Аналіз регуляторного впливу

Вид материалаКонкурс

Содержание


2.  Цілі державного регулювання
3.  Способи досягнення встановлених цілей
4.  Механізм для розв'язання проблеми та відповідні заходи
Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей
6.  Очікувані результати прийнятого регуляторного акта
7.  Обґрунтування строку дії регуляторного акта
8.  Показники результативності регуляторного акта
9.  Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності акта
Подобный материал:


Аналіз регуляторного впливу

до наказу Мінекономрозвитку “Про затвердження порядку конкурсного відбору енергоефективних проектів для їх державної підтримки за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 – 2015 роки”


Проект наказу розроблений на виконання абзацу четвертого пункту 4 “Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 – 2015 роки”, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 № 689 (далі - Порядок).


1. Визначення проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання


Відповідно до Порядку, за напрямами, визначеними у підпунктах 3, 4 і 7 пункту 3 Порядку, - головний розпорядник бюджетних коштів (Держенергоефективності) проводить на підставі конкурсу відбір енергоефективних проектів у порядку, визначеному Мінекономрозвитку (далі – Порядок конкурсного відбору). Отже, розроблення Порядку конкурсного відбору, який затверджується проектом наказу, пов’язано з необхідністю унеможливлення спрямування бюджетних коштів на реалізацію проектів, показники яких не відповідають вимогам нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів у сфері енергозбереження, в тому числі показникам, визначеним в Державній цільовій економічній програмі енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 – 2015 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 № 243 (далі – Програма).

Розв’язання проблеми за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів неможливе, оскільки питання носить організаційний характер та потребує державного регулювання, а відповідні регуляторні акти на сьогодні відсутні.


2.  Цілі державного регулювання


Проект наказу підготовлений з метою визначення механізму проведення Держенергоефективності конкурсного відбору енергоефективних проектів (далі – проекти) за напрямами, визначеними у підпунктах 3, 4 і 7 пункту 3 Порядку.


3.  Способи досягнення встановлених цілей


По-перше: для досягнення встановлених цілей неможливо залишити існуюче законодавче регулювання цього питання, оскільки таке регулювання відсутнє; по-друге: оптимальній спосіб передбачає забезпечення реалізації відповідних заходів Програми за кошти державного бюджету шляхом конкурсного відбору енергоефективних проектів у порядку, встановленому Мінекономрозвитку. Реалізація цього способу дозволить у повному обсязі забезпечить прозору систему конкурсного відбору енергоефективних проектів.

Альтернативні способи щодо конкурсного відбору проектів на сьогодні відсутні.


4.  Механізм для розв'язання проблеми та відповідні заходи


Проектом наказу передбачено проведення відбору проектів на засіданнях Конкурсної комісії (далі – Комісія), яку очолює Голова Держенергоефективності, та до складу якої входять представники від Держенергоефективності, Мінекономрозвитку, Мінрегіону, Інституту технічної теплофізики та Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України (за згодою). Склад Комісії затверджується наказом Держенергоефективності. Оголошення про проведення Конкурсу Держенергоефективності розміщає у засобах масової інформації, зокрема в газеті “Урядовий кур’єр” і на офіційному веб-сайті Держенергоефективності.

Проекти до Держенергоефективності у встановлений термін після опублікування оголошення про проведення Конкурсу подають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (далі – замовник проекту), які забезпечують надання достовірної інформації, що міститься у поданих документах.

Інформаційне та організаційне забезпечення роботи Комісії здійснює Держенергоефективності, а також проводить перевірку комплектності та змісту поданих пакетів документів та, у разі, якщо він є повним, оформленим належним чином та за своїм змістом відповідає вимогам Порядку конкурсного відбору проектів, реєструє проект в журналі.

Якщо замовник проекту подав неповний або оформлений неналежним чином комплект документів Держенергоефективності протягом двох робочих днів письмово повідомляє замовника проекту про відмову у реєстрації поданого проекту. У разі усунення недоліків, які стали підставою для відмови, замовник проекту має право повторно подати його до Держенергоефективності.

Держенергоефективності не пізніше ніж за п’ять робочих днів до засідання Комісії розсилає її членам копії інформаційних карток проектів, форма якої визначена в додатку до Порядку конкурсного відбору проектів. Обов’язковими умовами щодо проектів, які подаються на Конкурс, передбачено їх включення до плану заходів затвердженої регіональної, або галузевої програми підвищення енергоефективності, або програми зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання на відповідний рік, та наявність позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження щодо встановлення відповідності показників проекту вимогам нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з питань енергозбереження.

З метою оцінювання кожного проекту щодо його енергоефективності наказом передбачені відповідні критерії оцінки проектів за категоріями.

Оцінювання проектів передбачається здійснювати у межах кожної категорії за максимальною кількістю балів, нарахованих за критеріями.

Держенергоефективності у тижневий строк після прийняття рішення Комісії інформує учасників конкурсу про його результати.

Запровадження вищезазначеної процедури оцінки та конкурсного відбору проектів виключає можливість надання державної підтримки проектам, які отримали порівняно з іншими проектами відповідної категорії меншої кількості балів за встановленими критеріями, тобто виявляє найбільш енергоефективні проекти.

За результатами конкурсу головний розпорядник бюджетних коштів (Держенергоефективності) перераховує бюджетні кошти розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня.

  1. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей


Виникнення обставин, які можуть справити негативний вплив на виконання вимог даного регуляторного акту не очікується.

Надано високу оцінку можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади, суб’єктами гоcподарювання та юридичними особами.

За результатами введення в дію запропонованого регуляторного акта не передбачається нанесення шкоди суб’єктам господарювання, тому механізм повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не розроблявся.

Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат державного бюджету та забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.


6.  Очікувані результати прийнятого регуляторного акта


Упровадження цього регуляторного акта забезпечить направлення коштів державного бюджету на реалізацію енергоефективних проектів в бюджетній та комунальній сферах, спрямованих на впровадження когенераційних технологій на підприємствах комунальної форми власності у сфері теплової енергетики; технологій, які передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання на підприємствах комунальної форми власності та у бюджетних установах; проведення модернізації об’єктів комунального господарства, у тому числі переведення котелень, що обслуговують об’єкти соціальної сфери, на використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Обсяги щорічного фінансування цих заходів з державного бюджету визначено у додатку 2 до Програми (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 447).

За результатами впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Об’єкт впливу

Вигоди

Витрати

Держава

підвищення рівня енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки;

оптимізація структури енергетичного балансу держави, зокрема забезпечення зменшення частки природного газу та нафтопродуктів, заміщення їх іншими видами енергетичних ресурсів, насамперед отриманими з альтернативних джерел енергії та вторинними енергетичними ресурсами;

досягнення у 2015 році частки енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива у балансі держави не менше 10%;

зниження рівня енергоємності внутрішнього продукту на 20% порівняно з 2008 роком.

Кошти державного бюджету

Додаткові витрати відсутні.

Суб’єкти господарю-вання, установи

можливість отримання відповідно до законодавства субвенцій для впровадження проектів.

Кошти державного бюджету

Додаткові витрати відсутні.

Населення

підвищення рівня тепло забезпечення населення;

зниження рівня соціальної напруги через зменшення аварійних зупинок енергорозподільчих мереж;

забезпечення зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, поліпшення екологічної ситуації в регіонах;

створення нових робочих місць;

підвищення рівня надання комунальних послуг для всіх верств населення.

Кошти державного бюджету

Додаткові витрати відсутні.




За результатами реалізації в 2011 році проектів з:

впровадження когенераційних технологій на підприємствах комунальної форми власності у сфері теплової енергетики Програмою передбачено заміщення споживання первинних енергоресурсів у розмірі 1,1 млн.т у.п.;

впровадження технологій, які передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання на підприємствах комунальної форми власності та у бюджетних установах Програмою передбачено заміщення споживання первинних енергоресурсів у розмірі 0,16 млн.т у.п.;

проведення модернізації об’єктів комунального господарства, у тому числі переведення котелень, що обслуговують об’єкти соціальної сфери, на використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива Програмою передбачено зменшення споживання енергоресурсів в обсязі 0,51 млн.т у.п.


7.  Обґрунтування строку дії регуляторного акта


Регуляторний акт діє на протязі дії Державної цільової економічної програмі енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 – 2015 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 № 243.

Термін чинності регуляторного акта – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.


8.  Показники результативності регуляторного акта


Результативність регуляторного акту буде визначатися показниками щодо зменшення обсягів споживання традиційних видів палива, їх заміщення альтернативними видами палива та відновлюваними джерелами енергії, зменшенням викидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, поліпшенням стану теплозабезпечення бюджетних установ (скорочення бюджетних видатків на оплату послуг з теплозабезпечення та гарячого водопостачання порівняно з відповідними показниками до реконструкції/модернізації) та об’єктів соціальної сфери. Крім цього, розміром надходжень до державного бюджету коштів суб’єктів господарювання, які є виконавцями робіт з реалізації енергоефективних проектів.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання, фізичних осіб, органів місцевого управління з основних положень акта – середній. Проект регуляторного акту розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.


9.  Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності акта


Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів та їх ефективним витрачанням здійснюватиметься відповідно до пункту 8 Порядку в установленому законодавством порядку на підставі щомісячних звітів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів щодо використання бюджетних коштів та фактично виконані обсяги робіт в розрізі об’єктів за затвердженою ним формою.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися до дня набрання цим актом чинності, але не пізніше початку строку проведення заходів з повторного відстеження.

Повторне відстеження регуляторного акта здійснюється через один рік після реєстрації акта у Мін’юсті. Для відстеження результативності акта будуть використані зауваження та пропозиції.


Перший заступник Міністра

економічного розвитку і

торгівлі України В. Копилов


_______ _______________2011 р.