З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання» / Ред

Вид материалаДокументы

Содержание


Роль інформативної функції бухгалтерського обліку в антикризовому управлінні суб’єкта реального сектору економіки
Список літератури
Біологічні активи з генетично модифікованими організмами як об’єкт бухгалтерського обліку
Обеспечение учетно-аналитических задач маркетинговой деятельности современных предприятий
Економічний аналіз в системі управління вартістю підприємства
Список літератури
Financing of micro, small and mid-sized enterprises in the conditions of economic crisis
Лебер-Одинцова Н.П.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

РОЛЬ ІНФОРМАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ СУБ’ЄКТА РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ


Бухгалтерський облік як інформаційна система має велике значення в антикризовому управлінні суб’єкта-боржника у реальному секторі економіки, якісні вади якої представлені цілеспрямованістю, своєчасністю, достовірністю та комплексністю. За призначенням така інформація має управлінський характер, тому що спрямована на прийняття рішення – а точніше вибору судових процедур після кожного етапу процедур банкрутства боржника.

Антикризове управління як система заходів спрямована на відновлення платоспроможні підприємства-боржника та погашення кредиторських вимог, яке зокрема здійснюються через механізм банкрутства. Банкрутство багаторівнева процедура, тому з метою визначення обліково-аналітичних проблем доцільно розподілити її на етапи. Облікові та аналітичні питання мають детермінований характер, що виявляється на кожному етапі процедури банкрутства.

На етапі порушення провадження справи про банкрутство сутність інформативної функції бухгалтерського обліку суб’єкта-боржника полягає в визначенні: розміру кредиторських вимог ініціюючого кредитора; питань обґрунтування таких вимог, коли справу ініціює кредитор. У випадку, коли справу починають за заявою боржника, виникають питання щодо фіктивного, прихованого або доведення до банкрутства підприємства, що обумовлює в економічному аналізі формування системи показників діагностики (експертизи) економічного стану боржника. Якість такої експертизи залежить від рівня організації бухгалтерського обліку на підприємстві, зокрема міри реалізації інформативної функції бухгалтерського обліку боржника, що відображено на рис. 2. Від результатів аналізу залежить застосування щодо підприємства-боржника наступних судових процедур: розпорядження майном, санації, ліквідації або мирової. Система оцінки фінансового стану використовує всі основні показники інформаційної бази боржника: наявність та структуру активів і пасивів, дебіторську і кредиторську заборгованість, у тому числі, строк оплати якої наступив, прибутковість, склад витрат, інвестиції і інновації.

На етапі розпорядження майном підприємства-боржника виникають облікові та аналітичні проблеми щодо визначення реєстрової кредиторської заборгованості в умовах мораторію на задоволення вимог кредиторів. Класична схема відображення в обліку та аналізу кредиторської заборгованості не відповідає задачам даного етапу або відповідає частково, що потребує її подальшої розробки в залежності від виду кредиторів і часу виникнення такої заборгованості. В умовах даного етапу також можуть виникати питання щодо фіктивного, прихованого або доведення до банкрутства підприємства.




Рис. 1. Вплив ступеню реалізації інформативної функції бухгалтерського обліку на склад судових процедур щодо суб’єкта-боржника на стадії провадження справи та розпорядженні майном


В залежності від результатів аналізу наступні дії це або санація і відновлення діяльності або ліквідація підприємства.

Санація здійснюється за планом, який може включати процеси реорганізації та перепрофілювання підприємства, фінансової реструктуризації кредиторської заборгованості суб’єкта – боржника, тому в її межах виникає низка питань, які потребують методичного забезпечення щодо бухгалтерського обліку та економічного аналізу. Так, наприклад, в процесі реорганізації підприємства у формі злиття, об’єднання, виділення залишаються низка невирішених питання щодо складання фінансової звітності, на основі якої робиться аналіз та висновки стосовно ефективності таких дій, приймається рішення о подальших судових процедурах. Вирішальну роль у санації мають результати інвентаризації, а також оцінка майна боржника, яка необхідна у випадках обміну активів суб’єкта-боржника на борги, продажу або частини майна або цілісного майнового комплексу. Адекватна оцінка майна, а також визнання та оцінка кредиторських вимог є суттєвим моментом забезпечення фінансового стану підприємства-боржника.

На етапі ліквідації реалізація функції інформативності бухгалтерського обліку дозволяє вирішити завдання процедури банкрутства щодо задоволення вимог кредиторів. На даному етапі виникають процедурні обставини, які є виключно специфічними та пов’язані зі складанням фінансової звітності банкрута. Крім того, виникають питання відображення у бухгалтерському обліку витрат, які притаманні банкрутству, погашення дебіторської та кредиторської заборгованості, продажу майна боржника та їх аналізу.

Список літератури:
  1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 196-14 [Електронний ресурс]: за даними сайту / Верховна Рада України – Режим доступу: ссылка скрыта
  2. Закон України «Про банкрутство» («Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» В редакції Закону N 784-XIV від 30.06.99) [Електронний ресурс]: за даними сайту / Верховна Рада України – Режим доступу: ссылка скрыта
  3. Марцин В.С. Основи наукових досліджень [навч. посіб.] / Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. - Л.: Ромус-Поліграф, 2002. - 328 c.



УДК 657.42

Кузьмович П.М.

Житомирський держаний технологічний університет, м. Житомир


БІОЛОГІЧНІ АКТИВИ З ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИМИ ОРГАНІЗМАМИ ЯК ОБ’ЄКТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ


Особлива увага вчених, експертів та громадськості прикута сьогодні до досліджень у сфері генної інженерії та використання генетично модифікованих організмів (ГМО) для виробництва продуктів. Впровадження у виробництво ГМО, використання кормів і вживання харчової продукції з ГМ-компонетами є небезпечними для здоров’я людини та може призвести до негативного впливу на навколишнє середовище.

Перші генетично-модифіковані організми з’явилися у світі лише наприкінці 80-х років минулого століття. Вчені, використовуючи біотехнології, зуміли змінити генетичний код рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риби і навіть людини.

Останні десятиліття характеризуються все більш широким використанням генно-інженерних технологій при створенні сільськогосподарських рослин – так звані генетично модифіковані або трансгенні рослини. У сільськогосподарському рослинництві генна інженерія використовується для створення нових сортів рослин, що переносять засуху, низькі температури, стійких до шкідників, таких, що володіють кращими смаковими і ростовими якостями. Серед ГМ-рослин, які широко використовуються в світі – соя, ріпак, кукурудза, бавовна, а в деяких країнах дозволено вирощувати трансгенні помідори, картоплю, кабачок, рис тощо.

Термін «генетично модифіковані організми» можна визначити як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, яким це не відбувається в природних умовах.

Система бухгалтерського обліку здатна забезпечити надання користувачам повної та достовірної інформації щодо генетично модифікованих біологічних активів, їх біологічних перетворень та сільськогосподарську продукції з ГМО.

Облік сільськогосподарської діяльності ведеться у відповідності до національного П(С)БО 30 «Біологічні активи», який відповідає змісту МСБО 41 «Сільське господарство». Проте аналіз даних стандартів показав, що в них відсутній порядок бухгалтерського обліку наявності генетично модифікованих біологічних активів (ГМБА) і господарських операцій з їх біологічних перетворень та сільськогосподарською продукцією, що містить ГМО, що ускладнює ведення обліку та здійснення контролю таких операцій.

Генетично модифіковані організми є активами майже всіх сільськогосподарських підприємств, можуть бути у вигляді біологічних активів та сільськогосподарської продукції і їх необхідно відображати як окремий об’єкт бухгалтерського обліку.

І.В. Замула виділяє генетично модифіковані організми як один з об’єктів бухгалтерського обліку екологічної діяльності [1, с. 133].

О.В. Остапчук вважає, що на сільськогосподарських підприємствах генномодифіковані біологічні активи потрібно відображати як окремі об’єкти обліку [2].

Для бухгалтерського обліку біологічних активів з ГМО пропонуємо відкривати окремий аналітичний рахунок до рахунків 16 «Довгострокові біологічні активи», 21 «Поточні біологічні активи»; для процесу біологічних перетворень та незавершеного виробництва – до рахунку 23 «Виробництво»; для сільськогосподарської продукції, що містить ГМО – до рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Для організації бухгалтерського обліку, вважаємо, необхідно удосконалити існуючий національний стандарт бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» та розробити методичні рекомендації щодо облікового забезпечення біологічних активів та сільськогосподарської продукції з ГМО (рис. 1).

Для кращого розуміння, а також для полегшення оцінки, вимірювання та контролю руху біологічних активів пропонуємо доповнити їх класифікацію за ознакою екологічної якості та чистоти. Для цього ми пропонуємо виділити в окремі об'єкти обліку біологічні активи, що містять ГМО та біологічні активи, що не містять ГМО.

Отже, генетично модифіковані біологічні активи є активами сільськогосподарських підприємств та повинні бути відображені в системі бухгалтерського обліку як окремі об’єкти.





Рис. 1. Предмет, мета та завдання бухгалтерського обліку біологічних активів з генетично модифікованими організмами

Список літератури:

1. Замула І.В. Бухгалтерський облік екологічної діяльності у забезпеченні стійкого розвитку економіки [Текст]: монографія / І.В. Замула. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 440 с.

2. Остапчук О.В. Відображення в обліку біологічних активів з генетично модифікованими організмами / О.В. Остапчук // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: gov.ua/portal/Chem_Biol/Agroin/2010_7-9/OSTAPCHUK.pdf.


УДК 657.05

Коломыцева А.О., к.е.н., доцент,

Кольчик С.О.

Донецкий национальный технический университет, г. Донецк


ОБЕСПЕЧЕНИЕ УЧЕТНО-АНАЛИТИЧЕСКИХ ЗАДАЧ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ


Система маркетинга имеет значительное количество составных элементов, которые непосредственно влияют на методы и результаты деятельности субъекта предпринимательской деятельности на различных сегментах рынка. Основным элементом системы маркетинга выступают конкуренты. Они влияют на выбор предприятием рынков, маркетинговых посредников, поставщиков, формирование ассортимента продукции и на весь комплекс маркетинговой деятельности. А потому, при разработке планов маркетинга нужно учитывать большой объем априорной информации об этом элементе.

Исследовав же точки зрения ученых-экономистов [1-4] и другие по поставленной проблематике, стоит отметить тот факт, что в работах современников по управленческому учету остается еще множество нерешенных вопросов, особенно это касается момента формирования информации о конкурентной среде в условиях мировых интеграционных процессов.

Поэтому, целью данной публикации выступает возможность убедительно доказать необходимость использования системы управленческого учета в получении информации о конкурентах отделами маркетинга (исследования рынка) предприятий. Методологический и информационный инструментарий на основе раскрытия и всестороннего освещения следующих категорий: объекты управленческого учета, первичная информация; главные источники исходной информации; исходная информация управленческого учета о конкурентах.

Для анализа данного вопроса используются теории маркетинга, учета, экономического анализа, а также следующие методы: абстрактно-логический (для теоретического обобщения и формулирования выводов), монографический (при исследовании теоретических методик маркетинга, учетно-аналитического обеспечения производственной деятельности предприятий), экономико-статистический, расчетно-конструктивный, сравнительный, статистического группирования, метод экономико-математического моделирования и другие.

Объектами управленческого учета выступают: маркетинговая информация о конкурентах на внутреннем и внешнем рынке, технические и экономические параметры изделий лучших мировых аналогов и т.п.; маркетинговая информация о технических и экономических возможностей изготовленных предприятием изделий.

Стартовой же маркетинговой информацией для управленческого учета о конкурентах выступает: маркетинговая информация о конкурентах на внутреннем и внешнем рынках, а также сопоставление технических и экономических возможностей изготовленных предприятием изделий с лучшими мировыми аналогами.

Для получения исходной информации отдел исследования рынка в управленческом учете проводит поиск актуальных новостей и их выборки. Далее происходит формирование специальных информационно-аналитических таблиц, в которых группируется маркетинговая информация о конкурентах на внутреннем и внешнем рынках.

Особое внимание нужно уделить исходной информации бухгалтерского учета при оценке конкурентоспособности продукции, на основе которых возможно формировать регистры, в которых информация управленческого учета предоставляется в систематизированном виде, например, формирование расходов на обеспечение конкурентоспособного уровня качества продукции с соответствующими качественными характеристиками и параметрами. Так, отдел маркетинга может для себя формировать информацию, которая учитывает затраты на обеспечение конкурентоспособного уровня качества по видам продукции в разрезе качественных характеристик, увеличиваются.

Напоследок стоит отметить, что информационно-аналитические регистры по объектам управленческого учета обобщают и систематизируют первичную информацию для получения исходной, которую используют службы исследования рынка для принятия решений в области маркетинговой деятельности предприятия.

Учетно-аналитическое обеспечение маркетинговой деятельности в повседневной работе предприятий выступает как основное средство обеспечения эффективного хозяйственного развития; занимая в системе управления промежуточное положение между плановой информацией и принятием управленческих решений, учетно-аналитического обеспечение маркетинговой деятельности выступает базой для принятия решений, их логической основой.

Список литератури:
  1. Атрилл П. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров / П. Атрилл, Э. МакЛейни; [пер. с англ.; под ред. С.Л. Каныгина]. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 624 с. – С. 183-235.
  2. Левицька С. Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета, чинники ефективного впровадження / С. Левицька // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - № 2. – С. 27-36.
  3. Нападовська Л. Управлінський облік: значення та застосування у практичній діяльності вітчизняних підприємств в умовах ринкових відносин / Л. Нападовська // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 10. – С. 45-56.
  4. Николаева О.Е. Стратегический управленческий учет / О.Е. Николаева, О.В. Алексеева. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 304 с.



УДК 657.372.5

Корягін М.В., к.е.н, доцент

Львівська комерційна академія, м. Львів


ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА


Останніми роками спостерігається тенденція придбання та продажу підприємств в різних галузях економіки України. Значна частина суб’єктів господарювання намагаються залучити інвесторів у свій бізнес, тим самим підвищити загальний рейтинг підприємства та стати більш конкурентноспроможним гравцем на ринку. Однак, більшість підприємств не спроможні провести реальну оцінку вартості свого бізнесу і привабити потенційних акціонерів та інвесторів, незважаючи на те, що існує ряд підходів для її визначення: витратний підхід, порівняльний підхід та дохідний підхід.

Як зазначає Г.Я. Глинська: «часто підприємство стає кандидатом на купівлю через те, що реальна вартість його активів значно перевищує ринкову вартість, навіть коли до ціни поглинання додається премія. Це означає, що підприємство-ціль неоцінене. Для того щоб визначити вартість підприємства, потрібно правильно оцінити його фінансовий стан. Адже фінансовий стан показує нам потенціал підприємства, його конкурентоспроможність, прибутковість та оборотність капіталу, можливість вчасного розрахунку з боргами [1].

Незважаючи на те, що вже декілька років поспіль спостерігається ряд публікацій присвячених питанням оцінки вартості бізнесу та управління вартістю підприємства, недостатньо аргументованим та висвітленим залишається визначення місця економічного аналізу в системі управління вартістю підприємства. На нашу, думку економічний аналіз заслуговує на більш значну увагу зі сторони дослідників, які проводять дослідження в даному напрямі, оскільки економічний аналіз є важливим механізмом, який дозволяє комплексно оцінити діяльність суб’єкта господарювання.

Економічний аналіз посідає основне місце в системі управління вартістю підприємства поряд із загальними складовими управління (планування, організація, мотивація, контроль). Тому здійснення оцінки вартості підприємства та встановлення реальної ціни підприємства, з метою його продажу або залучення вигідних інвесторів, можливе завдяки наявності ряду економічних показників вартості підприємства та методичних підходів до їх розрахунку. Однак, наявність значної кількості показників, що застосовуються при оцінці вартості підприємства не завжди підібрані вірно.

З цього приводу І.І. Бродська наголошує: «… стандартний набір фінансових коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства для цілей оцінки занадто завищений». Також І.І. Бродська зазначає, що підбір показників, що мають бути враховані оцінюючи вартість підприємства, повинен базуватися на відображенні таких аспектів: фінансова стійкість підприємства; ефективність діяльності; ділова активність підприємства; стан галузі, до якої належить підприємство; конкурентоспроможність підприємства; ефективність менеджменту та рівень кадрового потенціалу [2].

Ще одним ключовим моментом, на який хочеться звернути увагу – це проведення саме комплексного аналізу, який сприятиме ефективному управлінню вартістю підприємства. Застосування комплексного аналізу дозволить оцінити фінансово-господарський стан суб’єкта господарювання не тільки базуючись на даних бухгалтерської звітності, а й врахувати внутрішні і зовнішні фактори господарської діяльності (покупці, постачальники, акціонери, податкове навантаження, маркетингова політика тощо), що впливають на бізнес-середовище підприємства. Перерахувати внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на фінансовий стан конкретного підприємства не можливо без встановлення особливостей технологічного або виробничого процесу; без вивчення специфіки діяльності суб’єкта господарювання та виявлення поточних та стратегічних цілей. Разом з тим, необхідно пам’ятати, що проведення комплексного аналізу досить громіздкий процес до якого необхідно залучити весь арсенал наукових розробок та практичних рекомендацій; вірно використати існуючі методи та прийоми розрахунку вартості підприємсвта, які дозволять логічно обґрунтувати послідовність та черговість визначених показників фінансової діяльності.

Отже, економічний аналіз займає важливу позицію в системі управління вартістю підприємства. Завдяки проведенню комплексного аналізу фінансового стану підприємства можливо визначити реальну вартість підприємства та розробити дієві заходи щодо управління вартістю задля досягнення стабільного розвитку господарської діяльності та утриманню конкурентних переваг перед іншими суб’єктами господарювання.

Список літератури:
  1. Глинська Г.Я. Оцінка вартості підприємства при злитті // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.
  2. Бродська І.І. Методичні підходи до побудови аналітичної моделі інтегральної оцінки вартості бізнесу / І.І. Бродська // Економічні науки. – Серія «Облік і фінанси». – Випуск 7 (25). – Ч. 4. – 2010.



UDK 338.124.4

Łakomy M., mgr

University of Szczecin, Szczecin, Poland


FINANCING OF MICRO, SMALL AND MID-SIZED ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF ECONOMIC CRISIS


Micro, small and mid-sized enterprises, the so called SME market, play an important role both in the economic and social field in Poland. The SME sector stimulates the economic growth of the country both by activation of the innovation processes and by the resulting modernization of the industrial structure. By creating new workplaces, it softens social tensions, facilitating self-employment and introducing changes in the social status of the entrepreneurs.

The level of economic development, and the social and political system makes the SME development process differ, depending on a given country. It should be emphasized that in countries characterized by a similar development level, the roles of micro, small and mid-sized enterprises differ. It is connected with the different policy related to the promotion of and support given to this sector by the state and by foreign entities.

An important factor that has an impact on the limitation of the development of the activity in the area of entrepreneurship and innovation is a lack or deficiency of capital. At present, the bank credit is one of the basic sources of financing business activity. If available and burdened with reasonable interests, is it one of the fundamental determinants of the business development, treated equally to market, legal and administrative factors. For many small companies, using the external source of financing is the only chance to survive and to develop in the increasingly competitive market. It is a common phenomenon in the economic market that some companies go bankrupt and thus tend to be insolvent and unable to fulfill their obligations. Taking into account provisions of the Banking Law Act, the banks are obliged to check the condition and financial capacity of all entities applying for external sources of financing in the form of credits or loans. This task is extremely difficult and laborious, especially nowadays, where the phenomena of forgery and manipulation of enterprise data are on the increase.

The economic crisis which began in the United States in 2007, with the collapse of the subprime credits, has spread into the global economy in the following years. Concerns over possible bankruptcy of other leading international credit institutions resulted in restrictions in the credit policy of the banks. The financial institutions are much more eager to provide credits or loans to enterprises with established market position, than to small companies which are to begin their activities. The risk of functioning of micro and small enterprises is higher due to the fact that they do not possess adequate plans to counteract or soothe potential crisis situations.

In the conditions of turbulences in the financial and economic market, apart from the traditional bank sources of financing, the small entrepreneurs can continue, and in consequence, develop their activity through leasing or loans from the loan funds, which are becoming more and more popular. The Polish Entrepreneurs Foundation also plays a key role in the establishment and maintenance of systems facilitating investing in SMEs. The companies may also receive support from the EU funds. The structural funds constitute the main instrument of supporting the regional development and creating new workplaces. The most important means of support include: aid programmes related to counselling, investing or introducing new technologies in the enterprises. Therefore, subsidies offered to SMEs by the European Union may often be called motor drives behind the development of small and mid-sized entrepreneurship in Poland and its regions.

Economic crises, as well as other economic downturns have often been treated as natural though undesirable phenomena of the market economy. Their occurrence in the financial markets restricts conditions for granting financial assistance. In case of micro and small enterprises, a lack of adequate capital and proper external financing constitutes a significant barrier in the establishment and development of companies, which in turn may adversely affect the growth of the economy itself.


УДК 657.1:332.872

Лебер-Одинцова Н.П.

Алчевське житлово-експлуатаційне об’єднання, м. Алчевськ