З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання» / Ред
| Вид материала | Документы |
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
- Тарію обліково-аналітичного забезпечення в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства, 268.52kb.
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2009 рік, 72.31kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Регулювання діяльністю комерційних банків та їх нагляд, 280.68kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
| СЕКЦІЯ 3 РОЛЬ АУДИТУ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
СЕКЦІЯ 4 УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ ЕФЕКТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
СЕКЦІЯ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ УДК 338.012 Акаєва Т.Ш. Макіївський економіко-гуманітарний інститут, м. Макіївка РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ Не дивлячись на підвищений інтерес до побудови ефективної системи управління діяльністю підприємств малого бізнесу, залишається ряд невирішених проблем. Зокрема, не приділяється увага комплексним дослідженням наукових підходів до управління господарською діяльністю торговельних підприємств малого бізнесу за її видами: операційна, інвестиційна, фінансова. Окремі теоретико-методичні розробки в цьому напрямі являються фрагментарними і дискусійними. У сучасних умовах господарювання торговельних підприємств малого бізнесу до найбільш ефективних інструментів управління операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю, вважаємо за доцільне віднести:
Бюджетування операційної діяльності слід проводити виходячи з концепції діючого підприємства, відповідно до якої основним доходом визнається виручка від продажу товарів, робіт, послуг. Її бюджетування полягає в плануванні асортименту і структури товарів, що підлягають продажу, визначенні обсягів і цін по видах товарів і послуг. Маржінальний дохід, розрахований в системі «директ-костінг», широко застосовується для аналізу рентабельності окремих видів товарів і прийняття на цій основі управлінських рішень щодо їх асортименту і структури. Обсяг реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат і отримання бажаного прибутку, визначається в рамках аналізу «витрати-обсяг-прибуток». В умовах ринкових стосунків, коли ціни на товари в основному формуються попитом і пропозицією, прийняття управлінських рішень в області ціноутворення базується на маркетингових дослідженнях і вивченні питання, чи покриті всі витрати підприємства цінами, запропонованими ринком. При цьому в рамках управлінського обліку має бути обчислена повна собівартість товарів. З метою рішення проблеми використання оптимальної для конкретного малого торговельного підприємства кількості пунктів продажу товарів можна запропонувати імітаційну модель аналізу динаміки торговельних процесів. Вона дозволяє з'ясувати ключові сфери управління операційною діяльністю малого торговельного підприємства і принципи здійснення ефективної і продуманої фінансової політики. Прийняття рішень, які стосуються інвестиційних процесів, повинне базуватися на оцінці кожного із запропонованих інвестиційних проектів з метою вибору найбільш оптимального з них. При цьому, розробляючи модель управління інвестиційною діяльністю малого торговельного підприємства, доцільно базуватися на трьох підходах: бюджетування; облік фактичних показників на базі дисконтування грошових потоків; моніторинг, який полягає в аналізі відхилень фактичних даних від запланованих. В основі процесу прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру лежить оцінка і порівняння обсягу передбачуваних інвестицій і майбутніх грошових надходжень. Тому прийняття управлінських рішень про впровадження інвестиційних проектів повинне базуватися на принципі тимчасової вартості грошей. Виходячи з цього, методи аналізу ефективності інвестиційних проектів, засновані на облікових оцінках, слід удосконалити: при визначенні періоду окупності необхідно використовувати дисконтовану вартість очікуваних доходів; при розрахунку облікового коефіцієнта окупності прирісні доходи також слід дисконтувати з метою приведення їх в зіставний вигляд із прирісними витратами. Крім того, необхідно додатково обчислювати середньорічний чистий дисконтований грошовий потік як частку від ділення чистої приведеної вартості на кумулятивний чинник дисконтування. Цей показник має велике значення для характеристики конкретного інвестиційного проекту, оскільки відображає середню величину чистого прибутку, що генерується даним проектом за рік. Приймаючи рішення про фінансування того або іншого інвестиційного проекту, в якості критерію виділення фінансових ресурсів на розвиток торговельних одиниць, що самоокуповуються, може використовуватися кількісна оцінка експертами їхньої значимості. Запропонована модель такої оцінки дозволить оптимізувати розподіл фінансових ресурсів торговельного підприємства між його пунктами продажу товарів з урахуванням їх економічних показників. Оскільки під фінансовою діяльністю розуміються операції, які приводять до зміни розміру і складу власного і привернутого капіталу підприємства, основною метою бюджетування цього виду діяльності малих торговельних підприємств є збільшення власного капіталу і залучення позикових коштів як джерела фінансування інвестиційних проектів, націлених на розширення виробництва і сфери впливу на ринку. Тому бюджетування фінансової діяльності повинне полягати в розрахунку показників, що характеризують інвестиційну привабливість малого підприємства, з метою розміщення на фондовому ринку його пайових і боргових цінних паперів. Облік фінансової діяльності проводиться відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, при виконанні вимог яких фінансова бухгалтерія надає повну, правдиву і неупереджену інформацію, що дозволяє провести моніторинг всіх процесів фінансово-господарської діяльності, які відбуваються на підприємстві, а також за його межами, в режимі реального часу. Моніторинг повинен проводитися, перш за все, з метою виявлення впливу чинників на прибуток підприємства, який є основною складовою власного капіталу і характеризує ефективність бізнесу. При проведенні моніторингу фінансового результату діяльності малого торговельного підприємства слід враховувати, що основним принципом системного управління є “управління за відхиленнями”. Тому треба оцінити вплив чинників на відхилення фактичного прибутку від її прогнозного значення. Вищеописана реорганізація системи управління торговельним підприємством малого бізнесу відкриває принципово нові можливості в трактуванні бюджетування, обліку, моніторингу доходів, витрат і фінансових результатів його діяльності і дає можливість не тільки отримувати інформацію про торговельні процеси, але і оперативно використовувати її при прийнятті управлінських рішень. УДК [351.863 : 336.1] (7/8) (477) Венжега Д. І. Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана КОНЦЕПЦІЯ ПРОЦЕСНО-ОРІЄНТОВАНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ ДЛЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЦТВА В останній час, критичній оцінці піддається модель внутрішньої економіки – бюджетування, яка широко використовується в аналізі виробничих процесів (особливо вартості). Виникає потреба критично проаналізувати методики традиційного бюджетування, виокремити їх недоліки, а також на основі основних елементів моделі програмно-орієнтованого обліку виділити процесно-орієнтоване бюджетування і дати йому науково-практичне обґрунтування на основі сучасного трактування теорії створення вартості. Теоретичні і методологічні проблеми організації процесу бюджетування достатньо широко розглянуті в роботах західних фахівців К. Друрі, Д. Хана, Б. Райана, Р. Манна, В. Майєра, М. Мескона, Ч. Т. Хорнгрена, Дж. Шима і інших, що пояснюється зростанням ролі бюджетування в діяльності іноземних компаній. У вітчизняній і російській економічній літературі вченими широко обговорюється проблема розробки і використання в практиці планування, обліку і аналізу нових підходів до управління фінансами підприємства на основі теорії бюджетування. Цій проблематиці присвячені роботи Т. К. Беня, М. Д. Білик, В. В. Богарова, І.А. Бланка, М.К. Старовойтова, В. П. Савчука, В.Н. Самочкіна, О. Э. Ніколаєвої, А. Д. Шеремета, К. В. Щіборщ, В.Е. Хруцкого і ін. Більшість дослідників розглядають бюджетування у відриві від самої моделі бізнес-процесного управління підприємством. Не враховуються недоліки моделі бюджетування – це управління через нарощування витрат, неузгодженість інтересів, інформаційні проблеми центру управління. На нашу думку, усунення перерахованих недоліків під силу, процесно-орієнтованому бюджетуванню, який дозволяє скласти такі бюджети, котрі націлені на створення вартості і дозволяють у рамках виробничого процесу здійснювати контроль Виробничої програми, цінової політики і виконувати процесно-орієнтовану калькуляцію собівартості виробництва. Ми погоджуємося з думкою авторів, що "процесно-орієнтоване бюджетне планування дає можливість кожному працівникові організації створювати вартість. Це досягається за допомогою планування і управління майбутніми видами діяльності і бізнес-процесами в цілях досягнення показників прогнозованого робочого навантаження і стратегічних цілей. Планування, націлене на створення вартості, дає організації можливість зрозуміти причини варіацій, з тим, щоб можна було такі варіації контролювати" [1, с. 29]. Завдання створення вартості вимагають певної синхронізації і координації діяльності у власній структурі організації з залученням в ці процеси споживачів і зовнішніх постачальників. Синхронізація ланцюжка постачальник-організація-споживач вважається ключем до створення вартості. Процесно-орієнтоване бюджетування дозволяє координувати роботу відділів і служб і їх взаємодії із споживачами і постачальниками. Важливо при цьому контролювати процеси, а не їх результат. Таким чином, в організацію процесу бюджетування і обліку виробництва обов’язково необхідне "вживання" процесу маркетингової інформації: збирання, аналіз, і розповсюдження, без якої ефективно управляти виробництвом неможливо. Для цього потрібна цілісна система взаємозв’язку людей, устаткування і методичних прийомів, яку Ф. Котлер називає "Системою маркетингової інформації" [2]. Інформацію для управління формують процесно-орієнтовані бюджети у рамках програмно-орієнтованого обліку. Проте організація процесно-орієнтованого бюджетування вимагає формування методик не з позиції ресурсів, а з позиції видів діяльності і процесів. Для вирішення завдань процесно-орієнтованого бюджетування доцільніше, на наш погляд, використовувати підхід І. Аверчева, побудований на класифікації неефективних видів діяльності і невикористаних ресурсах, до яких розроблені передбачувані способи рішення і підвищення ефективності управління виробництвом [3, с. 43-46]. можливі варіанти рішення процесно-орієнтованого бюджетування легко алгорифмізуються, що дозволяє розробляти пропозиції по усуненню недоліків. Проте запропонований ним підхід не вирішує проблеми обліку виробництва комплексно. Для правильної організації процесно-орієнтованого бюджетування важливо, на наш погляд, планування, опис і управління бізнес-процесами викласти у вигляді внутрішнього стандарту підприємства або якою-небудь іншою розпорядчою документацією. Отже, об'єктом процесно-орієнтованого бюджетування є бізнес-процеси і проекти. Їх бюджети мають прямий і однозначний зв'язок із стратегічними цілями діяльності підприємства. Обґрунтування і узгодження цілей і шляхів їх досягнення виробляється за допомогою показників, що містяться в підсумкових бюджетах, склад яких аналогічний з класичним бюджетуванням. Список літератури: 1. Бримсон, Джеймс. Процессно-ориентированное бюджетирование. Внедрение нового инструмента управления стоимостью компании / Джеймс Бримсон, Джон Антонс при участии Джея Коллинза; пер. с англ. В.Д. Горюновой; под общ. ред. В.В.Неудачина. - Москва: Вершина, 2007. - 336 с. 2. Котлер, Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. Ф. Котлер / Общ. ред. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1990. — 736 с. 3. Аверчев И.В. Управленческий учет и отчетность. Постановка и внедрение. -М.: Вершина, 2008. - 512 с. УДК 337(657) Виноградова О.В., д.е.н., професор, Юрченко М.О., Романенко А.В. Макіївський економіко-гуманітарний інститут, м. Макіївка ПИТАННЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ: МІЖНАРОДНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ Бухгалтерський облік, як відомо, - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися з постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди. Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства. Існує ряд проблем пов'язаних з обліком грошових коштів, а саме: визнання та класифікація грошових коштів; правильне їх відображення у фінансовій звітності; організація контролю за процесом збереження та використання грошових коштів; оптимізація надходжень і виплат готівки та формування інформаційної бази даних для аналізу отриманих і втрачених вигод від проведених заходів; повнота, своєчасність та аналітичність відображення в звітності руху грошових коштів; матеріально-технічне та організаційне забезпечення ведення обліку грошових коштів. Практика показує, що облік грошових коштів є достатньо регламентований законодавчими та нормативними актами України. Відомо, що при організації обліку грошових коштів підприємства слід забезпечити повноту та своєчасність їх відображення у системі обліку. Дана ділянка бухгалтерії є досить важливою, тому що від достовірності та оперативності обліку грошей залежить вся фінансова діяльність підприємства. Побудова належного обліку грошових коштів передбачає правильність здійснення й відображення всіх етапів їх руху, починаючи з нормативно-правових вимог, заповнення первинних документів, узагальнення та систематизації інформації в регістрах і завершуючи складанням звітності. Більшість науковців та практиків схиляються до думки, що проблеми зв’язані з бухгалтерським обліком грошових коштів є не стільки облікові, бо як правило не виникає значних проблем з їх ідентифікацією як об’єкта обліку чи оцінкою (за оголошеною вартістю), а більше управлінські, організаційні. Сутність їх зводиться до управління залишком грошових коштів (в першу чергу тим, який можна вважати «вільним»), управління грошовими потоками, а також забезпечення їх зберігання, контролю, узгодження «банківського» обліку та обліку не готівкових коштів на підприємстві. Проте, спробуємо виділити окремі облікові проблеми, які на нашу думку є суттєвими. Це, по-перше, оцінка всіх монетарних статей (в тому числі статей грошових коштів в іноземній валюті) у валюті звітності. По-друге, визначення класифікаційної групи грошових коштів (розмежування таких складових грошових коштів як кошти в касі, кошти в банку та кошти в дорозі). По-третє, врахування фактора часу при оцінці грошових коштів підприємства (на даний момент це є дискусійним питанням), і найголовніше, складання звітності про рух грошових коштів. В результаті дослідження можна зробити висновок, що вирішення проблем, розглянутих в статті багато в чому залежить від чіткого дотримання таких основних принципів в обліку коштів: 1) вільні кошти повинні зберігатися тільки в банку, а їх видача і використання здійснюються відповідно до цільовим призначенням; 2) платежі здійснюють у без готівковому порядку після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданні послуг або одночасно з ними. Попередня оплата припускається лише у випадках передбаченим законодавством і обліковою політикою організації; 3) платежі здійснюються за згодою (акцептом) платника або по його дорученню, без згоди - тільки у випадку передбаченим чиним законодавством; 4) платежі здійснюються за рахунок власних коштів платника або за рахунок кредитів банку; 5) списання з рахунку коштів в обсязі, достатнім для задоволення всіх пред’явлених до організації вимог, здійснюється в порядку надходження розпоряджень клієнта й інших документів на списання; 6) недостатність коштів на рахунку організації для задоволення всіх пред'явлених вимог обумовлює списання цих засобів шляхом застосування встановлення черговості платежів. Список літератури: 1. П (С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 №87 // Правова бібліотека „ІНФОДИСК”. 2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 7 «Звіти про рух грошових коштів».-{Електронний ресурс}.- Режим доступу: v.ua/ УДК 657(477+73) |