Програма використання інформаційних технологій в діяльності органів місцевого самоврядування міста Рівного на 2010-2012 роки «Електронне місто Рівне»

Вид материала

Документы

Содержание 3.1. Мета та основні цілі інформатизації. 3.2. Основні принципи і напрямки реалізації міської політики в області використання інформаційних технологій. 3.2.1. Створення загальноміських інформаційних ресурсів. 3.2.2. Забезпечення інтегрованої оцінки витрат на використання інформаційних технологій. 3.2.3. Підвищення кваліфікації службовців в області інформаційних технологій. 3.3. Основні завдання Програми. 3.4. Пріоритети у використанні інформаційних технологій. 3.4.1. Пріоритети в області соціально-економічного розвитку. Пріоритети у сфері муніципального управління. Забезпечення інформаційної відкритості.

Подобный материал:

• Заходи до Програми використання інформаційних технологій в діяльності органів місцевого, 29.45kb.
• Програма маркетингу та промоції м. Рівного на 2010-2012 роки Рівне 2009, 635.87kb.
• Р І шенн я, 69.98kb.
• Система підготовки вчителів до використання інформаційних технологій у професійній, 88.29kb.
• Програма інформаційні та комунікаційні технології в освіті міста на 2007 2012 роки, 59.13kb.
• Програми співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,, 479.52kb.
• Указу Президента України від 01 серпня 2002 року №683/2002 "Про додаткові заходи щодо, 70.48kb.
• Нники, як компетентність, професіоналізм, інтелект, творчість відігравали провідну, 460.78kb.
• О із засобів масової інформації, Львівське міське управління гумвс україни у Львівській, 144.67kb.
• Програма висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб, 167.22kb.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ І ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ м. РІВНЕ.


3.1. Мета та основні цілі інформатизації.


Головною метою інформатизації міста Рівного є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб органів місцевого самоврядування, організацій, підприємств, суспільних об'єднань і громадян на основі формування й використання інформаційних ресурсів та сучасних інформаційних технологій, реалізації конституційних прав громадян на одержання інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування.

Головна мета інформатизації досягається шляхом створення цілісної взаємозалежної системи нормативних, інформаційних та інструментальних засобів для рішення завдань, пов'язаних із задоволенням всіх поставлених метою потреб, а також для інформаційно-аналітичного забезпечення керування господарським комплексом міста, що повинне значно підвищити управління процесами соціально-економічного розвитку міста. Привести до поліпшення якості і рівня життя населення та до трансформації соціального середовища в інформаційне суспільство.

Розробка цілісної взаємозалежної системи нормативних, інформаційних і інструментальних способів передбачається по наступних напрямках:

1. Розвиток нормативної бази визначальний порядок створення, актуалізації й надання у використання різних інформаційних ресурсів. Створення нормативної бази визначає функціонування єдиного інформаційного простору міста Рівне.

2. Подальше інформаційне забезпечення діяльності Рівненської міської ради та її виконавчого комітету. Інформаційно-аналітична і технічна підтримка поточної діяльності Рівненської міської ради та її виконавчого комітету.

3. Створення міської оптоволоконної мережі.

4. Створення і розвиток геоінформаційних систем, як базису для цілісної системи управління міською територією.

5. Подальший розвиток інформаційної інфраструктури міста на базі сучасних систем зберігання, обробки і передачі даних.

6. Послідовну розробку та удосконалення заходів щодо захисту інформації й інформаційних ресурсів.

7. Роботи з подальшого поліпшення інформаційного забезпечення населення, організацій і підприємств міста.

8. Створення комплексної системи моніторингу безпеки міста.


3.2. Основні принципи і напрямки реалізації міської політики в області використання інформаційних технологій.


Міська політика в області використання інформаційних технологій у діяльності органів місцевого самоврядування основана на наступних принципах:

• підпорядкування процесів використання інформаційних технологій рішенню пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку міста Рівного, модернізації системи муніципального керування;
  
• визначення напрямків та обсягів бюджетних витрат в області використання інформаційних технологій у муніципальному керуванні на основі конкретних вимірних результатів і показників ефективності діяльності органів місцевого самоврядування;
  
• забезпечення погодженості та збалансованості впровадження інформаційних технологій у діяльність органів місцевого самоврядування;
  
• відкритість і прозорість використання інформаційних технологій у діяльності органів місцевого самоврядування;
  
• виключення дублювання бюджетних витрат на створення міської інформаційної системи.
  

Загальні стандарти створення типових елементів інформаційно-технологічної інфраструктури визначають загальні вимоги та порядок виконання робіт з їхнього проектування, реалізації, впровадження, експлуатації і розвитку.

Стандарти затверджуються для наступних типових елементів інформаційно-технологічної інфраструктури органів місцевого самоврядування:

- системи взаємодії із громадянами та організаціями, що забезпечують надання їм через мережу Інтернет або інші канали зв'язку довідкової інформації й державних послуг;

• облікові системи, що забезпечують підтримку виконання органів місцевого самоврядування основних завдань і функцій;
  
• системи керування муніципальними інформаційними ресурсами;
  
• системи міжвідомчої взаємодії та інформаційного обміну повідомленнями і даними між державними та муніципальними інформаційними системами і ресурсами;
  
• офісні системи, використовувані співробітниками органів місцевого самоврядування в повсякденній діяльності для підготовки документів та обміну інформацією;
  
• інформаційно-аналітичні системи, що забезпечують збір, обробку, зберігання і аналіз даних про стан закріплених за органів місцевого самоврядування сфер державного регулювання та результати виконання ними основних завдань та функцій:
  

• системи керування електронними архівами документів;
  
• системи керування проектами;
  
• системи інформаційної безпеки;
  
• системи керування експлуатацією (включаючи системи керування інфраструктурними компонентами).
  

З метою інтеграції, спільного використання та інформаційної взаємодії інформаційних систем на міжвідомчому рівні, затверджуються стандарти метаданих інформаційних об'єктів, стандарти опису інформаційних систем і ресурсів, стандарти надання інформаційних сервісів, стандарти інформаційного електронного обміну та мережної взаємодії.

Стандарти створення типових елементів інформаційно-технологічного забезпечення органів місцевого самоврядування, взаємодії і інтеграції державних інформаційних систем між собою, розглядаються та рекомендуються для твердження у встановленому порядку. Контроль дотримання стандартів здійснюється органом виконавчої влади, на який покладені функції по виробленню державної політики та нормативно-правовому регулюванню в сфері інформаційних технологій.


3.2.1. Створення загальноміських інформаційних ресурсів.


Загальноміські інформаційні ресурси, включаючи регістри, кадастри, реєстри, класифікатори, створюються з метою надання оперативного доступу до цілісної, актуальної, достовірної та несуперечливої інформації про основні об'єкти, форми, способи і результати державного керування та її спільного використання на міжвідомчому рівні органів місцевого самоврядування.

Створення загальнодержавних інформаційних ресурсів дозволяє усунути дублювання, упорядкувати і регламентувати процедури збору, зберігання та актуалізації відповідної інформації, а також здійснювати контроль доступу до них і їхнього використання.


3.2.2. Забезпечення інтегрованої оцінки витрат на використання інформаційних технологій.


При проведенні інтегрованої оцінки витрат на використання інформаційних технологій в органах місцевого самоврядування за рахунок всіх бюджетних джерел враховуються:

• витрати на придбання, доставку, складування, установку (заміну) комплектуючих, запасних частин, видаткових матеріалів для всіх видів засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційного устаткування, систем передачі, відображення та захисту інформації;
  
• витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування і підтримку всіх видів засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційного устаткування, систем передачі, відображення та захисту інформації, а також програмного забезпечення інформаційно-обчислювальних систем;
  
• витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування інженерних систем та систем безпеки обчислювальних центрів (інформаційно-обчислювальних систем);
  
• витрати на створення (розробку):
  
  • апаратно-програмних комплексів, програмного забезпечення інформаційних і прикладних підсистем та завдань, систем передачі, відображення і захисту інформації інформаційно-обчислювальних систем;
    
  • інтернет-сайтів та інформаційних порталів інформаційно-обчислювальних систем;
    
• проектно-кошторисної і робочої конструкторської та іншої документації на створення інформаційно-обчислювальних систем, їх експертизу;
  
• витрати на супровід й інформаційну підтримку інформаційних і прикладних підсистем та завдань, баз даних, інтернет-сайтів й інформаційних порталів інформаційно-обчислювальних систем;
  
• витрати на проведення спеціальних перевірок і досліджень всіх видів засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційного устаткування, облаштування систем передачі, відображення та захисту інформації, а також атестації об'єктів інформатизації;
  
• витрати на придбання всіх видів засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційного устаткування, облаштування систем передачі, відображення та захисту інформації інформаційно-обчислювальних систем (у тому числі для їхньої модернізації);
  
• витрати на розробку та придбання виключних прав на програмне забезпечення і бази даних для інформаційно - обчислювальних систем.
  

3.2.3. Підвищення кваліфікації службовців в області інформаційних технологій.


З метою забезпечення необхідного рівня кваліфікації службовців по використанню інформаційних технологій, створюється система підготовки (перепідготовки) кадрів на основі:

• визначення вимог до кваліфікації та навичок використання інформаційних технологій для різних категорій службовців;
  
• впровадження уніфікованих процедур оцінки кваліфікації співробітників;
  
• професійного навчання і сертифікації персоналу, відповідального за розробку та впровадження інформаційних систем і ресурсів;
  
• інформування службовців про передовий досвід та інновації в сфері інформаційних технологій;
  
• створення системи мотивації, заохочення і регламентації процесів використання службовцями інформаційних технологій.
  

3.3. Основні завдання Програми.


Для забезпечення ефективного виконання Програми, проведення державної політики в цій важливій сфері, виконуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 644 "Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації", необхідно створити систему управління інформатизацією міста, в яку входять різні суб'єкти Програми із чітко розмежованими правами та обов'язками.

В області інформаційного забезпечення діяльності Рівненської міської ради та її виконавчого комітету необхідно:

• провести обстеження підрозділів органу з метою визначення існуючих в них інформаційних потоків; оптимізувати інформаційні потоки на основі стандарту ISO 9000 (стандарту якості); розробити технічні завдання на автоматизацію роботи підрозділів на основі єдиних класифікаторів і базових ресурсів, пов'язаних із системою електронного документообігу та геоінформаційною системою;
  
• розпочати роботи із впровадження, обслуговування та розвитку інформаційних систем і систем автоматизації, а саме: системи електронного документообігу та ряду найбільш важливих довідників і реєстрів; в 2010 році реалізувати пілотний проект з впровадження системи електронного документообігу на базі декількох управлінь виконавчого комітету та відпрацювати систему проходження документів "Канцелярія - Віза керівника - Виконавець" в електронному вигляді і дати доступ виконавцям до електронного архіву документів, а керівникам забезпечити оперативний контроль, що безсумнівно збільшить оперативність та якість всієї роботи вцілому;
  
• провести відновлення парку комп'ютерної техніки - в 2010 році потребують заміни близько 30-ти комп'ютерів і близько 20 комп'ютерів необхідно придбати додатково;
  
• продовжити роботи з легалізації програмного забезпечення, домогтися неухильного дотримання правила щодо заборони закупівлі нової техніки без ліцензійного програмного забезпечення, використати пропоновані офіційними дилерами схеми легалізації програмного забезпечення;
  
• домогтися подальшого підвищення якості обслуговування обчислювальної та офісної техніки на базі використання сучасних інформаційних технологій з використанням автоматичного обліку, що дозволяє організувати обслуговування з опорою на оцінку якості послуг, без впровадження яких неможливо подальше нарощування інформаційної системи;
  
• пильної уваги і посиленого розвитку в 2010 році вимагає геоінформаційна система міста; в першу чергу необхідно вирішити питання придбання ліцензійного програмного забезпечення та розробки спеціального функціонального програмного забезпечення; в подальшому варто ширше використовувати функціональне програмне забезпечення з елементами ГІС (облік комунального майна, населення, транспортних маршрутів, об'єктів землекористування, будівництва та ін.);
  
• поряд із самостійними розробками і наповненням баз даних, варто організувати широкий обмін інформаційними ресурсами для створення різних кадастрів, що використовують різні відомства (містобудівний кадастр, архітектурний кадастр та ін.).
  
• ширше використовувати Інтернет-технології для надання кінцевому користувачеві інформаційних ресурсів у будь-яких форматах;
  
• широкий розвиток інформатизації неможливо здійснити без подальшого розвитку інформаційної інфраструктури міста; облік населення міста, облік комунальних послуг неможливо забезпечувати без каналів зв'язку з різними комунальними підприємствами та службами міста;
  
• існуючі локальні комп'ютерні мережі вже не задовольняють зростаючі потреби в пропускній здатності та якості передачі даних; використані технології середини 90-х років сьогодні морально застаріли та не дозволяють забезпечити користувачів високошвидкісним доступом до баз даних, до відео- і аудіо інформації, тому варто замінити ці частини мереж разом із застарілим активним обладнанням;
  
• з метою приведення у відповідність із нормативно-правовими документами порядку обробки інформації, необхідне впровадження комплексної системи захисту інформації в автоматизованій інформаційній системі (АІС);
  
• розширюючи перелік пропонованих послуг, здатних значно підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування, необхідно передбачити одержання ліцензії в області криптозахисту інформації, що дає право захищати оброблювану в АІС інформацію шляхом шифрування і використання електронного цифрового підпису;
  
• в області інформаційного забезпечення населення, підприємств та організацій міста варто продовжувати підтримку і вдосконалювання Інтернет-сайтів органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств й ін., розробку порталів і довідкових ресурсів;
  
• залученню населення міста до управління міською територією буде служити надання широкої інформації про об'єкти будівництва і реконструкції, про генеральний план забудови міста за допомогою створення Інтернет-відображень містобудівного кадастру.
  

3.4. Пріоритети у використанні інформаційних технологій.


Застосування інформаційних технологій у сфері муніципального управління дозволяє підвищити ефективність:

• міжвідомчої взаємодії;
  
• надання державних послуг населенню та організаціям;
  
• персональної і колективної роботи співробітників органів місцевого самоврядування.
  

Визначення пріоритетів у використанні інформаційних технологій у діяльності органів місцевого самоврядування здійснюється на основі оцінки можливості одержання значимого соціально-економічного результату та обсягу відповідних ресурсів.


3.4.1. Пріоритети в області соціально-економічного розвитку.


Відповідно до основних напрямків соціально-економічного розвитку міста Рівного на середньострокову перспективу визначаються наступні пріоритети використання інформаційних технологій:

• у бюджетній сфері: підвищення ефективності та прозорості бюджетного процесу, обліку і аналізу доходів та витрат, а також інших параметрів виконання міського бюджету, забезпечення державного фінансового контролю, надання доступу громадянам і організаціям до відкритої інформації про міський бюджет;
  
• у сфері розвитку підприємництва: створення реєстрів господарюючих суб'єктів, що мають на ринку певного товару домінуючу частку, системи інформаційної підтримки та взаємодії із суб'єктами підприємницької діяльності, їхнього інформування про можливості використання антимонопольного законодавства;
  
• у сфері ринку землі та нерухомості: виключення роздільного кадастрового обліку земельних ділянок і об'єктів містобудівної діяльності, а також технічного обліку будинків, будов та споруджень, удосконалення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно і договорів з ним, збільшення кількості об'єктів оподатковування на основі формування єдиного кадастру об'єктів нерухомості, забезпечення доступу до нього громадян та організацій, а також організації електронного документообігу між всіма учасниками процесу реєстрації і обліку договорів з об'єктами нерухомості;
  
• у сфері розвитку телекомунікаційної інфраструктури: створення умов для забезпечення доступу господарюючих суб'єктів, органів місцевого самоврядування, а також широких верств населення до телекомунікаційних послуг й інформаційних ресурсів, розвиток мережі пунктів суспільного доступу громадян до державних інформаційних ресурсів;
  
• у сфері житлово-комунальної інфраструктури та будівництва: підвищення ефективності розподілу бюджетних засобів, що направляють на будівництво і модернізацію комунальних систем, моніторинг технічного стану комунальних систем життєзабезпечення, контроль за ходом реалізації муніципальних програм реформування житлово-комунального господарства, підвищення економічної обґрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги та ефективності системи тарифного регулювання;
  
• у сфері транспортного комплексу: підвищення ефективності координації і збалансованості розвитку транспортної інфраструктури, роботи суспільного пасажирського транспорту;
  
• у сфері розвитку науки та інновацій: підвищення ефективності реалізації цільових інноваційних програм і проектів, фінансованих за рахунок засобів федерального бюджету, забезпечення доступу до інформації про результати фінансування науки та інновацій за рахунок засобів федерального бюджету;
  
• у сфері охорони здоров'я: підвищення якості і доступності медичної допомоги, створення систем моніторингу стану здоров'я населення, систем аналізу існуючих та перспективних потреб населення міста в лікарських засобах і виробах медичного призначення, систем персоніфікованого обліку медичних послуг, впровадження технологій телемедицини;
  
• у сфері освіти: підвищення ефективності системи планування та моніторингу обсягів і структури підготовки фахівців, якості утворення, діяльності бюджетних освітніх установ;
  
• у сфері соціального захисту, адресної соціальної допомоги, працевлаштування, трудових відносин і умов праці: вдосконалення механізмів моніторингу ринку праці, прогнозування потреб економіки міста в професійних трудових ресурсах, забезпечення збалансованості попиту та пропозиції робочої сили, підвищення оперативності та ефективності перевірки реальної потреби одержувачів у соціальній допомозі і обліку її надання, забезпечення її адресності, зниження кількості виплат необґрунтованих посібників, а також поліпшення обслуговування громадян на основі створення єдиної системи забезпечення зайнятості та соціальної захисту населення;
  
• у сфері культури: вдосконалення системи моніторингу стану і використання пам'ятників історії та культури, забезпечення схоронності предметів музейних, архівного та бібліотечного фондів, створення системи обліку культурних цінностей, зведеного каталогу бібліотек міста;
  
• у сфері природокористування та екології: підвищення ефективності планування і контролю використання природно-ресурсного потенціалу міста, визначення пріоритетів, лімітів та умов використання окремих видів природних ресурсів, вдосконалення системи обліку і моніторингу використання природних ресурсів, створення банків природно-ресурсної та природоохоронної інформації і механізмів її оцінки;
  
• у сфері безпеки: створення систем моніторингу, прогнозування погроз техногенного, природного та терористичного характеру відносно об'єктів інфраструктури і населення, систем попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, вдосконалення системи проведення оперативно-розшукних заходів, криміналістичної діяльності.
  

2. Пріоритети у сфері муніципального управління.
   

Відповідно до основних напрямків адміністративної реформи пріоритетами використання інформаційних технологій у сфері муніципального управління є:

1) підвищення ефективності реалізації правовстановлюючих функцій Рівненської міської ради та її виконавчого комітету та вдосконалення механізмів регулювання на основі створення і розвитку:

• систем інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
  
• єдиної системи збору, обробки, реєстрації та поширення нормативних правових актів, системи забезпечення законодавчої діяльності, що забезпечує розміщення електронних версій документів;
  

2) підвищення ефективності правозастосовуючої діяльності органів місцевого самоврядування на основі створення та розвитку:

• систем обліку і аналізу об'єктів муніципального управління, у тому числі об'єктів, що є муніципальним майном;
  
• систем планування та аналізу ефективності діяльності муніципальних комунальних підприємств і установ;
  
• систем, що забезпечують розміщення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів місцевого самоврядування, доступ громадян та організацій до відкритих відомчих інформаційних ресурсів, інтерактивне інформаційне обслуговування громадян і організацій;
  
• пунктів суспільного доступу до інформаційних ресурсів;
  
• центрів телефонного обслуговування, що забезпечують можливість безкоштовного звернення громадян та організацій у відповідні органів місцевого самоврядування і одержання ними відкритої інформації;
  
• систем обліку та контролю результатів розгляду звернень громадян.
  

3) зниження операційних витрат на утримання апарату виконавчого комітету Рівненської міської ради, підвищення ефективності управління ресурсами органів місцевого самоврядування на основі створення та розвитку систем:

• управління фінансовими, матеріально-технічними, кадровими ресурсами;
  
• документального забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, електронного документообігу на основі електронних адміністративних регламентів;
  
• забезпечення персональної та групової роботи службовців з документами;
  
• планування і моніторингу діяльності підвідомчих організацій та підрозділів;
  
• керування проектною діяльністю;
  
• проведення закупівель для муніципальних потреб і моніторингу цін;
  
• аналізу ключових показників ефективності та результативності діяльності органів місцевого самоврядування;
  

4) ріст кваліфікації державних службовців на основі створення і розвитку інформаційної системи підтримки та керування знаннями;

5) вдосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування на основі створення єдиної телекомунікаційної інфраструктури для муніципальних потреб, засвідчуючи центри в області електронного цифрового підпису та електронного середовища взаємодії.

2. Забезпечення інформаційної відкритості.
   

Підвищення інформаційної відкритості діяльності органів місцевого самоврядування, доступності відповідної інформації для громадян та організацій, а також створення механізмів суспільного контролю їхньої діяльності буде забезпечуватися шляхом створення:

• інформаційних ресурсів, що містять інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування, з наданням доступу до них громадян та організацій, у тому числі через мережу Інтернет;
  
• єдиної системи навігації в мережі Інтернет по загальнодержавних інформаційних ресурсах, а також інформаційним ресурсам органів місцевого самоврядування;
  
• систем обліку і обробки запитів громадян про надання інформації та контролю їхнього виконання;
  
• системи публікації і поширення відомостей про діяльності органів місцевого самоврядування;
  
• системи підтвердження передачі інформації в електронному виді, її дійсності, а також будь-яких дій по її зміні в процесі міжвідомчої взаємодії, а також взаємодії органів місцевого самоврядування населенням й організаціями.