Концепція Державної цільової науково-технічної програми розвитку та використання відновлюваних джерел енергії в Україні на період до 2030 року
| Вид материала | Документы |
- Аналіз регуляторного впливу, 305.78kb.
- Це комплекс суб'єктів та об'єктів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності,, 151.38kb.
- V міжнародна науково-практична конференція, 92.91kb.
- Обласної програми розвитку с ільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період, 193.57kb.
- Кабінету Міністрів України від 29. 06. 2011 №689. Оголошення про проведення конкурс, 309.77kb.
- Концепція Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014, 97.37kb.
- До Програми заходи з виконання Державної цільової соціальної програми подолання, 342.32kb.
- Верховної Ради України від 25 червня 1993 року n 3323-xii цей закон, 164.01kb.
- Схвалити Концепцію Державної програми розвитку лізингу на період до 2011 року, що додається, 92.54kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 203.02kb.
-
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від __ ___________ 2010 р. № ______
Концепція
Державної цільової науково-технічної програми
розвитку та використання відновлюваних джерел енергії в Україні на період до 2030 року (далі – Програма)
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
Енергетичний баланс України на сьогодні складається в основному з традиційних енергоносіїв таких, як вугілля, газ, нафта та нафтопродукти, що визначає суттєву залежність країни від імпорту енергоносіїв.
В той же час порівняльна оцінка енергоспоживання, енергоємності та екологічності національного виробництва в Україні і світі доводить, що одним з найбільш перспективних шляхів диверсифікації джерел постачання енергоносіїв є збільшення у структурі енергетичного балансу частки енергоносіїв отриманих з відновлюваних джерел енергії. Україна має значний технічно-досяжний потенціал використання відновлюваних джерел енергії (далі - ВДЕ), який становить понад 43,0 млн. т у.п. на рік (для порівняння, загальні енергетичні витрати на вироблення електроенергії в країні в 2009 році становили 21,5 млн. т у.п.).
Проте в енергетичному балансі Україні енергоносії, отримані з відновлюваних джерел (не враховуючи великої гідроенергетики) складають менше 0,25% виробництва.
Така ситуація, не зважаючи на значний потенціал ВДЕ в Україні, є закономірною, оскільки, наприклад «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року», схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року №145-р, передбачено, що частка ВДЕ в електроенергетичному балансі в 2010 році має складати 1%. Відповідно до стратегії ця частка до 2030 року має зрости до 2,5%. Таким чином, можна зробити висновок, що потенціал відновлюваних джерел в Україні використовується недостатньо, але за умови послідовної державної підтримки, є підстави для оптимістичних прогнозів подальшого розвитку ВДЕ.
Виробництво енергії з відновлюваних джерел у промислово-розвинутих країнах динамічно розвивається. Початок тисячоліття характеризується інтенсивним зростанням обсягів виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел у більшості розвинених країн, зокрема в США, Німеччині, Іспанії, Швеції, Данії, Японії у перший половині XXI століття заплановано довести частку ВДЕ в загальному енергобалансі до 20-50%. На даний час, частка відновлюваних джерел енергії у загальному світовому споживанні становить близько 2%.
Таким чином, проблема, на розв’язання якої спрямована Програма, полягає у необхідності усунення критичної залежності вітчизняної економіки від імпортних поставок енергоносіїв, зміни структури енергетичного балансу шляхом зменшення в ньому частки традиційних енергоносіїв та заміни їх на енергоносії, отримувані з відновлюваних джерел, зменшення антропогенного та техногенного навантаження на навколишнє природне середовище України.
Розв’язання зазначеної проблеми, відповідає пріоритетам державної політики розвитку та використання ВДЕ. Це саме ті джерела, які гарантовано можуть бути враховані у загальнодержавному енергетичному балансі як такі, що стануть у 2030 році відповідно до цілей Програми основою заміщення енергоносіїв з традиційних джерел не менше як на 30%. При цьому, відповідно до Програми, Україна у 2030 році отримає енергію відновлюваних джерел, вартість якої буде не менш як у 2 рази нижче, ніж вартість енергоносіїв з традиційних джерел.
Аналіз причин виникнення проблеми
Неоптимальна структура енергетичного балансу з переважанням в ньому енергоносіїв імпортного походження призводить до посилення залежності України від зовнішньополітичних факторів, до наукового, науково-технічного та технологічного відставання від провідних країн світу. Це також призводить до посилення техногенної та екологічної небезпеки.
Разом з тим, використання технічно-досяжного потенціалу ВДЕ в Україні є незадовільним, незважаючи на ряд прийнятих законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток та використання ВДЕ.
Основними причинами неефективності здійснення заходів щодо розвитку та використання ВДЕ в Україні є:
- неоптимальність структури енергоспоживання, яка визначається неоптимальною структурою вітчизняної економіки із наявністю значної частки енерго витратних виробництв;
- порівняно низька ціна на внутрішньому ринку традиційних енергоносіїв;
- істотне наукове, науково-технічне та технологічне відставання країни у вирішенні питань диверсифікації джерел енергопостачання;
- відсутність в Україні розуміння необхідності формування цілісної державної політики, спрямованої на диверсифікацію джерел енергопостачання, зокрема, на розвиток та використання ВДЕ;
- відсутність цілісної законодавчо-нормативної бази, як основи для забезпечення диверсифікації джерел енергопостачання, у тому числі спрямованої на розвиток та використання ВДЕ;
- відсутність мотивації суб’єктів господарювання до використання енергоносіїв, отримуваних з ВДЕ з більш високою вартістю порівняно із традиційними;
- відсутність системної державної підтримки розвитку та використання ВДЕ;
- важкодоступність та висока ціна кредитних ресурсів;
- несприятливий інвестиційний клімат щодо розвитку та використання ВДЕ;
- відсутність відповідної наукової, науково-технічної, технологічної та виробничої інфраструктури розвитку та використання ВДЕ.
Мета Програми
Метою Програми є створення умов для збільшення в енергетичному балансі України частки енергоносіїв, отримуваних з ВДЕ до рівня 30% у 2030 році та оптимізація структури енергетичного балансу.
Визначення оптимального варіанту розв’язання проблеми
Можливі три варіанти розв’язання проблеми:
Перший варіант передбачає здійснення окремих заходів з розвитку та використання ВДЕ розрізненими суб’єктами господарювання. Як свідчить практика, у разі, коли такі заходи не є частиною відповідної державної програми, неможливо досягти суттєвого збільшення частки використання ВДЕ в енергетичному балансі країни.
Другий варіант передбачає продовження терміну дії “Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики”, що реалізується. Недоліками цього варіанту є невідповідність базових засад діючої Програми, які визначали перспективу розвитку різних видів ВДЕ, її невідповідність науковим, науково-технічним,економічним та законодавчим змінам, які відбулись в Україні та світі за останні роки.
Третій, оптимальний варіант, передбачає розроблення та виконання «Державної цільової науково-технічної програми розвитку та використання відновлюваних джерел енергії в Україні на період до 2030 року», що дасть можливість створити умови для збільшення до 2030 року частки енергоносіїв з ВДЕ в енергетичному балансі України до рівня 30% та досягти його структурної оптимізації, впровадити дієвий механізм реалізації державної політики у галузі розвитку та використання ВДЕ в Україні.
При цьому, буде забезпечено справжню енергетичну незалежність України, гарантовану потенціалом вітру, сонця та малих річок нашої держави.
Шляхи та способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми
Проблему передбачається розв’язати шляхом:
впровадження новітніх технологій виробництва енергоносіїв, отримуваних з ВДЕ;
оптимізації структури енергетичного балансу шляхом збільшення в ньому частки енергоносіїв, отриманих з ВДЕ;
зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища;
подальшого законодавчого врегулювання питань розвитку та використання ВДЕ в Україні;
адаптації національного законодавства у галузі розвитку та використання ВДЕ до законодавства ЄС;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій у галузь розвитку та використання ВДЕ в Україні;
формування державної системи моніторингу і контролю за процесом розвитку та використання ВДЕ, розробкою та реалізацією відповідних галузевих та регіональних програм, підвищення рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників розвитку та використання ВДЕ в Україні;
створення відповідної наукової, науково-технічної, технологічної та виробничої інфраструктури розвитку та використання ВДЕ;
удосконалення механізму фінансування заходів, які потребують державної підтримки і спрямовані на розвиток та використання ВДЕ;
активізації міжнародного співробітництва в галузі розвитку та використання ВДЕ;
здійснення заходів з популяризації серед інвесторів та потенційних користувачів ВДЕ інформації стосовно перспектив розвитку цієї галузі в Україні, включення відповідних питань до програм навчальних закладів.
Строк виконання програми узгоджується з етапами реалізації Енергетичної стратегії України до 2030 року (145а-2006-р), як базового документа у галузі розвитку та використання ВДЕ.
Очікувані результати виконання програми
Виконання Програми дасть можливість:
збільшити частку частки енергоносіїв, отриманих з ВДЕ, в енергетичному балансі України до 30% у 2030 році;
оптимізувати структуру енергетичного балансу, зокрема забезпечити зменшення в ньому використання енергоносіїв традиційного походження;
удосконалити механізм державного управління і регулювання у галузі розвитку та використання ВДЕ;
зменшити обсяги використання традиційних природних ресурсів ( води, корисних копалин тощо);
підвищити рівень енергетичної незалежності України;
забезпечити більш широке застосування в процесі розвитку та використання ВДЕ об’єктів інтелектуальної власності;
підвищити рівень конкурентоспроможності національної економіки;
досягти значного соціального ефекту за рахунок створення додаткових робочих місць як в процесі, так і в результаті її виконання у сферах наукової, виробничої, культурно-освітньої, правової, державної та громадської діяльності;
покращити екологічну ситуацію у державі за рахунок зменшення обсягів викидів шкідливих речовин, що утворюються при згоранні органічного палива в атмосферу;
наблизити Україну до вимог Європейського Союзу стосовно реалізації положень Енергетичної Хартії
Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання, державного бюджету та інших джерел.
Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання Програми становить понад 220,0 млрд. грн.
Обсяг бюджетних коштів визначається щороку виходячи із фінансових можливостей бюджету.
Прогнозована економічна ефективність від реалізації програми може досягнути понад 1,3 трлн. грн.