Geum.ru

Магістерська програма: „ Адміністративний менеджмент І маркетинг в системі антикризового управління (назва)

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Управління


Фінанси

Управління фінансовими потоками



Функції

Функції

Функції


Аналіз існуючої структури, обсягу та швидкості фінансових потоків


Аналіз

Накопичувальна





Прогнозування

вхідних фінансових потоків


Планування (прогнозування)




Планування вхідних і вихідних фінансових потоків



Розподільна



Організація




Організація виконання запланованого обігу фінансових ресурсів


Координація (мотивація)


Контрольна

Регулювання виконання розроблених заходів






Контроль

Контроль за обігом фінансових потоків




Рис. 1.8 Система формування основних функцій управління фінансовими потоками підприємства [41]


Згідно з даними рис. 1.9 функції управління фінансовими потоками першочергово ґрунтуються на загальних функціях управління. Однак під впливом змісту функцій фінансів як загальної категорії фінансових потоків набувають своїх особливих ознак.

В рамках організації управління фінансовими потоками поєднана накопичувальна та розподільна функції фінансів, що забезпечує збалансованість вхідних і вихідних фінансових потоків для підтримки необхідного рівня платоспроможності.

Регулювання є функцією управління, яка забезпечує функціонування управлінських процесів у рамках заданих параметрів, а саме передбачає координацію руху фінансових потоків відповідно до запланованих заходів.

Контрольна функція управління фінансовими потоками загальна для будь-якої системи управління. В процесі реалізації контролю перевіряється ефективність відповідної роботи (функція управління) та результативність використання фінансових потоків (функція фінансів) з метою подальшого корегування в процесі управління.

Другорядні функції системи управління фінансовими потоками підприємства визначаються залежно від класифікаційних ознак об’єкта управління:

1) за впливом на всі сфери діяльності підприємства у цілому: операційні функції; фінансові функції; інвестиційно-інноваційні функції;

2) за впливом на окремі стадії виробничого процесу: функції управління відтворювальним процесом; функції управління розподільним процесом; функції контролю;

3) за впливом на окремі фактори виробництва: обсяг виробництва та реалізації продукції; дебіторська та кредиторська заборгованість; інвестиційно-кредитні кошти тощо.

Трансформація і деталізація складу функцій системи управління фінансовими потоками відбувається з під впливом особливостей виробничого процесу: його масштабів і номенклатурності, спеціалізації і виробничої структури промислового підприємства.

Враховуючи той факт, що управління є циклічно повторюваним процесом, послідовність реалізації функцій управління фінансовими потоками зобразимо у вигляді спіральної моделі життєвого циклу процесу управління (рис. 1.9) [21].

Такий підхід до реалізації функцій управління відповідає вимогам міжнародних стандартів системи якості серії 9000, на яких базується концептуальна модель “петля якості”. Відповідно до стандартів ISO “петля якості” являє собою модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях управління.



Прогнозування

вхідних фінансових потоків

Планування вхідних і

вихідних фінансових потоків



9

8






2

3




Аналіз обсягу,

терміну та швидкості руху фінансових потоків




Організація виконання запланованого обігу фінансових ресурсів


Управління фінансовими потоками


1

4

7

10



5

6





Регулювання виконання розроблених заходів


11

12

Контроль за обігом фінансових потоків






Рис. 1.9 Спіральна модель реалізації етапів управління фінансовими потоками [38]:

– напрямок реалізації етапів управління фінансовими потоками;

– послідовність реалізації кожної функції управління фінансовими потоками окремо;

1 - 12 – етапи реалізації управління фінансовими потоками.

Запропонована спіральна модель і “петля якості” мають загальний підхід до реалізації функцій управління, згідно з яким кожна функція бере участь у забезпеченні виконання наступної для досягнення бажаного результату. Однак на відміну від запропонованої моделі “петля якості” має замкнутий цикл, який закінчується при утилізації та завершенні використання продукції [38].

Відмітною рисою представленої послідовності виконання функцій управління фінансовими потоками є циклічність їх реалізації. Особливість реалізації першого витку спіралі (виділені лінії з першого по шостий етапи) полягає в тому, що на нього припадає більш детальна і трудомістка робота: вибір системи показників аналізу фінансових потоків, відбір факторів, що впливають на макроекономічну динаміку визначеної кон’юнктури ринку, розроблення ефективної моделі прогнозування, організація системи планування та балансування розміру вхідних і вихідних фінансових потоків для забезпечення ритмічного виробництва, налагоджування гнучкої та оперативної організаційної системи, матеріально-технологічного забезпечення, виявлення нормативно-допустимих відхилень результативності управлінської роботи. З кожним наступним витком якість здійснення функцій підвищується. Результат кожного етапу формує інформаційну основу для наступного циклу [12].

Крім цього, реалізація спіральної моделі управління зумовлює виникнення двовимірної системи координат. До основної площини належить послідовна реалізація функцій управління, до другорядної – етапи реалізації кожної функції окремо. На відміну від основної площини виконання функцій управління другорядної площини мають замкнутий характер. Незважаючи на другорядність розмірності, послідовність виконання функціональних обов’язків має вагоме значення для досягнення збалансованого обігу фінансових потоків. Тривалість і неефективність здійснення функціональних етапів впливатимуть на результативність виконання наступних функцій і системи управління в цілому [2].

Проведення фінансово-економічного аналізу займає значний інтервал часу, і заключні його висновки можуть бути вже неактуальними для їх застосування. Тому для оперативності виконання аналітичної функції необхідним є застосування експрес-діагностики, яка завдяки незначному набору фінансових показників і визначених сприятливих орієнтирів розподілу фінансових потоків дозволяє відслідковувати зміни, що відбуваються в обігу фінансових ресурсів підприємства. Результатом експрес-оцінки фінансово-господарської діяльності є сигнал керівництву про появу негативних або позитивних факторів, що впливають на обіг фінансових потоків. Непередбачені зміни потребують детального аналізу, результатами якого стають заходи по їх усуненню або, навпаки, на їх закріплення. За своєю суттю вона є опосередкованим захистом підприємства від виникнення кризи платоспроможності [23].

Залежно від об’єктів дослідження прогнозувати фінансові потоки можна за двома напрямками: “зверху донизу” та “знизу вгору”. На нашу думку саме перший спосіб є найбільш ефективним для передбачення майбутніх доходів підприємства, оскільки він враховує динаміку макроекономічного середовища, тенденції в окремому виді економічної діяльності, у визначеному сегменті ринку.

На відміну від планування, прогнозування не ставить задачу безпосередньо на практиці розроблені прогнози здійснити. Особливість прогнозу полягає в альтернативності фінансових показників, які визначають варіантність динаміки фінансових потоків підприємства на підставі тенденцій, що визначилися в результаті проведеного дослідження.

Окреслення динаміки прогнозного періоду та визначення власних можливостей забезпечує розрахунок планових потреб в обсягах фінансових потоків і пошук джерел їх формування з метою забезпечення безперебійного процесу відтворення.

Використання планування в управлінні фінансовими потоками – це охоплення всього комплексу заходів по визначенню планових завдань і їх планомірному та цілеспрямованому втіленню в життя. Фінансовий план є практичним застосуванням розробленого прогнозу на найближчу перспективу [29].

На відміну від аналітичної функції фінансове планування ставить перед собою задачу оптимізації фінансових потоків підприємства та підвищення ефективності діяльності. Професор Л. Дробозина під оптимізацією розуміє максимізацію реальних пасивів і активів [4].

Однак, дане твердження є обмеженим, оскільки досягнення максимального розміру фінансових потоків ще не свідчить про ефективність їх використання. На думку Є. Бровкової, під оптимізацією фінансових ресурсів слід мати на увазі встановлення необхідної пропорційності в їх використанні на цілі виробничого та соціального розвитку підприємства.

Виходячи з цього, я вважаю, що оптимізація фінансових потоків повинна ґрунтуватися на реалізації таких управлінських завдань:

1) досягнення максимального рівня прибутковості при мінімізації вихідних фінансових потоків;

2) забезпечення фінансово-господарської діяльності необхідними фінансовими потоками в достатньому обсязі та в будь-який період часу.

Незважаючи на багатовимірну систему управління, для кожної площини притаманний незмінний функціональний результат. Однак як і при реалізації етапів управління, так і при послідовному виконанні окремих функцій кожен елемент моделі набирає додаткового поглибленого змісту про обіг фінансових потоків та ефективність економічних відносин, що їх супроводжують.

Економічний зміст спірального уявлення управління фінансовим потоком свідчить про нескінченність процесу управління. Після виконання робіт на першому витку спіралі починається другий цикл, потім третій і т. д. Всі етапи повторюються на більш високому науково-методичному рівні.

Виконання цих функцій здійснюється завдяки використанню провідних методів управління, які являють собою способи здійснення функцій для досягнення встановлених цілей. В командно-адміністративній системі методи управління поділялися на чотири групи: адміністративні (організаційно-розпорядчі), соціально-психологічні, ідеологічні, економічні. Ринкові вимоги вплинули на спрощення набору методів завдяки зниженню значущості ідеологічної спрямованості системи управління господарськими суб’єктами. Спираючись на попередній досвід фахівців у галузі управління, методи управління фінансовими потоками підприємства поділяються на адміністративні, соціально-психологічні та фінансово-економічні [4].

На мою думку, роль адміністративних методів у системі управління фінансовими потоками полягає в:

1) розробці і впровадженні нових методів організації управління фінансовими потоками (система контролінгу), винаходів і раціоналізаторських пропозицій, які повинні ґрунтуватися на використанні інформаційних технологій;

2) вирішенні кадрових та організаційних питань. Максимальну віддачу від фінансових служб можливо отримати у випадку доцільного їх розміщення за функціональною приналежністю. З цього приводу раціонально у фінансовому департаменті виділяти: аналітичний відділ, відділ фінансового прогнозування, плановий відділ, контрольний відділ;

3) забезпеченні впровадження передових стандартів на бухгалтерську та фінансову документацію, участь у фінансово-економічних конференціях, обмін досвідом і т. д.;

4) розробці і запровадженні в дію фінансово-економічних нормативів. Відстеження фінансових процесів як на власному підприємстві, так і на відповідному сегменті ринку забезпечується завдяки постійному коректуванню існуючих і впровадженні нових норм та нормативів функціонування фінансової системи підприємства.

До адміністративних методів варто включати методи регламентування, нормування, інструктування, розпорядчих впливів.

Особливість групи соціально-психологічних методів управління в фінансовій сфері полягає в плануванні соціального розвитку колективу, використанні різних форм матеріального заохочення, вихованні групової самосвідомості колективу тощо. Для виявлення соціально-психологічних факторів, що впливають на ефективність виробництва, варто широко використовувати такі методи дослідження, як анкетування, інтерв’ювання, застосування спеціальних тестів, хронометраж, спостереження, опитування, експертні оцінки тощо [40].

Група фінансово-економічних методів управління фінансовими потоками має специфічний характер, який відповідає функціональним складовим категорії “фінансові потоки”. До них слід відносити [42]:

1) горизонтальний і вертикальний аналіз, аналіз відносних показників, трендовий, факторний і порівняльний аналіз;

2) прогнозування слід здійснювати за допомогою методів екстраполяції, моделювання та опитування експертів. Вибір раціональної прогнозної моделі є основою для реалізації головної стратегії розвитку господарської діяльності;

3) планування фінансових потоків слід здійснювати за допомогою балансового методу, який визначає взаємодію вхідних і вихідних фінансових потоків як основи прийняття управлінських рішень. Шахове уявлення фінансового плану дозволяє передбачити, завдяки яким джерелам очікується надходження фінансових ресурсів та завдяки чому компенсуються їх видатки;

4) вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на рух фінансових потоків слід контролювати за допомогою факторного моделювання.

Реалізація фінансово-економічних методів управління фінансовими потоками залежить від таких елементів:

– вибору періоду аналізу. Чим більше відрізок часу, що розглядається, тим повніша і об’єктивніша картина результативності управлінських рішень;

– розробки форми звітності, яка дозволяє більш наочно зобразити динаміку основних показників, що характеризують рух фінансових потоків;

– відібраної системи показників для проведення послідовного аналізу фінансово-економічного становища. Набір індикаторів стану та структури фінансових потоків підприємства повинен мати мінімальну кількість при максимальному охопленні всіх ланок господарської діяльності;

– стратегічних пріоритетів використання фінансових потоків.

У системі фінансово-економічних методів управління важливе значення мають:

1) затвердження планових показників роботи за всіма підрозділами;

2) розробка і впровадження прогресивних фінансово-економічних нормативів;

3) надання оперативно-господарської самостійності підрозділам у виборі шляхів виконання планових завдань;

4) облік витрат на виробництво і досягнення нормативних показників діяльності підрозділів підприємства;

5) удосконалення системи економічної відповідальності підрозділів за результати своєї роботи;

6) вірогідність оцінки і повнота відображення вхідних та вихідних фінансових потоків фінансово-господарської операції;

7) розробка і впровадження методів економічного стимулювання;

8) удосконалення системи економічної відповідальності підрозділів за результати своєї роботи;

9) організація розрахунків з постачальниками і споживачами, фінансовими і банківськими органами, контроль за дотриманням платіжної дисципліни.

Контроль за виконанням функцій і методів управління фінансовими потоками здійснюється на підставі порівняння запланованих показників із фактично досягнутими результатами.

Застосування системного підходу до управління фінансовими потоками полягає у взаємозалежності реалізації кожного з елементів, що обумовлюють цілісні властивості загальної системи. Послідовність представлення елементів системи управління фінансовими потоками в цілому не є принциповою, бо між ними існує взаємозв’язок і реалізація кожного елемента пов’язана із впровадженням іншого [41].

Залежно від змісту головної мети управління фінансовими потоками формуються основні принципи управлінської діяльності, які визначають суб’єктів і об’єктів управління. Встановлення переліку об’єктів та суб’єктів управління, їх деталізація та класифікація за цілями функціонування дозволяють розробити механізм управління, який у процесі дії вимагає виконання окремих функцій. Інтенсивність управління обігом фінансових потоків, оптимальність їх розміру, направленість і ефективність використання – все це залежить від методів та інструментів управління фінансовими потоками [21].

Отже, впровадження основних елементів системи управління фінансовими потоками на підприємстві слід розглядати як один з головних чинників підвищення ефективності будь-якої фінансово-господарської діяльності. Постійний кругообіг фінансових потоків на підприємстві приводить до безперервних змін як у джерелах їх формування, так і в розміщенні, а це, в свою чергу, впливає на результативність і платоспроможність підприємства. Саме тому запропоновані елементи системи управління дозволяють в динамічних умовах розвитку скоординувати зусилля підприємства для досягнення встановлених завдань.

Інформаційне забезпечення функціонування розробленої системи управління фінансовими потоками отримують за результатами проведення фінансово-господарського аналізу. Тому від обраної методики аналізу фінансових потоків залежить вчасність прийняття управлінських рішень та ефективність економічних відносин [20].


    1. Світовий досвід управління фінансовими потоками підприємства


Фінанси сільськогосподарських підприємств являють собою систему грошових відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів з метою отримання прибутку. Сутність фінансів сільськогосподарських підприємств полягає в об’єктивній необхідності фінансового забезпечення їх діяльності, що зумовлено особливостями технологічного процесу, форм власності, мало прогнозованістю кон’юнктури ринку на сільськогосподарську продукцію. У зв'язку з тим, що сільськогосподарська діяльність передбачає використання значних ресурсів: природних ресурсів, основних засобів, виробничих запасів, коштів, то досвід розвинених країн може виявитися для України особливо корисний на сучасному етапі розвитку її економіки [33].

У 1994–1998 р. вийшов ряд фундаментальних робіт з управління фінансовими потоками підприємств. Серед них варто виділити роботи Р. Брейлі (Лондонська школа бизнеса), С. Майєрса (Массачусетський технологічний інститут), А. Маркуса «Основи корпоративних фінансів» (1994 р.) і «Принципи корпоративних фінансів» (1995 р.), Р. Мертона (Гарвардський університет) «Фінансові нововведення, менеджмент і регулювання у фінансових інститутах» (видання Національного бюро економічних досліджень у Кембриджі. Массачусетс, 1996 р.) та ін.

У західних джерелах, приводяться три основні моделі управління фінансовими потоками: