Про організацію навчально-виховного процесу з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах Полтавської області у 2011-2012 навчальному році

Вид материалаДокументы

Содержание


Викладання хімії в загальноосвітньому навчальному закладі
Кількість загальноосвітніх навчальних закладів у Полтавській області з вивченням хімії на профільному рівні
Навчально-методичне забезпечення інваріантної складової
Основна школа
Таблиця 1 Розподіл кількості годин на викладання хімії в основній школі
Таблиця 2 Розподіл кількості годин на викладання хімії в старшій школі
Курси за вибором, факультативи
Таблиця 3 Навчальні програми курсів за вибором і факультативів
Подобный материал:
Про організацію навчально-виховного процесу з хімії

в загальноосвітніх навчальних закладах Полтавської області

у 2011-2012 навчальному році


За ініціативи Міжнародного союзу теоретичної та практичної хімії – ІЮПАК (International Union of Pure and Applied Chemistry – IUPAC), підтримки ЮНЕСКО, Організація Об’єднаних Націй оголосила 2011-й рік Міжнародним роком хімії.

Історичною причиною того, що саме 2011 рік названий роком хімії є 100-річчя присвоєння Нобелевської Премії з хімії Марі Кюрі за відкриття і дослідження полонію і радію. Окрім того у 2011 році виповнюється 100 років створення першої міжнародної спілки хіміків, 300 років з дня народження М.В. Ломоносова.

Запропонований ІЮПАК девіз Міжнародного року хімії «Хімія – наше життя, наше майбутнє» підкреслює важливу роль цієї науки у забезпеченні стійкого розвитку людства. Завданням Міжнародного року хімії є сприяння розумінню ролі хімії для життя людини, підвищення інтересу до хімічних наук у молоді.

Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти, а навчальний предмет «Хімія» належить до інваріантної частини навчального плану основної і старшої школи. Разом із іншими природничими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, зробити внесок у формування інтелекту, національної самосвідомості, загальної культури особистості, зорієнтованої на загальнолюдські моральні та матеріальні цінності.


Викладання хімії в загальноосвітньому навчальному закладі:

стан, проблеми, перспективи


Сьогодні, коли у житті і діяльності людини, зокрема у побуті, застосовуються сотні хімічних речовин, від хімічної грамотності людини залежить її здоров’я, здоров’я оточуючих та стан довкілля.

В якості позитивного прикладу з проблеми формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, розуміння ними природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки можна навести цьогорічні тести зовнішнього незалежного оцінювання з хімії, де розробниками зроблено спробу наблизити тестові завдання до реального життя пересічної людини.

Підготовка до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінювання, умінь працювати з тестовими завданнями різних форматів.

Уведення рівневого навчання у старшій загальноосвітній школі вимагає нових підходів до структурування й оновлення змісту навчальної дисципліни «Хімія». Проте аналіз стану профільного навчання хімії у Полтавській області протягом 2005-2011 навчальних років показав, що кількість загальноосвітніх навчальних закладів, де хімія вивчається на профільному рівні, зменшилася на 52%: з 56 у 2005-2006 н. р. до 27 у 2010-2011 н. р. (рис. 1). Зменшення спостерігається і серед сукупності шкіл, де діє природничо-математичний напрям взагалі: з 28% до 22% у відповідні роки.



Рис. 1. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів у Полтавській області з вивченням хімії на профільному рівні

У минулому навчальному році із 27 загальноосвітніх навчальних закладів з профільним вивченням хімії у 26 діяв біолого-хімічний профіль, в 1 – фізико-хімічний. У школах відсутні хіміко-технологічні та агрохімічні профілі. Найчастіше вчителям хімії доводиться працювати в класах суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного тощо напрямів профілізації.

На найнижчому рівні у Полтавській області залишається й участь випускників загальноосвітніх навчальних закладів у зовнішньому незалежному оцінюванні з хімії. У 2008 році ЗНО з хімії здавали 2,9% випускників від загальної кількості зареєстрованих, у 2009 – 3,4%, у 2010 – 4,3%, тоді як кількість учасників ЗНО у 2010 з біології зросла за відповідний період у 2,5 рази, а географії – у 7,4 рази.

У школярів відсутня мотивація до вивчення хімії. Вчителі формулюють безліч запитань щодо її викладання. Причин багато:
  • час, відведений на викладання предмета. У класах математичного і фізико-математичного спрямування хімія вивчається із розрахунку 1 година на тиждень, залишаючись, при цьому, повноцінним навчальним предметом у шкільному розкладі. Отже вимоги до неї залишаються досить серйозними;
  • наявність суперечності між обсягом знань і можливостями учнів, причина якої в надзвичайній теоретизації шкільного курсу, переобтяженні змісту фактичним матеріалом замість виокремлення провідних ідей курсу «Хімія»;
  • відсутність можливості 100% виконання практичної частини навчального курсу (експериментальної) через надзвичайне збіднення матеріальної бази предметних кабінетів. Вчителі й сьогодні продовжують використовувати реактиви виготовлені у 60-70 роках минулого століття, якість яких залишається сумнівною. На рівні держави не вирішена програма утилізації реактивів. Дуже серйозною проблемою є зберігання та використання у школі прекурсорів: хлоридної, сульфатної кислот, перманганату калію, що необхідні для виконання програми. У загальноосвітніх навчальних закладах часто відсутні посади лаборантів;
  • проблема навчально-методичного забезпечення. Складність у викладанні дисципліни полягає у неузгодженості програм з хімії, фізики, математики, біології. Результати апробації підручників з хімії нового покоління учителями області невтішні: вони не відповідають уявленням і вимогам до сучасних підручників. А розроблені деякими авторами цілісні навчально-методичні комплекти до таких підручників через високу вартість є недоступними для користування більшістю;
  • кадрова проблема. Важливим є питання суміщення предметів, коли вчитель, крім хімії, викладає ще додатково 3-4, а то й 5, інших предметів, які можуть відноситися, навіть, до різних освітніх галузей. Це ускладнює підготовку до уроку, знижує відповідальність педагогів за результати своєї праці;
  • робота з обдарованими учнями. Із навчальних планів загальноосвітніх шкіл зникли години індивідуальних занять. Дуже мала кількість гуртків природничого циклу. Це значною мірою впливає на рівень підготовки учнів до обласних і Всеукраїнських олімпіад, конкурсів МАН, турнірів, інших заходів.

З огляду на зазначене завданням районних (міських) методичних служб є, насамперед, надання ефективної методичної допомоги вчителям для якісного виконання ними своїх функціональних обов’язків; упровадження у районах (містах) форм методичної роботи, спрямованих на виявлення, вивчення та результативне поширення передового педагогічного досвіду, організація і проведення наукових лекторіїв, семінарів-практикумів, конференцій із залученням наукового потенціалу області. Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як таких, що вже міцно закріпилися в шкільній практиці (проблемне навчання, групова робота, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій, використання ІКТ.


Навчально-методичне забезпечення інваріантної складової

шкільного курсу Хімії в основній школі


Особливості навчання хімії в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні стандарту, академічному і профільному рівнях наведені в інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії в основній і старшій школі у 2011-2011 навчальному році (інформаційний збірник МОН України № 19-20-21, 20011 рік).

Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 7-10 класах містяться у відповідних листах міністерства за 2007-2010 роки.

Звертаємо увагу, що в організації навчально-виховного процесу можна використовувати тільки ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних і лабораторних робіт, різних видів контролюючих робіт тощо), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.

    • Основна школа

У 2011-2012 навчальному році чинними програмами з хімії для основної школи залишаються:



  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
  2. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу”. – К.: Вікторія, 2009.

Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325). Розподіл кількості годин на вивчення хімії в основній школі наведений у табл.1.

Таблиця 1

Розподіл кількості годин на викладання хімії в основній школі

Клас

7

8

8

(поглиблене вивчення хімії)

9

9

(поглиблене вивчення хімії)

9

(спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)

Кількість годин на тиждень

1

2

4

2

4

1,5

Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009-2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

Оскільки в 7 класі на вивчення хімії відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами:
  1. 1 година на тиждень протягом навчального року;
  2. 2 години на тиждень протягом одного семестру.

Практично доведено, що більш доцільним і методично виправданим є другий варіант.
    • Старша школа

Викладання інваріантної складової шкільного курсу хімії у 2011-2012 здійснюватиметься за програмою:




Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. – Тернопіль : Мандрівець, 2011.

У таблиці 2 подано розподіл кількості годин у старшій школі відповідно до рівня змісту навчальної програми.

Таблиця 2

Розподіл кількості годин на викладання хімії в старшій школі

Рівні змісту навчання

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Клас

10

11

10

11

10

11

Кількість годин на тиждень

1

1

1

2

4

6



Варіативна складова шкільної хімічної освіти


Відповідно до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 № 1/9-324 (додаток до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 № 1/9-324 Рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів) години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:
  1. збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
  2. упровадження курсів за вибором;
  3. факультативи, індивідуальні та групові заняття.



    • Вивчення хімії на академічному рівні за рахунок годин варіативної складової

Ураховуючи зазначене, з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні (особливо у класах математичного, фізико-математичного, технологічного профілів навчання), МОНмолодьспорт рекомендує за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи пропорційно кількість годин на вивчення окремих тем і розділів програми. Орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання хімії в 10 класі на академічному рівні наведений нижче:
  • «Повторення основних питань курсу хімії основної школи» – 6 годин;
  • «Неметалічні елементи та їхні сполуки» – 35 годин;
  • «Металічні елементи та їхні сполуки» – 24 години; (усього 70 годин, із них 5 годин – резервних).

Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення хімії, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Хімія» робиться запис X+Y, де X – це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення хімії, а Y – це кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення хімії. Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінку предмета «Хімія».

  • Курси за вибором, факультативи

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативних курсів, які створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Наголошуємо, що використовувати у навчальному процесі можна тільки ті програми курсів, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». На допомогу вчителям хімії пропонуються збірники:



    1. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії : Варіативна складова Типових навчальних планів. / Упор. : О.А. Дубовик, С.С. Фіцайло. – Тернопіль : Мандрівець. 2010. – 272 с.».
    2. Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. Варіативна складова Типових навчальних планів. 8-11 класи / Упор.: Г. Дубковецька, Ю. Каліночкіна. – Тернопіль : Мандрівець, 2010. – 100 с.

Навчальні програми курсів за вибором і факультативів, що не увійшли до складу зазначених збірників, але мають схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах предметної комісії Науково-методичної ради міністерства з питань освіти зазначені у табл. 3.

Таблиця 3

Навчальні програми курсів за вибором і факультативів

№ з/п

Автор

Збірник

1.

Н.А. Прибора

Основи експериментальної хімії

2.

І.М. Шапошнікова, Н.А. Прибора

Хімія для детективів

3.

Л.К. Забава, А.А. Габріелян

Вода та сучасні методи її очищення

4.

М.В. Карагаєва

Хімія і здоров’я. 9 клас

5.

Л.А. Коростіль

Абетка самоосвіти школяра. 7 клас



Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин і клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель має право творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором чи факультативу, інтереси і здібності учнів, потреби регіону, можливості навчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

У випадку, коли години варіативної складової відводяться на курси за вибором, у першому рядку колонки «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути 9-ти, 18-ти, 36-ти, 72-ох годинні. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.


Методист О.О. Буйдіна