Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
Розподіл територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за їх значенням, категоріями та типами
(станом на 01.01. 2008 року)
Таблиця
| Категорії об’єктів ПЗФ | Об’єкти ПЗФ | % площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ | ||||||||
| загальнодержавного значення | місцевого значення | разом | ||||||||
| кіль-кість, од. | площа, га | кіль-кість, од. | площа, га | кіль-кість, од. | площа, га | |||||
| усього | у тому числі надана в постійне користу-вання | усього | у тому числі надана в постійне користу-вання | усього | у тому числі надана в постійне користу-вання | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Природні заповідники | - | - | - | - | - | - | - | - | | |
| Біосферні заповідники | - | - | - | - | - | - | - | - | 24387,53 | 24517,63 |
| Національні природні парки | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Регіональні ландшафтні парки | - | - | - | 1 | 5148,7 | - | 1 | 5148,7 | - | 16% |
| Заказники, усього | 15 | 62715.9 | X | 55 | 10541,63 | X | 69 | 24387,53 | X | 75,8% |
| у тому числі: | X | X | X | X | X | X | X | X | X | X |
| ландшафтні | 6 | 5612,0 | X | 10 | 3476,3 | X | 16 | 9088,3 | X | - |
| лісові | 3 | 2296,5 | X | 12 | 1238,2 | X | 15 | 3534,7 | X | - |
| ботанічні | - | - | X | 17 | 1636,73 | X | 17 | 1636,73 | X | - |
| загальнозоологічні | 1 | 48870 | X | - | - | X | 1 | 48870 | X | - |
| орнітологічні | 2 | 489,7 | X | 6 | 506,1 | X | 8 | 995,8 | X | - |
| ентомологічні | - | - | X | - | - | X | - | - | X | - |
| іхтіологічні | - | - | X | 1 | 563,0 | X | 1 | 563,0 | X | - |
| гідрологічні | 3 | 5447,7 | X | 9 | 3121,3 | X | 12 | 8569,0 | X | - |
| загальногеологічні | - | - | X | - | - | X | | - | X | - |
| палеонтологічні | - | - | X | - | - | X | - | - | X | - |
| карстово-спелеологічні | - | - | X | - | - | X | - | - | X | - |
| Пам’ятки природи, усього | 2 | 92,0 | X | 49 | 182,17 | X | 51 | 274,17 | X | 0,9% |
| у тому числі: | X | X | X | X | X | X | X | 272,45 | x | X |
| комплексні | - | | X | 4 | 12,9 | X | 4 | 12,9 | X | - |
| ботанічні | 2 | 92,0 | X | 38 | 140,99 | X | 40 | 232,99 | X | - |
| зоологічні | - | - | X | - | - | X | - | - | X | - |
| гідрологічні | - | - | X | 2 | 2,525 | X | 2 | 2,525 | X | - |
| геологічні | - | - | X | 5 | 25,75 | X | 5 | 25,75 | X | - |
| Заповідні урочища | - | - | X | 16 | 1512,8 | X | 16 | 1512,8 | X | 4,5% |
| Ботанічні сади | - | - | | - | - | | - | - | - | - |
| Дендрологічні парки | 1 | 297,0 | 297,0 | - | - | | 1 | 297,0 | - | 0,9% |
| Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва | 3 | 488,5 | - | 9 | 127,22 | | 12 | 615,72 | - | 1,9% |
| Зоологічні парки | - | - | | - | - | | - | - | - | - |
| РАЗОМ | 21 | 63592,5 | | 130 | 17512,52 | | 151 | 32235,92 | - | 100 |
5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
На виконання Указу Президента України „Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні”, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надало пропозиції до Київської обласної державної адміністрації включити в заходи із розвитку внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності Київської області території та об’єкти природно-заповідного фонду Київської області, а саме:
1) дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”, м. Біла Церква;
2) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Кагарлицький”, м. Кагарлик;
3) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Згурівський”, смт. Згурівка;
4) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Ташанський”, с. Ташань Переяслав-Хмельницький район.
Дані об’єкти мають екологічну, наукову та історико-культурну цінність.
5.5.3. Історико-культурна спадщина.
Знайдені під час археологічних розкопок матеріальні залишки свідчать, що за часів пізнього палеоліту (давнього кам’яного віку) 20-15 тис. років тому в середньому Подніпров’ї жили первісні люди. Вони займалися мисливством та рибальством. Їхні стоянки, залишки кам’яних знарядь праці виявлено на території Києва, Фастова, поблизу Яготина.
У VІ-ІV тис. до н.е. в долинах і на берегах Дніпра та Ірпеня жили люди так званого неолітичного (нового кам’яного віку) періоду. Вони вже знали керамічний посуд, розводили тварин. Очевидно на цей період припадають і перші спроби землеробства. Наукою зафіксовані характерні для Київщини дві різні культури цього періоду. Це так звана дніпровсько-донецька культура і культура ямково-гребінцевої кераміки.
Культура, яка прийшла на зміну пізньокроманьйонській дніпровсько-донецькій культурі на терени тодішньої Київщини в Ш тис. до н.е., особливо значуща. Йдеться про трипільську культуру.
У пізньотрипільський період особливої досконалості досягає художній розпис керамічних виробів. Зброї серед тогочасних знарядь не знайдено. Мирне життя сприяло збільшенню густоти населення, а почасти і перенаселенню.
У період Ранньої бронзи на Київщині панівне становище завоювали племена так званої ямної культури. Трипільські племена ще кілька століть протистояли новим звичаям, але наприкінці П тис. до н.е. були зовсім розпорошені.
У П-І тис.до н.е. існували племена, яких вважають праслов’янами. Весь той період називають доісторичним, бо звідти не дійшли до нас писемні пам’ятки.
На початку нашої ери населення середнього Подніпров’я вже знало залізо. Першими повели мову про відокремлення від південних сусідів –кімерійців, скіфів, сарматів – люд, що заселяв середнє і північне Подніпров’я та займався землеробством.
Землі Київщини були джерелом розселення слов’ян – носіїв розвинутої землеробської культури. З Ш-П ст. до н.е. і аж до П ст.н.е. безпосередньо формуються слов’янські племена, а на території Київщини домінує плем’я полян. Воно заселяло правий берег середньої течії Дніпра переважно між Россю та Ірпенем. Тільки північ області між Тетеревом і Прип’ятю заселяли деревляни.
У збиранні слов’янських племен у державу з назвою Київська Русь полянському племені належить чільна роль. Як свідчить літопис, після смерті Кия полянське князівство переходить до його прямих нащадків- династії Кивичів. Починаючи з князя Олега, правлячу династію Києвичів змінює династія Рюріковичів із домішками варязької крові.
Київщина користується всіма перевагами свого географічного положення, швидко розвивається самобутня і багатогранна її культура внаслідок прийняття християнства. Та попри всі оборонні старання київських князів, Київська Русь постійно зазнає ударів від войовничих південних сусідів, спершу печенігів, а згодом і половців.
На початку ХШ ст. на історичній арені з’являється татаромонгольська орда, перетворивши на руїни міста давніх культур Середньої Азії. Наступною метою завойовників стали землі Київської Русі.
В кінці ХШ ст., коли на історичну арену вийшла нова сила – Велике князівство Литовське. В 1362 році великий князь литовський Ольгерд захопив землі Київщини і Переяславщини. Було відновлено давні оборонні замки Київщини у Білгороді, Вишгороді та Чорнобилі, збудовано новий замок для литовських князів у Києві на горі, яка відтоді стала називатися Замковою.
З 1482 р. з княжими традиціями було покінчено, надто непокірними ставали київські князі. Замість Київського князівства було утворено Київське воєводство у складі Польсько-Литовської держави.
Влітку 1654 року на Київщину вступило московське військо, посилаючись на те, що угода від 18 січня 1654 року, укладена з Богданом Хмельницьким зумовлює захист український земель, почало будувати свою фортецю в Києві.
З 1917 року Київщина у складі Української РСР. Утворення Київської області припадає на період згортання НЕПу. Смерть Л.Брежнєва у 1982 р. поклала початок перехідного періоду в радянському керівництві. З приходом до влади М.Горбачова почалися спроби реформування існуючої соціально-політичної системи. Але ще перші горбачовські реформи не встигли дати свої плоди, як 26 квітня 1986 року вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Київщина постраждала першою.
Очевидно, саме від Чорнобиля почався відлік новітньої історії України, яка через п’ять років всенародним референдумом була проголошена суверенною незалежною державою. Принципово нові процеси розпочалися і на Київщині. Одночасно з демонтажем командно-адміністративної, політичної, економічної системи необхідно було опановувати демократичну, ринкову культуру, формувати нове політичне та економічне середовище, вживатися в нього, виробляти і реалізовувати відповідну соціальну та духовну політику.
Київщина сьогодні – це поліетнічний регіон, де , крім українців, проживають росіяни (8.7%), білоруси (0,6 %), євреї (0,4%), поляки (0,3%0, представники багатьох інших національностей.
Етномовна ситуація є сприятливою для зміцнення державницького статусу української мови, подальшого її поширення у повсякденному житті, а також для відродження мов національних меншин.
6. Земельні ресурси і грунти
Структура та стан земель. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
Структура та динаміка основних видів земельних угідь подана у таблиці
Структура та динаміка основних видів земельних угідь
Таблиця
| Основні види угідь | 2006 р. | 2007 р. | ||
| Всього, тис. га | % до загальної площі території | Всього, тис. га | % до загальної площі території | |
| Разом (територія) | 2812,1 | 100 | 2812.1 | 100 |
| Сільськогосподарські угіддя, у тому числі: | 1674,3 | 59,5 | 1670,8 | 59,4 |
| Рілля | 1367,3 | 45,7 | 1362,8 | 48,5 |
| Перелоги | 13,6 | 0,5 | 13,2 | 0,5 |
| Багаторічні насадження | 40,8 | 1,4 | 41,3 | 1,5 |
| Сіножаті і пасовища | 252,8 | 13,9 | 253,5 | 9,0 |
| Ліси і інші лісовкриті площі, з них: | 648,2 | 23,1 | 649,2 | 23,1 |
| вкритих лісовою рослинністю | 593,9 | 21,1 | 595,1 | 21,1 |
| Забудовані землі | 117,3 | 4,1 | 119,3 | 4,2 |
| Відкриті заболочені землі | 49,9 | 1,8 | 50,0 | 1,8 |
| Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) | 17,4 | 0,6 | 17,7 | 0,6 |
| Інші землі | 131,5 | 4,7 | 305,1 | 10,8 |
| Всього земель (суша) | 2636,6 | 93,8 | 2636,7 | 93,8 |
| Води (території, що покриті поверхневими водами) | 175,6 | 6,2 | 175,4 | 6,2 |
Деградація земель
За даними на 2007 деградація земель по області має наступну картину: яри займають 1613 га, еродовані балки – 450 га, крутосхили – 455 га, піски – 1717 га, пустирі та галявини – 3644 га, кар’єри – 127 га.
. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
Охорона земель.
Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості грунтів. Впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією території, адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження вилучення (викупу) особливо цінних грунтів для несільськогосподарських потреб.
Важливим фактором у збереженні та підвищенні родючості грунтів області є хімічна меліорація, яка повинна передувати застосуванню системи удобрення сільськогосподарських культур.
Проведення меліорації сприяє поліпшення фізичних і фізико-хімічних властивостей грунтів, забезпеченню рослин кальцієм і магнієм, активізації мікробіологічних процесів, підвищенню ефективності мінеральних добрив.
Програмою вдосконалення земельних відносин у Київській області на 2006-2010 роки затверджено рішенням Київської обласної ради за № 11-10-V від 30 березня 2007 року передбачено заходи, обсяги та джерела фінансування на охорону земель у 2007 році, зокрема, на виконання робіт Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів: 123,8 тис. грн. на виявлення земельних ділянок із порушеними землями і землями, що зазнають впливу негативних процесів та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель; 14,3 тис. грн. на розробку та впровадження єдиної системи заходів щодо державного контролю за раціональним використанням та охорони земель; 343,9 тис. грн.. на розроблення робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, створення лісонасаджень, культуртехнічних робіт, захисту земель від ерозії , підтоплення , заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими й іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами; 21,0 тис. грн. на проведення наукових досліджень у сфері охорони земель; 8,9 тис. грн.. на підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів органів земельних ресурсів з питань раціонального використання і охорони земель. Кошти на проведення запланованих заходів не надходили.
Практичні заходи.
Щодо практичних заходів з охорони земель то у 2007 р. профінансовано з державного бюджету 400 тис. грн.. на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд у м. Буча Київської області на площі 1 га.
7. НАДРА
Стан мінерально-сировинної бази
На території області налічується 311 родовищ і 4 об'єкти обліку (всього 315) з них 14 видів різноманітних корисних копалин, з яких розробляється 100 родовищ і 1 об'єкт обліку.
У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. Її мінерально-сировинна база на 16,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди кольорових і рідкісних металівв, а також прісні та мінеральні води.
Запаси торфу підраховані на 51 родовищі і складають 36,9 млн. т промислових категорій А+В+С1 . Серед загальної кількості родовищ переважають малі площею до 100 га. Періодично розробляється 14 родовищ із запасами 19,8 млн. т. З обліку Державного балансу виключено 36 родовищ в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Видобуток торфу в 2007 році склав 17 тис. т. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо.
В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю із загальним запасами 1,29 млн. т.
В області підраховані прогнозні ресурси бурого вугілля кількістю 61,2 млн. т.
Металічні корисні копалини представлені єдиним Тарасівським комплексним циркон-ільменітовим родовищем, яке не розробляється.
У центральній частині Київської області плануються пошукові роботи на раніше виявлених проявах дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, польового шпату та мусковіту, первинного каоліну.
Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території налічується 165 родовищ і 3 об'єкти обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. 46 родовищ, у т.ч. 1 об'єкт обліку розробляються.
Так державним балансом враховано 4 родовища кварцового піску для виробництва скла, які на даний час не розробляються.
Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають 6241,4 тис. м3 промислових категорій А+В+С1.
Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей.
Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного з запасами 138,3 м3 промислових категорій А+В+С1. Для розробки залучено 14 родовищ, видобуток на яких в 2007 р. Склав 497,4 тис. м3, або 2,25 % від загального видобутку в Україні.
Більшість родовищ каменю будівельного характеризиються невеликою кількістю розвіданих запасів, які не можуть забеспечити в повній мірі виробничі потужності намічаємих до будівництва карєрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість розташована на високопродуктивних орних землях.
Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами, з яких до розробки залучене 1. Видобуток глини для виробництва керамзитового гравію в 2007 р. склав 7,4 тис. м3 (3,85 % від загального видобутку в Україні).
Пісками будівельними область забезпечена в достатній мірі. Тут налічується 29 родовищ і 3 об'єкти обліку, де пісок розвіданий у комплексі з іншою корисною копалиною. Видобуток піску в 2007 р. склав 1922,82 тис. м3 (20,82 % від загального видобутку в Україні).
Русловий пісок Дніпра і Десни повністю забезпечує потреби Київської області, а також частково вивозиться в кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України.
Цегельно-черепична сировина представлена 105 родовищами, запаси яких складають 177,9 млн. м3 промислових категорій А+В+С1.
Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини.
Використання мінерально-сировинної бази
На 2007 рік на території Київської області експлуатується 47 родовищ неметалевих корисних копалин, що активно розробляються загальною площею 1954,76 га. Характеристика основних родовищ, місце їхнього розташування та площа подані у таблиці.
Родовища неметалевих корисних копалин що експлуатуються у Київській області.
Таблиця
| № з/п | Місцезнаходження об’єкта | Назва родовища | Площа, га |
| 1 | Бородянський район, смт.Бородянка | Озернівське родовище глини мергелистої | 125,5 |
| 2 | м.Київ, Києво-Святошинський район | 1 Мостищанське 11 родовище глини | 9 |
| 3 | Обухівський район | Креницьке родовище глини | 102,02 |
| 4 | Києво-Святошинський район | Музичанське родовище глини | 97,87 |
| 5 | Києво-Святошинський район | Забучанське родовище глини | 52,02 |
| 6 | Обухівський район | Новоукраїнське родовище піску | 753,5 |
| 7 | Рокитнянський район | Синявське родовище гранітів | 39,4 |
| 8 | Таращанський район | Бовкунське родовище граніті | 9,1 |
| 9 | Кагарлицький район | Стайківське родовище наглинків | 33,0 |
| 10 | Богуславський район | Богуславське родовище гранітів | 9,1 |
| 11 | Бородянський район, смт.Бородянка | Озернівське родовище глини мергелистої | 125,5 |
| 12 | Богуславський район | Богуславське родовище гранітів (КОМЕТА) | 25,6 |
| 13 | Бориспільський район | Гнідинське родовище піску | 18,18 |
| 14 | Рокитнянський район | Ольшаницьке родовище гранітів | 48,9 |
| 15 | Обухівський район | Клопотківське родовище торфу | 18 |
| 16 | Білоцерківський район | Узинське родовище суглинків | 5 |
| 17 | Макарівський район | Соснівське родовище гранітів | 16,5 |
| 18 | Володарський район | Рудосільське родовище гранітів | 18,5 |
| 19 | Сквирський район | Шамраївське родовище гранітів | 23,3 |
| 20 | Макарівський район | “Здвиж” родовище торфу | 16,0 |
| 21 | Тетіївський район | Кашперівське родовище гранітів | 9,2 |
| 22 | Сквирський район | Сквирське родовище суглинків | 7,97 |
| 23 | Сквирський район | Терешківське родовище цегельної сировини | 25 |
| 24 | Білоцерківський район | Білоцерківське родовище гранітів | 26,5 |
| 25 | Бориспільський район | “Карань” родовище торфу | 11,0 |
| 26 | Бориспільський район | Білоцерківське 2 родовище суглинків | 14,83 |
| 27 | Іванівський район | Тетерівське родовище торфу | 15,0 |
| 28 | Білоцерківський район | Піщанське родовище піску | 8,9 |
| 29 | Фастівський район | Ярошівське родовище гранітів | 3,5 |
| 30 | Вишгородський район | Озеро Волове родовище сапропелю | 43,3 |
| 31 | Миронівський район | Владиславське родовище глини | 4,0 |
| 32 | Тетіївський район | Кашперівське родовище суглинків | 4,8 |
| 33 | Рокитнянський район | Острівське родовище гранітів | 29,4 |
| 34 | Сквирський район | Сквирське родовище суглинків | 18,4 |
| 35 | Макарівський район | Плахтянське родовище глини | 5,5 |
| 36 | Володарський район | Володарське родовище суглинків | 8,7 |
| 37 | Миронівський район | Карапишівськродовище гранітів | 19,7 |
| 38 | Таращанський район | Крив’янське родовище суглинків | 24,1 |
| 39 | Кагарлицький район | Кузьминецьке родовище глини | 17,47 |
| 40 | Бориспільський район | Гартівське родовище піску | 27,3 |
| 41 | Обухівський район | Обухівське родовище суглинків | 14,7 |
| 42 | Обухівський район | Стугнівське родовище піску | 24,8 |
| 43 | Богуславський район | Тетіївське родовище гранітів | 39,2 |
| 44 | Бориспільський район | Гнідинське 2 родовище піску | 13,5 |
| 45 | Ставищанський район | Журавлихське родовище суглинків | 4,5 |
| 46 | Сквирський район | Золотухівське родовище суглинків | 25,7 |
| 47 | Яготинський район | Яготинське 2 родовище суглинків | 1,8 |
Підземні води: ресурси, використання, якість.
Водопостачання в цілому по області, за рахунок прісних підземних вод, складає 39,2 % від затверджених експлуатаційних запасів, що передбачає можливість збільшення видобутку за умови освоєння недіючих ділянок родовищ підземних вод.
Підземні прісні та мінеральні води на території області розвідані на 85 родовищах, з них експлуатується 36.
Затверджені запаси прісних вод складають 968,057 тис. м3/добу за промисловими категоріями А+В+С1.
Мінеральні підземні води розвідані на 8 родовищах, з яких 3 розробляється.
Загальні експлуатаціяні запаси мінеральних вод складають 2337,0 м3/добу промислових категорій А+В+С1.
Екзогенні геологічні процеси
За звітний рік на території області площа поширення екзогенних геологічних процесів складає 4,9 км2 . Екзогенні геологічні процеси представлені утворенням та поширенням ярів. Відсоток ураженості території області ярами – 0,017.
Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
За даними ГЕОІФОРМ по Київській області на 2007 р. видано 76 спецдозволів на користування надрами. З них на геологічне вивчення надр – 12 ( руди титану – 1, пісок – 7, суглинок – 3, глина – 1). На геологічне вивчення надр в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення – 3 (мінеральні води – 2, пісок – 1). На видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) – 56 (глина – 7, пісок – 8, граніт – 14, наглинок – 1, суглинок – 15, торф – 3, вода мінеральна родована – 3, сапрмель – 1, води прісні – 3, води мінеральні – 1).
8. ВІДХОДИ
У 2007 р. на підприємствах області утворилось 7443,1 т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що менше, ніж у 2006р., на 15,6%. Серед них відходи, що містять: метали та їхні сполуки – 342,7 т, неметали та їхні сполуки – 237,6, корозійні речовини – 824,9, відходи виробництва та застосування органічної хімії – 113,6, відходи медичного чи ветеринарного походження – 10,5, відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки – 391,4, інші відходи – 5522,4 т.
Основна частина утворених відходів (6992,3 т, або 93,9% від загального обсягу) належить до ІІІ класу небезпеки. Відходи І класу небезпеки склали 82,7 т і ІІ – 368,1 т.
Протягом року використано у виробництві 2607,7 т відходів, знешкоджено – 65,2 у тому числі спалено – 11,4; передано іншим підприємствам – 4761,2, вилучено з інших причин – 2,6 т, з них внаслідок крадіжок – 2,0 т. У спеціально відведені місця чи об’єкти відправлено 317,4 т відходів. Частка знешкоджених та використаних відходів склала 35,9 %.
На території області розміщено 248 сховищ організованого складування, площа спеціалізованих сховищ складає 52,3 га, об’єм – 281,7 тис.м3.
На кінець 2007р. у спеціально відведених місцях та на території підприємств накопичено 159766,0 т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 0,7% більше, ніж на кінець 2006р. З них 164,1 т (або 0,1 % до загальної кількості) належать до І класу небезпеки і 4248,3 т (або 2,7 %) – до ІІ класу небезпеки.
Понад 95% відходів І-ІІІ класів небезпеки розміщено на території Броварського району та м. Бровари. Значна їх кількість зосереджена також на території Згурівського, Тетіївського, Таращанського районів, м. Біла Церква.
. Структура утворення та накопичення відходів.
Таблиця
| № з/п | Назва підприємства | Назва відходу | Клас небезпеки | Накопичено відходів станом на 01.01.2007р., т. | Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2007 рік, т. | Накопичено відходів станом на 01.01.2008р., т. | Примітка |
| 1 | ЗАТ „Росава” | а)Виробниче сміття зі змітками хімікатів б)Відпрацьовані діафрагми в) Відходи гумової суміші та інші | II-III IV IV | 4209,50 741,50 1464,00 | 136,85 20,50 162,60 | 4312,50 762,00 1466,00 | Полігон „Черкас” |
| 2 | Трипільська ТЕС | а) Золошлаки | IV | 22792660,99 | 7651190,05 | 23557851,04 | Золовідвал Трипільської ТЕС, передача іншим підприємствам, утилізація на власному підприємстві |
| 3 | ВАТ „Київський картонно-паперовий комбінат” | а) Відходи виробництва картону та паперу б) Відходи очищення вод стічних | IV IV | 866657,70 9997,90 | 82800,00 20000,00 | 926657,70 19997,90 | Власний полігон промвідходів, утилізація на власному підприємстві |
| 4 | КП „Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій” | Осад очисних споруд гальванічного виробництва | IV | 49080,30 | 1000,00 | 50080,30 | Шламонакопичувач |
| 5 | Казенний завод порошкової металургії | Відходи Гальванічого виробництва | IV | 618,66 | 0,49 | 619.15 | Шламонакопичувач |
Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація).
Станом на 2007 рік на території області існує 4 підприємства, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами. Це такі підприємства як: Мале приватне підприємство „РАДА”, ТОВ „ГАЛСАНА”, ТОВ „Промпостач - Київ”, ТОВ „Капітал - 2006”. Дані стосовно підприємств, місце знаходження та спеціалізація подано у таблиці.
Таблиця Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами на території регіону
| № з/п | Назва | Місце знаходження | Номер та строк дії ліцензії | Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) |
| 1 | Мале приватне підприємство „РАДА” | Вул. Тургенівська,25, м. Ірпінь, Київська обл.. 06200 | Серія АБ №201731 13.10.2010 | Збирання, зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів |
| 2 | ТОВ „ГАЛСАНА” | Пров.Лабораторний,1 м. Київ, 01133 | Серія АВ №361351 16.09.2007 | Збирання, перевезення, зберігання, оброблення нафтових шламів, відпрацьованих нафтових олив, донних осадів нафтових резервуарів |
| 3 | ТОВ „Промпостач - Київ” | Ірпінський регіон Київської області | Серія АБ №201551 | Збирання, зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів |
| 4 | ТОВ „Капітал - 2006” | м.Узин, Білоцерківського району Київської області | Серія АВ № 081456 0903.2011 | Збирання, зберігання відпрацьованих свинцево кислотних акумуляторів |
Використання відходів, як вторинної сировини.
За даними по 2007 році на території області діє 3 підприємства, які здійснюють діяльність щодо використання відходів як вторинної сировини. Це такі підприємства як: мале приватне підприємство «РАДА», Заготівельно-виробниче приватне підприємство „РЕГІОН-2001”, ТОВ „Українсько-Німецька компанія „БІОС”. Дані щодо адреси підприємства, його спеціалізації подані у таблиці.
Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини
Таблиця
| № з/п | Назва | Місце знаходження | Номер та строк дії ліцензії | Спеціалізація (види вторинної сировини) |
| 1 | Мале приватне підприємство „РАДА” | Вул.Тургенівська,25, м. Ірпінь, Київська обл., 06200 | Серія АБ №201731 13.10.2010 | Збирання заготівля макулатури, склобою, відходів полімерів, відходів гумових, у т.ч. зношених шин, матеріалів текстильних вторинних |
| 2 | Заготівельно-виробниче приватне підприємство „РЕГІОН-2001 | Вул. Леніна, смт. В. Димера Броварський р-н, київська обл., 07442 | Серія АВ № 361378 | І = І = І |
| 3 | ТОВ „Українсько-Німецька компанія „БІОС” | Пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, м.Київ | Серія АВ №298742 11.05.2012 | Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатура, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у т.ч. зношених шин, матеріалів текстильних вторинних |