Geum.ru

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин


Викиди найпоширеніших забруднюючих речовин у області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

Таблиця 2.2


Населені

пункти
2006р.
2007р.

ра

зом
в т.ч.
разом
в т.ч.

Стаціонарні джерела
пересувні джерела
Стаціонарні джерела
пересувні джерела

ра-

зом
в т.ч.
разом
в т.ч.

пил
діок-

сид сірки
діоксид азоту
оксид вугле-

цю
пил
діо-ксид сірки
Діо-ксид азоту
оксид вугле-цю

Львівська обл.
200,3
110,6
19,6
46,4
8,9
9,5
89,7
253,1
110,5
16,822
41,557
8,094
7,436
142,6

м. Львів



2,2
0,2
0,9
0,9
0,5









0,172
0,062
0,957
0,528
49,388

м. Борислав



0,6
0,05
0,14
0,03
0,1









0,055
0,014
0,210
0,071
2,264

м. Дрогобич



2,5
0,01
0,4
0,2
0,2









0,005
0,473
0,157
0,205
7,136

м. Самбір



0,2
0,02
0,01
0,08
0,09









0,015
0,011
0,021
0,062
1,766

м. Стрий



4,9
0,05
0,001
0,8
1,8









0,040
0,0004
0,116
0,235
3,682

м. Червоноград



3,0
0,5
1,5
0,3
0,8









0,505
1,402
0,248
0,747
4,739

Бродівський




0,9
0,03
0,02
0,04
0,07









0,030
0,014
0,040
0,063
3,064

Буський



0,3
0,01
0,09
0,1
0,07









0,065
0,060
0,016
0,043
2,269

Городоцький



4,5
0,004
0
0,2
0,3









0,004
-
0,120
0,227
3,403

Дрогобицький




2,0
0,003
0
0,2
0,2









0,002
0,0001
0,263
0,301
5,009

Жидачівський



0,8
0,2
0,2
0,2
0,2









0,203
0,368
0,176
0,228
3,839

Жовківський



0,3
0,03
0,2
0,03
0,07









0,025
0,124
0,027
0,068
5,355

Золочівський



0,4
0,1
0,1
0,03
0,05









0,100
0,067
0,047
0,083
3,731

Кам.-Буський



60,9
14,9
41,6
3,6
0,5









12,22
37,200
3,434
0,490
2,916

Миколаївський



4,5
2,8
0,2
1,0
0,5









2,635
0,176
1,165
0,490
4,490

Мостиський



0,9
0,03
0
0,03
0,1









0,033
0,0007
0,026
0,122
2,638

Перемишлян-ський



5,5
0,002
0
0,01
0,02









0,001
-
0,005
0,009
2,065

Пустомитівський



0,4
0,04
0
0,02
0,03









0,039
0,0002
0,018
0,032
6,112

Радехівський



0,8
0,09
0,07
0,1
0,6









0,072
0,036
0,096
0,568
3,064

Самбірський




0,5
0,03
0,04
0,02
0,09









0,030
0,0002
0,018
0,098
3,178

Сколівський



0,05
0,004
0,003
0
0,02









0,005
0,0004
0,0008
0,014
2,223

Сокальський



2,9
0,3
1,9
0,2
0,5









0,399
1,443
0,173
0,635
4,901

Ст. Самбірський




0,2
0,05
0,03
0,03
0,05









0,054
0,014
0,016
0,038
3,382

Стрийський




9,6
0,08
0,1
0,8
2,3









0,070
0,080
0,664
1,879
4,204

Турківський



0,05
0,001
0
0
0









0,001
0,0003
0,0004
0,0008
2,251

Яворівський



1,3
0,03
0,04
0,08
0,2









0,024
0,002
0,068
0,186
5,487


2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря


У розрізі видів економічної діяльності найбільша питома вага обсягів викидів забруднювальних речовин припадає на підприємства з виробництва електроенергії та газу – 50,0 %, діяльності транспорту та зв’язку – 26,6 %, добувної промисловості – 10,6 %, переробної промисловості – 10,4 %.


Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

за видами економічної діяльності

Таблиця 2.3

№

з/п
Види економічної діяльності
Обсяги викидів по регіону

тис. т
у % до підсумку

1
2
3
4

1
Усі види економічної діяльності
110,489
100,0




у тому числі:






1.1
Добувна промисловість
11,722
10,6

1.2
Переробна промисловість
11,469
10,4

1.3
Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води
55,224
50,0

1.4
Будівництво
1,180
1,1

1.5
Діяльність транспорту та зв’язку
29,477
26,6

1.6
Транспортування газу трубопроводом
6,503
5,9

1.7
Інші
0,585
0,5


2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря


За даними Львівського центру з гідрометеорології у другому півріччі 2007 року було відібрано 214 проб повітря для визначення діоксиду сірки та діоксиду азоту у транскордонних переносах атмосферного повітря. Перевищень ГДК по діоксиду сірки не спостерігалось. Виявлено перевищення ГДК по діоксиду азоту у 20 пробах.


2.3. Якість повітря у населених пунктах


Згідно з даними Львівського обласного центру з гідрометеорології, у м. Львові залежно від рівня забруднення атмосферного повітря виділяють 4 зони.

І зона. Її межа проходить вздовж вулиць Івана Франка, Фредра, Мартовича, Стефаника, Словацького, Городоцької, Гонти, Підвальної. Загальна площа становить 0, 85 км2.

Відбір проб у цій зоні здійснюється на вулиці Соборній, 11.

Протягом 2007 року:
  • по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,45 ГДК;
  • по діоксиду сірки перевищення не виявлено;
  • по оксиду вуглецю виявлено перевищення у лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні і середньомісячне значення становить 1,14 ГДК;
  • по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,27 ГДК;
  • оксиду азоту перевищення не виявлено;
  • по фтористому водню перевищення не виявлено;
  • по формальдегіду перевищення спостерігалося кожного місяця і середньомісячне значення становить 3,2 ГДК.

До ІІ зони входять Галицький район, район Нового Львова, частина Личаківського району до парку «Погулянка», Шевченківський район до вулиці Липинського, частина Франківського району. Загальна площа – 22,2 км2. Відбір проб здійснюється на вулиці Юнаківа.

Протягом січня-серпня 2007 року:
  • по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,4 ГДК;
  • по діоксиду сірки перевищення не виявлено;
  • по оксиду вуглецю виявлено перевищення у січні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні і середньомісячне значення становить 1,15 ГДК;
  • по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,26 ГДК;
  • по оксиду азоту перевищення не виявлено;
  • по фтористому водню перевищення не виявлено;
  • по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 3,29 ГДК.


ІІІ зона – решта території міста Львова. Загальна площа – 50,8 км2.

Відбір проб здійснюється на вулиці Городоцькій, 211. Протягом січня-серпня 2007 року:
  • по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,4 ГДК;
  • по діоксиду сірки перевищення не виявлено;
  • по оксиду вуглецю виявлено перевищення у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, грудні і середньомісячне значення становить 1,23 ГДК;
  • по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,27 ГДК;
  • по оксиду азоту перевищення не виявлено;
  • по фтористому водню перевищення не виявлено;
  • по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 3,24 ГДК.

Відбір проб також здійснюється на вулиці Зелена, 301. Протягом січня-серпня 2007 року:
  • по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,4 ГДК;
  • по діоксиду сірки перевищення не виявлено;
  • по оксиду вуглецю виявлено перевищення у лютому, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, грудні і середньомісячне значення становить 1,25 ГДК;
  • по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, окрім місяця лютого і середньомісячне значення становить 1, 26 ГДК;
  • по оксиду азоту перевищення не виявлено;
  • по фтористому водню перевищення не виявлено;
  • по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 3,19 ГДК.

ІV зона – приміські території Львова (Рясне, Білогорща тощо). Загальна площа – 45,2 км2.

Причиною здійснення спостережень саме за вищевказаними речовинами є те, що вони є пріоритетними забруднюючими речовинами атмосферного повітря міста.

Згідно з даними Львівського обласного центру з гідрометеорології, протягом 2007 року перевищення гранично допустимих концентрацій по місту Львову спостерігалося по всіх речовинах, окрім діоксиду сірки, оксиду азоту, фтористому водню.

Порівняльна характеристика забруднюючих речовин за 2006 та 2007 роки зображена у таблицях 2-8 та рисунках 3-9.


Характеристика забруднюючих речовин за 2007 рік

Таблиця 2.4

Зони
Пости
Перевищення норм ГДК, середні значення за 2007 рік

Забруднюючі речовини
Пил
Діоксид сірки
Оксид вуглецю
Діоксид азоту
Оксид азоту
Фтористий водень
Формаль-дегід

I
вул.Соборна, 11
1,4
0,8
1,15
1,27
-
0,56
2,68

II
вул. Юнаківа
1,45
0,76
1,08
1,27
-
0,53
3,19

III

вул. Городоцька, 211
1,32
0,79
1,07
1,26
0,71
0,51
3,29

III

вул. Зелена, 301
1,40
0,79
1,15
1,24
-
0,66
3,19




Рис. 2.1. Забруднення атмосферного повітря пилом


В 2007 році 15614 проб відібрано на автотрасах області. У 3 854 пробах виявлені перевищення ГДК забруднюючих речовин, що склало 24,7 % (у 2006 р. - 26,5 %). Найвищий рівень забруднення атмосфери продовжує спостерігатися на автотрасах міста Львова (46,2 % проб з перевищенням ГДК), м.Самбора (19,2 %), м. Червонограда (15,9 %), м.Стрия (12,9 %), Пустомитівського (33,8 %), Мостиського (24,0 %), Перемишлянського (22,0 %), ЖйдачТвського (18,8 %) районів.

З метою зменшення забруднення атмосфери в житловій забудові від руху транзитного автотранспорту продовжується реконструкція автомагістралі загальнодержавного значення Київ - Чоп в межах Бродівського, Буського, Пустомитівського районів області. З метою зменшення шкідливих викидів в атмосферу від автотранспорту в м.Львові в 2007р. повністю заборонений рух транспорту на площі Ринок; обмежено проїзд пасажирських мікроавтобусів через центральну частину міста; проведено реконструкції із заміною дорожнього полотна площі Ринок, площі Соборної, вул.Торгової, Краківської, Заньковецької, частково вул.Городоцької та Мечнікова. На виконання припису держсанепідслужби Жидачівського району проведено обмеження руху транспорту через центральну частину міста Жидачева по вул. Трубній з капітальним ремонтом асфальтового покриття. На виконання припису держсанепідслужби м.Самбора обмежений рух автотранспорту через центральну частину міста.


2.4. Використання озоноруйнівних речовин


2.4.1. Стан озонового шару


Інформація відсутня.


2.4.2. Активність Сонця


У 1988 році з щорічним споживанням озоноруйнівних речовин (ОРР) на рівні 0,3 кг на душу населення, Україна розглядалася як провідний споживач ОРР у Східній Європі. У 1997 році Україна прийняла першу Програму припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин, якою передбачені кроки на наступні п’ять років. У 1998 – 2004 роках, за підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ), Уряд України у співпраці з державними компаніями успішно реалізував цю програму. Сучасні технології без використання ОРР були запроваджені у холодильних установках та у виробництві аерозолів, розчинників та галонів. Були встановлені регуляторні засади контролю ОРР, включаючи запровадження у 1998 році ліцензування використання ОРР та контроль над імпортом та експортом ОРР. У сучасній процедурі, ліцензії на товари, які містять ОРР видаються на платній основі Міністерством економіки, а не Мінприроди, хоча компанії зобов’язані звертатись до Мінприроди за попереднім погодженням на підставі технічної документації. Проте, Мінприроди не веде реєстру виданих ліцензій і тому не може гарантувати дотримання законодавчих норм.

Країна також розширила свої зобов’язання щодо Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар шляхом ратифікації у 2000 році Копенгагенських поправок, але ще не ратифікувала новіші поправки. До цього часу, в цілому споживання первинних ОРР в країні було ефективно припинено, залишаючи тільки незначний залишковий попит, який постійно скорочується, в основному в секторі обслуговування холодильних установок. Нова державна програма припинення використання ОРР, яка була схвалена Кабінетом Міністрів у 2004 році (Постанова № 256), встановлює рамки для подальших дій до 2030 року.

2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття


Забруднення атмосферного повітря за рівнем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це зумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря здійснюють найбільший вплив на здоров’я: людина споживає за добу і в цілому за життя повітря набагато більше в об’ємному відношенні, ніж води і їжі. Крім цього, токсичні забрудники повітря разом з атмосферними опадами потрапляють у поверхневі водойми і в ґрунт, осідають на листках і плодах рослин, звідки вони також надходять до людини.

Питанням впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини в Львівській області займається обласна санітарно-епідеміологічна станція.

В 2007 році 15 614 проб відібрано на автотрасах області. У 3 854 пробах виявлені перевищення ГДК забруднюючих речовин, що склало 24,7 % (у 2006 р. - 26,5 %). Найвищий рівень забруднення атмосфери продовжує спостерігатися на автотрасах міста Львова (46,2 % проб з перевищенням ГДК), м. Самбора (19,2 %), м. Червонограда (15,9 %), м. Стрия (12,9 %), Пустомитівського (33,8 %), Мостиського (24,0 %), Перемишлянського (22,0 %), Жідачівського (18,8%) районів.

Протягом 2007 року за порушення санітарних правил охорони атмосферного повітря 146 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, постановами головних державних санітарних лікарів адміністративних територій припинялась експлуатація 29 об'єктів, 1 справа скерована в органи прокуратури.


2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря


Незадовільний стан атмосферного повітря населених пунктів обумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання, яке не здатне працювати в межах екологічних і санітарних норм, невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок, відсутністю нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами.

Впровадження нової системи регулювання викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, видача дозволів на викиди, встановлення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел, ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, використання геоінформаційних систем та програмного забезпечення при здійсненні державного обліку видачі дозволів, встановлення жорстких технологічних нормативів та нормативів якості атмосферного повітря передбачає не тільки попередження забруднення атмосфери але і боротьбу з ним.

В складі документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосфернге повітря стаціонарними джерелами по ВАТ «Миколаївцемремонт» розроблена і погоджена програма зменшення викидів в атмосферне повітря речовин у вигляді суспендованих твердих частинок по ливарному виробництву, з терміном виконання робіт у 2009р., орієнтована вартість яких 890 тис. грн.

На ВАТ «НПК-Галичина» проведені роботи по очистці поверхні ставу-накопичувача від плівки нафтопродуктів, а також ліквідація стаціонарних джерел забруднення на установці розчинників, що дало скорочення викидів на 56,1 т/рік.

У 2007 році на ВАТ «Миколаївцемент» згідно з проектом «Реконструкція ВАТ «Миколаївцемент» при збільшенні потужності виробництва цементу та перевід обертових печей з природного газу на вугілля та альтернативне паливо” виконано ремонт обертової печі № 4 в комплексі з обладнанням електрофільтра.

Проведені роботи по ремонту ГОУ та технологічного обладнання на Добротвірській ТЕС, ЗАТ «Львівсистеменерго», ТОВ «Кроно-Україна», що дало можливість підтримання ККД ГОУ на проектному рівні.


3. ЗМІНА КЛІМАТУ


3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання


Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн.

У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року.

У 2005 році, Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); та створення національної системи торгівлі дозволами на викиди. Указом Президента (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу.

З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агенство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Основним завданням Нацекоагенства є:
  • участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату;
  • виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до неї, в тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону довкілля, залучення інвестицій в охороні навколишнього природного середовища;
  • створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки та обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.

Відповідальними за вжиття заходів, які б зменшували вплив суб’єктів господарювання на зміну клімату є Національне агенство екологічних інвестицій України та місцеві державні адміністрації.


3.2. Національна система інвентаризації парникових газів


В області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це насамперед комунальні підприємства – Львівське міське сміттєзвалище, комунальні очисні споруди міст Львова, Червонограда, Стрия, Дрогобича, Самбора і Трускавця, ВАТ “Ензим”, підприємства теплоенергетики (Добротвірська ТЕС, ТЕС-1 і ТЕС-2 м. Львова), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Миколаївцемент”.

Таких підприємств в області обліковано понад 60. Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на Львівському сміттєзвалищі, Ват “Миколаївцемент”, ВАТ “Ензим”.


3.3. Прогноз викидів парникових газів


Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади.


    1. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату


В області налічується 6 підприємств, котрі отримали лист-підтримки Мінприроди України для реалізації проектів спільного впровадження.

Відсутність «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, розробка якої передбачалась постановою КМУ від 13.03.2002р. № 301, не дає можливості розробити заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.


4. Водні ресурси


4.1. Стан поверхневих вод


Природна водозабезпеченість Львівщини середня на Україні і становить на 1 км2 території 226 тис. м3/рік (місцевий стік), що в перерахунку на 1 мешканця – 1,82 тис. м3/рік.

У межах Карпат в середньому на площу 1км2 припадає 1 км річок. На Передкарпатській височині густота річкової сітки зменшується, але річки стають більш повноводними.

У Львівській області нараховується понад 8950 річок, потічків і струмків загальною протяжністю 16343 км. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стрий) і Балтійського (Західний Буг, Сян) морів. Найбільша кількість річок нараховується в басейні р. Дністер (5838), р. Західний Буг (3213) і незначна кількість в басейнах р. Сян.