Магістерська програма: „ Адміністративний менеджмент І маркетинг в системі антикризового управління (назва)

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Британо-американо-голландська модель.
2. Континентальна модель
3. Південноамериканська модель.
4. Ісламська модель.
5. Інтернаціональна модель.
Аналіз сучасних методів управління фінансовими потоками та дослідження їх впливу на фінансово-економічний стан вп нубіп «великос
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
  • британо-американо-голландська,
  • континентальна,
  • південноамериканська.

1. Британо-американо-голландська модель. Управління грошовими потоками по цій моделі орієнтується на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Власники акціонерного капіталу часто відділені від оперативного керування корпораціями. Три провідні країни, що використовують цю модель (Великобританія, США і Нідерланди) мають добре розвитий ринок цінних паперів. У цих країнах розміщаються штаб-квартири багатьох мультинациональних корпорацій (МНК) з відділеннями в державах, що приймають ту ж модель управління, що й у головних компаніях (Австралія, Венесуела, Гонконг, Ізраїль, Індія, Канада, Кіпр, ПАР, Мексика, Сінгапур і ін.).

У США політику господарського обліку та грошових потоків (Generally Accepted Accounting Principles (GAAP)) розробляє професійна організація незалежних бухгалтерів – Рада по розробці облікових стандартів – Financial Accounting Standards Board (FASB). Великі корпорації в США, що активно працюють із вторинним ринком цінних паперів, зобов'язані щорічно надавати свої звіти у відділення федерального уряду – Комісію з цінних паперів і бірж – Securities & Exchange Commission (SEC).

ВUК (United Kingdom of Great Britain) використовуються Стандарти фінансової звітності – Financial Reporting Standards (FRS) і Норми стандартної облікової практики – Statements of Standard Accounting Practice (SSAP), розроблювальні і регулярно обновлювані неурядовими професійними організаціями.

2. Континентальна модель. Управління грошовими потоками по цій моделі практикується в Японії й у країнах Європи (Франція, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Бельгія, Італія, Данія й ін.). Бізнес у цих країнах тісно пов'язаний з банками, і уряд вимагає обов'язково публікувати звіти. Всі облікові процедури консервативні і регламентуються законодавчо. Франкомовні африканські країни (Алжир, Ангола, Марокко, Сенегал і ін.) також додержуються цих правил. Питання оподатковування відповідно до економічної політики держави є тут пріоритетними.

3. Південноамериканська модель. Використовується в країнах південного континенту Америки (Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Уругвай і ін.) Орієнтується на потребі уряду і відрізняється від інших моделей щорічними коректуваннями на темпи інфляції. У цих країнах розробляються спеціальні методики, що враховують нестабільність грошової одиниці і порушення принципу первісної оцінки основних засобів, (Historical Cost Principle).

Варто звернути увагу ще на дві моделі обліку, що з'явилися в зв'язку з новими історичними подіями у світі. Вони поки не досягли того рівня чіткості, що сприяє упевненому функціонуванню британо-американської, континентальної і південноамериканської практик. Однак їхня актуальність останнім часом підсилюється.

4. Ісламська модель. Входить у практику нової організації економічного співробітництва ісламських держав. Нова співдружність створюється в противагу відомому союзові промислово-розвинутих країн. Такі країни, як Туреччина, Іран, Бангладеш і ін., будують свої законодавчі системи під впливом богословських ідей. Так, оскільки в Корані заборонено надання грошей під відсоток, звітна документація не може показувати механізм фінансового позареалізаційного прибутку. При цьому ресурси і борги компаній враховуються за ринковими цінами.

5. Інтернаціональна модель. Мабуть, саме цю модель можна було б назвати міжнародною. Вона враховує той факт, що бухгалтерський облік стає засобом інтернаціонального спілкування. Мультинациональний бізнес вимагає поєднання звітності, побудованої відповідно до практики кожної з країн учасниць економічної комунікації. Професійні організації багатьох країн світу підтримують діяльність Комітету з міжнародних стандартів (IASC – International Accounting Standards Committee).

Використання IAS – добровільне рішення кожної МНК і не знімає необхідності підкорятися вимогам правил, прийнятих усередині країни.

Ключ до розуміння закордонної практики управління фінансовими потоками полягає в тім, що всі моделі управління орієнтуються на зовнішнього і внутрішнього споживача, однаковою мірою зацікавленого в прибутковості господарства.[54]

Кожна операція повинна бути прозорою з погляду її впливу на зміну прибутку. Необхідно вчасно визначати, чи потрібні коригувальні дії, щоб механізм збільшення доходу працював безвідмовно.

Дослідженню, у ході управлінського і фінансового обліку, піддається пакет фінансової звітності компанії, товаристві або корпорації. У пакет фінансової звітності, що надходить до споживачів, входять наступні формати: Балансовий звіт, Balance Sheet; Звіт про прибуток і збитки, Income Statement (P&L – Profit and Losses Statement); Звіт про зміни в капіталі власника, Earned Capital Statement – Звіт про зароблений капітал (для приватної компанії) Retained Earning Statement – Звіт про нерозподілений прибуток (для корпорації); Звіт про рух грошових коштів, Statement of cash flow.

Реальним і основним інструментом аналізу грошових потоків, що вимагають широкого застосування на практиці і заглибленому вивченні аналітиками, є звіт про рух грошових коштів.

Вітчизняний звіт про рух грошових коштів, не зважаючи на його встановлену форму, знаходиться в стадії становлення, і тому особливо своєчасним представляється ознайомленню з закордонним досвідом у цій області [44].

У німецькомовних країнах (Німеччина, Австрія, Швейцарія) для аналізу руху грошових коштів широко використовується так званий "розрахунок потоків капіталу" (Kapitalflussrechnung), що обов'язковий до опублікування в пояснювальній записці до річного звіту. Поняття Kapitalflussrechnung трактується по-різному як в економічній літературі, так і на практиці. В одних випадках його використовують як загальне (єдине) поняття для різних розрахунків руху грошових коштів, в інші - як спеціальний вид розрахунку фондів. Вихідним пунктом Kapitalflussrechnung є зведений баланс руху майна і капіталу (Bewegungsbilanz), що являє собою зміну величини статей балансів на дві звітні дати і показує джерела і напрямки використання засобів. Визначаються наступні чотири основні зміни:
  • ріст величини статей активу (купівля основних засобів);
  • зниження величини статей активу (з каси виплачена заробітна плата);
  • ріст величини статей пасиву (отримання кредиту);
  • зниження величини статей пасиву повернення кредиту).

Слід зазначити, що багато фірм у німецькомовних країнах усе більш орієнтуються при складанні річних звітів на більш вживаний вид звіту про рух грошових коштів - Cash-Flow Statement (далі - CFS).

Ні в Німеччині, ні в Австрії, ні у Швейцарії законодавством (напр., торговельним кодексом) CFS не запропонований в обов'язковому порядку до складання. Та все таки відповідно до міжнародних форм фінансової звітності він рекомендований до розрахунку й опублікування в складі стандартного набору звітів про комерційну діяльність. Так з 1999 р. CFS став обов'язковий до опублікування для компаній Німеччини, чиї акції котируються на біржі. Як у Німеччині, Австрії, так і у Швейцарії є відповідні стандарти по складанню звіту про рух грошових коштів (відповідно HFA 1/1995, OFG, FER6). Австрійські і швейцарські підприємства, особливо ті, котрі стежать за інформацією міжнародних бірж, також публікують ретроспективно - у рамках річної звітності - CFS. Підприємства орієнтуються при цьому найчастіше на американський або міжнародний стандарти: відповідно SFAS Nr. 95 і IAS7.

Усі витрачені у господарстві ресурси знаходять своє відображення в витратах, які виникають за рахунок виплат грошових коштів, виникнення заборгованості, обміну тощо. Найбільша сума витрат у сільськогосподарських підприємствах припадає на здійснення процесу виробництва. Витрати виробництва в фермерських та інших малих господарствах складають: матеріальні витрати, оплата праці на виробництво продукції та інші витрати. Облік матеріалів та інших запасів доцільно вести періодичний, коли всі одержані запаси визначають як матеріальні витрати виробництва. При цьому для точного визначення розміру фактичних матеріальних витрат проводять корегування на зміну залишків запасів на початок та кінець року, які визначаються шляхом інвентаризації. При цьому інвентаризація виступає як елемент методу бухгалтерського обліку.

Таким чином, витрати на виробництво в малих підприємствах будуть склади алгебраїчну суму витрат на: оплату праці на виробництво продукції, суму придбаних матеріальних цінностей та отриманих послуг, суму інших витрат та суму зміни залишку запасів. Такий досвід був запозичений з США, де облік витрат ведуть за двома методами: касовим (не враховують залишки матеріальних цінностей на кінець року) або наростання (враховують залишки матеріальних цінностей на кінець року). Відповідно до міжнародних стандартів законодавство США не вимагає ведення обліку за єдиною системою і фермер може обирати будь-яку систему, яка об’єктивно буде відображати його діяльність. Але організація обліку передбачає ведення обліку за кожним видом діяльності та розподіл витрат на фермермерські та позафермерські витрати. Регістри обліку для фермерів розробляють науково-дослідні станції при університетах штатів [48].

Так, в штаті Айова такими регістрами згідно книги по фермерському обліку (практичне керівництво) є Регістр фермерські витрати, Регістр фермерський дохід (готівкою), Відомості чистого доходу. Крім того, при використанні методу наростання для визначення доходів і витрат ведуть опис кормів і худоби для визначення залишку та врахування його при визначенні результатів. При веденні обліку не використовують метод подвійного запису, а здійснюють просте групування господарських операцій. Витрати відображають в розрізі елементів і окремо виділяють витрати на оренду техніки та бартерні операції. Для позафермерських витрат, які пов’язані з діяльністю фермера та членів його сім’ї ведеться спеціальний реєстр витрат. У регістрі «Фермерський дохід (готівкою)» відображають доходи фермерської діяльності в розрізі галузей діяльності та джерел надходження доходу.

В Європі, зокрема в Польщі, облік в малих сільськогосподарських підприємствах ведеться на основі спрощеної системи методу «витрати-випуск». Як фінансовий результат визначають такі показники як «доход-брутто» та «доход-нетто». Доход-брутто визначається як різниця усіх доходів та витрат з корегуванням на залишки запасів та розрахунків без амортизації. Доход-нетто є результат від різниці доход-брутто та суми амортизації. Облік ведеться з використанням уніфікованих простих рахунків. Відповідно до Інструкції по впровадженню рахівництва основними регістрами обліку є: Інвентарна книга, Книга внутрігосподарського руху, Книга доходів і витрат.

Книга внутрішньогосподарського обліку призначена для відображення інформації про витрати продукції власного виробництва, надходження матеріалів та товарів в господарство та вибуття запасів з господарства; незавершене виробництво; рух поголів’я тварин та птиці; обробіток ґрунту, посіви тощо.

Інвентарна книга являє собою аналітичний регістр обліку майна і засобів. В книзі в таблицях здійснюють повний перелік цінностей господарства в натуральних та вартісних вимірниках. Кожен конкретний вид майна відображають в окремій таблиці. Так, окремо відображають будинки і споруди, транспортні засоби, тварини, нематеріальні активи, земля в розрізі окремих ділянок, сади, ягідні плантації, запаси, незавершене виробництво, зобов’язання, позики тощо.

Цікавою за побудовою є Книга обліку доходів та витрат. Вона складається з трьох частин: доходи, витрати і фінансовий результат діяльності. Для зручності використання кожна з частин різного кольору. Наприклад, витратна частина зеленого кольору, доходна – синього. Облік доходів здійснюється в розрізі господарських операцій за видами надходжень: готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки, товарообмінні операції. Аналогічно відображають витрати у вартісному виразі. В кінці місяця визначають фінансовий результат: до сальдо на початок звітного періоду додають доходи за звітний період і мінусують витрати, здійснені за цей період. Враховуючи, що більшість наших фермерів є малообізнані в премудростях бухгалтерського обліку, така побудова регістра обліку доходів і витрат доцільна і у нашій країні [4].

Взагалі, у більшості країн Європи ведення обліку доходів і витрат має чітко виражений податковий характер і ведеться тільки для складання податкової звітності та здійснення розрахунку платежів до бюджету. У веденні такого обліку зацікавлений лише сам фермер.

Вивчення світового досвіду фінансового забезпечення підприємств аграрної сфери показує, що найпоширенішими в зарубіжних країнах формами й методами фінансової підтримки сільськогосподарських виробників є:

– державне фінансування й кредитування сільськогосподарського виробництва через державне регулювання цін, податкове стимулювання, надання державних пільгових кредитів і субсидій тощо;

– кредитування аграрного сектора державними й приватними кооперативними кредитними установами – кредитними союзами, кооперативами, кооперативними банками;

– страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві, як за участю держави, коли компенсація втрат здійснюється переважно за рахунок державних коштів (Іспанія, США, Канада), так і приватними компаніями (Франція, ФРН) [60].

Узагальнений зарубіжний досвід вказує на необхідність створення в Україні кредитної кооперації, для утворення якої доцільно:

– визначити правовий статус, порядок створення та основні засади організації і кредитних кооперативів шляхом прийняття закону “Про кредитну кооперацію”;

– визначити, що становлення системи кредитної кооперації в Україні має відбуватись в три етапи: створення місцевих кредитних кооперативів, регіональних об’єднань кредитних кооперативів та центрального банку кооперативного кредиту.

Державна політика, спрямована на фінансову підтримку сільського господарства з використанням різних форм і методів, сприятиме створенню умов, за яких підприємства зможуть досягати поставлених цілей, а аграрний сектор стане джерелом нагромадження капіталу й базою для розширення внутрішнього та зовнішнього ринку в Україні [60].


РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ВП НУБІП «ВЕЛИКОСНІТИНСЬКЕ НДГ ІМ.О.В. МУЗИЧЕНКА»

    1. Економіко-господарська характеристика ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”


Історія НДГ „Великоснітинське” бере свій початок від колгоспу ім. Калініна, ім. Чапаєва та ім. 1-го Травня. У 1960 році цей колгосп був приєднаний до Триліського відгодівельного пункту і реорганізований у Триліський радгосп Київського Раднаргоспу Українського тресту.

У 1963 році „Триліський” був перейменований у радгосп „Великоснітинський”, а центральна садиба господарства розмістилася у селі Велика Снітинка.

У 1972 році на базі радгоспу „Великоснітинське” було організовано навчально-дослідне господарство „Великоснітинське” і передано в пряме підпорядкування Національного аграрного університету.

У господарстві працюють 300 осіб, на його базі діє кафедра виробничого навчання науково-технологічного інституту НУБіП, де щорічно проходять навчально-виробничу практику 1500 студентів і магістрів Національного аграрного університету. Вони брали участь в практичному

освоєнні основних технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, набували досвіду наукових досліджень, освоєння сучасної техніки, аналітичної роботи, виробничо-фінансової діяльності господарств.

ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка” є державним сільськогосподарським підприємством, основною діяльністю якого є створення необхідних умов для проведення навчальної, технологічної і виробничої практики студентів за профілем обраної спеціальності та підвищенням кваліфікації спеціалістів, відповідно до навчальних планів і програм Національного університету біоресурсів та природокористування України на основі зразкового ведення сільського господарства.

ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка” розташоване у Фастівському районі Київської області неподалік від бази постачання і ринків збуту. Таке зручне місце розташування сприяє організації виробництва сільськогосподарської продукції з незначним терміном зберігання (молоко, овочі, риба). Комунікації господарства досить розвинені, зокрема є добрі шляхи сполучення з адміністративними центрами, 60% внутрішньогосподарських шляхів мають тверде покриття. Між виробничими підрозділами і адміністративним центром є диспетчерський зв’язок, що дає можливість для оперативного спілкування в процесі вирішення господарських ситуацій. Розвиненість комунікацій забезпечує своєчасний обмін інформацією, а також активно впливає на формування управлінських рішень.

Природні умови в яких знаходиться господарство характеризуються помірно-континентальним кліматом з досить теплим літом та помірно холодною зимою.

Середньорічна температура повітря складає +6,7°, найбільш холодного місяця січня (-6,2°), а найтеплішого місяця (липня) - (+19.1°). Від цих середніх багаторічних показників в окремі роки спостерігаються відхилення.

Абсолютний максимум температури досягає (+38°) , мінімум - (-33°), що засвідчує можливість вимерзання в малосніжні зими озимих та пошкодження плодових багаторічних насаджень, а в окремі періоди сухого жаркого літа спостерігається підгорання озимих та ярих зернових.

Тривалість безморозного періоду, досягає в середньому 160-170 днів, а вегетаційний період продовжується з другої декади квітня до третьої декади жовтня з сумою активних температур 2650-2800°. Цих природних факторів достатньо для вирощування районованих сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

Середньорічна сума опадів складає 560 мм, але розподіл їх по місяцях року рівномірний. Найбільша кількість опадів випадає в липні (77 мм). В посушливі роки обливо мало опадів випадає в травні, що пагубно впливає на сходи рослин.

Для зимового періоду характерно нестійке коливання температур та висота снігового криву, яка коливається від 10 до 22 см. Досить часто спостерігається випадання зимових опадів у вигляді дощу, що в свою чергу призводить до утворення льодяної кірки і негативного впливу на сільськогосподарські культури.

Глибина промерзання грунту в середньому становить 40 см. Вона залежить не тільки від температури і глибини снігового покриву, але також від типу грунтів та їх механічного складу.

Відносна вологість досягає свого максимуму восени і взимку - 80-85%. Посушливих днів з відносною вологістю менше 30% в середньому за рік буває від 15 до 20, з них більшість припадає на травень.

Весна затяжна, нестійка, з частими змінами холодної і теплої погоди. Початком весни вважають кінець другої і початок третьої декади березня. Танення снігу, в зв'язку з наявністю великих площ лісів, відбувається повільно і протяжність сніготанення в середньому становить 20-25 днів.

Літо тепле, але не спекотне, дощове. В окремі роки найбільша кількість опадів, які випали негативно впливає на сільськогосподарські культури, а разом з тим призводить до вимокання та вилягання хлібів або створюються несприятливі умови для збору врожаю. В деякі роки непоправну шкоду сільському господарству наносить град. Влітку переважають півічно-західні вітри.

Перехід до осені поступовий, з частим поверненням теплої погоди. Перша половина осені, як правило, суха і тепла. Похмура, прохолодна та з дощем вона починається наприкінці жовтня. Сніг починає випадати з листопада.

Зима м'ягка, похмура, з частими відлигами. Під час відлиг відбувається танення снігу, інколи до повного його зникнення. Через деякий час сніговий покрив встановлюється знову і деколи це явище може повторюватись декілька разів. Взимку переважають південно-східні вітри.

В цілому кліматичні умови району по кількості тепла, світла, вологи сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур.

Земельні угіддя господарства розташовані в двох населених пунктах: с. В. Снітинка, с. Гвардійське. Відстань до районного центру м. Фастів – 12 км, відстань до обласного центру м. Київ – 70 км.

Фастівський район по умовах рельєфу являє собою слабкохвилясте лесове плато, яке складає ландшафтний фон поверхні з окремими морено - зандровими гребенями, північна частина району - погорбована, а південна - частково еродована ( яри, балки).

Ґрунтовий покрив району представлений переважно чорноземами типовими (43,8%) та опідзоленими грунтами (33,4%). Менш поширені лучно-чорноземні, дерново-підзолисті, лучні і чорноземно-лучні, болотні та інші грунти .

Найбільш продуктивні грунти універсального використання - чорноземи типові займають площу 22,9 тис.га сільськогосподарських угідь. Використовуються вони в основному під орні землі.

Зосереджені чорноземи типові головним чином в східній частині району, де вони складають від 45 до 90% площ сільськогосподарських угідь. Гумусований профіль чорноземів типових має потужність 80 - 100 см, вміст гумусу в орному горизонті складає 2,5-3,5%. Реакція ґрунтового розчину слабокисла - рН в середньому 5,6. Ці грунти мають значні запаси валових та рухомих форм поживних речовин, сприятливі фізико-хімічні властивості та водно-повітряний режим, проте схильні до запливання і утворення кірки. Вони містять також значно більше глинистих часток, внаслідок чого здатні накопичувати органічну речовину та утворювати агрономічно цінну структуру. Значна товщина гумусових горизонтів і достатня кількість гумусу в них дозволяють поглиблювати орний шар.

Для ведення господарської діяльності в ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ імені О. В. Музиченка” нараховується:


Таблиця 2.1

Склад і структура земельної площі у ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ імені О. В. Музиченка”


Показники

Роки

2007 у % до 2005рр.

2005р.

2006р.

2007р.

1.Загальна земельна площа (га)

3649

3404

2960

81,1

В тому числі:




С.г. угідь

3404

3125

2791

81,9

З них:




Рілля

3311

3004

2605

78,7

Сінокоси

67

95

161

240,3

Пасовища

24

24

21

87,5

Багаторічні насадження

2

2

4

200

2.Ліс

53

53

49

92,5

3.Ставки та водоймища

42

42

42

1,0

4.Інші земельні угіддя

150

184

78

52,0

Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”

Отже, виходячи з даних таблиці 2.1., ми можемо зробити такий висновок, що загальна земельна площа у 2007році зменшилася на 18,9% порівняно з 2005 роком. Також зменшилася площа сільськогосподарських угідь у 2007 році на 18,1% . з них: зменшилася площа ріллі на 21,3% у порівняні з 2005 роком і зменшилася площа пасовищ на 12,5% у 2007 році; зате площа сінокосів і багаторічних насаджень зросла на 140,3% і на 100% у 2007 році. Також господарство має в свому розпоряджені ліс, площа якого складає 49га; ставки та водоймища, які займають 42га від загальної земельної площі; і інші земельні угіддя, площа яких у 2007році складала 78га, тобто на 48% менша ніж у 2004році.

Таблиця 2.2

Урожайність сільськогосподарських культур у ВП НУБіП

“Великоснітинському НДГ імені О.В.Музиченка”



Показники

Роки

2005

2006

2007

Зернові, вього (ц/га)

37,8

28,9

33,0

в тому числі:

- озима пшениця



42,4



27,7



40,1

- яра пшениця

41,7

43,6

29,3

- ячмінь

33,5

32,4

29,9

- горох

33,6

21,8

20,5

Цукрові буряки

346

333

350

Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”

З наведених даних видно, що врожайність зернових культур має певний стабільний характер і коливається по роках від 28,9 до 41,8 ц/га із середнім показником по роках 34,6 ц/га або з відхилення у бік збільшення 20,8 % і зменшення 16,5%. Ці дані свідчать про достатньо повне і стабільне забезпечення ресурсами виробництва та дотриманням технологічних вимог вирощування зернових культур. Дещо вища строкатість спостерігається на вирощуванні ячменю (29,8-41,2 ц/га) та гороху (21,8-35,2 ц/га). Наведені показники врожайності зернових культур перевищують середні по Україні в 1,5-1,7 разів.

Таблиця 2.3

Поголів’я і продуктивність тваринництва

в ВП НУБіП “Великоснітинському НДГ імені О.В.Музиченка”

Показники

Роки

2005

2006

2007

1

2

3

4

Велика рогата худоба, гол.

1895

1826

1827

В тому числі корів, гол.

820

720

720

Продовження таблиці 2.3


1

2


3

4

Поголів’я свиней, голів

588

621

658

Удій на 1 фуражну корову, кг

4572

4495

4073

Вихід телят на 100 корів, гол.

88

75

82

Середньодобовий

приріст ВРХ, г



479



462



428

Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”

Дані таблиці 2.3 свідчать, що основна тваринницька галузь скотарство в підприємстві набула свого стабільного стану, як за поголів’ям, так і за продуктивністю тварин, що в цілому відповідає можливостям виробництва власних кормів та продуктивність корів, яка досягла порівняно високий рівень використання генетичного потенціалу стада корів та існуючу кормову базу. Досягнутий середньорічний удій молока на корову за наведені роки складає 4498 кг з максимальним відхиленням по роках у бік зменшення 9% і збільшення – 11% показує на певну стабільність продуктивності, яка перевищує середньо-український показник за ці роки в 1,7 разів.

Щодо середньодобового приросту ВРХ – 453 г з відхиленням по роках відповідно 5,7 і 17,7%, то це свідчить як про низьку загальну продуктивність (хоча вона також вища порівняно з середніми показниками по Україні в 1,7 разів), так і має певну нестабільність по роках і вимагає низки заходів по підвищенню продуктивності приросту тварин.

Аналіз даних таблиці 2.4. показує, що найбільше прибутковими видами продукції виявились в рослинництві зернові культури, прибуток від реалізації зерна у 2007 році склав 292,4.


Таблиця 2.4

Фінансовий результат у ВП НУБіП “Великоснітинському НДГ імені О.В.Музиченка”

Показники

Роки

2007рік у % до 2005року

2005

2006

2007

1

2

3

4

5

1.Площа с/г угідь,га

3404

3125

2791

81,9

2.Чисел. прац. в с/г в-ві, чол.

220

217

217

98,6

3.Вироблено продукції:




- на 1 працівника,грн.

28396

25290

26309

92,7

- на 1 га с/г угідь,грн..

1887

1658

1724

91,4

4.Отримано виручки,тис.грн.

8536,4

6981,7

8600,7

100,8

Рослинництво

1131,9

1200,6

2017,7

178,3

Тваринництво

6028,3

5079,2

6270,6

104

З них: зерно

829,8

796,5

1586,3

191,2

Молоко

4330,4

3529,7

5141,4

118,7

М’яcо ВРХ

1339,3

1227,1

1018,9

76,1

М’яcо свиней

331,5

304,2

100,6

30,3

5.Ціна 1ц (грн): зерна

41,34

50,83

88,18

213,3

Молока

149,81

136,03

197,29

131,7

М’яcа ВРХ

560,38

554,25

725,71

155,9



Продовження таблиці 2.4


1

2

3

4

5

М’яcа свиней

1112,42

990,88

785,94

71,0

6.Собівартість реалізованої продукції-всього,т.грн.

9979,5

7243,0

7366,3

73,9

Рослинництво

3804,9

1341,6

1764,5

46,4

Тваринництво

6174,6

5043,5

5354,3

86,7

З них: зерно

1420,8

850,7

1293,9

91,1

Молоко

3652,1

3283,9

3914,3

107,2

М’яcо ВРХ

1536,4

1480,8

1243,8

81,5

М’яcо свиней

258,5

278,8

157,7

61,0

7.Собівартість 1ц. реалізованої продукції(грн): зерна

32,13

54,29

71,93

223,9

Молоко

113,56

126,56

150,20

132,3

М’яcа ВРХ

642,85

655,28

885,90

137,9

М’яcа свиней

867,45

879,48

1232,03

142,0

8.Прибуток,тис.грн.

854,7

-261,3

1234,4

144,4

Рослинництво

136,6

-141,0

253,2

185,4

Тваринництво

920,7

35,7

916,3

99,5

З них: зерно

109,7

-54,2

292,4

266,5

Молоко

1048

245,8

1227,1

117,1

М’яcо ВРХ

-197,1

-223,7

-224,9

114,1

М’яcо свиней

73

34,2

-57,1

- 78,2

9.Рівень рентабельності,%

11,13

-3,61

16,76

150,6

Рослинництво

13,72

-10,51

14,35

104,6

Продовження таблиці 2.4


1

2

3

4

5

тваринництво

18,03

0,71

17,11

94,9

З них: зерно

15,23

-6,37

22,60

148,4

Молоко

31,93

7,49

31,35

98,2

М’яcо ВРХ

-12,83

-15,42

-18,08

140,9

М’яcо свиней

28,24

12,67

-36,21

- 128,2

10.Одержано прибутку:




На 1га с/г угідь,грн.

258,14

-78,92

372,82

144,4

На 1 працівника,грн.

3885,00

-1204,1

5688,5

146,4

Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”

Невелика сума прибутку у 2007 році зумовлена низькою середньою ціною реалізації зерна 71,93 грн. за 1 ц . Ціна реалізації за 1 ц зерна склала 88,18 грн. при майже однаковій собівартості (71,93 грн. за 1ц). Ці чинники зумовили і відповідний рівень рентабельності 22%. Високий фінансовий результат отримано і від реалізації молока. Прибуток у 2007 році склав 1227,1 тис. грн. . Це також сталося за рахунок цінового фактора. У 2005 році 1 ц молока реалізовано по 149,81 грн. (собівартість – 97,41 грн.), а у 2007 році за ціною – 197,29 грн. за 1 ц (собівартість – 150,20 грн.). Названі прибуткові види продукції відповідно забезпечили і загальну прибутковість господарства.

З наведених даних (таблиця 2.5) видно, що середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2007році збільшилася на 696,6тис. грн. і становила 13803,5тис. грн.

Вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення також збільшилася за даний період на 592,2тис. грн. і становила 11733тис. грн.


Таблиця 2.5

Основні показники забезпеченості в ВП НУБіП “Великоснітинському НДГ імені О.В.Музиченка” основними виробничими фондами та ефективність їх використання

Показники

2005р.

2006р.

2007р.

Відхилення

1

2

3

4

5

Середньорічна вартість виробничих ОФ, тис.грн.

13106,9

13307,3

13803,5

105,32

Вартість виробничих ОФ с.-г. Призначення, тис. Грн.

11140,8

11311,2

11733

105,32

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. Грн.

3685,45

3550,3

3407,2

92,45

Площа сільськогосподарських угідь, га

3427,1

3427,1

3427,1

100,00

в т. Ч. Ріллі, га

3311,1

3311,1

3311,1

100,00

Середньорічна чисельність працівників, чол.

220

217

217

98,63

Вартість валової продукції, тис.грн

5747

6712,9

6247,1

108,70

Прибуток, грн.

584700

1755700

854700

146,18

Поголів’я тварин, ум. Гол.

2011

1893

1617

80,41

Припадає на 1 га с.-г. Угідь:













виробничих ОФ с.-г. Призначення, грн..

3250,8

3300,52

3423,59

105,32

виробничих оборотних засобів, грн.


1075,38

1035,95

994,19

92,45

поголів'я тварин, ум. Гол.

0,59

0,55

0,47

79,66

Припадає на 1 працівника:













виробничих ОФ с.-г. Призначення, тис. Грн.

49,3

47,93

53,33

108,17

виробничих ОФ ін. Галузей, тис. Грн.

8,7

8,46

9,41

108,16

с.-г. Угідь, га

15,16

14,52

15,58

102,77

в т. Ч. Ріллі, га

14,65

14,03

15,05

102,73

Припадає на 1 тис. Грн.













Валової продукції, грн.

515,85

593,47

532,44

103,22

прибутку, грн.

52,48

155,22

72,85

138,81

Норма прибутку, %

3,5

10,4

5

-

Середньорічна вартість оборотних засобів зменшилася у 2007році на 278,3тис. грн.. і становила 3407,2тис. грн.. У 2007році на 1га с.-г. угідь припадає основних виробничих фондів с.-г. призначення 3423,59грн.; виробничих оборотних засобів – 994,19грн. Припадає на 1-го працівника основних виробничих фондів с.-г. призначення 53,33тис. грн..; основних виробничих фондів інших галузей – 9,41тис. грн.. Припадає на 1 тис. грн.. виробничих фондів с.-г. призначення у 2007році: валової продукції – 532,44грн.; прибутку – 72,85грн. Норма прибутку збільшилася за даний період і становила 5%.

Таблиця 2.6

Розрахунок вартісних показників продуктивність праці у ВП НУБіП “Великоснітинському НДГ імені О.В.Музиченка”



Показники

Роки



Відхилення



2005р.



2006р.



2007р.

1

2

3

4

5

1. Вартість валової продукції(тис.грн.)

6247,1

5488,0

5709,0

-538,1

В т.ч.:




рослинництво

3135,2

2782,4

2808,0

-327,2

тваринництво

3111,9

2705,6

2901,0

-210,9

2.Середньорічна чисельність грн.вникків(грн..)

220

217

217

-3,0

рослинництво

62

62

65

3,0

тваринництво

158

155

152

-6,0

3.Вироблено валової продукції на 1-го працівника(грн..)

28396

25290

26309

-2087,2


Продовження таблиці 2.6


1

2

3

4

5

рослинництво

50568

44877

43200

-7368

тваринництво

19696

17455

19086

-610

4. Фонд оплати праці(тис.грн.)

2408

2688

3052

643,7

5.Середньорічна оплата одного працівника(грн.)

8027

9882

11692

3666

Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”


Аналізуючи данні таблиці 2.6 можна зробити такий висновок, що середньорічна чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві з 2005-2007рр. зменшилося на 3 чоловіка і становила 217чол.

Вартість валової продукції за данний період зменшилася на 538,1тис.грн., тому і кількість виробленої валової продукції на одного працівника за 2007рік також зменшилася на 2087,2грн. становила 26309грн.. Зате збільшився фонд оплати праці на 643,7тис.грн. і у 2007 році становив 3052тис.грн. і збільшився середньорічна оплата праці одного працівника 3666грн. і становила 11692грн.

В ВП НУБіП “Великоснітинському НДГ імені О.В.Музиченка” діє кафедра виробничого навчання науково-технологічного інституту НУБіП, де щорічно проходять навчально-виробничу практику 1500 студентів і магістрів університету.

Основними напрямками діяльності є:

- створення необхідних умов для проведення навчальної і виробничої практики студентів , здійснення практичного навчання студентів за профілем обраної спеціальності та підвищення кваліфікації спеціалістів відповідно до навчальних планів і програм НУБіП;

- створення необхідних умов для проведення науково – дослідних робіт науково – педагогічними і науковими працівниками, докторантами, аспірантами і студентами, впровадження наукових розробок у виробництво;

- вирощування й реалізація сільськогосподарської продукції;

- виробництво елітно – насінневої продукції рослинництва та племінної худоби, розробка нових технологій, створення перспективних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід і ліній худоби та їх реалізація на підставі договорів з сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності і способів господарювання та іншими споживачами;

- переробка продукції власного виробництва та її реалізація;

- виготовлення та реалізація товарів широкого вжитку;

- надання послуг, виконання робіт, здійснення некомерційної діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку;

- здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів.

Господарство має багатогалузеву структуру і спеціалізується на виробництві молока, м'яса та зернових культур. Провідною галуззю являється тваринництво, а саме велика рогата худоба молочного напрямку. Станом на 1.01.2008 року в господарстві налічується 1827 голів ВРХ , в тому числі 720 голів корів та 658 голів свиней. Реалізація продукції тваринництва в структурі товарної продукції займає 75,7%, в тому числі молоко 62% . В рослинництві пріоритетним являється вирощування зернових культур та кормових культур для забезпечення кормами тваринництва.

Проведемо SWОТ-аналіз на прикладі нашого підприємства (додаток A)

Можливості і небезпеки, виявлені в процесі даного аналізу, вказують на необхідність вироблення заходів термінового і стратегічного характеру.

Можливості і загрози можуть переходити у свою протилежність. Невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент. Чи навпаки, вдало відвернена загроза може створити в організації сильну додаткову сторону в тому випадку, якщо конкуренти не усунули цю ж загрозу.

Проаналізувавши таблицю можна сказати, що слабкими сторонами в ВП НУБіП „Великоснітинському НДГ ім. О. В. Музиченка” є висока зношеність основних виробничих фондів, переважання ручної праці, відсутність структурних підрозділів з маркетингу, погана комунікаційна мережа. Сильні сторони – невисока собівартість продукції, персонал з досвідом роботи, налагоджена база збуту, система управління.


2.2 Управління фінансовими потоками в рослинництві


З руху грошових коштів починається і їм закінчується виробничо-комерційний цикл. Спрямована на одержання прибутку діяльність підприємства вимагає, щоб грошові кошти переводилися в різні активи ( що обертаються в дебіторську заборгованість у процесі реалізації продукції). Результати діяльності вважаються досягнутими, коли процес інкасування) приносить потік коштів, на основі якого починається новий цикл.

У сучасних умовах вітчизняне сільське господарство знаходиться у важкому фінансовому становищі. Неврожаї останніх років - це результат не тільки несприятливих кліматичних умов, але і свідчення нерозумної економічної політики на селі.

Істотно підривають фінансову основу сільського господарства:

- відсутність сучасної сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив;

- припинення фінансування аграрної науки;

- диспаритет цін - непропорційний ріст цін на сільгосппродукцію (у 2000 разів) у порівнянні з промисловою групою товарів (у 8000 разів) за останні 8 років;

- диктат переробників і заготівельників, велику кількість перепродувачів, у результаті чого вартість кінцевого продукту незалежно від того, пройшов він переробку чи ні, для покупця підвищується в кілька разів [60].

Складні процеси відбуваються також в інфраструктурі села: постачанні електроенергією, сільському будівництві, хімізації, ветеринарній службі.

Не використовуються сучасні аграрні технології. Відставання, що підсилюється, України від індустріальних країн веде до ще більшої залежності від постачань продовольства з-за кордону.

Але навіть у таких умовах деякі господарства зберегли свій виробничий потенціал, дістають прибуток. Сьогодні, найважливішим питанням, що стоїть перед підприємством , є визначення ступеней поєднання рослинництва і тваринництва.

Для висновків необхідно проаналізувати поточний стан за допомогою банківських виписок і звіту про рух грошових коштів. Зокрема, звіт пояснює зміни, що відбулися з одним з компонентів фінансової звітності — коштами — від однієї дати балансового звіту до іншої. Тобто дає можливість користувачам проаналізувати поточні потоки коштів і необхідність залучення додаткових ресурсів, оцінити майбутні надходження і здатність підприємства погасити свою заборгованість і виплатити дивіденди.

Головною метою фінансового аналізу є своєчасне з’ясування та виправлення недоліків у фінансовій діяльності та виявлення резервів покращення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Мета оцінки фінансового стану – пошук резервів підвищення рентабельності, зміцнення комерційного розрахунку, досягнення фінансової стабільності та підтримання належного рівня платоспроможності.

Щоб зробити аналіз фінансового стану, потрібно провести розрахунки наступних відносних показників (Таб.2.7) [23,33,15].

Таблиця 2.7

Показники оцінки фінансового стану ВП НУБіП Великоснітинське НДГ ім.О.В. Музиченка

№ з/п

Назва показника

Розрахунок

Нормат.

значення

Роки

Відхилення

+/-

2005

2006

2007

1

2

3

4

5

6

7

8

1


Коефіцієнт зносу основних засобів (ОЗ)


Кзоз = Знос ОЗ / Первісна балансова вартість ОЗ на к.р.





0,3


0,4


0,4


+0,1

2

Коефіцієнт оновлення ОЗ

Кооз = Балансова вартість ОЗ(надійшли)/ Первісна балансова вартість ОЗ на к.р.






0,1



0,1



0,2



+0,1



3

Коефіцієнт питомої частки активної частини

Квот = Балансова вартість активної частини / Первісна балансова вартість ОЗ на к.р.






0,3



0,3



0,2



-0,1

Продовження таблиці 2.7


1

2

3

4

5

6

7

8

4

Коефіцієнт вибуття ОЗ



Квот = Балансова вартість ОЗ(вибули)/ Первісна балансова вартість ОЗ на п.р.





0,02


0,1


0,1


+0,08


5

Коефіцієнт автономії

Ка = Власний капітал/Валюта балансу(пасив)


>0,5


0,6


0,7


0,6


0,0

6

Коефіцієнт фінансової залежності

Кфз = Залучений капітал/Власний капітал


<2


1,6


1,5


1,6


0,0


7


Коефіцієнт фінансової стійкості


Кфс = Власний капітал/ Залучений капітал(Поточ.+Довг.зобов.)



>1


2


2


1,8


-0,2

8

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами


Кзвоз =(Оборотні засоби – поточні зобов’язання)/

Валюта балансу(обор.засоби)



>0,1



0,2



0,4



0,3



+0,1

9

Коефіцієнт фінансового лівержу

Кфл = Довгострокові зобов’язання/

Власний капітал


<0,2


0,4


0,3


0,3


-0,1

10

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Кал = Грошові кошти та їх еквіваленти/Поточні зобов’язання


0,1-0,2


0,1


0,03


0,3


+0,2

11

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Кшл = (Грошові кошти+чиста дебіт.заборгованість+короткострокові вкладення)/Поточні зобов’язання



0,6 – 0,7



0,3



0,3



0,12



-0,18

12

Коефіцієнт покриття

Кп = Оборотні засоби/Поточні зобов’язання


>2


3


5


4


+1

13

Коефіцієнт власного оборотного капіталу

Квок = Оборотні засоби-Поточні зобов’язання


>0


3618


5238


4815


+1197


14

Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу

Кмвк = Власні оборотні засоби/Сума джерел власних засобів



>0,5



0,2



0,1



0,01



-0,19

Продовження таблиці 2.7


1

2

3

4

5

6

7

8


15


Коефіцієнт оборотності активів


Коа=Обсяг реалізації/Середня сума активів


>0


0,6


0,6


0,5


-0,1


16


Коефіцієнт оборотності власного капіталу



Ковк= Обсяг реалізації/Середній обсяг власного капіталу


>0


1,1


1,0


1,0


-0,1

17

Коефіцієнт оборотності кредитор.

заборгован.

Кокз = Собівартість/Середня кредиторська заборгованість





3


4


4


+1


18


Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгован.



Кодз= Обсяг реалізації/Середня дебіторська заборгованість






3


5


3


0

20

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності

Крод=Валовий прибуток/

собівартість





0,16


0,17


0,02


-0,14

21

Коефіцієнт рентабельності активів

Кра=Операційний прибуток/

Середньорічна вартість активів





0,16


0,21


0,05


-0,11

22

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

Квк = Чистий прибуток/

Середньорічна вартість капіталу





0,24


0,24


0,04


-0,2

Розраховано за даними річних звітів ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка”