Міжнародний Слов'янський університет. Харків Міжнародна науково-практична конференція

Вид материала

Документы

Содержание Актуальні проблеми розвитку транскордонної співпраці в україні (на прикладі єврорегіону слобожанщина) Сильні сторони Принципы методики изучения управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условия Методология управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного Информационное пространство еврорегиона "слобожанщина" Слобожанщина как украинско-российский трансграничный регион: особенности генезиса

Подобный материал:

• План проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Харків І Харківський університет, 201.15kb.
• Програма харків 27 29 вересня, 2010 автоматика-2010 17-а міжнародна конференція з автоматичного, 732.79kb.
• Верховною Радою України та Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан 37 Міжнародна, 768.87kb.
• Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
• М. Київ) Державний університет «Вища школа економіки» (Росія) Міжнародна академія соціально-економічних, 98.4kb.
• Я україни національний фармацевтичний університет науково-практична конференція інформаційний, 35.13kb.
• Перша міжнародна науково-практична конференція «проблеми розвитку транспортної логістики», 92.58kb.
• Вищий навчальний заклад укоопспілки «полтавський університет економіки І торгівлі», 424.28kb.
• V міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, студентів, 106.58kb.
• Інформація про IV міжнародну науково-практичну конференцію “Міжнародна банківська конкуренція:, 163.63kb.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ЄВРОРЕГІОНУ СЛОБОЖАНЩИНА)

Савченко І.І., ст. викладач кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна


Сучасна діяльність єврорегіонів України направлена на сприяння співробітництву в економічній, соціальній, науковій, екологічній, освітній, культурній галузях та безсумнівно має величезний потенціал у транскордонному співробітництві. Але на сьогодні єврорегіональне співробітництво за участю України, Білорусі та Росії не повністю використовує наявний економічний потенціал. Для утвердження України на міжнародній арені як рівноправного партнера розвиток транскордонного співробітництва на російському та білоруському кордонах, насамперед зовнішньоекономічних зв'язків, є не менш важливим завданням, ніж економічна взаємодія України з країнами ЄС.

SWOT - аналіз українсько-російського єврорегіону Слобожанщина

Сильні сторони	Слабкі сторони	Можливості	Загрози
Економіка та інфраструктура
Добра транспортна мережа, яка сприяє економічному розвитку	Низький технічний рівень технічної та комунальної інфраструктури (водозабезпечення, очистки води і т.п.)	Розвиток технічної та комунальної інфраструктури, пошук спільних рішень.	Нестаток коштів на технічне забезпечення
Наявність корисних копалин (природній газ, нафта, кам’яне и буре вугілля, кам’яна сіль, фосфорити, охра, глина, піски, известняки, крейда )		Використання корисних копалин	Можлива екологічна шкода
Добре розвинені важка та легка промисловість	Недостатньо розвинені високотехнологічні галузі	Розвиток наукоємних галузей, малого та середнього бізнесу	Світова конкуренція у всіх галузях
Наявність інституцій та об’єднань із підтримки економіки (ТПП тощо)	Недостатня їх активність та інформаційне забезпечення	Використання потенціалу цих інституцій
Покращення економічних показників		Пропозиції кваліфікованої робочої сили	Міграція за кордон внаслідок кращих пропозицій оплати праці
Добрий потенціал для розвитку сільського господарства		Посилення економічної ролі сільської місцевості та покращення ТКС за рахунок с/г потенціалу
Виставкові центри Харків, Білгород		Розширення кола учасників, розвиток нових видів та тематики виставок
Розвинена мережа телекомунікацій	Недостатність інформації про міста і села регіону	Використання добрих прикладів співпраці для подальшого розвитку	Економічні диспропорції в регіоні

Слід зазначити, що Європейським інструментом сусідства та партнерства не передбачається фінансова підтримка транскордонного співробітництва регіонів, які не мають спільного кордону з Європейським Союзом. Звичайно, така позиція не відповідає національним політичним та економічним інтересам України, оскільки транскордонні об'єднання на кордонах з Російською Федерацією та Білоруссю позбавляються можливого джерела фінансування. Це є однією з проблем, яка на сьогодні стоїть перед українськими єврорегіонами, що не мають кордону з ЄС. Транскордонне співробітництво повинно активно розриватися по всьому периметру держави, а не лише в західному напрямі.

В Законі України "Про транскордонне співробітництво" передбачено, що "державна фінансова підтримка може надаватися проектам (програмам) транскордонного співробітництва, які мають достатню аргументацію щодо ефективного розв'язання актуальних проблем і були відібрані на конкурсній основі". Однак джерела та механізми надання такої підтримки з боку нашої держави не визначаються.

На 2008 рік для фінансування 16 проектів в рамках шести єврорегіонів України передбачено лише 6,62 мільйона гривень. Загальний бюджет компоненту прикордонного співробітництва складатиме близько 1,1 млрд. евро (з боку ЄС), а співфінансування з боку України, як учасниці цих програм повинно бути не менше 10 %.

Основними перешкодами для ефективного функціонування української сторони в рамках єврорегіонів є:

• відсутність системного підходу до організації єврорегіональної співпраці;
  
• низький рівень залучення організацій української сторони в діяльності та реалізації цілей єврорегіонів; (немає єдності у розумінні змісту та характеру транскордонного співробітництва. До цієї сфери нерідко відносять здебільшого співробітництво між транспортними, прикордонними, митними та іншими центральними відомствами сусідніх держав (у т.ч. відкриття міждержавних пунктів пропуску, модернізацію матеріально-технічної бази прикордонного контролю тощо) або реалізацію певних господарських проектів міждержавного рівня у прикордонні (наприклад, реконструкція автомобільного мосту через р. Тиса та будівництво мосту через р. З. Буг). В той же час, Європейська конвенція трактує транскордонне співробітництво як спільні дії в контексті розвитку добросусідських відносин між територіальними общинами або органами влади, які здійснюють свої функції в межах місцевості або регіону і визначаються як такі внутрішнім законодавством відповідної держави. Таким чином, йдеться про взаємні контакти між органами місцевого самоврядування або місцевими органами державної влади;
  
• низький рівень підготовки кадрового потенціалу в регіональних органах управління (крім того, у багатьох керівників спрацьовує підхід очікування вказівок з "Центру", а транскордонне співробітництво – це, в основному, власна регіональна ініціатива);
  
• відсутність фінансового забезпечення (кошти на цю діяльність виділяються з різноманітних джерел та перекидаються з інших статей бюджету, але в жодному бюджеті (місцевому, регіональному, центральному) такі витрати не передбачаються. Все це також в значній мірі впливає на ефективність транскордонної співпраці, знижує можливості отримання фінансової допомоги міжнародних організацій, які, як правило, приймають участь у фінансуванні проектів, що на 25-30 відсотків фінансуються приймаючою стороною);
  
• недостатньо опрацьовані та впроваджуються відповідні організаційні методи, інструменти, принципи, процедури, структури і правове регулювання співпраці, що дало б можливість більш ефективної участі в співробітництві української сторони;
  
• існує потреба формування Системи транскордонної співпраці, що забезпечить:
  

1. допомогу організаціям, інституціям та зацікавленим особам у реалізації проектів транскордонної співпраці;
   
2. доступ до інформації щодо коштів, призначених на розвиток транскордонного співробітництва;
   
3. підготовку в рамках програм кадрів, що займаються транскордонною співпрацею;
   
4. постійний моніторинг проблем (потреб) транскордонної співпраці;
   
5. обмін досвідом з питань транскордонної співпраці, представлення позитивних прикладів практичної співпраці у рамках єврорегіонів;
   
6. пошук та зв’язок партнерів по транскордонній співпраці в рамках програм ЄС;
   
7. ефективну презентацію інтересів місцевих органів самоврядування у форумах європейських інституцій та організацій, які займаються транскордонною співпрацею.
   

ПРИНЦИПЫ МЕТОДИКИ ИЗУЧЕНИЯ УПРАВЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИМИ ПРОЕКТАМИ И ПРОГРАММАМИ МЕЖРЕГИОНАЛЬНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА В УСЛОВИЯХ ПРИГРАНИЧНОГО РЕГИОНА¹⁹


Сапрыка В.А., к.соц.н. Белгородского государственного университета

г. Белгород, Россия


Особенности межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона заключаются в том, что в область изучения межрегионального сотрудничества входят пространственное, социально-экономическое, социально-культурное и другое развитие граничащих регионов. Проблемы формирования межрегионального приграничного сотрудничества в последнее время все чаще становятся объектом исследования современных отечественных и зарубежных авторов. Региональное приграничное сотрудничество как стратегия, способствующая политической и экономической независимости, широко поддерживается в Европе, «регионализация» и «институционализация» являются ключевыми понятиями концепции приграничного сотрудничества²⁰.

В тоже время, продолжает наблюдаться недостаток исследований, содержащих анализ особенностей реализации проектов и программ межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона, настоящее время практически отсутствуют работы, рассматривающие социологические аспекты проектирования, как методологии управления социально-экономическими проектами и программами. Необходимость определения потенциала на уровне приграничного региона является исходной ступенью в разработке любых социально-экономическими проектов и программ межрегионального сотрудничества.

Рассматривая методологию управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона следует разделить используемые методы для изучения предмета методологии управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона, а также методы, использующиеся для управления объектами методологии.


Методология управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона



Методы управления

Методы изучения




Рис.1. Методы управления и изучения предмета методологии управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона

Изучение процесса управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона затруднено проблемами, которые, зачастую, носят комплексный характер и требуют разработки специальных методик изучения. Анализ приграничных территорий на трех уровнях, как это принято в теории политической географии, достаточно формален и акцентирование на одном из этих уровней, не воспроизводит реальную социально-экономическую ситуацию приграничных межрегиональных процессов.

Целью формирования методики изучения управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона является выявление наиболее существенных факторов, характеризующих взаимодействие субъектов управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона.

Для использования методики изучения управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона необходимо использовать следующие принципы:

- принцип системности — необходимость анализа приграничного региона как системы взаимосвязанных элементов: коммерческих и не коммерческих учреждений; органов федеральной, региональной власти и местного самоуправления и т. д.;

- принцип комплексности — оценка социально-экономических проектов и программ межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона, осуществляется с учетом всех внешних и внутренних факторов;

- принцип долговременности — результаты оценки должны учитывать принципы стратегического развития приграничных регионов и определять его положение в будущем;

- принцип сопряженности — рассматривать конкурентоспособность приграничных регионов как составную часть социально-экономического развития страны, с учетом государственных особенностей;

- принцип соответствия — обусловлен применением принципа достаточности и позволяет использовать выявленную закономерность изменения достаточных показателей в целом для всей системы приграничных регионов.

Для изучения процесса управления социально-экономическими проектами и программами предлагается реализовать следующие этапы методики изучения управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона:

1. Выделение участников процесса управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества.

2. Генерация множества факторов проблемной ситуации

3. Ограничение числа факторов проблемной ситуации на основе опыта и знаний экспертов с привлечением процедур экспертного оценивания (Анкета)

4. Уточнение категории факторов. Для определения характерных свойств и признаков объектов в процессе изучения процесса управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона предлагается использовать расширение известного в менеджменте инструмента – PEST - анализа.

5. Сравнение текущих значений факторов с желаемыми значениями, определение показателей эффективности управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества.

6. Указание типа фактора, то есть уточнение сильных и слабых сторон для участников процесса межрегионального сотрудничества. В условиях приграничного региона. Для этого применяется технология SWOT-анализа (Strengths – сильные стороны, Weaknesses – слабые стороны, Opportunities – возможности, Threats – угрозы). Цель SWOT-анализа – систематизированный анализ сильных и слабых сторон развития объекта в их взаимодействии с угрозами и возможностями внешней среды.

7. Определение направления и силы влияния факторов. Указание достоверных причинных связей между факторами производится на основе объективных закономерностей.

Таким образом, методика изучения управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона даст возможность скорректировать основные принципы методологии управления социально-экономическими проектами и программами межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона на следующем этапе исследования.


ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО ЕВРОРЕГИОНА "СЛОБОЖАНЩИНА"


Сапрыка В.А., к.соц.н. ст. преп. Белгородского государственного университета

Черников В.В., студент Белгородского государственного университета

г. Белгород, Россия


Одним из важнейших направлений развития еврорегиона является создание единого информационного пространства. Уровень развития информационного пространства еврорегиона решающим образом влияет на экономику, социальную сферу и политику, участие в еврорегионах позволяет оперативно решать приграничные проблемы на местном уровне, создавать гибкие хозяйственные структуры с привлечением внешних инвестиций для строительства и расширения инфраструктуры, налаживать приграничную торговлю, туризм, расширять сотрудничество в культурной, социальной, природоохранной и других областях²¹. От этого уровня в значительной степени зависит эффективность деятельности межрегионального сотрудничества в условиях приграничного региона. Интернет сети инновационных регионов Европы создаются с целью ускорения обмена опытом между регионами, развивающими региональные инновационные политики, стратегии и схемы и улучшения их доступа к хорошей инновационной практике²².

В последние десятилетия мир переживал переход от "индустриального общества" к "обществу информационному". В конце двадцатого века активно начала развиваться глобальная телекоммуникационная сеть информационных и вычислительных ресурсов "Internet". Использование широкого множества информационных и коммуникационных технологий (ІКТ, ICTs - information and communications technologies), среди которых Интернет является наиболее видимым, в сочетании с организационными изменениями, улучшением информационного обеспечения и интерактивными услугами - именно это является электронным правительством²³.

Единое информационное пространство представляет собой совокупность баз и банков данных, технологий их ведения и использования, информационно-телекоммуникационных систем и сетей, функционирующих на основе единых принципов и по общим правилам, обеспечивающим информационное взаимодействие организаций и граждан, а также удовлетворение их информационных потребностей. Иными словами единое информационное пространство складывается из следующих главных компонентов:

-информационные ресурсы, содержащие данные, сведения и знания, зафиксированные на соответствующих носителях информации;

-организационные структуры, обеспечивающие функционирование и развитие единого информационного пространства, в частности, сбор, обработку, хранение, распространение, поиск и передачу информации;

-средства информационного взаимодействия граждан и организаций, обеспечивающие им доступ к информационным ресурсам на основе соответствующих информационных технологий, включающие программно-технические средства и организационно-нормативные документы.

Участники приграничного сотрудничества

Региона 1

Участники приграничного сотрудничества

Региона 2




.


Участник приграничного сотрудничества


Приграничное пространство


Единое информационное пространство


Рис.1. Формирование единого информационного пространства еврорегиона


На наш взгляд, для формирования единого информационного пространства еврорегиона в первую очередь необходимо создание общего Интернет-портала, который бы отвечал всем современным требованиям. К примеру, среди основных требований, которые предъявляются к наполнению портала в Европейском Союзе, выделяют следующие²⁴:

-достоверность;

-полнота;

-легкодоступность;

-высокое качество: наличие трансграничной информации, вразумительность для европейцев с точки зрения языка и культуры.

Необходимо обратить внимание на то, что наполнение портала должно отвечать реальным потребностям пользователей, что обеспечит его функциональную пригодность. Стоит отметить, что с момента создания еврорегиона «Слобожанщина» в 2003 году по 2009 года при декларации намерений о формировании единого информационного пространства, которое до настоящего момента не было создано, что позволило образоваться некому «информационному вакууму» что приводит к снижению эффективности деятельности межрегионального сотрудничества.

Рост динамики числа пользователей Интернета, а также увеличение емкости информационного рынка позволяет утверждать, что информационный веб-портал еврорегиона «Слобожанщина» может стать основой для формировании единого информационного пространства.

На наш взгляд структура информационного веб-портал еврорегиона «Слобожанщина» должна отвечать современным требованиям пользователей, а таже основываться на работах современных ученых. В тоже время он должен превратится в некую интерактивную модель реализации социально-экономических программ и проектов межрегионального сотрудничеств

Таким образом веб-портал еврорегиона «Слобожанщина» должен иметь следующую структуру:

- информационно-справочную базу «Слобожанщина», содержащую сведения о всех административных, социальных и культурных учреждениях региона;

- базу данных об условиях бизнеса Белгородской и Харьковской областях, отслеживание и информационное сопровождение изменений в законодательстве России, Украины;

- систему сбора и распространения информации об условиях получения образования, медицинского обслуживания и прочих социальных услугах в соседних регионах;

- банк инициативных социально-экономических программ и проектов межрегионального сотрудничества;

- веб-форум.

В заключении можно отметить, что создание веб-портала еврорегиона «Слобожанщина» является шагом к формированию и развитию единого информационного пространства как необходимого условия социально-экономического объединения регионов, а также вхождения еврорегиона в мировое информационное сообщество как равноправного партнера.


СЛОБОЖАНЩИНА КАК УКРАИНСКО-РОССИЙСКИЙ ТРАНСГРАНИЧНЫЙ РЕГИОН: ОСОБЕННОСТИ ГЕНЕЗИСА