Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
Радіоактивне забруднення територій.
Територія області , що характеризується найбільшим рівнем радіоактивного забруднення, це безумно 30 кілометрова зона відчюдження. Контролюванням стану забруднення території радіонуклідами, а також дозиметричний контроль приземного шару повітря, поверхневих та підземних вод, стічних вод займається ДСНВП “Екоцентр”. Дані щодо забруднення території подані нижче.
Потужність експозиційної дози (ПЕД) контролювалась засобами АСКРС в 28 пунктах. Значення ПЕД у 2007 році знаходилися в діапазоні від 18 до 22100 мкР/год, що відповідає рівням 2006 р. Значних сплесків ПЕД протягом року не спостерігалось. Найбільші рівні ПЕД на території проммайданчику ДСП “ЧАЕС” реєструються на сховищі рідких і твердих радіоактивних відходів (СРТВ) – 22100 мкР/год. В 5-км зоні спостереження найбільші рівні зареєстровані на пункті контролю Чистогалівка та Копачі (160 та 130 мкР/год), а найменші – на пункті контролю Прип’ять (100 мкР/год). В 10-км зоні найбільші рівні ПЕД - на пунктах контролю Усів та Буряківка (260 та 340 мкР/год), які під час аварії на четвертому блоці ЧАЕС опинились на північному і західному слідах радіоактивних випадінь. Поза межами 10-км зони (на території ЗВ) рівні ПЕД реєструвалися в межах 20-50 мкР/год.
Приземний шар атмосфери. Моніторинг приземного шару атмосфери проводиться з метою комплексного аналізу стану повітря зони відчуження, оцінки дозового навантаження осіб, які знаходяться на забрудненій території.
В 2007 році спостереження за радіаційним забрудненням повітряного простору проводилися на 13 пунктах за допомогою стаціонарних аспіраційних пристроїв та 2 – пересувних. Для оцінки вторинного атмосферного переносу радіонуклідів виконувався аналіз їх атмосферних випадінь на 26 пунктах спостереження.
Радіаційний стан приземного шару атмосфери ЗВ в останні роки визначався, в основному, присутністю на її території групи середньо - та довгоіснуючих радіонуклідів Чорнобильського походження. Нуклідний склад аерозолів у ближній зоні спостереження, який за рахунок природних процесів “розпаду – накопичення” радіонуклідів порівняно з 2007 роком змінився несуттєво, наведено у таблиці 8.5.
Об’ємна активність 137Cs у приземному шарі атмосфери проммайданчика порівняно з минулим роком суттєво не змінилася і фіксувалася в межах від 7,8×10-6 до 8,8×10-3 Бк/м3. В дальній зоні показники радіаційного стану повітря практично не змінились і об’ємна активність 137Cs змінювався межах – від 1,2×10-6 до 2,7×10-3 Бк/м3.
Інтервали зміни та середні значення об’ємної активності 137Cs у повітрі районів розміщення кожного пункту спостереження протягом 2007 року наведені в таблиці 8.4. Дані цієї таблиці показують, що найбільші значення об’ємної активності 137Cs у повітрі зареєстровані в ближній зоні поблизу ДСП “ЧАЕС” на пункті контролю ВРП-750, де об’ємна активність досягала 8,8E-03 Бк/м3; дещо менші значення, 4,4E-04 - 3,7E-03 Бк/м3, відмічено на решті пунктів.
В місцях найбільш тривалого перебування персоналу ЗВ об’ємна активність 137Cs у повітрі становила: м. Чорнобиль – від 4,0×10-6 до 2,5×10-4 Бк/м3 (4 випадки перевищення КР з найбільшим у 3,1 рази); на КДП Дитятки - від 1,2×10-6 до 2,7×10-5 Бк/м3.
Об’ємна активність137Cs у повітрі виробничих об’єктів змінювалася в діапазонах:
- ДПД РЗМ (ЦДО) - від 9,0×10-4 до 4,0×10-2 Бк/м3;
- ПЗРВ “Буряківка” – від 5,9×10-6 до 1,4×10-2 Бк/м3.
Об’ємна активність 137Cs у приземному шарі атмосфери на пунктах контролю ДНСВП “Екоцентр” в 2007 році, Бк/м3
Таблиця 8.4
| Пункт контролю | Віддаленість, азимут | Об’ємна активність | ||
| мінімальна | середня | максимальна | ||
| Ближня зона | ||||
| ВРП-750 | 0,8 км; 180 | 5,5E-05 | 1,6E-03 | 8,8E-03* |
| Нафтобаза | 2 км; 330 | 1,1E-05 | 3,9E-04 | 2,6E-03 |
| Прип’ять ЛЗД | 3,1 км; 290 | 9,1E-06 | 8,7E-05 | 4,4E-04 |
| БНС | 2,6 км; 85 | 7,8E-06 | 4,5E-04 | 3,7E-03 |
| Дальня зона | ||||
| Машеве | 11 км; 19 | 2,5Е-06 | 1,1Е-04 | 2,3Е-03 |
| Зимовище | 7 км; 60 | 5,6E-06 | 5,2E-05 | 7,7E-04 |
| Старосілля | 9 км; 119 | 2,8E-06 | 2,2E-05 | 2,5E-04 |
| Копачі | 5 км; 155 | 4,7E-06 | 3,4E-05 | 5,9E-04 |
| Чорнобиль | 16 км; 147 | 4,0E-06 | 2,0E-05 | 2,5E-04 |
| Дитятки | 32 км; 175 | 1,2E-06 | 9,1E-06 | 2,7E-05 |
| Чистогалівка | 7 км; 240 | 7,4E-06 | 5,5E-05 | 2,7E-03 |
| Бенівка | 10 км; 306 | 3,2E-06 | 2,2E-05 | 5,5E-04 |
| Буряківка | 13 км; 268 | 1,6E-06 | 5,6E-05 | 7,2E-04 |
Примітка: * - в таблиці запис вигляду 1,1Е-02 означає 1,110-2.
Таблиця 1.2- Нуклідний склад радіоактивних аерозолів у ближній зоні спостереження
Таблиця 8.5
| Радіонуклід | 137Cs | 90Sr | 238Pu | 239+240Pu | 241Pu | 241Am |
| Склад, % | 73 | 20 | 0,10 | 0,23 | 6,2 | 0,47 |
Примітка: наведені в таблиці дані про відсотковий склад 241Pu і 241Am - обраховані з відомої об’ємної активності 239+240Pu, розбіжність між обрахованими і виміряними значеннями по 241Am не перевищує 10 %.
Поверхневі води. Зважаючи на те, що розповсюдження радіонуклідів за межі ЗВ відбувається переважно водним шляхом (до 90 %), моніторинг за радіаційним станом поверхневих вод здійснюється більше, як у 40 пунктах. Особлива увага приділяється р. Прип’ять, через яку здійснюється надходження радіонуклідів з території ЗВ до Київського водосховища.
Середні та максимальні значення вмісту 90Sr у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль склали 120 Бк/м3 та 270 Бк/м3 відповідно, 137Cs – 50 та 150 Бк/м3, що не перевищує встановлені нормативним документом ДР-2006 допустимі рівні вмісту радіонуклідів для питної води (2000 Бк/м3). Винос 90Sr виявився найменшим за післяаварійний період, що пояснюється насамперед низькою водністю ріки (12,4 км3 у 2007 та 12,8 км3 у 2006 роках), і склав 1,38 ТБк, 137Cs – 0,67 ТБк. За межами ЗВ сформувалось 32 % виносу 90Sr та 83 % – 137Cs.
У воді малопроточних та замкнених водойм вміст 90Sr досягав 60000-120000 Бк/м3 (оз. Азбучин, Глибоке), 137Cs – до 120000 Бк/м3 (відвідний канал ІІІ черги ЧАЕС).
Стічні води. Регулярно проводився відбір проб на вміст радіонуклідів у стічних водах КОС м. Чорнобиль (випуск в р. Уж).
За результатами моніторингу, сумарна питома активність 137Cs та 90Sr в стічних водах була близькою до результатів 2006 року і не перевищувала контрольне значення для сумiші цих радiонуклiдiв, встановлене на рівні 3700 Бк/м3. Переважали значення 200-900 Бк/м3, а максимальне значення досягло 1500 Бк/м3. Загальний об’єм скидів за рік склав 2,0×108 Бк, що не перевищує контрольного скиду (3,7×108 Бк).
Підземні води. Моніторинг вмісту радіонуклідів проводиться по трьох водоносних комплексах – четвертинному (138 свердловин), еоценовому (водозабір ЧАЕС, м. Прип’ять) та сеноман-нижньокрейдовому (водозабір м. Чорнобиль та міський водопровід).
Забруднення еоценового та сеноман-нижньокрейдового комплексів достовірно не зафіксовано. Концентрація 137Cs та 90Sr у воді водозаборів ЧАЕС та м. Чорнобиль не перевищувала 10 Бк/м3 (ДР-2006 для питної води становить 2000 Бк/м3).
Суттєвими локальними джерелами радіоактивного забруднення підземних вод четвертинного водоносного комплексу залишаються пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ). Основні запаси активності зосереджено в ПТЛРВ “Будбаза” та “Рудий ліс”, які розташовані вздовж західного сліду чорнобильського викиду. В підземних водах цих районів спостерігається постійне перевищення ДКВ для 90Sr у 40-50 разів (ДКВ становить 10000 Бк/м3) – фактично водовміщуючі породи наповнені водою з характеристиками рідких радіоактивних відходів (ОСПУ-2005, додаток 15).
Максимальні значення об’ємної активності 90Sr зафіксовані спостережними свердловинами в межах ПТЛРВ “Рудий ліс” районів старої Будбази та Янівського затону - відповідно 240000 Бк/м3 та 40000 Бк/м3. При цьому значення 137Cs досягали 1000 Бк/м3. Поза площами захоронень радіоактивних відходів переважна більшість значень вмісту 90Sr знаходяться в межах 70-200 Бк/м3, 137Cs – 20-40 Бк/м3.
Радіаційний стан ґрунтових вод в межах ПЗРВ “Буряківка”, “Підлісний”, “Комплексний” відзначається певною сталістю без виражених тенденцій зростання вмісту 90Sr як основного забруднювача, який знаходиться в межах 30-2000 Бк/м3, при переважаючих значеннях 100-400 Бк/м3.
Результати виконаних робіт за регламентом радіаційно-екологічного моніторингу у 2007 році підтверджують тенденції останніх років подальшого ускладнення радіаційного стану в ряді досліджуваних компонентів довкілля. ЗВ залишається джерелом забруднення практично всіх його складових. За рахунок процесів перерозподілу та міграції радіонуклідів, задепонованих після аварії в захороненнях, ландшафтах, замкнених водоймах, окремих об’єктах іде процес формування вторинних джерел, доступних для “споживання” за межами зони, що робить їх потенційно особливо небезпечними для населення, що проживає на прилеглих до ЗВ територіях і населення України в цілому.
10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Ведення сільського господарства в Україні.
В господарствах Київської області площа сільськогосподарських угідь складає 1671,3 тис. га, з них ріллі – 1363,1 тис. га. (82% до с/г угідь), в т.ч. ріллі, по сільгосппідприємствах, - 1030,1 тис. га та 333 тис. га по господарствах населення.
Валове виробництво зернових та зернобобових культур з урожаю 2007 року, включаючи кукурудзу, складає 1795,9 тис. тонн при урожайності 28,8 ц/га у вазі після доробки по всіх категоріях господарств, в т.ч. по сільськогосподарських підприємствах, відповідно, 1610 тис. тонн при урожайності 29,8/га.
Пшениці озимої та ярої зібрано 732,5 тис. тонн при урожайності 27,3 ц/га по господарствах всіх форм власності та 654,6 тис. тонн по сільгосппідприємствах при урожайності 28 ц/га. Ячменю по всіх категоріях господарств зібрано 280,1 тис. тонн при урожайності 56,9 ц/га.
Гречку одержано в обсязі 21,6 тис. тонн при урожайності 8,1 ц/га, проса – 3,5 тис. тонн при урожайності 11,3 ц/га.
Цукрових буряків накопано 1610,2 тис. тонн при урожайності 311,6 ц/га.
Озимого та ярого ріпаку одержано 76 тис. тонн при урожайності 15,8 ц/га.
Картоплі зібрано, по всіх категоріях господарств, в обсязі 1390,0 тис. тонн при урожайності 138,9 ц/га, овочів – 439,2 тис. тонн при урожайності 138,9 ц/га.
Під урожай 2008 року посіяно озимих культур на площі 273,2 тис. га (117 % до минулого року), в т.ч. на зерно – 265,3 тис. га (118 % до м.р.), з них озимої пшениці 0 237,7 тис. га господарствами всіх форм власності, крім того озимого ріпаку – на площі 65,5 тис. га.
Оранку на зяб проведено на площі 487,7 тис. га (115,6 % до прогнозу), в т.ч. глибока оранка – 44,8 тис. га.
Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
Одним з найважливіших ресурсів підвищення родючості грунтів є органічні добрива, яких у 2007 році господарствами області було внесено 1061,3 тис. тонн на площі 38,3 тис. га. Під сільськогосподарські культури внесено 1051,7 тис. тонн на площі 38,2 тис. га та 9,6 тис. тонн під багаторічні насадження на площі 0,1 тис. га.
Сучасна тваринницька галузь не забезпечує виробництво органічних добрив в необхідній кількості, тому в області застосовуються нетрадиційні методи поліпшення родючості грунтів, а саме приорювання соломи, посів та приорювання сидератів.
Важливим джерелом поповнення в ґрунті органічної речовини та підвищення продуктивності сільгоспугідь є вирощування сидеральних культур, яких у 2007 році було посіяно на площі 21,2 тис. га.
Висівання „зелених добрив” проводиться у вигляді підсівної культури або як поукісні та післяжнивні посіви. Для сидерації переважно використовують бобові культури (люпин, буркун, еспарцет), ріпак та олійну редьку.
Поряд з органічними добривами, на відтворення родючості і підвищення продуктивності грунтів, в значній мірі вирішальну роль відіграють мінеральні добрива.
Господарствами області у 2007 році внесено 59,2 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, в тому числі азотних 36 тис. тонн, фосфорних – 10,4 тис. тонн та калійних – 12,8 тис. тонн. Під сільськогосподарські культури всього внесено 59 тис. тонн, з них азотних – 35,8 тис. тонн, фосфорних – 10,4 тис. тонн, калійних – 12,8 тис. тонн. Під багаторічні насадження внесення мінеральних добрив становить 0,25 тис. тонн, з яких 0,19 тис. тонн – азотних, 0,03 тис. тонн – фосфорних та 0,03 тис. тонн – калійних добрив.
Використання пестицидів у сільському господарстві.
Останні роки показали, що за сприятливих погодних умов та інтенсивного розвитку шкідливих об’єктів виникає необхідність у зваженому підході до використання пестицидів і, особливо, впровадження у виробництво біологічних препаратів.
В 2007 році господарства Київської області на посівах сільськогосподарських культур використали 772 тонни пестицидів, з них інсектицидів – 109 тонн, гербіцидів – 442 тонни, фунгіцидів – 128 тонн, протруйників – 93 тонни.
Хімічний метод захисту рослин господарствами області було проведено на площі понад 1,16 млн. га. Також застосували біопрепарати на площі 90 тис. га та механічний метод боротьби з шкідливими організмами на площі 105 тис. га.
Пестицидне навантаження на 1 га в 2007 році становило 0,7 кг.
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Екологічна політика України.
Екологічна політика Київської області є невід’ємною складовою екологічної політики України.
Основи екологічної політики України закладені в «Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».
Основною метою екологічної політики області, як і в цілому в державі є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності є обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь.
Екологічна політика спрямована на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Київської області, охорону, раціональне використання й відтворення усіх видів природних ресурсів шляхом:
- Утвердження екологічної політики як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;
- Формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і споживання, екологічно-інноваційної модернізації економіки України;
- Поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;
- Стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в містах та промислових центрах;
- Збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвитку природно-заповідної справи;
- Розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексного використання природних ресурсів;
- Удосконалення системи задоволення потреб економіки, науки, освіти та оборони країни у геопросторовій інформації та картографічній продукції;
- Реалізації заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки країни, розширення участі України у міжнародному співробітництві.
Концепція державної політики визначає наступні положення.
Для стимулювання сталого розвитку районів запроваджується договірна система відносин між урядом, центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Умови договору передбачають здійснення певних заходів, які мають державний пріоритет і фінансуються на основі принципу додатковості з державного бюджету. У цих заходах визначаються зобов’язання органів місцевого самоврядування.
З метою врахування інтересів регіонів і центральної влади у плануванні районного розвитку, узгодження їх дій та прозорості у визначенні депресивних територій створюється спеціальна парламентсько-урядова комісія з питань сталого розвитку районів, яка має виконувати функції арбітра при розв’язані проблемних питань у договірних відносинах.
Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
Відповідно до чинного екологічного законодавства метою екологічного управління є реалізація законодавства, контроль за додержанням екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних природоохоронних заходів, раціональне використання природних ресурсів, досягнення узгоджених дій державних і громадських органів. Досягнення цієї мети вимагає від суб’єктів чіткого додержання вимог законодавчо – нормативного та організаційно методичного регулювання. Виконання цих вимог на практиці можливе лише за умови чіткої оперативної взаємодії всіх ланок структури екологічного управління, наявності та ефективності аналітичного опрацювання відповідної інформації . Останній чинник при прийнятті управлінських рішень набуває все більш важливого значення і від нього стає залежним вся система екологічного управління.
Процес прийняття управлінських рішень вимагає опрацювання значних масивів еколого–технічних, соціально–демографічних, фінансово– економічних і т . ін. інформаційних ресурсів.
Державний контроль.
Відомості щодо державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства подані у таблиці .
Державний контроль за додержанням вимогприродоохоронного законодавства.
Таблиця
| № з/п | Назва заходу | Одиниця виміру | | Роки | |
| 2005 | 2006 | 2007 | |||
| 1 | Кількість перевірених об’єктів | од. | 13171 | 6003 | 1712 |
| 2 | Складено актів перевірок | од. | 13393 | 6118 | 2913 |
| 3 | Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення | од. | 901 | 1300 | 2295 |
| 4 | Притягнуто до адміністративної відповідальності | чол./грн | 894/ 75437605 | 1295/128643 | 2275/298063 |
| 5 | Стягнуто адміністративних штрафів | тис./грн | 702/77302 | 909/95211 | 1980/242018 |
| 6 | Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів | од./грн. | 174/ 75437605 | 136/11255779 | 96/1335147 |
| 7 | Стягнуто претензійно-позовних матеріалів | од./грн. | 117/140876 | 79/206514 | 48/147099 |
| 8 | Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності | од. | 49 | 50 | 78 |
| 9 | Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів | од. | - | - | - |
| 10 | Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування | од. | - | - | 5 |
| 11 | Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів | од. | - | - | 3 |
| 11.1 | на спеціальне водокористування | од. | - | - | - |
| | у тому числі на скиди у водні об’єкти | од. | | | 1 |
| 11.2 | на викиди в атмосферне повітря | од. | - | - | 2 |
| 11.3 | на утворення та розміщення відходів | од. | - | - | - |
| 12 | Внесено подань про припинення дії виданих дозволів | од. | - | - | - |
| 13 | Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні орган (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ) | од. | 23 | 26 | 13 |
Екологічний моніторинг.
Ефективне державне управління якістю навколишнього природного середовища неможливе без наявності відповідної інформації про його стан. Ця інформація збирається та аналізується за допомогою регіональної системи моніторингу довкілля.
Екологічний моніторинг на території області станом на 2007 рік проводять наступні суб’єкти моніторингу: Державна екологічна інспекція в Київській області, Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, Центральна геофізична обсерваторія, Радіоекологічний центр ДСНВП «Екоцентр». Точки спостереження повністю відсутні по наступним параметрам: морські води, джерела скидів зворотних вод у морські води, підземні води, джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, ґрунти. Дані по суб’єктам моніторингу довкілля довкілля, а також відомості щодо кількості точок спостереження подані у таблиці
. Система спостережень за станом довкілля
Таблиця
| № з/п | Суб’єкти моніторингу довкілля | Кількість точок спостережень, од. | ||||||||
| атмос-ферне повітря | стаціона-рні джерела вікидів в атмос-ферне повітря | поверх-неві води | джерела скидів зворот-них вод у повер-хневі води | морсь-кі води | джерела скидів зворот-них вод у морські води | підземні води | джерела скидів зворот-них вод у глибокі підземні водонос-ні гори-зонти | гру-нти | ||
| 1 | Державна екологічна інспекція в Київській області | _ | 7 | 36 | 38 | _ | _ | _ | _ | _ |
| 2 | Дніпровське басейнове управління водних ресурсів | _ | _ | 13 | _ | _ | _ | _ | _ | _ |
| 3 | Центральна геофізична обсерваторія | 5 | _ | 15 | 27 | _ | _ | _ | _ | _ |
| 4 | Радіоекологічний центр ДСНВП «Екоцентр» | _ | _ | 32 | 40 | _ | _ | _ | _ | _ |
З метою впровадження регіональної системи моніторингу довкілля в Київській області наказом Держуправління від 17 вересня 2007 року № 76 створено Регіональний інформаційно - аналітичний центр моніторингу довкілля, як складова частина відділу економіки природокористування, моніторингу довкілля та тендерних процедур. Розроблено та затверджено Положення про регіональний інформаційно-аналітичний центр(РІАЦ) системи моніторингу довкілля Київської області, відповідно до якого РІАЦ є центральною структурно-функціональною ланкою обласної системи моніторингу довкілля, яка входить до загальнонаціональної системи моніторингу довкілля України.
На даний час моніторинг довкілля на території області здійснюють установи і організації різних відомств, які використовують в своїй діяльності різну нормативну, методичну та метрологічну бази. Все це приводить до просторово-часової неузгодженості між відомствами-виконавцями, тому Держуправлінням розробляється Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів регіональної системи моніторингу та угода про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля, та для накопичення достовірної, обґрунтованої інформації для створення регіональних банків даних з моніторингу довкілля.
Згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля від 30.03.1998р. №391 із змінами затвердженими постановою КМУ від 25.05.2006 №754. здійснення організаційної інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля передбачається регіональною Програмою моніторингу довкілля. На даний час в Київській області Програма відсутня.
Розробка Програми моніторингу довкілля передбачена в обласній Програмі “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 р.”, затверджена Рішенням сесії обласної ради від 06.11.2007 р. № 198- 13 –V. Кошти на розробку Програми моніторингу довкілля заплановані у проекті Переліку природоохоронних заходів на 2008 рік, що фінансуються за рахунок коштів охорони навколишнього природного середовища.
Моніторинг атмосферного повітря.
Завдяки моніторингу атмосферного повітря одержують первинні дані про склад та обсяги викидів забрудників, узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу, оцінку небезпечності ззабруднення для життєдіяльності населення.
Моніторинг вод.
Спостереження за станом водного об'єкту здійснюється згідно із загальним переліком показників, до якого входять показники, що характеризують кількість водних ресурсів та їх зміни, якість водного середовища і нормативів екологічної безпеки водокористування. Суб'єкти моніторингу на підставі своїх спостережень визначають категорію якості води водних об'єктів, провадять спостереження за джерелами негативного впливу на стан цих об'єктів. Дані спостережень у системі моніторингу використовують для встановлення нормативів гранично припустимого скидання забруднених вод, загального використання водних ресурсів, припустимого рівня токсичності зворотних вод, стану грунтових вод у межах впливу полігонів захоронення твердих побутових відходів тощо.
Моніторинг земель.
Оцінці підлягають використання угідь, окремих полів та земельних ділянок, процеси, пов'язані зі змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь бур'янами, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами, а також стан берегових водойм усіх типів, стан гідротехнічних споруд, процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельових потоків, землетрусів, карстовими та іншими явищами.
Поліпшення роботи системи моніторингу на регіональному рівні повинно здійснюватися шляхом організації координації робіт з питань підготовки регіональної програми моніторингу довкілля, внесення суттевих змін до чинної постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.08 р. № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» та низку інших документів з цих питань.
Економічні засади природокористування.
Охорона навколишнього природного середовища є фінансовоємкою діяльністю, що потребує значних фінансових затрат. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” (ст. 42) визначає, що в Україні фінансування екологічних заходів здійснюється за рахунок: Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; коштів підприємств, установ та організацій; фондів охорони навколишнього природного середовища; добровільних внесків та інших коштів.
Основними джерелами фінансування заходів щодо охорони довкілля області виступають Державний, обласний та місцеві (районні, міські, сільські, селищні) фонди охорони навколишнього природного середовища, а також проводиться фінансування природоохоронних заходів з Державного та Обласного бюджетів На даний час в Київській області діє більше 600 місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.
За інформацією Головного управління державного казначейства України у Київській області надходження коштів до Фондів охорони навколишнього природного середовища в Київській області за 2007 рік становить 23 944,723 тис. грн., що на 30% більше ніж у 2006 році, в тому числі:
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища – 15 564,030 тис. грн.;
обласний фонд охорони навколишнього природного середовища – 5 986,210 тис. грн.;
місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища – 2 394,483 тис. грн.
З метою реалізації природоохоронних заходів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було опрацьовано 18 запитів на суму 28 388,498 тис. грн. для фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища і 20 пропозицій на суму 10 972,902 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.
На виконання природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища було заплановано в 2007 році 18 668,18 тис. грн., в тому числі:
- з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 9 448,582 тис. грн., використано 6 403,797 тис. грн.;
- з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 7 634,502 тис. грн., використано 4 584,717 тис. грн.;
- з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – використано 1 585,096 тис. грн.
Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 рік виділялися за наступними бюджетними програмами:
2401230 “Очистка стічних вод” на:
Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» («будинок лісника») в м. Біла Церква Київської області. Облаштування тимчасового вертикального дренажу та інфільтраційної системи, з метою ліквідації наслідків забруднення підземних вод і ґрунтів з метою запобігання попадання забруднення на поверхневі води р. Рось, території Державного дендропарку «Олександрія» в районі «будинку лісника», м. Біла Церква Київської області - 2 352,322 тис. грн., використано в повному обсязі.
Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква Київської області. Експлуатація тимчасового вертикального дренажу та інфільтраційної системи, з метою ліквідації наслідків забруднення підземних вод і території Державного дендропарку «Олександрія» для запобігання попадання забруднення на поверхневі води ставків в районі балки «Поперчата», м. Біла Церква Київської області. Етап 1. - 2 290,260 тис. грн., використано - 2 288,760 тис. грн..
2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”:
Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква (Київська область) - 1 206,0 тис. грн., використано - 1 197,0 тис. грн.;
Проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами підземних вод та запобігання забруднення питних водозаборів в районі розташування нафтобази ВАТ «Дніпронафтопродукт» (с. Проліски, Бориспільський район, Київської області) - 3 511,681 тис. грн., робота буде продовжена в 2008 році.
Рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007р. №199-13-V було затверджено “Перелік природоохоронних заходів на 2007 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фону охорони навколишнього природного середовища” на суму 7 634,502 тис. грн.. У зв’язку з тим що Програма “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” затверджена Рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007р. № 198-13-V лише в кінці року, кошти не були використані в повному обсязі, освоєно лише 4584,717 тис. грн. на наступні заходи:
- будівництво полігону із знешкодження твердих побутових відході в у смт. Ставище – 900,0 тис. грн.;
- будівництво полігону із знешкодження твердих побутових відходів у смт. Рокитному – 400,0 тис. грн.;
- проектування будівництва каналізаційних очисних споруд потужністю 2,0 тис. м3 /добу, смт. Баришівка - 130,0 тис. грн.;
- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Переяслав-Хмельницькому районі – 205,7 тис. грн.;
- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Володарському районі – 316,109 тис. грн.;
- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Васильківському районі – 896,678 тис. грн.;
- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Згурівському районі – 397,75 тис. грн.;
- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Обухівському районі – 397,75 тис. грн.;
- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Броварському районі – 19,68 тис. грн..
Роботи по знешкодженню непридатних до використання пестицидів були виконані на 64%, будуть продовжені в 2008 році.
З місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за 2007 рік використано на природоохоронні заходи 1 585,096 тис. грн. з них на:
- охорону і раціональне використання водних ресурсів – 529,326 тис. грн.;
- раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів – 359,112 тис. грн.;
- охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів – 676,66 тис. грн.;
- науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, матеріально-технічне забезпечення – 19,998 тис. грн.
1.- Державний фонд
2.- Обласний фонд
3.- Місцевий фонд
Використання коштів по Державному, обласному та місцевому фондах охорони навколишнього природного середовища за 2006-2007 роки
