Geum.ru

Програма комплексного фахового екзамену з хімії для вступу на навчання для здобуття окр «Спеціаліст» Спеціальність 04010101 «Хімія»

Вид материалаДокументы

Содержание


Кисневмісні похідні вуглеводнів.
Ароматичні вуглеводні.
Амінокислоти та білки.
Подобный материал:

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка


Програма

комплексного фахового екзамену з хімії

для вступу на навчання для здобуття ОКР «Спеціаліст»


Спеціальність 7.04010101 «Хімія»


Чернігів 2012

Пояснювальна записка


Вступний екзамен з хімії для вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за напрямком 7.04010101 «Хімія» передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи при поясненні властивостей елементів та їх сполук. В програму цього екзамену включені питання з неорганічної, фізичної, аналітичної, органічної і біологічної хімії, а також з основ хімічної технології. Вибір тем визначений змістом шкільного курсу хімії. Тому державний екзамен в педагогічному інституті являється перевіркою готовності молодого вчителя до викладання хімії в школі.

Екзамен з хімії повинен показати глибоке розуміння теоретичних основ хімії, вміння зв’язувати загальні і окремі питання, вільно оперувати прикладами з різних областей хімії, вільно орієнтуватися в питаннях зв’язку хімічної науки з життям.

Програма


Загальна і неорганічна хімія

Будова атома. Квантово-механічна теорія будови атома.Атомне ядро. Властивості атомів елементів

Періодичний закон Д.І.Менделєєва і будова атома. Зв’язок положення елемента в періодичній системі з властивостями його атомів і утворених ним простих і складних речовин. Загальнонаукове і філософське значення періодичного закону Д.І.Менделєєва.

Хімічний зв’язок. Сучасні теорії хімічного зв’язку. Будова комплексів. Міжмолекулярна взаємодія. Конденсований стан речовин. Атомні, молекулярні і іонні кристалічні гратки.


Енергетика і напрямленість хімічних процесів. Оцінка реакційної активності речовин з використанням термодинамічних функцій.

Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Вибір оптимальних умов зворотніх реакцій, які мають важливе промислове значення. Каталіз.

Вода. Дисперсні системи. Розчини. Розчинність речовин в воді. Властивості розбавлених розчинів. Електролітична дисоціація. Сучасні теорії розчинів. Рівновага в розчинах електролітів. рН розчинів, буферні системи, гідроліз речовин з різним типом хімічного зв’язку. Добуток розчинності.

Класифікація неорганічних сполук, її умовність. Зв’язок між класами сполук, можливість перетворення речовин. Сучасна термінологія і номенклатура хімічних елементів і неорганічних

речовин. Комплексні сполуки, їх властивості в розчинах.

Окисно-відновні процеси. Гомогенні та гетерогенні окисно-відновні процеси. Корозія металів.

Неорганічна хімія

Загальна характеристика властивостей елементів, виходячи з положення елементів в ПС, зміна властивостей відповідно положенню елементів в підгрупі.

Порівняльна характеристика властивостей простих речовин елементів, закономірності в зміні фізичних та хімічних властивостей речовин відповідно зростанню радіуса атомів.

Порівняльна характеристика властивостей складних речовин елементів, закономірності в зміні хімічних властивостей сполук елементів з однаковим ступенем окиснення, закономірності в зміні кислотно-основних та окисно-відновних властивостей сполук одного елемента з різними ступінями окиснення.

Фізичні та хімічні властивості простих речовин. Одержання та використання.

Найбільш важливі сполуки, їх одержання та використання. Біологічне значення елементів та їх сполук.


Органічна хімія


Вуглеводні. Гомологічний ряд. Ізомерія. Номенклатура. Вуглеводневі радикали, їх ізомерія. Методи одержання алканів. Фізичні і хімічні властивості алканів. Реакції радикального заміщення. Механізми реакцій. Нафта, її склад. Переробка нафти. Фракційна перегонка. Найважливіші нафтопродукти. Октанове число. Антидетонатори. Крекінг і види крекінгпроцесів. Ароматизація нафтопродуктів.

Методи одержання алкенів. Механізми реакцій відщеплення Е1 і Е2. Правило Зайцева. Методи одержання етиленових вуглеводнів в промисловості.Хімічні властивості алкенів. Реакції приєднання. Гідратація етиленових вуглеводнів. Галогенування алкенів, механізм транс-приєднання. Реакції окиснення: Озонування етиленових вуглеводнів. Якісні реакції на кратні зв’язки.

Електронна будова і геометрія ацетиленових вуглеводнів. Зв’язок валентного стану атома Карбону з його електронегативністю. Залежність властивостей С – Н зв’язку від долі s-орбіталі в гібридній орбіталі атома вуглецю. Кислотні властивості ацетилену. Промислові способи одержання ацетилену.

Хімічні властивості алкінів. Реакція приєднання. Одержання з ацетилену і використання в промисловості органічного синтезу хлорвінілу, акрилонітрилу, вінілацетату, бутадієну. Реакція заміщення. Одержання ацетиленідів.

Сучасні уявлення про будову алкадієнів зі спряженими подвійними зв’язками. Промислові способи синтезу. Хімічні властивості. Механізм реакцій електрофільного приєднання до бутадієну та ізопрену. Каучук. Синтетичні каучуки. Механізм аніонної ланцюгової полімеризації дієнів зі спряженими зв’язками. Вулканізація каучука, гума. Народногосподарське значення і розвиток промисловості синтетичних каучуків.

Одержання галогенпохідних з алканів, спиртів і етиленових вуглеводнів. Механізм реакцій. Використання галогенпохідних алканів для синтезу сполук інших класів. Механізм реакцій нуклеофільного заміщення SN1 i SN2 . Нуклеофільні реагенти. Поняття про нуклеофільність і лужність. Співвідношення реакційної здатності первинних, вторинних, третинних алкілгалогенідів, галогенідів алільного і вінільного типів (механізми, швидкість реакцій). Значення полярності і поляризуємості зв’язку С-Hal в молекулах субстратів. Порівняння реакційної здатності в реакціях типу SN .Побічні реакції відщеплення (механізми Е1 і Е2). (Фактори, що впливають на напрямок реакцій (SN і Е). Стереохімія реакцій SN і Е.)

Найважливіші представники галогенпохідних алканів.

Кисневмісні похідні вуглеводнів. Ізомерія, номенклатура спиртів. Фізичні властивості, вплив на них водневих зв’язків. Способи одержання. Промислові способи одержання найважливіших спиртів – етилового, метилового. Вищі спирти. Поліциклічні спирти – стироли.

Хімічні властивості. Кислотно-основні властивості спиртів. Порівняння кислотних і основних властивостей первинних, вторинних, третинних спиртів. Алкоголяти. Реакція моно- і бімолекулярного нуклеофільного заміщення гідроксильної групи в спиртах. Дегідратація спиртів. Реакція алкілювання і ацетилювання спиртів. Алкілюючі, ацилюючі реагенти, умови проведення реакцій.

Електонна будова карбонільної групи. Рухомість a-водневого атому. Методи одержання карбонільних сполук. Хімічні властивості. Механізм нуклеофільного приєднання до карбонільної групи (АN). Порівняння реакційної здатності альдегідів і кетонів. Реакція окиснення. Промислові способи одержання і застосування альдегідів і кетонів.

Електронна будова карбоксильної групи, індукційний та мезомерний ефекти. Способи одержання. Виробництво синтетичної оцтової кислоти з ацетилену.Хімічні властивості. Кислотні властивості карбонових кислот. Вплив будови вуглеводневого радикалу та замісників на кислотні властивості карбонових кислот.

Похідні карбонових кислот. Електронна будова похідних карбонових кислот (+М-, -І-ефекти). Одержання хлорангідридів, ангідридів кислот, амідів кислот, естерів. Співставлення реакційної здатності карбонових кислот, ангідридів, хлорангідридів, естерів та амідів в реакціях бімолекулярного нуклеофільного заміщення у атома Карбону в sp2-стані. Застосування хлорангідриду в реакціях ацилювання спиртів і амінів. Найважливіші представники карбонових кислот: мурашина, оцтова, пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева. Значення вищих ненасичених кислот для процесів життєдіяльності.

Ліпіди, класифікація. Жири (тригліцериди), їх будова і склад. Гідроліз жирів. Мила. Гідрогенізація жирів. Стериди, фосфатиди. Їх біологічне значення.

Оптична активність. Поляризоване світло. Оптична ізомерія оксикислот: молочної, винної, хлоряблучної. Оптичні антиподи, рацемати, діастереомери; їх фізичні і хімічні властивості. Проекційні формули. (правила переведення тетраедричної моделі в формулу Фішера, проекційні формули Ньюмена сполук з двома асиметричними центрами. Відносна (D, L) та абсолютна (R, S) конфігурація асиметричних центрів винних кислот, еритро- і трео-ізомери.)

Способи розділення рацематів на оптичні антиподи.

Динамічна стереохімія. Введення асиметричного центру в оптичнонеактивну молекулу. Введення додаткового асиметричного центру: приєднання ціаністоводневої кислоти до D-гліцеринового альдегіду, бромування b-метилвалер’янової кислоти. Стереохімія реакцій нуклеофільного заміщення і вальденівське обертання. Стереохімія реакцій приєднання з подвійним зв’язком.

Ароматичні вуглеводні. Гомологічний ряд бензену. Будова бензену. Сучасні уявлення про будову бензену, ароматичні властивості. Промислові способи добування бензену, толуену, етилбензену, ізопропілбензену. Значення ароматичних вуглеводнів для органічного синтезу. Монозаміщені похідні бензену. Індукційний і мезомерний ефекти електродонорних і електронноакцепторних замісників.

Правила орієнтації для реакцій електрофільного заміщення. Пояснення правил орієнтації на основі електронної теорії. Порівняння реакційної здатності в реакції електрофільного заміщення монозаміщених похідних бензену. Відмінність галогенів від інших замісників першого. Співпадаюча, неспівпадаюча орієнтація дизаміщених похідних бензену.

Механізм реакцій електрофільного заміщення в ароматичних вуглеводах.

Галогенопохідні ароматичного ряду. Введення галогена в ядро, механізм SE 2 . Ланцюговий радикальний механізм реакцій галогенування в бічний ланцюг. Хімічні властивості галогенопохідних ароматичного ряду. Відмінність реакційної здатності галогену в ядро і бічний ланцюг в молекулах хлорбензену і хлористого бензилу. Механізм (SN1) реакцій заміщення галогену в молекулі хлористого бензилу. Особливий механізм нуклеофільного заміщення галогену в неактивованому ароматичному ядрі. Механізм нуклеофільного заміщення галогену в активованих електроноакцепторними групами похідних бензену (SN2 аромат.).

Ароматичні нітро- та аміно-сполуки. Будова нітрогрупи. Добування нітросполук ароматичного ряду. Механізм (SE 2), реакція нітрування, катіоннітронія. Нітрування толуену, фенолу, аніліну, ніторбензену. Тринітротолуен. Застосування в якості вибухової речовини. Анілін, електронна будова, добування. Взаємний вплив аміногрупи в бензеновому ядрі. Порівняння лужних властивостей аніліну з властивостями амінів жирного ряду. Реакція алкілювання і ацилювання аміногрупи. Застосування ароматичних амінів.

Феноли. Промислові способи добування фенолів з бензену з використанням в якості проміжних продуктів: хлорбензену, ізопропілбензену. Електронна будова фенолу. Порівняння кислотних властивостей фенолів, спиртів та карбонових кислот. Використання фенолів.

Синтетичні високомолекулярні сполуки. Способи добування високомолекулярних сполук. Карболанцюгові та гетероланцюгові високомолекулярні сполуки. Найважливіші синтетичні полімеризаційні смоли. Механізми радикальної, катіонної та аніонної полімеризації. Властивості, практичне застосування полімерів.

Поліконденсаційні смоли. Фенолформальдегідні смоли. Виробництво синтетичних волокон з синтетичних смол. Народногосподарське значення високомолекулярних сполук і розвиток їх виробництва.

Вуглеводи. Класифікація. Моносахариди. Оптична ізомерія. Сполуки D- і L-рядів; D(+)- i L(-)-гліцериновий альдегідів. Кількість оптичних ізомерів пентоз і гексоз. Антиподи, діастереомери, епімери. Кільчасто-ланцюгова таутомерія. Мутаротація. Карбонільні та циклічні (a- і b-) форми моносахаридів. Формули Фішера, Колли-Толленса, Хеуорса. Конформаційні формули a- і b-D-глюкози. Реакції, характерні для карбонільної форми: окиснення глюкози реактивом Фелінга, аміачним розчином аргентум (І) оксиду. Реакції циклічних форм – метилювання та ацетилювання. Найважливіші представники моносахаридів. Два типи дисахаридів (на прикладі мальтози та сахарози); відмінності в їх будові та хімічних властивостях. Вищі полісахариди. Загальна характеристика. Кислотний та ферментативний гідроліз крохмалю. Гідроліз целюлози, його значення. Найважливіші похідні целюлози: ди- і тринітрати, ди- і триацетати; їх застосування. Виробництво віскозних волокон. Роль вуглеводів в процесах життєдіяльності.


Гетероцикли та нуклеїнові кислоти. П’ятичленні гетероцикли (фуран, тіофен, пірол): їх електронна будова. Співставлення реакційної здатності в реакціях електрофільного заміщення п’ятичленних гетероциклів, бензену, аніліну, фенолу. Гем (біологічне значення).

Шестичленні гетероцикли (піридин, піримідин, пурин). Електронна будова піридину; реакція електрофільного та нуклеофільного заміщення в його молекулі. Порівняння реакційної здатності піридину, бензену, нітробензену. Піримідинові і пуринові основи, які зустрічаються в нуклеїнових кислотах. Нуклеозиди і нуклеотиди, АТФ та її роль в обміні речовин. Будова нуклеїнових кислот. Види нуклеїнових кислот (ДНК, т-РНК, і-РНК, р-РНК), їх будова та функції. Реплікація ДНК. Синтез РНК на ДНК в якості матриці. Зворотна транскрипція. Проблеми генної інженерії.

Амінокислоти та білки. Амінокислоти. Класифікація. a-Амінокислоти, їх будова, біохімічна роль. Замінні та незамінні амінокислоти. Використання незамінних амінокислот в тваринництві для підвищення продуктивності. Виробництво лізину.

Ди- та поліпептиди. Пептидний зв’язок, його будова. Природні пептиди (глутатіон, пептидні гормони та їх біологічна роль).

Білки, амінокислотний склад. Первинна, вторинна, третинна та четвертинна структура білкової молекули. Будова інсуліну, рибонуклеази та гемоглобіну. Фізичні та хімічні властивості білків. Будова і механізм дії ферментів. Іммобілізація ферментів. Їх біологічне значення. Поняття про ізозими. Будова рибосоми. Механізм біосинтезу білка в рибосомі. Мікробіологічний синтез білка.

Фізколоїдна хімія


Хімічна термодинаміка, закони термодинаміки та їх значення для хімічних процесів. Термохімія, закони термохімії та їх значення для розуміння хімічних процесів. Основні термодинамічні потенціали, їх властивості та значення для характеристики хімічних процесів.

Рівновага, умови рівноваги в хімічній системі, хімічний потенціал та його значення. Константа рівноваги, різні способи її вираження, вплив на неї різних факторів.

Молекулярні розчини, фізична та хімічна теорії. Термодинаміка розчинів. Ідеальні розчини, їх значення. Реальні розчини, причини відхилення від властивостей ідеальних розчинів.

Методи визначення молекулярної маси розчиненої речовини.

Необмежено розчинні суміші, фракційна перегонка, ректифікація.

Розчини електролітів. Основні теорії електролітичної дисоціації слабких і сильних електролітів. Активність, коефіцієнт активності, методи їх визначення.

Електрорушійні сили та електродні потенціали, методи їх розрахунку та експериментальне визначення. Застосування електрохімічних методів аналізу.

Хімічна кінетика та її значення для встановлення механізму хімічних реакцій. Порядок реакції та ії молекулярність. Прості та складні реакції. Вплив різних факторів на швидкість хімічних реакцій. Каталіз, види каталізу, його значення для хімічної технології.

Загальна характеристика дисперсних систем, методи їх одержання, властивості, механізм утворення колоїдних розчинів, будова міцели. Значення колоїдних систем.


Біохімія


Вступ. Біохімія як наука. Історія розвитку. Значення біохімії для розвитку біології, медицини, сільського господарства і промисловості.

Загальна біохімія, її предмет і завдання. Статична, динамічна і функціональна біохімія. Методи біохімічних досліджень та їх характеристика. Хімічний склад організмів.

Білки. Функції білків в організмі. Методи виділення та очищення білків. Відносна молекулярна маса білків та методи її визначення. Методи якісного та кількісного визначення білків та амінокислоті. Будова та властивості амінокислот. Поліпептидна теорія будови білків. Рівні організації білків та їх характеристика. Фізико-хімічні властивості та класифікація білків.

Ферменти як біокаталізатори.. Роль ферментів у процесах життєдіяльності. Локалізація ферментів у клітині. Особливості каталітичної дії ферментів. Будова та механізми дії ферментів. Властивості ферментів. Активатори й інгібітори ферментів. Класифікація та номенклатура ферментів.

Вітаміни. Властивості та класифікація. Поняття про інші біоактивні сполуки. Коферменти як органічні кофактори ферментів.

Нуклеїнові кислоти: хімічний склад, рівні організації молекули ДНК. Принцип комплементарності пуринових і піримідинових основ і його реалізація в структурі ДНК. Правила Чаргаффа. Гіперхромний ефект. Класифікація різних типів РНК.

Вуглеводи. Загальна характеристика і класифікація. Фізико-хімічні властивості вуглеводів. Номенклатура вуглеводів. Класифікація, будова та біологічна роль окремих груп вуглеводів (моно-, оліго та полісахаридів).

Ліпіди. Загальна характеристика та класифікація ліпідів. Будова та біологічна роль простих та складних ліпідів.

Поняття про обмін речовин і енергії. Енергетика обміну речовин. Макроергічні сполуки і макроергічні зв'язки. Трансформація енергії в біосфері. Загальні принципи організації структур, відповідальних за трансформацію енергії.

Обмін нуклеїнових кислот та шляхи їх розпаду. Обмін нуклеозидфосфатів. Шляхи їх деструкції. Кінцеві продукти розпаду пуринових і піримідинових основ. Механізм біосинтезу ДНК. Регуляція біосинтезу ДНК у клітині. Біосинтез РНК. Будова, властивості і механізм дії РНК-полімерази. Локалізація біосинтезу РНК у клітині.

Обмін білків. Обмін білків і нуклеїнових кислот як ядро клітинного метаболізму. Значення білкового обміну. Шляхи розпаду білків. Ферментативний гідроліз білків. Шляхи метаболізму амінокислот.

Вуглеводи і їх обмін. Шляхи розпаду полісахаридів і олігосахаридів. Метаболізм моносахаридів. Роль реакції фосфорилювання в активуванні моносахаридів. Гліколіз і глікогеноліз. Цикл трикарбонових і дикарбонових кислот. Біосинтез вуглеводів.

Ліпіди і їх обмін. Гідроліз жирів. Обмін гліцерину. Механізми - і -окиснювання ВЖК, їх локалізація в клітині і співвідношення у тваринному і рослинному царстві. Обмін ацетил-КоА. Гліоксиловий цикл. Біосинтез ВЖК та його локалізація у клітині. Шляхи розпаду фосфатидів в організмі.

Біологічне окиснення. Теорії біологічного окислення. Субстратне та окиснювальне фосфорилювання Механізм окислювального фосфорилювання. Дихальний ланцюг мітохондрій: його локалізація та функції. Мітохондрії. Роз'єднання окислювання з фосфорилюванням. Вільне окислення

Водний і мінеральний обмін. Регуляція водного обміну. Ферменти-металопротеїди. Мінеральні сполуки й обмін нуклеїнових кислот. Роль мінеральних сполук в обміні вуглеводів і ліпідів. Обмін мінеральних речовин.

Гормони. Номенклатура і класифікація гормонів. Механізми дії гормонів. Застосування гормонів.

Взаємозв’язок обміну білків, вуглеводів, ліпідів та нуклеїнових кислот. Обмін речовин як єдине ціле.

Регуляція процесів життєдіяльності. Рівні регуляції процесів життєдіяльності в живій природі: метаболітний, оперонний, клітинний, організменний, популяційний.


Аналітична хімія


Роль аналітичної хімії в професійній підготовці майбутніх фахівців в галузі хімії та біології. Аналітична хімія серед інших наук та її значення для різних галузей народного господарства.

Методи якісного аналізу. Поняття про реактиви та якісні реакції. Вимоги до якісних реакцій. Чутливість аналітичних реакцій: гранічна концентрація: гранічне розбавлення: мінімальний об’є гранічно розведеного розчину. Відкриваємий мінімум. Умови виявлення іонів в розчині. Принципи та типи класифікацій катіонів та аніонів. Застосування в аналізі.

ДР - добуток розчинності слабких електролітів. Умови утворення осадів. Розчинність осадів у воді, кислотах, в присутності однойменних іонів та комплексоутворювачів.

Іонний добуток води. Поняття про рН. Розрахунки рН водних розчинів сильних кислот, сильних основ, слабких кислот та слабких основ.

Концентрація іонів водню в розчинах солей, утворених слабкими одноосновними кислотами. Водневий показник розчинів солей, утворених слабкими одноосновними кислотами. Концентрація іонів водню та водневий показник солей, утворених слабкими основами і слабкими кислотами, слабкими багатоосновними кислотами.

Гідроліз солей та його роль у хімічному аналізі. Константа та ступінь гідролізу кислих солей, солей утворених слабкими кислотами та слабкими основами. Слабко та сильно гідролізовані солі слабких основ і слабких кислот.

Поняття про буферні системи. Типи буферних розчинів. Механізм дії буферних розчинів. Буферна ємність. Використання буферних розчинів у хіміко-біологічних дослідженнях.

Використання редокспотенціалів для визначення направлення окисно-відновних реакцій. Вибір найбільш ефективного окислювача та відновника

Використання комплексних сполук в якісному аналізі з органічними та неорганічними лігандами. Концентрація різних іонів в розчині комплексної сполуки. Константа нестійкості комплексних сполук.

Розвиток методів кількісного аналізу. Вчені хіміки-аналітики, їх вклад у розвиток методів кількісного аналізу. Класифікація методів. Помилки в кількісному аналізі та їх класифікація.

Ваговий аналіз. Суть методу. Осади кристалічні та аморфні. Вимоги до осадів в кількісному аналізі. Вибір осаджувача, його кількість. Вибір рідини для промивання. Адсорбція, окклюзія, співосадження. Одержання вагової форми. Розрахунки у ваговому аналізі.

Титриметричні методи аналізу та їх класифікація. Поняття про титр, титрант, титрований розчин. Первінні (вихідні) та вторинні (стандартизовані) робочі розчини.

Метод кислотно-лужного титрування. Ацидиметрія та алкаліметрія. Індикатори. Теорії кислотно-лужних індикаторів. Показник титрування індикатора. Вибір індикатора при титруванні сильних кислот та сильних основ. Криві титруванні сильних кислот та вибір індикатора. Помилки титрування. Криві титрування розчинів слабких кислот, основ та солей утворених слабкими кислотами та основами. Скачок титрування, вибір індикатора. Розрахунки.

Методи окисно-відновного титрування та їх суть. Перманганатометрія. Робочі розчини, умови титрування. Перманганатометричне визначення різних речовин. Розрахунки. Йодометрія. Суть методу. Робочі розчини. Умови титрування. Йодометричне визначення речовини. Переваги і недоліки методу. Криві титрування в оксидометрії. Застосування оксидиметрії у хімічному аналізі.

Методи комплексиметричного титрування та їх класифікація. Комплексонометрія. Точність титрування. Мінімальна та оптимальна концентрація іонів водню при титриметричному визначенні металів. Криві титрування. Визначення співвідношень концентрацй вільного металу до зв’язаного в комплекс.

Колориметрія. Основи методу. Закон Бугера-Ламберта-Беєра. Будова та принципи роботи колориметрів, фотоколориметрів та спектрофотометрів. Методи вимірювання забарвлення розчинів. Розрахунки в фотоколориметрії та спектрофотометрії. Застосування методу в наукових дослідженнях.


Хімічна технологія


Основні закономірності протікання хіміко-технологічних процесів.

Рівноважні ХТП. Швидкість ХТП. Вибір оптимальних умов проведення зворотних та незворотних ХТП. Апаратурне оформлення ХТП. Особливості процесів у системі Г-Г, Г-Р, Г-Т, Т-Р, Т-Т, Р-Р, їх апаратурне оформлення. Технологічні схеми. Замкнуті технологічні схеми як основа екологічно безпечних виробництв.

Каталіз в хімічній промисловості. Гомогенний каталіз. Гетерогенний каталіз, його закономірності. Вплив різних факторів технологічного режиму на вихід продукту каталітичних процесів. Промислові контактні маси. Способи приготування промислових каталізаторів. Контактні апарати.

Характеристика і класифікація сировини. Комплексне використання сировини як один із найважливіших наукових принципів організації виробництва. Підготовка сировини до переробки. Методи збагачення твердої сировини. Повітря і вода як сировина хімічної промисловості. Промислова водопідготовка. Види і джерела енергії, яка використовується в хімічній промисловості.

Екологічні проблеми хімічної промисловості

Найважливіші хімічні виробництва: виробництво сульфатної кислоти, одержання та очистка азотоводневої суміші для синтезу аміаку, синтез аміаку, нітратної кислоти, виробництво мінеральних добрив (амоніачної селітри, суперфосфату, калій хлориду), виробництво гідроксиду натрію і хлору.

Металургія: виробництво чавуну та сталі, алюмінію і його сплавів, мангану, цинку, хрому.

Виробництво силікатних матеріалів. Хімічна переробка палива. Промисловий органічний синтез.

Критерії оцінювання

1-30 завдання (містять по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна) – 60 балів(302)


31,32 завдання (ланцюг перетворень) – 40 балів(202)


Загальна кількість балів – 100 балів


Література для підготовки до вступного екзамену з хімії .
  1. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.- М.: Высш. Шк., 1988.- 640 с.
  2. Практикум по неорганической химии. / Л.В. Бабич, С.А. Балезин и др.- М.: Просвещение, 1991.- 320 с.
  3. Вопросы, упражнения и задачи по неорганической химии / Воробьева О.И. и др.- М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1985.- 175 с.
  4. Глинка Н.Л. Общая химия.- Л.: Химия, 1988.- 702 с.
  5. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии.-Л.: Химия, 1984.- 263 с.
  6. Гольбрайх З.Е. Сборник задач и упражнений по химии.-М.: Высш.шк., 1984.- 224 с.
  7. Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия.- М.: Химия, 1981.- 632 с.
  8. Кудрявцев А.А. Составление химических уравнений .-М.: Высш.шк., 1979.- 295 с.
  9. Некрасов Б.В. Основы общей химии.: В 2 т.- М.: Химия, 1973 - 1974.-Т.1.; Т.2.-688 с.
  10. Недилько С.А., Попель П.П. Общая и неорганическая химия. Сборник задач. К.: Выща шк., 1988.- 256 с.
  11. Рунов Н.Н. Строение атомов и молекул.- М.: Просвещение, 1987.- 143 с.
  12. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія.- К.: Вища шк. Головне вид-во, 1988.- 432 с.
  13. Загальна хімія: Підручник / В.В.Григор’єва, В.М. Самійленко, А.М.Сич.- К.: Вища шк., 1991.- 431 с.
  14. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія.-К.: Вища школа, 1992.- 503с.
  15. Термінологічний посібник з хімії для викладачів і вчителів хімії та учнів середніх навчальних закладів / М.Ю. Корнілов, О.І. Білодід, О.А. Голуб. - К.: ІЗМН, 1996. - 256 с.
  16. Несмеянов А.Н., Несмеянов Н.А. Начала органической химии. - М.: Химия, 1970. - 824 с.
  17. Писоренко А.П., Ховин З.Я. Курс органической химии : Учебник для студентов нехимических специальностей вузов.- М.: Высшая школа,1985.- 527 с.
  18. Балезин С.А., Ерофеев Б.В., Подобаев Н.И. Основы физической и колоидной химии. М.: Просвещение, 1975. -398 с.
  19. В.Уильямс, Х.Уильямс. Физическая химия для биологов. -М.: Мир.- 1976.- 600с.
  20. Климов, Филько. Сборник задач по физической и коллоидной химии
  21. Алтухов К.В., Мухленов И.П., Турмакина Е.С. Химическая технология. М.: Просвещение, 1985.-304с.
  22. Мухленов И.П., Гроштейн А.Е., Турмакина Е.С. и др. Основы химической технологии. М.: Высшая школа .- 1983.- 335с.
  23. Основы химической технологии. Под ред. И.П. Мухленова. М.: Высшая школа, 1991.- 463с.
  24. Филипович Б.Ю. Основы биохимии. -М.: Высшая школа, 1969, 1995, 1993.
  25. Воскресенский А.Т. и др.. Сборник задач и упражнений по аналитической хими. – М.: Просвещение, 1985.
  26. Жаровський Ф. Т., Пилипенко А.Т., П’ятницький І.В. Аналітична хімія . – К.: Вища школа, 1982.