Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
Місто Обухів
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул. Миру (ПСЗ №1).
Сеpедньоpічні концентpації забpуднюючих pечовин становили: діоксиду азоту – 1,2 ГДКс.д., пилу – 0,6, оксиду вуглецю – 0,3, діоксиду сірки – 0,2 ГДКс.д..
Максимальна з pазових концентpацій діоксиду азоту доpівнювала 1,5 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 1,4, пилу – 0,4, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК.
Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 13% (в минулому році – 9%), оксиду вуглецю – 0,6%.
По важких металах і бенз(а)пірену сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДК.
У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй: діоксиду азоту у січні та травні, окису вуглецю – у січні, пилу – у лютому. Річний хід концентрацій діоксиду сірки не зазнав значних коливань.
Поpівняно з 2006 р. pівень забpуднення атмосфеpного повітря пилом знизився, іншими домішками – суттєво не змінився.
Місто Українка
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул. Зв'язку (ПСЗ №1).
Сеpедньоpічні концентpації шкідливих речовин у повітpі міста доpівнювали: діоксиду азоту – 1,0 ГДКс.д., пилу і діоксиду сіpки – 0,3, оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д.
Максимальні з pазових концентpацій досягли: з діоксиду азоту – 4,1 ГДКм.р., з оксиду вуглецю – 0,6, з діоксиду сіpки – 0,5, з пилу 0,4 ГДКм.р.
Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі складала 6% (в минулому році – 4%).
Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК.
У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту у червні-серпні, оксиду вуглецю – у лютому, пилу – у жовтні, діоксиду сірки – у червні та грудні.
Поpівняно з 2006 p. дещо підвищився pівень забpуднення атмосферного повітря діоксидом азоту; вміст інших домішок суттєво не змінився.
Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
Дані щодо динаміки викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами подані у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
| Показники | 2006 р. | 2007 р. |
| Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. | 1702 | 1850 |
| Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. | 550 | 605 |
| Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. | 838 | 916 |
| Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т | 157,091 | 7634,168 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: | 201,937 | 251,4 |
| від стаціонарних джерел, тис. т | 108,312 | 93,4 |
| від пересувних джерел, тис. т | 93,625 | 158,0 |
| у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т | 88,100 | 142,7 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т | 7,190 | 8,946 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг | 159,612 | 145,0 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т | 3,855 | 3,324 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг | 62,000 | 54.76 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т | 3,332 | 5624,0 |
Від усіх видів транспорту в 2007р. в атмосферне повітря області викинуто 158,0 тис.т. Шкідливих речовин та парникових газів, що більше, ніж у 2006р., на 12,5% або 17,6 тис.т, у тому числі оксиду вуглецю – 119 тис.т
(75,4% від загального обсягу), неметанових летких органічних сполук – 18,3 (11,6%), оксидів азоту – 16,5 (10,4%), сажі 1,8 (1,1%), діоксиду сірки 1,7 тис.т (1,1%). У розрахунку на одну особу в середньому припадає 91 кг, на 1км2 – 5624 кг шкідливих речовин.
У 2007р. від усіх видів автотранспорту викинуто в атмосферу 142,7 тис.т забруднювальних речовин, що більше, ніж у 2006р., на 18,0 тис.т або 14,4%. У розрахунку на одну особу в середньому автомобільним транспортом викинуто в атмосферне повітря 82 кг шкідливих речовин проти 71 кг у 2006р. На 1км2 припадало 5078 кг забруднювальних речовин проти 4437 у 2006р.
Із загальної кількості викинутих автотранспортом забруднювальних речовин 24,0% (34,3 тис.т) викинуто автотранспортом суб’єктів господарської діяльності, 76,0% (108,4 тис.т) – автомобілями індивідуальних власників. У порівнянні з попереднім роком викиди від автотранспорту суб’єктів господарської власності зменшилися на 6,5%, індивідуальних власників збільшилися на 23,1%.
Викиди залізничного, авіаційного транспорту та виробничої техніки становили 15,3 тис.т., що у порівнянні з попереднім роком менше на 2,8%. У розрахунку на одну особу викинуто 9 кг забруднювальних речовин, а на 1км2 - 546 кг. У складі забруднювальних речовин, викинутих залізничним, авіаційним транспортом та виробничою технікою, переважали оксиди вуглецю (56,1% від загального обсягу), оксиди азоту (26,9), неметанових летких органічних сполук (10,9%).
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря( середньорічні концентрації та максимальні концентрації) по містах Київської області подані у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
| Домішки | М. Біла Церква | |||||||
| Середньорічні концентрації | Максимальні концетрації | |||||||
| Номери постів (ПСЗ) | По місту | Номери постів (ПСЗ) | По місту | |||||
| 1 | 2 | 2007 | 2006 | 1 | 2 | 2007 | 2006 | |
| Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Бенз(а)пірен Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк | 0,6 0,4 0,4 1,7 0,5 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,5 0,5 0,4 1,5 0,3 | 0,5 0,5 0,4 1,5 0,4 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,5 0,4 0,4 1,8 0,1 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,6 0,1 0,4 2,5 0,7 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,2 0,0 0,0 | 0,4 0,6 0,4 2,6 0,7 | 0,6 0,1 0,4 2,6 0,7 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,2 0,0 0,0 | 0,4 0,2 0,4 2,0 0,9 0,0 0,2 0,1 0,1 0,0 0,3 0,0 0,0 |
| Домішки | м. Бровари | м. Обухів | м. Українка | |||||||||||||||
| Середньорічні концентрації | Максимальні концентрації | Середньорічні концентрації | Максимальні концентрації | Середньорічні концентрації | Максимальні концентрації | |||||||||||||
| 2007 | 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2006 | |||||||
| Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Бенз(а)пірен Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк | 0,3 0,4 0,1 1,2 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,3 0,3 0,2 1,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,4 0,1 0,4 1,9 0,5 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,2 0,1 0,6 1,4 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1 0,2 0,0 0,0 | 0,6 0,2 0,3 1,2 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 | 0,3 0,3 0,3 1,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 | 0,4 0,1 1,4 1,5 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,4 0,1 0,8 1,6 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 | 0,3 0,3 0,2 1,0 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 | 0,3 0,2 0,2 0,8 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 | 0,4 0,5 0,6 4,1 0,5 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1 | 0,4 0,1 0,6 1,5 0,0 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1 | ||||||
Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)
Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки) подані у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
| № з/п | Види економічної діяльності | Обсяги викидів по регіону | |
| тис. т | у % до підсумку | ||
| 1 | Усі види економічної діяльності у тому числі: | 108,3 | 100 |
| 1.1 | Сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 2,7 - | 2,5 - |
| 1.2 | Переробна промисловість | 8,3 | 7,7 |
| 1.3 | Виробництво електроенергії | 75,5 | 69,7 |
| 1.4 | Транспортування газу трубопроводами | 18,2 | 16,8 |
З таблиці 2.3. видно, що найбільшу частку забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин складає виробництво електроенергії – 69,7% від загального обсягу викидів. Найменшу частку у забруднення атмосфери вносить сільське господарство, мисливство та лісове господарство.
2.3. Якість повітря у населених пунктах
На основі даних отриманих у Центральній Геофізичні Обсерваторії стосовно стану атмосферного повітря у містах Київської області можна зробити наступний висновок про якість атмосферного повітря у містах Київської області.
Місто Біла Церква. Якість атмосферного повітря залишається на задовільному рівні. Про це свідчить зменшення концентрації показника діоксиду азоту в атмосферному повітрі за звітний період. Концентрація інших шкідливих домішок в атмосферному повітря практично не змінила значень . На погіршення якості атмосферного повітря в даному місті впливає високий обсяг викидів пересувними джерелами 14343 т. (10% від загального обсягу викидів).
Місто Бровари. Якість атмосферного повітря залишається на задовільному рівні. Концентрація шкідливих домішок в атмосферному повітря практично не змінила значень порівняно з 2006 р. На погіршення якості атмосферного повітря в даному місті впливає високий обсяг викидів пересувними джерелами 7323 т. (5% від загального обсягу викидів).
Місто Обухів. Якість атмосферного повітря залишається на задовільному рівні. Про це свідчить зменшення рівня забруднення атмосферного повітря пилом, а також не збільшення концентрації основних забрудників. На погіршення якості атмосферного повітря в даному місті впливає високий обсяг викидів пересувними джерелами 5842 т. (4% від загального обсягу викидів).
Місто Українка. Якість атмосферного повітря у даному населеному пункті погіршилась. Про це свідчить збільшення концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі.
Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
Реконструкція та заміна електрофільтрів на енергоблоках Трипільської теплоелектростанції. Відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна енергогенеруюча компанія „Цетренерго”, м. Українка Обухівського району.
Заходи по зменшенню шкідливого впливу на атмосферне повітря в Київській області (розроблення технологій, організація виробництва та застосування матеріалів, використання методів та впровадження технологій, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення; ліквідація шкідливих виробництв) м. Біла Церква, ТОВ Поліс; м. Васильківський завод холодильників.
Установка рукавних фільтрів на дугових сталеплавильних печах на Броварському казенному заводі порошкової металургії, м. Бровари.
4. Водні ресурси
Стан поверхневих вод Київської області. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Динаміка водокористування
Таблиця
| Показники | Одиниця виміру | 2006 р. | 2007 р. |
| 1 | 2 | 4 | 5 |
| Забрано води з природних джерел, усього | млн. м3 | 1002,0 | 995,0 |
| у тому числі: | X | X | X |
| поверхневої | млн. м3 | 952,03 | 945,5 |
| підземної | млн. м3 | 49,97 | 49,48 |
| морської | млн. м3 | - | - |
| Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу | м3 | 573,563 | - |
| Використано свіжої води, усього | млн. м3 | 792,745 | 862,5 |
| у тому числі на потреби: | X | X | X |
| господарсько-питні | млн. м3 | 55,4 | 48,45 |
| виробничі | млн. м3 | 729,3 | 746,8 |
| сільськогосподарські | млн. м3 | 6,89 | 1,445 |
| зрошення | млн. м3 | 1,155 | 2,181 |
| Використано свіжої води у розрахунку на одну особу | м3 | 453,78 | 496,5 |
| Втрачено води при транспортуванні | млн. м3 | 209,255 | 6,045 |
| | % до заб-раної води | 20,88 | - |
| Скинуто зворотних вод, усього | млн. м3 | 761,4 | 776,2 |
| у тому числі: | X | X | X |
| у підземні горизонти | млн. м3 | - | - |
| у накопичувачі | млн. м3 | - | 11,92 |
| на поля фільтрації | млн. м3 | - | - |
| у поверхневі водні об’єкти | млн. м3 | 761,4 | - |
| Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, | | | 764,3 |
| усього | млн. м3 | 761,4 | 764,3 |
| з них: | X | X | X |
| нормативно очищених, усього | млн. м3 | 35,82 | 20,03 |
| у тому числі: | X | X | X |
| на спорудах біологічного очищення | млн. м3 | 35,71 | 1983 |
| на спорудах фізико-хімічного очищення | млн. м3 | 0,009 | 3,009 |
| на спорудах механічного очищення | млн. м3 | 0,1 | 0,195 |
| нормативно (умовно) чистих без очищення | млн. м3 | 709,1 | 712,7 |
| забруднених, усього | млн. м3 | - | 31,53 |
| у тому числі: | X | X | X |
| недостатньо очищених | млн. м3 | 11,12 | 26,61 |
| без очищення | млн. м3 | 5,32 | 4,915 |
| Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу | м3 | 435,839 | - |
Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води
Таблиця
-
Види економічної діяльності
2006 р.
2007 р.
усього, млн. м³
% економії свіжої води за рахунок оборотної
усього, млн. м³
% економії свіжої води за рахунок оборотної
Усього по регіону
491,62
81,5
374,1
80,5
у тому числі:
X
X
X
X
промисловість
-
-
-
-
сільське господарство
-
-
-
-
житлово-комунальне господарство
-
-
-
-
Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів
Таблиця
| Назва водокористувача-забруднювача | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | |||
| об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³ | обсяг забруд-нюючих речо-вин, т | об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³ | обсяг забруд-нюючих речо-вин, т | об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³ | обсяг забруд-нюючих речо- вин, т | |
| (водний об’єкт) | ||||||
| Басейн р.Дніпро | 721,8 | 221,8 | 761,4 | 167,231 | 764,3 | 251,41 |
Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами
у поверхневі водні об’єкти
Таблиця
| Скидання забруднюючих речовин по регіону | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | |||
| обсяг забруд-нюючих речовин, тис. т | % до загаль-ного обсягу | обсяг забруд-нюючих речовин, тис. т | % до загаль-ного обсягу | обсяг забруд-нюючих речовин, тис. т | % до загаль-ного обсягу | |
| Скинуто забруднюючих речовин, усього | 0,221 | Х | 0,167 | Х | 0,25 | Х |
| Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання | - | - | - | - | - | - |
Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
За даними гідробіологічних спостережень стан планктонних угруповань р. Десна - с. Літки свідчив про антропогенне навантаження. В розвитку зоопланктонного угрупованя спостерігалося порушення сезонної динаміки. В зимово-осінній період в пробах зустрічалися лише поодинокі планктонні організми. Альгопланктоценоз був досить чисельним і різноманітним. Продуктивність (трофність) вод змінювалася від оліготрофні (низькопродуктивні) до мезотрофні (середньопродуктивні) у червні.
Планктоценоз р. Рось на ділянці м. Біла Церква був досить чисельним і різноманітним. Розвиток фіто-та зоопланктону відповідав сезонній динаміці. Досить високі значення індексу Шеннона вказували на суттєве різноманіття угруповань, що свідчило про стабільний стан гідробіоценозів. На створі 9 км вище міста (водозабір) з червня по жовтень домінували синьозелені водорості. У серпні на цьому створі зареєстровано найбільші чисельність і біомасу синьозелених водоростей. Індекс сапробності змінювався в межах 1,89 – 2,24. В зоопланктонному угрупованні в більшості проб домінували циклопіди та гіллястовусі і часто вони складали суттєву частку зоопланктоценозу. ІС змінювався в межах 1,45 – 1,83.
В цілому води р. Рось в районі м. Біла Церква відповідали II класу, 3 категорії якості вод, β–мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від мезо-евтрофні до гіпертрофні (високопродуктивні) у серпні на створі 9 км вище міста. У серпні зафіксована початкова стадія “цвітіння ” вод.
Біотестування вод р. Рось на створах м. Біла Церква проводилося щомісячно, за винятком листопада та грудня. На створах м. Богуслав біотестування вод проводилось у лютому, квітні, серпні та жовтні. Хронічну токсичність вод р. Рось було визначено у лютому на всіх 3-х створах м.Біла Церква, у березні - на створі 1км вище міста і у квітні - на створі 3 км нижче міста.
Визначення хронічної токсичності вод на р. Трубіж - смт Баришівка, м. Переяслав-Хмельницький, р. Десна - с. Літки, р. Ірпінь - с. Мостище, р. Недра - м. Березань, р.Тетерів - м. Іванків виявило токсичну дію вод на р. Трубіж у січні на всіх 4-х створах, у серпні - на 2-х створах смт. Баришівка та створі 1км нижче м. Переяслав-Хмельницький, у січні і травні - на р.Недра, у липні - на р. Ірпінь.
Київське водосховище. Розвиток планктонних угруповань водосховища відповідав сезонній динаміці. Як і в попередні роки фітопланктон найбільш чисельним і різноманітним був у верхів’ї водосховища (на створах і вертикалях м. Чорнобиль). Основу альгофлори навесні складали діатомові водорості, а в літньо-осінній період – синьозелені. ІС змінювався в межах 1,78 – 2,30 ( в 2005р. – 1,74- 2,27).
Найвищий розвиток зоопланктону зафіксовано в середній частині водосховища (на вертикалях с. Зелений Мис). В більшості випадків домінували коловертки, рідше – циклопіди. В багатьох випадках були присутні гіллястовусі і в чверті проб вони складали суттєву частку угруповання (20 –60%). ІС змінювався в межах 1,41 – 1,96 ( в 2005р. – 1,50 – 1,99). Досить високі значення індексу Шеннона (особливо за фітопланктоном) вказували на значне різноманіття планктонних угруповань, що свідчило про менш інтенсивне антропогенне навантаження.
За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Київського водосховища в середньому за рік відповідали вимогам II-III класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні до політрофні.
Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища проводились у квітні, червні, вересні та жовтні на 11 вертикалях. Хронічну токсичну дію вод було визначено у червні на створі 3,5 км нижче м. Чорнобиля та у жовтні - на створі в межах с. Зелений Мис.
Канівське водосховище. В розвитку планктонних угруповань спостерігалась сезонна динаміка.
У фітопланктоні водосховища провідна роль належала діатомовим і зеленим водоростям. Відносно висока чисельність альгофлори обумовлювалась високим розвитком синьозелених водоростей, що найчастіше спостерігався у липні та вересні. ІС змінювався в межах 1,75 – 2,70 ( в 2005р. – 1,27 -3,15). Одержані значення індексу Шеннона, що змінювались від 0,245 до 3,820, вказували на невелике різноманіття фітопланктону і свідчили про антропогенне навантаження на альгопланктоценоз.
Зоопланктонне угруповання на ділянці м. Києва було більш чисельним і різноманітним, у порівнянні з нижньою частиною водосховища в районі мм. Українка і Ржищів. Основу угруповання складали гіллястовусі, рідше коловертки і циклопіди (науплії, ювенільні стадії циклопід). ІС змінювався в межах 1,40 – 2,16 ( в 2005р. – 1,35 – 1,99). Індекс Шеннона змінювався в межах 0,171- 3,902; низькі значення індексу Шеннона можна пояснити розвитком монодомінантів, як з групи гіллястовусих так і найчастіше циклопід ( науплії і ювенільні стадії).
За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Канівського водосховища на контрольованих ділянках в середньому за рік відповідали вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні ( в більшості випадків спостережень) до мезо-евтрофні – евтрофні.
Оцінка якості вод Канівського водосховища в хронічних дослідах біотестування виконувалась на ділянці м. Києва (247 проб) і в нижній частині водосховища - мм. Українка, Ржищів (20 проб). Хронічна токсичність води була визначена в 102 пробах (38%) у січні, лютому, червні, вересні, жовтні, грудні, причому на більшості контрольованих вертикалях - у березні, травні, листопаді.
Забруднення поверхневих вод.
За даними на 2007 р. загальна кількість скинутих зворотних вод у водні об’єкти області становить 776,2 млн. м3. З них у накопичувачі скинуто 11,92. Загальна сума скинутих зворотних вод у поверхневі водні об’єкти становить 764,3, з них нормативно очищених 20,03, нормативно (умовно) чистих без очищення – 712,7, забруднених - 31,53, недостатньо очищених – 26,61 млн.м3, без очищення – 4,915 млн. м3. За звітний рік в басейн річки Дніпро скинуто 251,41 т. забруднюючих речовин.
Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів.
Ліквідація забруднення підземних вод в районі м. Узин.
Будівництво очисних споруд зливової каналізації для м. Бровари.
Будівництво очисних споруд зливової каналізації у м. Біла Церква.
Будівництво очисних споруд зливової каналізації у м. Фастів.
Реконструкція каналізаційних очисних споруд для с. Велика Олександрівка Бориспільського району.
5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
Заходи збереження біорізноманіття та формування екомережі.
Питання формування екомережі були інтегровані в „Програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екобезпеки в Київській області на період до 2005 року”
У 2007 р. Регіональна схема формування національної екомережі в області не розроблялась.
На сьогоднішній день в Київській області відсутня регіональна програма формування національної екологічної мережі та регіональна схема екологічної мережі.
В обласній екологічній програмі “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2010року” передбачені кошти на розробку регіональної програми формування національної екологічної мережі та регіональної схеми екологічної мережі.
Площа деградованих земель – 1,2 тис. га, техногенно забруднених земель – 83,2 тис. га, із них забруднено радіонуклідами сільськогосподарськог угіддя – 83, 2 тис. га, 0,1 тис. га землі потребують консервації.
Площі водних об’єктів – ставків у кількості 2533 (площею 16,079 тис. га), водосховищ – 63, площею 9,278 тис. га.
у 2007 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти не виділялись, в зв’язку з тим, що програма „Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” схвалена розпорядженням голови Київської облдержадміністрації, але не затверджена сесією обласної ради.
У 2007 році засідань Координаційної ради з питання формування національної екомережі не відбувалось.
Лісові ресурси. Загальна характеристика лісового фонду України. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запаси дерево станів.
Розподіл лісового фонду за категоріями лісів.
Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 746,0тис.га.
Лісистість області 20,4%, але нерівномірна. Якщо в північних районах Київського Полісся вона складає в середньому 44%, то на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,2-1,5% (Яготинський, Згурівський райони).
За породним складом переважають шпилькові насадження (сосна) – 60%. Твердолистяні породи (дуб, ясен, граб) займають площу близько 27%, решту території займають м’яколистяні породи /вільха, тополя та ін./.
Загальний запас лісів обласного підпорядкування – 116,6 млн.куб.м, в тому числі стиглих і перестійних – 12,8 млн.куб.м.
Середній запас деревини на 1га становить: 204,0куб.м стиглих і перестійних – 284,0куб.м.
За екологічним і господарським значенням ліси області поділяються на першу і другу групи. До першої групи на площі 550,7тис.га (73,8% від загальної площі) належать ліси , що виконують переважно природоохоронні функції. Друга група на площі 195,3 тис.га (26,2%) – ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. Всього лісів першої та другої групи, можливих для експлуатації, по області 294,9 тис.га, а 451,0 тис.га /60%/ взагалі не включено в розрахунок головного користування , в тому числі захисні насадження – 254,9 тис.га та лісовий фонд зони відчуження 240,6 тис.га.
Згідно матеріалів лісовпорядкування середній приріст деревини на 1га покритої лісом площі за рік по області становить 4куб.м., загальний приріст деревини по області становить близько 2,3 млн.куб.м. за рік.
Заготівля деревини по головному користуванню в лісах державних лісогосподарських підприємств та інших лісокористувачів щорічно проводиться в суворій звітності з розрахунковою лісосікою.
Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Це видно з вікової структури лісів:
- молодняки - 35,7%
- середньовікові - 45,9%
- пристигаючі - 11%
- стиглі, перестійні - 7,4%
Тому в Київській області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. По-перше, це велика доля лісів, виведених з розрахунку головного користування, в тому числі радіоактивно забруднені ліси відчуження ЧАЕС (де щорічно приростає біля 0,5 млн.куб.м деревини), а також значна кількість лісів з різними категоріями захисності. По-друге, зростання в цих лісах долі спілих та перестійних насаджень (із зміною їх вікової структури). Це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства.
Крім того, потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Лісистість області (20,4%) відстає від оптимальної, особливо по зоні Лісостепу. Середня для цієї зони області становить 8,3% (рекомендована 19%). Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області.
Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. Лісовідновлення. Природне поновлення. Лісорозведення. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
Заготівля деревини в порядку рубок головного користування пордана у таблиці.
Станом на 2007 рік було загалом відновлено 2412,8 га лісу. З них 2333,8 га було висаджено, 79 га було посіяно. В цілому за 2007 рік було поновлено 436 га лісу.
Стангом на 2007 рік було загалом розведено 303 га лісу. З них висаджено – 303 га.
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів
Таблиця
| Рік | Затверджена розрахункова лісосіка, тис, м3 | Фактично зрубано разом, га/тис,м3 | Зрубано по господарствах | |||||
| хвойні | твердолистяні | м’яколистяні | ||||||
| розрахункова лісосіка, тис, м3 | фактично зрубано, га/тис, м3 | розрахункова лісосіка, тис, м3 | фактично зрубано, га/тис, м3 | розрахункова лісосіка, тис, м3 | фактично зрубано, га/тис, м3 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Рубки головного користування | ||||||||
| 2006 | 570,6 | 1995,6 | 384,3 | 358 | 88,4 | 87,9 | 97,7 | 96,9 |
| 2007 | 555,6 | 1953,6 | 384 | 377,4 | 88,5 | 90,1 | 98,1 | 96,7 |