Geum.ru

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21

6.1.2. Деградація земель


Згідно з даними державної статистичної звітності, станом на 01.01.2008 року площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 12215,8 га, з них торфорозробки, які експлуатуються, - 1612,8 га, відкриті розробки (кар’єри, шахти, які експлуатуються) – 1533,2 га, відпрацьовані розробки (кар’єри, закриті шахти, терикони, які не експлуатуються) – 9069,8 га.

Із загальної площі 12215,8 га порушених земель 200,5 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, 8207,9 га - у користуванні промислових та інших підприємств, 50,7 га - у користуванні підприємств та організацій транспорту, 12,3 га - у користуванні лісогосподарських підприємств, 124,0 га – у користуванні водогосподарських підприємств, 7,0 га – у користуванні спільних підприємств, 3591,2 га – землі запасу та землі не надані у власність та користування.

Із загальної площі торфорозробок, які експлуатуються 1612,8 га у користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 77,0 га, у користуванні промислових підприємств – 1528,8 га, у спільних підприємств – 7,0 га.

Із загальної площі 1533,2 га відкритих розробок кар’єрів, шахт, які експлуатуються, 28,5 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, 1449,0 га – у промислових підприємств, у підприємств транспорту – 50,7 га, у лісогосподарських підприємств – 5,0 га.

Із загальної площі 9069,8 га відпрацьованих розробок кар’єрів, закритих шахт, відвалів, териконів, які не експлуатуються, у користуванні промислових підприємств знаходяться 5230,1 га, 95,0 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, у лісогосподарських підприємств – 7,3 га, у водогосподарських підприємств – 124,0 га та до земель запасу відносяться 3591,2 га.

Згідно державної статистичної звітності, протягом 2007 року проведено рекультивацію на площі 106 га (табл. 6.2).


Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація

Таблиця 6.2

Землі
2003 рік
2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік

1
2
3
4
5
6

Порушені, тис. га

12,848
12,598
12,767
12,4
12,2

% до загальної площі території
0,59
0,58
0,58
0,6
0,6

Відпрацьовані, тис. га
1,643
8,067
8,056
7,7
9,1

% до загальної площі території
12,8
64,0
63,1
0,4
0,4

Рекультивовані, тис. га
0,126
0,133
0,097
0,1
0,14

% до загальної площі території
1,00
1,06
0,76
0,005
0,006






Рис. 6.2. Динаміка рекультивації порушених та відпрацьованих земель


Найбільш проблемним в плані рекультивації земель є зони діяльності Новояворівського ДГХП «Сірка», Стебницького ДГХП «Поліменерал», Роздільського ДГХП «Сірка» та ДГРП «Подорожненський рудник», земельні ділянки яким виділялись ще до 1990 року.

На території Львівської області близько 24% сільськогосподарських угідь (понад 300 тис. га) перебувають під дією ерозійних процесів та вимагають термінових заходів з призупиненням і наступної ліквідації площинного змиву і розмиву земель.

Головним чинником, який дестабілізує екологічну ситуацію в області, і зокрема в межах сільськогосподарських угідь, є водна ерозія. Враховуючи те, що, крім вже еродованих, в межах Львівщини значні площі (близько 30%) площі сільськогосподарських угідь займають ерозійно-небезпечні землі, використання яких може призвести до інтенсифікації ерозійних процесів.

Для захисту с/г угідь і населених пунктів від водної ерозії та повеневих вод з метою регулювання водних потоків і твердого стоку річок, необхідно проводити будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд в районах області.

На території області площа порушених земель, які потребують рекультивації станом на 1.01.2007 р. складає 12414 га, з них 8954 га порушені до 1990 року.

На землях порушених у період до 1990 року в результаті видобутку корисних копалин і торфу необхідно проводити їх рекультивацію, а ерозійно- деградовані землі, на яких ведення землеробства є нерентабельним і затратним, необхідно вилучити з використання в сільськогосподарському виробництві та ставити на консервацію.

На ерозійно-деградованих землях проходить процес втрати гумусу за рахунок змиву найбільш гумусових, родючих і екологічно цінних генетичних горизонтів, різкого зменшення біофільних елементів і поживних речовин.

При нормі середньорічної ерозійності втрати грунту 2-2,5 т/га землі, які знаходяться в передкризовому стані, втрачають 8-14 т/га, в кризовому- 15-23 т/га, в катастрофічному – понад 24 т/га щорічно. Враховуючи те, що в слабоеродованих грунтах змито близько 10-15 см гумусового горизонту, в середньоеродованих – 20-25 см, а в сильноеродованих – весь гумусовий горизонт, його відновлення природним шляхом можливе через тисячі років, тому, що на утворення 1 см гумусового горизонту за підрахунками вчених необхідно 100-400 років.


6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси


Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт. Станом на 1.01.2008 р. сільськогосподарські землі займають площу - 1268,1 тис. га - це 58,1 % від загальної площі області.

У зв’язку з розвитком інфраструктури міста Львова поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення, та збільшення забудованих земель.

До погіршення стану грунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів, випадки забруднення земель нафтопродуктами.


6.3. Охорона земель


6.3.1. Практичні заходи


Обсяги робіт з рекультивації порушених земель на 2006-2010 роки затверджувались розпорядженнями голів районних державних адміністрацій, відповідно до яких у 2006 році планувалось рекультивувати 132 га порушених земель, у 2007 році – 197 га, у 2008 планується – 247 га, у 2009 – 269 га та у 2010 – 308 га. Загальний запланований обсяг по рекультивації порушених земель протягом 2006-2010 років становить 1153 га.

Згідно статистичної звітності по формі 2-ТП за 2007 рік проведено рекультивацію на площі 108 га.

В повному обсязі план з рекультивації за 2007 рік було виконано лише в Яворівському (при плані 58га рекультивовано 60,1 га), Дрогобицькому (5,9 га), Мостиському (при плані 3 га рекультивовано 8,5 га), Радехівському (при плані 5,5 га рекультивовано 6,2 га), Самбірському (при плані 0,8 га рекультивовано 7,5 га) та Старосамбірському (2,8 га) районах. У Золочівському районі при плані 1,4 га рекультивовано 0,7 га, у Миколаївському – при плані 5,7 га, рекультивовано 5,2 га. У Пустомитівському районі рекультивовано 1,0 га порушених земель при плані 5,0 га. У Городоцькому районі згідно плану підлягало рекультивації 2,0 га земель, рекультивовано 2,3 га із земель, не внесених до плану. У Стрийському районі відповідно до обсягів передбачалось рекультивувати 7га, рекультивовано 6,4 га із земель, не внесених до плану. У Сколівському районі відповідно до обсягів передбачалось рекультивувати 1,2га, рекультивовано 1,1 га, із земель не внесених до плану.

Не виконано план з рекультивації порушених земель на 2007 рік у Бродівському – на площі 21,4 га, Буському – на площі 3,0 га, Жидачівському – на площі 50,0 га, Жовківському – на площі 7 га, Перемишлянському – на площі 0,5 га, Сокальському– на площі 15,5 га. Заплановані обсяги по рекультивації не виконані в основному через з відсутністю державного фінансування (у Сокальському районі не профінансовано проведення рекультивації структурними підрозділами ДП «Львіввугілля» на площі 15 га), у зв”язку припиненням виробничої діяльності підприємств (у Городоцькому районі - ВАТ «Городоцький кар’єр» на площі 2,0 га, у Стрийському районі – КВП «Автодорожник» на полощі 2,0 га та Стрийськиий гравійний кар’єр Львівської залізниці на площі 2,0 га, у Перемишлянському районі - Бібрський цегельний завод на площі 0,5 га), через невідпрацьованість площ на даний час (у Стрийському районі - Стрийський гравійний дробильно-сортувальний завод (2,0 га), ТзОВ «Онікс» (0,5 га) та ВАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» – 0,5 га, у Сколівському районі – Сколеспецкар’єр (1,2 га).

Протягом 2007 року з метою раціонального використання земель було переведено 129 га раніше відпрацьованих та невикористовуваних порушених земель до земель запасу місцевих рад. Зміни внесено до земельно-облікових документів та відповідно відображено у звітності по формі 6-зем.

Поряд з цим, протягом 2007 року на проведення робіт з рекультивації порушених земель було освоєно 120,0 тис.грн. за рахунок коштів Державного бюджету по програмі «Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів» на 2007 рік.

Відповідно до Програми охорони та раціонального використання земель за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, з обласного бюджету у 2007 році на проведення робіт з рекультивації порушених земель використано 180,0 тис. грн.

Найбільш проблемним в плані рекультивації земель є зони діяльності Яворівського ДГХП «Сірка», Стебницького ДГХП «Поліменерал», Роздільського ДГХП «Сірка» та ДГРП «Подорожненський рудник», земельні ділянки під якими виділялись ще до 1990 року.

Згідно Закону України «Про охорону земель» кошти на рекультивацію земель, порушених в процесі діяльності таких об”єктів, повинні виділятись з державного бюджету.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону земель» та листа Держкомзему України від 23.04.1996 р. № 720/07 затверджено перелік робіт з охорони земель, які здійснюються за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а саме:

1. Освоєння боліт, мілководь, водоймищ, чагарників, лісів, кам'янистих місць, солонців і солончаків, ділянок, що вивільняються з-під господарських дворів, садиб тощо, та інших непродуктивних земель у сільськогосподарські угіддя або для створення лісових насаджень.

2. Засипка та виположування ярів, освоєння схилових земель під багаторічні насадження та кормові угіддя, будівництво комплексу гідротехнічних споруд для захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів тощо та під'їзних схилів до земельних ділянок, що освоюються.

3. Рекультивація порушених земель, хімічна меліорація, залуження багаторічними травами еродованої та забрудненої шкідливими речовинами ріллі, посів сільгоспкультур на ділянках біологічної рекультивації земель, проведення інших робіт з освоєння нових земель і підвищення їх родючості.

4. Будівництво і реконструкція: зрошувальних систем з джерелами зрошення, осушувальних систем, захист сільгоспугідь і лісових насаджень від підтоплення і висушення, розкорчовка списаних лісових і багаторічних плодових насаджень.

5. Проведення топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також проектних робіт, пов'язаних з освоєнням нових земель та підвищенням їх родючості або поліпшенням наявних земель та розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, регіональних програм і схем з охорони земель.

6. Оновлення планово-картографічного матеріалу, зйомок минулих років, проведення топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також прийняття проектних рішень, пов’язаних з перерозподілом земель за їх основним цільовим призначенням, зміною виду використання земельних ділянок, освоєння нових земель та підвищення їх родючості або поліпшення наявних земель тощо.


6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво


Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону земель" фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, в тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом (табл. 5.3).

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за виконанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах та місцевими державними адміністраціями, в повноваження яких входить здійснення контролю за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.


7. НАДРА


7.1. Мінерально-сировинна база


За ініціативою Львівської обласної ради ДП «Західукргеологією» розроблено проект програми розвитку мінерально-сировинної бази Львівської області в якій приведено аналіз сучасного стану сировинної бази, висвітлено проблеми використання та перспективи подальшого її розвитку терміном реалізації 2006-2010 р.р.

За експертними оцінками у світі прогнозується підвищення рівня споживання енергетичних ресурсів, сировини для сільського господарства, кольорових, рідкісних і благородних металів. З кожним роком загострюється проблема забезпечення населення водою питної якості.

На території Львівської області знаходиться 472 родовищ корисних копалин і лише половина з них розробляється. 43,4 % мінерально-сировинної бази Львівщини представлені паливно-енергетичною сировиною (нафта, вільний газ, конденсат, вугілля, торф); друге місце (34,6 %) належить сировині для виробництва будматеріалів -– глини, суглинки, піски, піщано-гравійна суміш, гіпси, вапняки, пісковики; 15,6 % видобутку займають підземні прісні та мінеральні води; самородна сірка, солі (кам’яна, магнієва, калієва), озокерит, сапропель займають 6,2 % в структурі видобувної промисловості.

Нафтові запаси в області представлені 18 родовищами з видобувними запасами понад 30 млн. т., що складає 21,52 % від запасів України. Наявні 11 перспективних площ.

У Львівської області знаходиться єдине в Україні озокеритове родовище з балансовими запасами 113,7 тис. т. Видобуток озокеритової руди шахтним способом ведеться з 1853 р., гірничі виробки діючої шахти побудовані в 1890 році, максимальна глибина відробки 137 м. На сьогодні з технічних причин видобуток озокериту фактично припинено.

Вільний газ розвіданий 44 родовищами, видобувні запаси становлять 85,7 млрд. м3, або близько 8 % запасів газу України. В області експлуатується 31 газове родовище з видобувними запасами понад 60 млрд. м3,; наявні 10 перспективних площ та нерозкриті пласти Вишнянського і Городоцького родовищ (28,474 млрд. м3).

Крім родовищ вільного газу, розвідані 8 газоконденсатних родовищ з видобувними промисловими запасами 0,85 млн. т, або 1,06 % запасів конденсату України. Розробляється 7 родовищ з видобувними запасами 0,847 млн. т, ще одне родовище підготовлене до промислового освоєння.

Кам’яновугільна сировинна база представлена 28 родовищами з промисловими запасами 1099,9 млн. т, 10 родовищ експлуатуються 10 діючими шахтами. В процесі ліквідації знаходяться шахти Червоноградська–1 та Бендюзька (Великомостівська – 5). Наявні 5 резервних ділянок для будівництва нових шахт, першочергово шахти Любельська на запасах глибоко залягаючого візейського горизонту, який в області ще не експлуатувався.

В запасах вугілля враховані 6 родовищ германію з балансовими запасами 678,59 т металу. Вилучення германію на даний час не проводиться.

На Львівщині нараховується 15 родовищ торфу з балансовими запасами 70,7 млн. т.; розробляються 2 родовища – Стоянівське і Лопатинське (балансові запаси 60,9 млн. т). Перспективи нарощування видобутку торфу дуже великі, оскільки наявні 80 попередньо розвіданих родовищ цієї корисної копалини. Екологічною проблемою торфових родовищ є самозаймання в посушливі періоди

На данний час «Програма розвитку мінерально-сировинної бази Львівської області» не виносилась на затвердження сесією обласної ради, не прийнято рішення по її реалізації, не залучаються кошти з державного, обласного та місцевих бюджетів, кошти інвесторів та власні кошти підприємців, спрямовані на реалізацію її заходів.

Основними напрямками для нарощування сировинної бази області є проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, кам’яне вугілля, питні і мінеральні води, будівельні матеріали і сировина для будівельної промисловості.

Будівельна індустрія має добре розвинену сировинну базу різноманітних корисних копалин. На Львівщині розвідано 90 родовищ цегельно-черепичної сировини, 27 родовищ будівельних пісків, 8 родовищ вапняку для випалювання на вапно, 14 родовищ піщано-гравійної суміші, 4 родовища скляних пісків, 9 родовищ будівельного каменю, 5 родовищ цементної сировини, 4 родовища керамзитових глин. Частина родовищ в даний період не розробляється, розкриті розкривними роботами, частина розробляється самовільно.

На Львівщині знаходяться 2 родовища облицювального каменю – Журавненське та Добрівлянське в Жидачівському районі (затверджені запаси 550 тис. м3), перше експлуатується, 2 родовища будівельного гіпсу (експлуатується в Щирці), Радехівське родовище будівельної крейди (промислові запаси 450 тис. т), Давидівське родовище піску для пісочниць локомотивів (промислові запаси 1125 тис. м3), Горіхівчицьке родовище пиляного каменю (запаси 857 тис.м3), які не розробляються. Верхньосиньовидненське родовище менілітових сланців (запаси 3759 тис. т) не розробляється через підвищений вміст токсичних речовин і розташування у Карпатській курортно-рекреаційній зоні.

Прогнозні ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3,644 млн. м3/добу, розвідано 23 родовища і 58 ділянок родовищ з експлуатаційними запасами 1,2847 млн. м3/добу. Використовується 1,2 млн. м3/добу прогнозних ресурсів підземних вод, використання затверджених запасів підземних вод становить 54,5 %, а ресурсів підземних вод – 33 %. За рахунок підземних вод 10 ВУВКГ області здійснюють централізоване водопостачання.

Водовідбір здійснюється нерівномірно. В басейні р. Верещиці розташовано 7 централізованих водозаборів з затвердженими запасами 135 тис. м3/добу, водовідбір по Будзенському водозабору перевищує затверджені запаси, Будень-Керницька депресійна лійка (до 100 км2) спів мірна з Язівською - на ДГХП «Сірка». Видобуток вод по Жулинському водозабору в басейні Стрия майже співмірний затвердженим запасам (114 м3/добу). По неогеновому питному горизонту видобуток перевищує затверджені запаси, у Карпатах майже весь видобуток здійснюється з незатверджених запасів поверхневих водозаборів. На водозаборах Волино-Подільського регіону (східна група водозаборів Львова) водовідбір становить менше половини затверджених запасів.

Мінеральні промислові підземні води у Львівській області представлені 19 родовищами (затверджені запаси 1314 м3/добу), з них 17 родовищ експлуатуються на підставі ліцензій. Мінеральні води використовуються як столові та лікувально-питні, а також для зовнішнього призначення у вигляді ванн. на території області діє 6 користувачів природних лікувальних ресурсів: курорти Трускавець, Моршин, Любінь Великий, Немирів, Шкло та Східниця. Зона поширення мінеральних вод з підвищеним вмістом органіки типу «Нафтуся» охоплює майже всю гірську територію області і південну частину Передкарпатського прогину. В її межах розташовані курорти «Трускавець» , Східниця, Верхньосиньовидненське родовище та близько 40 інших джерел цього типу. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси мінеральних вод даного типу складають понад 5000 м3/добу.

В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт «Моршин», загальні розвідані запаси розсолів якого складають 69,0 м3/добу. Сумарні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів на території Львівщини складають понад 600 м3/добу.

Мінеральні сульфідні води поширені в центральній частині області. На їх основі функціонують курорти Великий Любіть, Немирів, Шкло. Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу.

В області виявлено вуглекислі мінеральні води типу «Боржомі», «Єсентуки» (смт. Східниця, с. Климець Сколівського району, с. Боберка Турківського району).

До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться торфяні грязі Немирівського, Великолюбінського і Шклівського родовищ. Запаси грязей складають 462 тис м3 і повністю забезпечують теперішні та перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно- курортних установ.

Термальні води для бальнеологічних цілей в області виявлені у двох водопунктах (Львів і Брюховичі), об’єкти законсервовані.