Робоча програма навчальної дисципліни для магістрантів (назва дисципліни)
| Вид материала | Документы |
- Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної, 608.55kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для (назва дисципліни) студентів за напрямом, 248.97kb.
- Робоча програма навчальної (назва навчальної дисципліни) дисципліни для студентів, 208.42kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни (назва навчальної дисципліни) для студентів, 535.77kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни інженерна психологія І ергономіка (шифр І назва, 248kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни експериментальна психологія (шифр І назва навчальної, 393.52kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни основи інформати ки та обчислювальна техніка, 104.32kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни соціальна психологія (шифр І назва навчальної, 1376.65kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 267.26kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни), 315.58kb.
Тема 3. Теоретико-методологічні засади вивчення міжнародних організацій.Теорії міжнародних організацій(4 год.) Ідеалізм та реалізм та неомарксизм у міжнародних відносинах як методологічна основа формування сучасних теорій міжнародних організацій. Концептуалізація ролі міжнародних організацій в державоцентристській парадигмі: міжнародні організації - інструмент реалізації стратегічних інтересів та зовнішньої політики держав за межами національних територій, спосіб збереження та посилення домінування могутніх держав (реалізм, неореалізм). Міжнародні організації та формування міждержавних коаліцій. Міжнародні організації та розвиток багатосторонньої дипломаті. Відображення у міжнародних організаціях принципів відносин між державами в міжнародній системі (неомарксизм, Й.Галтунг).. Завдання для роботи у групах: Г. Моргентау стверджував, що міжнародні організації утворювалися великими державами для продовження боротьби за владу і стали ще однією ареною боротьби за вплив у світі. Знайдіть приклади, які сьогодні підтверджують/ заперечують цю тезу. Одна група працює над аналізом тенденцій міжнародних відносинах, що підтверджують думку Г. Моргентау, інша – знаходить та аналізує тенденції, які її заперечують. Робота завершується обміном думками між двома групами та дискусією. Концептуалізація ролі міжнародних організацій в транснаціональній парадигмі: міжнародні організації – самостійні та впливові суб’єкти міжнародних відносин, чинники транснаціоналізації міжнародних відносин. Міжнародні організації – “актори постміжнародної політики” (Дж.Розенау). Зростання ролі міжнародних організацій в процесах комплексної взаємозалежності. (Дж.Най, Р.Кеохейн): інституціалізація функціональної кооперації та інтеграції в рамках міжнародних організацій; роль у функціонуванні міжнародних режимів (ГАТТ-СОТ, МВФ, ОПЕК та ін.), розвитку систем колективної безпеки, можливості представляти національні інтереси малих і середніх держав на світовій арені та «пов’язувати» їх з інтересами великих держав, можливості впливу на глобальні проблеми. Тема для обговорення в малих групах: знайти відповідь на поставлене Дж. Наєм та Р. Кохеном питання про завдання та засоби міжнародних організацій, які дадуть змогу їм впливати та контролювати транснаціональні відносини. Дві групи працюють автономно, робота завершується обміном думками між двома групами та дискусією та виробленням спільної позиції. Формування сучасних теорій міжнародних організацій Формування нормативістської течії у дослідженнях міжнародних організацій у період Ліги Націй та становлення ООН. Особливості та обмеження нормативістських теорій міжнародних організацій. Федералістські теорії міжнародних організацій як продовження європейських традицій пошуку досконалої форми організації світової спільноти. Універсальні міжнародні організації як прообраз світового уряду у федералістських теоріях. Функціоналізм та неофункціоналізм у вивченні міжнародних відносин (В. Мітрані, Е. Хаас, Ф. Шміттер, Л. Ліндберг). Основні принципи функціоналістського напряму. Функції міжнародних організацій як основний предмет дослідження. Розгляд міжурядових організацій як важливого каналу багатостороннього економічного співробітництва і відповідно чинника подолання суперечностей та конфліктів між державами. Регіоналістський напрям в теорії міжнародних організацій: роль регіональних інтересів та організацій у світовій політиці. Глобалістський напрям та вивчення ролі міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем. Інституційний напрям в дослідженні міжнародних організацій. Дослідження міжнародних організацій в контексті теорії міжнародних режимів (С. Краснер). Ліберальний інституціоналізм та неоінституціоналізм про міжнародні організації як сукупність встановлених правил, норм, угод, що регулюють поведінку держав на міжнародній арені у взаємозалежному світі (Дж. Айкенбері, М. Феннімор, Дж. Раггі). Дослідження міжнародних організацій в рамках конструктивізму (А.Вендт). Тема для обговорення на занятті: Відображення реальних тенденцій функціонування міжнародних організацій в сучасних теоріях міжнародних організацій, їхні сильні та слабкі сторони. Завдання для самостійної роботи:
Література до теми:
Тема 4 . Міжнародні організації та держави у світовій політиці: співробітництво, чи (і) суперництво? ( 4 год.) Заняття 1. Відносини між державами та міжнародними організаціями – важливий аспект сучасної світової політики та світового розвитку Принципи взаємовідносин держав та міжнародних організацій: залежність, автономія, делегування та розмежування компетенції. Розподіл сфер діяльності та вигоди від спеціалізації – основа делегування (передачі) державами компетенції (суверенітету) міжнародним організаціям. Інші мотивації делегування повноважень. Співвідношення могутності держав та їх готовності до делегування повноважень міжнародним організаціям. Основні вигоди держав від делегування компетенції міжнародним організаціям. Співвідношення компетенції держав та МО: спільна та розділена компетенція; компетенції, що взаємно накладаються. Співвідношення суверенітету держав та наднаціональності міжнародних організацій. Переговори та торг між представниками національних урядів, бюрократією організації та групами незалежних експертів – необхідна умова для консенсусу між різними коаліціями інтересів (Е.Хаас) в рамках організації. Теми для обговорення на занятті:
Заняття 2. Вплив міжнародних організацій на систему міждержавних відносин Чинники взаємного контролю держав та міжнародних організацій на міжнародній арені. Міжнародні організації – механізми політичного контролю за поведінкою учасників міжнародних відносин та легальний спосіб створення спільних моделей поведінки, відповідно до яких суб’єкти міжнародних відносин реалізують свої інтереси. Формування МО та прийняття норм та правил, що регулюють функціонування міжнародної системи. Вплив міжнародних організацій на внутрішньонаціональні процеси. Прийняття в рамках міжнародних міжурядових організацій рішень і спеціальних актів, які впливають на національні суспільно-політичні процеси. Принципи та засоби взаємного впливу держав та міжнародних організацій. Застосування міжнародними організаціями санкцій. Види санкцій міжнародних організацій. Чинники, що легітимізують застосування міжнародними організаціями санкцій. Діяльність міжнародних організацій та проблеми втручання і суверенітету держав. Умови втручання (інтервенції) міжнародних організацій. Гуманітарна інтервенція. Теми для обговореннях на занятті:
Завдання для самостійної роботи:
Формальний контроль держав-членів над міжнародними організаціями і засоби, що використовувалися організаціями для впливу на їхніх членів в 1914 і 1970 рр.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||