Теория международных отношений. Хрестоматия/ Сост. П.А. Циганков. – М., 2003. (доступна на сайтi www.bibl.tikva.ru).
Бади Бертран. От суверенитета государств к его жизнеспособности// Мировая экономика и международные отношения в 1990-е годы. Взгляды америкнаских и французских исследователей.- М., 2001.
Валлерстайн И. После либерализма: Пер. с англ. / Под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. М.: Едиториал УРСС, 2003. - 256 с Ч.ІУ.
Галтунг Йоган. Теория малых групп и теория международных отношений (исследования проблемы соответствия// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Кларк Г., Сон Б. Достижение всеобщего мира через мировое право. Два альтернативных плана // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Шварценбергер Георг. Политическая власть. Изучение мирового общества// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003
Нибур Р. Сохранение моральных ценностей в политике (фрагмент з праці „Moral Man and Immoral Society”) // Мораль в политике. Хрестоматия. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2004.- С.378-422.
Кант И. К вечному миру.- Соч. В 6 т. - М., 1966.- Т.6.
Моргентау Ганс. Политические отношения между націями. Борьба за власть и мир. Ч.1. – Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Най Джозеф С. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика.// МЭиМО.- 1996. № 12.
Кеохейн Р.О., Най С.Джозеф. Транснациональные отношения и мировая политика//Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Розенау Джеймс. Очерки о взаимопроникновении национальной и международной систем//Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн. ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Розенау Дж. Управление неуправляемым: проблема глобального рассредоточения власти // Режим доступу: orm.ru/showObject/objID/89
Розенау Дж. Турбулентность в мировой политике// Сафронова О.В. Теория международных отношений.- Нижний Новгород, 2001.
Уолферс Арнольд. Противоборство и сотрудничество: очерк международной политики //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Уолтц Кеннет. Человек, государство и война: теоретический анализ// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003
Финнемор М. Нормы, культура и мировая политика с позиций социологического институционализма // Международные отношения: социологические подходы. -М., 1998.
Шлезингер А. Циклы американской истории.- М., 1992.- С.104-130.
Basic Texts in International Relations/ by E.Luard, 1992 (E. de Vattel, Morgentau, E.Carr, Niebuhr, H.Bull
Waltz Kenneth N. The Anarchic Structure of World Politics// International Politics. Enduring Concepts and Contemporary Issues/ by R.J.Art, R.Jervis.- Harper Collins Publishers, 1992.
Keohane Robert. A Functional Theory of World Politics // International Politics. Enduring Concepts and Contemporary Issues/ by R.J.Art, R.Jervis.- Harper Collins Publishers, 1992.
Цыганков А.П. Йоган Галтунг, неомарксизм и социология международных отношений.- // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Линклейтер Э. Неореализм в теории и на практике// Теория международных отношений на рубеже столетий.- М., 2002.
Джексон Р. Политическая теория международного общества// Теория международных отношений на рубеже столетий.- М., 2002.
Кононенко С. Ідеалізм - тип зовнішньополітичного мислення і форма пізнання в політології міжнародних відносин // Наукові записки / Курасівські читання – 2005. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2006. – 469 с. /Сер. "Політологія і етнологія". Вип. 30, кн. 2.
Тема 7. Постпозитивістський напрям в теорії міжнародних відносин
(4 год)
Причини критики позитивістської методології в межнвродних дослідженнях. Постмодернізм як теоретична альтернатива позитивістським підходам в інтерпретації міжнародних відносин та реакція на ускладнення сучасного світу. Вплив поглядів М. Фуко, Ж. Дерріда, Ж. Лакана, С. Жижека. Основні течії постмодернізму: критична теорія, конструктивізм (А.Вендт, Б. Бузан); фемінізм, рефлективізм.
Конструктивізм в теорії міжнародних відносин: конструювання ідентичності, теорія секьютеризації, теорія регіоналізації.
Постструктуралізм в теорії міжнародних відносин: дискурс і реальність.
Дискусії «великі дебати» між представниками різних наукових шкіл та течій в теорії міжнародних відносин як чинник її розвитку. Перші дебати (40-і роки ХХ ст..) між ідеалістами та реалістами; другі (великі) дебати (60-70-і рр. ХХ ст.) – між традиціоналістами та модерністами (біхевіористами) ,започатковані Х.Буллом про методологію науки; треті дебати розпочались критикою класичних підходів неомарксистами, предмет суперечки - проблеми суб'єктності та змісту міжнародних відносин; Четверті (інтерпарадигмальні) дебати (80-90-і рр. ХХ ст.) – критика класичної теорії постмодерністами.
Питання для обговорення на семінарі:
(2 год)
Спільні риси та і відмінності постпозитивістських підходів до вивчення міжнародних відносин.
Принципи конструктивістського аналізу міжнародних відносин.
Фемінізм.
Постструктуралізм.
Імітаційна гра
«Великі дебати» між представниками наукових напрямів в теоріях міжнародних відносин
(2 год.)
Завдання для самостійної роботи:
Які тенденції проявились в розвитку теорії міжнародних відносин в 90-ті рр. ХХ ст.
Які причини формування постмодерністських підходів до аналізу міжнародних відносин.
Ідентичність в міжнародних відносинах.
Література
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Бус Кен. Вызов незнанию: теория международных оношений перед лицом будущего// Международные отношения: социологические подходы/ Под ред. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарика, 1998.
Васкез Дж. Постпозитивистское течение: рекоструирование напучного подхода и теории международных отношений в эпоху критики классического реализма//Теории международных отношений на рубеже столетий/Под ред. К.Буса и С. Смита. – М.: Гардарики, 2002.
Вендт А. Четыре социологии международной политики// Международные отношения: социологические подходы/ Под ред. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарика, 1998.
Залевски М., Энгло С. Вопросы идентичности в международных отношениях// Теории международных отношений на рубеже столетий/Под ред. К.Буса и С. Смита. – М.: Гардарики, 2002.
Тикнер Дж. Международные отношения под углом зрения постпозитивизма и феминизма// Политическая наука: новые направления/Под ред. Р. Гудина и Х.-Д. Клингеманна. – М., 1999.
Theories of International Relations/ edited by Scott Burchill, Richard Devetak, Andrew Linklater, Matthew Paterson, Christian Reus-Smit, and Jacqui True. Third edition. – New York: Palgrave, 2005.
Chernoff Fred. Theory and Metatheory in International Relations. Concepts and Contending Accounts// New York: Palgrave Macmillan, 2007.
Ruiz Tricia. Feminist Theory and International Relations: The Feminist Challenge to Realism and Liberalism// Режим доступу: ссылка скрыта
Wendt A. Social Theory of International Relations. – Cambrige: Cambrige University Press, 2000. – р.197
Тема 8. Міжнародні системи
(4 год.)
Міжнародна система як один з рівнів аналізу міжнародних відносин. Системний підхід та проблема рівнів аналізу в теорії міжнародних відносин. К.Волтц про рівні аналізу міжнародних відносин та їх критерії.
Поняття системи міжнародних відносин, її елементи, чинники становлення та специфіка. Середовище міжнародної системи, його особливості. Р.Арон про структурні характеристики міжнародної системи: полярність, ієрархічність, гетерогенність та ін. Регіональні підсистеми. Глобальна міжнародна система.
Типологія міжнародних систем. Основні підходи та критерії класифікації міжнародних систем. М. Каплан про типи міжнародних систем. Історичні типи міжнародних систем.
Баланс сил як вияв динамічної рівноваги та чинник саморегуляції в міжнародній системі. Теорії балансу сил. Міжнародне право та мораль як чинники свідомого регулювання міжнародних відносин. Основні принципи міжнародного права. Відмінність норм міжнародного права та моралі, їх ефективність в міжнародній політиці.
Міжнародний режим та міжнародний порядок як вияви системності та впорядкованості міжнародних відносин. Теорії міжнародного порядку.
Питання для обговорення на семінарі:
(4 год.)
Системність міжнародних відносин.
Поняття міжнародної системи, її специфіка та чинники становлення.
Структура міжнародної системи. Структурні характеристики міжнародної системи.
Типи міжнародних систем: а) евристичні; б) історичні (Вестфальська, Віденська, Версальсько-Вашингтонська, Ялтинско- Потсдамська).
Трансформація міжнародної системи на сучасному етапі.Дискусії про структуру сучасного світу.
Література
Арон Реймон. Війна і мир між націями.-К. 2000.- р.4,5, 13-18.
Бек Ульрих. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию/ Пер. с нем.- М., 2001.- Ч.П.
Бжезинський З. Велика шахівниця.- К., 1999.
Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире: Пер. с англ. — СПб., 2001.
Войтоловский Ф. Нестабильность в мировой системе// Международные процессы. – 2009. – Том 7. – № 1(19). Январь–апрель.
Дмитрієв А. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право.- К., 2001. –Р.1, 2. (або стаття в ж-лі „Людина і політика” .- 1999.- № 2)
Каплан Мортон. Система и процессы в международной политике// Вестник Моск.ун-та.- Сер.18, Социология и политология.- 1998- № 2.
Лунёв С., Широков Г. Складывание новой мировой системы и Россия.- Pro et Contra. - Том 7, Осень 2002 (egie.ru/russian/)
Мальський М.З., Мацях М. Теорія міжнародних відносин.- М., 2002. – Р.4.1-4.4.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. –М., 1988.
Страус Айра. Униполярность. Концентрическая структура нового мирового порядка и позиция России.- Полис.- 1997.- № 2.
Современные международные отношения /Под ред.А.В.Торкунова.- М., 1999.- С.38-69.
Уолц Кеннет. Человек, государство и война: теоретический анализ (гл.УІ) //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Цыганков П.А. Международные отношения.- М, 1996. Гл.5,6.
Янг О. Политические разрывы в международной системе////Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Існує думка, що однополярність суперечить природі міжнародних систем. Чи згодні Ви з цим твердженням? Обґрунтуйте свою відповідь.
Проаналізуйте історичні типи систем міжнародних відносин – “європейський концерт” (Віденську), Версальсько-Вашингтонську та Ялтинсько-Потсдамську і визначіть:
а) який час проіснувала кожна з них
б) які чинники забезпечували стабільність кожної системи
в) які причини трансформації системи?
Подумайте, який тип міжнародної системи формується на сучасному етапі. Обґрунтуйте свою відповідь.
Тема 9. Держава як рівень аналізу міжнародних відносин
(4 год)
Домінування державоцентричного підходу в теорії міжнародних відносин, його історичні підстави та обмеженість на початку ХХІ ст. Держава як суб’єкт міжнародних відносин. Ознаки держави як суб’єкта міжнародних відносин: суверенітет, сила, територіальна недоторканість, національний інтерес. Обмеженість національного суверенітету в умовах взаємозалежності. Г.Моргентау, Р.Арон про силу та могутність держав. Основні елементи сили, їх поєднання та ієрархія. Поняття та структура національного інтересу. Функції національного інтересу. Національний інтерес та формування цілей та стратегії зовнішньополітичної діяльності держав.
Зовнішня політика та зовнішньополітичні функції держав; їх типологія та ієрархія. Специфіка зовнішньої політики, взаємозв’язок зовнішньої та внутрішньої політики. Зовнішня політика як процес прийняття рішень. Теорії співвідношення зовнішньої та внутрішньої політики. Чинники взаємовпливу зовнішньої та внутрішньої політики. Вплив системи міжнародних відносин на внутрішню політику. Уайтхед та Шміттер про основні моделі впливу міжнародного середовища на перехідні суспільства (контроль, дифузія, “приручення”, згода).
Засоби зовнішньополітичної діяльності держав:дипломатія, війна, економічна політика, пропаганда, культурна та гуманітарна політика) .Органи держави в міжнародних відносинах. Типи зовнішньої політики держав.
Питання для обговорення на семінарі:
Теорії зовнішньої політики. Зовнішньополітична діяльність держав і міжнародна політика.
(4 год)
Сутність зовнішньої політики. Держава як суб’єкт міжнародних відносин. Теорії зовнішньої політики.
Зовнішня політика як процес прийняття зовнішньополітичного рішення. Основні теоретичні підходи до вироблення зовнішньополітичного рішення.
Детермінанти зовнішньої політики. Поняття національного інтересу.
Форми зовнішньої політики.
Співвідношення зовнішньої та внутрішньої політики. Вплив міжнародного середовища на зовнішню та внутрішню політику.
Завдання для самостійної роботи:
Сучасна держава – відмираючий актор чи активний учасник міжнародних відносин?
Що відбувається з суверенітетом держави в умовах глобалізації?
Література
Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин.-К., 1997. (розд 2).
Основи політичної науки. Міжнародна політика. Курс лекцій за ред. Б.Кухти. Ч.4.- Львів, 1999.- 47-51.
Рябов С. Політологічна теорiя держави.- К., 1996.
Шлезингер А.-мл. Циклы американськой истории.- М., 1983.
Реймон Арон Мир і війна між націями.- К, 2000. –Ч.4, розд. 24 (1,2)
Косолапов Н. Внешняя политика и внешнеполитический процесс субьектов международных отношений // МЭиМО.- 1999.- № 3.
Косолапов Н. Анализ внешней политики: основные направления исследования// МЭиМО.- 1999.- № 2
Кочетков В.В.Концептуальные подходы и теоретические модели процессов принятия внешнеполитических решений: критический анализ//Вестник Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология. – 2008. – № 3.
Лебедева М.М. Внешняя политика: исчезновение или перезагрузка? / М.М. Лебедева // Внешняя политика:вопросы теории и практики / Под ред. П.А. Цыганкова. – М.: МГУ, 2009. – С. 32-42.
Шахов В.А. Суверенітет держави і національний інтерес у галузі міжнародної політики //Політологічний вісник.- К., 1995.- Вип.5.
Бади Бертран. От суверенитета государства к его жизнеспособности// Мировая политика и международные отношения в 1990-у годы. Взгляды американских и французских исследователей.- М., 2001.
Уолтц Кенет. Человек, .государство и война: теоретический анализ. (Фрагмент Глави 1У).- //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Готліб Гідон. Нація і держава. Новий підхід до етнічних конфліктів та обмеження суверенітету.- Львів, 1997.
Перепелиця Г.М. Як жити відрізняючись, але в гармонії. Теоретичні аспекти міждержавних відносин.- Політика і час.- 2002.- № 4.
Мере Жерар. Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади. - Львів,2003.- 27-84.
Кустарев Александр. Кризис государственного суверенитета.- Космополис.- 3. Весна.- 2003 (www.rami.ru/cosmopolis/)
Блинов А.С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка. - М.: МАКС Пресс, 2003. - 149 с.
Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска// МЭМО.- 2002, М 5.
Тема 10. Вплив недержавних суб’єктів на міжнародні відносини
(4 год.)
Типологія “недержавних” суб’єктів міжнародних відносин. Поняття та сутність “міжнародної організації”. Причини виникнення міжнародних організацій. Типологія міжнародних організацій, їх функції в системі міжнародних відносин. Урядові та неурядові міжнародні організації, відмінність їх функції та вплив на міжнародне середовище. Універсальні міжнародні організації. Роль ООН, ОБСЄ та інших універсальних міжнародних організацій на міжнародній арені, елементи наднаціональності в їх діяльності. Й.Галтунг про співвідношення державних та недержавних суб’єктів міжнародних відносин.
Транснаціональні корпорації, етнічні та регіональні спільноти як суб’єкти міжнародних відносин. Посилення їх впливу як вияв процесів глобалізації. Суперечність впливу на міжнародні відносини.
Теорії міжнародних відносин про роль недержавних акторів та процеси формування міжнародного громадянського суспільства.
Індивід як суб”єкт міжнародних відносин. Гуманізація міжнародних відносин та зростання впливу індивідів на міжнародну систему. Проблеми особистості в міжнародній політиці в різних теоріях міжнародних відносин. Від “дипломата і вояка” (Р.Арон) до “туриста та терориста” (Дж.Розенау) як основних представників суспільств на міжнародній арені. Типологія індивідів, залучених в міжнародну політику, визначення мотивації участі в міжнародних відносинах. Тип суспільства та сфера діяльності індивіда як важливі детермінанти його участі в міжнародних відносинах. Практика та інституціональні форми політичної участі індивідів в сфері міжнародної політики.
Права людини та міжнародне гуманітарне право в міжнародних відносинах. Суперечності міжнародного гуманітарного права. Вплив моральних та етичних норм на політичну діяльність людей в сфері міжнародних відносин.
Питання для обговорення на семінарі:
(2 год.)
Передумови виникнення та природа міжнародних організацій. Типи міжнародних організацій.
Функції міжнародних організацій.
Міжнародні організації та держави: над національність міжнародних організацій.
Транснаціональні корпорації: ознаки та чинники впливу на міжнародні відносини та держави.
Індивід в міжнародній політиці.
Завдання для самостійної роботи:
Як виявляється суперечлива природа діяльності ТНК. Назвіть позитивні та негативні наслідки діяльності ТНК.
Визначіть критерії класифікації міжнародних організацій.
Прослідкуйте як змінювалися та розвивалися функції міжнародних організацій з часу їх виникнення.
Література:
Баталов Э. Антропология международных отношений// Международные процессы. – 2005 –.Т. 3. – № 2(8).
Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы// Вестник Моск. ун-та. Сер.18. Социология и политология. – 1999.- № 1.
Головинський К.С. Вплив особистісного фактору на зовнішню політику держави: важливість дослідження // Людина і політика. – № 1, 1999. – С.21-23.
Индивиды в международной политике/ Жирар М . (рук. авт. колл.). – М.: МПА, 1996// Доступ до ресурсу: .socio.msu.ru/biblioteka.shtml
Сафонов М.В. Современные подходы к изучению международных институтов. На примере исследований “большой восьмерки”.- Полис.- 2003.- № 3.
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001.
Гуменюк Б. Міжнародні організації//Політика і час. - 1998.- № 2.
Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В.Рокоча, О.Плотніков, В.Новицький та ін. - К.: Таксон, 2001. - 304с.
Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании.- М., 1998.
Основи політичної науки. Ч.4. Міжнародна політика.- Львів, 1999
Барановский В.Г. Международные организации как механизмы регулирования международных отношений// Современные международные отношения/ Под ред.А.В.Торкунова.- М., 2000.
Неліп М.І., Мережко О.О.Силовий захист прав людини.- К., 1999.
Донеллі Джек. Права людини у міжнародній політиці / Пер. з англ.- Львів: Кальварія,2004.
Малевич Ю. Права человека и международная политика. - Белорусский журнал международного права и международных отношений, 2001, № 3.
Коноплин Ю.С., Красина О.В. Проблемы индивида как актора мировой политики в условиях развития процессов глобализации. // Вестник Российского университета дружбы народов. – Cерия: Политология. – 2001. – № 3. – С. 111–123. (або на сайті: ссылка скрыта
Балуев Д.Г. Личностная и государственная безопасность: международно-политическое измерение. - Н. Новгород, 2004.
Кржевов В. Личностный суверенитет и глобальная трансформация//Космополис. – 2005. - №1(11) весна. –С.132-138.
Угрин Л. Суб’єктність індивіда в сучасних теоріях міжнародних відносин// Вісник Львівського університету. Серія: філософсько-політологічні студії. 2010.– Вип. 2 // Режим доступу: du.ua/faculty/Phil/vistnyk_ist_polit_2.pdf
Тема 11. Міжнародні процеси. Конфлікт та співробітництво
в міжнародних процесах.
(4 год.)
Поняття та види міжнародних процесів: конфлікти, співробітництво та прийняття політичних рішень.
Поняття міжнародного та міждержавного конфлікту як форми взаємодії між суб’єктами міжнародних відносин. Особливості міжнародних конфліктів як різновидів суспільних конфліктів. Причини та передумови міжнародних конфліктів. Цивілізаційний підхід С.Гантінгтона, системний підхід К.Волтца. Типи та прояви міжнародних конфліктів. Особливості сучасних міжнародних конфліктів. Функції міжнародних конфліктів. Способи врегулювання міжнародних конфліктів. Роль сили в процесах регулювання міжнародних конфліктів (теорія “примушування до миру”). Переговори в умовах міжнародних конфліктів. Посередництво в міжнародних конфліктах. Роль ООН, ОБСЄ інших міжнародних організацій у врегулюванні міжнародних конфліктів. Миротворча діяльність.
Поняття та види міжнародного співробітництва як різновиду кооперативних взаємодій між суб’єктами міжнародних відносин. Ознаки та передумови міжнародного співробітництва. Форми міжнародного співробітництва. Міждержавні союзи як форма міжнародного співробітництва. Інтеграційні процеси в міжнародних відносинах. Теорії міжнародної інтеграції. Стадії інтеграційних процесів. Форми інтеграції. Наслідки інтеграційних процесів. Регіоналізм.
Переговори як важливий елемент міжнародних процесів. Стадії та функції переговорів. Переговори в умовах конфлікту та співробітництва.
Процеси прийняття політичних рішень в міжнародних відносинах. Основні напрями у вивченні процесу прийняття рішень на міжнародній арені. Переговори як спосіб прийняття спільних міжнародних рішень. Основні підходи до ведення міжнародних переговорів.
Питання для обговорення на семінарі:
(4 год.)
Міжнародні процеси та їхня структура.
Сутність міжнародного конфлікту та його прояви.
Співробітництво та інтеграція в міжнародних процесах. Теорії інтеграції.
Співвідношення конфлікту та співробітництва і міжнародних процесах. Переговори.
Завдання для самостійної роботи:
(4 год.)
Які причини зумовлюють зростання ваги співробітництва у міжнародних процесах.
Визначіть особливості протікання сучасних конфліктів.
Визначіть особливості переговорів в умовах конфлікту та співробітництва.
Обґрунтуйте твердження, що переговори є процесом, який присутній як у конфліктних, так і кооперативних процесах.
Література
Гантінгтон, С. П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку : Пер. з англ. / С. П. Гантінгтон. - Львів : Кальварія, 2006. - 472 с.
Капітоненко М.Г. Міжнародні конфлікти: навч. посібник. – К.: Либідь, 2009.
Фукуяма Ф. Конец истории? //США: ЭПИ.- 1990.- № 5. (або на сайті ссылка скрыта
Лебедеева М.М. Международные процессы// Международные отношения: социологические подходы.- М., 1998.
Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов.- М., 1997.
Світова та європейська інтеграція: організаційні засади/ За ред. Я.Малика та М.Мальського.- Львів, 2001.
Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. - К., 2001.
Здравомыслов А.Г. Социология конфликта.- М., 1996.
Цыганков П.А., Цыганков А.П. Межгосударственное сотрудничество: возможности социаологического подхода.- Общественные науки и современность.- 1999.- № 1.
Хаас Эрнст. За пределами нации-государства. Функционализм и международная организация Теория международных отношений: Хрестоматия/Сост. и научн.ред.П.А.Цыганков.- М., 2003.
Цыганков П.А. Эрнст Хаас о функциональном сотрудничестве как условии преодоления конфликта и достижения политической интеграции Теория международных отношений: Хрестоматия/Сост. и научн.ред.П.А.Цыганков.- М., 2003.
Уолферс Арнольд. Противоборство и сотрудничество: очерк международной политики Теория международных отношений: Хрестоматия/Сост. и научн.ред.П.А.Цыганков.- М., 2003.
Холсти Оле Р. Кризис, напряжение и принятие решений. Предисловие П.Цыганкова.- Теория международных отношений: Хрестоматия/Сост. и научн.ред.П.А.Цыганков.- М., 2003.
Цыганков П.А. Международное сотрудничество: позиции политического реализма Социально-гуманитарные знания 1999.- № 1.
Иноземцев В.Л., Кузнецова Е.С. Глобальный конфликт ХХІ в. Размышления об истоках и перспективах межцивилизационных противоречий.- Полис.- 2001.- № 6.
Зразки індивідуальних завдань на модульний контроль:
1. Особливостями теорії міжнародних відносини є:
а) відносна самостійність в системі наук про міжнародні відносини
б) методологічний плюралізм
в) поєднання загальнонаукових, загальнофілософських та власних методів та технік дослідження
г) застосування лише власних методів та технік дослідження
д) домінування однієї методології
2. Які з названих праць були теоретичними джерелами ідеалізму в теорії міжнародних відносин?
а) Фукідід «Історія Пелопоннеської війни»
б) Н. Макіавеллі«Державець»
в) Г. Гроцій «Про право війни і миру»
г) І. Кант «До вічного миру»
д) Р. Арон «Мир і війна між націями»
е) Р.Нібур «Моральна людина і неморальне суспільство»
3. Згідно теорії Г.Моргентау національний інтереси виражений в термінах
а) ресурсів
б) сили
в) розвитку
Питання для підсумкового контролю (іспиту):
Політична наука та теорія міжнародних відносин: проблеми розмежування предметного поля.
Місце теорії міжнародних відносин в системі наук про міжнародні відносини.
Предмет теорії міжнародних відносин.
Теорія міжнародних відносин у системі суспільних наук.
Структура теорії міжнародних відносин.
Парадигмальність та плюралізм теорії міжнародних відносин.
Значення прикладних емпіричних досліджень у становленні теорії міжнародних відносин як самостійної дисципліни.
Методи та техніки дослідження в теорії міжнародних відносин.
Х.Булл про два підходи до теорії міжнародних відносин.
Етико-нормативного підхід в розвитку теорії міжнародних відносин.
Проблема рівнів аналізу в теорії міжнародних відносин ( К. Волтц, Дж. Розенау, Д. Зінгер).
Системний підхід в теорії міжнародних відносин.
Поняття та особливості міжнародних відносин.
Системність та глобальність міжнародних відносин.
Поняття суб’єктності в міжнародних відносинах. Типологія суб’єктів міжнародних відносин.
Збільшення кількості та різноманітності учасників міжнародних відносин як закономірність розвитку міжнародних відносин, принципи їх взаємодії.
Інтерес в міжнародних відносинах: сутність, типологія, ієрархія.
Сила та вплив як сутнісна характеристика міжнародних відносин. Елементи сили
Г. Моргентау, Р. Арон про силу та могутність.
Теорія «м’якої» сили Дж. Ная.
Теоретичні інтерпретації сили в міжнародних відносинах.
Сила та могутність в епоху глобалізації.
Функції сили в міжнародних відносинах. Баланс сили.
Глобалізація як закономірність розвитку міжнародних відносин
Суть, джерела, передумови глобалізації.
Вплив геополітики на формування теорії міжнародних відносин.
Філософсько-теоретичні джерела політичного реалізму в міжнародних відносинах.
Філософсько-теоретичні джерела ідеалізму в теорії міжнародних відносин.
Теоретичні джерела ідеалізму в працях Г. Гроція та І. Канта.
Принципи ідеалізму в теорії міжнародних відносин. Ідеалізм в політичній практиці.
Неолібералізм та його відмінність від класичного ідеалізму.
Принципи реалізму в теорії міжнародних відносин.
Шість принципів політичного реалізму Г. Моргентау.
Розвиток реалістського підходу в міжнародних відносинах в праці Р.Арона «Війна та мир між націями».
Основні принципи та течії неореалізму.
Розвиток теорії неореалізму в працях К.Волтца.
Принципи неолібералізму та їхній розвиток в теоріях транснаціоналізму та взаємозалежності.
Порівняльний аналіз реалізму та ідеалізму в міжнародних відносинах.
Порівняльний аналіз неолібералізму та неомарксизму в міжнародних відносинах.
Порівняльна характеристика реалізму та неореалізму в міжнародних відносинах.
Порівняльний аналіз неолібералізму та неореалізму.
Марксизм про міжнародні відносини.
Неомарксизм в міжнародних відносинах: течії та принципи.
Теорія світо-систем Ф.Броделя та І. Валлерстайна.
Конструктивізм в теорії міжнародних відносин (А.Вендт).
Постпозитивістський поворот в теорії міжнародних відносин
Постмодерністські течії в теорії міжнародних відносин.
«Великі дебати», їх зміст та вплив на розвиток теорії міжнародних відносин.
Державоцентристський підхід в теорії міжнародних відносин, його історичні підстави та обмеженість в кінці ХХ ст.
Класифікація теорій міжнародних відносин.
Особливості та ознаки міжнародних систем.
Структурний аспект міжнародних систем.
Формування та еволюція міжнародних систем.
Типологія міжнародних систем
Типологія міжнародних систем М.Каплана.
Історичні типи міжнародних систем. Вестфальська модель міжнародної системи.
Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.
Міжнародна система «європейського концерту».
Вестфальська та поствестфальська моделі міжнародних систем.
Баланс сил як вияв динамічної рівноваги в міжнародній системі.
Основні принципи міжнародного права та їх взаємозв’язок з структурою міжнародної системи.
Місце міжнародного права та моралі в міжнародних системах.
Поняття та структура національного інтересу. Національний інтерес - спрямування зовнішньої політики
Ознаки міжнародно-політичної суб’єктності держави.
Сутність зовнішньої політики.
Зовнішня політика як процес прийняття зовнішньополітичного рішення. Основні теоретичні підходи до вироблення зовнішньополітичного рішення.
Зовнішня політика: особливості, засоби та форми.
Засоби зовнішньої політики держав. Дипломатія і війна як основні засоби реалізації зовнішньої політики.
Внутрішня та зовнішня політика держави. Теорії співвідношення внутрішньої та зовнішньої політик.
Системний підхід до проблеми взаємозв’язку внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
Пенетративність міжнародних систем.
Вплив глобалізації на державу та її суверенітет.
Вплив міжнародного середовища на внутрішню політику..
Типологія недержавних суб’єктів міжнародної політики, їх вплив на міжнародну систему.
Міжнародні організації: сутність, ознаки, типологія.
Неурядові міжнародні організації та особливості їх впливу на міжнародну політику.
Функції міжнародних організацій.
Наднаціональність в діяльності міжнародних організацій.
Транснаціональні корпорації та їх вплив на міжнародні відносини.
Індивід в міжнародних відносинах. Відображення впливу індивіда в теоріях міжнародних відносин.
Поняття та види міжнародних процесів.
Переговори в міжнародних процесах.
Сутність та причини міжнародних конфліктів.
Стадії протікання та способи врегулювання конфліктів.
Типологія міжнародних конфліктів.
Особливості міжнародних конфліктів в умовах трансформації біполярної міжнародної системи.
Поняття та форми міжнародного співробітництва.
Інтеграційні процеси в міжнародних відносинах.
Особливості та типи міжнародної інтеграції.
Теорії міжнародної інтеграції.
Рекомендовані підручники та література
Підручники, словники, довідники
Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин.- Львів, 2002, 2004.
Луцишин П.В., Луцишин Н.П. Теорія міжнародних відносин.- Луцьк, 2003.
Шепєлєв М. А. Теорія міжнародних відносин: підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Вища школа, 2004.
Основи політичної науки. Курс лекцій за ред Б.Кухти. Ч.4. Міжнародна політика.- Львів, 1999.
Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин.-К., 1997.
Цыганков П.А. Международные отношения.- М., 1996.
Цыганков П.А.Теория международных отношений. Уч.пособие.- М., 2003.
Теория международных отношений: Хрестоматия/Сост. и научн.ред.П.А.Цыганков.- М., 2003.
Теория международных отношений на рубеже столетий/ Под ред. К.Буса и С.Смита: Пер. с англ.- М., 2002.
Мировая политика и международные отношения в 1990-е годы: взгляды американских и французских исследователей. Под ред. М.М.Лебедевой и П.А.Цыганкова.- М., 2001.
Современные международные отношения. Учебник. Под ред. А.В.Торкунова.- М., 1999.
Мировая политика и международнsе отношения/ Под ред.. С.А.Ланцова, В.А.Ачкасова..- СПб: Питер, 2005.
Мораль в политике. Хрестоматия. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2004.
Дюрозель Жан-Батіст. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.Пер. з фр.- К., 1995.
Cистемная история международных отношений/Под ред. А.Д. Богатурова. В 2-х томах. –М.: Культурная революция, 2006.
Theories of International Relations/ edited by Scott Burchill, Richard Devetak, Andrew Linklater, Matthew Paterson, Christian Reus-Smit, and Jacqui True. Third edition. – New York: Palgrave, 2005.
Pietras Z. Jaçek. Pòdstawy teorii stosunków międzynarodowych.- Lublin, 1986.
Wspólczesne stosunki międzynarodowe. Pod red. Teresy Łoš-Nowak.- Wrocław.- 1997.
Основна література
Арон Реймон. Мир і війна між націями: Пер. з фр. - К., 2000.
Асснер П’єр. Парадокси розвитку світового співтовариства//Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. - К., 1997.
Баталов Э. Антропология международных отношений// Международные процессы. – 2005 –.Т. 3. – № 2(8).
Бауман Зигмунт. Глобализация. Последствия для человека и общества/Пер. с англ.- М.: Изд-во “Весь Мир”,- 2004.- Гл.2,3.
Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска// МЭМО. - 2002, – № 5.
Бек Ульрих. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию/ Пер. с нем.- М., 2001.- Ч.П.
Бжезинський З. Велика шахівниця.- К., 1999.
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире: Пер. с англ. — СПб., 2001.
Валлерстайн И. После либерализма: Пер. с англ. / Под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. М.: Едиториал УРСС, 2003. - 256 с. – Ч.ІУ.
Войтоловский Ф. Нестабильность в мировой системе// Международные процессы. – 2009. – Том 7. – № 1(19). Январь–апрель.
Волков С.Ю. Развитие доктрины справедливой войны в эпоху раннего Нового времени// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского.Международные отношения. Политология. Регионоведение.– 2009.– № 3. – с. 227–233.
Гантінгтон, С. П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку : Пер. з англ. / С. П. Гантінгтон. - Львів : Кальварія, 2006. - 472 с
Гидденс Энтони. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ.- М.: Изд-во “Весь Мир”,- 2004.- Гл.1,5.
Глобальні модерності/ За редє М.Фезерстоуна, С. Леша,. Р. Робертсона; Пер. з англ. Т. Цимбала. – К.: Ніка-Центр, 2008.
Гоббс Т. Левиафан. Сочинения в 2-х т. – М., 1989. – т.2.
Головинський К.С. Вплив особистісного фактору на зовнішню політику держави: важливість дослідження // Людина і політика. – № 1, 1999. – С.21-23.
Гроций Г.О. О праве войны и мира. – М., 1956.
Готліб Гідон. Нація і держава. Новий підхід до етнічних конфліктів та обмеження суверенітету.- Львів, 1997.
Гусев B.I.І. Кант: філософське обґрунтування ідеї миру // Наукові записки НаУКМА. Том 18. Філософія та релігієзнавство// ry.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_philos/02_guseyev_vi.pdf
Давыдов Ю. Понятие «жесткой» и «мягкой» силы в теории международных отношений// ссылка скрыта
Дмитрієв А. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право.- К., 2001.
Донеллі Джек. Права людини у міжнародній політиці / Пер. з англ.- Львів: Кальварія,2004.
Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы// Вестник Моск.ун-та. Сер.18. Социология и политология. 1991.- № 1.
Индивиды в международной политике/ Жирар М . (рук. авт. колл.). – М.: МПА, 1996// Доступ до ресурсу: .socio.msu.ru/biblioteka.shtml
Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. - К., 1999.
Камінський Є., Бассан А. Глобалізація, бідність і лівизна в сучасній зарубіжній футурoлогії// Політична думка. - 2000.- № 3.
Кант И. К вечному миру. Сочинения: В 6-ти т. – М,, 1966. – Т.6.
Капітоненко М.Г. Міжнародні конфлікти: навч. посібник. – К.: Либідь, 2009.
Каплан Мортон. Система и процессы в международной политике// Вестник Моск.ун-та.- Сер.18, Социология и политология.- 1998- № 2.
Клаузевиц К. О войне. – М.: Госвоениздат, 1934. – Р.1.1// Режим доступу ссылка скрыта
Кононенко C.В. Війна в міжнародній політиці: технологія, культура, організація // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К., 2008. – Вип. 41. (підсерія "Курасівські читання").
Кононенко С. Ідеалізм - тип зовнішньополітичного мислення і форма пізнання в політології міжнародних відносин // Наукові записки / Курасівські читання – 2005. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2006. – 469 с. /Сер. "Політологія і етнологія". Вип. 30, кн. 2
Коноплин Ю.С., Красина О.В. Проблемы индивида как актора мировой политики в условиях развития процессов глобализации. // Вестник Российского университета дружбы народов. – Cерия: Политология. – 2001. – № 3. – С. 111–123. (або на сайті: ссылка скрыта
Світова та європейська інтеграція: організаційні засади/ За ред. Я.Малика та М.Мальського.- Львів, 2001.
Косолапов Н. Субъекты мировой политики и международные отношения: явления, критерии, основы типологии // МЭиМО.- 1998.- № 12.
Косолапов Н. Внешняя политика и внешнеполитический процесс субьектов международных отношений // МЭиМО.- 1999.- № 3.
Косолапов Н. Анализ внешней политики: основные направления исследования// МЭиМО.- 1999.- № 2
Кочетков В.В.Концептуальные подходы и теоретические модели процессов принятия внешнеполитических решений: критический анализ//Вестник Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология. – 2008. – № 3.
Кузнецов В. Что такое глобализация?// МЭиМО.- 1998.- № 2, 3.
Кун Т. Структура научных революций. М.: АСТ, 2001. Гл. 2, 9.
Лебедева М.М. Внешняя политика: исчезновение или перезагрузка? / М.М. Лебедева // Внешняя политика:вопросы теории и практики / Под ред. П.А. Цыганкова. – М.: МГУ, 2009. – С. 32-42.
Лебедева М.М. Глобальные и локальные конфликты / М.М.Лебедева // Современные глобальные проблемы мировой политики / Под ред. М.М.Лебедевой. – М.: Аспект-Пресс, 2009. – С. 162-175
Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов.- М., 1997.
Лебедева М.М. Формирование новой политической структуры мира и место в ней России // Полис. – 2000. - № 6.
Макіавеллі Н. Державець. – К.,1998.
Мере Жерар. Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади. - Львів,2003.- 27-84.
Муфф Ш. Демократия в многополярном мире// Прогнозис, – 2009. – N2 (18)// Режим доступу: osis.ru/prognosis.html
Най Дж. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика// МЭиМО.- 1989.- № 12.
Най Дж. Мягкая сила и европейско-американские отношения// Прогнозис. – 2006. –№ 4 (8). rognosis.ru/i/1/9.html
Лебедева М.М. Формирование новой политической структуры мира и место в ней России // Полис. – 2000. - № 6.
Панова Е. П.Сила привлекательности: использование «мягкой власти» в мировой политике// Вестник МГИМО-Университета. – 2010. –№ 4// Режим доступу: ik.mgimo.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=303.
Перепелиця Г.М. Як жити відрізняючись, але в гармонії. Теоретичні аспекти міждержавних відносин.- Політика і час.- 2002.- № 4.
Розенау Дж. Управление неуправляемым: проблема глобального рассредоточения власти // Режим доступу: orm.ru/showObject/objID/89
Рябов С. Політологічна теорiя держави.- К., 1996.
Сорокин Питирим. Причины войны и условия мира// Социс. - 1993.- № 12.
Трактаты о вечном мире. Предисл. Ф. В. Константинова. Вводная статья в прим. И. С. Андреевой. Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга. М., Соцэкгиз, 1963. — 279 с. (Доступний на сайті: arod.ru/lit/traktaty_o_vechnom_mire.html#678); або Трактаты о вечном мире. – М.: Алетейя, 2003.
Угрин Л. Суб’єктність індивіда в сучасних теоріях міжнародних відносин// Вісник Львівського університету. Серія: філософсько-політологічні студії. 2010.– Вип. 2 // Режим доступу: du.ua/faculty/Phil/vistnyk_ist_polit_2.pdf
Викладання курсу «Теорія міжнародних відносин» розраховане на 68 аудиторних годин, передбачає поєднання лекцій, лекцій з елементами бесіди, та семінарських занять з дискусій. Необхідною умовою засвоєння проблематики курсу розглядається індивідуальна самостійна робота (76 год.), яка полягає передусім у читанні та опрацюванні джерел з курсу та монографічної літератури. Методика викладання курсу засновується на активній участі студентів у процесі навчання, а також попередньому опрацюванні літератури. Результати опрацювання повинні знайти відображення в процесі обговорення питань теми та дискусіях на заняттях, підготовці міні-есе. Більшість рекомендованої літератури є доступною в бібліотеці, інтернет-бібліотеках, частина матеріалів міститься в рідері до курсу.
Основними формами участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю є:
- Виступ з основного питання.
- Усна наукова доповідь.
- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.
- Участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.
- Аналіз джерельної і монографічної літератури.
- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).
- Есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).
Вимоги до написання есе:
. Есе є самостійною роботою студента, написаною на основі вивчення літератури та опрацювання емпіричних джерел. Присутність та наукове обґрунтування власного погляду на тематику чи власного підходу до розв’язання проблеми є найважливішим критерієм високої оцінки есе.
Обсяг та структура
обсяг 7-10 ст. друкованого тексту через 1,5 інтервалу (есе може бути написане від руки, але чітким і розбірливим почерком при відповідності необхідної кількості знаків чи слів)
Структура:
назва теми, зміст, ключові слова;
вступ (актуальність та короткий огляд стану розробленості теми);
основна частина та короткі висновки;
перелік найважливішої використаної літератури та джерел (вказувати використані Інтернет-джерела, а не перелік сайтів).
Критерії оцінювання есе:
обґрунтування актуальності та чітка постановка проблеми;
аналіз та узагальнення різних точок зору на проблему (короткий історіографічний аналіз обраної проблеми;
послідовна аргументація викладеної позиції;
відсутність концептуальних помилок;
більш менш повно розкриті всі аспекти обраної проблеми;
переконливі висновки (чи пропозиції, прогнози), що логічно зумовлюються викладеним матеріалом;
стиль написання.
Презентація есе
вміння чітко, аргументовано і у встановленні часові рамки викласти матеріал есе;
вміння вичерпно відповісти на запитання;
підготовка та використання під час презентації таблиць, схем, ілюстрацій і т.д.
