Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році
Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25., 3635.02kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1956.77kb.
- Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році, 1815.22kb.
- Програма стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня, 68.98kb.
Центри паломництва
Страдч - територія села й гори була заселена ще в давньослов’янську добу. У давньоруський період на вершині Страдецької гори існував дерев’яний град площею понад 10 га. Під горою в долині р.Верещиці розрісся посад – неукріплене селище. За легендами, посад заснували два давньокняжі ловчі-стрільці і назвали його Стрілиська. Тоді ж тут вирішив оселитися один з монахів Києво-Печерської Лаври і заклав першу печеру. Невдовзі до нього приєдналися ще кілька пустельників, і в першій половині ХІІІ століття у товщі гори виник печерний монастир.
Крехів – це одне з найдавніших історичних сіл Розточчя. У документах перша письмова згадка про нього датована 1456 роком. За 2 км. на південний схід від села серед густих букових пралісів Розточчя під горою Побійною знаходиться Крехівський Василіянський монастир св.Миколая. Засновано його було близько 1618 р. на горі Іоїла з печерою. За народними переказами, монастир заснували два монахи Києво-Печерської Лаври – Іоїл та Сильвестр. Вони викули у скелі, що згодом отримала назву “Скала Іоїла”, печери й оселилися в них. А на вершині скелі збудували каплицю Покрови Пресвятої Богородиці і поруч каплицю Петра і Павла.
Жовква - це класичне середньовічне місто-фортеця зі строгими архітектурними канонами європейської містозабудови. Жовква – це також місто паломницта різних віросповідань Тут можна оглянути Синагога парафіяльний костел Св.Лаврентія 1606 - 1618 рр. з надгробками магнатських родів Жолкєвських та Собєським, дерев’яні церкви – пам’ятки давньоукраїнського зодчества: храм Різдва Пресвятої Богородиці 1705 р. з іконостасом 1708 р. та храм Св.Трійці 1720 р. з унікальним іконостасом роботи галицьких малярів та різьбярів початку XVII століття, який містить до 50 ікон, Домініканський монастир XVII-XVIIІ століття з костелом Діви Марії 1655 р. у стилі раннього італійського бароко (у 1995 році костел переосвячено на церкву Св. Йосафата УГКЦ), Костел Св.Лазаря 1735 р., Василіанський монастир кінця XVII – початку ХХ століть.
Унівський монастир - є одним із найцікавіших архітектурних ансамблів України. Нинішній архітектурний ансамбль Унівського монастиря складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Найціннішою пам’яткою ансамблю є церква Успення Богородиці, яка датується XVI століттям.
Белз – одне з найдавніших міст України та Східної Європи. Вперше згадується у літописі під 1030 роком: «Ярослав взяв Белз». Пам’ятки історії та архітектури пов’язані з українською, польською та єврейською культурами. Найзагадковішою пам’яткою Белза є цегляна споруда, звана «Аріанською вежею», збудована у 1606 році. У місті збережена дерев’яна сакральна пам’ятка церква Св. Параскеви, перші згадки про яку походять з кінця ХV століття. Над центральною частиною панорами міста домінують барокові вежа з годинником і дзвіниця, а за нею – залишки могутніх цегляних стін костелу Домініканського монастиря. Писемна згадка про белзьких ізраелітів датована 1469 роком, події та архітектура пов’язана з життям юдейської громади залишила вагомий слід у історії міста.
5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
Сучасна Львівщина – стратегічно важливий культурний, політичний та економічний регіон України, який водночас є найбільшим туристичним центром Західної України.
Площа території області становить 21,8 тис, кв. м. і населення 2.6 млн. чол., Львівщина відзначається різноманітністю природних умов і багатством рекреаційних ресурсів.
Південну частину області займають мальовничі гірські ландшафти Українських Карпат з абсолютними висотами до 1405 метрів. Рельєф, кліматичні умови сприяють розвитку в Карпатах літніх та зимових видів відпочинку, в тому числі популярного гірськолижного відпочинку та спорту.
Центральна та північна частина області розташована на Подільській височині, Буго-Стирській рівнині. Через область проходить головний Європейський вододіл, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів.
В області висока лісистість, нараховується понад 400 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник «Розточчя», 23 заказники, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва.
Львівська область займає одне з провідних місць в державі за наявністю рекреаційних ресурсів. Кліматичні ресурси області дозволяють займатися активною туристичною діяльністю на протязі 10 місяців у році. Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються в бальнеології, на Львівщині відомо сім. Відомо понад 200 джерел мінеральних вод найрізноманітніших типів. На їх базі розвиваються відомі не лише в Україні курорти, серед яких Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло та інші оздоровниці.
До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться також лікувальні торф’яні грязі Немирівського, Велико-Любінського, Моршинського родовищ та родовище Шкло.
Особливу цінність складають гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту. Найбільш перспективними в цьому плані є Славське, Тисовець, Розлуч, Турка. Крім цього, значним потенціалом володіють деякі інші населені пункти у Дрогобицькому, Сколівському, Старосамбірському та Турківському районах.
Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та у Яворівському районі.
Існуючі проблеми та недоліки у туристично-рекреаційній сфері:
- Невідповідність наявної туристичної інфраструктури міжнародним стандартам, а також недостатній її розвиток в туристично-привабливих зонах.
- Низький рівень сервісного обслуговування та кваліфікації кадрів туристично-рекреаційної галузі.
- Незадовільний стан автомобільних доріг на основних транспортних магістралях, а також під’їзних доріг до основних туристично-атракційних центрів області, нерозвиненість туристичної інфраструктури вздовж магістралей.
- Незадовільний стан частини об’єктів, що складають історико-архітектурну спадщину області, а також нераціональне використання даних об’єктів, що призводить до подальшої їх руйнації.
- Недостатня промоція (реклама), інформаційне забезпечення туристичного потенціалу області на міжнародному і внутрішньому туристичних ринках.
- Обмеженість фінансування програм та проектів у туристичній галузі та санаторно-курортній сфері.
- Відсутність у Державному класифікаторі «Класифікація видів економічної діяльності» визначення галузі туризму як окремого виду економічної діяльності.
Перспективи та основні напрями подальшого розвитку туристичній сфері
Як уже зазначалось вище Львів є найбільшим туристичним центром на Західній Україні, ресурсів для розвитку туристичної галуззі у Львівському регіоні є більш як достатньо у порівнянні з іншими областями у державі. Тому з метою забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку основних туристичних центрів області та курортів, покращення якості та розширення асортименту туристично-рекреаційних послуг у подальшій роботі необхідно реалізувати такі основні стратегічні завдання розвитку туристично-рекреаційної галуззі у регіоні:
- Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості згідно з нормами антропогенного навантаження на ландшафт.
- Забезпечити раціональне та ефективне використання природних рекреаційних та історико – культурних ресурсів
- Провести реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових та туристичних закладів.
- Створити відповідну матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області.
- Сприяти розвитку перспективних видів туризму на Львівщині, а також створенню пріоритетних центрів розвитку туризму на базі малих міст з вагомим туристичним потенціалом.
- Розвиток та промоція сільського зеленого туризму, подання пропозицій, щодо вдосконалення його нормативно-правової бази, участь у виставках, ярмарках, що сприятимуть популяризації агротуристичного потенціалу українського села
- Розробити механізм надання пільгових мікро кредитів власникам агроосель у перспективних для розвитку сільського туризму районах.
- Підвищити рівень сервісного обслуговування та створити розгалужену мережу туристично – рекреаційних послуг відповідно до міжнародних стандартів.
- Створити належне інформаційне забезпечення туристично-рекреаційної галузі.
- Налагодити ефективну систему підготовки висококваліфікованих кадрів для туристично-рекреаційної сфери та налагодити систематичне підвищення їх кваліфікації.
- Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.
- Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток туристично-рекреаційної сфери.
- Реалізувати ефективну маркетингову та промоцій ну стратегію Львівщини на міжнародній арені як одного з найбільш перспективних центрів туризму у Східній Європі.
- Активізувати налагодження міжнародних зв’язків, розвиток транскордонного співробітництва, співпрацю з міжнародними фондами.
Очікувані результати при реалізації вищезгаданих завдань:
Результати повинні проявитися у декількох аспектах, зокрема:
- у соціально-економічній сфері очікується: зростання кількісних та якісних показників задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні, відпочинку та туристично-екскурсійному обслуговуванні; часткове вирішення проблем зайнятості шляхом створення додаткових робочих місць як безпосередньо на підприємствах туристично-рекреаційної сфери, так і в обслуговуючих її видах діяльності;
- забезпечення та відновлення етнокультурної своєрідності і місцевої культурної спадщини. Крім того, слід врахувати «ефект впливу» – формування певної кількості робочих місць на обслуговуючих туристично-рекреаційні об’єкти підприємствах (сфера торгівлі, харчування, побутове обслуговування, розваги, народні промисли тощо).
6. Земельні ресурси і Грунти
6.1. Структура та стан земель
6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
За даними Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, земельний фонд області складає 2183,1 тис. га, з яких 1268,1 тис. га зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них рілля становить 797,4 тис. га (табл. 6.1).
Структура земельного фонду регіону
Таблиця 6.1
Основні види земель та угідь | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |||||
усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Загальна територія | 2183,1 | 100 | 2183,1 | 100 | 2183,1 | 100 | 2183,1 | 100 | 2183,1 | 100 |
у тому числі: | | | | | | | | | | |
1. Сільськогосподар-ські угіддя | 1270,7 | 58,2 | 1270,8 | 58,2 | 1270,2 | 58,2 | 1268,5 | 58,1 | 1268,1 | 58,1 |
з них: | | | | | | | | | | |
рілля | 799,6 | 36,6 | 799,3 | 36,6 | 799,1 | 36,6 | 797,2 | 36,5 | 797,4 | 36,5 |
перелоги | 0,8 | 0 | 0,8 | 0 | 0,8 | 0 | 0,3 | 0,03 | 0,7 | 0,0 |
багаторічні насадження | 22,8 | 1 | 22,9 | 1 | 22,9 | 1 | 22,9 | 1,0 | 22,9 | 1,0 |
сіножаті і пасовища | 447,5 | 20,5 | 447,8 | 20,5 | 447,4 | 20,5 | 447,7 | 20,5 | 447,1 | 20,5 |
2. Ліси і інші лісо-вкриті площі | 683,1 | 31,3 | 692 | 31,7 | 692,7 | 31,7 | 693,8 | 31,8 | 694,0 | 31,8 |
з них вкриті лісовою рослинністю | 620,9 | 28,4 | 628,2 | 28,8 | 628,1 | 28,8 | 662,7 | 30,4 | 628,1 | 28,8 |
3. Забудовані землі | 109 | 5 | 108,8 | 5 | 108,6 | 5 | 109,2 | 5,0 | 109,5 | 5,0 |
4. Відкриті заболо-чені землі | 9,5 | 0,4 | 9,4 | 0,4 | 9,4 | 0,4 | 9,5 | 0,4 | 9,4 | 0,4 |
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом | 38,9 | 1,8 | 30,1 | 1,4 | 30,3 | 1,4 | 30,6 | 1,4 | 30,6 | 1,4 |
6. Інші землі | 29,3 | 1,3 | 29,2 | 1,3 | 29,2 | 1,3 | 28,8 | 1,3 | 28,7 | 1,3 |
Усього земель (суша) | 2140,5 | 98 | 2140,3 | 98 | 2140,4 | 98 | 2140,4 | 98,0 | 2140,3 | 98,0 |
Території, що пок-риті поверхневими водами | 42,6 | 2 | 42,8 | 2 | 42,7 | 2 | 42,7 | 2,0 | 42,8 | 2,0 |
У власності та користуванні громадян знаходиться 892,3 тис. га земель.
Організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення користуються 31,3 тис. га земель, лісогосподарські підприємства - 602,1 тис. га, водогосподарські підприємства - 8,6 тис. га. Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування становлять 324,1 тис. га.
Рис. 6.1. Розподіл земель Львівщини за видами угідь