Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Вид материала

Документы

Содержание Загальні відомості Соціальний та економічний розвиток Київської області. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару. Місто Біла Церква Місто Бровари Місто Обухів Місто Українка Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області Середньорічні концентрації Номери постів (ПСЗ) 2.3. Якість повітря у населених пунктах Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. 4. Водні ресурси Динаміка водокористування Забрано води з природних джерел, усього Використано свіжої води, усього Скинуто зворотних вод, усього Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Київське водосховище. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
• Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Державне управління охорони навколишнього природного середовища

в Київській області

Національна доповідь

про стан навколишнього природного середовища в Київської області

у 2007 році


Київ – 2008


Вступ


Характеристика сучасного екологічного стану Київської області у 2007 році суттєво не змінилася та свідчить про необхідність прийняття відповідних заходів по його поліпшенню.

Основний вклад в загальну кількість викинутих в атмосферне повітря шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС. Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів їх загальна кількість залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області.

В області 183 підприємства провело режимні налагоджувальні роботи на паливовикористовуючому обладнанні, що сприяє зменшенню викидів в атмосферне повітря та економному використанню пального.

Однією з важливих екологічних проблем є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, загальний обсяг яких становить 56,97 % загальних викидів.

Із загальної кількості водокористувачів близько 80,91 % - об`єкти промисловості, 7,86 % - сільського господарства, 10,98 % - житлово-комунального господарства.

В області функціонує 4 питних водозабори із поверхневих водних об’єктів (із р. Десна в с. Пухівка для питних потреб м. Бровари, із р. Рось для міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка). Із поверхневих джерел вода також використовується для технологічних потреб.

Найпотужнішим водокористувачем в області є Трипільська ТЕС, яка використовує воду з Канівського водосховища для охолодження обладнання у об”ємах, що становить 64,49 % загального водоспоживання області (68,08 % загального водоспоживання з поверхневих джерел).

Значна частка водоспоживання з поверхневих водойм для технологічних потреб припадає на цукрові та спиртові заводи.

Збільшення забору та використання води з поверхневих та підземних джерел стало причиною відповідного збільшення обсягу скиду стічних вод у водні об`єкти.

Із загального обсягу водовідведення у водні об`єкти скидаються у переважній більшості нормативно-чисті стічні води. Основними забруднювачами поверхневих водойм Київщини є підприємства житлово-комунального господарства .

У сфері охорони водних ресурсів екологічні проблеми полягають у забрудненні нафтопродуктами підземних вод в районі м.Біла Церква, м.Узин Білоцерківського району, с.Проліски Бориспільського району, відсутності очисних споруд зливової каналізації в мм. Біла Церква, Бровари, Васильків та інших, низькій ефективності роботи ряду очисних споруд біологічної очистки в зв’язку з їх незадовільним технічним станом. Як і минулі роки, спостерігалася неритмічна робота очисних споруд міст Васильків, Богуслав, Кагарлик та, як наслідок, в певній мірі забруднення басейнів р.р. Ірпінь, Унава, Бучанка.

На р.Нивка мали місце періодичні аварійні скиди неочищених стічних вод з КНС та аварійні скиди мазуту та неочищених стічних вод підприємств м. Києва.

Потребує вирішення проблема забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами грунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку „Олександрія”.

Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га.,

Основне призначення земель 59,6% – сільськогосподарське, з яких 45,7% займає рілля, землі лісового фонду - 23,1%, водного фонду - 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони –2,3%.

Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в області на принципах максимального використання природних ресурсів без дотримання екологічних вимог, призвели до зниження стійкості ландшафтів, їх здатності до самоочищення і самовідновлення, загострили протиріччя між зростаючими потребами суспільства та можливостями природних комплексів витримувати антропогенне навантаження і забезпечити всю сукупність факторів, які визначають якість середовища, його комфортність та екологічне благополуччя населення, а також призвело до інтенсивного розвитку деградаційних процесів.

Незбалансоване антропогенне навантаження на природні ресурси області досягло розмірів, за якими вбачаються катастрофічні наслідки не тільки для всієї системи природокористування, але і в цілому для соціальної сфери. Одним з головних факторів, що дестабілізують екологічну ситуацію є сільськогосподарська освоєність і розораність, яка складає відповідно 64,2 %, та 45,7 % території.. Близько 23 % площ орних земель розміщена на схилах крутістю до 50 градусів , а крутістю більше 50 – 2,4 %.

Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів. Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени – від вододілу до заплави – у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини – гумусу тощо.

На даний час розроблена “Схема охорони земель Київської області від деградаційних процесів та основні заходи з їх стабілізації”, де детально охарактеризовано всі деградаційні процеси та намічено заходи з їх стабілізації.

В області значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га., з них близько 1800 га. Займають відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються.

Концепція використання порушених земель, яка склалася у минулі роки, передбачає безумовне повернення їх після рекультивації у ті самі угіддя, з яких вони були вилучені, тобто, здебільшого у ріллю. Але в зв’язку з нестачею коштів рекультивація не проводилась, що також негативно впливає на екологічний стан земельних ресурсів області.

На підприємствах в спеціально відведених місцях зберігається 4854,846 т промислових відходів 1-3 класів небезпеки. Із них: 1-го класу –3,28%, 2-го – 81,56%, 3-го – 15,16% .

На даний час в області налічується 12 об’єктів, на яких зберігаються промислові відходи і 37 звалищ для твердих побутових відходів (ТПВ), їх загальна площа складає 540,8 га, обсяг накопичених відходів – 69 млн. 876 тис.587 т .

Загальна площа місць видалення твердих побутових відходів складає 264,59 га.. Переробку, знешкодження та утилізацію відходів здійснюють 22 підприємства, більшість яких знаходиться в Броварському районі.

Більшість місць захоронення твердих побутових відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, а саме – відсутні системи інженерного захисту підземних і поверхневих вод від забруднення токсичними компонентами відходів.

Значну потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людей становить полігон ТПВ № 5 м. Києва. Основна небезпека пов’язана з великими обсягами накопиченого фільтрату та проникненням його токсичних компонентів у підземні води та за межі полігону.

Потребує вирішення питання утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються в господарствах і хімоб'єднаннях у кількості 1681,393 тис. т.

Обладнані спорудами для контролю за станом підземних вод полігони ТПВ, підпорядковані комунальним підприємствам, які складають 32 % від загальної кількості місць видалення відходів.

Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 739,7 тис.га. Середня лісистість складає 20,4%. В північних районах Київського Полісся вона є в середньому 44%, а на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,2-1,5%.

Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Тому в області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. В майбутньому це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування.

Потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25 тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41 тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області.

Загальна площа мисливських угідь області складає 2076,3 тис.га., які закріплені за 60 мисливськими господарствами, переважна більшість з них (58,1% ) входять до складу обласної організації УТМР.

За останні 2-3 роки популяція диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях стабілізувалась та спостерігається тенденція до збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Це обумовлено, перш за все тим, що збільшилась кількість приписних мисливських господарств, які вкладають значні кошти в розвиток мисливського господарства Київської області.

Мережа природно-заповідного фонду Київщини нараховує 151 об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею близько 81 105, 92 тис. га., з них загальнодержавного значення -21 об'єкти площею понад тис. га, місцевого значення 130 об'єктів площею більше - тис. га. На частку заповідного фонду півострова (від адміністративної площі Київської області) припадає майже 3,2% території.

Основні проблеми збереження та розвитку природно-заповідного фонду - винесення меж заповідних територій в натуру та відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання.

1. Загальні відомості
   
   0. Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області.
      

Київська область розташована на Півночі держави, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином, на Правобережжі. На Сході межує з Чернігівською і Полтавською, на Південному Сході і Півдні – з Черкаською, на Південному Заході – з Вінницькою, на Заході – з Житомирською, на Півночі – з Республікою Білорусь. Площа області складає 28,1 тис. км². В області — 25 районів, 26 міст, у т.ч.12 - обласного підпорядкування, 30 селищ. Транспортно-географічне положення Київської області визначається тим, що до Києва сходяться залізниці, автомагістралі, авіалінії, річкові та інші комунікації, зв'язуючих її з усіма областями України і європейськими державами. Область лежить у межах зон мішаних лісів і лісостепу. Її ґрунтові та агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

Рельєф. В геоструктурному відношенні територія області лежить у межах Українського щита, його північно-східного схилу та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини і характеризується загальним похилом поверхні кристалічного фундаменту в північно-східному напрямі. Докембрійські породи кристалічного фундаменту Українського щита залягають поблизу земної поверхні під малопотужним чохлом антропогенових відкладів, у зниженнях поверхні фундаменту розвинута також кора вивітрювання та палеогенові й неогенові піщано-глинисті породи.

До борту Дніпровсько-Донецької западини належить південно-східна частина області. Для неї характерне різко ступінчасте занурення фундаменту в бік осі западини по лінії м. Переяслав-Xмельницький – с. Калита і наявність осадочної товщі від пермського до неогенового віку, потужність якої збільшується у північно-східному напрямі. Решта території лежить у межах північно-східного схилу Українського щита і має стратиграфічний розріз, аналогічний південно-східній частині; потужність верств різко зменшується від западини до щита, для палеогенових відкладів характерні шари бурого вугілля.

Антропогенові континентальні відклади утворюють майже суцільний чохол. На Півночі переважають льодовикові та водно-льодовикові суглинки, піски й глини, у південно-західній і східній частинах області – леси, у річкових долинах – алювіальні й озерно-алювіальні піски й глини. За характером рельєфу територію Київської області поділяють на три частини. Північна частина, що лежить у межах Поліської низовини (висотою до 198 м), являє собою низовинні пологохвилясті заболочені моренно-зандрові і зандрові акумулятивні рівнини, розчленовані річковими і прохідними долинами, на правобережжі Прип'яті ускладнені горбами і пасмами льодовикового і водно-льодовикового походження. Південно-західна і центральна частини області лежать на Придніпровській височині (висотою до 273 м), найбільш розчленовані; поверхня – підвищена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована річковими прохідними долинами, ярами і балками. Східна, лівобережна частина розташована на заплаві й терасах Дніпра в межах Придніпровської низовини. Поверхня заплави плоска, місцями заболочена, на боровій терасі – піщані гриви, горби, зниження між ними часто перезволожені або заболочені. Друга надзаплавна тераса (висотою до 145 м) розчленована балками; багато блюдцеподібних западин.

Клімат Київської області помірно континентальний, м'який, з достатньою вологістю. Зима тривала, порівняно тепла; літо – достатньо тепле й вологе. Пересічна температура січня на Півночі – 6,5°, в центральній частині – 5,8°, на Півдні – 6,1°, липня – відповідно +19,2, +19,5, +20,1°. Тривалість безморозного періоду 160–165 днів. Період з температурою понад +10° становить від 155 днів на Поліссі до 160–165 днів на Півдні і Сході області, сума активних температур від 2480° на Півночі і до 2700° на Півдні. Опадів 500 – 600 мм на рік, на крайньому Півдні – 400–500 мм. Максимальна кількість їх (близько 40 %) випадає влітку. Сталий сніговий покрив (пересічна висота 25–30 см, крайньому Півдні – 15–20см) встановлюється в середині грудня, сходить у кінці березня. Серед несприятливих кліматичних явищ – інтенсивні зливові дощі з грозами, град, бездощові періоди, суховії (до 5–10 днів), пилові бурі влітку, льодова кірка, ожеледь тощо. Північна частина Київської області лежить у вологій помірно теплій, південна – у недостатньо вологій, теплій агрокліматичній зонах.

0. Соціальний та економічний розвиток Київської області.
   

Київська область виділяється серед інших регіонів значними обсягами сільськогосподарського виробництва: її внесок у виробництво сільськогосподарської продукції держави становить 6,0 %, із них продукції рослинництва – 5,2, тваринництва – 7,3 %.

Частка області в Україні за обсягом промислової продукції становить 3,4 %, у тому числі товарів народного споживання 6,0 %. За окремими видами промислової продукції вона виділяється виробництвом екскаваторів, шин автомобільних, паперу, картону, м’яса, цукру, а також окремих спеціалізованих виробництв машинобудівної продукції.

Найбільший внесок в економіку області робить обробна промисловість 31,6 %, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 27,8 %.

Сьогодні у структурі обробної промисловості провідне місце займають: харчова промисловість – більше як 40 %, хімічна та нафтохімічна промисловість – 18,7, целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа – 10,6, машинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування – 9,8%.

Область здійснює зовнішньоекономічну діяльність з понад 120 країнами світу. Найбільша частка експорту приходиться на такі групи товарів: полімерні матеріали, пластмаси та каучук, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, текстиль і вироби з текстилю, недорогоцінні метали та вироби з них. В імпорті переважають: пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, полімерні матеріали, пластмаси та каучук, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, готові харчові продукти.

В останні роки в області спостерігається стійка тенденція до зростання обсягів прямих іноземних інвестицій.

Населення як одна із головних складових ресурсного потенціалу Київської області має негативні тенденції розвитку. Протягом останніх 8 років триває процес скорочення загальної кількості постійного населення, що пов’язано з погіршенням показників демографічного розвитку області. Наступним елементом ресурсного потенціалу є виробничий потенціал, який, у свою чергу, складається з природного, трудового, науково-технічного, інформаційного, управлінського, інвестиційного, матеріально-технічного.

Рівень використання виробничого потенціалу визначається станом основних засобів та наявними потужностями. У структурі основних засобів за видами економічної діяльності з усіма формами власності в цілому по Україні Київська область займає 3,3 %, з них сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 5,7 %, промисловість –2,8 %.

В зв’язку із станом виробничого потенціалу стан природно-ресурсної бази області за останні роки характеризується проявом як окремих позитивних, так і негативних тенденцій.

Так, у зв’язку із скороченням промислового виробництва і за рахунок упровадження ресурсозберігаючих маловідходних технологій у виробництві, зменшується забруднення. Позитивним елементом стану земельного фонду області є зростання площі лісів, пасовищ і сіножатей і відповідно зменшення площі ріллі. Це покращує стан навколишнього середовища.

Одним із негативних чинників розвитку природно-ресурсного потенціалу є недостатнє використання вторинних ресурсів, кількість яких зростає більш швидкими темпами, ніж їх залучення у виробництво. Це ускладнює екологічну ситуацію в області.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару.
   

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

(за даними Центральної Геофізичної Обсерваторії)

Моніторинг забруднення атмосферного повітря в Київській області проводився в чотирьох містах: в Білій Церкві – на двох стаціонарних постах спостережень(ПСЗ), в Броварах, Обухові, Українці – на одному посту.

Визначався вміст чотирьох основних домішок: пилу, діоксид сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП)^* і восьми важких металів: заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку.

За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 6616 проб атмосферного повітря, у Броварах – 3544 проби, Обухові – 3328 проб, Українці – 3317 проб, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО.

Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК_с.д.*^*), за винятком діоксид азоту (речовини 2-го класу небезпеки), викиди якого надходять в повітряний басейн в основному від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту.

В 2007р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка був нижче середнього по містах мережі спостережень гідрометслужби України.

Місто Біла Церква

Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на двох постах: в районі вул. Леваневського (ПСЗ №1) та вул. Сломчинського (ПСЗ № 2).

В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, сеpедньоpічна концентpація якого пеpевищувала середньодобову гpанично допустиму концентpацію в 1,5 рази. Сеpедньоpічні концентpації інших домішок доpівнювали: пилу та діоксиду сірки – 0,6 ГДК_с.д., оксиду вуглецю – 0,4 ГДК_с.д.

Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: діоксиду азоту – 2,6 ГДК_м.р., пилу та діоксиду сіpки – 0,6, оксиду вуглецю – 0,4 ГДК_м.р.

Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 17-19% (в 2006 році – 20%).

Рівень забpуднення повітря пилом та діоксидом азоту був дещо вищим на ПСЗ № 1; вміст інших домішок суттєво не відрізнявся.

Сеpедні за рік концентрації важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчи­ми за відповідні ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)піре­ну становила 0,7 ГДК_с.д. (у січні); максимальні концентрації важких металів не перевищували 0,1-0,2 ГДК_с.д.

У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту в березні, з травня по серпень, у листопаді, діоксиду сірки у травні-червні, пилу – у березні-травні, серпні, і грудні. Концентрації оксиду вуглецю протягом року були майже на одному рівні.

Поpівняно з 2006 p. забpуднення атмосфеpного повітря діоксидом азоту зменшилось, іншими домішками – практично не змінилось.

Місто Бровари

Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняховського (ПСЗ №1).

Сеpедньоpічна концентpація з діоксиду азоту пеpевищила відповідну ГДК в 1,2 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших забpуднюючих домішок становили: пилу – 0,3 ГДК_с.д., оксиду вуглецю – 0,1, діоксиду сірки – 0,4 ГДК_с.д.

Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: з діоксиду азоту – 1,9 ГДК_м.р., пилу та оксиду вуглецю – 0,4, діоксиду сірки - ГДК_м.р.

Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 13% (в минулому році – 8%).

Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК.

У piчному ході звітного року спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентpацiй забpуднюючих pечовин в окремі місяці: діоксиду азоту – у травні, оксиду вуглецю – у лютому, пилу – в січні. Річний хід концентрацій діоксиду сірки не зазнав значних коливань.

Поpівняно з 2006 p. забруднення атмосферного повітря залишилось на тому ж рівні.