Енергетична стратегія України на період до 2030 року ІІ

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 19

Відповідно до повноважень, визначених Кабінетом Міністрів України, граничні рівні цін на природний газ для усіх категорій споживачів затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

З 1 січня 2006 року граничні рівні оптових цін на газ для споживачів України
(з урахуванням тарифів на його транспортування і постачання та ПДВ) становлять:

- для підприємств комунальної теплоенергетики - 304,50 грн. за 1000 куб.м;

- для бюджетних організацій та установ - 288,00 грн. за 1000 куб.м;

- для населення - 185,00 грн. за 1000 куб.м.

Зазначений рівень ціни на природний газ для населення є незмінним з квітня 1999 року. При цьому основна складова граничного рівня ціни – безпосередньо ціна газу як товару у порівнянні з датою затвердження знизилась на 22,6%.

- для промислових споживачів (без урахування тарифів на його транспортування, постачання та ПДВ) - 422,1 грн. за 1000 куб.м.

З 20 лютого 2006 р. граничний рівень ціни на газ для промислових споживачів встановлено НКРЕ на рівні 548,0 грн. за 1000 куб.м (без урахування тарифів на його транспортування, постачання та ПДВ, що відповідає їх економічно обґрунтованому рівню.

Для забезпечення прибутковості господарської діяльності НАК “Нафтогаз України”, необхідної для функціонування підприємств галузі і розвитку виробництва, на сьогодні економічно важливе значення має приведення у відповідність цін реалізації природного газу для споживачів України з їх економічно обґрунтованим рівнем.

Світовий ринок газу лише формується. Визначення рівня ціни на природний газ в Європі, як і в усьому світі, знаходиться в залежності від зміни рівня ціни на нафту та нафтопродукти.

6.2.6. Заміщення рідкого моторного палива стиснутим газом

Заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом (СПГ) набуває в світовій практиці високих темпів розвитку. Тільки з 2000 р. до 2004 р. кількість автотранспортних засобів, що працюють на СПГ, збільшилась з 2,2 до 3,6 млн. одиниць і досягла: в Аргентині близько 1,2 млн.; в Бразилії - більше 600 тис.; у Пакистані - біля 500 тис.; в Італії – понад 400 тис.; у Єгипті – 56 тис.; в США – 130 тис.

Кількість газобалонних автомобілів, од.

Основними соціально-економічними стимулами використання СПГ моторного пального є:

підвищення рівня енергетичної безпеки країн внаслідок зменшення залежності від імпорту нафти та нафтопродуктів;
покращання екологічної ситуації довкілля за рахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу (СО₂ на 60%, ароматичних вуглеводнів на 40%);
оптимізація економічних показників експлуатації автотранспорту, оскільки газ, в середньому, удвічі дешевший еквівалентної кількості рідкого моторного палива, за коротких (від 0,5 до 1,2 року) термінів окупності переведення транспортної одиниці на СПГ;
продуктивний розвиток сфери автоперевезень, в тому числі - створення нових робочих місць.

Кількість автомобільних газонаповнюючих компресорних станцій (АГНКС),

що забезпечують автомобілі СПГ, од.

В Україні на даний час на СПГ працює 55 тис. автомобілів; побудовано 161 АГНКС, з яких 91 належать підприємствам НАК „Нафтогаз України”, а 70 – іншим відомствам і приватним власникам. У 2005 році стиснутим природним газом заміщено 400 тис.тонн світлих нафтопродуктів.

Слід зазначити, що в Україні є всі передумови для розвитку цього напрямку: налагоджено виробництво суцільнометалевих балонів на ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”, виробництво АГНКС на заводах “Сумигазмаш” та ВАТ „Сумське машинобудівне НВО ім. М.Фрунзе”. Розроблено конструкції паливної апаратури для різних типів двигунів, створена система сервісного обслуговування автомобілів, що працюють на СПГ. У структурі ДК "Укртрансгаз" ведено в експлуатацію 2 сервісних центри в Носівці та Горлівці, ще 8 планується побудувати найближчим часом.

Обґрунтування перспектив використання стиснутого газу в автотранспортній системі України на період до 2030 року базується на таких положеннях.

Обсяги заміщення рідкого моторного палива СПГ на прогнозний період розраховувались відповідно до показників, передбачених політичною ініціативою Європейської комісії на підставі програми „Мета 2020” Європейської Асоціації транспортних засобів на газовому паливі („Target 2020” the European Natural Gas Vehicle Association ). Згідно з цією програмою до 2020 року 10% рідкого моторного палива має бути заміщено природним газом. На цей час в країнах Західної Європи буде налічуватися 219 млн. автомобілів, з яких
23 млн., тобто - 10,5%, передбачається перевести на газ.
Кількість транспортних засобів на ПСГ розраховувалась за середньостатистичними показниками річного пробігу (~40000 км/рік) та середнім рівнем витрат палива (~20л/100км) транспортними засобами в Україні.
Заланована кількість АГНКС розраховувалась за середньостатистичними показниками країн Європи, Азії та Америки, в яких значна кількість транспортних засобів переведена на СПГ. При цьому, взято до уваги, що кількість транспортних засобів, які заправляються на одній АГНКС, змінюється у діапазоні від 900 – 1000 одиниць за добу (у таких країнах, як Аргентина, Бразилія, Пакистан) до 50 – 200 в добу (у країнах Західної Європи та США). В Україні передбачається довести зазначений показник до 150 транспортних одиниць за добу на АГНКС, від існуючого - 410.

Прогноз заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом

Прогноз розвитку системи використання стиснутого газу як моторного палива

Використання СПГ у якості моторного палива у сільському господарстві

За даними Міністерства аграрної політики кількість справної сільськогосподарської техніки в Україні на 01.04.2005 р. налічує близько 260 тис. одиниць, з них: 155,9 тис. тракторів; 104,2 тис. вантажних автомобілів.

Прогноз споживання дизельного пального по Україні в цілому на 2005 р. визначено
у 6,14 млн.тонн, в тому числі - у сільському господарстві - 1,6 млн.тонн (проти фактичного споживання в 2004 році 1,3 млн.тонн). За оцінками Інституту газу НАН України, в термін до 2010 року можливо переобладнати для роботи за газодизельним циклом 75 тис. од. тракторної техніки.

Реалізація пропозицій щодо збільшення обсягів використання СПГ моторного палива (без урахування потреб села) може зменшити навантаження на ринок нафтопродуктів України
у 2010 році на 5,6%, у 2015 році - на 7,8%, у 2030 році - на 14,4%. При цьому, прогнозуються не великі витрати на модифікацію та переоснащення технічних засобів, швидка окупність відповідних проектів.

6.2.7. Використання скрапленого газу (пропан-бутану) у якості моторного палива

В Україні пропан-бутан використовується як моторне паливо у легкових, як правило, приватних автомобілях, з певними економічними вигодами. У балансі споживання пропан-бутану ця частка складає 23,2%, а до обсягів споживання світлих нафтопродуктів - 0,5%.

Структура споживання скрапленого газу в Україні (2005 рік – 246 тис.тонн)

Обсяги виробництва пропан-бутанової продукції приблизно у рівних частках розподіляються між підприємствами НАК „Нафтогаз України” та нафтопереробними заводами. Суттєве збільшення цих обсягів можливе за рахунок покращення технології переробки газу та глибини переробки нафти.

Структура виробництва пропан-бутану у 2005 році в Україні

У балансі споживання моторного палива частка пропан-бутану у 2030 році досягне 35%, у кількісному виразі − 367 тис.тонн, що становить 1,2% до обсягів споживання світлих нафтопродуктів в Україні.

Прогнозна динаміка виробництва скрапленого газу в Україні, тис.тонн

Отже, реалізація планів використання стиснутого природного газу та пропан-бутану дозволить в 2030 році замістити до 4,5 млн.тонн світлих нафтопродуктів або близько 15% від прогнозованих потреб ринку.

Прогнозна динаміка використання природного газу, млрд. м³

6.2.8. Заходи з реалізації заміщення рідкого моторного палива стиснутим і скрапленим газом

Створити систему адміністративних та економічних важелів для переведення автомобільного транспорту на газове паливо:

передбачити підвищення вимог до якості моторного палива, особливо щодо вмісту шкідливих речовин;
посилити контроль за дотриманням екологічних норм автомобільних викидів;
проводити цінову політику на скраплений та стиснутий газ яка має забезпечувати економічну доцільність переведення транспорту на цей вид палива;
забезпечити розвиток конкуренції на ринках стиснутого і скрапленого газу, зняти бар’єри доступу на ці ринки суб’єктів господарювання, незалежно від підпорядкованості і форм власності.

Розробити регіональні програми переведення транспортних засобів на стиснений та скраплений природний газ.
У комплексі природоохоронних заходів і програм розвитку великих міст, опрацювати та прийняти відповідні рішення, а також преференції щодо заохочення переведення вантажного, комунального та спеціального автотранспорту на газове пальне:

визначити на національному рівні території чи окремі маршрути (курортні зони в Криму і Карпатах, території заповідників, центральна частина Києва, інших великих міст тощо), на яких суттєво обмежити проїзд автотранспорту на нафтовому паливі;
встановити преференції щодо виділення землі, отримання дозволів на будівництво і експлуатацію АГНКС та станцій переобладнання і сервісного обслуговування газобалонних автомобілів;
розробити програми інформаційної підтримки переведення автомобілів на газобалонне паливо в ЗМІ.

Висновки

Україна має розвинуту інфраструктуру нафтогазового комплексу, яка є надійною базою для забезпечення потреб країни у природному газі та продуктах нафтопереробки.
На перспективу країна не може забезпечити потреби у газі та нафті за рахунок власного видобутку, тому близько 20% від обсягу споживання газу і 40% від обсягу споживання нафти задовольнятиметься за рахунок імпорту.
Існуючі транзитні системи газо- і нафтопроводів та їх подальший розвиток є важливим фактором надійності і безпеки енергозабезпечення та євроінтеграції.
Розвиток нафтогазового комплексу та його спроможність забезпечити потреби населення та промисловості в енергетичних продуктах є можливим за умови приведення цін і тарифів на енергоресурси до економічно обґрунтованого рівня.
Потужності діючих газосховищ дають можливість створити стратегічний резерв природного газу для його використання у надзвичайних ситуаціях.
Гарантування безпеки поставок енергетичних продуктів має досягатися через диверсифікацію джерел і маршрутів постачання природного газу в Україну шляхом участі у міжнародних проектах транспортування газу до Європи з Туркменістану, Азербайджану, Ірану та інших країн.
Стабільність функціонування нафтового комплексу передбачається забезпечити шляхом реалізації проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору та подовженням нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька, розширення системи, а також створення вертикальноінтегрованої нафтової компанії, розширенням можливостей нафтопереробних потужностей України та створенням державного резерву нафтопродуктів.

VII. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ТА ОБСЯГИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ. ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ НЕТРАДИЦІЙНИХ І ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

_{7.1. Потенціал енергозбереження в Україні}

_{7.1.1. Сучасний стан енергоефективності національної економіки}

Висока енергоємність ВВП в Україні є наслідком суттєвого технологічного відставання більшості галузей економіки від рівня розвинутих країн, незадовільної галузевої структури національної економіки, негативного впливу „тіньового” сектора, зокрема, імпортно-експортних операцій, що об’єктивно обмежує конкурентоспроможність національного виробництва і лягає важким тягарем на економіку – особливо за умов її зовнішньої енергетичної залежності. На відміну від промислово розвинутих країн, де енергозбереження є елементом економічної та екологічної доцільності, для України - це питання виживання в ринкових умовах та входження в європейські та світові ринки. Для цього підлягає розв’язанню проблема збалансованого платоспроможного попиту як на внутрішньому так і зовнішньому ринках, а також диверсифікації імпорту паливно-енергетичних ресурсів.

Низька енергоефективність стала одним з основних чинників кризових явищ в українській економіці. В першій половині 90-х років у структурі витрат на виробництво промислової продукції майже втричі зросла вартісна складова енергоресурсів, сягнувши 42% загальних матеріальних витрат на виробництво продукції. Лише з 1997-1999 року в результаті прийнятих на державному рівні заходів та зупинення падіння промислового виробництва, певної стабілізації економіки і послідуючого, починаючи з 2000 року зростання ВВП розпочалось реальне поліпшення енергоефективності економіки. Якщо енергоємність ВВП протягом 1990-1996 рр. зросла на 38,6%, то з 2000 року спостерігалося її істотне зменшення, причому вперше в історії України зростання ВВП було досягнуто за одночасного скорочення споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів.

Проте, слід зазначити, що, починаючи з 2002 року, темпи зниження енергоємності ВВП уповільнилися в зв’язку з тим, що в найбільш енергоємних галузях економіки, - металургійній, машинобудівній, хімічній та нафтохімічній, а також у житлово-комунальній сфері динаміка зниження енергоємності валової доданої вартості зазнала негативних змін, обумовлених недопустимо високим ступенем фізичного зносу основних фондів (65-70%), та відповідним підвищенням питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на ряд важливих видів продукції.

Фактор енергозбереження є одним із визначальних для енергетичної стратегії України. Від його рівня залежить ефективне функціонування національної економіки.

Технічний фактор відображає вплив технічного (технологічного) стану та рівня устаткування і обладнання на обсяги споживання енергоресурсів при виробництві продукції (послуг).

Структурний фактор відображає вплив структурних змін у галузевій або міжгалузевій діяльності на обсяги споживання палива та енергії.

На даний час основним фактором зниження енергоємності продукції (послуг) в усіх галузях економіки є формування ефективно діючої системи державного управління сферою енергозбереження. Це дозволить, в першу чергу, удосконалити структуру кінцевого споживання енергоресурсів, зокрема, за рахунок подальшого розширення та поглиблення електрифікації в усіх сферах економіки шляхом заміщення дефіцитних видів палива з одночасним підвищенням ефективності виробництва.

Структура потенціалу енергозбереження

Технічна (технологічна) складова потенціалу енергозбереження:

підвищення ефективності виробництва (видобутку), перетворення, транспортування та споживання енергоресурсів і відповідно зниження енергоємності продукції та надання послуг за рахунок впровадження новітніх енергоефективних технологій та енергозберігаючих заходів.

Структурна складова потенціалу енергозбереження:

зміна макроекономічних пропорцій в економіці з метою зниження рівнів енергоспоживання;
зменшення питомої ваги енергоємних галузей і виробництв промисловості та транспорту за рахунок розвитку наукомістких галузей і виробництв з низькою енергоємністю та матеріаломісткістю.

У свою чергу структурний та технічний (технологічний) фактори залежать від міжгалузевих та внутрішньогалузевих зрушень в економіці країни.

Загальний потенціал енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) та структурного факторів в економіці України у 2030 році за базовим сценарієм розвитку економіки та її сфер складатиме 318,36 млн. т у.п., у тому числі з урахуванням:

галузевого технічного (технологічного) фактора – 175,93 млн. т у.п.;
міжгалузевого технічного (технологічного) фактора – 22,13 млн. т у.п.;
галузевого структурного фактора – 61,65 млн. т у.п.;
міжгалузевого структурного фактора – 58,65 млн. т у.п.

Загальний потенціал енергозбереження в 2030 році, млн. т у.п.

За рахунок реалізації потенціалу енергозбереження енергоємність ВВП у 2030 році складе 0,24 кг у.п./грн., що у 2 рази менше сучасного рівня – 0,48 кг у.п./грн. При цьому в
2010 р. енергоємність ВВП прогнозується на рівні 0,37 кг у.п./грн., в 2015 р. – 0,31 і в 2020 р. –
0,28 кг у.п./грн.

Загальний потенціал енергозбереження

Складові енергозбереження	2010	2015	2020	2030
Енергозбереження, млн. т у.п.
За рахунок технічного фактора	66,36	109,81	137,47	198,06
За рахунок структурного фактора	7,94	25,30	54,37	120,30
Разом	74,30	135,11	191,84	318,36
у тому числі:
Паливо, млн. т у.п.
За рахунок технічного фактора	42,85	71,28	95,38	128,42
За рахунок структурного фактора	6,08	20,00	45,31	102,88
Разом	48,93	91,28	140,69	231,30
Електроенергія, млрд. кВтг / млн. т у.п.
За рахунок технічного фактора	44,37/15,75	70,99/24,84	72,45/24,63	108,72/35,88
За рахунок структурного фактора	2,65/0,94	7,88/2,76	13,79/4,69	27,90/9,21
Разом	47,02/16,69	78,87/27,6	86,24/29,32	136,62/45,08
Теплоенергія, млн. Гкал /млн. т у.п.
За рахунок технічного фактора	48,28/7,76	86,24/13,69	112,62/17,46	231,87/33,76
За рахунок структурного фактора	5,71/0,92	16,00/2,54	28,18/4,37	56,41/8,21
Разом	53,99/8,68	102,24/16,23	140,80/21,82	288,28/41,97
Капітальні вкладення, млрд. грн.
За рахунок технічного фактора	30,6	53,7	69,0	102,3
За рахунок структурного фактора	-	-	-	-
Разом	30,6	53,7	69,0	102,3

7.1.2. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора

Потенціал енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора

У 2030 р. порівняно з 2005 р. загальна економія паливних ресурсів за рахунок технічного фактора оцінюється в обсязі 128,42 млн. т у.п., електричної енергії – 108,72 млрд.кВтг, теплової енергії – 231,87 млн. Гкал, що в цілому складає 198,06 млн.т у.п.

Обсяги капітальних вкладень на реалізацію галузевих і міжгалузевих енергозберігаючих заходів у період 2006-2030 рр. проти рівня 2005 року оцінюються в таких розмірах: 2010 рік –30,6 млрд. грн.; 2015-й –53,7; 2020-й – 69,0; 2030 рік – 102,3 млрд. грн.

Потенціали галузевого та міжгалузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора

Обсяги капітальних вкладень на реалізацію потенціалу галузевого

та міжгалузевого енергозбереження за рахунок

технічного (технологічного) фактора

Обсяг економії енергоресурсів за рахунок технічного (технологічного) фактора

Складові енергозбереження	2010	2015	2020	2030
Енергозбереження, млн. т у.п.
Галузеве енергозбереження	50,52	90,49	117,16	175,93
Міжгалузеве енергозбереження	15,84	19,32	20,31	22,13
Разом	66,36	109,81	137,47	198,06
у тому числі:
Паливо, млн. т у.п.
Галузеве енергозбереження	38,51	66,46	90,36	122,51
Міжгалузеве енергозбереження	4,34	4,82	5,02	5,91
Разом	42,85	71,28	95,38	128,42
Електроенергія, млрд. кВтг/млн. т у.п.
Галузеве енергозбереження	17,68/6,28	39,1/13,68	38,67/13,15	71,58/23,62
Міжгалузеве енергозбереження	26,69/9,47	31,89/11,16	33,78/11,48	37,14/12,26
Разом	44,37/15,75	70,99/24,85	72,45/24,63	108,72/35,88
Теплоенергія, млн. Гкал/ млн. т у.п.
Галузеве енергозбереження	35,64/5,73	65,2/10,35	88,06/13,65	204,67/29,8
Міжгалузеве енергозбереження	12,64/2,03	21,04/3,34	24,56/3,81	27,2/3,96
Разом	48,28/7,76	86,24/13,69	112,62/17,46	231,87/33,76
Капітальні вкладення, млрд. грн. (ціни 2005 р.)
Галузеве енергозбереження	28,1	50,7	65,8	98,8
Міжгалузеве енергозбереження	2,5	3,0	3,2	3,5
Разом	30,6	53,7	69,0	102,3

7.1.2.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року

Одним з найбільш ефективних і масштабних напрямів енергозбереження за рахунок технічного (технологічного фактора), що суттєво впливає на рівень енергоспоживання, є впровадження галузевого енергозбереження за такими основними напрямами:

впровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання;
удосконалення існуючих технологій та обладнання;
скорочення втрат енергоресурсів;
підвищення якості продукції, вдосконалення та скорочення втрат сировини та матеріалів;
заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв.

У зв’язку із цим важливого значення набувають питання, пов’язані з впровадженням енергоефективних технологій та обладнання у всіх галузях національної економіки, зокрема:

Металургійна галузь

Заміна технології мартенівської виплавки сталі на технологію конверторної виплавки. Витрати палива на виплавку 1 тонни мартенівської сталі складають 106,6 кг у.п., а конверторної – 5,7 кг у.п. Заміна мартенівського способу виплавки сталі в обсязі 16,4 млн. тонн на рік конверторним способом дозволить скоротити 1,65 млн. т у.п. на рік (понад 1,4 млрд. м³ природного газу).

Впровадження технологій доменної плавки чавуну із вдуванням гарячих відновлюваних газів на холодному технологічному кисні та пиловугільній суміші. Завдяки цим технологіям, при річному обсязі виплавки чавуну 26,4 млн.тонн скорочення споживання природного газу складе понад 2,6 млрд. м³ (100 м³/т чавуну), продуктивність доменної печі підвищиться на
20-25%.

Газова промисловість

Впровадження у газотранспортній системі газоперекачувальних агрегатів з відцентровими нагнітачами з модернізованою конструкцією робочих коліс. Модернізація конструкції робочих коліс нагнітачів дозволить підвищити коефіцієнт корисної дії нагнітачів ГПА на 8-10 %. Газотурбінними та газокомпресорними газоперекачувальними агрегатами газотранспортної системи України на власні потреби споживається близько 8 млрд. м³природного газу на рік. Впровадження зазначеної технології на діючих ГПА дозволить зменшити щорічні витрати природного газу на власні потреби газотранспортної системи.

Промисловість будівельних матеріалів

Blog

Енергетична стратегія України на період до 2030 року ІІ

Содержание

За рахунок технічного фактора

За рахунок структурного фактора

За рахунок технічного фактора

За рахунок структурного фактора

Разом

За рахунок технічного фактора

За рахунок структурного фактора

За рахунок технічного фактора

За рахунок структурного фактора

За рахунок технічного фактора

За рахунок структурного фактора

Галузеве енергозбереження

Галузеве енергозбереження

Разом

Галузеве енергозбереження

Міжгалузеве енергозбереження

Галузеве енергозбереження

Міжгалузеве енергозбереження