Geum.ru

Укази президента україни зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 17. ЗОВНІШНЯ І БЕЗПЕКОВА ПОЛІТИКА
Розділ 18. АДМІНІСТРАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ 18.1. Адміністративна реформа
Подобный материал:
1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   ...   174

Розділ 17. ЗОВНІШНЯ І БЕЗПЕКОВА ПОЛІТИКА


Поточна ситуація

Між Україною та ЄС налагоджено високий рівень зовнішньополітичних відносин, діє розгалужена система політичного діалогу, що включає щорічні саміти Україна - ЄС на найвищому рівні, регулярні зустрічі міністрів закордонних справ України та Трійки ЄС, зустрічі політичних директорів, експертів тощо. Досягнуто значного рівня взаєморозуміння між Україною та ЄС з питань міжнародного співробітництва та двосторонніх відносин. Прийняття ЄС Спільної стратегії щодо України засвідчило перехід стратегічного партнерства сторін у реальну площину, наповнення відносин спільними заходами, спрямованими, зокрема, на підтримку проєвропейського вибору України.

Нинішня ситуація у зовнішньополітичних відносинах України та ЄС може бути охарактеризована як постійний процес зближення сторін та набуття двосторонніми відносинами стійких рис стратегічного партнерства, однак з іншого боку, - як співробітництво з невизначеним майбутнім: Україна проголосила своєю метою європейську інтеграцію та вступ до ЄС, Євросоюз же, вітаючи прагнення України і не заперечуючи її право на вступ до ЄС, не готовий сьогодні перейти до відносин з Україною як державою - кандидатом на членство в ЄС.

ЄС поступово набирає все більшої ваги у вирішенні питань європейської безпеки. Беручи до уваги взаємопов'язаність безпеки України та ЄС, останній розуміє необхідність поглиблення двосторонніх відносин у цій сфері. Потенційно, двостороннє співробітництво у сфері безпеки може стати одним з рушіїв європейської інтеграції України.

На нинішньому етапі відносини Україна - ЄС у сфері безпеки знаходяться у стадії формування. Його напрямами є співробітництво у створенні системи урегулювання та попередження конфліктів, опрацювання майбутньої європейської архітектури безпеки, трансатлантичного партнерства тощо. Окремими сферами двостороннього співробітництва є врегулювання конфліктів у Косово, Придністров'ї, Абхазії.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Забезпечення подальшого стабільного розвитку політичного діалогу.

Поглиблення співпраці з ЄС з виконання Спільної стратегії ЄС щодо України та планів дій по її імплементації.

Зближення позицій між Україною та ЄС з питань міжнародного життя, про що свідчило б приєднання України до спільних заяв ЄС.

Посилення діалогу та співпраці Україна - ЄС у рамках ООН, ОБСЄ, РЄ та інших міжнародних організацій.

Започаткування спільних зовнішніх ініціатив, зокрема щодо конфліктних регіонів.

Започаткування системи постійного обміну інформацією з питань ЗБП між Міністерством закордонних справ України, іншими органами України, установами держав - членів ЄС та інституціями ЄС.

Здійснення двостороннього діалогу з питань безпеки, у тому числі у рамках ОБСЄ.

Проведення двостороннього діалогу з питань роззброєння, нерозповсюдження ядерної зброї, контролю над експортом звичайних озброєнь тощо.

Здійснення Плану дій Україна - ЄС.

Опрацювання шляхів залучення України до заходів ЄС у рамках Петерсберзьких завдань, акцій ЄС з урегулювання конфліктів.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Досягнення єдності позицій між Україною та ЄС з питань міжнародного співробітництва.

Періодичне прийняття Україною та ЄС спільних заяв з актуальних міжнародних питань.

Включення України до переліку держав, що приєднуються до спільних заяв ЄС.

Участь України у інформаційних зустрічах ЄС з державами - кандидатами до вступу в ЄС, зокрема до Європейської Конференції.

Довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети

Приєднання України до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.

Розділ 18. АДМІНІСТРАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ

18.1. Адміністративна реформа


Поточна ситуація

Здійснення стратегічного курсу інтеграції України до ЄС, подальше становлення демократичної правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою вимагає створення в Україні ефективної системи державного управління, яка відповідає цінностям демократичного суспільства і забезпечує виконання конституційних завдань та функцій на кожному етапі соціально-економічного розвитку.

Концепцією адміністративної реформи в Україні, затвердженою Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810, визначено основи здійснення реформування системи державного управління. Указом Президента України від 20 листопада 1998 року № 1284 затверджено Першочергові заходи з проведення зазначеної реформи.

З метою організаційного забезпечення проведення адміністративної реформи створена і працює Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи, утворено робочі групи з проведення реформи центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та державної служби.

Відповідно до прийнятих у грудні 1999 року Указів Президента України "Про склад Кабінету Міністрів України", "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" та "Про систему центральних органів виконавчої влади" реформовано склад Кабінету Міністрів України, кількість членів якого становить 20 осіб. Передбачено, що діяльність Уряду забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України, який очолює Урядовий Секретар.

Упорядковано систему центральних органів виконавчої влади, до якої входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом. При цьому міністерства визначено головними (провідними) органами в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначених сферах діяльності. На міністрів покладено особисту відповідальність за розроблення і впровадження Програми діяльності Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначених сферах державного управління.

На основі зазначеної класифікації проведено скорочення кількості центральних органів виконавчої влади з 90 до 47.

Кабінету Міністрів України надано право утворювати в складі центральних органів виконавчої влади урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції) для здійснення управління окремими підгалузями або сферами діяльності, а також контрольно-наглядових, регулятивних, дозвільно-реєстраційних функцій щодо фізичних і юридичних осіб. Затверджено Типове положення про ці органи.

Визначено функціональні повноваження Прем'єр-міністра України та віце-прем'єр-міністрів України щодо спрямування, координації і контролю діяльності органів виконавчої влади.

З метою підвищення ефективності діяльності Кабінету Міністрів України та координації роботи центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики утворено урядові комітети, які є робочими органами Кабінету Міністрів України. Затверджено Загальне положення про Урядовий комітет, відповідно до якого на урядові комітети, зокрема, покладено розгляд, врегулювання розбіжностей та схвалення проектів нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України. Створено умови для участі всіх членів Кабінету Міністрів України у роботі урядових комітетів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 915 затверджено Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України.

До Верховної Ради України подано як невідкладний узгоджений проект Закону України про Кабінет Міністрів України.

Проводиться робота з розроблення нових процедур діяльності як Кабінету Міністрів України, так і його Секретаріату.

Проводиться робота з підготовки проектів нових положень про центральні органи виконавчої влади та формування їх штатних розписів.

Проведено реорганізацію Адміністрації Президента України відповідно до нових завдань і пріоритетів її діяльності на сучасному етапі реформування державного управління.

Указами Президента України запроваджено посаду Постійного представника Президента України в Кабінеті Міністрів України та затверджено Положення про нього.

Утворено Державне управління справами як єдиний спеціальний державний орган з матеріально-технічного, фінансового, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, інших державних органів.

Введено в дію Закони України "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про джерела фінансування органів державної влади". Для забезпечення їх реалізації прийняті відповідні нормативно-правові акти.

Відповідно до Концепції адміністративної реформи розроблено і Указом Президента України від 14 квітня 2000 року № 599 затверджено Стратегію реформування системи державної служби в Україні, яку попередньо схвалено Координаційною радою з питань державної служби при Президентові України. Крім того, зазначеною Координаційною радою розглянуто законопроект про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну службу". В даний час законопроект доопрацьовується з урахуванням висловлених зауважень.

Кабінетом Міністрів України внесено до Верховної Ради України проект Закону України про службу в органах місцевого самоврядування.

Розроблено проект Концепції державної регіональної політики, який зараз доопрацьовується.

З метою упорядкування структури місцевих державних адміністрацій Кабінетом Міністрів України видано постанови від 27 квітня 2000 року № 733 "Про примірні переліки управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської та районної у місті Києві державних адміністрацій" та від 18 травня 2000 року № 821 "Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій", реалізуються інші заходи, спрямовані на реформування системи державного управління.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Здійснення організаційно-правових заходів реформування ключових елементів системи державного управління:

прийняття законів України про Кабінет Міністрів України, про адміністративно-територіальний устрій України, про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб, про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну службу", про службу в органах місцевого самоврядування в Україні, про місто-герой Севастополь, а також кодексу загальних правил поведінки державних службовців;

продовження роботи над проектами законів України про програму державної підтримки і розвитку місцевого самоврядування, про органи самоорганізації населення, адміністративно-процесуального кодексу України та Адміністративно-процесуальний (процесуальний) кодекс;

запровадження відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 915, Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету Міністрів та Тимчасового положення про Службу Прем'єр-міністра України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 761, нових процедур роботи Кабінету Міністрів України та його Секретаріату;

забезпечення утвердження стратегічної ролі міністрів як ключових суб'єктів формування та реалізації політики Кабінету Міністрів України у відповідній сфері управління;

завершення роботи щодо розроблення та затвердження положень про центральні органи виконавчої влади;

завершення роботи з формування структури управління у відповідних сферах управління, що включає затвердження спеціальних директивних наказів щодо спрямування і координації діяльності визначених центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів, утворення у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади відповідних урядових органів державного управління та затвердження положень про них;

завершення на основі проведеного функціонального обстеження роботи щодо усунення дублювання функцій органів виконавчої влади та впровадження нових функціонально-структурних моделей міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

упорядкування структури місцевих органів виконавчої влади шляхом оптимізації структурних підрозділів відповідних місцевих державних адміністрацій з урахуванням особливостей розвитку регіонів;

здійснення підготовки нормативно-правових актів щодо врегулювання питань комунальної власності, державної підтримки розвитку місцевого самоврядування, порядку утворення та діяльності органів самоорганізації населення, передачі територіальним громадам та утвореним ними органам необхідних повноважень, майна і фінансових ресурсів для самостійного вирішення значної частини питань розвитку відповідної території;

впровадження заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000 - 2001 роки, затверджених Указом Президента України від 26 липня 2000 року № 925, удосконалення класифікації посад державних службовців, забезпечення належного функціонування та розвитку єдиної державної комп'ютерної системи "Кадри"; забезпечення конкурсності, об'єктивності, прозорості і гласності під час прийняття на державну службу та просування по службі; удосконалення підготовки кадрів для державної служби;

продовження роботи з підвищення престижу державної служби, удосконалення системи оплати праці, усунення місцевих та міжвідомчих розбіжностей, гармонізація співвідношення умов оплати праці кожного службовця з результатами його атестації та оцінкою професійної діяльності;

використання засобів масової інформації з метою формування об'єктивної громадської думки щодо характеру діяльності державних службовців;

здійснення заходів щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців, подальшого удосконалення декларування доходів державних службовців, посилення етичних вимог та визначення загальних правил їх поведінки;

здійснення поступового переходу до професійної підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців за сертифікованими у галузі "Державне управління" програмами навчання у системі акредитованих для цієї процедури навчальних закладів;

проведення аналізу сучасної практики державного управління та вжиття заходів з метою створення стабільної, професійної, високоефективної та авторитетної державної служби, підвищення її престижу;

вжиття заходів щодо залучення технічної допомоги з боку ЄС з метою розроблення проектів нормативно-правових актів, адаптації законодавства України з питань адміністративної реформи до вимог ЄС.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Завершення формування нормативно-правової бази системи державного управління.

Заходи:

визначення переліку заходів, спрямованих на завершення формування системи виконавчої влади;

удосконалення процедур і методів підготовки і прийняття управлінських рішень відповідно до нових цілей, змісту управлінської діяльності;

впровадження програм навчання та підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до нової ролі державної служби у реформованій системі державного управління;

законодавче врегулювання нової системи оплати праці та інших умов і гарантій праці державних службовців;

створення системи адміністративних судів як інструменту забезпечення законності у сфері державного управління та захисту прав і свобод громадян, порушених у процесі адміністративної діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб, процедура розгляду справ у яких регулюватиметься Адміністративно-процесуальним кодексом України;

запровадження державного контролю у сфері діяльності (головним чином фінансової та соціальної) органів виконавчої влади та їх посадових осіб на основі нормативно-правової бази, створеної на попередньому етапі, та продовження удосконалення цієї бази;

організація служби в органах місцевого самоврядування;

упорядкування на основі створеної на попередньому етапі нормативно-правової бази адміністративно-територіального устрою для забезпечення формування реального суб'єкта місцевого самоврядування - територіальної громади, що матиме фінансові та матеріальні можливості для виконання делегованих їй державою функцій та надання населенню повноцінних громадських послуг;

залучення міжнародної технічної допомоги для розвитку та удосконалення інституційної бази в рамках адміністративної реформи та її механізмів впровадження.