Актуальные проблемы глобального управления: «Группа восьми» и международные многосторонние институты / Под ред. Ларионовой М.В. - М.: Университетская книга; Логос, 2007// Режим доступу: ссылка скрыта
Алєксєєнко І. Проблеми світового регулювання в сучасній політичній науці//Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. – 2009.– Вип.11// Режим доступу: gov.ua/portal/natural/Nvuu/PSF/2009_11/Alekseenko.pdf
Афонцев С.А. Экономическая политика в современном мире: «глобальное управление» или глобальный политический рынок?// Мировая политика и международные отношения на пороге третьего тысячелетия /Под ред. М.М. Лебедевой. М.: МОНФ, 2000.
Глобальна торгова система і розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ/ Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К.:КНЕУ, 2003.- Р.1.
Евстигнеев В.Р. Страны с переходной экономикой и бреттон-вудсские кредиторы// Общественные науки и современность. – 1997.- № 4.– С.43-54.
Киртон Дж. Система «Группы семи/восьми» и глобальное управление // Вестник международных организаций. – 2009. – № 3// Режим доступу: hse.ru/publications/herald/material/3_09/Global_Governance.pdf
Пенттиля Ристо. Политическая анатомия “Большой восьмерки” // Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики. – 2003.- № 3. Сентябрь-декабрь. –Т. 1.
Хайнал Питер И. ван Группа восьми и Группа двадцати: эволюция, роль и документация / И. ван Питер Хайнал; пер. с англ. О.А. Якименко; под науч. ред. Е.М. Горбуновой. — М.: Логос, 2008 // Режим доступу: ссылка скрыта
Шепелєв М. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку.– К.: Генеза, 2004.
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001. – С.9-38.
Leech D., Leech R. Voting Power in the Bretton Woods Institutions// CSGR Working Paper No. 154/04/- November 2004. - URL: ссылка скрыта
Світова економіка.- К., 2000.
Bayne Nicholas. GLOBAL GOVERNANCE:BRINGING THE SOUTH IN. The Contribution of the G8 Summit// School of Policy Studies. – Working Paper. 2001.- 18.
http//www.imf.org/ – офіційний сайт Міжнародного валютного фонду
oronto.ca/- інформаційний сайт Великої вісімки (G-7)
http//www.wto.org/ - офіційний сайт Світової організації торгівлі
rg/ - офіційний сайт «G-20».
Тема 8. Міжнародні організації та проблеми регіональної безпеки
(2 год)
Роль міжнародних організацій у формуванні системи міжнародної безпеки. Особливості регіональних організацій безпеки.
Організація Північноатлантичного Договору (НАТО) – організація колективної безпеки в Європі. Історія створення НАТО. Цивільна і військова структури НАТО. Основні засади спільної політики Альянсу та прийняття рішень. Головні завдання НАТО в галузі безпеки. Еволюція стратегічної концепції НАТО. Трансформація НАТО в 1991-1999 рр. Політика відкритих дверей Альянсу. Процес розширення НАТО. Партнерство заради мир. Партнерство НАТО з Україною.
Створення НБСЄ (Нарада з безпеки і співробітництва в Європі) як форум для діалогу з питань безпеки та переговорів щодо контролю над озброєннями, роззброєння та зміцнення довіри й безпеки в Європі. Ухвалення Гельсінського Заключного Акту 1972 р. Паризька Хартія для нової Європи і кінець «холодної» війни. Будапештська зустріч 1994 р. і трансформація НБСЄ у ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі). Основні напрями діяльності, структура і принципи прийняття рішень ОБСЄ. Роль ОБСЄ в системі безпеки Європи на сучасному етапі.
Західноєвропейський Союз (ЗЄС) - військова складова ЄС. Альтернативні стратегії розвитку ЗЄС в системі Європейської безпеки.
Інститути колективної безпеки на пострадянському просторі. Організація Договору про колективну безпеку (ОКДБ). Особливості внутрішніх суперечностей держав-членів. Створення оперативних сил колективного реагування. Безпекові аспекти діяльності Шанхайської організації співробітництва. Боротьба з тероризмом.
Теми для обговорення на занятті:
Трансформація постбіполярного світу та майбутнє НАТО.
Взаємини України з НАТО в контексті захисту національних інтересів.
Організації колективної безпеки на пострадянському просторі (ОДКБ, ШОС).
Завдання для самостійної роботи
Історія створення НАТО.
Організаційна структура НАТО.
Програма НАТО «Партнерство заради миру»
Оперативна роль Альянсу в підтримці миру.
Історія створення та діяльність ОДКБ та ШОС на пострадянському просторі.
Література до теми:
Архитектура евроатлантической безопасности / Под общей редакцией проф. Юргенса И.Ю., акад. Дынкина А.А.,чл.-корр. Барановского В.Г. – М.: Экон-Информ, 2009// Режим доступу:ссылка скрыта
Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива/ За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007.
План дій "Україна-НАТО" (22 листопада 2002 року, Прага) // Режим доступу: www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/1709.htm
Політична трансформація НАТО та стратегія подальшого розширення. Виклики та перспективи для України / Упорядники: Коломієць О.В, Мартинюк В.Л. – К.: ФО-П Т.А. Кінько, 2008. – 84 с.
Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору (9 липня 1997 року, Мадрид)// Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_002
Шлях до НАТО: вимір безпеки. Лідери думок про євроатлантичну інтеграцію України /В.В. Бадрак, С.Г. Згурець, М.М. Самусь, О.О. Набоченко. – К.: 2006. – 222 с.
Тема 9. Міжнародні неурядові організації та формування глобального громадянського суспільства
(2 год.)
Різновиди участі неурядових організацій в діяльності міжурядових. Взаємодія міжурядових та неурядових організацій. Формування глобальних політичних мереж та участь у них неурядових міжнародних організацій. МНУО та паралельні саміти.
Права людини, демократія та неурядові міжнародні організації (Міжнародна Амністія, Freedom House). Неурядові організації та протест проти глобалізації. Антиглобалістські організації (Всесвітній соціальний форум). Природоохоронні неурядові міжнародні організації («Грінпіс», «Друзі Землі», «Всесвітній фонд захисту дикої природи») та принципи їх діяльності. Проекти «Грінпіс» та їх ефективність. Радикалізація міжнародного екологічного руху («Морський пастух»). Мережева структура екологічних та антиглобалістських рухів.
Вплив неурядових міжнародних організацій на громадську думку, імідж держав і політиків – основні механізми реалізації програмних цілей більшості неурядових міжнародних організацій.
Теми для обговорення на занятті:
Способи досягнення міжнародними неурядовими організаціями програмних цілей.
Взаємодія та співпраця міжурядових та неурядових міжнародних організацій.
Завдання для самостійної роботи:
Діяльність природоохоронних неурядових міжнародних організацій.
Які найбільш відчутні наслідки дій антиглобалістських та альтерглобалістських міжнародних неурядових організацій визначають французькі вчені Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. у книзі «Метаморфози світу. Соціологія глобалізації»? Спробуйте доповнити цей перелік.
З’ясуйте принципи діяльності «Грінпіс».
Література до теми:
.
Андрусевич А. Неурядові екологічні організації України: проблеми становлення та розвитку// Ї. – 2006. № 4//Режим доступу: www.ji.lviv.ua/n41texts/andrusevych.htm
Балуев Д.Г. Личностная и государственная безопасность: междунар.-полит. измерение: Моногр. / Нижегор. гос. ун-т им. Н.И. Лобачевского. - Н. Новгород, 2004. – Р.6.2.
Бузгалин А.В. Альтерглобализм как феномен современного мира // Полис. – 2003. –№ 2. С.71-85.
Дікон Боб, Халс Мішель, Стабс Пол. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації та майбутнє соціального добробуту. - К., 1999. –С.220-226.
Діяльність неурядових організацій в галузі масової комунікації// Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – С.255-280.
Добаев И. Неправительственные религиозно-политические организации исламcкого мира// МЭиМО .– 2002. – № 4.
Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. Метаморфози світу. Соціологія глобалізації/ Пер. з фр. Є. Марічева. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005.– Р.15.– С. 240-252.
Михеев А.Н.Неправительственные объединения как акторы мировой политики// Режим доступу: ссылка скрыта.
Погорська І. Неурядові організації в зовнішній політиці США// Віче. – 2008. – 4// Режим доступу: www.viche.info/journal/861/.
Проскурякова Л. Неправительственные организации и демократизация экономики// Космополис. – 2007. – 1// Доступно на: s.mgimo.ru/.
Сериков А.Е. Ненасильственные методы в экологическом движении (на примере деятельности Гринпис). Гринпис как ненасильственная экологическая организация// Опыт ненасилия в XX столетии. Социально-этические очерки /Под ред. Р.Г. Апресяна. - М.: Аслан, 1996.
Сміт Дж. Світове громадянське суспільство? Міжнародні громадські рухи та організації і соціальний капітал// Ї.- 2001. - № 21.
Тараненко Г.Г. Міжнародні неурядові організації і процеси демократизації Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. − К. : «ІНТАС», 2009. − Вип. 43.
Яницкий О.Н. Транснационализация гражданского общества: на примере неправительственных экологических организаций в трех постсоветских странах // Мир России. 1999. Т. VIII. № 1-2. С. 135-150// Режим доступу: ссылка скрыта
Заняття проводиться у формі «круглого столу», на якому студенти презентують свої розвідки, щодо участі та діяльності України в міжнародних організаціях ( обраними за бажанням студентів)
Література до теми:
Біденко Ю.М. Перспективи участі України в міжнародних організаціях: внутрішньо ідеологічні детермінанти// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – Питання політології. – Вип.12. –2008. – № 810.
Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1997.
Міжнародні організації. Навч.посіб./ За ред. О. С. Кучика. - К.: Знання, 2005.–Розд.Х
Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива?/ За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007.
Презентація есеїв
(2 год)
Рекомендована тематика есеїв
МО як актори багатосторонньої дипломатії
Місце ООН в системі міжнародних організацій
Тенденції у розвитку міжнародних організацій в контексті поглиблення глобалізації.
Міжнародні організації та нерівність держав.
Наднаціональність МВФ.
Наднаціoнальні риси Світового Банку.
Велика Вісімка та критика її діяльності.
Екологічні глобальні проблеми в діяльності неурядових міжнародних організацій
Роль міжнародних організацій у формуванні міжнародного громадянського суспільства.
Права людини в діяльності міжнародних організацій.
Міжнародні організації та регіональна і глобальна безпека.
Роль міжнародних організацій у вирішення конфліктів у сучасному світі.
Міжнародні організації та проблема втручання у сучасному світі (миротворчі акції, гуманітарна інтервенція і т.д.)
Неурядові міжнародні організації як актори транснаціональної політики.
Глобалізація тероризму та особливості впливу міжнародних терористичних організацій.
Пацифізм в діяльності неурядових організацій.
Основні тенденції у функціонуванні міжурядових організацій на пострадянському просторі.
ЄЕП та Україна: історія відносин, що не відбулись.
Зразки індивідуальних завдань на підсумковий модуль
Завдання № 1
Визначіть сукупність причин і передумов, які зумовили появу міжнародних організацій.
Назвіть та проілюструйте на прикладах функції сучасних міжнародних організацій.
Назвіть основні елементи структури ООН.
Опишіть структуру та принципи прийняття рішень міжнародної організації (на вибір магістранта).
Наведіть приклади найстаріших неурядових організацій. Коротко опишіть одну з них.
Завдання № 2
Особливість інтерпретації сутності та ролі міжнародних організацій в реалізмі та неореалізмі.
В чому значення договірної основи виникнення та діяльності міжнародних організацій.
Принцип зваженого голосування в процесі прийняття рішень міжнародними організаціями. Наведіть конкретні приклади його застосування.
Опишіть структуру та принципи прийняття рішень міжнародної організації (на вибір магістранта).
Назвіть регіональні міжнародні організації в Африці.
Питання для підсумкового контролю (заліку):
Поняття міжнародної організації.
Сутність та природа міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин.
Ознаки та функції міжнародних організацій.
Типологія міжнародних організацій. Критерії типології міжнародних організацій.
Передумови та причини виникнення міжнародних організацій
Види та вимоги до членства.
Інститут постійних представників держав при МО
Перші міжнародні (політичні) міжнародні організації (Священний Союз)
Наднаціональні міжнародні організації
Ознаки наднаціональних міжнародних організацій
Гуманітарна інтервенція, принцип «примушування до миру» та діяльність міжнародних організацій.
Міжнародні організація та розвиток міжнародного права.
Поняття “санкції” міжнародних організацій.
Участь міжнародних організацій у миротворчих акціях.
Чинники, що легітимізують застосування МО санкцій.
Принципи проведення миротворчих операцій ООН.
Правові норми, що регулюють функціонування міжнародних організацій.
Джерела права МО.
Принципи та процедури прийняття рішень у МО.
Утворення Ліги націй.
Цілі та принципи Ліги націй.
Договір про утворення Ліги націй і структура Ліги.
Успіхи й недоліки Ліги націй.
Органи Ліги націй (Асамблея, Рада Ліги, Секретаріат)
Утворення ООН (переговори в Думбартон-Оуксi, Конференція в Сан-Франциско).
Цілі та принципи ООН.
ООН та неурядові МО. Статус НМО при ООН, умови його набуття.
Типи операцій ООН з метою встановлення миру.
Роль міжнародних організацій у вирішенні конфліктів у сучасному світі.
Роль міжнародних організацій у формуванні міжнародного громадянського суспільства.
Наднаціональність міжнародних організацій та суверенітет держав.
Принципи взаємодії держав та міжнародних організацій.
Международные отношения: теории, конфликты, организации: Учебное пособие / Под ред. проф. П.А. Цыганкова. - М.: Альфа-М, 2004. (Серия «Спецкурс»). - 288 с.
Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. – Київ: ЦУЛ, 2003.
Міжнародні організації. Навч. посібн./ За ред. О. С. Кучика. – К.: Знання, 2005.
Основи політичної науки. Ч.4. Міжнародна політика. - Львів, 1999.
Світова та європейська інтеграція: організаційні засади. Навч. посібник// За ред. Я.Й. Малика, М.З. Мальського. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000.
Світова історія ХХ століття. Енциклопедичний словник. – Львів, Літопис, 2008.
Світова економіка.- К., 2000.
Современные международные отношения. Учебник/ Под ред. Торкунова А.В. – М.: Российская политическая энциклопедия, 1999.– С. 220-259.
Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003.
Цыганков П.А. Международные отношения.– М., 1996.- Гл. УП.
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. – К., 2001.
Основна література
Актуальные проблемы глобального управления: «Группа восьми» и международные многосторонние институты / Под ред. Ларионовой М.В. - М.: Университетская книга; Логос, 2007// Режим доступу: ссылка скрыта
Арон Р. Мир і війна між націями: Пер. З фр.- К.: МП: “Юніверс”, 2000
Балуев Д.Г. Взаимодействие международных институтов и элементов глобального гражданского общества и обеспечение личностной безопасности// Современные проблемы мировой политики: Безопасность, конфликты и их анализ/Д.Г. Балуев, О.Н. Барабанов, А.И. Кольба и др.; Под ред. М.М. Лебедевой.– М., 2002.
Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001.- Р.І.
Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. – К.: Либідь, 1995.
Дікон Боб, Халс Мішель, Стабс Пол. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації та майбутнє соціального добробуту. - К., 1999.
Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці/ Пер. з англ.- Львів: Кальварія, 2004
Глобальна торгова система і розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ/ Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К.:КНЕУ, 2003.
Гуменюк Б. Міжнародні організації//Політика і час. - 1998.- № 2.
Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. - К., 1997.
Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. Метаморфози світу. Соціологія глобалізації/ Пер. з фр. Є.Марічева.- К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005.-Р.15
Неліп М.І., Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в сучасному міжнародному праві. Навч. посібник. 2-е вид. - К.: Наукова думка, 1999.
Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании М., 1998.
Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива/ За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007.
Політична трансформація НАТО та стратегія подальшого розширення. Виклики та перспективи для України / Упорядники: Коломієць О.В, Мартинюк В.Л. – К.: ФО-П Т.А. Кінько, 2008.
Трактаты о вечном мире. Предисл. Ф. В. Константинова. Вводная статья в прим. И. С. Андреевой. Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга. М., Соцэкгиз, 1963. — 279 с.
Хайнал Питер И. ван Группа восьми и Группа двадцати: эволюция, роль и документация / И. ван Питер Хайнал; пер. с англ. О.А. Якименко; под науч. ред. Е.М. Горбуновой. — М.: Логос, 2008
Хайнал Питер И. ван Группа восьми и Группа двадцати: эволюция, роль и документация / И. ван Питер Хайнал; пер. с англ. О.А. Якименко; под науч. ред. Е.М. Горбуновой. — М.: Логос, 2008.
Хуашэн Ч. Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества// Московский центр Карнеги. Сер. Рабочие материалы.- 2005. - № 63.
Шепелєв М. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку .– К.: Генеза, 2004.
Шлях до НАТО: вимір безпеки. Лідери думок про євроатлантичну інтеграцію України /В.В. Бадрак, С.Г. Згурець, М.М. Самусь, О.О. Набоченко. – К.: 2006. – 222 с.
Clive Archer. International Organizations. – New York: Routledge, 3rd edtion, 2001. – Chapter 3.
Leech D., Leech R. Voting Power in the Bretton Woods Institutions// CSGR Working Paper No. 154/04/- November 2004. - URL: ссылка скрыта
Bayne Nicholas. GLOBAL GOVERNANCE:BRINGING THE SOUTH IN. The Contribution of the G8 Summit// School of Policy Studies. – Working Paper. 2001.- 18.
Rourke J.T. International politics on the World Stage. 5th edition. –Dushkin Publishing Group, 1995. – Chapter 12.
Wendt A. Social Theory of International Politics. — Cambridge: Cambridge University Press, 1999.
Ресурси мережі Інтернет
http//ссылка скрыта/ – офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй
http//www.unsystem.org/index.html - інформаційний сайт про систему ООН
ссылка скрыта - Наукова періодика України. Сторінка відкритого доступу Національної бібліотеки України ім. В Вернадського.
Методи навчання та вимоги до магістрантів
Викладання курсу «Міжнародні організації», що розрахований на 36 аудиторних годин, передбачає поєднання під час занять коротких лекцій, лекцій з елементами бесіди, дискусій та різних інтерактивних форм - обговорення, дебати, робота в малих групах, “мозковий штурм” та ін. Поділ на лекційні та семінарські заняття є умовним. Важливим для засвоєння матеріалу курсу в контексті пропонованих методів викладання є вміння магістрантів працювати в команді. Поряд з груповою роботою необхідною умовою засвоєння проблематики курсу розглядається індивідуальна самостійна робота магістрантів – підготовка есе, міні-есе, робота над індивідуальними домашніми завданнями, опрацювання літератури, аналіз ЗМІ, документів, Інтернет-джерел. Методика викладання курсу засновується на активній участі магістрантів у процесі навчання, а також попередньому опрацюванні літератури.
Впродовж вивчення курсу магістранту необхідно читати та опрацьовувати не менше 50-60 сторінок інформації на тиждень (до кожного заняття). Результати опрацювання повинні знайти відображення в підготовці міні-есе або в процесі обговорення питань теми та дискусіях на заняттях.
Відвідування: магістрант у разі пропуску 1/3 занять, може підготувати міні-есе з тематики пропущених занять. Пропуск більше, ніж 1/3 занять означає недопуск до заліку.
Вимоги до написання есе:
Есе є одним з головних показників засвоєння проблематики курсу, який не передбачає іспиту. Есе є самостійною роботою магістранта, написаною на основі вивчення літератури та опрацювання емпіричних джерел. Присутність та наукове обґрунтування власного погляду на тематику чи власного підходу до розв’язання проблеми є найважливішим критерієм високої оцінки есе.
Обсяг та структура
обсяг 7-10 ст. друкованого тексту через 1,5 інтервалу (есе може бути написане від руки, але чітким і розбірливим почерком при відповідності необхідної кількості знаків чи слів)
Структура:
назва теми, зміст, ключові слова;
вступ (актуальність та короткий огляд стану розробленості теми);
основна частина та короткі висновки;
перелік найважливішої використаної літератури та джерел (вказувати використані Інтернет-джерела, а не перелік сайтів).
Критерії оцінювання есе:
обґрунтування актуальності та чітка постановка проблеми;
аналіз та узагальнення різних точок зору на проблему (короткий історіографічний аналіз обраної проблеми;
послідовна аргументація викладеної позиції;
відсутність концептуальних помилок;
більш менш повно розкриті всі аспекти обраної проблеми;
переконливі висновки (чи пропозиції, прогнози), що логічно зумовлюються викладеним матеріалом;
стиль написання.
Презентація есе
вміння чітко, аргументовано і у встановленні часові рамки викласти матеріал есе;
вміння вичерпно відповісти на запитання;
підготовка та використання під час презентації таблиць, схем, ілюстрацій і т.д.
Підготовка міні-есе
Міні-есе є формою індивідуальної самостійної роботи магістранта над проблематикою курсу і є основою для планованого виступу під час обговорення теми заняття. Міні-есе – це коротка (3-5 ст.) розвідка по «вузькій» проблемі, підготовка інформаційного виступу по одному з питань теми заняття, огляд літератури, переклад, аналітичний аналіз документів матеріалів ЗМІ і т.д.
Критерії оцінювання:
вміння лаконічно та чітко викласти підготовлений матеріал (З-4 хв.)
вміння відповісти на запитання.
Есе або міні-есе повністю або частково запозичені (“скачані”) з Інтернету чи передруковані з підручника, монографії, статті є плагіатом і не зараховуються. Плагіат зумовлює автоматичне зниження оцінки переробленої роботи на 2 бали.
Методи контролю
Для перевірки знання та розуміння магістрантами матеріалу, визначення рівня його засвоєння, вироблених навчальних і дослідницьких навичок, уміння самостійного опрацьовування текстів та здатності їх осмислювання, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний і підсумковий контроль.
Поточний контроль рівня знань магістрантів:
Поточний контроль здійснюється за двома напрямами:
контроль за систематичністю та активністю роботи на заняттях;
контроль за виконанням завдань самостійної та позааудиторної роботи.
Критерії оцінювання знань магістрантів у дискусіях та дебатах
Участь студента у дискусіях засвідчує його готовність заняття.
Позитивно оцінюється:
опрацювання та вміння критично оцінити літературу до теми
опрацювання додаткової літератури
інформація з однієї з проблем теми, що опирається на факти чи опрацьовану літературу
формулювання тези дискусії
аргументація тези, інформація, що опирається на факти
залучення до дискусії чи обговорення іншого студента
уточнююча інформація або запитання
виявлення суперечності
формулювання аналогії
аргументований аналіз висловлювань інших
узагальнення
Негативно оцінюється:
відсутність зацікавленості дискусією
зауваження не з теми
монополізація дискусії
некоректне висловлювання щодо іншого учасника дискусії
відволікання від теми дискусії, дебатів
перебивання інших учасників
дуже загальні, абстрактні висловлюванні
Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і застосування знань у вигляді контрольних або тестових тематичних завдань. Передбачено проведення 2 модуля у вигляді контрольних робіт (або коротких завдань по курсу). Магістранти пишуть 2 контрольні роботи (в середині курсу та підсумкову). Контрольна робота проводиться з метою перевірки ступеневого засвоєння знань за темами (або модулями) програми курсу. Кожна контрольна робота має 4-5 індивідуальних запитань (на відтворення, інтерпретацію та застосування вивченого матеріалу).
Підсумковий контроль знань студентів
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється в кінці семестру в формі заліку. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання всіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом і наявності не менше 25 балів за семестрову роботу.
Залік проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал курсу. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. Якщо магістрант набирає за семестрову роботу 60 і вище балів включно з успішною підготовкою та презентацією підсумкового есе (5 балів) та підсумковою контрольною роботою (5 балів), він має право отримати залік за роботу під час семестру. Якщо магістрант за семестрову роботу набрав менше 60 балів, він здає залік у формі співбесіди.
Всі види навчальної діяльності оцінюються за 5-бальною шкалою (5 – найвища оцінка, 0 – найнижча оцінка). На основі оцінок за семестрову роботу виводиться середній бал, який множиться на коефіцієнт 10. До оцінки за семестрову роботу додається оцінка за есе і модуль.
