Міжнародний Слов'янський університет. Харків Міжнародна науково-практична конференція

Вид материалаДокументы

Содержание


Транскордонне співробітництво україни у контексті європейської інтеграції
Белоруссия, россия, украина: геополитические вызовы xxi века
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   33

ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ


Бойко А.І., студентка групи МЕ 08А. Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, м. Донецьк, Україна.


Транскордонне співробітництво як форма кооперації є обов'язковою для європейської інтеграції. Для його успішного здійснення потрібні партнерство та зміни у розширенні співпраці на регіональному рівні, яка є джерелом цього співробітництва. Транскордонне співробітництво на європейському континенті є “мостом” між сусідами, а єврорегіони виступають «локомотивами» процесу європейської інтеграції. Створення єврорегіону “Буг” є позитивним фактором як з точки зору національних інтересів України в плані зміцнення стосунків із сусідніми державами і розширення зв'язків у Центрально-Східній Європі, так і з позиції загальноєвропейських інтересів - у плані сприяння міжнародній стабільності в регіоні. Прикордонний господарський комплекс (ПГК) - це складна поліструктурна система, яка характеризується багатокомпонентним змістом і складною внутрішньою будовою. Йому властива різна функціональна структура. До елементів функціонально-галузевої структури ПГК єврорегіону “Буг” відносяться галузеві і міжгалузеві комплекси. Аналіз сучасного їх соціально-економічного стану (як з української, так і польської сторони) дає можливість констатувати різні рівні їх розвитку. Різний набір товарів і послуг відкриває широкі можливості для співробітництва у сфері матеріального виробництва, обміну готовою продукцією та надання послуг. Вплив міжнародного поділу праці на формування структури транскордонної діяльності є вторинним. Серед первинних факторів - потреба в одержанні додаткового прибутку в економіці, також у демографічно-соціальних контактах. Тобто транскордонне співробітництво виступає необхідним фактором соціально-економічного розвитку ПГК, визначає економічні пропорції розвитку території, розміщення продуктивних сил, розвиток господарської інфраструктури. Транскордонна інтеграція сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, підвищенню продуктивності праці і якості матеріальних продуктів та послуг, інтенсифікації економічного розвитку прикордонних територій. Дослідження соціально-економічного розвитку транскордонного регіону доцільно проводити в три етапи. На першому етапі визначаються прикордонні господарські комплекси транскордонного регіону, складові цих комплексів як єдиних цілісностей; вивчаються виробничі, соціальні та природоохоронні зв'язки, що існують між ними; аналізуються умови, ресурси і фактори формування та розвитку кожного ПГК з метою виявлення особливостей розміщення об'єктів - складових комплексів та специфічних закономірностей їх розвитку на досліджуваній території. На другому етапі проводиться структурний аналіз компонентної і територіальної структур прикордонних господарських комплексів. Надзвичайно важливим тут є виявлення міжгалузевих і територіальних диспропорцій в розвитку ПГК на основі розробки моделей вказаних структур та встановлення виробничих, економічних і соціальних зв'язків між окремими ПГК. На третьому етапі розробляється стратегія розвитку єврорегіону “Буг”, основні напрямки розвитку прикордонних господарських комплексів, визначаються шляхи оптимізації структури досліджуваних ПГК і раціоналізації зв'язків між ними та різними ланками, також створюється концепція розвитку ПГК на перспективний період. У такій складній системі як ПГК, що складається з кількох різноякісних підсистем, той чи інший компонент однієї підсистеми може виступати в ролі умов або факторів розвитку будь-якого компонента другої підсистеми або всієї системи. Сукупному впливу умов і факторів всіх компонент (їх взаємозв'язкам) піддається весь ПГК, особливо його основні форми (виробничі і соціальні комплекси). Обсяги експорту, його товарна і територіальна структури визначаються особливостями геополітичного положення, структурою і масштабом виробництва, характером комплексоутворення, рівнем розвитку транспортної інфраструктури. Величину і територіальний розподіл імпортних надходжень зумовлюють явища та процеси соціального характеру (характер розселення, чисельність населення). Рівень зовнішньоекономічної діяльності Волинського ПГК значно нижчий, ніж у середньому в Україні. З метою її розвитку необхідно здійснити такі заходи: поглибити товарну диференціацію зовнішньої торгівлі, збільшивши частку продукції машинобудування, хімічної, легкої промисловостей та сільського господарства, вдосконалити просторові пропорції розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розширити сектор і підвищити якість експортних послуг з огляду на перспективу наближення межі Європейського Союзу до Західного кордону України тощо. Стратегія розвитку єврорегіону “Буг” включає три основні сфери цілей і дій: бізнесу, господарського розвитку та соціальну сферу. Концепція соціально-економічного розвитку єврорегіону на період до 2010 р. базується на сценарії «шанс». Серед опрацьованих гіпотез регіонального розвитку найоптимальнішою є гіпотеза рівномірного розвитку, яка включає три блоки: економічний, транспорт та інфраструктуру, охорону довкілля. Концепція розвитку Волинського ПГК на 1999-2010 pp. спрямована на підвищення рівня життя його населення, активну мотивацію до трудової та підприємницької діяльності, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини, зростання ефективності виробництва в усіх галузях економіки, пристосування основних виробничих об'єктів до ринкових умов господарювання.


БЕЛОРУССИЯ, РОССИЯ, УКРАИНА: ГЕОПОЛИТИЧЕСКИЕ ВЫЗОВЫ XXI ВЕКА

И СТРАТЕГИЯ ВЫБОРА


Воробьев Е.М., доктор экономических наук, профессор, зав. кафедрой экономической теории
й экономической теории