Магістерська програма: „ Адміністративний менеджмент І маркетинг в системі антикризового управління (назва)
| Вид материала | Документы |
СодержаниеНапрями удосконалення управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві |
- Магістерська програма „ Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового, 1793.37kb.
- Магістерська програма „Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового, 1515.49kb.
- Магістерська програма „ Менеджмент в галузі виробництва та переробки продукції свинарства, 1346.34kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " менеджмент персоналу" для підготовки фахівців, 665.58kb.
- Навчальна програма дисципліни «ділове спілкування» для напрямів підготовки 0402 «соціологія», 238.57kb.
- Робоча навчальна програма нормативної дисципліни «менеджмент І маркетинг» для студентів, 772.97kb.
- Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
- У статті розглянуто сутність, види, умови забезпечення та технологію здійснення оцінки, 30.98kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Робоча програма здисципліни «Економіка І» для освітньо-кваліфікаційного рівня: Магістр, 160.85kb.
Таблиця 2.14
Виробничо-економічні показники молочного скотарства, установлені методом маржинального аналізу в розрахунку на одну корову/рік
| Удій від однієї корови в рік, ц | Умовно-постійні витрати (FC), грн. | Умовно-змінні витрати (VC), грн. | Загальні витрати (TC), грн. | Виторг (У), грн. | Прибуток, грн. | Маржинальный дохід, грн. |
| 0 | 12032,8 | 0 | 12032,8 | 0 | -12032,8 | 0 |
| 5 | 12032,8 | 1186,5 | 13219,3 | 2570 | -10649,3 | 1383,5 |
| 10 | 12032,8 | 2373 | 14405,8 | 5140 | -9265,8 | 2767 |
| 15 | 12032,8 | 3559,5 | 15592,3 | 7710 | -7882,3 | 4150,5 |
| 20 | 12032,8 | 4746 | 16778,8 | 10280 | -6498,8 | 5534 |
| 25 | 12032,8 | 5932,5 | 17965,3 | 12850 | -5115,3 | 6917,5 |
| 30 | 12032,8 | 7119 | 19151,8 | 15420 | -3731,8 | 8301 |
| 35 | 12032,8 | 8305,5 | 20338,3 | 17990 | -2348,3 | 9684,5 |
| 40 | 12032,8 | 9492 | 21524,8 | 20560 | -964,8 | 11068 |
| 45 | 12032,8 | 10678,5 | 22711,3 | 23130 | 418,7 | 12451,5 |
| 50 | 12032,8 | 11865 | 23897,8 | 25700 | 1802,2 | 13835 |
| 55 | 12032,8 | 13051,5 | 25084,3 | 28270 | 3185,7 | 15218,5 |
| 60 | 12032,8 | 14238 | 26270,8 | 30840 | 4569,2 | 16602 |
| 65 | 12032,8 | 15424,5 | 27457,3 | 33410 | 5952,7 | 17985,5 |
ПРИМІТКА. Точка беззбитковості досягається при удої 4350 кг (рисунок )
Рисунок 2.1 Динаміка виробничо-економічних показників молочного скотарства
Наприклад, застосування маржинального аналізу і контролю витрат дозволило підвищити економічну ефективність виробництва молока (таблиця 2.15)
Таблиця 2.15
Визначення запасу фінансової міцності в молочному скотарстві
господарства
| Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2008 р. у % до 2004 р. |
| Виторг від продажу молока, тис. грн. | 8449,6 | 9787,6 | 12191 | 15930 | 22692 | 268,6 |
| Собівартість молока усього, тис. грн. | 6181,3 | 7605,3 | 8860 | 9506 | 14902 | 241,1 |
| Перемінні витрати, тис. грн. | 5013,0 | 6152,7 | 7133 | 7595 | 11921 | 237,8 |
| Валова маржа, тис. грн. | 3436,6 | 3634,9 | 5058 | 8334 | 10770 | 313,4 |
| Постійні витрати, тис. грн. | 1168,3 | 1452,6 | 1727 | 1910 | 2980,4 | 255,1 |
| Питома вага постійних витрат у загальній їхній сумі, % | 18,9 | 19,1 | 19,5 | 20,1 | 20,0 | - |
| Прибуток від реалізації молока, тис. грн. | 2268,3 | 2182,3 | 3330 | 6423,9 | 7790,0 | 343,4 |
| Операційний важіль | 1,52 | 1,67 | 1,52 | 1,30 | 1,38 | 90,8 |
| Коефіцієнт валової маржі | 0,41 | 0,37 | 0,41 | 0,52 | 0,47 | 114,6 |
| Поріг рентабельності, тис.грн. | 2849 | 3911 | 4164 | 3652 | 6341 | 222,5 |
| Запас фінансової міцності господарств, тис. грн. | 5650,1 | 5876,2 | 8027,2 | 12278 | 16350 | 289,4 |
Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”
Запас фінансової міцності в 2008 році на підприємстві склав 16350,8 тис. грн., що в 2 рази перевищує показники 2004 р. У господарстві складається стійкий безризиковий розвиток галузі, що дозволяє впевнено представляти свою продукцію на конкурентний ринок. Таким чином, за результатами проведеного аналізу було запропоновано господарству збільшити обсяг виробництва молока на 5%, за рахунок цього прибуток від реалізації збільшиться на 7% і складе 9400 тис. грн.
Маржинальний аналіз входить у систему заходів щодо зниження витрат на виробництво молока, що пройшла апробацію на підприємствах області. Перелік заходів і управлінських рішень представлений у таблиці 2.16
Таблиця 2.16
Заходи і результати управлінських рішень з метою зниження витрат і підвищення економічної ефективності виробництва молока
| № п/п | Заходи й управлінські рішення | Виконавці і засоби досягнення поставлених задач |
| 1 | Формування системи факторів, що впливають на величину витрат | Економічний відділ Розрахунки виробничих функцій |
| 2 | Виділення центрів відповідальності | Економічний і бухгалтерський відділи |
| 3 | Складання технологічних карт на поточний період і перспективу (з урахуванням інновацій) | Економічний відділ Зоотехнічний відділ Програма MS Excel |
| 4 | Визначення складу і структури витрат на виробництво молока при різній технології змісту корів і з урахуванням їх продуктивності | Економічний відділ Зоотехнічний відділ |
| 5 | Розрахунок собівартості 1 ц молока | Економічний відділ Програма MS Excel, 1С «Бухгалтерія» |
| 6 | Визначення беззбитковості виробництва молока (у залежності від обсягів виробництва) | Економічний відділ Програма «Audit Expert» |
| 7 | Оптимізація і формування структури череди | Зоотехнічний відділ |
| 8 | Визначення суми прибутку при різних обсягах продуктивності | Економічний відділ Програма «Audit Expert» |
| 9 | Планування розвитку підприємства (обсяги виробництва, обсяги реалізації) | Економічний відділ Програма «Project Expert» |
| 10 | Пошук більш вигідних каналів збуту молока | Керівник Економічний відділ Зоотехнічний відділ |
| 11 | Прийняття управлінських рішень в умовах визначеності | Економічний відділ |
Джерело : Майборода О.В. Сучасні форми і методи планування фінансових потоків підприємств // Вестник Национального технического университета “ХПИ”: Сб. науч. тр. Тематический выпуск “Технический прогресс и эффективность производства”. – Х., 2005. – № 03’2005 – С. 78 – 86.
Застосування маржинального аналізу дало можливість вирішити наступні задачі:
– визначити «запас фінансової міцності» господарства на випадок ускладнення кон'юнктури ринку молока або інших утруднень;
– збільшити темпи приросту прибутку за рахунок відносного скорочення тих або інших витрат;
– установити реальну економію або перевитрату коштів у виробництві продукції на різних стадіях технологічного процесу і по центрах відповідальності.
Маржинальный аналіз вимагає впровадження, як ефективний інструмент оперативного керування витратами. Постійне його використання дозволяє виявити фактори, що роблять значний вплив на собівартість виробництва молока і розкрити резерви, що забезпечують високу його ефективність. [29]
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції буде виконаний за даними бухгалтерської й статистичної звітності, матеріалам поточного обліку, первинних і зведених документів. Вихідна інформація про витрати обігу по підприємству представлено в таблиці 2.17
Таблиця 2.17
Видатки на виробництво і реалізацію продукції за статтями
(для тваринництва)
| Стаття витрат | 2006 | 2007 | Рівень, тис.грн |
| Транспортні витрати | 754,8 | 965,4 | +210,6 |
| Витрати на оплату праці | 1304,0 | 1262,3 | -41,7 |
| Відрахування на соц потреби | 273,8 | 205,7 | -68,1 |
| Комунальні витрати | 201,7 | 168,5 | -33,2 |
| Амортизація основних засобів | 339,9 | 315,9 | -24 |
| Витрати на оренду | 40,7 | 103,5 | +62,8 |
| Витрати на виробництво | 5762,2 | 7159,4 | +1397,2 |
| Всього | 8677,1 | 11280,7 | +2603,6 |
Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”
Динаміка видатків показана на рисунку 2.2. У 2007 році загальна сума видатків становила 5347346 гривень, що на 50,3% є меншим за попередній рік. Зменшення відбулося за статтею “витрати на виробництво”, в яку включені витрати на купівлю кормів інших матеріалів. Загалом, збільшення витрат у 2006 році пов’язано зі зростанням обсягів виробництва продукції, невелике зменшення ж видатків у 2008 році пояснюється більш раціональним використанням коштів та зростанням продуктивності праці, а також знижок і бонусів, що надаються виробниками кормів як оптовому споживачу та постійному клієнту.
Рис.2.2 Структура видатків
Аналізуючи дані наведеної вище таблиці, бачимо, що найбільші витрати має стаття “витрати на виробництво”, “оплата праці”. Ці витрати відносяться до категорії умовно-змінних витрат, тобто таких, що безпосередньо залежать від обсягів виробництва. Частка умовно-змінних витрат є переважаючою, її величина становить 95% в загальній структурі витрат.
Невід'ємною складовою частиною методики аналізу впливу витрат на процес максимізації маси прибутку є визначення запасу фінансової міцності підприємства, який перевищив показники.
Отже, розглянута методика аналізу дає змогу на практиці приймати ефективні управлінські рішення щодо розв'язання найрізноманітніших фінансово-господарських ситуацій.
Якщо вирішувати завдання максимізації темпів приросту прибутку, то можна маніпулювати збільшенням чи зменшенням не тільки змінних, а й постійних витрат і залежно від цього вираховувати, на скільки відсотків зросте прибуток. У практичних розрахунках для відзначення сили впливу операційного важеля застосували відношення так званої валової маржі (виручка від реалізації за мінусом змінних витрат) до прибутку. За збільшення виручки від реалізації, якщо поріг рентабельності (точка самоокупності витрат) уже пройдений, сила впливу операційного важеля зменшується: кожен процент приросту виручки дає дедалі менший процент приросту прибутку (при цьому частка постійних витрат у загальній їх сумі знижується.). Ці положення можуть використовуватись підприємством для:
• планування платежів по податку на прибуток, зокрема авансових;
• вироблення лінії комерційної політики підприємства.
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Оптимізація виробничого процесу в умовах обмеженого фінансового забезпечення
Фінансова результативність виробництва, яку найповніше характеризує величина одержаного прибутку, найбільшою мірою залежить від масштабів та якості інноваційної діяльності підприємства.
Розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва повинні базуватися переважно на нових рішеннях у галузях техніки, технології, організаційних форм і методів господарювання.
Ринкові умови господарювання сільськогосподарських підприємств передбачають широке і активне застосування інноваційних процесів виробництва продукції, основними з яких є такі, як впровадження нової техніки і технології виробництва продукції, нових форм організації і оплати праці, нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин, засобів захисту рослин і тварин, систем удобрення рослин, науково - обґрунтованих сівозмін і нових методів управління виробництвом та ін.[60].
При моделюванні фінансових потоків, визначенні стратегії і тактики фінансового менеджменту необхідно враховувати, що сільське господарство носить сезонний характер, має тривалий виробничий цикл і залежить від природно-кліматичних умов. Ці особливості повинні враховуватися й в оподатковуванні сільськогосподарських підприємств [40].
Слід відмітити, що в цілому по Україні рівень рентабельності основних видів продукції сільського господарства у більшості підприємств до сих пір залишається низьким та збитковим. Так наприклад, в 2008 р. рівень рентабельності зерна становив лише 3,1%, цукрових буряків-4,8%, овочів-16,1%, насіння соняшнику-24,3%, молока-12,2%, м’яса великої рогатої худоби-мінус 25%, м’яса свиней-14,9%. В результаті цього переважна більшість сільськогосподарських підприємств є економічно слабкими (низькорентабельними та збитковими) і неспроможні забезпечити фінансування інноваційних процесів виробництва (придбання нової техніки, впровадження нових технологій, сортів і гібридів сільськогосподарських культур та ін.) за рахунок власних коштів, здійснювати його розширене відтворення. А тому і виявлення резервів зміцнення фінансового стану аграрних підприємств є актуальним і сьогодні. Саме цим ми і керувалися при виборі теми дослідження [60].
Стан фінансового забезпечення інноваційних процесів підприємства та пошук шляхів його покращення, досліджено на прикладі сільськогосподарського підприємства.
Отже, можемо зробити такий висновок, що загальна земельна площа у 2007році зменшилася на 18,9% порівняно з 2005 роком. Також зменшилася площа сільськогосподарських угідь у 2007 році на 18,1% . з них: зменшилася площа ріллі на 21,3% у порівняні з 2005 роком і зменшилася площа пасовищ на 12,5% у 2007 році; зате площа сінокосів і багаторічних насаджень зросла на 140,3% і на 100% у 2007 році. Також господарство має в своєму розпорядженні ліс, площа якого складає 49га; ставки та водоймища, які займають 42га від загальної земельної площі; і інші земельні угіддя, площа яких у 2007році складала 78га, тобто на 48% менша ніж у 2004році.
Дані свідчать, що основна тваринницька галузь - скотарство в підприємстві набула свого стабільного стану, як за поголів’ям, так і за продуктивністю тварин, що в цілому відповідає можливостям виробництва власних кормів та продуктивність корів, яка досягла порівняно високий рівень використання генетичного потенціалу стада корів та існуючу кормову базу. Досягнутий середньорічний удій молока на корову за наведені роки складає 4498 кг з максимальним відхиленням по роках у бік зменшення 9% і збільшення – 11% показує на певну стабільність продуктивності, яка перевищує середньо-український показник за ці роки в 1,7 разів.
Щодо середньодобового приросту ВРХ – 453 г з відхиленням по роках відповідно 5,7 і 17,7%, то це свідчить як про низьку загальну продуктивність (хоча вона також вища порівняно з середніми показниками по Україні в 1,7 разів), так і має певну нестабільність по роках і вимагає низки заходів по підвищенню продуктивності приросту тварин.
Аналіз даних показав, що найбільш прибутковими видами продукції виявились в рослинництві зернові культури, прибуток від реалізації зерна у 2007 році склав 292,4. Невелика сума прибутку у 2007 році зумовлена низькою середньою ціною реалізації зерна 71,93 грн. за 1 ц . Ціна реалізації за 1 ц зерна склала 88,18 грн. при майже однаковій собівартості (71,93 грн. за 1ц). Ці чинники зумовили і відповідний рівень рентабельності 22%. Високий фінансовий результат отримано і від реалізації молока. Прибуток у 2007 році склав 1227,1 тис. грн. . Це також сталося за рахунок цінового фактора. У 2005 році 1 ц молока реалізовано по 149,81 грн. (собівартість – 97,41 грн.), а у 2007 році за ціною – 197,29 грн. за 1 ц (собівартість – 150,20 грн.). Названі прибуткові види продукції відповідно забезпечили і загальну прибутковість господарства.
Вартість валової продукції за данний період зменшилася на 538,1тис.грн., тому і кількість виробленої валової продукції на одного працівника за 2007рік також зменшилася на 2087,2грн. становила 26309грн.. Зате збільшився фонд оплати праці на 643,7тис.грн. і у 2007 році становив 3052тис.грн. і збільшився середньорічна оплата праці одного працівника 3666грн. і становила 11692грн.
Господарство має багатогалузеву структуру і спеціалізується на виробництві молока, м'яса та зернових культур. Провідною галуззю являється тваринництво, а саме велика рогата худоба молочного напрямку. Станом на 1.01.2008 року в господарстві налічується 1827 голів ВРХ , в тому числі 720 голів корів та 658 голів свиней. Реалізація продукції тваринництва в структурі товарної продукції займає 75,7%, в тому числі молоко 62% . В рослинництві пріоритетним являється вирощування зернових культур та кормових культур для забезпечення кормами тваринництва
А такий рівень рентабельності підприємства і фінансових надходжень не може забезпечити ні процес розширеного відтворення виробництва, ні належне фінансове забезпечення його інноваційних процесів.
Основною причиною цього, як установлено нами в результаті дослідження, є не стабільність по рокам рівня урожайності, розмірів посівних площ і валових зборів основних сільськогосподарських культур та низька їх якість (зернових, насіння соняшнику, овочів та ін.) в результаті порушення сівозмін і використання в них недостатньої кількості площі чорного пару, який є гарантом отримання щорічно високого і якісного урожаю всіх культур сівозміни в умовах зони Степу, та недостатнього застосування добрив.
Технічне забезпечення сільського господарства знаходиться на дуже низькому рівні. Селяни виконують необхідні технологічні операції технічними засобами, зношеними на 80-90%, які залишилися ще з радянських часів. Причому ця застаріла техніка потребує значних коштів для підтримання її в робочому стані, а якість виконаних нею робіт є дуже низькою. Внаслідок цього сільськогосподарські підприємства втрачають великі обсяги врожаю. Нині кількість списаної техніки перевищує кількість придбаної більш як у десять разів.
Особливо гостро стоїть проблема джерел оновлення основних фондів. Внаслідок щорічного зменшення кількісного складу машинно-тракторного парку та його балансової вартості у сільськогосподарських підприємств втрачаються можливості власних традиційних джерел оновлення й поповнення машинно-технологічного парку, таких як амортизаційний фонд і прибуток.
Практично всі кошти, які б мали інвестуватися в техніку й обладнання, використовуються переважно на фінансування оборотного капіталу, в тому числі на купівлю насіння, пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, сплату банківських процентів за кредит тощо. Цим вносяться викривлення у принципи фінансування сільськогосподарських підприємств, і, як наслідок, ці процеси сприяють вимиванню капіталу із сільськогосподарської галузі. У такій ситуації сільськогосподарські підприємства вимушені дедалі більше залучати сторонні організації для виконання основних технологічних операцій, втрачаючи власні прибутки.
Так, з метою активізації лізингу як одного з ефективних механізмів залучення інвестицій в економіку нашої держави, Верховна Рада України прийняла Закон від 11.12.2003 р. № 1381-IV «Про фінансовий лізинг», який замінив собою стару редакцію відповідного Закону. Схема надання сільськогосподарської техніки у фінансовий лізинг державними лізинговими компаніями відрізняється від класичної схеми роботи фінансового лізингу.
З урахуванням існуючих проблем, а також позитивного зарубіжного досвіду, видається доцільною реалізація заходів у контексті підвищення рівня конкурентоспроможності продукції підприємства на ринку за наведеними нижче основними напрямами.
1. Збільшення потенціалу підприємства через наступні: покращання репутації на ринку продовольства як виробника екологічно чистих і безпечних продуктів. Для цього слід розробити та реалізувати програму просування своїх товарів, сільськогосподарської продукції і продовольства на ринки; створення відділу маркетингу, у функції якого входило би стратегічне та поточне дослідження кон'юнктури ринків, організація маркетингу; пошук партнерів для співробітництва; створення дієвого механізму надання фінансової підтримки підприємству через механізм здешевлення короткоі довгострокових кредитів для модернізації та реконструкції виробництва.
2. Налагодження сучасної інфраструктури аграрного ринку за допомогою: створення інфраструктури для консалтингу, навчання та підвищення кваліфікації фермерів і сільськогосподарських спеціалістів; удосконалення "твердої" інфраструктури (будівництво шляхів, налагодження системи водопостачання, меліоративних споруд, підвищення рівня інформатизації сільськогосподарських підприємств тощо).
3. Посилення кооперації господарств населення виробників сільськогосподарської продукції шляхом: проведення інформаційної політики, спрямованої на популяризацію кооперативної форми господарювання серед господарств населення, висвітлення ключових переваг суб'єктів господарської діяльності у випадку створення кооперативу.
4. Налагодження співпраці між виробниками сільськогосподарської продукції та дослідними установами через: фінансування з державного бюджету наукових досліджень, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для виробничої і соціальної сфери села, інформаційно-консультаційного обслуговування; стимулювання розвитку територіально-виробничих та агротехнічних комплексів виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, що дозволить акумулювати обмежені фінансові активи і спрямувати їх на розробку та впровадження нових технологій у сфері сільського господарства [60].
3.2 Методика контролю за рухом фінансових потоків підприємства
Управління фінансами, як найважливіша сфера діяльності будь-якого суб'єкта ринкового господарства, зумовлює необхідність побудови цілісної концепції, що дасть змогу на підставі об'єктивної та суб'єктивної інформації приймати оптимальні й реальні рішення, які сприятимуть підвищенню ефективності їх функціонування [54]. Однією з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва привели велику кількість суб'єктів господарювання на межу банкрутства. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.
Моніторинг фінансових потоків підприємства спрямовано на перевірку відповідності реальних фінансових потоків підприємства запланованим в його бюджеті грошовим засобам, а також розробку адекватних результатам перевірки управлінських рішень з прямим та зворотнім зв'язком.
В якості забезпечувальних функцій управління фінансовими потоками підприємства приймають бухгалтерський облік та фінансовий аналіз підприємства, який є діагнозом його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Результати аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування [41].
Для забезпечення досягнення вказаної мети доцільно організувати управлінський облік фінансових потоків в розрізі наступних видів центрів відповідальності: центр формування вхідного фінансового потоку, центр формування вихідного фінансового потоку, центр формування чистого фінансового потоку, центр планування і контролю фінансового потоків (Додаток Г)[39].
Центр формування вхідного грошового потоку – структурний підрозділ, результатом діяльності якого є надходження грошових коштів на підприємство. Керівництво даного центру відповідає за розміри грошових надходжень та джерела їх утворення. Прикладом такого центру може бути відділ збуту підприємства, керівництво якого відповідає за ефективну реалізацію продукції покупцям і надходження виручки від них. Досить часто відповідальність за своєчасність надходження грошових коштів від покупців може покладатися на фінансовий відділ підприємства, який здійснює контроль за всіма розрахунковими операціями підприємства. Проте фінансовий відділ є лише центром контролю за грошовими потоками, а не центром їх формування (за виключенням витрат на утримання самого відділу).
Центр формування вихідного грошового потоку – будь-який підрозділ підприємства, керівництво якого несе відповідальність за витрачання грошових коштів як на власне утримання, так і на виконання покладених на нього завдань.
Для ухвалення ефективних фінансово-господарських рішень щодо управління грошовими потоками важливим є використання дієвого організаційно-економічного механізму, який характеризується як систему взаємопов’язаних між собою елементів, яка визначає і забезпечує реалізацію комплексу заходів на кожному із етапів управління грошовими потоками.