Андрюшина Е.В. Основные тенденции и перспективы развития международных организаций//Вестник Моск. ун-та. Сер.21. Управление (государство и общество). – 2008.– №. 1.
Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001.- Р.І.
Віннікова Н.А. Недержавні актори у сучасній світові політиці//Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – Питання політології. – Вип.12. –2008. – № 810.
Грум Дж.Растущее многообразие международных акторов // Международные отношения. Социологические подходы / Ред. П.А. Цыганков. М.: Гардарика, 1998. С. 222–239.
Дікон Б., Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації та майбутнє соціального добробуту. - К., 1999.
Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании М., 1998.
Неліп М.І., Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в сучасному міжнародному праві. Навч. посібник. 2-е вид. - К.: Наукова думка, 1999.
Cтуканов А.А. Бедные страны и богатый Всемирный банк// Электронный журнал «Полемика». – Вып. 5// ссылка скрыта
Чекаленко Л. Пошук прийнятних моделей взаємовідносин суверенної держави і міжнародних організацій // Персонал. – 2005. - № 11// Режим доступу: ссылка скрыта
Чекаленко Л. Міжнародні організації і суверенітет держави// Стратегічна панорама. – 2005.- № 2.
Тема 5. Універсальні організації в системі міжнародних організацій та світовій політиці
(4 год.)
Заняття 1. Передумови та процес створення міжнародних
універсальних організацій в ХХ ст.
Ліга Націй. Проекти Ліги Націй. 14 пунктів Вудро Вільсона. Ліга Націй – елемент Версальської мирної угоди та Версальської міжнародної системи. Паризька мирна конференція 1919 р. та утворення Ліги Націй. Суперечності між європейськими державами з приводу структури та повноважень Ліги. Нератифікація Версальської угоди Конгресом США та її наслідки.
Цілі та принципи Ліги Націй. Організаційна структура та компетенція Ліги Націй. Досвід Ліги Націй в регулюванні міжнародних відносин. Невдачі Ліги Націй по створенню системи колективної безпеки у міжвоєнний період. Виключення СРСР та припинення політичної діяльності Ліги. Розпуск Ліги Націй у 1946 р.
Організація Об’єднаних Націй. Ідеї створення універсальної міжнародної організації для забезпечення миру та безпеки: Атлантична Хартія та Декларація Об’єднаних Націй. Переговори США, СРСР та Великої Британії про принципи діяльності та повноваження майбутньої організації – конференції в Думбартон-Оксі (1944) та Ялті (1945).
Установча конференція ООН у Сан-Франциско (1945) та прийняття Статуту ООН. Цілі та принципи діяльності ООН. Структура ООН: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд и Рада з Опіки; їхні принципи формування, прийняття рішень та компетенція. Рада Безпеки у структурі та діяльності ООН.
Система ООН на сучасному етапі: програми і робочі органи, спеціалізовані установи, автономні організації, пов’язані з ООН.
Особливості ООН як міжнародного інституту: універсальність представництва та сфер впливу, інструмент міжнародної нормотворчості і дотримання принципів сучасного міжнародного права та загальновизнаних норм поведінки суб’єктами міжнародних відносин; наділеність виключною компетенцією вирішувати питання війни і миру аж до використання військової сили; глобальний представницький форум держав та інших учасників міжнародних відносин, зокрема неурядових організацій, що охоплює широкі сфери їхньої взаємодії.
Теми для обговорення на занятті:
Чому Конгрес Сполучених Штатів Америки не ратифікував статут Ліги Націй?
У чому причина кризи та розпуску Ліги Націй?
Місце ООН у післявоєнному світовому порядку.
Місце Ради Безпеки в організаційній структурі ООН.
Заняття 2. Функціонування ООН в кінці ХХ-поч.ХХІ ст.
Проблема реформування ООН
Основні сфери діяльності ООН:
сприяння та підтримання міжнародного миру і безпеки - правова та інституційна основи. Проблеми роззброєння в діяльності ООН (діяльність Комісій атомної енергії, зброї звичайного типу (1947), Комісії Пальме, Воєнно-Штабного комітету і т.п.), договори про заборону та непоширення ядерної зброї, Декларація про поглиблення і зміцнення розрядки міжнародної напруженості” (1978). Превентивна дипломатія в рамках ООН, розвиток та реалізація концепцій “миротворчості” (peace-making), “підтримки миру” (peace-keeping), примушування до миру (peace-enforcement). Створення військових сил ООН;
соціально-економічне співробітництво (Програма дій “Новий міжнародний порядок”, Хартія економічних прав та обов’язків держав (1974), діяльність спеціалізованих установ ООН економічного та соціального спрямування). Допомога державам, що розвиваються та модернізуються;
екологічний вимір діяльності ООН. Концепція сталого розвитку як спроба поєднати ідеї розвитку, економічної рівності і охорони природного середовища; діяльність Комісії Гру Харлем Брундтланд (1983), доповідь Комісії “Наше спільне майбутнє”; Конференція з навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) - “Порядок денний на ХХІ сторіччя”, інші декларації та заяви. Утворення Комісії зі сталого розвитку (1993 р.) Кіотський протокол. Саміт тисячоліття в Йоханесбурзі (2000) та його документи;
гуманітарний вимір діяльності ООН (розробка міжнародних стандартів в сфері прав і свобод людини (Загальна декларація прав людини (1948 р.), конвенції спрямовані на запобігання злочинів проти людства, захист індивідів від дискримінації з боку держави, Міжнародні конференції з прав людини і т.д.).
Особливість діяльності ООН у період “холодної війни”: міжблокова дипломатія. ООН у постбіполярному світі. ООН та формування нового постбіполярного світового порядку.
Проблема реформування ООН на сучасному етапі.
Завдання для самостійної роботи:
Порівняйте діяльність Священного Союзу, Ліги Націй та ООН.
Миротворчі операції ООН (міні-есе).
Участь українського контингенту у миротворчих операціях ООН.
Чи можна розглядати ООН як майбутню модель політичної організації світу?
Внесок ООН у збереження навколишнього середовища.
Які причини зумовлюють необхідність реформування ООН на сучасному етапі.
Ознайомтесь та проаналізуйте проекти реформування ООН та .
Круглий стіл: Проекти реформування ООН на сучасному етапі.
Студенти обговорюють існуючі проекти та моделі реформування ООН та пропонують власний.
Література до теми:
Акулов С. Міжнародні миротворчі операції як політичний інструмент врегулювання воєнно-політичних конфліктів // Політичний менеджмент. - 2005. - № 2 (11) // Режим доступу: ссылка скрыта.
Арон Р. Мир і війна між націями: Пер. З фр.- К.: МП: “Юніверс”, 2000.– С.484-489, 612-618.
Білошицький С.Є. ООН у системі глобального управління: перспективи реформування і демократизації// Гілея (науковий вісник). – 2010. – № 30// Режим доступу: gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_30/Gileya30/P15_doc.pdf
Бордачев Т.В. "Новый интервенционизм" и современное миротворчество / Моск. обществ. науч. фонд. - М.: МОНФ: ИЦНиУП, 1998.- Гл.1, 3, 4.
Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. – К.: Либідь, 1995.
Гулдинг М. Организация Объединенных Наций: лидерство, реформи и миротворчество// М.: Московский центр Карнеги, 2007. – Сер. «Рабочие тетради» № 2.
Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці/ Пер. з англ.- Львів: Кальварія, 2004.– С.74-80.
Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів/ Пер. з фр. - К.: Основи, 1995.- Ч.1, 3. – С.50-52.
Иноземцев В.Л. Гуманитарные интервенции. Понятие, задачи, методы осуществления // Космополис.- 2005. - № 1// Доступно на сайті s.mgimo.ru/
Загальна декларація прав людини (від 10 грудня 1948 р.) // www.compass.org.ua/.../zagalna_deklaracia_prav_ludiny_ua.pdf
Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. - Київ: ЦУЛ, 2003. – Розд.Ш.
Монбриаль де Т. Память настоящего времени/ Пер. с фр.- М.: Международные отношения, 1997. – С.19-38.
Неліп М.І.,Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в сучасному міжнародному праві. – К..: Наукова думка, 1999.- Розд. Ш.
Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М., 1998.
Никитин А.И. Миротворческие операции: концепции и практика.- М.: Издат центр науч.и учеб. программ, 2000. – Ч.І.
Проблемы эффективности и реформы системы международных многосторонних институтов / под общ. ред. М. В. Ларионовой; Гос. ун-т – Высшая школа экономики. – М.: ТЕИС, 2007. – Розд.1 // Режим доступу: hse.ru/publications/monograf/reforma_mi.pdf
Світова та європейська інтеграція: організаційні засади. Навч.посібник, За ред. Я.Й.Малика, М.З Мальського.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2000.- С. 5-36.
Устав Лиги Наций // www.rol.ru
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001. –С.106-152.
Шлыков К. Какой быть ООН в 21 веке: проблема реформирования Совета Безопасности // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №5.
Lipson Michael. Organized Hypocrisy and Global Governance: Implications for United Nations Reform// Режим доступу: oc.com/docs/84623/Organized-Hypocrisy-and-Global-Governance--Implications-for-United-Nations-Reform
Rourke J.T. International politics on the World Stage. 5th edition. –Dushkin Publishing Group, 1995. – Chapter 12.- С.357-375.
http//ссылка скрыта/ – офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй
http//www.unsystem.org/index.html - інформаційний сайт про систему ООН
Тема 6. Регіональні та субрегіональні міжнародні організації
(2 год.)
Особливість регіональних міжнародних організацій. Принципи формування регіональних міжнародних організацій: територіальний, релігійний, спільність економічних цілей. Регіональні інтеграційні процеси та виникнення інститутів регіонального співробітництва. Посилення регіональних інтеграційних процесів в глобалізованому світі. Розвиток регіонального міжнародного співробітництва та активізація діяльності регіональних міжнародних організацій. Місце регіональних міжнародних організацій в процесі регіоналізації. Види регіональних міжнародних організацій.
Регіональні міжнародні організації Європи (Рада Європи, ЄС, Європейська асоціація вільної торгівлі). Регіональні організації арабського світу (Ліга Арабських держав, «Ісламська конференція»). Діяльність регіональних організацій Південної та Північної Америки (Південний спільний ринок (МЕРКОСУР), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Організація американських держав (ОАД), Карибський спільний ринок). Регіоналізація на африканському континенті: Організація Африканської єдності та її трансформація в Африканський Союз. АСЕАН та регіональне співробітництво азійсько-тихоокеанських держав.
Регіональні організації на пострадянському просторі – Союз Незалежних Держав (СНД), Єдиний економічний простір (ЄЕП), Євразійське економічне співтовариство ЄврАзЕС, Організація договору про про колективну безпеку (ОКДБ)). Шанхайська організація співробітництва (ШОС).
Субрегіональні міжнародні організації (Рада держав Балтійського моря, ГУАМ, Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), Вишеградська група).
Теми для обговорення на занятті:
Регіоналізм та розвиток міжнародних регіональних організацій. Глобалізація як чинник посилення інтеграційних тенденцій та виникнення міжнародних регіональних організацій.
Особливості регіональних організацій на пострадянському просторі.
Завдання для самостійної роботи:
Історія створення Ради Європи та основні напрями діяльності. Формування механізму захисту прав людини у Раді Європи.
Особливості організаційної структури ЕС.
Мета створення та організаційна структура ГУАМ. Роль України в ГУАМ.
Історія створення АСЕАН. Принципи прийняття рішень.
Коли була створена Організація «Ісламська конференція», які її цілі та напрями діяльності.
Союз Незалежних Держав (СНД): історія створення, суперечності функціонування.
Історія формування та цілі ЄЕП.
Підготувати есе про цілі та функціонування інших регіональних організацій (на вибір магістрантів).
Література до теми:
Богатуров А. Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после Второй мировой войны. 1945–1995. — М.: Сюита, 1997.
Концепция формирования Единого экономического пространства // Режим доступу: ws.ru/record/m2029
Костюнина Г.М. Ассоциация стран Юго-Восточной Азии (АСЕАН) // Международная экономическая интеграция: учебное пособие / Под ред. Н.Н.Ливенцева. - М.: Экономистъ, 2006. – С. 226-261 // Режим доступу: ссылка скрыта
Костюнина Г.М. Интеграция в Африке / Г.М. Костюнина // Международная экономическая интеграция: учебное пособие / Под ред. Н.Н. Ливенцева. - М.: Экономистъ, 2006. – С. 297-320 // Режим доступу: ссылка скрыта
Костюнина Г.М. Интеграция в Латинской Америке / Г.М. Костюнина // Международная экономическая интеграция : учебное пособие / Под ред. Н.Н.Ливенцева. - М.: Экономистъ, 2006// Режим доступу: .ru/files/31215/31215.pdf
Міжнародні організації: Навч. посіб./За ред. О.С.Кучика. – К.: Знання, 2005.
Ніколаєв Є. Об’єднуючий регіоналізм// Політичний менеджмент. – 2004. – №4 (7) //Режим доступу: ссылка скрытаmagcontent.php3?m=1&n=29&c=453
Стрежнева М. В. ЕС и СНГ: сравнительный анализ институтов. – М., 1999.
Хуашэн Ч. Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества// Московский центр Карнеги. Сер. Рабочие материалы.- 2005. - № 63
Центральная Европа в поисках новой региональной идентичности// Международный исторический журнал, 2000, № 11// Режим доступу: ссылка скрыта
Тема 7. Міжнародні організації в процесах глобального регулювання та управління
(2 год.)
Роль міжнародних організацій у процесах глобального управління. Глобальне регулювання та управління: наукові дебати. Регулювання та управління як легальний спосіб формування спільних моделей поведінки на міжнародній арені. Перерозподіл управлінських функцій від держав до інших суб’єктів міжнародної політики в процесі глобального регулювання.
Бреттон-Вудські інститути та функціонування міжнародних валютних систем. Регулювання валютних та економічних відносин у глобалізованому світі. СОТ як інструмент глобальної торгівлі: принципи функціонування.
Велика Вісімка – неформальний механізм координації політичних та фінансово-економічних взаємодій між великими державами та їхнього впливу на міжнародне середовище як арени взаємодії глобальних та національних чинників.
Теми для обговорення на занятті:
СОТ та регулювання світової торгівлі. Наслідки вступу України у СОТ.
Міжнародні валютно-кредитні організації (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк)
Неформальні міжурядові організації (G-7/8, G-20, Паризький клуб).
Завдання для самостійної роботи:
Прослідкуйте історію та тенденції розвитку Бреттон-Вудських інститутів на сучасному етапі.
Організаційна структура СОТ.
Особливості прийняття рішень у МВФ.
Відносини України та МВФ на сучасному етапі.
Трансформація G-7 у G-8. З’ясуйте роль Росії у діяльності Великої Вісімки. Створення Групи 20-ти (G-20).
