Робоча навчальна програма з дисципліни „Міжнародна економічна діяльність України" для підготовки фахівців окр „Магістр" із спеціальності 050206 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, 447.74kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Методика викладання у вищій школі" для, 404.69kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " організація та регулювання зед" для підготовки, 458.29kb.
- До виконання курсової роботи з дисципліни "Основи зовнішньоекономічної діяльності", 586.25kb.
- Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " Аналіз І контроль підприємства" для підготовки, 1535.5kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ стратегічний менеджмент" для підготовки, 1386.2kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності", 81.2kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 408.61kb.
1. Завдання та умови європейської інтеграції України. Історико-економічні передумови європейської інтеграції. Європейська інтеграція як фактор прискорення економічного розвитку країн ЄС. Етапи розширення ЄС. Можливості українського співробітництва з ЄС.
2. Розвиток торговельно-економічних зв’язків з країнами Європи. Товарна та географічна структура зовнішньої торгівлі України з європейськими країнами. Інвестиційне співробітництво України з європейськими країнами. Коопераційні зв’язки України з європейськими країнами. Торгово-економічне співробітництво України з країнами-членами ЄС. Найбільші торгові партнери України серед країн-членів ЄС. Пріоритетні інтереси, які пов’язані з перспективами багатобічного розширення коопераційних, інтеграційних контактів України з країнами ЄС.
Правові засади співробітництва України з ЄС. Базовий правовий документ, який регулює процес європейської інтеграції України - Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Структура та зміст Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Угоди, які регламентують різні аспекти двостороннього співробітництва у відносинах між Україною і ЄС.
- Україна в системі єврорегіонів. „Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між регіональними общинами або властями” - її суть та зміст. Визначення поняття „єврорегіони”. Практичні та тактико-стратегічні цілі участі в системі євро регіонів. Участь України в „Карпатському єврорегіоні” та „Єврорегіоні Буг”. Аналіз діяльності „Карпатського єврорегіону” та „Єврорегіону Буг”.
Тема 7. Торгово-коопераційні відносини та інтеграційний режим України з країнами СНД
1. Інтеграційно-дезінтеграційні контроверсії СНД: на шляху від «розлучення» до співіснування. Передумови створення СНД. Торговельно-економічні відносини у рамках СНД. Основні риси та перспективні акценти співробітництва в рамках СНД.
2. Режими співробітництва з країнами СНД. Зовнішньоторговельні режими України з іншими державами СНД. Угоди про вільну торгівлю з країнами - республіками колишнього СРСР. Аналіз виключень з двохсторонніх угод про вільну торгівлю. Двосторонні експортно-імпортні відносини України з Росією. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією й Україною, Договір про економічне співробітництво на 1997—2007 рр. Програма економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998—2007 рр. Торгівля України з Білоруссю. Основні сектори українського експорту до Білорусі. Імпорт України з Білорусі. Торгом-економічні відносини з Молдовою. Азербайджан як один з найважливіших торговельних партнерів України. Торгово-економічні відносини України з Грузією та Вірменією. Торгівля України з Казахстаном. Співробітництво України з Туркменістаном. Аналіз зовнішньої торгівлі України з Узбекистаном та Киргизстаном.
3. Зона вільної торгівлі в рамках СНД. Завдання розвитку інтеграційних процесів країн СНД. Перспективи створення зони вільної торгівлі СНД. Основні організаційно-правові аспекти створення та функціонування зони вільної торгівлі в рамках країн СНД.
4. Проблема участі України в Митному союзі державСНД: оцінка доцільності. Об’єктивні критерії, доцільності та недоцільність участі української держави в СНД. Оцінка ідеології Митного союзу країн СНД. Аналіз позитивних та негативних недоліків приєднання України до митного союзу країн СНД.
Тема 8. Чорноморський вектор міжнародної економічної діяльності
1. Чорноморське економічне співробітництво: сутність проекту. Участь України у субрегіональних інтеграційних проектах. Передумови участі України в Організації Чорноморського економічного співробітництва. Історико-економічні аспекти створення ЧЕС. Роль України в процесі формування ідеології співробітництва та структури ЧЕС. Оцінка статутних та базових політичних документів проекту ЧЕС. Основні організаційні структури ЧЕС, які здійснюють загальну координацію та регулювання процесу співробітництва. Напрями взаємодії України в рамках ЧЕС.
2. Напрями співробітництва в рамках ЧЕС у контексті геополітичних альтернатив. Сфери багатостороннього співробітництва та практичні завдання в рамках ЧЕС. Специфіка експортної орієнтації України до країн-членів ЧЕС. Умови розвитку торгівлі України в рамках ЧЕС.
3. ЧЕС у вимірах глобальних стратегій. Стратегічне значення та особливе місце співробітництва ЧЕС в системі міжнародних економічних відносин.
4. Особливості та завдання участі України в ЧЕС. Національні зовнішньоекономічні інтереси України участі у ЧЕС. Забезпечення нових ринків збуту, використання потенціалу ЧЕС для збереження наявного та подальшого розвитку спеціалізованого виробництва на українській території. Диверсифікація каналів надходження товарів і зокрема енергоносіїв та інших стратегічно важливих сировинних і матеріальних ресурсів. Використання потенціалу виробничої кооперації. Реалізація географічно-факторних переваг України, її транзитного статусу, а також стратегічної транспортної ролі партнерів по ЧЕС. Використання економічної взаємодії з країнами ЧЕС та відповідної інфраструктури як містка до ринків країн Близького Сходу та Перської затоки, інших регіонів. Використання можливостей прикордонного та прибережного співробітництва.
| Національний університет біоресурсів і природокористування України Кафедра світового сільського господарства та ЗЕД | „ПОГОДЖЕНО” Декан факультету аграрного менеджменту, к.е.н., доцент Ковтун О.А. _____________ |
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ
дисципліни „Міжнародна економічна діяльність України”
Курс – 5
Семестр -9
Число тижнів – 14
Лекції – 16
Самостійна робота під керівництвом викладача – 16
Всього - 85
| Назва тем курсу | Лекції | Самостійна робота під керівниц-твом викладача | Самостій-на робота студентів |
| Модуль 1. Методологічні основи МЕДУ | 6 | 10 | 18 |
| 2 | 2 | 2 |
| 2 | | 2 |
| 2 | | 2 |
| | 2 | 4 |
| | 2 | 2 |
| | 2 | 2 |
| | 2 | 2 |
| 2 | | 2 |
| Модуль 2. Україна в процесах інтернаціоналізації: інтеграційні форми та інструменти | 10 | 6 | 14 |
| 2 | | 2 |
| | 2 | |
| 2 | | 2 |
| | 2 | 4 |
| 2 | | 2 |
| 2 | | 2 |
| 2 | | |
| | 2 | 2 |
| Всього | 16 | 16 | 32 |
| Лектор Діброва Л.В. | Схвалено на засіданні кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Протокол № 11 від 16 червня 2010 р. В.о. завідувача кафедри світового с.г. та ЗЕД ______ Діброва Л.В. |
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Поточний контроль
Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період під час аудиторних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань, передбачених навчальною програмою з дисципліни.
До основних завдань поточного контролю належать:
- оцінювання поточних результатів самостійної роботи студентів щодо освоєння програмного матеріалу дисципліни;
- отримання студентами уявлень про свої здібності, рівень засвоєння навчального матеріалу дисципліни та необхідність внесення оперативних змін у подальшу самостійну роботу;
- надання викладачеві можливості впливати на хід самостійної роботи студентів й визначати необхідність і напрями вдосконалення навчального процесу.
Форми поточного контролю
Поточний контроль здійснюється під час проведення індивідуальних занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є усне опитування по кожній темі дисципліни, розв’язання розрахункових завдань і тестування.
У зв’язку із введенням в дію „Положення про кредитно-модульну систему навчання” в НАУ запроваджена Європейська кредитно-трансферна та акумулюючи система (ECTS) оцінки знань студентів. Оцінювання усних відповідей та розв’язання розрахункових завдань здійснюється за чотирьохбальною національною оцінкою та оцінкою (ECTS) за критеріями, що наведено в табл. 1 .
Тестування є однією з форм поточного контролю знань студентів з дисципліни. Відповідно до робочої програми навчальна дисципліна складається з двох модулів, кожен з яких складається з 30 тестових завдань. Засвоєння матеріалу змістовних модулів оцінюється за 100-бальною системою. Після вивчення програмного матеріалу в обсязі змістовного модуля оцінюється рівень його засвоєння студентом – рейтингова оцінка із змістовного модуля. Згідно з вищезгаданим „Положенням ...” рейтинг дисципліни складається з рейтингу навчальної роботи та рейтингу атестації у співвідношенні 70% до 30%. У таблиці 2 наведено розрахунок рейтингових оцінок із змістовних модулів у ECTS та балах для студентів магістерської програми за спеціальністю „Менеджмент ЗЕД”.
1. Співвідношення між національними та ECTS оцінками і рейтингом студента
| Оцінка національна | Оцінка ECTS | Визначення оцінки ECTS | Рейтинг студента, бали |
| „Відмінно” | А | Повне і глибоке знання матеріалів усіх тем курсу | 90-100 |
| „Добре” | В | Тверді знання з програми із незначними із незначними погрішностями | 82-89 |
| С | Упевнені знання ключових положень курсу з несуттєвими недоліками | 75-81 | |
| „Задовільно” | D | Освоєння курсу в основному з наявністю обмеженої кількості істотних помилок | 66-74 |
| E | Мінімально достатні знання з незначними недоліками | 60-65 | |
| „Незадовільно” | FX | Непрохідні знання програмного курсу дисципліни | 35-59 |
| F | Майже відсутні знання, необхідний повторний курс | 01-34 |
Для допуску до атестації студент повинен має набрати не менше 60 балів з кожного змістовного модуля, а загалом – не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи. Студенти, які протягом навчального семестру набрали менше 42 балів з навчальної роботи, зобов’язані до початку екзаменаційної сесії підвищити свій рейтинг з навчальної роботи, інакше вони не допускаються до заліку з дисципліни і матимуть академічну заборгованість.
2. Загальна кредитна сітка модулів та їх оцінка з дисципліни "Міжнародна економічна діяльність України" для студентів магістерської програми за спеціальністю „Менеджмент ЗЕД”.
| Моду-лі | Зна-чення | Кредити в ECTS | Оцінка змістовних модулів у балах | ||||||
| 90-100 | 82-89 | 75-81 | 66-74 | 60-65 | 35-59 | 01-34 | |||
| А "5" | В "4" | С "4-" | D "3" | Е "3- | FX "2" | F "2-" | |||
| М1 | макс | 100 | 100,0 | 89,0 | 81,0 | 74,0 | 65,0 | 59,0 | 34,0 |
| мін | 90,0 | 82,0 | 75,0 | 66,0 | 60,0 | 35,0 | 10,0 | ||
| серед | 95,0 | 85,5 | 78,0 | 70,0 | 62,5 | 47,0 | 22,0 | ||
Підсумковий контроль
Рейтинг студента з атестації, яка проводиться за тестовими технологіями, визначається за 100-бальною шкалою. Якщо на атестації з дисципліни студент набрав менше 60 балів, то така атестація йому не зараховується – одержані бали не додаються до набраних балів з навчальної роботи, і за студентом зберігається рейтинг з навчальної роботи.
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ТА ЇХ АНОТОВАНИЙ ЗМІСТ
Тема 1.. Міжнародна економічна діяльність:
сутність, особливості та суб’єкти
(2 години).
Перелік питань, висвітлених у лекції:
- Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності.
- Відкрита економіка.
- Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності.
- Світове господарство.
Анотований зміст лекції
Міжнародна економічна діяльність являє собою таку форму господарювання, яка безпосередньо виходить за межі національних кордонів і пов’язана із залученням до циклу економічного відтворення різнонаціональних суб’єктів. Але далеко не завжди сам факт різної національної належності породжує такі нормативно-правові, регулятивні, фінансові наслідки, які є характерними для міжнародних економічних відносин, як ми звикли їх розуміти. Такі відносини виникають тільки в результаті реального господарського пов’язування різних економік та застосування міжнародних за своєю природою інструментів регулювання - при перетинанні кордонів товарами, валютно-фінансовими ресурсами, факторами виробництва.
Національний господарський комплекс, який достатньо повно реалізує переваги міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці, вважають відкритою економікою. Підвищення ефективності перехідної економіки України пов’язано не з простим механічним розширенням форм та обсягів міжнародної економічної діяльності, а з оптимізацією її якості (хоча подібне розширення не може не бути технічною метою та наслідком такої оптимізації).
Основні терміни та поняття
Економічна модель — системне узагальнення реальності, квінтесенція значущих соціально-економічних відносин, що дає змогу усвідомити характер відтворювальних процесів, сутність і особливості окремих їх аспектів, провести градацію їх чинників та, насамкінець, визначитися із суто регулятивними завданнями та інструментами. Е.м. — така абстрактна конструкція, яка відображає істотні внутрішні системні зв’язки реальних прототипів — господарських процесів та механізмів, що були «очищеними» від зв’язків неістотних, нетипових. Моделювання міжнародної економічної діяльності використовує як вербальний, логічний, так і графіко-математичний інструментарій.
Фактор виробництва - базові компоненти процесу відтворення, які використовуються в процесі виробництва. До них відносять працю, землю в комплексі усіх природних ресурсів і капітал. Нерівномірність розміщення Ф.в. є передумовою міжнародної торгівлі, інших форм міжнародної економічної діяльності.
Абсолютні переваги - характеристика виробничої та збутової діяльності, за якої певна країна (виробнича структура) здійснює ефективніше виробництво (має нижчі виробничі, часові витрати, володіє більш прогресивними технологіями та доступом до дешевих факторів виробництва, матеріалів) та може контролювати ринок, установлюючи найнижчі ціни. Абсолютні переваги пов’язані з наявністю в певній країні сприятливіших природно-кліматичних умов для певних видів господарювання, покладів корисних копалин, а також із кращим географічно-стратегічним розташуванням. Причинами абсолютних переваг можуть бути і результати людської діяльності - наявність у монопольному володінні передового обладнання, високих технологій, ноу-хау, інших об’єктів інтелектуальної власності, які здешевлюють та роблять ефективнішим виробництво.
Відносні переваги - характеристика виробничої та збутової діяльності, за якої одна країна користується порівняно сприятливішим співвідношенням витрат у процесі виготовлення певного товару у зіставленні з іншими країнами. Так, за наявності структурної різниці у системах витратних показників різних макроекономічних комплексів можливе одержання зиску з міжнародного обміну. Інакше кажучи, підстави для взаємовигідної міжнародної торгівлі виникають тоді, коли в різних країнах мають місце відносно (не обов’язково абсолютно) менші витрати під час виробництва різних товарів.
Режим міжнародної економічної діяльності - комплекс міжнародних угод, законодавчих, нормативних положень, які визначають характер взаємодії національних економічних суб’єктів із зарубіжними.
Трансакційні витрати - витрати, пов’язані з проведенням ділових операцій. У міжнародній економічній діяльності трансакційними називають витрати, пов’язані з проведенням та обслуговуванням експортно-імпортних операцій; у даному випадку йдеться фактично про технічні витрати як комерційних структур, так і національних господарських систем у цілому (утримання апарату, оформлення документації, митних, юридичних процедур та ін.).
Міжнародна кооперація (у вузькому розумінні, згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність») - взаємодія двох або більше суб’єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, за якої здійснюється спільне розроблення або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності.
Міжнародна спеціалізація - форма участі країни в системі міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці, яка передбачає концентрацію зусиль даної країни, її господарських суб’єктів на виробництві певних товарів і послуг. Сприяє максимізації виробництва за рахунок ефекту масштабу та експлуатації природних, факторних переваг.
Тема 2. . Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні
(2 години)
Перелік питань, висвітлених у лекції:
- Класифікація форм міжнародної економічної діяльності.
- Міжнародна торгівля товарами та послугами.
- Транскордонний рух капіталів та міжнародний кредит.
- Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- Міжнародна міграція робочої сили.
- Діяльність міжнародних економічних організацій.
- Міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах.
- Спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку.
Анотований зміст лекції
Міжнародна економічна діяльність — синтетичне поняття. Його наповненням є конкретні форми співробітництва, виникнення та розвиток яких обумовлюються характером соціально-економічного поступу, реальними завданнями та проблемами, які постають перед людством, окремими країнами в їх багатогранному житті.
Класифікація форм міжнародної економічної діяльності є справою досить умовною і залежить від історичних та сучасних національних особливостей. В Україні основним нормативним джерелом щодо цього є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 4 якого містить відповідну класифікацію.
Україна є членом ООН (як держава-засновник), Ради Північноатлантичного співробітництва, РБСЄ, ЄБРР, МВФ, спостерігачем у ГАТТ/СОТ. Тісні контакти здійснюються в рамках інших міжнародних організацій. Крім дипломатичних представництв іноземних держав і ООН, у Києві діють представництва Світового банку, Комісії ЄС.
Сучасні міжнародні економічні відносини є диверсифікованим механізмом отримання приватних прибутків та реалізації національних інтересів окремих країн у конкурентних, а інколи й антагоністичних, умовах. Разом з тим дедалі більшого значення набувають інтереси неекономічного характеру, такі, від розв’язання яких залежить доля людства як єдиної спільноти.
Основні терміни та поняття
Ендогенний — такий, що зумовлений внутрішніми причинами, логікою саморозвитку.
Екзогенний — такий, що зумовлений зовнішніми факторами, дія яких не укладається в логіку тієї або іншої системи відносин, концепції, теорії, наукової побудови.
Міжнародний кредит — надання грошово-матеріальних ресурсів країнами-кредиторами та фінансовими організаціями країнам-боржникам у тимчасове користування на умовах повернення та сплати процентів. Виділяються приватні кредити — фірмові та банківські, а також урядові кредити, що надаються офіційними кредитними установами держав.
Малий та середній підприємець (згідно з Законом України «Про захист економічної конкуренції») — суб’єкт господарювання, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро, визначеної за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких функціонує цей підприємець, є конкуренти зі значно більшою ринковою часткою.
«Гарячі гроші» — вільні фінансові активи, які швидко переводяться через кордони з метою отримання прибутків від змін валютних курсів, ставок процента, а також попередження втрат від погіршення економічної кон’юнктури чи негативного перебігу політичних подій.
Тема 3. Економічна безпека за умов відкритої економіки
(2 години)
Перелік питань, висвітлених у лекції:
- Поняття економічної безпеки держави в міжнародному конкурентному середовищі
- Складові економічної безпеки
- Економічна безпека в контексті сучасної геополітики
- Актуальні проблеми економічної безпеки України
- НАТО як економічний партнер України
Анотований зміст лекції
Поняття економічної безпеки є синтетичним та таким, що пов’язане із загальним станом економіки, її ефективністю, комплексом факторів, які характеризують соціальну стабільність. Фактично йдеться про своєрідну стратегічну рівновагу в комплексі усіх складових соціально-економічного розвитку.
За роки незалежності в Україні не вдалося створити цілісної системи економічної безпеки; країна є залежною від багатьох внутрішніх та зовнішніх чинників економічного розвитку, які лише за умови свого хиткого балансу забезпечують більшу або меншу стабільність ситуації.
Інструментами позитивного впливу на механізм відкритої економіки України повинні стати продумана та цілеспрямована стратегія стимулювання експортоорієнтованих та технологічно авангардних галузей із використанням таких, що стали традиційними в багатьох країнах із розвинутою ринковою економікою методів податкових, митних пільг, організаційної підтримки, а на етапі фінансової стабілізації й більш активної точкової кредитної політики.
Загальному поліпшенню основних параметрів механізму міжнародної економічної діяльності, який, будучи великою господарською системою, характеризується певною інерційністю та лімітується цілком об’єктивними факторами розвитку, можуть сприяти і конкретні оперативні дії виконавчої влади та законодавця. Ними мають стати захист споживчого ринку України від низькоякісної продукції іноземного виробництва через чіткіший та суворіший режим сертифікації та контролю за якістю.
З метою забезпечення більшого припливу в Україну іноземних інвестицій потрібні як заходи безпосередньо адміністративно-нормотворчого характеру (вдосконалення, а головне — стабільність та наступність правової бази, передбачуваних і регулятивних заходів та етапів економічної реформи, зокрема приватизації), так і розвиток ринкової й виробничої інфраструктури у вигляді банківського та страхувального забезпечення, поліпшення інформаційної, транспортної мережі тощо.
Особливу напруженість у міжнародних контактах із приводу зовнішніх запозичень викликає той факт, що можливість виконання Україною зовнішніх боргових зобов’язань сьогодні залежить від отримання нових кредитних ресурсів, а також від позитивного рішення кредиторів щодо питань реструктуризації наявного боргу.
Важливими складовими політики із забезпечення кращих передумов розв’язання боргової кризи в Україні, а також аспектами монетарної стратегії є комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов співробітництва з приватними кредиторами, міжнародними фінансовими організаціями, оптимізація митно-тарифної політики, гарантування економічної безпеки держави.
Основні терміни та поняття
Відтворення - безперервне відновлення обсягів, якісних параметрів та умов виробництва товарів, послуг та духовних благ.
Стратегічна рівновага - баланс національних інтересів та цілей, основних показників розвитку в економічній, політичній, соціальній, військовій та інших сферах.
Системний підхід - спосіб організації наукового процесу та суспільної практики, який базується на комплексному розгляді об’єктів у їх цілісності та з урахуванням усіх їх функціональних особливостей, характеру взаємодії підсистем.
Тема 4. Міжнародні економічні зв’язки в українській історії: ретроспектива та сучасність
(2 години)
Перелік питань, висвітлених у лекції: