1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій лю­дині, карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років

Вид материала

Документы

Содержание Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю 1. Безпосередній об'єкт Господарська діяльність — Підприємницька діяльність 8. Суб'єктивна сторона Об'єктивна сторона Професійна діяльність на ринку цінних паперів — Суб'єктивна сторона 1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених і 1. Безпосередній об'єкт 4. Суб'єктивна сторона 1. Безпосередній об'єкт Диск для лазерних систем зчитування — 3. З об'єктивної сторони 7. Суб'єктивна сторона

Подобный материал:

• Розбещення неповнолітніх. Перешкоджання здійсненню виборчого права, 130.41kb.
• Караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років, 23.77kb.
• Кодексу України, 527.92kb.
• До шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права, 177.75kb.
• Порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю, 1688.87kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2004, n 6, ст. 39 ) ( Із змінами, внесеними згідно, 68.32kb.
• 1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих, 89.36kb.
• 5. Циклічність як форма економічного розвитку, 1573.65kb.
• Методичні рекомендації на тему:, 150.05kb.
• Національний Університет «Острозька академія», 105.24kb.

Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю

1. Здійснення без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуван­ню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, —

карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозво­лу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або з пору­шенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням дохо­ду у великих розмірах, —

карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.


1. Безпосередній об'єкт — суспільні відносини у сфері зайняття госпо­дарською і банківською діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину, ознаки якого описані в ч. 1 ст. 202 КК, характеризується порушенням порядку зайняття господарською або підприємницькою діяльністю і пов'язаного з цим отриманням доходу у ве­ликих розмірах.

3. Господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі під­приємницька, юридичних, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємниць­кої діяльності, яка пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. - 2000. - № 36. - Ст. 299).

Підприємницька діяльність визначається в Законі України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. як безпосередня самостійна, систе­матична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку, здійснювана фізични­ми і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством (ВВР. — 1991. — № 14. - Ст. 169).

Злочин полягає у здійсненні господарської діяльності без реєстрації або без спеціального дозволу — ліцензії, а так само з порушенням умов ліцен­зування.

4. Здійснення без державної реєстрації підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Статус підприємця набувається після реєстрації відповідно до «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприєм­ницької діяльності», затвердженого постановою КМУ від 25 травня 1998 р. № 740 (0В У. - 1998. - № 21. - Ст. 767). Тому незаконною є підприємницька діяльність, здійснювана без реєстрації або до моменту реєстрації.

5. Здійснення господарської діяльності без спеціального дозволу — ліцензії. Перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню і порядок одержання ліцензії, визначений Законом України «Про ліцензування окре­мих видів господарської діяльності» (ВВР. — 2000. — №36. — Ст. 229). Пе­релік органів, що видають ліцензії, затверджений постановою КМУ «Про за­твердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (ОВУ. —2000. — № 46. — Ст. 2001). Господарська діяльність є незаконною, якщо її здійснюють взагалі без ліцензії або під час оформлення ліцензії до моменту її одержання.

6. Здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Під порушенням умов ліцензування розуміється недотримання винним ор­ганізаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуван­ню. Ліцензійні умови можуть стосуватися, наприклад, кваліфікації, створен­ня суб'єктів підприємницької діяльності, кількості робітників, особливих ви­мог щодо будинків, помешкань, устаткування, технічних засобів тощо. По­рушення умов ліцензування може полягати, зокрема, - в зайнятті підприємництвом не в тій місцевості, де ця діяльність дозволена ліцензією. Якщо підприємець за допущені порушення закону позбавлений ліцензії, то продовження ним господарської діяльності варто розцінювати як під­приємництво без спеціального дозволу (ліцензії).

7. Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що в результаті порушення порядку зайняття господарською діяльністю отрима­но дохід у великих розмірах. У примітці до ст. 202 КК ним визнається до­хід, сума якого в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що здійснює господарську діяльність без реєстрації або за відсутності спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов ліцензування, передбачає, що така діяльність принесе дохід у великих розмірах і ба­жає отримати такий дохід.

9. Суб'єктом злочину може бути особа, зобов'язана зареєструватися як підприємець або одержати відповідну ліцензію на зайняття певною діяль­ністю. Суб'єктом здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування може бути тільки особа, яка має відповідну ліцензію.

10. Склад злочину, описаний у ч. 2 ст. 202 КК, є спеціальним видом по­рушення порядку зайняття господарською діяльністю, що відрізняється спе­цифічною сферою здійснення незаконного підприємництва.

Об'єктивна сторона цього злочину виявляється в здійсненні банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на рин­ку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без держав­ної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого пе­редбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Зазначена в ч. 2 ст. 202 КК діяльність, від кого б вона не виходила (ко­мерційний банк, небанківські фінансові установи), є різновидом підприємницької діяльності і на неї поширюються вимоги про реєстрацію і ліцензування, що існують щодо підприємницької діяльності. Тому заняття такою діяльністю без державної реєстрації, ліцензування або з порушенням умов ліцензування є незаконним.

11. Банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України (далі — НБУ) здійснювати у сукуп­ності такі банківські операції: залучення до вкладів грошових коштів фізич­них і юридичних осіб, розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських ра­хунків фізичних і юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. (ВВР. — 2001. — № 5-6. — Ст. ЗО). Крім названих, до банківських операцій також належать: операції з валютними цінностями, емісія власних цінних паперів, організація купівлі і продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені, надання гарантій і поручительств, а та­кож інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в гро­шовій формі тощо (див. частини 1 та 4 ст. 47 зазначеного вище Закону). Банківські операції можуть здійснюватися банками, а окремі з них — не-банківськими фінансовими установами. Припустимі сполучення банківських операцій для небанківських фінансових установ встановлюють­ся НБУ. Порядок і умови видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківськими установами визначається «Положенням про поря­док видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій не­банківськими установами», затвердженим постановою Правління НБУ від 16 серпня 2001 р. № 344 (ОВУ. - 2001. - № 36. - Ст. 1668). У ліцензії вказується перелік операцій, на здійснення яких дана небанківська фінансо­ва установа має право, а також валюта, в якій ці банківські операції можуть здійснюватися. Банки і небанківські фінансові установи отримують право проводити банківські операції з моменту отримання ліцензії.

12. Професійна діяльність на ринку цінних паперів — це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів і організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному й іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Види професійної діяльності на ринку цінних паперів передбачені Законом України «Про державне регу­лювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996 р. (ВВР. — 1996. - № 51. - Ст. 292).

Професійним учасником ринку цінних паперів визнається юридична осо­ба, що здійснює певний вид діяльності на такому ринку на підставі отрима­ної ліцензії.

13. Небанківською фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка вне­сена до відповідного реєстру у встановленому законом порядку. До таких установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі то­вариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпе­чення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових по­слуг» від 12 липня 2001 р. (ВВР. - 2002. - № 1. - Ст. 1).

•Під операціями таких установ слід розуміти ті з них, що здійснюються під час надання фінансових послуг, перелік яких міститься в ст. 4 зазначе­ного Закону.

14. Злочин, описаний у ч. 2 ст. 202 КК, вважається закінченим після то­го, як буде встановлено факт отримання в результаті незаконної банківської діяльності доходу у великих розмірах (див. примітку до ст. 202 КК).

15. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що його діяльність здійснюється без реєстрації або за відсутності спеціального дозволу (ліцензії), або з порушенням умов ліцен­зування, передбачає, що вона принесе дохід у великих розмірах і бажає от­римати такий дохід.

16. Суб'єктом злочину може бути службова особа суб'єкта господарської діяльності, а також інша особа, яка здійснює відповідну діяльність чи опе­рації без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії).


Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими стат­тями цього Кодексу, —

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у вели­ких розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, —

караються обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.


1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайнят­тя господарською діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім ви­падків, передбачених іншими статтями Кримінального кодексу.

При описі складу цього злочину законодавець виходить із виду (характе­ру) спеціально забороненої господарської діяльності. Необхідно відзначити, що чинне законодавство не передбачає єдиного вичерпного переліку спе­ціально заборонених видів господарської діяльності. Тому при застосуванні ст. 203 КК важливим є врахування того, що в ній іде мова саме про спе­ціальні заборони, пов'язані з характером господарської діяльності.

Саме такі заборони, зокрема, передбачені в ст. 4 Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. (ВВР. — 1991. — № 14. — Ст. 169), у якій перелічені види господарської діяльності, що можуть здійснюватися тільки державними підприємствами, підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та* боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важ­ливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у вста­новленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'яза­на з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, мо­же здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а про­ведення ломбардних операцій — також і повними товариствами.

Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією пер­винних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають на­земну станцію спряження на території України та створюються або розгор­таються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів) здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку;

Діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менше 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок — абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійснюється нафтопере­робними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виробництвом зазначених у частині четвертій цієї статті високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Зайняття діяльністю, що підлягає ліцензуванню, якщо відбувається без спеціального дозволу (ліцензії), кваліфікується за ст. 202 КК. Не утворює ознак злочину, передбаченого ст. 203 КК, і зайняття дозволеними видами господарської діяльності, що вчинюється особами, яким взагалі заборонено займатися підприємницькою діяльністю (військовослужбовці, службові осо­би органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, а також інших органів державної влади і управління тощо).

3. Злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття забороне­ною підприємницькою діяльністю.

4. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Обов'язковою озна­кою інтелектуального елемента прямого умислу є усвідомлення винним за­бороненості своєї господарської діяльності.

5. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

6. Зайняття забороненою господарською діяльністю кваліфікується за ст. 203 КК за умови, що воно не містить складу іншого злочину. Так, напри­клад, незаконне виготовлення і реалізація наркотичних засобів охоплюється ст. 307 КК, незаконне виготовлення зброї — ст. 263 КК тощо.

7. Частина 2 ст. 203 КК встановлює відповідальність за ті ж дії, пов'язані з отримагґням доходу у великих розмірах або вчинені особою, раніше суди­мою за такий злочин.

У примітці до ст. 203 КК роз'яснюється, що отримання доходу у велико­му розмірі має місце, якщо його сума в тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян.

Про поняття судимості див. коментар до ст. 88 КК.


Стаття 203'. Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва

Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинено у великих розмірах, —

карається обмеженням волі на строк до п'яти років.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість дисків для ла­зерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у три тисячі разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

(Доповнено статтею 203' згідно із Законом України від 17.01.2002 р. №2953-111)


1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері госпо­дарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування.

2. Предметом злочину є диски для лазерних систем зчитування, облад­нання або сировина для виробництва таких дисків.

Диск для лазерних систем зчитування — будь-який оптичний диск для ла­зерних систем зчитування із записом або з можливістю запису на ньому інформації, що відображає об'єкти авторського права чи суміжних прав, або без запису такої інформації. Перелік основних вузлів для спеціалізованого обладнання по виробництву цих дисків затверджується КМУ. Сировиною для їх виробництва є оптичний полікарбонат.

3. З об'єктивної сторони злочин полягає у порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитуван­ня, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинено у великих розмірах.

Відносини у сфері виробництва, експорту, імпорту зазначених предметів регулюються Законами України «Про авторське право і суміжні права» в ре­дакції від 11 липня 2001 р. (ВВР. - 2001. - № 43. - Ст. 214), «Про ліцен­зування окремих видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. — 2000. — № 36. — Ст. 299), «Про особливості державного регулю­вання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, екс­портом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р. (ВВР. — 2002. — № 17. — Ст. 121), а також міжнародними догово­рами України, що набрали чинності у встановленому законом порядку.

Здійснення зазначеної у ст. 203 КК господарської діяльності з порушен­ням вимог, що визначені у вищезгаданих законах, утворить об'єктивну сто­рону цього злочину. Таке порушення, зокрема, може полягати у зайнятті да­ною господарською діяльністю без ліцензії або з порушенням ліцензійних умов.

Виробництво дисків — діяльність, пов'язана із застосуванням техно­логічного процесу з переробки сировини в оптичні носії інформації у формі диска для лазерних систем зчитування, під час якого одночасно з виготов­ленням диска здійснюється запис на нього інформації, яка є об'єктом ав­торського права та (або) суміжних прав, або без запису, а також реалізацією дисків власного виробництва.

Експорт — це вивезення з території України зазначених дисків або об­ладнання, сировини для їх виробництва з метою їх реалізації.

Імпорт — це ввезення на територію України зазначених дисків, обладнан­ня або сировини для їх виробництва з метою реалізації.

Не утворюють об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 203 КК, дії щодо переміщення вищезазначених предметів через територію України транзитом, а також якщо ці предмети ввозяться в Україну чи вивозяться з України фізичними особами для власного використання чи пересилаються ними в міжнародних поштових та експрес-відправленнях з особистою ме­тою.

4. Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що не­законна господарська діяльність вчинена у великих розмірах. Великий розмір, згідно з приміткою до ст. 203 КК, має місце, якщо вартість дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх вироб­ництва у три тисячі разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

5. Оскільки оптичний полікарбонат є стратегічно важливим видом сиро­вини, а зазначені диски й обладнання — товаром, то їх незаконний експорт і імпорт за певних умов кваліфікується за сукупністю злочинів, передбаче­них статтями 203 і 201 чи 333 КК.

6. Вчинення дій, описаних у ст. 203 КК, якщо це поєднане з порушенням авторського права чи суміжних прав, додатково кваліфікуються за ст. 176 КК.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що порушує законодавство, яке регулює виробництво, екс­порт, імпорт зазначених дисків, експорт, імпорт обладнання або сировини для їх виробництва, а також, що така діяльність здійснюється у великих розмірах, і бажає її здійснювати.

8. Суб'єктом злочину є будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.


Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених ал­когольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, —

карається штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких то­варів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, —

карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та облад­нання для її виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких то­варів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, —

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з ви­лученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнан­ня для її виготовлення.