Робоча навчальна програма з дисципліни " Загальна гігієна та екологія" для студентів ІІІ курсу медичного факультету Спеціальності 110101 "Лікувальна справа"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна з основами епідеміології’’ для студентів, 723.85kb.
- Робоча навчальна програма з вибіркової дисципліни «основи профілактики алкоголiзму, 578.51kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни Для студентів спеціальності 030303 "Видавнича, 307.17kb.
- Робоча програма загальна практика сімейна медицина Для спеціальності №110101 «Лікувальна, 474.79kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
- Робоча навчальна програма для студентів 1 курсу геологічного факультету напрямку 040103, 383.55kb.
- Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне, 456.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів 5-го курсу 9-10-й семестр, Напрям, 253.92kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
Навчальний час, що відводиться на вивчення гігієни та екології
Витяг з навчального плану
| Назва дисципліни | Кількість годин V семестр | ||||
| кредити | всього | Аудиторних | СПРС | ||
| лекцій | практ. занять | ||||
| Загальна гігієна та екологія | 6,0 | 180 | 20 | 100 | 60 |
| Кількість годин V семестр | |||||
| 3,2 | 96 | 12 | 54 | 30 | |
| Кількість годин VІ семестр | |||||
| 2,8 | 84 | 8 | 46 | 30 | |
Примітки 1 кредит ЕСТS – 30 годин.
Аудиторне навантаження - 67 %, СРС – 33 %.
2. Мета вивчення навчальної дисципліни
(кінцеві цілі)
Мета вивчення загальної гігієни та екології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничонаукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей оформлений через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі дисципліни
| ПП-003 | Аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення. |
| ПП-007 | Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. |
| ПП-010 | Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності. |
| ПП-011 | Обґрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження. |
| ПП-012 | Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я |
| ПП-013 | Планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду. |
| ПП-045 | Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць. |
| ПП-048 | Аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення. |
| ПП-071 | Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України. |
| ПП-218 | Планувати заходи організації медичного забезпечення в умовах надзвичайного стану. |
3. Зміст програми
Модуль 1. Загальні Питання гігієни та екології.
Змістовий модуль 1. Вступ до гігієни та екології. Гігієна та екологія як науки. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.
Конкретні цілі:
- Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини.
- Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря.
- Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.
- Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.
Тема 1. Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст, методи гігієнічних досліджень.
Визначення гігієни, її мета, завдання, зміст, зв`язок з іншими науками.
Профілактична спрямованість вітчизняної медицини, профілактика громадська та особиста, первинна, вторинна та третинна, визначальні пріоритети.
Значення знань гігієни для формування професійного мислення та практичної діяльності лікарів різних фахів.
Поняття про методологію як вчення про наукове пізнання дійсності. Основи методології гігієни: загальнофілософські закони та категорії, їх використання в гігієні.
Теоретичні основи гігієни, їх сутність, внесок найбільш визначних вітчизняних вчених-гігієністів для їх наукового обґрунтування, тлумачення і практичного використання.
Методи та методики гігієнічних досліджень, їх класифікація. Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я людини. Специфічні методи гігієнічних досліджень
- Поняття про гігієнічний норматив та принципи гігієнічного нормування.
Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди, об`єкти, що підлягають нормуванню, значення у проведенні профілактичних заходів.
Принципи гігієнічного нормування
Наукові заклади та установи, що здійснюють гігієнічне нормування.
- Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров`я.
Санітарія як галузь практичної діяльності охорони здоров`я. Різновиди санітарії.
Санітарно-епідеміологічна служба-державна та відомча, структура державної служби в Україні.
Запобіжний державний та відомчий санітарний нагляд, його сутність, основні етапи та форми діяльності санітарного лікаря.
Поточний державний та відомчий санітарний нагляд.
Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення для реалізації профілактичних заходів.
Тема 2. Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни.
- Емпіричний етап в історії гігієни.
Емпіричний етап в історії гігієни. Емпірична гігієна в країнах Стародавнього Сходу, Китаю, Греції, Древнього Риму, Росії. Досягнення Гіппократа, Авіценни, Д. Фракасторо, Б. Рамаціні, у галузі профілактичної медицини.
Санітарна культура Київської Русі в період емпіричного етапу розвитку гігієни. Діяльність Євпраксії, Феодосія Печерського, Агапіта Печерського, Петра Могили, Данили Самойловича в галузі збереження здоров’я. Погляди М.Я. Мудрова, Г.А. Захар’їна, С.П. Боткіна, М.І. Пирогова на роль профілактичної медицини.
- Науково-експериментальний етап розвитку гігієни.
Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Роль М.Петтенкофера, Ф.Ф. Ерісмана, О.П. Доброславіна, В.А. Субботіна, Г.В Хлопіна та інших вчених у становленні науково-експериментального етапу розвитку гігієни.
- Становлення гігієнічної науки в Україні.
Внесок В.В. Удовенка, В.Я. Підгаєцького, І.Я. Горбачевського, О.В. Корчак-Чепурковського, О.М. Марзєєва, Л.І. Медвідя, П.І. Баранніка, Д.М. Калюжного, В.З. Мартинюка, Г.Х. Шахбазяна, Р.Д. Габовича, Є.Г. Гончарука, І.І. Сліпушкіної.
- Внесок визначних російських вчених у розвиток гігієнічної науки ХХ століття.
Внесок визначних російських вчених О.О. Мінха, Ф.Г. Кроткова, З.Г. Френкеля, П.Е. Калмикова, М.Ф. Галаніна, Р.А. Бабаянца, А.А. Лєтавета, С.Н. Черкінського, В.О. Рязанова, Г.І. Румянцева, Г.І. Сидоренка, Г.І. Сердюковської, Ю.П. Пивоварова, П.О. Золотова, Г.В. Селюжицького та інших у розвиток гігієнічної науки ХХ століття.
Міжнародне співробітництво у гігієнічній науці в сучасний період.
Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища.
Конкретні цілі:
- Трактувати основні поняття про біосферу , про фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення та провідну роль соціальних умов.
- Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов).
- Пояснювати та використовувати методи і засоби захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я (етіологічних факторів, етіологічних факторів ризику) в побутових виробничих умовах, в лікарняних дитячих навчальних, виховних та оздоровчих закладах.
- Інтерпретувати загальні основи планування та забудови населених місць, розташування та санітарного благоустрою в них побутових, промислових, навчально-виховних, лікувально-профілактичних, оздоровчих об’єктів, закладів та установ.
- Робити висновки про вплив планування, забудови, благоустрою та внутрішнього обладнання різного типу житлових, промислових, громадських будівель на санітарні умови проживання та здоров’я населення.
- Засвоїти методи визначення хімічного забруднення повітря приміщень.
- Описувати методи медичного обстеження індивідуальних жител (сімейний лікар), громадських жител (гуртожитків, приміщень оздоровчих, лікувально-профілактичних закладів), давати гігієнічну оцінку на підставі результатів цих обстежень.
Тема 3. Гігієнічне значення сонячної радіації.