 та 11 класах. Проектний урок на тему Проект №1. Проект №2. Проект №3. Проект №4. Соціальна компетентність Тип уроку Базові поняття та терміни. Арзуманова І.Ю. Учні повинні знати Тип уроку Хід уроку 2. «Морський бій» 4. «Квітка – семипелюстка» 6. «Поле чудес» IV. Домашне завдання. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Відділ освіти Овруцької райдержадміністрації Овруцька загальноосвітня школа №3 Позакласна, 579.77kb.
• Клас хімії при Розсошенській гімназії, 7.3kb.
• Опис досвіду вчителя хімії зош і–ііі ступенів с. Павлівка Іваничівського району Волинської, 121.4kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2011 2012 навчальному році Олена Бобкова, 178.03kb.
• Горького Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2971.74kb.
• Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2193.23kb.
• Методичні рекомендації до технології розвитку креативного мислення при вивченні хімії, 313.08kb.
• Програма комплексного фахового екзамену з хімії для вступу на навчання для здобуття, 189.84kb.
• V всеукраїнський фестиваль науки Вчені нту «хпі» Міжнародному року хімії, 118.36kb.
• Про організацію навчально-виховного процесу з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах, 110.65kb.

Зміст

Вступ…………………………………………………….…………..2

Метод навчальних проектів, Бойко Т. І.,

учитель хімії Миколаївської гімназії №41………….…………….6

«Реалізація компетентнісного підходу

в навчанні хімії», Руденко О. В.,

учитель хімії ЗОШ №33……………………………….…………..13

Урок 1. «Сульфатна кислота. Фізичні і хімічні властивості»,

Руденко О. В., учитель хімії ЗОШ №33……………….………...17

Компетентнісний підхід при викладанні хімії /особливості

практичних питань конкретного змісту/ рекомендації,

Павленко В.В, учитель хімії ЗОШ №28, Рибіна С.Ф.,

учитель хімії Миколаївської гімназії №2……………….………..23

Аналіз завдань ЗНО з хімії та методичні рекомендації

до підготовки ЗНО, Степанова В. Ф., учитель хімії, ММК …....29

Урок 2. «Узагальнення знань про воду.

Розв’язування розрахункових задач»,

Степанова В. Ф., учитель хімії, ММК ………………….………...33

Урок 3. «Узагальнення й систематизація

знань з теми «Початкові хімічні поняття»,

Арзуманова І. Ю., учитель хімії ММК ……………….……….....37

Література ……………………………………………….………....41

Додаток. Психофізіологічні особливості процесу
навчання: бібліографічний список літератури…………………...42


Сучасні підходи до розуміння сутності процесу навчання

Шкільна практика містить арсенал методів і засобів, необхідних для формування знань, умінь і навичок, а також раціональної організації навчальної праці школярів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Водночас одне з найактуальніших завдань навчання – формування вміння вчитися – ще далеке від розв’язання, хоч в експериментальному аспекті є чимало цікавих і плідних підходів. У самій школі йде активний пошук нових форм навчання.

Психологічні й дидактичні дослідження, узагальнення досвіду вчителів засвідчують, що формування вміння навчатися залежить від значної кількості факторів. Так, оцінюючи рівень самостійності школяра, учитель, констатує вміння дитини самостійно розв’язати задачу, відповісти на запитання, опрацювати матеріал за підручником. Проте лише частина вчителів знає, чи може учень самостійно проаналізувати свій шлях до вирішення завдання, усвідомити труднощі пошуку відповіді, сформулювати нові запитання. Слід зауважити, що не тільки вчителі, а й учні схильні оцінювати свою навчальну працю здебільшого за результатами. Підвищення результативності цієї праці багато в чому залежить від аналізу, оцінювання самого процесу пізнавальної діяльності. Аналіз уроків та окремих методичних прийомів, які використовують педагоги в своїй роботі, засвідчує, що на успішність роботи вчителя і класу впливають не лише місце й роль того або іншого методичного прийому, а й психологічні умови засвоєння матеріалу. Однією з найбільш поширених причин є недостатнє знання вчителем класу загалом і кожного учня, необізнаність педагога з тим, як навчається той чи інший учень, що і чому може його зацікавити або видатися важким, непосильним.

Звичайно, не кожний учень може самостійно виховати в себе вміння ефективно засвоювати знання. Однією з передумов уміння вчитися є вироблення в дітей ефективних способів навчальної роботи. Спосіб навчальної роботи є результатом взаємодії педагогічних факторів шкільного навчання й особистого життєвого досвіду дитини.

Добре відомо, що знання, відірвані від власного досвіду школяра, засвоюються формально, без активної внутрішньої переробки навчального матеріалу. Саме тому потрібні не лише корекція навчальної діяльності школяра, а й створення умов для правильного осмислення й узагальнення ним власного досвіду.

Нове в педагогіці може з’явитися лише від нових знань. Якщо немає нових відкриттів, то немає і підґрунтя для створення більш досконалих теорій та технологій.

Останнє десятиліття розвитку світової науки позначилося сенсаційними відкриттями нових закономірностей роботи головного мозку. Саме ці дослідження стають підґрунтям для розробки більш досконалих педагогічних теорій і технологій. Знати їх сучасному педагогові необхідно.

Мозок є органом учіння. Про нього ми поки знаємо мало.

Сьогодні людина використовує менше 1% з багатьох мільйонів клітин свого мозку. Приблизно таким самим показником оцінюється і коефіцієнт його корисної дії. Отже, перспективи прогресу у навчанні пов’язані насамперед з пошуками способів активізації і використання більшого відсотка клітин мозку.

Ми знаємо, що мозок складається з лівої і правої півкуль. Кожна з півкуль виконує свою функцію, спрощено можна сказати, що вони відповідають за різне бачення світу. Ліва – це світ логіки, раціональності та вміння аналізувати. Права півкуля відповідає за кольори, форми, ритми, це світ емоцій, інтуїції.

Дослідження постійно підтверджують, що загальна інтелектуальна здатність вища в осіб, які користуються обома півкулями. Це також потрібно враховувати у навчанні. Саме на пропорційному навантаженні обох півкуль – академічної та емоційної – сьогодні розробляються новітні технології керування роботою мозку.

Мислення і пам’ять – головна зброя того, хто навчається. Надзвичайно потужна і дієва. Нею треба навчитися користуватися.

Мислення полягає у пізнанні суті речей і явищ, закономірних зв’язків і відносин між ними. Це процес відображення внутрішнього і зовнішнього світу у свідомості. Мислення проявляється під час вирішення завдань, проблем, що постійно постають перед людиною. Результат мислення – нові знання.

Матеріальною формою функціонування мислення є мова. Мислення і мова – єдині. Тому про мислення людини може багато сказати те, як вона висловлює свої думки. Хто чітко мислить, той чітко висловлюється.

Активні методи навчання покращують розуміння, активізують емоції і почуття, завдяки чому полегшують запам’ятовування матеріалу. Як влучно сказав Конфуцій: „Чую і забуваю. Бачу і пам’ятаю. Роблю і розумію”.

Із шкільного курсу біології ми знаємо, що люди народжуються із задатками до певних видів діяльності. Математичні, лінгвістичні, музичні та всі інші задатки успадковуються. Далі вони розвиваються залежно від того, в яких умовах живе людина. Вроджені задатки створюють основу для розвитку здібностей.

Для нас важливо зрозуміти, що у кожної людини є всі необхідні задатки для розвитку всіх її здібностей, але у кожного з нас вони розвинені на різному рівні.

Сьогодні психологи інтелектуальні здібності пов’язують з інтелектом, тобто загальною розумовою здатністю людини. Кожен з нас володіє багатьма різновидами інтелекту, наявними у різних співвідношеннях (лінгвістичний, логічний, музичний, природничий, кінестетичний, емоційний, між особистісний, внутрішньо особистісний).

Лише два з наших багатьох інтелектів високо цінуються в традиційній системі навчання. Перший – це лінгвістичний інтелект, тобто наша здатність читати, писати і спілкуватись за допомогою усної мови. Другий - логічний або математичний інтелект – наша здатність логічно міркувати і виконувати обчислення. Інші інтелекти недооцінюються і не розвиваються.

Метою навчального закладу має бути розвиток усіх типів інтелекту та допомога учням у пізнанні власного типу інтелекту. Особи, яким у цьому допомагають кваліфіковані педагоги, які розвиваються у компетентних фахівців, згодом краще виконують свою роботу, більш схильні до конструктивного суспільного життя.

Методист НМЦ Л.І.Мазуркевич

Бойко Т.І.,

Старший вчитель

Миколаївської гімназії № 41


Метод навчальних проектів

З кожним роком українська освіта стає більш відкритою. Усе більше розширюються прямі зв’язки між українськими та закордонними освітніми школами, усе частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси й навіть освітні програми, засновані на передовому досвіді західної, американської освіти, які підтримуються міжнародними організаціями, транснаціональними корпораціями чи університетами. Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які підвищують «конвертованість» у світі українських дипломів і атестатів, інваріантність. Як результат - поліпшується якість навчання в наших школах, знання нашої молоді стають конкурентоспроможними.

Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний репродуктивний підхід на самостійну активну навчальну діяльність учнів. Учитель здійснює лише «підтримку» цієї діяльності тобто забезпечує матеріалами й опосередковано керує нею, пропонує учням вирішити певні проблеми. Така модель навчання має назву «навчання у центрі якого знаходиться учень». В основу такого навчального процесу покладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти головне, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, брати на себе відповідальність, критично міркувати, досягти значних результатів. В українській педагогіці такий підхід пов'язаний з використанням проблемного та проектного методів навчання, у яких навчальну діяльність учнів спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, умінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності .

Важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.

Слово «проект» у європейських мовах запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той що висувається», «той що кидається в очі». Потім це слово почали розуміти як ідею, за якою суб’єкт може й має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосовується в менеджменті й означає в широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків

Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми й наступне її розкриття, розв’язання, з обов’язковою наявністю ідеї та гіпотези розв’язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів. Метод проектів є ефективним у тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідне, творче завдання, для розв’язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідних методик

Типологія проектів :

1. За домінантною діяльністю :
   

• дослідні;
  
• інформаційні;
  
• творчі;
  
• ігрові;
  
• практичні;
  
• ознайомчо-орієнтовні;
  

2. За предметно-змістовими напрямками:
   

• міжпредметні;
  
• монопроекти (у рамках однієї предметної галузі);
  

3. За кількістю учасників і характером контактів у проекті :
   

• індивідуальні;
  
• групові;
  
• колективні;
  
• шкільні;
  
• українські;
  
• міжнародні;
  

4. За терміном виконання проекту:
   

• короткострокові;
  
• довгострокові.
  

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи :

1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка мети, обговорення методів дослідження.
   
2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
   
3. Практичний: виконання запланованих кроків.
   
4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, «захист» проекту.
   
5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.
   

Вашій увазі пропонуються варіанти короткострокових проектів, які застосовуються на уроках органічної хімії в 9 та 11 класах.


Тема «Вуглеводи»

№1 В результаті сильної вулканічної діяльності в первинній атмосфері Землі накопився метан. Як із цього газу в «первинному бульйоні» могла утворитись глюкоза? Напишіть ряд послідовних рівнянь, демонструючи даний процес.

№2 Сорбіт (шестиатомний спирт) застосовують замість цукру при цукровому діабеті. Напишіть рівняння хімічних реакцій з допомогою яких можна із цукру отримати сорбіт.

№3 Целюлоза - основа бавовняного, льняного та інших волокон. Запропонуйте теоретично можливу технологію її виробництва, використовуючи як вихідну сировину кальцій карбід.

№4 Ацетатне волокно - вихідна сировина для виробництва ацетатного шовку. Як можна отримати ацетатне волокно синтетичним методом, використовуючи як вихідну сировину метан?


Тема «Амінокислоти. Білки»

Одним із перспективних напрямків розвитку технології вважається створення регенеративних технологій (виробництво речовин на базі відходів промисловості і продуктів життєдіяльності живих організмів).

Запропонуйте теоретично можливий ланцюг хімічних перетворень, за допомогою яких вуглекислий газ і воду можна перетворити в капрон.


Вашій увазі пропонуються варіанти довгострокових проектів, які застосовуються на уроках органічної хімії в 9 та 11 класах.

Тема: Захист оточуючого середовища від надмірного виснаження корисних копалин і забруднення .

Проблема 1. Однією із проблем сьогоднішніх великих міст являється утилізація побутових відходів. Багато гектарів землі займають міські звалища і з кожним роком їх площі збільшуються.

Для знавців хімії не важко помітити, що побутові відходи - це цінна хімічна сировина, із якого можна виготовляти важливі продукти.

Запропонуйте свій проект комплексного використання побутових відходів для виробництва необхідних хімічних продуктів.

При розробці проекту використовуйте слідуючі дані:

- маса побутових відходів нашого міста - 40 тон на добу;

- в відходах міститься до 60% поліетилену, поліпропілену та гуми;

- 30% паперу, картону і відходів переробки деревини;

- 8-9% різноманітних харчових відходів.

Проблема 2. Розробіть проект збору горюче-мастильних матеріалів, які потрапляють акваторію порту і їх переробку на поліетилен, каучук та інші важливі продукти.

Проблема 3. Розробіть проект технологічної установки для виробництва синтетичного харчового жиру із вуглекислого газу і води. Проектна потужність установки повинна забезпечити потреби вашого району в жирах. За рік в районі використовується 48 тон харчового жиру.

Проблема 4. Розробіть проект технологічної установки для виробництва синтетичного етанолу, що використовується як пальне в двигунах внутрішнього згорання. Як вихідну сировину використайте вуглекислий газ. Проектна потужність установки повинна забезпечити дворічну потребу нашого району в паливі з розрахунку на те, що автомобільний парк району становить 20 000 авто.


ПРОЕКТНИЙ УРОК НА ТЕМУ:

ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКЕНІВ

ДЕВІЗ: Найбільш раціональний прийом вивчення нового заключається в переносі знань раніше вивченого (відомого) на новий об’єкт, що вивчається (на невідоме)

Дія при переносі:

1. Виділити загальні елементи в предметах чи явищах, що вивчаються.
   
2. Узагальнити подібні елементи першого і другого предметів або явищ.
   

ПРОЕКТ №1.

Перенести знання про основні закономірності в зміни фізичних властивостях алканів на алкени.

Порівняти гомологи етилену та метану. Виявити загальні риси в їх складі та будові. Використовуючи знання про основні закономірності зміни агрегатного стану, температури кипіння і температури плавлення, а також розчинність у Н2О, пояснити як будуть змінюватись ці властивості в гомологічному ряду етилену.

Виготовте шаростержньові молекул етану та етилену. Порівняйте моделі, а також на основі уяви про електронну і просторову будову алканів і алкенів виявіть найбільш суттєві ознаки цих сполук. Порівняння проведіть по слідуючому переліку ознак :

а)відмінні особливості складу молекул;

б) відмінні особливості просторової конфігурації молекул;

в) відмінні особливості валентних кутів;

д) відмінні особливості довжини с-с зв’язків.


ПРОЕКТ №2.

Порівняйте склад алканів та алкенів. Найдіть подібність в складі цих сполук. На основі цього поясніть, які продукти реакції будуть виділятись при горінні цих речовин. Найдіть відмінність в складі цих сполук. На основі цього поясніть: чому алкани горять безбарвним або синім полум’ям, а алкени світним; як буде змінюватись колір полум’я при спалювані алкінів, загальна формула яких С_пН_2п-2.

ПРОЕКТ №3.

Вивчити властивості подвійного С=С зв’язку та перенести ці знання на етилен і за допомогою цього прийому пояснити характерні властивості цієї сполуки.

Здійснити ланцюжок перетворень:

С₂Н₅ОН

↓

С₂Н₆ →С₂Н₄→С₂Н₄Сl₂

↓

С₂Н₅Сl→С₄Н₁₀

На снові даних перетворень зробіть узагальнення, якими двома способами можна синтезувати сполуки, що мають подвійний зв'язок.


ПРОЕКТ №4.

Ви працівник НДІ лабораторії високомолекулярних сполук. Організуйте співробітників вашої лабораторії по комплексному вивченні синтезу та застосуванню поліетилену. Вивчення провести по слідуючим напрямкам:

- ідея безвідходного виробництва і комплексної переробки сировини ;

- просторова будова поліетилену і клас органічних сполук до якого його можна віднести ;

- перспективні області застосування, виходячи з хімічних та фізичних властивостей .

Руденко О. В.,

учитель хімії

Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 33


«Реалізація компетентнісного підходу в навчанні хімії»

Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування особистості високоосвіченої, суспільно-активної, творчої, яка використовує знання, як життєвий інструмент, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, пропонує нові ідеї розв’язувння старих проблем, володіє комунікативними здібностями, впевнено почувається у сучасному житті. Один із напрямків вітчизняної освіти є компетентнісний підхід у навчанні.

У світовій педагогічній теорії та практиці поняття компетентності є головним. У своєму змісті воно уособлює не лише суму знань, умінь і навичок, а й здатність їх застосовувати, сукупність взаємозалежних якостей особистості, спрямованих на опанування певного кола предметів або процесів і необхідних для якісної, продуктивної та дієвої маніпуляції ними.

Вивчення хімії сприяє формуванню ключових компетентностей освіченої людини взагалі і креативного, адекватного учня зокрема.

Соціальна компетентність характеризує уміння учні жити в суспільстві, приймати певні рішення. Формуванню таких властивостей сприяє організація на уроках групової роботи, проблемно-пошукових методів. При побудові уроку я враховую інтереси і здібності учнів, використовую різнорівневі завдання, які сприяють формуванню навичок самооцінки. Проблемні питання стимулюють учнів до вибору раціональних шляхів розв’язання задачі. При вивчені теми «Оборотні й необоротні реакції» ставлю проблемне питання : «Як можна прискорити утворення аміаку з вихідних продуктів?». Тут учні пропонують умови зміщення хімічної рівноваги, згадуючи всі умови : тиск, температуру, наявність каталізатора.

Під час лабораторних та практичних занять учні являються не лише спостерігачами, а й дослідниками різних явищ, перетворень. Вони намагаються зрозуміти в якій галузі їхнього майбутнього професійного життя можна застосувати знання, отримані під час таких уроків. Це також підтримує інтерес до предмета і підвищує пізнавальну активність.

Висвітлення зв’язку хімії з іншими природничими науками дозволяє поступово формувати уявлення про наукову картину світу, формує полікультурну компетентність. Наприклад, на уроці з теми «Отруйність спиртів» учні дають відповідь на питання : «Чому в Україні так багато людей хворих на алкоголізм?». Тут учні пояснюють це питання не лише з точки зору біохімічних процесів, а і соціальних явищ, знань, основаних на традиціях народу, його звичаїв, менталітету.

Інформаційні компетентності учнів передбачають оволодіння новими інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати, творчо використовувати і відтворювати інформацію з різних джерел. У навчально-виховному процесі я використовую метод проектів. Цей метод дозволяє учням самостійно отримувати необхідну інформацію із різних джерел : ЗМІ, Інтернету, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, перетворювати її, зберігати, використовуючи електронні носії, при цьому, замість дій за шаблоном виступають пошукові, дослідницькі дії. Результатом виконаної роботи можуть бути різні презентації (усні, письмові, мультимедійні). Дуже яскравою стає мультимедійна презентація, яка дозволяє учням краще засвоювати матеріал (працює зорова пам’ять), суттєво економити час на уроці. Під час вивчення теми «Сульфатна кислота. Сульфати» я поділила клас на чотири творчі групи, які мали створити міні-проекти і презентувати їх у вигляді схем, таблиць, фото-матеріалів. Презентація була створена з використанням мультимедійної системи. Це дало можливість під час одного уроку розглянути не лише фізичні та хімічні властивості, добування сульфатної кислоти в промисловості, а й розглянути види і застосування різних солей – сульфатів, сульфітів, чого під час проведення стандартного уроку здійснити практично неможливо через брак часу.

При проведенні уроків я практикую подання результатів діяльності учнів з виконання творчих завдань у вигляді бесід, повідомлень, доповідей, презентацій та захисту проектів. Це допомагає формувати комунікативну компетентність особистості і забезпечувати розвиток мовлення учнів. Особливу увагу я звертаю на дотримання учнями норм наукового лексикону та вимог знань нової хімічної номенклатури. Вміння дискутувати являється обов’язковим для сучасного учня. Під час вивчення теми «Оксиди Карбону» учні висловлюють припущення про те, як може змінитися життя на планеті Земля зі збільшенням вуглекислого газу в повітрі, прогнозують можливі майбутні катаклізми пов’язані з «Парниковим ефектом».

У сучасному світі здоров’язберігаюча компетентність посідає важливе місце. Адже розвиток суспільства висуває нові вимоги до здоров’я людини. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість в учнів на уроках і позаурочний час формувати саме цю компетентність. Наприклад, на уроці з теми «Хімія в побуті» використовую метод «Ажурна пилка», за допомогою якого учні опрацьовують велику кількість важливої для здоров’я інформації за короткий час. Групи учнів отримують випереджувальні завдання з тем : «Побутова хімія в квартирі», «Сучасне маркування хімічних добавок», «Правила поводження з побутовими хімікатами», «Ознаки отруєння хімікатами», «Перша допомога під час отруєнь побутовими хімікатами та хімічних опіків». Після виконаної роботи експертні групи обмінюються інформацією, формулюють і записують висновки.

Специфіка предмету «Хімія» передбачає роботу з реактивами, хімічним обладнанням, тому дотримання правил техніки безпеки при роботі з реактивами і вміння надавати першу медичну допомогу є пріоритетним для кожного викладача хімії. Обов’язковими повинні стати «хвилинки відпочинку» на уроці, які дозволяють зменшити розумове навантаження учнів.

Формування всіх груп учнівських компетентностей пов’язане з використанням різноманітних педагогічних прийомів та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання, лише їх поєднання розвиває гармонійну, креативну особистість.

Руденко О. В.,

учитель хімії

Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 33


«Навряд чи знайдеться інша речовина, що штучно добувається,

яка б настільки часто застосовувалась в техніці, як сірчана кислота».

Д.І.Менделєєв