Учбово-методичний комплекс до дисципліни „Правові основи інвестиційної діяльності

Вид материала

Закон

Содержание Лізинг здійснюється за договором лізингу Об'єктом лізингу Однак закон встановлює певні обмеження Не можуть бути об'єктами лізингу Ризики щодо випадкового знищення або випад­кового пошкодження об'єкта лізингу несуть З метою забезпечення інтересів суб'єктів Витрати на утримання об'єкта лізингу Суб'єктний склад лізингових правовідносин складний. 2. Види лізингу Лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. 3. Договір лізингу Предмет договору лізингу є комплексним. Він включає такі елементи Змістом договору лізингу є права та обов'язки його сторін Згідно зі ст. 11 Закону “Про лізинг” лізингодавець має право Водночас на лізингодавця покладаються такі обов'язки Стаття 12 Закону “Про лізинг” передбачає права та обов'язки лізингоодержувача. Останньому нада­ється право Обов'язки лізингоодержувача полягають у тому, щоб Продавець лізингового майна зобов'язаний Передача об'єкта лізингу ... Полное содержание

Подобный материал:

• М.І. Інвестиційна діяльність: методика та організація обліку І контролю, 22.08kb.
• Навчально-методичний комплекс для студентів заочної форми навчання Київ 2006, 699.22kb.
• Методичний комплекс з дисципліни "Планування діяльності підприємства" для напряму 0501, 748.69kb.
• Навчально-методичний комплекс «основи фінансів та бухгалтерського обліку» для підготовки, 1065.73kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни основи економічної теорії для студентів, 463.14kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, 447.74kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни „ менеджмент діяльності підприємств на ринку, 1718.41kb.

План

1. Поняття, суб,єкти та об,єкти лізингу.
   
2. Види лізингу.
   
3. Договір лізингу.
   

Мета теми: з,ясувати поняття лізингу як однієї з форм інвестиційної діяльності; розглянути нормативну базу щодо здійснення лізингу; визначити види лізингу; розглянути основні положення договору лізинга.


Література: 1. Віннік О.М. Інвестиційне право., Атіка, київ, 2000.

2. Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997р.

1. Поняття, суб,єкти та об,єкти лізингу.

Лізинг — один із видів підприємницької діяль­ності у сфері інвестування. Термін “лізинг” похо­дить від англійського “Іеазе”, що означає “брати (здавати) в тимчасове користування”.

Однак лізинг не можна ототожнювати зі звичайною орендою, хо­ча ці поняття близькі за змістом. За договором лізингу майно не просто передається в оренду; цей договір передбачає придбання конкретного облад­нання лізингодавцем у виробника (постачальника) на замовлення лізингоодержувача з метою наступ­ної передачі в оренду (лізинг) останньому для здійснення господарської діяльності.

Лізинг як різновид підприємницької діяльності є вигідним не лише суб'єктам господарювання, але й державі. Підприємствам лізинг надає можливість отримати необхідні машини, устаткування, облад­нання, сплачуючи їх вартість поступово, а, отже, не залучаючи кредити. Своєю чергою держава, стиму­люючи розвиток лізингу шляхом надання податко­вих пільг і встановлення скорочених строків амор­тизації об'єктів лізингу, забезпечує прискорення розвитку виробництва та підвищення ефективності національної економіки¹.

Тому цілком закономірно, що для підтримки віт­чизняного товаровиробника створено державний лізинговий фонд і затверджено порядок використан­ня коштів цього фонду на придбання вітчизняної техніки', а також за участю держави створюються лізингові компанії на зразок відкритих акціонерних товариств “Украгромашінвест”² та “Укртранслізинг”. Метою діяльності першого є докорінне по­ліпшення матеріально-технічного та сервісного за­безпечення сільськогосподарського виробництва, а другого — забезпечення залізничного транспорту рухомим складом та підтримка вітчизняних під­приємств транспортного машинобудування.

Основним нормативним актом, що регулює лізингові відносини в Україні, є Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р., в п. 1 ст 1. дається визначення лізингу:

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спря­мована на інвестування власних чи залучених фінан­сових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у ви­ключне користування на визначений строк лізинго-одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погод­женням з лізингоодержувачем у відповідного продав­ця майна, за умови сплати лізингоодержувачем пе­ріодичних лізингових платежів.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу. Цей договір є складним за своїм змістом, оскільки містить у собі елементи декількох видів господарських договорів: договору оренди, договору купівлі-продажу, договору доручення, договору про надан­ня кредиту.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що може бути віднесене до ос­новних фондів відповідно до законодавства (в тому числі продукція, вироблена державними підприєм­ствами): машини, устаткування, транспортні засо­би, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Однак закон встановлює певні обмеження щодо окремих груп об'єктів. Так, майно, яке є в дер­жавній власності, може бути об'єктом лізингу тіль­ки за погодженням з органом, що здійснює уп­равління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не можуть бути об'єктами лізингу:

• об'єкти оренди державного майна, визначені в ст. 4 Закону України “Про оренду державного і ко­мунального майна”⁽, крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств (зазна­чене майно, яке є в державній власності, може бу­ти об'єктом лізингу тільки за погодженням у вста­новленому порядку з органом, що здійснює уп­равління цим майном; перелік таких органів визна­чений Декретом Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній влас­ності” від 15 грудня 1992 р.;

• земельні ділянки та інші природні об'єкти. Об'єкт лізингу в передбачених законом випадках (транспортні засоби, обладнання підвищеної небезпе­ки тощо) має бути зареєстрований у встановленому порядку на ім'я лізингодавця чи лізенгоодержувача.

Ризики щодо випадкового знищення або випад­кового пошкодження об'єкта лізингу несуть:

а) за договором фінансового лізингу — лізенгоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу;

б) за договором оперативного лізингу — лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу. У разі, якщо продавець або лізингодавець прострочили строк передачі об'єкта лізингу, ризик його ви­падкового знищення чи випадкового пошкодження у період прострочення несе сторона, що допустила таке прострочення.

З метою забезпечення інтересів суб'єктів лізингу під час виконання ними лізингових операцій закон передбачає обов'язковість страхування об'єкта лізингу від ризику його випадкового знищення чи пошкодження. Таке страхування здійснюється за домовленністю сторін відповідно до Закону України “Про страхування” від 7 березня 1996 р..

Витрати на утримання об'єкта лізингу (лізинго­вого майна), пов'язані з його страхуванням, експлу­атацією, технічним обслуговуванням і ремонтом, відповідно до ст. 15 Закону “Про лізинг” розподіля­ються таким чином:

• при фінансовому лізингу — вони покладаються на лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором лізингу;

• при оперативному лізингу — на лізингодавця, крім витрат, пов'язаних з експлуатацією та понов­ленням використаних матеріалів, якщо інше не пе­редбачено договором лізингу.

Суб'єктний склад лізингових правовідносин складний.

Суб'єктами лізингу є:

•лізингодавець — суб'єкт підприємницької ді­яльності, у тому числі банківська чи небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

• лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

• продавець лізингового майна (далі — прода­вець) — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

2. Види лізингу

Лізингові правовідносини досить різноманітні, саме тому і постає проблема їхньої класифікації. Залежно від особливостей здійснення лізингових

Лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний.

Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в ре­зультаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання дого­вору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менше 60 від­сотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку дого­вору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг — це договір лізингу, в ре­зультаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лі­зингодавця об єкт лізингу на строк, менший стро­ку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання дого­вору. Після закінчення строку договору оператив­ного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачеві за договором лізингу.

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власни­ка та передачу цього майна йому у лізинг;

Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладання бага­тостороннього договору та залучення одного чи кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума ін­вестованих кредиторами коштів не може станови­ти більше 80 відсотків вартості набутого для лізин­гу майна.

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України “Про лізинг”, інших актів законо­давства України, міжнародних договорів, в яких бе­ре участь Україна, та договорів, укладених суб'єкта­ми лізингу,

Відносини з міжнародного фінансового лізингу регулюються Конвенцією по міжнародному фінан­совому лізингу, що була укладена в Оттаві 28 травня 1988 р.

3. Договір лізингу

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює відносини між суб'єктами лізингу.

Договір лізингу укладається у формі багатосто­ронньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодер­жувача, продавця об'єкта лізингу, чи двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. У разі укладання договору фінансового лізингу або інноваційного договору, що передбачає застосуван­ня фінансового лізингу, сторони можуть користува­тися примірними формами договорів, що були роз­роблені та затверджені Міністерством у справах на­уки та техніки (наказ від 3 березня 1998 р. № 59) і зареєстровані у Міністерстві юстиції 26 березня 1998 р. № 204/2644.

Істотними умовами договору лізингу згідно з ви­могами ст. 7 Закону України “Про лізинг” є:

• найменування сторін;

• об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

• строк, на який укладається договір лізингу (визначається за домовленістю сторін);

• розмір, склад і графік сплати лізингових пла­тежів, умови їхнього перегляду;

• умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;

• умови повернення об'єкта лізингу в разі бан­крутства лізингоодержувача;

• умови страхування об'єкта лізингу;

• умови експлуатації та технічного обслуговуван­ня, модернізації об'єкта лізингу та надання інфор­мації щодо його технічного стану;

• умови реєстрації об'єкта лізингу;

• умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

• умови дострокового розірвання договору лізингу;

• умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;

• відповідальність сторін;

• дата та місце укладання договору.

За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й інші умови, в тому числи щодо при­скореної амортизації об'єкта лізингу згідно із зако­нодавством України.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодав­ства України.

У певних, визначених законодавством, випадках договори лізингу підлягають державній реєстрації. Це відбувається у разі, якщо об'єктом лізингу є дер­жавне майно чи договір пайового лізингу перед­бачає залучення державних коштів або для забез­печення виконання лізингового договору надають­ся державні гарантії. У зазначених випадках договір лізингу підлягає обов'язковій реєстрації у поряд­ку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку реєстрації до­говорів лізингу” від 16 червня 1998 р. № 9 ІЗ*. Дого­вори, не зареєстровані у встановленому порядку, визнаються недійсними.

Предмет договору лізингу є комплексним. Він включає такі елементи:

1. придбання лізингодавцем у продавця майна за дорученням лізингоодержува­ча; 2) передачу лізингодавцем лізегоодержувачу придбаного на замовлення останнього майна (ма­шин, устаткування, обладнання) у строкове корис­тування за обумовлену плату з правом переходу права власності на це майно до лізингоодержувача чи без такого права;
   

3) надання послуг щодо ремон­ту та обслуговування цього майна, яке здійснюється лізингодавцем (на підставі договору лізингу) чи продавцем майна (на підставі спеціально укладено­го між ним і лізингоодержувачем договору).

Змістом договору лізингу є права та обов'язки його сторін: лізингодавця, лізингоодержувача та продавця лізингового майна. Законодавець досить грунтовно регулює ці питання.

Згідно зі ст. 11 Закону “Про лізинг” лізингодавець має право:

1) здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим викори­станням об'єкта лізингу лізингоодержувачем згідно з умовами договору лізингу, вимогами та інструкці­ями продавця щодо експлуатації об'єкта лізингу, а також відповідно до законодавства України;

2) вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох черго­вих строків;

3) вимагати від лізингоодержувача відшкодуван­ня збитків, завданих внаслідок його дій чи бездіяль­ності, відповідно до умов договору.

Водночас на лізингодавця покладаються такі обов'язки:

1) передати належне йому на праві власності майно в користування лізингоодержувачеві або за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти до­говір купівлі-продажу майна з відповідним продав­цем і передати майно в користування лізингоодер­жувачеві;

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, по­відомити продавця про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

4) своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне об­слуговування тощо) відповідно до умов договору;

5) прийняти об'єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення строку договору лізингу, якщо об'єкт не буде викуплено лізингоодержувачем.

Стаття 12 Закону “Про лізинг” передбачає права та обов'язки лізингоодержувача. Останньому нада­ється право:

1) відмовитися від прийняття об'єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови по­переднього повідомлення лізингодавця;

2) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій чи бездіяль­ності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

3) пред'являти продавцеві об'єкта лізингу всі пра­ва та вимоги, що випливають із договору купівлі-про­дажу цього майна, зокрема щодо його якості та ком­плектності, строків передачі, гарантійних ремонтів тощо. Однак лізингоодержувач не має права припи­няти дію договору купівлі-продажу між лізингодав-цем і продавцем або змінювати його умови;

4) на ремонт та технічне обслуговування об'єкта лізингу, що може визначатися або договором лізин­гу, або окремим договором, укладеним з продавцем лізингового майна.

Обов'язки лізингоодержувача полягають у тому, щоб:

1) прийняти та належним чином користуватися об'єктом лізингу (тобто тільки на умовах, визначе­них договором лізингу), утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими воно було передано, з урахуванням природ­ного зносу та змін стану майна;

2) своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові пла­тежі відповідно до умов договору;

3) у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця по­вернути йому об'єкт лізингу;

4) у зазначені договором лізингу строки відпо­відно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об'єкта лізингу та свій фінансо­вий стан, доступ для перевірки об'єкта лізингу та умов його експлуатації;

5) у разі, якщо він не реалізує своє право викупу об'єкта лізингу та не продовжить строк його викорис­тання після припинення дії договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу зобов'язаний вчасно сплачувати періодичні лізингові платежі, склад яких визначається ч. 2 ст. 16 Закону України “Про лізинг”. Розмір, спосіб, форма та строки внесення лізингових платежів, умови їхнього перегляду визначаються в договорі лізингу за домовленістю сторін відповідно до вимог законодавства України.

Продавець лізингового майна зобов'язаний своє­часно передати лізингодавцеві на обумовлених дого­вором умовах і за плату об'єкт лізингу, а також (як­що це передбачено умовами договору) забезпечити ремонт і технічне обслуговування об'єкта лізингу.

Передача об'єкта лізингу лізингодавцем лізингоодержувачу здійснюється у строки та на умовах, ви­значених договором лізингу. При цьому майно, пе­редане за договором фінансового лізингу, зарахову­ється на баланс лізингоодержувача з позначенням, що це майно взято у фінансовий лізинг, а майно, передане за договором оперативного лізингу, зали­шається на балансі лізингодавця з зазначенням, що це майно передано у лізинг і зараховується на поза­балансовий рахунок лізингоодержувача з зазначен­ням, що це майно одержано у лізинг.

Об'єкт лізингу протягом усього строку дії догово­ру лізингу є власністю лізингодавця. У разі пере­ходу права власності на об'єкт лізингу від лізин­годавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

У договорі фінансового лізингу може передбача­тися право викупу об'єкта лізингу лізингоодержува­чем після закінчення чи до закінчення строку дого­вору, але не раніше строку, протягом якого аморти­зується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визна­ченої в день укладання договору лізингу. Право власності на об'єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вар­тості об'єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу та законодавства України.

Договір лізингу повинен виконуватися в поряд­ку, передбаченому Законом “Про лізинг” та укладе­ного договору лізингу. Невиконання чи неналежне виконання сторонами договірних зобов'язань тягне для них певні негативні наслідки, а саме:

а) якщо з вини лізингодавця у строки та на умовах, визначених у договорі лізингу, не передано лізингоодержувачу об'єкт лізингу, лізингоодержувач має пра­во вимагати від лізингодавця передачі зазначеного об'єкта та відшкодування збитків, завданих затрим­кою передачі, чи в установленому порядку вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, завда­них йому невиконанням умов договору лізингу;

б) якщо з вини лізингоодержувача у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу, не поверну­то лізингодавцю об'єкт лізингу, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача передач” заз­наченого об'єкта та відшкодування збитків, завда­них затримкою передачі, відповідно до умов дого­вору та законодавства України;

в) у разі несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимо­гу лізингодавця об'єкт лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, учиненим у державній нотаріальній конторі;

г) у разі порушення умов договору лізингу су­б'єкти лізингу мають право вимагати розірвання до­говору у встановленому законодавством України по­рядку.

Отже, у разі невиконання сторонами умов до­говору лізінгу застосовуються такі види гоподарсько-правової відповідальності (господарсько-пра­вових санкцій):

• відшкодування збитків;

• сплата неустойки (якщо застосування останньої передбачено договором лізингу);

• оперативно-господарські санкції (дострокове розірвання договору лізингу, дострокове повер­нення обєкта лізингу лізингодавцю).

Спори, що виникають з договорів лізингу, роз­глядаються відповідно до законодавства України су­дами, а спори, що виникають з договорів міжна­родного лізингу, за домовленістю сторін можуть розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у договорі.


Інтелектуальний тренінг


1. Розкрити поняття "лізинг" як одного з видів підприємницької діяльності у сфері інвестування.


2. Кому є вигідним лізинг?


3.Дати визначення лізингу згідно з Законом України "Про лізинг".


4. Які види договорів містіть у собі договір лізингу?


5. Що є об,єктом та суб,єктами лізингу?


6. Що не може бути об,єктом лізингу?


7. Хто несе ризики щодо знищення чи пошкодження об,акта лізингу?


8. На кого лягають витрати на утримання об,єкта лізингу?


9. Назвіть та охарактеризуйте види лізингу.


10. Назвіть істотні умови договору лізингу.


11. Що є предметом договору лізингу?


12. Перелікуйте права та обов,язки сторін згідно з договором лізингу.


13. Що передбачено Законом "Про лізинг" у разі невиконання чи неналежного виконання договору.


Розроблено викл. Сословською Ж.О.