Програма використання інформаційних технологій в діяльності органів місцевого самоврядування міста Рівного на 2010-2012 роки «Електронне місто Рівне»

Вид материала

Документы

Содержание Надання послуг населенню міста. 3.5. Портфель ІС-рішень. Очікувані соціально-економічні результати. 5. Етапи та строки реалізації програми. Моніторинг інформатизазії міста рівного.

Подобный материал:

• Заходи до Програми використання інформаційних технологій в діяльності органів місцевого, 29.45kb.
• Програма маркетингу та промоції м. Рівного на 2010-2012 роки Рівне 2009, 635.87kb.
• Р І шенн я, 69.98kb.
• Система підготовки вчителів до використання інформаційних технологій у професійній, 88.29kb.
• Програма інформаційні та комунікаційні технології в освіті міста на 2007 2012 роки, 59.13kb.
• Програми співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,, 479.52kb.
• Указу Президента України від 01 серпня 2002 року №683/2002 "Про додаткові заходи щодо, 70.48kb.
• Нники, як компетентність, професіоналізм, інтелект, творчість відігравали провідну, 460.78kb.
• О із засобів масової інформації, Львівське міське управління гумвс україни у Львівській, 144.67kb.
• Програма висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб, 167.22kb.

Надання послуг населенню міста.


З метою реалізації заходів Програми та надання професійних послуг в місті Рівному, планується створити комунальне підприємство «Рівненський Інформаційний центр», яке буде займається питаннями інформатизації та здійснювати наступні заходи: будівництво єдиної інформаційної системи, розробка ряду технічних вимог по будівництву об'єктів локальних мереж і розробці програмного забезпечення, проектів нормативних актів для різних інформаційних систем, централізоване обслуговування техніки, надання послуг мешканцям міста з використанням інформаційно - комунікаційних технологій, надання послуг Інтернету, ІР-телефонії, створення баз даних тощо.


3.5. Портфель ІС-рішень.


Портфель інформаційних систем органів місцевого самоврядування Рівного має формуватися з урахуванням ключових чинників та вимог, які покладено в основу загальної структури органів місцевого самоврядування. Цим ключовим вимогам має відповідати пакет прикладних ІС-рішень, які є складовими елементами ІС-стратегії. Деякі ІС-рішення розв'язуватимуть декілька задач.

Складовими елементами ІС-стратегії будуть:

• Програмне забезпечення для стаціонарних комп'ютерів: електронна пошта, календар, планувальник завдань, програми, призначені для створення документів та управління їх обігом, веб-браузери тощо. Також до складу програмного забезпечення може входити інструментарій для роботи з виборцями.
  
• Веб-сайти органів місцевого самоврядування, призначені як для внутрішнього, так і для зовнішнього використання, що підтримують механізми ідентифікації користувачів під час доступу до інформації. До різних даних має встановлюватися різний рівень доступу.
  
• Бази даних: архіви та інші матеріали, такі як текстові документи, аудіо- та відеозаписи, разом із механізмами «інтелектуального» пошуку і ефективного використання інформації. В базах даних міститиметься документація про роботу в сесійній залі, комітетах тощо.
  
• Служби розсилки новин відомих інформаційних агентств, що забезпечуватимуть надходження інформації з високоякісних зовнішніх джерел.
  
• Засоби управління обігом документів, що використовуватимуться як для розробки проектів та доопрацювання ключових документів, так і під час здійснення виконавчими органами своїх основних функцій. До складу цих засобів входять аналоги бібліотечних систем управління інформацією, інструменти пошуку, ведення звітності та ін.
  
• Базові ІТ-системи, зокрема системи управління персоналом, обліку заробітної плати, витрат, пенсійного забезпечення, безпеки, захисту доступу до приміщень, управління майном.
  
• Системи автоматизованого управління матеріально-технічним забезпеченням: управління запасами, системи контролю торгівельних точок, обробка замовлень, управління персоналом, облік заробітної плати, пенсійне забезпечення.
  

Аналізуючи інформаційні потреби, слід виділити декілька типів рішень, а саме:

• ключові операційні рішення, необхідні для забезпечення щоденної роботи ключової інфраструктури органів місцевого самоврядування. Це рішення, без яких органи місцевого самоврядування не зможуть ефективно функціонувати. Реалізацію цих рішень забезпечують такі засоби з ІС-портфеля, як:
  

• базові ІТ-системи;
  
• програмне забезпечення для стаціонарних комп'ютерів;
  
• системи автоматизованого управління матеріально-технічним забезпеченням;
  
• системи безпеки.
  

- стратегічні рішення — це рішення, які є важливими для задоволення потреб, пов'язаних з діяльністю органів місцевого самоврядування, та мають враховуватися при розробці стратегій у майбутньому. Реалізацію цих рішень забезпечують такі засоби з ІС-портфелю органів місцевого самоврядування:

• засоби управління обігом документів;
  
• бази даних;
  
• веб-сайти органу.
  

- перспективні рішення — це рішення, що можуть бути важливими для досягнення успіхів у майбутньому і потребують контрольованого процесу інвестування та впровадження. Для реалізації цих рішень необхідні:

• можливість відображати відеоінформацію в режимі реального часу за запитом користувача;
  
• мобільність та бездротове з'єднання;
  
• підтримка формату XML.
  

6. Фінансове забезпечення реалізації Програми.
   

Фінансове забезпечення реалізації Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів місцевих бюджетів, залучення інвестицій та інших джерел, не заборонених законом та становить: 2010 рік – 10 000,00; 2011 рік - 5 000,00; 2012 рік – 5 000,00 тис. грн.

Фінансування Програми використання інформаційних технологій в органах місцевого самоврядування міста Рівне на 2010-2012 роки «Електронне місто Рівне» планується за рахунок наступних джерел:

• засобів місцевого бюджету (орієнтовно 2010 рік – 400,00; 2011 рік -600,00; 2012 рік – 800,00 тис. грн.);
  
• можливих надходжень в місто із держбюджету в рамках реалізації державних заходів по розвитку інформаційних технологій в Україні;
  
• муніципальних запозичень, як джерела фінансування проектів розвитку міст;
  
• коштів інвесторів;
  
• інструментів небанківського фінансового сектору (інвестиційних компаній);
  
• венчурного інвестування (інвестиційні венчурні фонди),
  
• міжнародних кредитних ліній та специфічних видів фінансування проектів місцевого розвитку.
  

3. ОЧІКУВАНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ.
   

Нові інформаційні технології, інформаційно-аналітичні системи, інформаційні ресурси міста повинні розглядатися як ефективні засоби соціально-економічного розвитку, створення нових форм підприємницької діяльності, демократизації громадського життя, вдосконалення системи управління містом. Інформація, нові інформаційні технології і інформаційно-аналітичні системи різноманітного рівня та призначення виступають як найважливіші фактори, які визначають у сучасному світі рівень і якість життя всіх членів суспільства.

Процес створення та розвитку інформатизації є наукомістким, трудомістким і тривалим. Початкові етапи інноваційного циклу створення засобів інформатизації (проведення наукових досліджень та розробка проектів інформаційних систем, придбання і створення техніки, придбання ліцензійних загальносистемних програмних засобів та розробка прикладних програмних засобів, баз даних і інформаційно-аналітичних систем) є витратними і обсяги таких витрат є значними.

Ефективність використання інформаційних технологій залежить як від їхнього вмілого застосування, впливу на підвищення продуктивності та якості роботи керівників, так і від зменшення витрат на інформатизацію, що досягають оптимальною організацією проектування, створення та функціонування інформаційних систем і інфраструктури інформатизації території в цілому.

Нові інформаційні технології та інформаційно-аналітичні системи, які будуть впроваджені в рамках Програми, безпосередньо підвищать продуктивність роботи, насамперед, у сфері розумової праці і керування, а основний ефект буде досягнутий у соціальній сфері та в економічному розвитку міста за рахунок прийняття більш якісних управлінських рішень.

Реалізація у рамках Програми повинна забезпечити:

• впровадження інформаційних технологій, що забезпечують для підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради можливість інтерактивного інформаційного обслуговування громадян та організацій;
  
• підключення підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради до єдиної захищеної телекомунікаційної інфраструктури, сформованої для міських потреб;
  
• інтеграція відомчих інформаційних систем на основі загальних стандартів і вимог у рамках загального інформаційного простору, забезпечення ефективного та захищеного інформаційного обміну і електронної взаємодії підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради між собою, з населенням та організаціями;
  
• впровадження систем електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису в підрозділах виконавчого комітету Рівненської міської ради;
  
• впровадження в підрозділах виконавчого комітету Рівненської міської ради комплексних інформаційних систем управління кадровими, фінансовими та матеріально-технічними ресурсами;
  
• підвищення кваліфікації користувачів і обслуговуючого персоналу по використанню інформаційних технологій, організація навчання службовців підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради на спеціальних курсах підвищення кваліфікації;
  
• забезпечення поетапного перекладу відкритої архівної інформації підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради в електронний вигляд;
  
• забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради;
  
• забезпечення основних потреб підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради в персональних комп'ютерах, серверах, периферійному устаткуванні, локальних мережах, комп'ютеризованій телефонії, а також у базовому та прикладному ліцензійному програмному забезпеченні;
  
• застосування мережі Інтернет у діяльності підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради;
  
• прискорення впровадження "електронного врядування", підвищення прозорості та відкритості роботи органів місцевого самоврядування;
  
• зниження витрат, пов'язаних з використанням ресурсів, за рахунок їх систематизації;
  
• впровадження на єдиній методичній основі інформаційних систем, які містять у собі автоматизовані робочі місця, бази та банки даних, об'єднані телекомунікаційними мережами зв'язку і передачі даних;
  
• впровадження в практику роботи сучасних засобів та методів збору, обробки, нагромадження, зберігання, використання і обміну інформацією, необхідною для прийняття обґрунтованих рішень на всіх рівнях управління міською територією;
  
• впровадження автоматизованих систем та новітніх інформаційних засобів і технологій, які дозволять підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування, як у сфері соціального захисту населення, так і у сфері аналізу та рішення проблем управління і проведення економічних реформ;
  
• забезпечити правовою, нормативною, статистичною, аналітичною та кадастровою інформацією органи місцевого самоврядування і їхні підрозділи, установи та служби, для підвищення оперативності і вірогідності прийняття управлінських рішень;
  
• підвищення ефективності використання природних та соціально-економічних ресурсів;
  
• збільшення оподатковуваної бази платежів у місцевий бюджет і створення сприятливого клімату для збільшення припливу інвестицій у розвиток економіки міста;
  
• сприяння працевлаштуванню та зменшенню безробіття в регіоні за рахунок створення і впровадження автоматизованої системи обліку, аналізу та моделювання зайнятості населення;
  
• підвищення ефективності медичного обслуговування і зниження рівня загальної захворюваності населення;
  
• розширення доступності інформаційних ресурсів для широкого кола споживачів;
  
• підвищення якості навчання на всіх рівнях, підготовки та перепідготовки кадрів;
  
• підвищення рівня ефективності боротьби із правопорушеннями, корупцією, організованою злочинністю й ін.
  

Крім цього, очікуваними джерелами економічного ефекту від впровадження інформатизації можна розглядати наступне:

• економія від впорядкованого, раціонального використання бюджетних коштів всіх рівнів;
  
• підвищення якості управлінських рішень і комерційних угод за рахунок раціонально підготовленої, більше достовірної та оперативної вихідної інформації;
  
• перехід від паперової інформації до електронної;
  
• продаж інформації як комерційного продукту;
  
• створення та комерційна реалізація програмно-технічних коштів і технологій;
  
• збільшення податкових й інших видів відрахувань у місцевий бюджет.
  

Необхідною умовою успішної реалізації дійсної Програми є максимальна відкритість процесу створення і прийняття рішень по всім поставленим в ній питанням, при широкому їхньому обговоренні за участю громадськості, наукових та експертних кіл.

Реалізація Програми приведе як до технологічних, так і до культурних змін. Застосовуючи рішення, засновані на найкращих відкритих стандартах, використовуючи ефективне та перевірене програмне забезпечення, органи місцевого самоврядування зможуть скористатися перевагами вдосконалених служб та інформаційних систем, які здатні краще задовольнити потреби різноманітного кола користувачів як на даний момент, так і в майбутньому.

Таким чином, інтегральний ефект, який місто одержить від реалізації Програми, полягає в істотному підвищенні якості та ефективності управління соціально-економічним середовищем міста, за рахунок впровадження сучасних інформаційних систем підтримки прийняття рішень, погодженості, оперативності інформаційних процесів і послуг, які в свою чергу повинні привести до поліпшення соціально-економічних, науково-технічних, культурних та інших показників життя міської громади.


5. ЕТАПИ ТА СТРОКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ.


1 етап – 2010 рік - розробка та прийняття основних нормативних документів; формування інфраструктури управління процесом інформатизації; інвентаризація, тестування, модифікація наявних інформаційних ресурсів і систем; створення ядра інформаційно-транспортної мережі; розробка, узгодження та затвердження детального технічного завдання на інтегровану муніципальну інформаційну систему (МІС).

2 етап - 2010-2011 роки - створення основних функціональних підсистем МІС та їх інтеграція у єдине інформаційне середовище міста; створення в Рівному структурованого міського інформаційного простору.

3 етап - 2011-2012 роки - доробка та розвиток МІС і її компонентів; завершення формування єдиної інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури.

Результатами моніторингу основних етапів буде набір чисельних значень показників і текстових характеристик, що адекватно описують стан та розвиток інформатизації в місті Рівному.

6. МОНІТОРИНГ ІНФОРМАТИЗАЗІЇ МІСТА РІВНОГО.
   

Моніторинг інформатизації - це спостереження, оцінка, аналіз стану та результатів, прогноз розвитку і розробка альтернативних варіантів регулювання інформатизації.

Метою моніторингу є інформаційно-аналітичне забезпечення регулювання органами місцевого самоврядування процесу інформатизації та задоволення потреб юридичних і фізичних осіб в інформації про процес інформатизації міста Рівного.

Результат моніторингу інформатизації являє собою набір чисельних значень показників і текстових характеристик, що адекватно описують стан та розвиток інформатизації в м.Рівному. За даними результатами розробляються пропозиції по регулюванню процесу інформатизації міста. Результати моніторингу є муніципальним інформаційним ресурсом.

Показники стану та розвитку інформатизації визначаються статистичною обробкою первинних даних, отриманих у результаті статистичних спостережень за станом інформатизації фізичних і юридичних осіб, на основі експертних оцінок стану використання ІКТ та інформаційних ресурсів і даних з інших джерел.

Система показників стану інформатизації включає наступні групи показників:

• показники стану та розвитку ІКТ, інформаційних ресурсів, інформаційних послуг;
  
• показники забезпеченості ІКТ, інформаційними ресурсами;
  
• показники інформованості населення, рівня готовності до інформаційного суспільства.