СІ. Чорнооченко цивільний процес

Вид материала

Документы

Содержание Цивільний проце Бланкетні диспозиції 1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства 7 основних стадій 26 2) підготовка цивільної справи 3) судовий розгляд 4) апеляційне оскарження 1.7. Система цивільного процесуального права 1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права Поняття та значення принципів 2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація За формою нормативного закріплення За роллю в регулюванні Принцип гуманізму

Подобный материал:

• План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
• Одеська національна юридична академія, 548.25kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка, 1283.07kb.
• Прикарпатський національний університет імені василя стефаника, 1123.13kb.
• Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник, 5326.94kb.
• Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 3071.65kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка осетинська ганна анатоліївна, 355.9kb.
• “Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України”,, 44.56kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису Безклубий, 2337.3kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права імені в. М. Корецького фурса, 688.71kb.

23

Цивільний процес

Чорнооченко C.I.

норм, а відсилають до інших норм, в яких такі правила визначені. Відсилочною буде диспозиція ст. 335 ЦП К, якою передбачено, що при розгляді справ у порядку судового нагляду засто­совуються правила, викладені у ст.ст. 301—307 цього Кодексу, з винятками і доповненнями, зазначеними в цій статті.

Бланкетні диспозиції не передбачають правил поведінки адресатів правової норми, а вказують на інші норми, в яких ці правила повинні бути встановлені. Такою буде норма ст. 25 ЦПК, за якою у випадках, передбачених законом, цивільні справи можуть розглядатися товариськими і третейськими судами.

Дія цивільних процесуальних норм в часі визначається правилом, згідно з яким суд повинен застосовувати той процесуальний закон, який діє у момент здійснення проце­суальних дій, незалежно від того, який процесуальний закон діяв на момент виникнення процесу.

Так, справа, розглянута в суді першої інстанції за нормами колишнього процесуального закону, повинна вирішуватися в апеляційній або касаційній інстанції за правилами нового процесуального закону, якщо він набрав чинності.

Провадження в цивільних справах ведеться за цивільним процесуальним законом, який діє на час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій чи виконання рішення

СУДУ.

В той же час новим ЦПК допускається зворотна дія норм

цивільно-процесуального права, за виключенням законів, які встановлюють нові обов'язки, скасовують чи звужують права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежують їх використання (ст. 2 нового ЦПК).

Дія цивільних процесуальних норм у просторі поши­рюється на всю території України і визначається Конституцією

України, Цивільним процесуальним кодексом України,

Законом України „Про судоустрій". Всі суди застосовують

єдине процесуальне законодавство.

Дія цивільних процесуальних норм за визначеним колом

осіб поширюється на всіх громадян України, на всі українські

24

підприємства, установи, організації, іноземних громадян, осіб без громадянства. Суб'єктивні рамки цивільних процес­уальних норм мають виключення стосовно іноземних держав, міжнародних організацій, акредитованих в Україні дипло­матичних представників.

1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства

Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення судами цивільних справ.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорю­ваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 нового ЦПК України). Вид цивільного судочинства - це обумовлений характером і специфікою матеріального права чи охоронюваного законом інтересу, що захищається, процесуальний порядок порушення, розгляду і вирішення визначеної групи цивільних справ.

Цивільний процесуальний кодекс 1963 р. поділяє всі цивільні справи, що підлягають провадженню в судах, на три види: 1) справи позовного провадження; 2) провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин; 3) справи окремого провадження.

Наявність у цивільному процесі трьох видів судочинства пов'язана з тим, що на розгляд суду надходять справи, які мають істотні матеріально-правові відмінності. Оскільки цивільне процесуальне право регулює порядок судового захисту різних прав і інтересів, матеріально-правова природа справ у ряді випадків суттєво впливає на форму розгляду.

Основним з найбільш розповсюджених видів судочинства є позовне провадження, у порядку якого розглядаються справи по спорах, що виникають з цивільних, житлових, сімейних, трудових і інших правовідносин. Правила позовного прова-

25

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


дження є загальними правилами цивільного судочинства з усіх справ. Процес з інших двох видів судочинства здійснюється за цими ж правилами, але з деякими винятками і допов­неннями, встановленими спеціальними нормами для непо-зовних видів провадження.

Поряд зі справами по спорах про право цивільне (у широкому розумінні цього слова), що розглядаються в порядку позовного провадження, до юрисдикції суду віднесені деякі справи, що виникають з адміністративно-правових відносин.

Суд також розглядає справи, у яких немає спору про право. Розглядаючи такі справи, суд захищає охоронювані законом інтереси громадян і організацій, установлюючи судовим рішенням визначені юридичні факти, правове становище особи чи встановлюючи наявність або відсутність безперечних прав, для підтвердження яких необхідне судове рішення. Ці справи в силу істотної специфіки виділені в окреме провадження.

Діяльність суду по розгляду і вирішенню цивільних справ розвивається у визначеній послідовності, за стадіями.

Новий цивільний процесуальний кодекс України визначає також три види провадження: 1) наказне провадження; 2) позовне провадження; 3) окреме провадження. Наказне провадження - це новий вид провадження в цивільному судочинстві. Його закріплення обумовлено потребами судової практики у зв'язку з недоцільністю використання складної цивільної процесуальної форми для розгляду і вирішення безспірних вимог. Наказне провадження є спрощеним видом цивільного судочинства.

Стадією цивільного процесу називається сукупність процесуальних дій, спрямованих на реалізацію певної мети: прийняття заяв, підготовку справи до судового розгляду, судовий розгляд і т.д.

В науці цивільного процесуального права виділяють 7 основних стадій:

1) порушення цивільної справи - це коли зацікавлена особа звертається о суду з позовними вимогами, після чого суддя розпочинає процесуальну діяльність;

26

2) підготовка цивільної справи до судового розгляду - в

ході якої суддя уточнює заявлені вимоги, допомагає сторонам і третім особам у зборі необхідних доказів та залучає до процесу зацікавлених осіб, експертів, спеціалістів, перекладачів, свід­ків. На цій стадії новим ЦПК України передбачено проведення попереднього судового засідання;

3) судовий розгляд - у процесі якого суд розглядає
матеріали справи в судовому засіданні, заслуховує ви­
кликаних осіб і вирішує справу по суті або припиняє про­
вадження по справі;

4) апеляційне оскарження і перевірка рішень, ухвал суду
першої інстанції, які не набули законної сили, здійснюється у
встановленому законом порядку судами апеляційної інстанції;

5. касаційне оскарження і перевірка рішень, ухвал суду
   першої і апеляційної інстанції, які вступили в законну силу,
   судами касаційної інстанції;
   
6. перегляд рішень, ухвал та судових наказів, що набрали
   законної сили, у зв'язку з нововиявленими та винятковими
   обставинами є виключенням з загальних правил згідно якого суд;
   
7. звернення судового рішення до виконання.
   

У свою чергу, кожна з названих семи стадій складається з трьох фаз (підстадій) які послідовно змінюють одна одну: 1) порушення судочинства - по розгляду і вирішенню справи, по перевірці законності і обгрунтованості постановленого по ній рішення, по зверненню рішення до виконання; 2) під­готовки справи до розгляду і вирішення справи, по перевірці законності і обґрунтованості постановленого по ній рішення, по зверненню рішення до виконання; 3) вирішення справи по суті - розгляд і вирішення справи, перевірка законності і обґрунтованості постановленого по ній рішення, звернення рішення до виконання.

1.7. Система цивільного процесуального права

Усі норми цивільного процесуального права незалежно від джерела їх вираження пов'язані й створюють строгу логічну

27


Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


систему. У цій системі можна знайти норми загального, окремого, спеціального і конкретизуючого значення, які у взаємозв'язку та взаємодії створюють систему процесуального права, що відображає специфіку цивільних процесуальних відносин як багатосуб'єктних відносин, що виникають для захисту різноманітних суб'єктивних прав і інтересів. Серед усієї сукупності процесуальних норм виділяються норми, спільні для всіх видів судочинства і стадій цивільного процесу. Це норми, які визначають завдання цивільного судочинства, закріплюють принципи цивільного процесу, визначають коло осіб, які беруть участь у цивільній справі, докази, процесуальні терміни, виклики і повідомлення тощо.

Норми з загальним рівнем дії і застосовувані при розгляді і вирішенні цивільних справ усіх видів судочинства і, як правило, на всіх стадіях процесу виділені в спеціальні розділи ЦПК - 1-2, які з певною часткою умовності можна назвати Загальною частиною цивільного процесуального права.

Оскільки цивільний процес є рух (перехід) справи з одної стадії до іншої, процесуальні норми об'єднані у великі групи: провадження в судах першої інстанції; апеляційне провадження; касаційне провадження тощо. Серед сукупності норм поста-дійного регулювання є також норми різного рівня дії. Наприклад, окремі норми позовного провадження (підсудність, прийом заяв, підготовка справ до судового розгляду), правила позовного провадження є загальними правилами цивільного судочинства.

Однак специфіку кожного виду судочинства відображають окремі норми, їх комплекси. Так, наприклад, для позовного провадження характерний комплекс норм щодо забезпечення позову.

Цивільне процесуальне право у своїй системі містить групи правових норм, які називаються інститутами: інститут підвідомчості, підсудності, позову, осіб, які беруть участь у справі, інститут доказування тощо. Інститут — це сукупність процесуальних норм загального, спеціального і конкре­тизуючого характеру, розташованих іноді в різних джерелах

28

процесуального права, але регулюючих на всіх стадіях процесу, видах судочинства одну групу процесуальних відносин, що відрізняються своїм предметом регулювання.

Окреме становище у системі цивільного процесуального права займають норми виконавчого провадження, яке згідно зі СТ.349 ЦПК регулюється Законом України „Про виконавче провадження".

1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права

Будучи складовою частиною системи права України, цивільне процесуальне право знаходиться в тісному взаємо­зв'язку з іншими його галузями.

Найтіснішим є зв'язок цивільного процесуального права з матеріальним цивільним правом, оскільки цивільне проце­суальне право спрямоване на примусове виконання пору­шеного чи оспорюваного матеріального права.

Цивільне процесуальне право служить формою при­мусового здійснення цивільно-правових, сімейно-правових, трудових і інших правових обов'язків. Право є нічим без апарату, здатного примушувати до дотримання його норм. Таким апаратом примусу в багатьох випадках виступає суд. Разом з тим і цивільне процесуальне право без регулятивного права було б безцільним, тому що основна роль цивільного процесуального права полягає в захисті і охороні існуючих прав. Зв'язок між матеріальним і процесуальним правом виявляється без­посередньо в окремих інститутах і нормах. У ряді випадків норми матеріального права, встановлюючи форму угод, багато в чому формують питання про докази, якими можуть бути встановлені факти виникнення даних правовідносин.

Зв'язок цивільного процесуального права з консти­туційним визначається тим, що принципи організації і діяльності суду, захисту прав людини встановлені нормами Конституції України.

29

Чорнооченко C.I.



Цивільне процесуальне право взаємодіє з кримінальним процесуальним правом. Ці галузі права поєднує насамперед те, що вони регулюють суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням правосуддя. У цивільному процесуальному і кримінальному процесуальному праві є схожі інститути і принципи.

Цивільне процесуальне право тісно пов'язане і з господар­ським процесуальним правом. Цей зв'язок обумовлений спільністю задач судів загальної юрисдикції та господарських судів по захисту суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Наприклад, деякі рішення господарських судів виконуються за правилами виконавчого провадження, встановленого цивільним процесуальним законодавством.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття цивільного процесу.
   
2. Чим відрізняється предмет „цивільний процес" і „ци­
   вільне процесуальне право"?
   
3. Назвіть стадії цивільного процесу.
   

4. Які основні завдання цивільного судочинства в Україні?
   
5. Назвіть основні джерела цивільного процесуального
   права.
   
6. Які види проваджень передбачені у цивільному су­
   дочинстві?
   
7. Чим характеризується метод цивільного процесуального
   права?
   
8. Охарактеризуйте цивільну процесуальну форму.
   
9. Розкрийте структуру норм цивільного процесуального
   права.
   

10. Який існує взаємозв'язок цивільного процесуального
    права з іншими галузями права?
    
11. Знайдіть в екомендованій літературі Постанови
    Пленуму Верховного Суду та рішення Конституційного Суду
    України, які стосуються цивільного судочинства.
    

30

Розділ 2.

ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ

ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО

ПРАВА

2. і. Поняття принципів цивільного процесуального права

Термін „принцип" у перекладі з латинської означає „осно­ва, начало". У принципах в концентрованому вигляді за­кріплені основні засади функціонування права та здійснення судочинства.

Стосовно принципів цивільного процесуального права в юридичній літературі існує два основних підходи: одні автори вважають принципами основні ідеї, теоретичні положення, уявлення про суд та правосуддя. Точка зору інших авторів полягає в тому, що принципами цивільного процесуального права є лише ті положення, які закріплені правовими нормами (Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом, Законом України „Про судоустрій" та іншими законодавчими актами). Останній підхід є більш слушним, зважаючи на-те, що принципи цивільного процесуального права набувають обов'язкової сили лише після закріплення в нормах закону, залишаючись до цього елементами правової ідеології, право­свідомості, науковими висновками.

Таким чином, принципи цивільного процесуального пра­ва - це основні ідеї, уявлення про суд та правосуддя, які закріплені Конституцією та нормами цивільного проце­суального права, мають загальне значення для всього цивільного процесу, виділяють його типові риси, визна­чають характер процесуального права, порядок його здійснення та перспективи подальшого розвитку.

Значення принципів цивільного процесуального права визначається їх впливом на нормотворчу та правозастосовну

31

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес



діяльність. При розробці чинного законодавства та внесенні змін до нього не може допускатись суперечностей нових норм права закріпленим принципам. Принципи цивільного процесуального права визначають основні форми діяльності суду та інших учасників процесу в цивільних справах, а їх порушення, як правило, призводить до зміни судових рішень.

2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація

Принципи цивільного процесуального права тісно по­в'язані між собою і в сукупності становлять єдину систему. При цьому, з одного боку, кожен з принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь в цілому чи окрему стадію, інститут, а з іншого - між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань цивільного судо­чинства. Дія одного принципу обумовлює дію інших прин­ципів, а кожен з принципів не може існувати окремо від сукупності принципів системи.

Принципи цивільного процесу в умовах незалежної України динамічно розвиваються, і сучасне цивільне проце­суальне право та врегульоване ним цивільне судочинство побудовані на демократичних принципах.

В юридичній літературі прослідковується п'ять основних підходів до класифікації принципів цивільного процесу­ального права.

За формою нормативного закріплення принципи поді­ляються на;

• закріплені Конституцією України;
  
• закріплені законодавством про судочинство.
  

До принципів цивільного процесуального права, закріплених Конституцією України, належать такі принципи, як: здійснення правосуддя виключно судами (ст.124); принцип територіальності і спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції (ст.125); участь народу в здійсненні правосуддя через народних

32

засідателів і присяжних (ст.124); виборність і призначуваність суддів (ст.128); здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (ч.2 ст.129); незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові (ч.і СТ.126, ч.і ст.129); здійснення правосуддя професійними суддями та у визначених законом випадках народними засідателями і присяжними (ст.127); законність (п.1 ст.129); рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (и.2 ст.129); зма­гальність сторін та свобода в наданні ними судові своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129); гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (п.7 ст.129); національна мова судочинства (ст.10); забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8 ст.129); ухвалення судами рішень іменем України і їх обов'язковість до виконання на всій території України (ч.5 ст.124, п.9 ст.129); доступність і гаранто-ваність судового захисту прав і свобод людини і громадянина (ч.З СТ.8, 4.4 СТ.32, ч.і, 2 ст.55, ч.і ст.59, п.6 ст.129); участь громадськості в захисті прав громадян (ст.36); публічність (ст.З, 4.2 СТ.19, п.2 СТ.121); недоторканність людини (ст.ст. З, 29); недоторканність житла (ст.ЗО); таємниця листування, теле­фонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст.31); охорона особистого і сімейного життя громадянина (ст.32).

За роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб'єктів правовідносин принципи поділяються на ті, які визначають:

• процесуальну-правову діяльність суду і органів судового
  виконання;
  
• процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у справі,
  інших учасників процесу.
  

За предметом регулювання принципи цивільного про­цесуального права поділяються на:

• принципи організації правосуддя (судоустрою і судо­
  чинства);
  
• функціональні принципи процесуальної діяльності
  (судочинство);
  

33


Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

• принципи, які визначають зміст процесуальної діяль­
  ності (диспозитивність, об'єктивна істина та ін.);
  
• принципи, які визначають форму виконання проце­
  суальних дій (усність, безпосередність, безперервність
  таін.).
  

За значимістю принципи цивільного процесуального права поділяються на:

• фундаментальні (диспозитивність, рівність сторін тощо);
  
• конструктивні (всі інші принципи).
  

Найбільш прийнятною і практично значущою є систе­матизація принципів цивільного процесуального права за їх змістом і сферою поширення:

• загальноправові принципи - характерні для всіх галузей
  національного права, в тому числі і цивільно-проце­
  суального;
  
• міжгалузеві принципи - закріплені в нормах кількох
  галузей права, як правило, близьких за змістом, наприклад,
  для кримінально-процесуального та цивільно-проце­
  суального, господарсько-процесуального;
  
• галузеві принципи - закріплені нормами лише цивіль­
  ного процесуального права.
  

Загальноправові принципи

Принцип демократизму цивільного процесуального права полягає в тому, що, здійснюючи правосуддя в цивільних справах, суд покликаний охороняти права і законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій. Діяльність суду повинна спрямовуватись на захист соціальної справедливості, зміцнення демократизму і правової держави.

Принцип гуманізму цивільного процесуального права полягає в тому, що діяльність суду при вирішенні цивільних справ повинна спрямовуватись на зміцнення соціальної справедливості і враховувати та захищати законні інтереси особи. Наприклад, згідно з чинним законодавством всім учас­никам процесу гарантовано рівне становище незалежно від освіти, статі, віку, матеріального та соціального становища