Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25., 3635.02kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1956.77kb.
- Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році, 1815.22kb.
- Програма стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня, 68.98kb.
7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази
При використанні мінерально-смировинної бази Львівщини основними екологічними проблемами є:
ЯДГХП «Сірка»
- гарячий водовідлив на виведеній з експлуатації Завадівській дільниці підземної виплавки сірки, відновлений з січня 2007 р. на виведеній з експлуатації Староязівській дільниці ПВС;
- відсутність проекту консервації ПВС-200 на Яворівському ДГХП «Сірка»;
- відсутність проекту ліквідації сіркодобувних свердловин та залишкових обсягів сірки у прикордонній з Польщею зоні;
- знищення системного моніторингу підземних вод рудника підземної виплавки сірки ЯворівскогоДГХП «Сірка»;
- відсутність інструментального контролю за станом гідротехнічних споруд;
ДГП «Подорожненський рудник»
- відсутність інструментальних режимних спостережень за зсувно-опливними явищами в бортах залишкової ємності сірчаного кар”єру, передбачених проектом ліквідації сірчаного рудника;
- недостатній моніторинг за станом підземних вод в зоні впливу підприємства.
НГВУ «Бориславнафтогаз»
- облаштування нововведених свердловин Верхньомасловецького родовища без дотримання вимог екологічної безпеки;
- відсутність контролю за станом ліквідаційного і спостережного фонду, що призвело до аварійної ситуації на свердловині 191-Орів-відсутність адекватних протиаварійних заходів.
ПП «Перспектива»
- відсутність проектної документації щодо консервації озокеритової шахти;
Підприємства вугільної галузі:
- виробнича діяльність без ліцензії на право користування надрами розробка мулонакопичувача № 1 ЗАТ «Львівсистеменерго», без погодженої проектно-кошторисної документації;
- фільтрація гідротехнічних споруд та відсутність перекачки фільтрату (мулонакопичувач № 1 ЗАТ «Львівсистемненрго»);
- аварійний стан насосних по перекачці шахтних вод; на шахті «Надія»;
- відсутність ефективних заходів по боротьбі з самонагріванням і самозайманням териконів шахт «Візейська», «Надія» та ЗАТ «Львівсистеменерго»; підробка лавами шахти «Візейська» самонагрівних териконів шахти ЗАТ «Львівсистеменерго»;
- відсутність достовірного обліку шахтних вод та вугільної породи (шахти «Візейська», «Надія»).
В промисловості будматеріалів основні порушення зумовлені самовільним користуванням надрами. Зокрема, ТОВ «Стрийбудматеріали» та БУ-21 ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд» самовільно видобували піщано-гравійну суміш з русла р. Стрий. Іншим порушенням є відсутність або недотримання висновків державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації, непогодження планів розвитку гірничих робіт (МПП «Естет», ТЗОВ «Тригал», цегельний завод «Промінь»).
При видобутку підземних вод основним порушенням є відсутність ліцензії на право користування надрами (ВАТ «Миколаївцемент», санаторій Немирів), дозволу на спецводокористуваня (Львівський інструментальний завод, Бродівський завод сухого знежиреного молока, сільськогосподарські підприємства), відсутність достовірного обліку видобутої води і режимних спостережень за дебітом та якістю підземних вод.
7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість
Львівська область займає територію 21,8 тис. км2, де проживає понад 2 млн. жителів. Оснвний контингент населення проживає в селах (понад 55 %).
Займаючи крайнє західне положення в країні, Львівська область має значну кількість опадів (в середньму 740 мм за рік), що створює нормальну зволоженість її території. Другою особливістю Львівщини є те, що через її територію проходить Головний європейський водорозділ. Розміщення території області в зоні водорозділу визначає суттєві риси її природи: по-перше, область не має і не може мати великих річок, тому що на Головному вододілі лежать лише витоки річкових систем; по-друге, область, як вододільна досить високо піднята над рівнем моря. Обчислено, що середня висота території Львівщини досягає 376 м над рівнем моря, тобто вона вдвоє більша від середньої висоти України в цілому (175 м над рівнем моря). Тому, будучи в цілому помірно вологою, область слабо забезпечена питними водними ресурсами.
Водопостачання сільських населених пуктів Львівщини питною водою здійснюється як за рахунок експлуатації підземних водоносних горизонтів, так і поверхневих вод й обумовлюється наявністю ресурсів вод необхідної якості в тому чи іншому регіоні.
Водопостачання поверхневими водами в основному здійснюється в Карпатських гірських районах, де на поверхню виходять багаточислені гірські джерела і струмки з високоякісними прісними водами.
В рівнииних регіонах області водопостачання здійснюється з підземних водоносних горизонтів, якими є четвертинні відклади і корінні породи.
Водоносні горизонти четвертинного віку приурочені до алювіальних відкладів річкових терас, флювіогляціальних пісків та алювіально-делювіальних відкладів. Найбільш водозбагаченими є водоносні горизонти, пов,язані з акумулятивними терасами р.Дністер та його звплав.
Водоносні горизонти, що належать до алювіально-делювіальних відкладів на схилах Карпатських гір, річкових долин Передкарпаття , ярів Подільської височини, не є сталими як за площею поширення, так і за потужністю та режимом, тому у водопостачанні сіл Львівщини відіграють другорядну роль.
В межах північно-східної частини Львівської області прісні води поширені у відкладах третинного і крейдового віку. У третинній товщі водонасиченими є літотамнієві вапняки і пісковики нижньотортонського горизонту. Пов,язані з ними води слабонапірні, прісні, гідрокорбонатно-натрієвого складу із задовільними фізичними властивостями.
Серед порід верхньокрейдового віку найбільш збагаченими є тріщинуваті мергелі сенонського ярусу. Вони утворюють водоносний горизонт, який характеризується значним територіальним поширенням і охоплює північну частину області. Потужність водоносної товщі змінюється від 10 до 80 м. Особливістю горизонту є непостійність водозбагачення як в вертикальному розрізі, так і в площинному поширенні, що зумовлюється характером тріщинуватості. Дебіт свердловин, закладених в межах річкових долин, змінюється від 50 до 100 л/сек, на водорозділах він зменшується до 1 л/сек. Води сенонського горизонту мають невисоку мінералізацію, гідрокарбонатно-натрієво-кальцієвий склад і характерні добрими фізичними властивостями. Водоносні горизонти, здебільшого, добре захищені, покриті потужними глинистим чохлом.
В південній частині області, яка збігається з Передкарпатським прогином, води корінних порід є високомінералізованим розсолом і для питного водопостачання непридатні.
Ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3 млн.м3\добу, азатверджені запаси 1284,7 тис. м3\добу. В 2007 році загальний водовідбір склав 1341 тис. м3\добу, в тому числііз затверджених запасів - 700 тис. м3\добу,а із незатверджених запасів - 507700 тис. м3\добу, використання затверджених запасів підземних вод становитиь 54,5 %, а ресурсів підземних вод – 33 %.
Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених на фермерських господарствах колгоспів, в даний час не використовується, безгосподарська та безконтрольна і є джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів. Іншими джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є діяльність гірничодобувних підприємств області. Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, інформація про них в держуправління не поступає.
Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають незахищені від забруднення верхні водоносні горзонти. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами райСЕС.
7.2. Стан геологічного середовища
Територія Львівської області характеризується наявністю районів, уражених небезпечними процесами техногенного і природного походження, які можуть призвести до техногенно-екологічних катастроф і аварій.
Інтенсивна розробка в минулі роки корисних копалин має негативний вплив на навколишнє природне середовище, насамперед геологічне, викликає активізацію екзогенних процесів, зміну фізико-механічних властивостей і складу грунтів, погіршення якості підземних і поверхневих вод.
Найважливішою техногенно-екологічною проблемою Червоноградського кам’яновугільного басейну є наявність просадок території, в т.ч. в житлових зонах. Це зумовлено проведенням видобувних робіт без закладки виробленого простору з повним обрушенням покрівлі виробіток. Глибина просадок досягає 5 м. Просідання денної поверхні супроводжується процесами затоплення, підтоплення та заболочення ґрунтів. Ці процеси охоплюють територію площею біля 90 км2. В зв,язку з підробкою відбувається просідання грунтів під накопичувачами відходів, трубопроводами шахтних вод, на території комунальних водозаборів регіону, що приводить до постійних аварій. Значною екологічною проблемою залишається шахтний водовідлив. З шахт вугільного басейну щороку відкачується біля 10 млн.м3 шахтних вод. Шахтна вода, в переважній більшості, агресивна до металоконструкцій (S, SO4, CO2), містить NH4, важкі метали.
Надзвичайно небезпечна техногенно-екологічна ситуація склалась в зоні діяльності Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал». За час видобутку калійної руди відроблено декілька сотень камер, в результаті чого на двох рудниках на глибині від 90 до 370 метрів утворено близько 30 млн. куб. м пустот. В зоні впливу цих підземних порожнин на поверхні розташовані житлові будинки міста Стебник, високовольтні ЛЕП, залізниця Київ-Трускавець, автомагістраль.
У Львівській області зосереджені великі запаси самородної сірки. На цій сировинній базі був створений комплекс з виробництва міндобрив. Сірку видобували на Роздільському і Подорожненському (Роздільське ДГХП «Сірка» та Яворівському (Яворівське ДГХП «Сірка») сірчаних кар'єрах.
Значну потенційно-негативну загрозу становить ситуація, що склалась в районах старих нафтопромислів Бориславського регіону. В останні роки спостерігається збільшення тиску на гирлах старих свердловин, що може призвести до їх розгерметизації і викиду значної кількості нафти на поверхню. Розливи нафти на пригирлових ділянках створюють небезпеку виникнення пожежі в прилеглих до нафтопромислів лісових масивах. Крім того, в останній час у зонах житлової забудови у цих районах спостерігається скупчення супутнього газу у підвалах житлових будинків, що може призвести до техногенної катастрофи із людськими жертвами.
Слід також відмітити. що промислово-виробничі фонди на багатьох потенційно-небезпечних підприємствах області мають високий рівень відпрацювання, основне стаціонарне устаткування має граничний нормативний ресурс експлуатації. У поєднанні з високою концентрацією даних об’єктів у густонаселених районах вищезазначені фактори обумовлюють підвищення ймовірності техногенних аварій із значними наслідками.
Територія Львівської області характеризується як зона ризику розвитку зсувних процесів. У межах Старосамбірського, Сколівського, Дрогобицького та Турківського районів зсуви розвиваються у флішових відкладах Українських Карпат. Найбільш небезпечні зсуви, розвинуті в гірській частині басейну р. Стрий - Новокропивницький зсув та група катастрофічних зсувів у межах струмка Кам′яниця (права притока р. Опір). Ці ділянки особливо небезпечні у випадку техногенного навантаження.
7.2.1. Гірничовидобувні регіони
Вплив на розвиток ЕГП дійснюють гірничо-промислові райони: Червоноградський, Роздільсько-Миколаївський, Яворівські-Немирівський, а також промислово-міські агломерації: Львівська, Дрогобицька, Самбірська, Жидачівська. У Львівській області 45 % площі уражені ЕГП різного ступеня інтенсивності. Сокальський, Радехівський, Жовківський, Кам’янко-Бузький, Буський і Бродівський райони розташовані на закарстованих територіях, в Мостиському, Городоцькому, Старосамбірському – ерозійно-суфозійні процеси. У Львові, Яворівському, Золочівському, Самбірському, Перемишлянському, Дрогобицькому і Турківському районах (39 % території області) наявні сукупні прояви кількох ЕГП, в тому числі селів. Протягом 2003-2005 рр. на території області помітної активізації ЕГП в регіональному масштабі не зафіксовано.
7.2.2. Ендогенні екологічні процеси
Ендогенні процеси, – це процеси, зумовлені енергетичними джерелами внутрішніх геосфер Землі. До них відносяться: тектонічні рухи земної кори та землетруси, магматизм, метаморфізм і метасоматоз.
7.2.3. Екзогенні геологічні процеси
Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)
Таблиця 7.2.
| № з/п | Вид (ЕГП) | Площа поширення, км2 | Кількість проявів, од. | % ураженості регіону |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Зсуви | більше 600, зокрема площа закадастрованих зсувів – 288,84 | Більше 1350, 1294 (закадастрованих) | 2,8 |
| 2. | Карст відкритий напівпокритий покритий | 4650 446,15 4203,85 | Більше 12500, 2023 (закадастровано) | 21,4 2,05 19,3 |
| 3. | Просадки лесових порід порід осідання земельної поверхні під гірничими виробками | - 62 | - 3 | - 0,28 |
| 4. | Підтоплення | 248,7 зокрема техногенне – 47,6 | 5 | 1,14 0,2 |
Просадки земної поверхні над гірничими виробками в результаті виробничої діяльності зафіксовано маркшейдерською службою наступних підприємств: ДП «Львіввугілля», Стебницького ДГХП «Полімінерал», ВАТ «Бориславський озокерит» та ВАТ «Дрогобицький сіль завод». Крім цього, підтоплено проммайданчик Роздільського ДГХП «Сірка».
7.3. Геологічний контрольза вивченням та використанням надр
Інформація відсутня.
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
Для отримання спеціальних дозволів на право користування надрами погоджено та видано 56 екологічних карток, погоджено 14 технологічних схем видобування підземних вод, 15 планів (лімітів) видобування підземних вод, 28 планів розвитку гірничих робіт, 38 проектів буріння пошуково-розвідувальних свердловин. Проведено 16 обстежень щодо обсягів виконаних робіт за комплексними проектами ліквідації гірничо-хімічних підприємств.
Для розв’язання найбільш екологонебезпечних проблем у галузі охорони та раціонального використання надр розроблено низку проектів з метою забезпечення додержання вимог природоохоронного законодавства у сферф використання мінерально-сировинної бази збереження довкілля:
- переробка калійних розсолів на Стебницькому ДГХП «Полімінерал»;
- локалізація карстоутворення та просідання земної поверхні на Яворівському ДГХП «Сірка», Стебницькому ДГХП «Полімінерал»;
- спеціальний екологічний моніторинг гірничо-хімічних та вугільних підприємств області;
- проведення моніторингу щодо утилізації шахтних та міжпластових (нафтові та газові родовища) вод;
- ініційовано розробку проекту екологічної реабілітації у Сокальському районі в зоні впливу підприємств вугільної галузі;
- моніторинг щодо впливу породних відвалів на навколишнє середовище і якість питних підземних вод.
8. Відходи
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації - проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи.
Всі відходи в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик загальної їх маси або окремих інгредієнтів поділяються на 4 класи небезпеки: I-й - надзвичайно небезпечні; II-й - високо небезпечні; III-й - помірно небезпечні; IV-й - мало небезпечні.
Більшість відходів, які належать до ІV класу небезпеки, видаляються на полігони твердих побутових відходів. Відходи хімічної і гірничо-добувної промисловості накопичують на спеціальних накопичувачах. Решта відходів, які належать до ІІ і ІІІ класів небезпеки, зберігаються на території підприємств (табл. 8.1).
Відходи у Львівській області (2007 р.)
Таблиця 8.1
| Клас небезпеки | Кількість зареєстрованих відходів, т | У тому числі, т | |||
| з визначеними хімічним складом та фізичними властивос-тями | для яких визначено умови зберігання, транспорту-вання, видалення | для яких визначено підприємства або виробництва з їх утилізації | для яких визначено місця видалення відходів | ||
| Разом (усіх класів небезпеки), у тому числі: | 2933,267 | 2933,267 | 2933,267 | 2933,267 | 2,798 |
| 1-го класу небезпеки | 22,416 | 22,416 | 22,416 | 22,416 | - |
| 2-го класу небезпеки | 1 059,474 | 1 059,474 | 1 059,474 | 1 059,474 | 2,766 |
| 3-го класу небезпеки | 1 851,377 | 1 851,377 | 1 851,377 | 1 851,377 | 0,032 |
Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки
Таблиця 8.2
| | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік |
| Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 км², т | 0,035 | 0,169 | 0,135 |
| Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 особу, кг | 0,3 | 1,4 | 1,1 |
(В 2007 році утворилось 2933,267 тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки)
Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на породних відвалах шахт ДП «Львіввугілля» (понад 37,0 млн. т гірничої породи) та ВАТ «Львівська вугільна компанія» (близько 72 млн. т гірничої породи), золошлаконакопичувачах Добротвірської ТЕС (понад 9,8 млн. т золи), накопичувачах Роздільського ДГХП «Сірка» (близько 4 млн. т фосфогіпсів), Стебницького ДГХП «Полімінерал» (3826 тис. т шламів і хвостів збагачувальної фабрики), в амбарах Львівського дослідному нафтомаслозаводу (близько 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК «Галичина» (понад 36,5 тис. т нафтошламів, змішаних з кислим гудроном), складах АТ «Агросервіс» (близько 300 т непридатних та заборонених до використання пестицидів).
Всі перераховані відходи мають вторинну ресурсну цінність. З метою ефективного використання накопичених відходів держуправлінням ініційовано розробку обласної програми поводження з токсичними відходами.