Робоча програма навчальної дисципліни для магістрантів (назва дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 3. Теоретико-методологічні засади вивчення міжнародних організацій. Теорії міжнародних організацій
Завдання для роботи у групах
Тема для обговорення в малих групах
Формування сучасних теорій міжнародних організацій
Федералістські теорії
Функціоналізм та неофункціоналізм
Регіоналістський напрям
Тема для обговорення на занятті
Завдання для самостійної роботи
Література до теми
Теми для обговорення на занятті
Теми для обговореннях на занятті
Формальний контроль держав-членів над міжнародними організаціями і засоби, що використовувалися організаціями для впливу на їхні
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Тема 3. Теоретико-методологічні засади вивчення міжнародних організацій.

Теорії міжнародних організацій


(4 год.)


Ідеалізм та реалізм та неомарксизм у міжнародних відносинах як методологічна основа формування сучасних теорій міжнародних організацій.

Концептуалізація ролі міжнародних організацій в державоцентристській парадигмі: міжнародні організації - інструмент реалізації стратегічних інтересів та зовнішньої політики держав за межами національних територій, спосіб збереження та посилення домінування могутніх держав (реалізм, неореалізм). Міжнародні організації та формування міждержавних коаліцій. Міжнародні організації та розвиток багатосторонньої дипломаті.

Відображення у міжнародних організаціях принципів відносин між державами в міжнародній системі (неомарксизм, Й.Галтунг)..


Завдання для роботи у групах: Г. Моргентау стверджував, що міжнародні організації утворювалися великими державами для продовження боротьби за владу і стали ще однією ареною боротьби за вплив у світі. Знайдіть приклади, які сьогодні підтверджують/ заперечують цю тезу. Одна група працює над аналізом тенденцій міжнародних відносинах, що підтверджують думку Г. Моргентау, інша – знаходить та аналізує тенденції, які її заперечують. Робота завершується обміном думками між двома групами та дискусією.


Концептуалізація ролі міжнародних організацій в транснаціональній парадигмі: міжнародні організації – самостійні та впливові суб’єкти міжнародних відносин, чинники транснаціоналізації міжнародних відносин. Міжнародні організації – “актори постміжнародної політики” (Дж.Розенау). Зростання ролі міжнародних організацій в процесах комплексної взаємозалежності. (Дж.Най, Р.Кеохейн): інституціалізація функціональної кооперації та інтеграції в рамках міжнародних організацій; роль у функціонуванні міжнародних режимів (ГАТТ-СОТ, МВФ, ОПЕК та ін.), розвитку систем колективної безпеки, можливості представляти національні інтереси малих і середніх держав на світовій арені та «пов’язувати» їх з інтересами великих держав, можливості впливу на глобальні проблеми.


Тема для обговорення в малих групах: знайти відповідь на поставлене Дж. Наєм та Р. Кохеном питання про завдання та засоби міжнародних організацій, які дадуть змогу їм впливати та контролювати транснаціональні відносини. Дві групи працюють автономно, робота завершується обміном думками між двома групами та дискусією та виробленням спільної позиції.


Формування сучасних теорій міжнародних організацій


Формування нормативістської течії у дослідженнях міжнародних організацій у період Ліги Націй та становлення ООН. Особливості та обмеження нормативістських теорій міжнародних організацій.

Федералістські теорії міжнародних організацій як продовження європейських традицій пошуку досконалої форми організації світової спільноти. Універсальні міжнародні організації як прообраз світового уряду у федералістських теоріях.

Функціоналізм та неофункціоналізм у вивченні міжнародних відносин (В. Мітрані, Е. Хаас, Ф. Шміттер, Л. Ліндберг). Основні принципи функціоналістського напряму. Функції міжнародних організацій як основний предмет дослідження. Розгляд міжурядових організацій як важливого каналу багатостороннього економічного співробітництва і відповідно чинника подолання суперечностей та конфліктів між державами.

Регіоналістський напрям в теорії міжнародних організацій: роль регіональних інтересів та організацій у світовій політиці. Глобалістський напрям та вивчення ролі міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.

Інституційний напрям в дослідженні міжнародних організацій. Дослідження міжнародних організацій в контексті теорії міжнародних режимів (С. Краснер). Ліберальний інституціоналізм та неоінституціоналізм про міжнародні організації як сукупність встановлених правил, норм, угод, що регулюють поведінку держав на міжнародній арені у взаємозалежному світі (Дж. Айкенбері, М. Феннімор, Дж. Раггі). Дослідження міжнародних організацій в рамках конструктивізму (А.Вендт).


Тема для обговорення на занятті: Відображення реальних тенденцій функціонування міжнародних організацій в сучасних теоріях міжнародних організацій, їхні сильні та слабкі сторони.


Завдання для самостійної роботи:

  1. Більшість рішень міжнародних організацій не є обов’язковими для членів. Чим пояснюється їхній зростаючий вплив на економічні та міжнародно-політичні процеси у світі в контексті засад державоцентристської та транснаціональної парадигми?
  2. Тези про функціоналізм Д. Мітрані. З’ясуйте основні положення функціоналізму та неофункціоналізму.
  3. Неорелісти (К.Волтц) стверджують, що в міжнародних організаціях відображається розподіл сили та впливів в міжнародної системи загалом. Знайдіть приклади які підтверджують або заперечують цю тезу.
  4. Які аспекти діяльності міжнародних організацій є об’єктом вивчення конструктивізму?
  5. Проблеми співвідношення міжнародної організації та міжнародного режиму в контексті сучасних теорій міжнародних організацій.



Література до теми:

  • Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы// Вестник Моск. ун-та. Сер.18. Социология и политология. – 1999.- № 1.
  • Зайцева О. О Методология изучения международных организаций// МЭиМО.- 1992.- № 12.
  • Кларк Г., Сон Л.Б. Достижение всеобщего мира через мировое право. Два альтернативных плана // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.115-131.
  • Моргентау Г. Политические отношения между нациями: борьба за власть и мир// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.72-88.
  • Най-мл. Дж., Кохэн Р. Транснациональные отношения и мировая политика// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.152-167.
  • Сафонов М.В. Современные подходы к изучению международных институтов. На примере исследований “большой восьмерки”// Полис.- 2003.- № 3.
  • Сафронова О.В. К вопросу о генеалогии контруктивизма в теории международных отношений// Режим доступу: ссылка скрыта
  • Международные организации как механизмы регулирования международных отношений. – Современные международные отношения. Учебник/ Под ред. Торкунова А.В. - М.: Российская политическая энциклопедия, 1999.- С. 220-259.
  • Хаас Э. За пределами нации-государства. Функционализм и международная организация// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.321-333.
  • Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учеб.пособие. – М.: Гардарики, 2003. – Гл.15.
  • Mitrany D. Functional Co-operation as the Road to Peace// Basic Texts in International Relations/ The Evolution of Ideas about International Relations/ Selected and introduced by Evan Luard.- Масmillan,1992.
  • Wendt A. Social Theory of International Politics. — Cambridge: Cambridge University Press, 1999.



Тема 4 . Міжнародні організації та держави у світовій політиці: співробітництво,

чи (і) суперництво?

( 4 год.)


Заняття 1. Відносини між державами та міжнародними організаціями – важливий аспект сучасної світової політики та світового розвитку


Принципи взаємовідносин держав та міжнародних організацій: залежність, автономія, делегування та розмежування компетенції. Розподіл сфер діяльності та вигоди від спеціалізації – основа делегування (передачі) державами компетенції (суверенітету) міжнародним організаціям. Інші мотивації делегування повноважень. Співвідношення могутності держав та їх готовності до делегування повноважень міжнародним організаціям. Основні вигоди держав від делегування компетенції міжнародним організаціям.

Співвідношення компетенції держав та МО: спільна та розділена компетенція; компетенції, що взаємно накладаються. Співвідношення суверенітету держав та наднаціональності міжнародних організацій.

Переговори та торг між представниками національних урядів, бюрократією організації та групами незалежних експертів – необхідна умова для консенсусу між різними коаліціями інтересів (Е.Хаас) в рамках організації.


Теми для обговорення на занятті:
  1. Визначіть чинники самостійності та впливу міжнародних організацій на сучасному етапі розвитку (робота в групах).
  2. Чому держави делегують певні завдання і обов’язки міжнародним організаціям, а не взаємодіють безпосередньо?
  3. Основні вигоди держав від делегування компетенції міжнародним організаціям.


Заняття 2. Вплив міжнародних організацій на систему міждержавних відносин


Чинники взаємного контролю держав та міжнародних організацій на міжнародній арені. Міжнародні організації – механізми політичного контролю за поведінкою учасників міжнародних відносин та легальний спосіб створення спільних моделей поведінки, відповідно до яких суб’єкти міжнародних відносин реалізують свої інтереси. Формування МО та прийняття норм та правил, що регулюють функціонування міжнародної системи.

Вплив міжнародних організацій на внутрішньонаціональні процеси. Прийняття в рамках міжнародних міжурядових організацій рішень і спеціальних актів, які впливають на національні суспільно-політичні процеси. Принципи та засоби взаємного впливу держав та міжнародних організацій.

Застосування міжнародними організаціями санкцій. Види санкцій міжнародних організацій. Чинники, що легітимізують застосування міжнародними організаціями санкцій. Діяльність міжнародних організацій та проблеми втручання і суверенітету держав. Умови втручання (інтервенції) міжнародних організацій. Гуманітарна інтервенція.


Теми для обговореннях на занятті:
  1. Чи є наднаціональність частини міжнародних організацій порушенням міжнародних норм про невтручання у внутрішні справи держав? Чи «загрожують» міжнародні організації суверенітету держав? (робота у малих групах).
  2. Які механізми гарантують державам, що їх інтереси будуть враховуватися міжнародними організаціями?
  3. Які механізми гарантують міжнародним організаціям їх вплив на держави-члени і держави загалом?

Завдання для самостійної роботи:


    1. В чому проявляється автономність рішень та компетенцій міжнародних організацій?
    2. Визначіть основні ознаки над національності в функціонуванні міжнародних організацій.
    3. У. Бек визначає глобалізацію як процеси, в яких національні держави і їх суверенітет вплітаються в павутину транснаціональних акторів і підкоряються їх владним можливостям, їхній орієнтації та ідентичності (Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001- С.26). Визначіть якими владними можливостями володіють міжнародні організації як транснаціональні актори?
    4. Які норми та правила регулюють взаємодію міжнародних організацій та держав?
    5. Сутність гуманітарної інтервенції.
    6. Ознайомтеся з матеріалом таблиці (джерело: Murphy, C. N. (1994). International organization and industrial change. Global governance since 1850. Cambridge, Polity Press) та доповніть таблицю, визначивши принципи та механізми взаємного контролю держав та міжнародних організацій на початку ХХІ сторіччя.


Формальний контроль держав-членів над міжнародними організаціями і засоби, що використовувалися організаціями для впливу на їхніх членів в 1914 і 1970 рр.





1914

1970

Як держави-члени контролюють міжнародну організацію

Вето

16%

Вето


3%

Зважене голосування

18%

Зважене голосування

36%

Принцип більшості

53%

Принцип більшості

36%

Незначний нагляд

13%

Незначний нагляд

23%
















Як міжнародні організації впливають на держави-члени МО


Підтримка союзників

9%

Підтримка союзників

11%

Скорочення витрат на кооперацію

71%

Скорочення витрат на кооперацію

57%

Підтримка опонентів

1%

Підтримка опонентів

2%

Контроль згоди

19%

Контроль згоди

17%

Накладання санкцій

-

Накладання санкцій

13%